ЕТИЛАЦЕТАТ

Виконала студентка групи ік-32

Шитова Мирослава
Основним застосовуваним методом для синтезу етилацетату є взаємодія оцтової кислоти та
етанолу (естерифікація):

Виділення естеру з реакційної суміші відбувається у вигляді азеотропної суміші естер-спирт-

вода. Після декантації та очищення кінцевий вихід продукту складає 95%

До промислових способів синтезу етилацетату відносяться:

• Перегонка суміші етилового спирту, оцтової та сірчаної кислот.
• Обробка етилового спирту кетеном.
• Дегідратація етилового спирту при підвищених температурах та тиску [8].
• Синтез реакції Тищенко з ацетальдегіду при 0-5 °C у присутності каталітичних
кількостей алкоголю алюмінію:
Етилацетат є безбарвною рідиною із фруктовим запахом. Він утворює азеотропну суміш з водою,
яка кипить при 70,38 °C і містить 8,47% води та 91,53% естеру. Виділення етилацетату з водно-
етанольного розчину відбувається у вигляді азеотропної суміші естер-спирт-вода, яка кипить за
70,2 °C і містить 9,0% води, 8,4% етанолу і 82,6% естеру.
Етилацетат є поширеним розчинником у виготовленні покриттів, адгезивних матеріалів,
чорнила, косметики, фармацевтичних препаратів. При виробництві кави без кофеїну його
застосовують як екстрагент, знаходиться у винах та пиві

Головна роль цієї речовини – розчинна. Йому

надають перевагу серед інших розчинників, у
зв’язку з невисокою ціною, малою токсичністю і
цілком прийнятним запахом. З його допомогою
розчиняють нітро- і ацетилцелюлозу, воски та
жири, нітрогліфталеві, перхлорвінілові,
епоксидні, поліефірні, кремнійорганічні лаки,
фарби, емалі, а також очищають друковані
плати. Так, він задіюється у виготовленні ЛФ
матеріалів, клейових композицій і чорнил для
друкарської техніки. При пакуванні товару за
допомогою різних гнучких упакувань береться
для розчинення під час трафаретного нанесення
написів та малюнків. У сукупності зі спиртом
етилацетат як розчинник використовують, крім
усього іншого, при виготовленні штучної шкіри.
По впливу організм етилацетат належить до 4-го класу небезпеки, його гранична концентрація
(ГДК) у виробничих зонах встановлено лише на рівні 200 мг/м3. Пари речовини подразнюють
слизові оболонки очей та бронхів, викликають шкірні захворювання – екземи та дерматити.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ