«Теорія полюсів

зростання»
Ф. Перру
Виконали Боблей Каріна та Манчул Марія
 Термін "полюс зростання" вперше був запропонований
французьким економістом Франсуа Перру. 

Під полюсами росту він розумів компактно

розміщені і динамічно розвиваються галузі
промисловості і окремі підприємства, в яких
зосереджений "імпульс розвитку", який впливає
на територіальну структуру господарства та її
динаміку. Це відбувається в результаті
концентрації нововведень, які групуються
навколо галузі, що лідирує. Якщо ця галузь є і
пропульсивной, тобто здатна надавати
позитивний мультиплікаційний ефект, то вона
утворює полюс зростання. Таким чином, у Перру
полюс росту - функціональне поняття.
 Ф. Перру справив класифікацію галузей виробництва по тенденціям розвитку,
розділивши їх на три групи:

1 2
Галузі, що
розвиваються повільно,
деградуючі, з тенденцією
постійного зниження їх
частки в структурі
економіки країни. Такі,
наприклад, старі галузі
промисловості в більшості
економічно розвинених
країн: вугільна, текстильна,
суднобудівна.
3
Галузі, які не тільки швидко
Галузі з високими ростуть, а й породжують
темпами розвитку, ланцюгову реакцію
які не роблять істотного виникнення і зростання
впливу на розвиток інших промислових центрів,
галузей господарства, - викликаючи загальне
виробництво предметів індустріальний розвиток країни.
споживання, що не Це багато галузей
машинобудування, хімічної
вимагають подальшої
промисловості,
промислової переробки. електроенергетика. Там, де
отримують розвиток ці галузі, і
виникає полюс зростання. Ці
профілюючі галузі знаходяться в
тісному взаємозв'язку між собою,
утворюючи, за термінологією Ф.
Перру, "комплекс галузей"
 Перру зазначав, що просторів стільки, скільки є
структур абстрактних відношенні, які
визначають кожен об'єкт економічної науки.

В даний час широко використовуються два

терміни: "полюс зростання" (growth pole) і
"центр зростання" (growth center). Цим як би
розмежовується функціональна і географічна
частина. Під полюсом зростання розуміється
набір галузей, а під центром зростання -
географічна інтерпретація полюса, конкретний
центр, місто. "Полюс зростання" надає
багатобічну вплив на економіку навколишнього
його території. Ф. Перру розробив модель
взаємодії "полюси" і його оточення.

Рис. Формування полюсів зростання (за Ф. Перру)

А) - головні галузі промисловості, - додаткові галузі промисловості;

Б) - переробна промисловість, - додаткові галузі промисловості
 Теорія Ф. Перру багато в чому відповідає деяким об'єктивним тенденціям розвитку
регіонів: концентрації виробництва, просторової ієрархії виробничих комплексів і систем
розселення. У той же час ця концепція не позбавлена деяких серйозних недоліків.

Основні недоліки теорії полюсів зростання і центрів

розвитку:

1) ототожнення полюсів зростання з промисловими вузлами і

центрами, при якому втрачається раціональне зерно цієї теорії;

2) тотожність полюсів зростання і сфери їх поляризації з промисловим

комплексом. При цьому робиться висновок, що відмінності між цими
поняттями носять тільки теоретичний і методологічний характер;

3) переважно технократичний підхід до полюсів зростання, при якому

недостатньо повно враховується економічний елемент силового поля.
Технологічна поляризація має сенс тільки при дотриманні певних умов,
насамперед виникнення індукованих ефектів;

4) подання про стихійність формування полюсів зростання і

неможливості цілеспрямованого їх формування.
Рис. 1. Схема полюсів росту та їхній розвиток у часовому вимірі
Дякуєм за увагу!