Дослідження

Тема: Вплив колоніального

минулого на сучасну міжнародну
спеціалізацію та просторову
структуру господарства країн
Тропічної Африки
 План дослідження

1. Країни Тропічної Африки

2. Колоніальний поділ Африки
3. Колоніальне освоєння Африки та його наслідки
4. Проблеми і труднощі африканських країн
5. Особливості господарства, природні умови і ресурси
6. Висновок
1. Країни Тропічної Африки
- Тропічна Африка, також відома як Африка на південь від Сахари або Чорна
Африка — назва частини африканського континенту, яка складається з усіх
африканських країн та територій, які на південь від пустелі Сахара.
- сюди входять такі країни, як Південна Африка, Ангола, ДРК, Камерун, Кенія,
частина Малі, Нігеру та Судану.
2. Колоніальний поділ Африки
- це процес розділення африканського континенту на сфери впливу між
великими європейськими державами до Першої світової війни
- серйозні дослідження глибин Африки європейцями почалися
наприкінці 18-го століття
- колоніальний поділ Африки характеризувався використанням
військової сили, економічним пануванням, імперіалізмом
- найбільші конфлікти за землі Тропічної Африки були між Великою
Британією, Німеччиною, Францією
- найбільше ці землі приваблювали своїми ресурсами. Попит на такі
товари, як мідь, бавовна, чай, кава, олово, гума — зростав, а в Африці
це можна було дістати дешевше. Також регіон характеризувався
дешевою робочою силою та невеликою конкуренцією
- були утворені такі колоніальні держави чи колонії, як Вільна Держава
Конго (Бельгія), Алжир, Французьке Марокко (Франція), Німецький
Камерун (Німеччина), Еритрея (Італія), Єгипет (Велика Британія)
3. Колоніальне освоєння Африки та його наслідки
- Британія мала найбільшу кількість територій
- Франція не відставала за нею, проте мала бідніші природні ресурси,
менше населення
- основним стимул колонізації завжди був економічним. Колонізатори
прагнули експлуатації природних багатств, відкриттю багатьох
робочих місць, переїзду до Африки своїх народів, чого не сталося
через те, що клімат Африки є незвичним для європейців
- також важливою причиною колонізації стало бажання збільшити свій
імперіалістичний вплив у світі
- колонізація мала й багато недоліків: людей з чорною шкірою почали
масово пригнічувати не тільки за вигляд, а й за культуру, інші традиції.
Почалося знищення європейцями африканської культури, її
висміювання, створення нової. Африканців не допускали по високих
посад навіть на їх землі, не давали їм сучасну зброю, не довіряли
військові і державні таємниці
- в другій половині 20 століття почалася романтизація Африки.
Європейці почали мігрувати на її землі, завдяки книгам про
африканську красу і вишуканість деяких туристів, подорожніх і
окремих письменників
4. Проблеми і труднощі африканських країн
- з першої половини 20 століття країни були Повноправними учасниками
ООН. Держави почали отримувати значну допомогу від країн, організацій,
фондів, банків
- виникало багато збройних конфліктів у ході ‘холодної війни’, люди боролися
за незалежність, брали курс на соціалізм. Проте це не зіграло їм на руку
- процвітало диктаторство, правляча верхівка на чолі з лідером була
жорстокою, з’являлося багато громадянських воєн
- новоутворені незалежні країни ставали найбіднішими у світі, рівень ВВП
падав, країни майже не брали участі у світовому експорті, виробництво
продукції знижувалося
- почалися масові еміграції людей
- економіка функціонувала погано, і це дало простір для асоціальної політики:
виробництва і поширення наркотиків, нелегального видобування природних
ресурсів, навіть торгівлі людьми
-----------------------------------------------------------------------------------------------------
- багато незалежних країн не визнаються світом
- голод, епідемії, нестача води
- низький рівень освіти, дитяча залученість до конфліктів
- постійні громадянські війни
- трайбалізм (культ племені), рабство
- засухи, стихійні лиха, забруднене повітря
5. Особливості господарства
- аграрно-сировинна економіка
- більшість зовнішніх перевезень здійснює морський транспорт
- країни Тропічної Африки мають занадто спекотний клімат, відсутність
розвиненої транспортної та туристичної інфраструктури
- господарство більшості африканських держав ґрунтується на видобувній
промисловості та сільському господарстві
- видобувна промисловость обумовлена наявністю найбагатших родовищ
корисних копалин — золота, алмазів, міді, урану, нафти, газу тощо
- вирощують цукрову тростину, каву, какао, ваніль та інші прянощі, фініки,
бавовник, арахіс, тропічні фрукти. Цю продукцію до Європи та США. На
Африку припадає вирощування 55% зерен какао, 27% сорго, 20% кави,
виробництво 14% пальмової олії, 12% маслинової олії та 12% чаю
- тваринництво — екстенсивне, має низький рівень розвитку, розводять корів,
зебу, буйволів, овець, кіз, у пустельних районах — верблюдів
- із країн Тропічної Африки є лише одна розвинута країна — Південна Африка
- електроенергією користується лише третина африканців
- експорт - мінеральна сировина і рослинництво
- імпорт — гірничовидобувне устаткування, електрообладнання, транспортні
засоби, ліки, продукти харчування
- головні партнери — Китай, Індія, США та країни ЄС, є зв’язки з Україною
6. Висновок

Вплив колоніального минулого на міжнародну спеціалізацію та

структуру виробництва :
- від районів, які виробляють експортну продукцію, прокладені дороги
до великих портів, звідки вона вивозиться на світовий ринок
- переважають малоефективне, часто монокультурне сільське
господарство, добувна промисловість
- вирощування експортних технічних культур (какао, кава, олійна
пальма), яке часто доведено до монокультури
- після визволення від колоніальної залежності країни континенту
стали ареною боротьби між наддержавами, полігоном для проведення
соціально-економічних експериментів
- доволі пізний розвиток країн, їх прихід до демократії
- голод, злидні, масові епідемії і захворювання, серед яких останнім
часом катастрофічно швидко поширюється СНІД
- значні конфлікти за кордони держав
- багато країн ще досі є в економічній залежності від минулих
колонізаторів
- майже всі країни слабо розвинуті
- залежність від іноземного капіталу