Гальванічний елемент з

лимону
 Що таке гальванічний елемент?
Наприкінці XVIII ст. італійський фізик Алессандро Вольта винайшов
оригінальний пристрій, що виробляв електричний струм. Це був
немов товстий «бутерброд» iз металічних пластин (міді і цинку) i
тканини, яка заздалегідь була просякнута розчином сульфатної
кислоти. До першої та останньої пластинок припаювали дротинки.
Якщо їx занурювали у воду, то на поверхні кожної дротинки
починалося виділення газу. Це відбувався електроліз води. Отже,
крізь воду проходив електричний струм. Винайдене джерело
струму було названо гальванічним елементом на честь Луїджі
Гальвані (1737–1798) – італійського лікаря, анатома і фізіолога, який
є одним із засновників електрофізіології.
Лимонна батарейка
Обладнання:
• Лимон
• Мідний дріт. Якщо немає,
можна використовувати
монетку.
• Цинкова пластина. В її ролі
може виступати звичайний
металевий болт, шуруп або
дріт.
 Якщо вдома не виявиться лимонів, в якості основного матеріалу
для експерименту можна використовувати будь-які інші цитрусові,
ківі, банани, яблука, груші, картопля, помідори, огірки, цибулини. Ці
овочі та фрукти також можуть працювати в якості батарейки,
правда напруга у них буде дещо відрізнятися від лимонного
джерела струму. Найбільш висока напруга дасть груша, найбільш
низкою - ківі. На електричні характеристики створюваних
батарейок впливає кислотність вживаних продуктів. Якщо поєднати
кілька фруктових батарейок послідовно, ми доб'ємося збільшення
напруги, пропорційно кількості використовуваних фруктів.