Мартинюк Софія 11А

Практична робота 3

Дослідження особливостей структури

місцевих екосистем (природних чи штучних)

Мета роботи: формувати уміння оцінювати екологічний стан території, розвивати навички
проведення спостережень й аналізу впливу людини на довкілля.

Хід роботи

І. Оцініть природний комплекс свого регіону за планом:

1) географічне положення;

Житомирська область — область на півночі України, в межах Поліської низовини, на півдні в

межах Придніпровської височини.

2) особливості рельєфу;

Рельєф має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід. Більша
частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-
Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина.

3) кліматичні особливості;

Клімат помірно континентальний, з вологим літом та м'якою зимою. Річна кількість опадів на
півночі ≈600 мм, а на півдні ≈570 мм.

4) гідрографічні особливості;

Територією області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Всі річки належать до
басейну Дніпра. На Житомирщині чимало великих озер.

5) особливості ґрунтів;

Ґрунти: на півночі — дерново-підзолисті; на півдні — чорноземи звичайні. Лісистість 33,6%.

6) домінуючі види рослин і тварин.

Головними лісоутворюючими породами лісів регіону є сосна, дуб, береза, вільха тощо, а
тваринний світ нараховує майже 60 видів ссавців, понад 200 видів птахів, близько десятка видів
земноводних та плазунів.У лісі можна зустріти: лося, благородного оленя, козулю, дикого кабана.
На Житомирщині 125 рослин і 40 видів тварин є рідкісними і потребують охорони, а деякі з них –
бобер, норка, тхір, горностай, глухар, тетерук, рись внесені до «Червоної книги України». Для
збереження цих та інших видів в області створено 211 природо-заповідних об’єктів, у тому числі
найбільший в Україні за площею – Поліський природний заповідник.
ІІ. Схарактеризуйте зміни, що відбулися чи відбуваються внаслідок діяльності людини за
планом:

1) зміни рельєфу (кар’єри, дамби, зсуви) ;

З інженерно-геологічних процесів в Житомирській області широко розвинені зсуви. В рамках

урядової програми в області проводилися дослідження, розроблялися інженерні заходи для
захисту від зсувів. Почали розвиватися зсувні процеси при зволоженні лесових ґрунтів. Велику
небезпеку представляють зсувні процеси на лівому березі Кам'янки і Тетерева (Житомир), там кут
схилів доходить до тридцяти градусів, висота схилу – до тридцяти метрів.

2) зміни водних об'єктів (забруднення, замулювання, осушування в струмках, річках, озерах);

Дуже забруднені води на півночі, забруднені в центрі та умовно чисті на півдні.

3) характеристика змін ґрунтів (ерозія, засолення, забруднення добривами, нафтопродуктами);

На півночі дуже слабка ерозія грунтів та спостерігається деградація осушених земель. На півдні
ерозія слабка та помірна. Відносно небезпечна та помірна небезпечна структура пестицидів,
якими зрошується земля. Грунти забруднені пестицидами.

4) зміни видового складу рослин (вирубування, випалювання, випасання, поява нових видів);

За данними 2015 вирубано 7358 та відновлено 7415. У 2020 році на

території Житомирської області виникло 1619 пожеж на загальній площі 43254,02 га. Президент
України Володимир Зеленський підписав закон про посилення захисту лісів та
запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, який встановлює заборону на
спалювання сухої трави в цих зонах. Новий закон забороняє випалювати траву з
порушенням встановленого порядку, сухої рослинності у прибережних смугах, вздовж річок,
морів, морських заток і лиманів, навколо водойм та на островах, у середовищі розмноження та на
шляхах міграцій тварин.

5) зміни видового складу тварин (масове розмноження, відстрілювання, вселення).

У Житомирській області веденням мисливського господарства займається 14 державних

лісогосподарських підприємств та десятки приватних власників та організацій (за даними різних
джерел цей показник коливається).

Іншими словами – полювати є де та на кого. На території області полюють на кабана, козулю,

оленя плямистого, європейського бобра, зайця-русака, лисицю, єнотовидного собаку та вовка.

Заборонено полювання на лося, зубра, ведмедя, рись та видру.

ІІІ. Визначте антропічні впливи (основні типи забруднення, джерела забруднення та екологічні
проблеми гідросфери, атмосфери, ґрунтів та біорізноманіття).

Аналізуючи показники забруднення повітряного басейну, що включає обсяг викидів шкідливих

речовин джерел забруднення потрібно відмітити деяке збільшення загальної кількості викидів в
атмосферне повітря. Це збільшення складає 3,38 тис. тон. До основних антропогенних джерел
забруднення атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування; промислові
підприємства, сільське господарство, всі види транспорту.
Особливо сильного забруднення в Житомирській області зазнає гідросфера. В 2010 році загальний
обсяг скиду становив 151,5 млн.м3 , із них 112,3 млн.м3 нормативно-чистих без очистки, 33,27
млн.м3 нормативно очищених та 5,97 млн.м3 забруднених без очистки і недостатньо очищених
зворотних вод.

Забруднення грунтів відбувається як природним шляхом, так і в результаті антропогенної

діяльності. В Житомирській області завдяки антропогенній діяльності розораність
сільськогосподарських угідь складає 65,4%. Основними забруднювачами землі є радіоактивні
речовини, які випали в результаті Чорнобильської катастрофи та залишкові кількості хімічних
засобів захисту рослин.

ІV. Зосередивши свою увагу на об’єктах, які на вашу думку, можуть забруднювати навколишнє
середовище, доопрацюйте подану Вам таблицю

Об’єкти - забруднювачі Вид забруднення Наслідки забруднення

Сільськогосподарські Атмосферні Забруднення повітря,

підприємства призводить до ерозії та
забруднення добривами
грунтів
Енергетичні підриємства Атмосферні Забруднення повітря
Автотранспорт Атмосферні Забруднення повітря

Джерела забруднення Фактори , що сприяють розповсюдженню

забруднення

Вугільна, металобробна, паперова Викиди, які містять частки піску, породи та інші
промисловість механічні домішки можуть порушувати
природні екосистеми, санітарний режим,
замулювати дно та берег.
Машинобудівні заводи, підприємства хімічної Викиди, що утворюються внаслідок
промисловості нейтралізації та очищення стічних вод. Довкілля
забруднюється солями важких металів,
ціанідами, кислотами, токсичними органічними
та неорганічними сполуками.
Рудозбагачення, вуглезбагачення, шкіряні Забруднення, які містять мікро- та
заводи макроелементи. Забруднення довкілля
надмірною кількістю мікро- та макроелементів,
в окремих випадках збудниками зайворювань;
(шкіряні заводи).
Спиртові, цукрові, крохмало-паточні та інші Забруднення, які містять органічні сполуки
заводи рослинного та тваринного походження.
Забруднення довкілля органічними сполуками,
які легко загнивають, можуть викликати
інфекційні захворювання
Транспорт Призвів до забруднення атмосфери міст і
транспортних комунікацій важкими металами і
токсичними вуглеводнями, а постійне
зростання масштабів морських перевезень
викликало майже повсюдне забруднення морів
і океанів нафтою і нафтопродуктами.
V. На підставі проаналізованої інформації зробіть висновки щодо екологічного стану вашого
регіону, зазначивши основні об'єкти, що завдають шкоди довкіллю. За можливості вкажіть
рівень дотримання санітарних норм у регіоні. Зробіть пропозиції щодо можливих шляхів
поліпшення екологічної ситуації, не завдаючи збитків економіці. Укажіть основні зелені зони
регіону та їхній сучасний стан. Зробіть пропозиції щодо поліпшення їхнього стану та
ефективнішого використання.

Отже, основними проблемами екологічного становища Житомирського регіону є:

- низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням;

- відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук;

- шкідливі викиди від пересувних джерел;

- надмірне забруднення поверхневих вод;

- забруднення радіоактивними речовинами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Для того щоб вирішити ці проблеми слід запобігти таких заходів:

- впровадити сучасні технології очищення промислових викидів;

- посилення контролю за токсичністю відпрацьованих газів автомобільних двигунів;

- реконструювати очисні споруди господарсько-побутових стічних вод;

- відновити деградовані та малопродуктивні землі;

- провести роботи, пов’язані з поліпшення технічного стану водойм.