Японія в

міжвоєнний
період
Наслідки Першої світової війни для Японії.

У Першій світовій війні Японія виступила на

боці Антанти.
У роки війни Японія здійснила низку
територіальних загарбань у Китаї і Тихому океані.

Вашингтонська мирна конференція 1921-

1922 pp. послабило позиції Японії.
Під час війни Японія значно потіснила своїх
конкурентів на світовому ринку: експорт Японії в
Європу зріс.
Золотий запас у роки війни збільшився в 6 разів.
 У перші роки війни
економіка Японії збільшився валовий
розвивалася досить національний продукт;
динамічно:

зріс експорт зміцніли позиції

промислової продукції японського капіталу в
в країни Південно- Китаї, Кореї та інших
Східної Азії; країнах;
в банківській справі
домінувала “велика п’ятірка”
— концерни (дзайбацу)“Ясуца”,
“Міцуї”, “Міцубісі”, “Сумітомо”,
“Дайпі”.
 Японія починає втрачати
З закінченням війни свої позиції на зовнішніх
економічне становище ринках у зв’язку з
проникненням на Схід
Японії різко погіршилося. європейських і
американських товарів.

Зросли податки; виросли

ціни на предмети першої
необхідності;
погіршилися умови праці.

серпень - вересень 1918 р.

Відбулися “рисові бунти” —
стихійні виступи населення Японії
проти зростання цін на основні
продукти харчування, що охопили
понад 10 млн осіб;
 1919 р. Відбулися
багатотисячні страйки 1919 р. В Кореї
робітників. Робітники (колонії Японії)
почали створювати вибухнуло
профспілки (їх антияпонське
нараховувалося повстання;
понад 100);

посилилася
У 1917 р.
боротьба селянства,
селянських
більшість якого була
заворушень було 6,
малоземельна і
у 1922 р. — З тисячі.
безземельна.
 В Японії криза
За роки кризи
проявлялася Рівень
японський
особливо гостро виробництва
експорт
в силу її промислової
зменшився на
залежності від продукції — на
40%, імпорт —
зовнішнього 20%.
на 30%,
ринку.
Економічна криза 1920—1921 рр.
 у суднобудуванні — на
Відбулося значне 88,2%, у рудній
падіння промисловості — на 48%,
виробництва: машинобудуванні — на
55,9%;

масове безробіття (на

різке падіння цін,
кінець 1921 р.-
особливо на шовк-сирець
безробітних 1 млн 263 тис.
— основний японський
осіб); знизився життєвий
експортний товар;
рівень народних мас

криза охопила банківську посилився робітничий рух

сферу, що призвело до (відбувалися страйки
банкрутства багатьох робітників металургійних,
банків; суднобудівних заводів).
Становище в країні ускладнив
сильний землетрус, який
відбувся 1 вересня 1923 р.
Найбільше постраждав район
Токіо — Йокогама. Загинуло
140 тис. чоловік, матеріальні
втрати оцінювалися в 5 млрд.
ієн.
Уряд Харі зробив спроби вивести країну з
економічних і політичних труднощів шляхом
проведення поверхових реформ:

1919 р. прийняв Закон про зниження майнового

виборчого цензу це призвело до збільшення числа
виборців з 1 до 3 млн осіб;

було проведено реорганізацію колоніальної

адміністрації в Кореї і на Тайвані;

намагався позбавити впливу олігархів і зміцнити

роль політичних партій у суспільному житті.
Згострення відносин із США та Великою
Британією. Вашингтонская конференція.
Напружені відносини Японія Японія

Китай Китай

США Англія
 Вашингтонська конференція для
врегулювання питань стосовно
зовнішньої політики

Японія і Велика Британія змушені були

піти на серйозні поступки США.

Японія, разом з Великою Британією і

США, за участю ще 6 держав,
підписала Договір дев’яти держав.
Конференція формально зрівняла
Японію в правах з великими
державами, але позбавила її
привілеїв у Китаї.
Меморандум Танаки.
Мілітаризація країни.
 Після Першої світової
Мала значну військово- у 1918-1922 pp. вона
війни Японія утвердила
морську перевагу на брала участь в
за собою статус
Далекому Сході і інтервенції проти
провідної держави
проводила агресивну радянської Росії на
Тихоокеанського
зовнішню політику: Далекому Сході;
регіону.

В Японії великий вплив активізувала експансію

за відродження “духу мали радикально- в Китай; намагалася
самурайства”; шовіністичні кола, які поставити під свій
виступали: вплив Монголію.

Японія повернула Китаю у

1922р. захоплені нею у 1914
за повернення до
р. території, трактуючи ці
агресивної зовнішньої
рішення як приниження
політики;
національної гідності
японців.
Угруповання “Молоді офіцери”, сформоване з
представників радикально налаштованих
військових, робило ставку на силу, війну і агресію:

у 1927 р. вони сприяли приходу до влади

генерала Танаки;

організували серію змов і політичних

переворотів;

домоглися, що зовнішня політика Японії набирала

все більш агресивного характеру.
 1927 р. Прем’єр-міністр генерал Танака надіслав
імператорові Японії меморандум, у якому були
розроблені агресивні загарбницькі плани:

захоплення Північно-Східного і Північного

Китаю, Монголії;

панування Японії в Південно-Східній Азії і в

басейні Тихого океану.

Меморандум— один із видів дипломатичного

листування з викладенням поглядів уряду в
якому-небудь питанні.
Початком здійснення напад Японії
на Китай,

потім передбачалося загарбання

Індії, Малої Азії, Близького Сходу,

Центральної і Південно-Східної Азії.

Меморандум передбачав
необхідність «схрестити мечі» з
Росією.
Оголошувалась також неминуча
війна із США через зіткнення
інтересів обох держав у Китаї.
 Мілітаризація — поширення військових
законів та дисциплін на цивільні галузі
господарства, економіку; паралельно,
нарощування військової потужності
держави через механізми іноземних та
державних органів у сфері економіки,
політики та соціуму, спрямовані.

Збільшувалася чисельність У Японії посилювався

особового складу,
удосконалювалося озброєння,
організаційна структура військ,
оперативна підготовка, посилилася
ідеологічна обробка
військовослужбовців. У 1930—1935
рр. збройні сили Японії збільшилися
вплив шовіністичних
організацій. Вони були
засновані на расистських
ідеях паназіатизму, їхнє
головне гасло було «Азія
для азіатів»
 воєнні витрати протягом
У 30-х роках забирали 70- 1930-1935 pp.
швидко
економіка 80% збройні сили
розвивалася
Японії була бюджетних Японії
військова
переведена на коштів; збільшилися у
промисловість
мілітаристські удосконалюва тому числі
;
рейки: лося військово-
озброєння; морський флот
швидко розвивалася військова промисловість;

проводилася мобілізація в армію;

у зв’язку з мілітаризацією країни зростали

податки;
понад 2 тис. фабрик і заводів виконували
замовлення військового і військово-морського
міністерств;
до 1936 р. військові замовлення зросли в
декілька разів;

у 1931 р. Японія почала серійний випуск важких

бомбардувальників.
Зовнішня політика
1931-1932 pp. Японія окупувала Маньчжурію і
створила маріонеткову державу — Маньчжоу-го Ліга
Націй не визнала нової держави;

1933 р. Японія на знак протесту вийшла з Ліги Націй,

що розв’язало їй руки для нових загарбань;

1935 р. Японія направила свої війська в Монголію;

1932-1936 pp. Японія окупувала низку китайських
провінцій;

1936 р. Прихід до влади в Японії правого уряду К. Хірото,

що призвело до зближення з фашистською Німеччиною.