Семінарське заняття №6 5.

Динаміка поширення мідних-бронзових виробів у Старому

Світі.
Археологія
6. Балкано-Карпатська металургійна провінція.
Загальна характеристика мідного віку
Балкано-Карпатська металургійна провінція - це археологічна спільність
1. Періодизація енеоліту. епохи енеоліту, що існувала з початку IV тис. до початку III тис. до н. е.
Для всього ареалу поширення БКПМ були характерні 5 видів виробів:
Хронологія енеоліту базується на серії радіовуглецевих дат із пам'яток
Кукутені-Трипілля. Доба енеоліту датується серединою VI—IV тис.  втулчасті сокири-тесла
до н. є.  сокири-мотики
(«Археологія України» Л. Л. Залізняк)  масивні сокири-молотки
 клиноподібні тесла-долота
2. Значення металургії у розвитку суспільства.  втулчасті наконечники
Мідь має значні переваги над каменем. Її можна плавити і легше Основні культури:
зробити деякі елементи зброї, прикрас чи побутових приборів. З
появою міді з’явилися нові інструменти, які неможливо виготовити з  Гумельницька культура
каменю – пилки, ножиці. Проте наконечники стріл продовжували  Трипільська культура
виготовляти з кременю. У 4-3 тисячоліттях до н. е. мідні знаряддя  Середньостоговська культура
почали витісняти кам’яні.  Новоданилівська культура 
(https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA
3. Технологічні етапи розвитку найдавнішої металургії. %D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF
В обробці міді переважала техніка кування та зварювання. Масивних %D0%B0%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BC
знарядь праці відомо небагато. Серед дрібних знарядь відомі гачки та %D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BB
шила. Переважають прикраси. %D1%83%D1%80%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0
%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE
(«Археологія України» Л. Л. Залізняк)
%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%8F#%D0%9E
4. Первинний центр зародження металургії та його продукція. %D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%B5_
Середньотрипільський осередок обробки – орієнтований на %D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%8F_
трипільські родовища міді. Технологічні традиції обробки металу %D0%91%D0%9A%D0%9C%D0%9F)
зберігається, але вже опанували техніку складного литва.
Усатівський осередок використовував балканські джерела.
Практикував виготовлення виробів як і з чистої міді, так із сплаву міді
та миш’яку, тобто бронзи. Прикраси нерідко виготовляли із срібного
дроту.
Софійський осередок продовжував виготовляти речі з чистої міді з
карпатських родовищ.
(«Археологія України» Л. Л. Залізняк)