Шапочка Марія

z
Ангола: успішний
розвиток після
війни
z
Короткі відомості
про країну
Держава на південному
заході Африки, у
минулому португальська колонія,
член  ООН з 1 грудня 1976 року.
Площа: 1 246.7 тис. Км² (23-е місце
у світі). Населення — 24,34 млн
осіб (оцінка 2014 року) (68-е місце
у світі), найбільша етнічна
група — овімбунду.
Столиця — Луанда. Понад 98 %
населення — народи мовної
групи нігер-конго. Офіційна
мова — португальська. Грошова
одиниця — кванза.
 Громадянська
z
війна в Анголі
довготривалий збройний
конфлікт, громадянська війна, що
продовжувалася в африканській
державі Ангола, починаючи з 1975
і, з деякими перервами, аж до 2002
року. Війна почалася відразу після
здобуття Анголою незалежності
від Португалії в листопаді 1975
року. До цього, в контексті
боротьби за деколонізацію окремі
збройні сутички між місцевими
рухами мали місце ще в 1974-75
роках, на фоні ангольської війні за
незалежність.
z Після війни

На даний момент Ангола знаходиться

на підйомі. Країна нафти і алмазів є в
повному розвитку після громадянської
війни, яка тривала двадцять сім років.
Столиця Анголи – п’ятимільйонне
місто Луанда розкинулося на березі
Атлантичного океану. Вулиці столиці
покриті асфальтом, з’явилося багато
нових підприємств, швидкими темпами
зростає будівництво.
 z
Після війни

Економіка Анголи розвивається

швидкими темпами, за минулий рік
економічне зростання перевищило
сім відсотків.Ця країна багата на
природні ресурси і посідає друге
місце серед виробників нафти і
алмазів.Луанду називають
«Парижем Африці», таку назву їй
дали через культурну атмосферу
столиці.В Анголі проживає молоде
покоління, близько семдесяти
відсотків є молодь, вік яких до
двадцяти чотирьох років.
z
Висновок

 Отже, Ангола стала доволі розвиненою країною, навіть не

зважаючи на війну. Подолати економічну кризу вдалося
завдяки нафтодобувної та алмазодобувної промисловостям.
Але все ж таки більшість населення живе в бідності.