Динаміка поширення мідних-бронзових виробів у Старому
Світі. Археологія 6. Балкано-Карпатська металургійна провінція. Загальна характеристика мідного віку Балкано-Карпатська металургійна провінція - це археологічна спільність 1. Періодизація енеоліту. епохи енеоліту, що існувала з початку IV тис. до початку III тис. до н. е. Для всього ареалу поширення БКПМ були характерні 5 видів виробів: Хронологія енеоліту базується на серії радіовуглецевих дат із пам'яток Кукутені-Трипілля. Доба енеоліту датується серединою VI—IV тис. втулчасті сокири-тесла до н. є. сокири-мотики («Археологія України» Л. Л. Залізняк) масивні сокири-молотки клиноподібні тесла-долота 2. Значення металургії у розвитку суспільства. втулчасті наконечники Мідь має значні переваги над каменем. Її можна плавити і легше Основні культури: зробити деякі елементи зброї, прикрас чи побутових приборів. З появою міді з’явилися нові інструменти, які неможливо виготовити з Гумельницька культура каменю – пилки, ножиці. Проте наконечники стріл продовжували Трипільська культура виготовляти з кременю. У 4-3 тисячоліттях до н. е. мідні знаряддя Середньостоговська культура почали витісняти кам’яні. Новоданилівська культура (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%BA 3. Технологічні етапи розвитку найдавнішої металургії. %D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF В обробці міді переважала техніка кування та зварювання. Масивних %D0%B0%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BC знарядь праці відомо небагато. Серед дрібних знарядь відомі гачки та %D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BB шила. Переважають прикраси. %D1%83%D1%80%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0 %BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE («Археологія України» Л. Л. Залізняк) %D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%8F#%D0%9E 4. Первинний центр зародження металургії та його продукція. %D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%B5_ Середньотрипільський осередок обробки – орієнтований на %D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%8F_ трипільські родовища міді. Технологічні традиції обробки металу %D0%91%D0%9A%D0%9C%D0%9F) зберігається, але вже опанували техніку складного литва. Усатівський осередок використовував балканські джерела. Практикував виготовлення виробів як і з чистої міді, так із сплаву міді та миш’яку, тобто бронзи. Прикраси нерідко виготовляли із срібного дроту. Софійський осередок продовжував виготовляти речі з чистої міді з карпатських родовищ. («Археологія України» Л. Л. Залізняк)