Харківський ліцей № 156

Харківської міської ради Харківської області

Проект на тему “Екологічні наслідки

безвідповідального використання атомної
енергії ”

Виконали: учениці 11-А класу

Волошина Аліна,Рикова Анастасія
Перевірила: вчителька фізики Лісова Н.Б.

Харків 2023
 План проекту
1. Поняття атомної енергетики
2. “Чиста” атомна енергетика
3. Наслідки безвідповідального використання
1) Аварії на атомних електростанціях
2) Зберігання радіоактивних відходів
3) Ефект парникового газу
4) Добування ядерного палива
5) Ризик викрадення матеріалів для створення ядерної зброї
6) Атомна енергетика теж викидає СО2
7) Забруднюючий ядерний паливний цикл
8) Атомна енергетика та водні ресурси
9) Марна трата природних ресурсів

4. Причини катастрофічного стану довкілля

5. Відсутність належного контролю
6. Захожи кожного громадянина, що допоможуть зберегти
довкілля
Ядерна енергетика, або атомна енергетика — галузь енергетики, що
використовує ядерну енергію для електрифікації і теплофікації; галузь
науки і техніки, що розробляє методи і засоби перетворення ядерної
енергії в електричну і теплову.

Часто у медіа та прихильники атомної енергетики пишуть, що атомна

енергетика – «чиста» чи “екологічна” енергетика, бо атомні станції не
викидають чи майже не викидають СО2 та інші парникові гази. Але це
хибне твердження. Але чому? Варто наголосити, що таке твердження не
бере до уваги інші забруднюючі речовини, що викидаються у повітря та
водне середовище атомними станціями під час їх роботи, на етапі
видобутку та переробки уранової руди, фабрикації палива та його
транспортування. Також не враховуються катастрофічні наслідки, до яких
здатні призводити аварії на атомних електростанціях.
Тож використання атомної атомної енергетики має суттєві наслідки для
навколишнього середовища

Безвідповідальне використання атомної енергії може мати серйозні

екологічні наслідки. Ось кілька з них:

1. Аварії на атомних електростанціях: Найбільш відомою аварією на

атомній електростанції є аварія на Чорнобильській АЕС в 1986 році.
Велика кількість радіоактивних матеріалів викинулась у навколишнє
середовище, що призвело до радіоактивного забруднення повітря,
води і ґрунту. Подібна аварія може мати довготривалі наслідки для
екосистем і здоров'я людей.

2. Зберігання радіоактивних відходів: Атомна енергія породжує

радіоактивні відходи, які залишаються небезпечними на протязі
десятків тисяч років. Якщо ці відходи не зберігаються належним
чином, вони можуть проникати у навколишнє середовище і
спричиняти радіоактивне забруднення водних джерел, грунту і
біологічних систем.
 3. Ефект парникового газу: При виробництві атомної енергії
викидається значна кількість парникових газів, зокрема
вуглекислого газу, при витворенні й розчиненні ядерного палива. Це
може призводити до зміни клімату і глобального потепління.

4. Добування ядерного палива: Добування ядерного палива, такого як

уран, також може мати негативний вплив на довкілля. Це пов'язано
зі зруйнуванням природних резервів, забрудненням ґрунту та водних
джерел хімічними речовинами, використовуваними під час процесу
добування.

5. Ризик викрадення матеріалів для створення ядерної зброї:

Використання атомної енергії також підвищує ризик незаконного
викрадення ядерних матеріалів, які можуть бути використані для
створення ядерної зброї. Це становить загрозу як для безпеки, так і
для екології.

6. Атомна енергетика теж викидає СО2

Атомні електростанції викидають СО2 не тільки під час своєї роботи, але
й на інших етапах життєвого циклу. Наприклад під час їх спорудження, бо
воно передбачає величезну кількість бетону, металу, викопних палив для
перевезення усіх матеріалів та працівників, тощо.
Але найбільше СО2 викидається у атмосферу під час виробництва
ядерного палива*, необхідного для роботи АЕС, в тому числі під час
видобутку уранової руди, її перемелювання, обробки, збагачення та
фабрикації палива. Далі – під час транспортування його на атомні станції,
а також на безпечне зберігання радіоактивних відходів протягом
тисячоліть.
Більше 100 досліджень було виконано, аби порахувати «вуглецевий слід»
ядерної енергетики (кількість СО2, що викидається в атмосферу від
виробництва електроенергії на АЕС). Багато з них приходили до
суперечливих висновків. У 2008 році аналіз усіх цих досліджень виконав
професор Бенджамін Савакул (Benjamin Sovacool) з Університету
Вірджинії та Університету Сингапуру. Його висновок: атомна енергетика
викидає у 6 разів більше вуглецю, ніж вітрова та у 2-3 рази більше, ніж
різні технології сонячної електроенергетики; – «вуглецевий слід»
відновлюваних джерел падає, бо технології стають все більш
ефективними*.

7. Ядерний паливний цикл, що необхідний для роботи АЕС, забруднює

наше довкілля
Атомні реактори не можуть працювати без ядерного палива. Тому атомна
енергетика більше схожа на викопні палива, які добуваються з землі, ніж
на відновлювані джерела, які виробляють електрику із енергії вітру та
сонячних променів.
Видобування уранової руди, її переробка, збагачення та виготовлення
уранових паливних «брикетів» із газоподібного збагаченого урану є дуже
вуглецевоємною (СО2-intensive) та брудною справою на кожній із стадій
цього процесу. Одним із найбрудніших ланок цього довгого процесу є
видобуток та подрібнення уранової руди, який, як і видобуток вугілля,
лишає за собою велику кількість «хвостів» у вигляді териконів, або як
шлак у «хвостосховищах». Це становить серйозну загрозу для шахтарів,
місцевих громад та для довкілля в цілому.
Щоб отримати 1 тону уранового концентрату потрібно переробити 1000
тон уранової руди (коли руда містить 0,1% урану). Ці 999 тон “хвостів” є
радіоактивними і потребують заходів із очистки та поводження.
«В процесі переробки уранових руд на ГМЗ утворюються відходи (хвости)
з підвищеним вмістом радіонуклідів природного походження, які за
допомогою пульпопроводу розміщуються у спеціально обладнаному
хвостосховищі «Балка «Щербаківська», що знаходиться в 5 км від м.
Жовті Води.
Після того, як паливо відпрацює свій термін у реакторі, воно
перетворюється на 20-30 тон високорадіоактивного відпрацьованого
ядерного палива, що містить плутоній, радіоактивний цезій, стронцій та
йод. Ці та інші радіонукліди роблять відпрацьоване паливо в тисячі разів
більш небезпечним, ніж свіже паливо до його загрузки у реактор. Для
відпрацьованого ядерного палива ще не винайдено постійного безпечного
сховища (ізоляції) від навколишнього середовища на весь час, поки воно
залишатиметься небезпечним. Існуючі сховища забезпечують лише
тимчасове його зберігання, зокрема заплановане централізоване сховище
для відпрацьованого палива для українських АЕС (ЦСВЯП), спроектоване
на зберігання у ньому палива протягом лише 100 років.
 8. Атомна енергетика та водні ресурси
Негативний вплив на довкілля від атомної енергетики не зводиться лише
до викидів у навколишнє середовище радіоактивних матеріалів. Атомна
енергетика призводить до суттєвого негативного впливу на екосистеми
розташованих поряд водних об’єктів та використовує величезну кількість
води, дефіцит якої зростає у світі та Україні.
Ядерні реактори потребують великих кількостей води для охолодження і
генерації електроенергії. Ті станції, що мають градирні, відбирають в
середньому 75 тис. Літрів води на хвилину із річок, озер чи океанів.
Реактори без градирень відбирають до 1,9 мільйонів літрів на хвилину і
потім викидають її знову у природне середовище. Після проходження
через систему охолодження реакторів АЕС вона повертається на 5-10
градусів теплішою, що негативно впливає на екосистему річок.
9. Марна трата природних ресурсів
Україні для користування ядерними реакторами не вистачає не тільки
фінансових, а й природних ресурсів. Для роботи лише одного із 15-ти
атомних блоків щогодини потрібно більше 120-ти залізничних цистерн
прісної води. Регіони поблизу всіх українських АЕС постійно зазнають
проблем із водою.
Запаси урану вичерпаються навіть швидше, ніж нафти чи газу. Згідно з
останніми даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ),
урану у світі залишилось лише на 40 років.
Основними причинами, що призводять до катастрофічного стану довкілля
є:
Використання низькосортного палива;
Застаріла технологія виробництва та обладнання;
Висока енерго- та матеріаломісткість;
Високий рівень концентрації промислових об’єктів;
Несприятлива структура промислового виробництва з високою
концентрацією екологічно небезпечних технологій виробництва;
Відсутність належних природоохоронних систем (очисних споруд,
оборотних систем водозабезпечення тощо) та низький рівень експлуатації
існуючих природоохоронних об’єктів;
Відсутність належного правового та економічного механізмів, які
стимулювали б розвиток екологічно безпечних технологій та
природоохоронних систем;
Відсутність належного контролю за охороною довкілля.
Атомна енергетика, у порівнянні із енергією вітру, сонця, геотермальною
енергією, навіть близько не наближається до поняття «чистої»,
«екологічної» енергії. Атомна енергетика при нормальній роботі викидає
небезпечні радіонукліди. Вона також має відчутний «вуглецевий слід»,
суттєво вищий від того, що мають сонячна та вітрова генерація. Атомні
станції використовують багато води тоді, коли проблема із
водозабезпечення стає все серйознішою через глобальне підвищення
температури на планеті. Для своєї роботи АЕС потребують довгого та
«брудного» процесу виробництва палива. Атомна енергетика здатна вбити
тисячі людей та зробити непридатними для життя людини сотні
квадратних кілометрів територій.
Що саме Ви можете зробити аби вберегти довкілля від негативного
впливу?
Насамперед, почніть економити енергію
Замініть лампи на енергоощадні;
Вимикайте техніку за допомогою вимикача після завершення роботи, не
переводьте її в режим очікування (дистанційного управління);
Утеплюйте приміщення, щоб не використовувати електрообігрівачі;
Купуйте техніку найвищого класу енергозбереження (А, А+).
 Список джерел інформації
https://uk.wikipedia.org/wiki/

https://www.ez.rv.ua/vplyv-na-navkolyshnye-seredovyshhe-sprychynenyj-
vyrobnytstvom-elektrychnoyi-energiyi/

https://necu.org.ua/atom-buklet-09/

https://ecoaction.org.ua/atom-ne-eko.html