Види шумовго забруднення.

Вимірювання
рівня шумового забруднення.Вивчення
впливу шумового забруднення на організми

Підготувала:
Учениця 9-А класу
Слюсарук Надія
• Шумове́ забру́днення атмосфери — одна
з форм хвильового, фізичного забруднення,
адаптація організму до нього є неможливою.
• Шум — це сукупність звуків різної частоти та
інтенсивності, що виникають у результаті
коливального руху частинок у пружних
середовищах (твердих, рідких, газоподібних).
Вимірювання рівня шумового
забруднення
• У природі мало гучних звуків, в основному вони тихі,
сприятливо сприймаються людиною. Шумове
забруднення навколишнього середовища трапляється,
коли звуки зливаються і перевищують за
інтенсивністю допустимі межі. Силу звуку вимірюють
у децибелах, і шум більше 120-130 Дб вже призводить
до серйозних розладів людської психіки і відбивається
на стані здоров'я. Шум має антропогенне походження і
підвищується з розвитком технічного прогресу. Зараз
вже навіть в заміських будинках і на дачі складно
сховатися від нього.
• Основні джерела шумового забруднення
• У зв'язку із зростанням кількості автомашин (які є найпоширенішим
джерелом шуму), індустріалізацією міст, зростанням транспортної
рухливості населення, ростом технічного оснащення міського
господарства розширюються контакти між техногенним середовищем
міста і природного середовища. Сільські ландшафти і приміські
території зазнають активного впливу шосейних доріг і залізниць,
аеродромів та річкових портів. До цих джерел шуму відносяться також
залізничні вузли і станції, великі автовокзали і автогосподарства,
мотелі і кемпінги, трейлерні парки, промислові об'єкти і великі бази
будівельної індустрії, енергетичні установки. Спричинювати
додаткове шумове навантаження може також недосконале
планування міст, розміщення в їх межах джерел сильного шуму,
наприклад, аеропортів, автомагістралей, підприємств. Джерелами
шумів є також гучномовні пристрої, ліфти, телевізори, радіоприймачі,
музичні інструменти, юрби людей і окремі особи. Для багатьох
великих міст джерелом значного шуму є залізничні підприємства,
відкриті ділянки метрополітену і міські трамваї.
• На пристосування до сильного шуму організм
людини витрачає велику кількість енергії,
перенапружується нервова система, виникають
втома, нервовий і психічний розлади.
• Особливо важко переносяться раптові різкі
високочастотні звуки. При рівні шуму понад 80 дБА
послаблюється слух, виникають нервово-психічні
захворювання, виразка шлунку, гіпертонія,
підвищується агресивність. Дуже сильний шум
(понад 110 дБА) призводить до так званого шумового
сп'яніння, а потім — до руйнування тканин тіла, перш
за все — слухового апарату. Жінки більш чутливі до
дії сильного шуму, і у них за умов звукового
дискомфорту виникають ознаки неврастенії.
• Шум шкідливий не лише для людини. Встановлено,
що рослини під впливом шуму повільніше ростуть, у
них спостерігається надмірне (навіть повне, що
призводить до загибелі) виділення вологи через
листя, можливі порушення клітин. Гинуть листя і
квіти рослин, що розміщені біля гучномовця.
• Аналогічно діє шум на тварин. Від шуму реактивного
літака гинуть личинки бджіл, самі вони втрачають
здатність орієнтуватися, в пташиних гніздах дає
тріщини шкаралупа яєць. Від шуму знижуються
надої, приріст у вазі свиней, несучість курей.
Хворобливо переносять шум риби, особливо у період
нересту.
•Дякую за увагу!