ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

ЗВО «МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦМЕНІ

АКАДЕМІКА ЮРІЯ БУГАЯ»
Циклова комісія інженерії програмного забезпечення

Повідомлення
З дисципліни «Географія»
На тему «Кордони на політичній карті Африки: особливості делімітації та
демаркації»

Студента 1 курсу ІК-32 групи

Шитової М.Д

Національна шкала____________

м. Київ -2023
 Економіко-географічне положення Африки.
Африка — єдиний регіон, розташований у всіх чотирьох півкулях. Із
заходу він омивається Атлантичним океаном, а з півночі його найбільшою
частиною — Середземним морем; зі сходу — Індійським океаном, із
північного сходу — теплим Червоним морем. Порівняно з найближчим
материком — Євразією берегова лінія Африки порізана слабо, тут мало
зручних заток і бухт. Найбільша із заток — Гвінейська, розташована біля
західних берегів материка. На сході до Індійського океану вдається
найбільший півострів — Сомалі. Поблизу східних берегів розташований
четвертий за площею острів світу — Мадагаскар.

Від Європи регіон відділений Гібралтарською протокою, найменша ширина

якої становить лише 14 км. Африку й Азію з’єднує вузький Суецький
перешийок, на якому в другій половині XIX ст. був споруджений
судноплавний канал.

Склад регіону. Сучасна політична карта Африки.

На території регіону розрізняють субрегіони: Північну, Західну,
Південну, Східну та Центральну Африку У політичному плані Африка є
наймолодшим регіоном світу.
На сьогодні в Африці
налічується понад 60 держав і
залежних країн. Більшість із них
мають вихід до моря (океану),
наприклад Алжир, Єгипет, Марокко,
Лівія, Туніс, Південно-Африканська
Республіка (ПАР), що покращує їхнє
географічне положення. Є острівні
країни, наприклад Сейшельські
Острови, Мадагаскар, а також
внутрішньоконтинентальні — ті, що
не мають виходу до моря (океану).
До них належать Демократична
Республіка Конго, Замбія, Зімбабве.
Більшість держав є унітарними
республіками, у яких переважає
президентська форма державного правління. Це підкреслює значення
одноосібної влади президента, характерної для регіону. Досить часто під
такою назвою приховано диктатури. Федеративними республіками є Нігерія,
Ефіопія, Сомалі.
На політичній карті материка розташовані також конституційні монархії (їх
три — Марокко, Лесото та Свазіленд) і члени Співдружності, зокрема
Гамбія, Гана, Замбія, Нігерія, ПАР. Серед невеликої кількості залежних країн
— острови Реюньйон та Майотта, що належать Франції, а також міста Сеута і
Мелілья, які управляються Іспанією.

Типи країн Африки за рівнем економічного розвитку.

За рівнем економічного розвитку майже всі держави регіону належать до
типу країн, що розвиваються. Країнами з порівняно зрілою структурою
господарства є Єгипет, Марокко, Туніс. У них будуються нові підприємства,
покращується якість шляхів сполучення, розвивається сфера послуг (зокрема
туризм), здійснюється підготовка національних кадрів.

Проте більшість країн регіону належать до підтипу найменш розвинених. У

деяких із них до 80% населення працює в сільському господарстві, а
промисловість перебуває в зародковому стані та обмежується переробкою
сільськогосподарської сировини, яка експортується, видобутком корисних
копалин (за їх наявності), кустарними виробництвами легкої та харчової
промисловості, окремими підприємствами зі збирання застарілих зразків
техніки. До найбідніших та економічно найвідсталіших країн світу належать
Сомалі, Ефіопія, Південний Судан, ДР Конго, Нігер, Руанда, Танзанія.

ПАР, як правило, відносять до переселенських країн, адже господарські

відносини були привнесені до неї ззовні — емігрантами з Європи
(Нідерланди, Велика Британія). Однак, на відміну від Австралії, Канади або
Нової Зеландії рівень розвитку економіки та показники ВВП на одну особу
тут значно менші.

Райони збройних конфліктів і проявів тероризму

Сучасні суверенні держави регіону «успадкували» свої кордони від
колонізаторів, які проводили їх як заманеться. Так, більше третини
державних кордонів проходять по меридіанах і паралелях без урахування
етнічних меж між народами та племенами. Як наслідок, між країнами
Африки існують численні прикордонні суперечки (наприклад між Сенегалом
і Мавританією, Лівією й Чадом, Сомалі та Ефіопією тощо), поширені прояви
сепаратизму та тероризму.
 Боротьба за владу та
територію особливо
загострюється, коли
виявляють значні поклади
корисних копалин. Так,
відокремленню
Південного Судану
передувала багаторічна
війна, яка загострилася Мал. 2. Учасники збройного конфлікту в Руанді.
через відкриті на цій Руанда тривалий час існувала в умовах
території нафтові протиборства між племенами тутсі й хуту. Це
родовища. Конфлікти сприяло вихованню в населення фанатичної
виникають і в межах відданості інтересам своєї групи (племені) та її
окремих країн, наприклад лідерам. Часто із цією метою використовувалися
у Руанді (мал. 2), Лівії, засоби масової інформації, які знаходили
Анголі, Сомалі, Судані, ДР виправдання навіть дуже жорстоким діям. Під
Конго, Сьєрра-Леоне. Так, час конфлікту загальна кількість жертв у Руанді
понад два десятиліття склала п’яту частину від усього населення
триває збройний конфлікт країни.
у Сомалі. Непросту
політичну та економічну
ситуацію ускладнив масовий голод, який охопив країну в 1991—1992 рр. і
забрав життя 300 тис. осіб.

Щоб ліквідувати збройні конфлікти, світове співтовариство іноді

застосовує миротворчі сили ООН.

Головне
• Африка — єдиний регіон, розташований в усіх чотирьох півкулях. Від
Європи Африка відділена Гібралтарською протокою, з Азією її з’єднує
вузький Суецький перешийок.

• В Африці налічується понад 60 держав і залежних країн. Більшість із них є

унітарними республіками, у яких переважає президентська форма
державного правління.

• За рівнем економічного розвитку майже всі країни регіону належать до

країн, що розвиваються.

• Між країнами Африки існують численні прикордонні суперечки, поширені

прояви сепаратизму та тероризму.
 Делімітація – визначення загальногоположення і напрямів державного
кордонуміж суміжними державами шляхомпереговорів
Демаркація – проведення лінії державногокордону на місцевості з
позначенням йогоспеціальними прикордонними знакамизгідно з договорами
про делімітацію кордоніві доданими до них картами та описами.