Королевська ранньопалеолітична

стоянка – найдавніша археологічна

пам'ятка в Україні.

.
Роботу виконала: Гоцуляк Софія ФТМ 1-16
 Зміст
Розташування
Відкриття
Унікальність стоянки Королево
Пам’ятка сьогодні
Відомій дослідники та зацікавленість інших країн
Як жили в ті часи…
Що було знайдено
 Розташування

Найдавніша у Східній Європі багатошарова палеолітична стоянка Королеве була

відкрита поблизу смт Королево Виноградарівського району Закарпатської області
у 1974 році. Розташована вона на вершині 100-метрової тераси лівого берега р.
Тиса, що підпирає зі сходу гірський масив вулканічного походження Соргейдь.
Невелика балка розділяє терасу на дві вершини – Гострий Верх і Бейвар.
 Відкриття

Пам’ятку відкрив і з 1975 по 1992 рік здійснював її розкопки

на чолі постійно-діючої палеолітичної експедиції
Археологічного музею Інституту археології НАН України
д.і.н. Владислав Миколайович Гладилін. У 12-метровій товщі
лесів та похованих грунтів ним було зафіксовано 16
різночасових культурно-хронологічних комплексів доби
палеоліту. Найбільш давній, найнижчий, культурний
горизонт належить до часів гюнцького зледеніння й
датується близько 1 млн років тому. Останнє палеолітичне
поселення існувало тут на початку в’юрмського зледеніння –
близько 50 тис. років тому.

•.
 Унікальність стоянки Королево
Значення стоянки Королево виходить далеко за межі
україни. Це найдавніша стоянка Східної Європи, від якої
ведеться відлік початкового заселення цієї частини
Європейського континенту, що має унікальну стратиграфію
давніх геологічних відкладів

Стоянка не має рівних у Східній Європі за кількістю

культурних хронологічних комплексів і їх насиченістю такої
давнини. Завдяки андезиту, породі яку в основному
використовували для виготовлення знарядь праці, була
розроблена хронологічна шкала, яка надала можливість
датувати нестратифіковані вироби на інших пам’ятках. Адже
ця вулканічна порода має властивість з плином часу
видозмінюватися. А також отримано унікальну можливість
простежити поступальний розвиток техніки леваллуа
впродовж велетенського відтинку часу – від пізнього ашелю
до фінального мустьє.

•.

Пам’ятка сьогодні
На жаль, гучне відкриття у 70-х
роках цієї визначної стоянки
поступово затихло. Місцевість
входить до складу щебеневого
заводу, а тому з цього приводу
періодично з’являються статті
від небайдужих, що пам’ятка
руйнується.
•.
У 2012 р. про неї згадав перший заступник
голови Закарпатської ради що зібрав на
робочу нараду спеціалістів управління
культури, з метою збереження історичної
спадщини Королево, створення
муміфікованої стоянки як привабливого
туристичного об’єкта. Дав вказівку зібрати
усі матеріали, пов’язані з історичною
пам’яткою, направити лист в Інститут
археології НАН України з проханням
відрядити на Закарпаття дослідницю
стоянки у Королево Ларису Кулаковську,
створити робочу групу, яка детально
вивчить об’єкт і дасть свою експертну
оцінку, що потрібно зробити, аби
привести на місці все у належний стан.
 •.
.

Та щось мабуть пішло не так, адже лише у 2018 р. вийшов сюжет від місцевого
кабельного телеканалу про все ту ж унікальну, але забуту пам’ятку, яка могла б
стати туристичною меккою, та оскільки це дуже давня стоянка, для її реконструкції
потрібні значні кошти і можуть бути задіяні різні європейські програми та гранти
по збереженню культурної та історичної спадщини.
Археологічна пам'ятка розташована на території місцевого щебеневого заводу і в
сучасний час злочинно цілковито знищена власником заводу.
 Відомій дослідники та зацікавленість інших країн
Цими знахідками, як нечуваним дивом, зацікавилися вчені сусідніх
країн. Бо чітка стратиграфія пам’ятки Королевської стоянки дає змогу
встановити вік деяких, досі не датованих, палеолітичних знахідок,
відкритих на суміжних із Закарпаттям територіях. Нашу унікальну
Королевську стоянку вивчали відомі дослідники: Герхард Бозинський,
Анрі Люмплей, Карел Валох та інші. Результати численних аналізів
показали: вік нашарувань, у яких виявлено найдавніші знаряддя праці,
обчислюється щонайменше мільйоном років.

•.
 Як жили в ті часи…
• Жили стародавні люди у мінливих кліматичних і природних умовах, які
часом дуже відрізнялися від сучасних. Як показують королівські знахідки
займалися найдавніші мешканці України полюванням і збиральництвом.
Вони вміли добре обробляти камінь, дерево, кістку і шкіру. Очевидно, вони,
як це показують знахідки з інших територій вже знали і використовували
вогонь, оскільки нерідко клімат в той час був холодніший, ніж сьогодні.

Щоб розкопати від сучасної поверхні до найраніших шарів,

археологам потрібно було прокопати вглибину на 12 м.
(чотириповерховий будинок).
 Що було знайдено
• Археологи знайшли на цій стоянці різні знаряддя праці: рубила, скребла, гостроконечники,
різці, чопери, ножі. Цей перелік відображає фактично весь «асортимент» тогочасних
знарядь праці

У Королеві вченим вдалося зібрати понад 60 тисяч кам'яних

знарядь праці. Як вважають археологи, їх вік від 1 мільйона до
30 тисяч років до н. е. Дослідження показали, що наші предки
виготовляли наконечники списів, скребла, ножі майже
виключно із місцевого андезиту (гірської породи). Згідно з
експертними висновками , Королево упродовж сотень тисяч
років функціонувало як стоянка-майстерня з виготовлення
кам'яних знарядь праці і зброї.