Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Етнографія України

Методичні рекомендації до вивчення курсу для студентів, які навчаються

за напрямом підготовки бакалаврів 6.140103 «Туризм».

Київ 2016
 Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет будівництва і архітектури

Етнографія України

Методичні рекомендації до вивчення курсу для студентів, які навчаються

за напрямом підготовки бакалаврів 6.140103 «Туризм».

Київ 2016
 Зміст

Загальні положення………………………………………………..
Модульно-рейтингова система оцінки знань………………….
Зміст лекційної частини курсу………….………………………..
Плани семінарських занять………………………………………
Тематика індивідуальних занять………………………………..
Питання до підсумкового контролю……………………………
Список рекомендованої літератури до курсу………………….
 Загальні положення

Україна багата на історичну та культурну спадщину, що відображає

самобутність українського народу його історію та розвиток.
Етнографія – це наука, об’єктом якої є народи, їх культура, побут,
походження, розселення, побутові відносини, що сформувалися протягом
історії.
Найважливішими етнографічними проблемами є: вивчення етнічного
складу населення, етногенез та етнічна історія народів, реконструкція давніх
форм суспільного життя і культури, що збереглися у глибинах народного
побуту, вивчення сучасних етапів етнічних традицій, етнічні процеси, тобто
зміни в історичному розвитку народів.
В етнографічних дослідження вчені використовують порівняльно-
історичний метод, безпосередні спостереження, що ґрунтуються на контакті
дослідника та об’єкта дослідження, методи інших наук – картографічні,
статистико-математичні, тощо. При вивченні предмету значна увага звертається
на писемні пам’ятки минулого, хроніки, живопис, народне малярство. Цінним
джерелом залишаються археологічні комплекси, музейні зібрання, фольклор,
предмети культу, побуту, народного мистецтва.
Основні завдання курсу:
- дати ґрунтовні знання про історію походження українського народу,
ознайомити студентів з сучасними теоріями, визначити періоди
формування української нації, його класифікацію за різними ознаками;
- розширити знання про особливості національного характеру, психології,
ментальності;
- поповнити знання про традиційні заняття і матеріальну культуру
українського народу;
- акцентувати увагу на багатстві і збереженості українських звичаїв та
обрядів;
- запропонувати схему історико-етнографічного районування України;
- ознайомити з традиційними видами народних промислів, їх географією і
найважливішими центрами;
Вимоги до знань та вмінь.
Студенти повинні знати:
- основні поняття етнографії;
- історію становлення та розвитку етнографії в Україні та світі;
- теорії щодо походження українського народу;
- особливості українського національного характеру, його ментальність;
- традиційні заняття українського народу;
- матеріальну культуру українського народу;
- громадський побут;
- особливості української сім’ї і домашнього побуту;
- народні свята, традиції, святкування;
- звичаї і обряди;
- народні вірування, міфологія, демонологія;
- історико-етнографічне районування України;
- народні промисли, ремесла, їх центри;
 Основними формами вивчення курсу є: лекції, семінарські заняття,
самостійна робота студентів над джерелами та навчально-методичною
літературою, виконання індивідуальних завдань, модульний контроль,
складання заліку.

Модульно - рейтингова система оцінювання знань.

Студенти, які мають високий рівень знань та, відповідно, високу оцінку за
рейтенгом і модульно-контрольну роботу, можуть бути звільнені від складання
заліку.
Модульний контроль здійснюється:
За результатами поточної успішності впродовж вивчення курсу та модульної
контрольної роботи студент отримує підсумкову оцінку.
Підсумковий контроль (залік):
підсумкова оцінка, яка розраховується як середньозважена оцінка за модульний
контроль та оцінка за залік.
Студент, який за результатами модульного контролю отримав оцінку F,
не допускається до заліку і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які
передбачаються навчальним планом з дисципліни «Етнографія України».

Тематика
лекцій, семінарських занять, самостійної роботи студентів та години, що
відводяться для лекційних, семінарських занять та самостійної роботи .

№ Назва теми Лекції Семіна Самост

п/п ( год) ри ійна
( год) робота
студен
тів
( год)
1 Вступ. Предмет і завдання курсу «Етнографія 2 2 3
України»
2 Історія етнографічної науки у світі та в Україні 2 2 3
3 Походження та етнічний розвиток українців 2 2 5
4 Етнічна територія та етнічний склад населення 2 2 5
й сучасні етнічні процеси в Україні
5 Традиційні заняття українців. Транспорт 2 2 5
6 Традиційні ремесла, промисли. Декоративно- 2 2 5
прикладне мистецтво
7 Поселення, двір, житло. Народна архітектура 2 2 5
8 Українське національне вбрання. Народна 2 2 5
кухня. Традиції народного харчування
9 Громада, громадський побут. Сім’я і шлюб. 2 2 7
Сімейні звичаї та обряди
10 Народні знання, вірування, звичаї та обряди 2 2 7

3. Зміст лекційної частина курсу.

Програма розроблена з урахуванням реально діючого учбового плану, який
дозволяє в системі аудиторних занять сконцентруватися на вивченні основних
етапів етнічної історії України, розвитку різноманітних сфер матеріальної та
духовної культури її населення.

Тема 1. Вступ. Предмет і завдання курсу “Етнографії України”.

Етнографія України як наука і навчальна дисципліна. Об’єкт, предмет, функції.
Взаємозв’язок етнографії з іншими науками. Суміжні дисципліни. Школи і
напрями в етнографії. Основні поняття етнографії. Народ. Етнос. Суперетнос.
Субетнос. Етнічність. Етнічна група. Етнографічна група. Локальна група.
Етнонація. Нація. Державна нація. Етногенез. Етнічні процеси та міжетнічні
взаємини. Методологічні принципи та методи вивчення етнографії . Джерела
етнографічної науки. Самобутність народної етнографічної культури та її
значення в житті людини

Тема 2. Історія етнографічної науки у світі та в Україні.

Історія етнографічної науки в Україні. Етапи розвитку етнографії в Україні.

Період нагромадження етнографічних знань, епоха середньовіччя та нового
часу. Період становлення етнографії як науки. Школи і напрямки в етнографії
України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.. Видатні постаті української
етнографії: П. Чубинський, Ф. Вовк, В. Гнатюк, І. Франко і ін.. Сучасна
українська етнографія (установи та періодичні видання).

Тема 3. Походження та етнічний розвиток українців.

Історико- генетична основа українського етносу. Вирізнення слов’янського
етносу з-поміж індоєвропейської спільноти. Формування слов’янської
спільності. Проблеми визначення прабатьківщини слов’ян і концепції їх
походження. Східнослов’янські племена. Вирізнення українського етносу з-
поміж давньоруської поліетнічної спільноти. Проблеми походження українців в
історіографії. Теорії безперервності та автохтонності, незалежного розвитку,
“єдиної колиски”. Найменування України та українців. Формування української
нації. Проблеми періодизації. Етнічна та національна культура. Етнічна
самосвідомість та національна ідея. Історичні етапи українського націогенезу.
Етнічні процеси та міжетнічні взаємини в Україні. Типологія етнічних
процесів. Міжнаціональні конфлікти та їх запобігання.
 Тема4. Етнічна територія та етнічний склад населення.

Формування української етнічної території на західному, південно-

західному, південному і північному напрямках. Українська етнічна територія
на Сході. Етнічні та географічні назви української землі.
Проблема етнорегіоналізації. Типологія історико- етнографічного районування
України. Процес регіоналізації України. Умови створення історико-культурних
областей. Історичні зони української етнічної території. Критерії виділення
окремих етнографічних територій. Характерні особливості регіонів.
Центрально-Східний регіон: Середня Наддніпрянщина, Слобожанщина,
Надпорожжя. Північний регіон: Полісся, Сіверщина. Західний регіон:
Волинь, Галичина, Буковина, Закарпаття, Поділля, Покуття, Лемківщина,
Бойківщина, Гуцульщина. Південний регіон: Бессарабія, Південна
Акерманщина, Північна Хотинщина, Крим, Донщина. Особливості розвитку
регіонів. Сучасне історико-культурне районування. Субетнічні та
етнографічні групи українців. Етнорегіональна й національна символіка. Склад
і розселення українців. Динаміка чисельності українців. Етнічні межі
українства. Етнічний склад населення України.

Тема 5. Традиційні заняття українців.

Землеробство: рільництво, городництво, садівництво. Витоки
українського рільництва, культивування злакових протягом історичних епох.
Знаряддя та методи обробітку грунту. Городництво, його характерні
особливості для українського регіону. Розвиток садівництва. Традиції
тваринництва та скотарства в українському селі. Допоміжні заняття населення:
мисливство, рибальство, бджільництво.

Тема 6. Традиційні ремесла, промисли та транспорт. Декоративно-

прикладне мистецтво.
Ремесла та промисли українців: ткацтво, деревообробні промисли,
гончарство, вишивка, ковальство, плетіння, гутництво, вироби з каменю.

Тема 7. Поселення, двір, житло. Народна архітектура.

Традиційні типи поселень на Україні: село, присілок, хутір. Зміна типів
поселень та житла на Україні у ХХ – ХХІ ст. Форми сільських поселень:
безсистемна, рядова, кругова, ланцюгова, вулична, комбінована. Постійні й
сезонні поселення. Етнографічні особливості селянського двору в Україні.
Типи забудови двору: вільна, зімкнута та замкнена. Варіанти забудови двору.
Господарські споруди українського двору: комора, клуня, хлів, стайня, куча,
курник, оборіг, кошниця, возовня, піднакат, сарай, шопа, повітка, льох.
Народна архітектура сільських житлових комплексів: житлово-господарська,
церковна та будівлі громадського центру і виробничі споруди. Народне житло.
Ознаки, які визначали типологічну виразність українського житла:
планувальна структура, організація внутрішнього простору, види будівельних
матеріалів, конструкцію, типи окремих конструктивних елементів ( стін, стелі,
даху). Українська хата. Типи хат в Україні, їх регіональні особливості. Інтер’єр
української хати. Сакральні місця інтер’єру. Художнє оздоблення народного
житла. Звичаї та обрядово-магічні дії, що супроводжували зведення оселі.
Регіональні типи житлових комплексів: поліський, лісостеповий з ліво- і
правобережними підтипами, степовий та карпатський. Церковна архітектура.
Будівлі громадського центру. Господарські виробничі споруди.

Тема 8. Українське національне вбрання. Народна кухня. Традиції

народного харчування.
Історія традиційного вбрання українців. Поняття «одяг» та «стрій»,
«костюм», види одягу, головні убори, прикраси, взуття. Народний одяг.
Національне вбрання, загальні відомості. Історія українського костюму
Найдавніший одяг на теренах України. Вбрання в Україні – Русі Х-ХІІІ ст.
Український народний стрій XIV-XVIII ст. Риси традиційного вбрання
українців ХІХ – поч. ХХ ст. Сучасний одяг українців. Регіональні особливості
традиційного вбрання українців: форми крою, вишивка, оздоблення.
Класифікація одягу: чоловічий, жіночий, парубочий, дівочий, козацький,
святковий та буденний одяг. Жіночі прикраси, чоловічі, жіночі та дівочі
головні убори і зачіски. Ознаки та принципи, символічне значення кольорів,
узорів. Використання традиційного костюма у звичаях та обрядах різних
регіонів України. Особливості верхнього одягу, натільного, нагрудного,
поясного їх призначення. Способи виготовлення головних уборів
Народна їжа та харчування. Локальні особливості народного харчування.
Заготівля продуктів харчування та їх зберігання. Щоденні страви та їх
приготування. Святкові та обрядові страви житті українців. Пости. Режим та
етикет харчування, основні харчові заборони.

Тема 9. Громада, громадський побут. Сім’я і шлюб. Сімейні звичаї та

обряди.
Традиційні громадські спільності. Організація та господарські функції
селянської громади. Вибори посадових осіб. Дотримання громадою норм
звичаєвого права. Спільні матеріальні обов’язки кожного двору, турбота про
односельців. Самоврядування на селі. Парубочі та дівочі громади. Морально-
етичні стосунки в громаді. Гостинність, вітання й шанування. Міфологізація
гостя. Форми традицій ного вітання. Ритуали шанування.
Шлюбні стосунки. Традиції дошлюбного спілкування. Вибір пари. Типи і
форми шлюбу в українців. Шлюбні угоди та звичаї.
Сім’я та сімейний побут. Історичні типи і форми української сім’ї.
Формування української родини. Структура української системи споріднення.
Типи та структура сім’ї. Основні функції сім’ї. Сім’я як первинна господарська
ланка в українському селі. Стосунки в середині сім’ї. Виховання дітей.

Тема 10. Народні знання та вірування, звичаї та обряди.

 Народні знання. Основи народних знань. Українська народна метеорологія
та календар. Система народних поглядів і знань у галузі астрономії, медицини,
етноботаніки і зоології. Світоглядні уявлення та вірування українців,
космогонічні знання та міфи. Релігія в житті українського народу. Пантеон та
демонологія. Дуалізм християнського вчення в Україні – історія та сьогодення.
Мораль. Народний етикет.
Основні ознаки фольклору. Структура, жанровий склад українського
фольклору. Поетичний фольклор. Прозовий фольклор. Побутування і розвиток
фольклору в наш час.
Сімейні звичаї та обряди. Родильні обряди. Українська весільна обрядовість.
Поховально-поминальні обряди та звичаї.
Календарні свята й обряди. Зимовий цикл народної календарної
обрядовості. Весняний цикл календарних свят та обрядів. Свята літнього
обрядового циклу. Осінні свята та обряди.

4. Плани семінарських занять.

Тема 1. Етнографія України як наука і навчальна дисципліна.

Мета: з’ясувати походження науки етнографії, її своєрідність і місце в

системі гуманітарних наук. Розуміти проблеми етнографії. Уміти
характеризувати типи етнічних спільнот.
Ключові поняття: державна нація, етнічність, етнічна група, етногенез,
етнографія, етнографічна група, етнологія, етнос, етнонація, інтеграція,
консолідація, локальна група, народ, нація, субетнос, суперетнос.

План
1. Сутність та зміст етнографії її об’єкт, предмет, основні поняття.
2. Взаємозв’язок етнографії з іншими науками. Суміжні етнографічні
дисципліни.
3. Методологічні принципи та методи вивчення етнографії. Джерела
етнографічної науки.
4. Основні завдання та функції етнографії.

Контрольні запитання
1. Що таке етнографія?
2. Проаналізуйте визначення науки етнографія.
3. Що вивчає етнографія України?
4. Для чого треба вивчати культуру та побут свого народу?
5. Охарактеризуйте об’єкт і предмет етнографії.
6. Яке місце займає етнографія серед інших суспільних наук?
7. Охарактеризуйте принципи вивчення етнографії.
8. Які джерела вивчення курсу « Етнографія України»?
9. Які методи використовує етнографія?
 Рекомендована література

1. Алексеева В. Етногенез. – М.: 1986.

2. Бромлей Ю.В. Очерки теории етноса. – М.: 1983.
3. Етнічний довідник. Етнічні меншини. – К.: 1996
4. Етнографія України / за ред. С. А. Макарчука.- Львів, 2004
5. Етнографія України. –Львів: 2005.
6 Етнонаціональна історія України в документах і матеріалах. – Вип. 1. – К.:
1997.
7. Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії. – К.:
1993.
8. Етнос. Нація. Держава: Україна в контексті світового етнодержавницького
досвіду. –К.: 2000.
9. Кафарський В.І. Етнологія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. –К.: 2006.
10. Лозко Г. Етнологія України.—К.: 2001.
11. Лозко Г.С. Українське народознавство. – Вид. 3 – те: доп. та перероб. –
К., 2006.
12. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К.: 1996.
13. Пономарьов А. П. Українська етнографія: Курс лекцій. Навч. посібник. –,
К.: 1994.
14. Савчук Б. Українська етнологія: Навч. посібник. – Івано-Франківськ : 2004
15. Українська етнологія: Навч. посібник /За ред. В. Борисенко. – К.: 2007.
16. Українське народознавство: Навч. посібник / За заг. ред. С. П. Павлюка.
2-е вид. перероб. і доп. – К.: 2004.

Тема 2. Зародження і розвиток етнографії в Україні.

Мета: проаналізувати процес становлення етнографії як самостійної

галузі наукового знання і розкрити її особливості на сучасному етапі розвитку.
Ключові поняття: етнографія, етнологія, народознавство.

План

1. Зародження і становлення етнографії (XII – середина XIX ст.).

2. Утвердження етнографії як окремої наукової дисципліни ( друга пол.
XIX – початок XX ст.). Школи і напрями в етнографії.
3. Розквіт, занепад, відродження етнографічної науки ( 20 – ті роки ХХ ст.
-- до наших днів ).

Контрольні запитання
1. Назвіть етапи з історії української етнографії.
2. Якими етнографічними знаннями володіло суспільство за часів Київської
Русі?
3. Який етнографічний матеріал міститься в давньоруських літописах?
4. Які основні риси характеризували розвиток етнографічної думки в XV --
XVII ст.
5. Охарактеризуйте етнографічні відомості в українських літописах XVII ст.
6. Який етнографічний матеріал містить літопис Г. Граб’янки?
7. Який етнографічний матеріал містить Густинський літопис?
8. Чому наприкінці XVIII ст. посилилось спеціальне вивчення України в
російській та австрійській імперіях?
9. Якими недоліками нігілістичного характеру позначені описи різних
місцевостей України здійснених в останній чверті XVIII ст.?
10. Коли і в наслідок чого відбувся перехід від накопичення етнографічних
відомостей і знань про Україну до формування етнографії як
українознавчої галузі знань?
11. Розкрийте особливості процесу формування та розвитку української
етнографії.
12. Назвіть осередки народознавства в Україні, що сформувались у 20 – 30 рр.
XIX ст. і охарактеризуйте їх свідому і ціленаправлену українознавчу
діяльність.
13. Проаналізуйте етнографічно-фольклористичну діяльність « Руської трійці».
14. Охарактеризуйте діяльність Південно-західного відділу Російського
географічного товариства.
15. Назвіть фундаторів української етнографії і охарактеризуйте їх діяльність?
16. Охарактеризуйте етнографічну діяльність Наукового товариства ім. .
Т. Шевченка.
17. Які етнографічні школи і напрями набули поширення в Україні?
18. Охарактеризуйте стан етнографічної науки на західноукраїнських землях
у другій половині ХІХ ст.
19. Проаналізуйте науковий доробок української етнографії
в 20 – ті роки ХХ ст.
20. Чому поневолювачі українського народу чинили перешкоди у вивченні
української етнографії ?
21. Назвіть визначних українських народознавців.
22. Охарактеризуйте діяльність Етнографічної комісії та Кабінету антропології
та етнології, що діяли в 20 – роках ХХ ст. в системі Академії наук України?
23. Який науковий внесок Федора Вовка в розвиток української етнографії?
24. Які наукові проблеми досліджує сучасна українська етнологія?

Рекомендована література.

1. Горленко В.Ф. Нариси з історії української етнографії.- К., 1964.

2. Горленко В.Ф. Становление украинской этнографии конца ХVIII – первой
половины ХIX ст.- К., 1988.
3. Етнографія України / за ред. С. А. Макарчука.- Львів, 2004 .
4. Етнографія України. –Львів: 2005.
5. Кафарський В.І. Етнологія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. –К.: 2006.
6. Кривець О. М. Діяльність Т. Г. Шевченка в галузі етнографії. – К.: 1961.
7. Ломова М. Т. Франко як етнограф. – К.: 1957.
8. Макарчук С. А. Етнічна історія України: Навч. посібник. - К.: 2008.
9. Пономарьов А. П. Українська етнографія: Курс лекцій. Навч. посібник. – К.,
1994.
10. Пономарьов А. П. Етнічність та етнічна історія України: Курс лекцій: Навч.
посібник для студ. вищ. навч. закл. – К.: 1996.
11. Савчук Б. Українська етнологія: Навч. посібник. – Івано-Франківськ : 2004
12. Українська етнологія: Навч. посібник /За ред. В. Борисенко. – К.: 2007.
13. Українське народознавство: Навч. посібник / За заг. ред. С. П. Павлюка.
2-е вид. перероб. і доп. – К.: 2004.
14. Франко О. О. Федір Вовк – вчений і громадський діяч. – К.: 2001.
15. Хоптяр Ю. А. Етнологія: Навч. посібник. – Кам’янець-Подільський: 2008.

Тема 3. Походження та етнічний розвиток українців

Мета: проаналізувати проблему походження українців та історичні і етнічні

основи розвитку української нації.
Ключові поняття: автохтони, етнонім, політонім, топонім, етногенез,
етнічні процеси та міжетнічні взаємини.

План
1. Давні слов’ни автохтони Східної Європи.
2. Етнічні риси давньоруського народу.
3. Формування та розвиток української нації. Найменування
України та українців.
4. Етнічні процеси та міжетнічні взаємини в Україні.

Контрольні запитання

1. Які Ви знаєте гіпотези і теорії пошуку прабатьківщини слов’ян?

2. Охарактеризуйте концепції походження слов’ян.
3. Проаналізуйте вирізнення слов’янського етносу з – поміж
індоєвропейської спільноти.
4. Охарактеризуйте проблему етногенезу східних слов’ян і проаналізуйте
іноетнічні впливи у слов’янському етногенезі.
5. Назвіть племена з періоду до державного утворення, які стали основою
українського народу.
6. На базі яких племен утворились білоруський і російський народи.
7. Які основні теорії етногенезу українців Ви знаєте і в чому полягає
їхня суть?
8. Яка з розглянутих теорій, на Ваш погляд, найбільш достовірно висвітлює
походження українського народу?
9. В чому полягає недосконалість теорії “ єдиної колиски “?
10. Чи можна вважати проблему походження українського народу
остаточно вирішеною в сучасній історіографії?
11. Проаналізуйте історичні етапи формування української нації.
12. Які етнічні процеси та міжетнічні взаємини відбуваються в Україні?
13. За яких умов український етнос трансформувався в націю?
14.Проаналізуйте найменування України і українців.
 Рекомендована література

1. Балушок В. Г. Етногенез українців.—К., 2004.

2. Балушок В. Г. Українська етнічна спільнота: етногенез, історія, етнонімія.
-Біла Церква, 2008.
3. Баран В. Д., Баран Я. В. Історичні витоки українського народу. – К., 2005.
4. Баран В. Д. Етногенез українського народу: короткий нарис. –К., 2007.
5. Баран В. Д. Слов’яни у первісному і ранньому середньовіччі.- К., 2011.
6. Бондаренко Н. С. Славянский этногенез и становление украинского народа:
исторический анализ.- К., 2007.
7. Вівчарик М. М., Капелюшний В. П. Українська нація: витоки, становлення,
сьогодення. – К., 2003.
8. Етнічні спільноти України. Довідник. – К.: 2001.
8. Етнографія України / за ред. С. А. Макарчука.- Львів, 2004 .
9. Етнографія України. –Львів, 2005.
10. Залізняк Л. Походження українського народу. – К., 1996.
11. Залізняк Л. Л. Від склавінів до української нації. –К., 2004.
12.Зінич В.Т. Сучасні етнодемографічні процеси в Україні.—К.: 2004.
12. Лозко Г. Українське народознавство.- 2 –е вид., доповнене
та перероблене. – К., 2004.
13. Наулко В. І. Хто і відколи живе в Україні. – К., 1998.
14. Національний склад населення України в ХХ сторіччі. – К., 2001.
15. Національні меншини в Україні. Інформаційно-бібліографічний покажчик.
-- К., 2003.
16. Павлюк С. П. Етногенеза українців: спроба теоретичної конструкції.-
Львів, 2006.
17. Петров В. П. Походження українського народу. –К., 1992.
18. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. Міфи та
правда про трьох братів слов’янських зі “спільної колиски”.—К., 2004.
19. Пономарьов А. П. Українська етнографія: Курс лекцій. Навч. посібник. –
К., 1994.
20. Пономарьов А. П. Етнічність та етнічна історія України: Курс лекцій: Навч.
посібник для студ. вищ. навч. закл. – К., 1996.
21. Савчук Б. Українська етнологія: Навч. посібник. – Івано-Франківськ, 2004
22. Стасюк О. О. Геноцид українців: деформація народної культури. – К., 2008.
23. Українська етнологія: Навч. посібник /За ред. В. Борисенко. – К.: 2007.
24. Українське народознавство: Навч. посібник / За заг. ред. С. П. Павлюка.
2-е вид. перероб. і доп. – К.: 2004.
25. Українці: Історико-етнографічна монографія в 2–х книгах. – Опішне: 1999.
26. Хоптяр Ю. А. Етнологія: Навч. посібник. – Кам’янець-Подільський: 2008.

Тема 4. Історико-етнографічне районування України. Субетнічні та

етнографічні групи українців.

Мета: поглибити знання про різні історико-етнографічні регіони України

та основні етнографічні групи українського народу.
 Ключові поняття: історико-етнографічні області, історико-етнографічні
регіони, історичні зони, етнографічні райони, субетнічні групи, етнографічні
групи.

План
1. Проблеми, умови, етапи регіоналізації України.
2. Історико-етнографічні області України.
3. Субетнічні та етнографічні групи українців. Етнічний склад населення
України.
4. Етнорегіональна й національна символіка України.

Контрольні запитання
1. Що таке етнічна територія?
2. Охарактеризуйте основні фізико-географічні риси української етнічної
території.
3. Дайте визначення історико-етнографічного регіону.
4. У чому полягає головна мета історико-етнографічного районування?
5. Назвіть основні етапи процесу становлення історико – етнографічного -
районування.
6. Які регіони і підрегіони в історико-етнографічному районуванні України
виокремлює сучасна українська етнологія?.
7. У чому полягають своєрідність і локальні особливості кожного регіону?
8. Який регіон з етнографічного погляду найбільш складний і
різноманітний? Назвіть його характерні особливості.
9. В чому полягає різниця між поняттями «етнографічна група» і «етнічна
група»?
10. Назвіть основні причини появи етнографічних груп у складі українців.

Рекомендована література

1. Багалій Д. І. Історія Слобідської України. – Харків, 1990.

2. Балушок В. Г. Етногенез українців. – К., 2004.
3. Баран В. Д., Баран Я. В. Історичні витоки українського народу. – К., 2005.
4. Боплан Г. Опис України. – К., 1990.
5. Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична
ретроспектива та сучасний стан. – К., 1994.
6. Бойківщина: Іст – етногр. дослідження. / Під ред. Ю. Г. Гошка – К., 1983.
7. Буковина: історичний нарис. – Чернівці, 1998.
8. Вермич Я. Історична регіоналістика в Україні.//УЇЖ – 2001, № 6.
9. Гуцульщина: Іст.- етногр. дослідження./ Під ред. Ю. Г. Гошка – К., 1987.
10. Дмитренко А. Полісся як історико-етнографічний регіон України:
локалізація, межі районування // Минуле і сучасне Волині й Полісся: край
на межі тисячоліть. – Луцьк, 2002.
11. Заставний Ф. Географія України: У 2-х книгах. – Львів, 1994.
12. Заставний Ф. Українські етнічні землі. – Львів, 1993.
13. Поліссєзнавство: Наукові фольклорно-етнологічні та мистецтвознавчі
студії. --Рівне, 2006.
 Тема 5. Традиційні заняття українців.

Мета: ознайомити студентів з традиційними видами господарської

діяльності українського народу.

Ключові поняття: город, городництво, рілля, рільництво, хліборобство,

землеробство, рало, плуг, соха, системи рільництва, бортництво,
бджільництво.

План.
1. Землеробство: рільництво, городництво, садівництво. Знаряддя та
методи обробітку грунту та переробки врожаю.
2. Традиції тваринництва та скотарства в українському селі.
3. Допоміжні заняття населення: мисливство, рибальство,
бджільництво.
Контрольні запитання.

1.Які причини спонукали розвиток хліборобства на етнічній території

України з давніх – давен?
2. Назвіть традиційні види господарської діяльності українського народу.
3. Розкажіть про системи землеробства.
4. Охарактеризуйте народну землеробську техніку українців.
5. У який спосіб допомагали хліборобові традиційні обряди, звичаї,
ритуали, вірування?
6. Поясніть органічну єдність у хліборобстві агротехнічних процесів і
обрядових дій.
7. Якій тягловій силі надавали перевагу селяни?
8. Які роботи виконували чоловіки, а які жінки, згідно з традиційним
розподілом праці в родині?
9. Назвіть характерні риси городництва.
10. Охарактеризуйте особливості тваринництва на різних територіях України.
11. Які прийоми вигодівлі худоби виробилися в Україні?
12. Чим пояснюється побутування відгінної та вигінної форм літнього
випасання худоби?
13.У чому полягало полонинське випасання овець? Які функції ватага і хто
ним міг бути?
14. Опишіть способи полювання в різних регіонах України.
15. Які традиційні знаряддя рибного промислу використовуються донині?
16. Які традиційні звичаї українських рибалок Вам відомі?
17. Яку роль відіграє бджільництво в господарській діяльності українців?
18. Назвіть основні етапи розвитку бортництва.
19. Яка різниця між бортним і вуликовим бджільництвом?
 Рекомендована література.
1. Глушко М. Рибальські снасті та способи їх застосування// Полісся України.
Вид. 2. – Львів, 1999.
2. Глушко М. С. Генезис тваринного запрягу в Україні (Культурно – історична
проблема) – Львів, 2003.
3. Горленко В. Ф., Бойко І.Д., Куницький О.С. Народна землеробська техніка
українців. -–К., 1971.
4. Довженок В. Й. Землеробство Давньої Русі до середини ХІІІ ст.
К., 1961.
5. Дяченко М.Т., Прилипко Я. П., Приходько М. П. Сільськогосподарська
культура// Українці: історико-етнографічна монографія. – К., 1960.
6. Етнічна історія давньої України.- К., 2000.
7. Етнографія України / за ред. С. А. Макарчука.- Львів, 2004.
8. Етнографія України. –Львів: 2005..
9. Інкін В. Ф. Сільське господарство Галицького Прикарпаття
у XVI – XVIII століттях. Історичні нариси. – Львів, 2004
10. Кожолянко Г. К. Етнографія Буковини. Т. 1. – Чернівці, 1999
11. Культура і побут населення України/ За ред. В. І. Наулка. – К., 1993.
12. Лозко Г. Етнологія України.—К.: 2001.
13. Лозко Г.С. Українське народознавство. – Вид. 3 – те: доп. та перероб. –
К., 2006.
14. Мандибура М.Д. Полонинське господарство Гуцульщини другої пол. ХІХ
30- х років ХХ ст. – К., 1978.
15. Павлюк С. Традиційне хліборобство України: агротехнічний аспект. – К.,
1994.
16. Полесье. Материальная культура. – К., 1988.
17. Петров В. П. Подсечное земледелие. – К., 1968.
Рудик С.К. Тварини в житті та побуті українського народу. – К.: 2005.
18. Українська етнологія: Навч. посібник /За ред. В. Борисенко. – К.: 2007.
19. Українське народознавство: Навч. посібник / За заг. ред. С. П. Павлюка.
2-е вид. перероб. і доп. – К.: 2004.
20. Тиводар М. Традиційне скотарство Українських Карпат другої половини
ХІХ – першої половини ХХ ст: Історико – етнологічне дослідження. – Ужгород,
1994.

Тема 6. Традиційні ремесла, промисли та транспорт. Декоративно-

прикладне мистецтво українського народу.

Мета: дати характеристику найбільш поширеним промислам та ремеслам,

виділити центри виробництва, традиції, способи обробітку матеріалів. Звернути
увагу на регіональні особливості розвитку промислів. Охарактеризувати
особливості декоративно-прикладного мистецтва українського народу та
транспорту.

Ключові поняття: вишивка, в’язання, гаптування, декоративно-прикладне

мистецтво, килим, мереживо, мережка, плетіння, промисли, ремесло.
 План.
1. Традиційні ремесла та промисли:
а) ткацтво;
б) деревообробка;
в) обробка шкіри;
г) гончарство;
д) обробка металу.
2. Декоративно-прикладне мистецтво українського народу.
а) узорне ткацтво та килимарство;
б) вишивка;
в) художня обробка дерева;
г) кераміка та гутне скло;
д) художній метал;
е) писанкарство, витинанки, художнє плетіння.
3. Транспорт. Чумацтво на Україні.

Контрольні запитання.
Дайте визначення ремесла.
Охарактеризуйте традиційну техніку виготовлення тканини. Як оздоблювали
домоткані тканини? Назвіть основні види тканин.
Які техніки ткання Вам відомі?
Охарактеризуйте цехове виробництво тканин в Україні.
Назвіть відомі осередки художнього ткацтва в Україні.
Які типи ткацького верстата застосовувалися в Україні?
Назвіть ремісничі професії пов’язані з обробкою дерева.
Які види шкіряних виробів побутували в Україні?
Що Вам відомо з історії українських килимів? На які групи поділяють килими
відповідно до змісту орнаментальних мотивів.
Назвіть основні осередки килимового мистецтва в Україні.
На які групи поділяють вишивку згідно з її поліфункціональною сутністю?
Які техніки вишивання та їх локальні відмінності Вам відомі?
Чим вирізняються вишивки Київщини, Житомирщини, Чернігівщини,
Полтавщини, Поділля та Волині? Назвіть осередки, де зберігаються давні
традиції вишивання.
Які центри гончарства Вам відомі?
Коли і де були створені українські керамічні школи?
Як виготовлялося гутне скло?
Якими були основні мотиви художнього оформлення металевих виробів?
Якими техніками кування володіли українські ковалі?
Охарактеризуйте техніки художньої обробки металів в Україні.
Назвіть техніки і види плетіння.
Які способи розпису писанок Вам відомі?
З яких видів складається традиційний транспорт українців?
Чим відрізнялося візникування від чумацтва?
 Рекомендована література.
Андрушко Л. М. Український рушник як поліфункціональний твір
народного мистецтва: функції, типологія, семантика, художні особливості. –
Л.: 2010.
Біляшівський Е. Українські писанки. –К., 1968.
Боньковська С.М. Ковальство на Україні ХІХ – поч. ХХ ст. – К.,1991.
Боряк О. Ткацтво в обрядах та віруваннях українців середина XIХ – початок
ХХ ст.). – К., 1997.
Будзан А. Різьба по дереву в західних областях України. – К., 1960.

Вінтоняк Д. Ткацтво в домашніх умовах.. – Л., 1997.

Возниця О. Вишивка – моє життя. – Дрогобич, 2006.
Гвоздевич С. Вироби з дерева у щоденному побуті поліщуків// Минуле і
сучасне Волині й Полісся. – Луцьк, 2007.
Горинь Г.Й Художні вироби зі шкіри. – К.: 1985.
Грицай С. Художнє в’язання. – К., 1994.
Запаско Я.П. Українське народне килимарство.—К.,1973.
Захарчук-Чугай Р .В. Українська народна вишивка: західні області УРСР. – К.,
1988.
Захарчук-Чугай Р .В. Українське народне декоративне мистецтво: навч. посіб. /
Р.В. Захарчук-Чугай, Є. А. Антонович. – К.:2012
Китова С. А. Полотняний літопис України: Семантика орнаменту українського
рушника. 2 вид., доп. – Черкаси: 2003.
Косачева О. П. Український народний орнамент. – К., 1976.
Кулинич-Стахурська О. Мистецтво української вишивки. – Л., 2007.
Матейко К.І. Народна кераміка західних областей України ХІХ – ХХ ст. – К.
1959.
Моздир М. І. Українська народна дерев’яна скульптура – К.,1980.
Народні художні промисли УРСР: Довідник.- К., 1986.
Никорак О.І. Українська народна тканина. – Л., 2004.
Орел Лідія. Українські рушники. – Л.: 2003.
Охріменко Г. Символіка архаїчної кераміки Полісся: етніка, традиції, культура.
– Луцьк, 1997..
Пошивайло І. Гончарство України у контексті світової культурної
спадщини. – Опішне, 2000.
Пошивайло І. Етнографія українського гончарства. – К.,1993
Станкевич М. Українське художнє дерево ХVI – XX ст. – Л., 2002.
Федорчук Олена. Українські народні прикраси з бісеру. – Л.: 2007.
Цибульова Г., Гаврилова Г. Ручне вишивання. – К., 1982. .
Щербаківський Д. Український килим. – К., 1997.

Тема 7. Сільські поселення та житла. Народна архітектура

Мета: проаналізувати будівельні традиції українців.
 Ключові поняття: село, сельбище, присілок, виселок, урочище, хутір,
підварок, зимівник.

План.
1. Типи, форми сільських поселень в Україні. Селянський двір.
2. Народна архітектура сільських житлових комплексів:
а) народне житло;
б) господарські споруди;
в) будівлі громадського центру;
г) громадські виробничі споруди.

Контрольні запитання.
Охарактеризуйте основні структурні елементи українського села. Як виникли
присілки?
Розкажіть про напрями розвитку традиційних типів сільських поселень
українців.
Назвіть традиційні для українців форми сільських поселень.
Що Ви знаєте про безсистемні форми поселень, та їх особливості у рівнинних
та гірських районах України?
Які спільні та відмінні риси мають рядові та вуличні поселення?
Охарактеризуйте типи забудови дворів українців та їхні особливості.
Які типи забудови двору були поширені в Україні наприкінці XIX – на початку
XX ст.?
Як впливали на забудову дворів та їх варіанти природно-географічні та
соціально-економічні чинники?
Назвіть та охарактеризуйте регіональні типи житлових комплексів.
Які зони можна виділити на території України за характером будівельних
матеріалів?
Назвіть комплекс ознак, які визначали типологічну виразність народного
українського житла ХІХ ст.
Який тип традиційного житла найбільше поширений в Україні?
Розкажіть про традиції українців щодо організації простору багатодвірних
сільських поселень.
Назвіть найхарактерніші господарські споруди в житлово-господарському
комплексі українського двору.
Що Ви знаєте про сезонні тимчасові поселення українців?
Назвіть ознаки народної архітектури українського житла ХІХ ст.
Охарактеризуйте традиційний інтер’єр української хати.
Які типи печей поширені в Україні?
Які обряди, пов’язані із житлом, Ви знаєте?
Які елементи інтер’єру української хати, на Вашу думку, визначалися
найбільшою сакральністю?
Які типи храмів побутували в Україні?
Із яких частин складається тридільний український храм?
Яким було символічне значення декорування розписом житла?
 Рекомендована література.

Асеев Ю. Архитектура древнего Киева. – К.,1982.

Будзан А.Ф. Поселення, садиби, житло// Бойківщина. Історико-етнографічне
дослідження. – К., 1983.
Вечерський В. Архітектура і містобудівна спадщина доби Гетьманщини.- К.,
2001.
Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України.- К.,
2002.
Гошко Ю. Г. Народна архітектура Українських Карпат XV – XX ст. – К., 1987.
Данилюк А.Г. Українська хата.- К., 1991.
Данилюк А. Внутрішній образ традиційної поліської хати // Минуле і сучасне
Волині й Полісся: народне мистецтво і духовність. – Луцьк, 2005.
Косміна Т. В. Поселення та житло// Культура і побут населення України: Навч.
посібник для вузів. – К., 1991.
Масненко В.В. Українська хата./ В. Масненко, В. Ракшанов; ЧНУ ім. Б.
Хмельн. – Черкаси: 2012.
Могитич І. Р. Житлові та господарську будівлі селянського двору//Народна
архітектура Українських Карпат XV – XX ст. – К.,1986.
Могитич І. Р. Нариси архітектури Української церкви. – Львів, 1995.
Народна архітектура Українських Карпат XV – XX ст. – К., 1987.
Народне зодчество. – К., 2009.
Самойлович В.П. Українське народне житло. – К., 1972.
Самойлович В.П. Народна архітектура України в ілюстраціях. – К.: 1999.
Сілецький Р. Сільське поселення та садиба в Українських Карпатах XIX –поч.
XX ст. – К., 1994.
Стельмах Г. Ю. Історичний розвиток сільських поселень на Україні. – К., 1969.
Таранушенко С. А. Постройки украинского Полесья. Хаты, стебки, клуни. –
К.:2012.
Українська етнологія: Навч. посібник /За ред. В. Борисенко. – К.: 2007.
Українське народознавство: Навч. посібник / За заг. ред. С. П. Павлюка.
2-е вид. перероб. і доп. – К.: 2004.
Файник Т. М. Житло та довкілля: будівельні традиції українців Карпат. – Л.:
2007.
Храми України. – К.,2000.
Юрченко П. Г. Дерев’яна архітектура України. – К., 1970.

Тема 8. Українське національне вбрання. Народна кухня. Традиції

народного харчування.
Мета: розширити знання студентів про національне вбрання та традиції
народного харчування.
Ключові поняття: костюм, одяг, стрій
План.
1. Українське традиційне національне вбрання.
2. Регіональні комплекси традиційного українського вбрання.
3.Система харчування та народна кулінарія
 Контрольні запитання.
Яка різниця між одягом і строєм?
Що Ви знаєте про функції одягу?
Розкажіть про конструктивні особливості крою та декору українських
сорочок.
В чому виявляється регіональна своєрідність плечового одягу?
Назвіть регіональні комплекси українського традиційного вбрання та їхні
принципові відмінності.
Охарактеризуйте символіку народного одягу.
Яким було найдавніше вбрання в Україні?
Яким було вбрання за часів Київської Русі?
Як можна пояснити виникнення регіональних варіантів вбрання?
Яким був національний стрій за козацьких часів?
Якими були особливості костюма запорізького козацтва.
Чим відрізняється дівоче вбрання від жіночого?
Охарактеризуйте національні строї українців ХІХ – на початку ХХ ст.
Розкрийте етносимволічну знаковість народного костюма українців.
Визначте загальноукраїнські особливості народної кулінарії.
Які, на Ваш погляд, функції виконує ритуальна їжа під час свят та обрядів?
Охарактеризуйте обрядові страви різдвяно-новорічного циклу. Які страви і
скільки готували селяни на Свят-вечір у Вашій місцевості?
Яка роль традиційних Великодних страв і наскільки вони осучаснені сьогодні?
Які страви, печиво готували колись і тепер на весілля у Вашій місцевості?
Які страви готували колись і тепер на поминальний обід у Вашій місцевості?
Які традиційні обрядові страви досі побутують у Вашому краї?
Назвіть відомі Вам заборони і обмеження щодо їжі в українців.
Як зберігаються традиції української кухні?
Яке символічне значення мали хлібні вироби в обрядовості українців.
Охарактеризуйте регіональні особливості народного харчування в Україні.
Які чинники впливають на характер і специфіку харчування етносу?
Наведіть приклади запозичень із інших національних кухонь народів світу, які
тепер популярні в Україні.
Які Ви знаєте прислів’я та приказки про страви, печиво та напої українців?

Рекомендована література.
Абельмас Н. В. Украинская кухня, лучшие блюда на праздничном столе.--
Донецк, 2005.
Артюх Л.Ф. Українська народна кулінарія: Історико-етнографічне
дослідження. – К., 1977.
Артюх Л.Ф. Харчові заборони в українській культурі: Релігійне й етнічне//
Політологія, Етнологія, Соціологія. Доповіді та повідомлення ІІІ
Міжнародного конгресу україністів. – Харків, 1996.
Артюх Л. В. Звичаї українців у народному календарі ( українська народна
кухня). – К., 2012.
Білан М., Стельмащук Г. Український стрій . – Л., 2000.
Булгакова Л. Традиційний жіночий одяг першої половини ХХ ст.// Полісся
України: Матеріали іст. – етнограф. дослідження. –Л., 1999. – Вип. 2.
Булгакова-Ситник Л. Тенденції до змін у традиційному одязі Полісся у першій
чверті ХХ ст.// Полісся України: Матеріали іст. – етнограф. дослідження. –Л.,
2003. – Вип. 3.
Вербець О. Великодній кошик. Обряди і страви Великодніх свят. – Л., 2010.
Гатальська Н., Івашків Г. Поетика волинського вбрання( науково художня
реконструкція).—Луцьк, 2005.
Гонтар Т. О. Народне харчування українців. – К., 1982.
Камінська Н. М. Костюм в Україні від епохи Київської Русі до ХХІ століття/
Н.М. Камінська, С. І. Нікуленко. – Х., 2004.
Кожолянко Г. К. Етнографія Буковини. Т.1.- Чернівці, 1999.
Косміна Т. В., Васіна З.О. Українське весільне вбрання. Етнографічні
реконструкції. – К.,1989.
Косміна О. Українське традиційне жіноче вбрання Київщини: кінець ХІХ –
початок ХХ ст. – К.,1994.
Косміна О. Ю. Етнічна знаковість традиційного вбрання українців // Етнічність
в історії і культурі: матеріали і дослідження. – Одеса, 1998.
Кот М. Українська вишита сорочка: традиції і сучасність. –Дрогобич, 2007.
Матейко К. Український народний одяг: Етнографічний словник. – К., 1996.
Ніколаєва Т. О. Історія українського костюма. – К., 1996.
Ніколаєва Т. О. Український костюм.- К.: 2005.
Панченко В. Г. Українське народне харчування: минуле і майбутнє. Уроки
здоров’я.—Д., 2009.
Страви української кухні. – К., 1991.
Стасько Б. В., Марусик Н. І. Український народний одяг. (Західні етнографічні
регіони): Навч.- метод. посібник. – Івано-Франківськ, 2009.
Стельмащук Г. Традиційні головні убори українців. – К., 1993.
Українці. В 2-х кн.- Опішне, 1999.
Франко О. Практична кухня. – Львів, 1991.
Хліб наш насущний: Використання хліба в українських обрядах і звичаях
/ М. Ткач, Н. Данилевська (упоряд.) –К., 2003.

Тема 9. Громада, громадський побут. Сім’я і шлюб. Сімейні звичаї та

обряди в Україні.

Мета: дати грунтовні знання про громаду і традиційні форми

громадського побуту українців, сім’ю і шлюб та родинну обрядовість.
Ключові поняття: громада, сім’я, шлюб.

План.
1). Традиційні громадські спільності .
2). Громадські форми праці, спілкування та дозвілля.
3). Сім’я і шлюб.
 4). Сімейні звичаї та обряди.

Контрольні запитання.
Охарактеризуйте внутрішню структуру територіальної громади.
Назвіть відомі Вам органи громадського самоврядування.
Яких виборних осіб у громадському уряді Ви знаєте?
Охарактеризуйте стабільні та змінні функції, які притаманні сільській громаді
як територіально-адміністративній одиниці.
Якими були функції молодіжної громади?
Наведіть приклади громадського колективізму в громадському житті села.
Які види взаємодопомоги побутували в сільських громадах.
Охарактеризуйте міжпоколінні стосунки в громадах у минулому і порівняйте їх
з сучасними.
Якою була роль громади у формуванні морально-етичних норм життя селян?
Що Вам відомо про звичаї громадського осуду?
Охарактеризуйте загальноукраїнські особливості козацької звичаєво-правової
культури.
Назвіть основні функції традиційної сім’ї.
Які майнові звичаї українців та майновий статус різних членів селянської
родини?

Рекомендована література.
Горинь Г. Громадський побут сільського населення Українських
Карпат ( ХІХ – 30 – ті роки ХХ ст.). К., 1993.
Гошко Ю. Звичавєве право населення Українських Карпат та
Прикарпаття ХIV – ХIХ ст. – Львів, 1999.
Гримич М. В. Звичаєве цивільне право українців ХІХ – початку ХХ ст. –
К., 2006.
. Гурбик А. О. Еволюція соціально-територіальних спільнот в
середньовічній Україні ( волость, дворище, село, сябринна спілка). –
К., 1998.
Етика спілкування. – К.: 2006.
Етнографія України / за ред. С. А. Макарчука.- Львів, 2004
Етнографія України. –Львів: 2005.
Кравець О. М. Сімейний побут і звичаї українського народу. – К., 1996.
Кувеньова Л. Громадський побут українського селянства. – К., 1966.
Культура і побут населення України/ За ред. В. І. Наулка. – К., 1993.
Лозко Г.С. Українське народознавство. – Вид. 3 – те: доп. та перероб. –
К., 2006.
Падох Я. Грунтове судочинство на Лівобережній Україні у другій
половині XVII – XVIII ст. – Львів, 1994.
Пономарев А. Развитие семьи и брачно-семейных отношений на
Украине. – К., 1989.
Сироткін В. М. Святкове дозвілля громади// Українці: Історико-
етнографічна монографія: У 2 кн. Кн. 1. – Опішне, 1999.
Сироткін В. М. Традиції колективної трудової взаємодопомоги //
 Українці: Історико- етнографічна монографія: У 2 кн. Кн. 1. – Опішне,
1999.
Українська етнологія: Навч. посібник /За ред. В. Борисенко. – К.: 2007.
Українське народознавство: Навч. посібник / За заг. ред. С. П. Павлюка.
2-е вид. перероб. і доп. – К.: 2004.
Чмелик Р. Мала українська селянська сім’я другої половини ХІХ –
початку ХХ ст. ( Структура і функції ) .- Львів, 1999.

Тема 10. Народні знання, вірування, звичаї та обряди.

Мета: поповнити знання про традиційні знання, вірування та акцентувати

увагу на багатстві на багатстві і збереженні українських звичаїв та обрядів.

Ключові поняття: вірування, двовір’я, демонологія, , етнопедагогіка

звичай, народна педагогіка, обряд, свято, уявлення, честь.

План.
1). Народні знання, світоглядні уявлення та вірування українців.
2). Сімейні звичаї та обряди.
а) звичаї та обряди пов’язані з народженням дитини;
б) весільна обрядовість;
в) поховально-поминальні обряди та звичаї.
3) Календарно-побутова обрядовість: етапи формування.
а) зимова календарна обрядовість та свята;
б) весняно-літні та осінні свята та обряди.

Контрольні запитання.

Як формувалися народні знання?

За якими сферами людської діяльності й побуту можна згрупувати народні
знання?
Які існували народні міри довжини і площі?
Охарактеризуйте як використовували в народній медицині лікувальні дерева,
трави, ягоди, городину, зернові культури та ліки мінерального походження ?
Як згідно з народною мораллю належить ставитися до батьків, родичів, сусідів?
Як визначали погоду за Сонцем, Місяцем, зірками?
Хто такі чаклуни та знахарі. Назвіть їх спільні та відмінні риси.
Які види замовлянь Вам відомі?.
Охарактеризуйте основні завдання етнопедагогіки.

З яких структурних частин складається різдвяно-новорічний цикл свят?

Яке значення мав Святий вечір перед Різдвом у минулому і як його святкують
тепер?
Які традиції з свят народного календаря можуть використовуватися в
сучасному дозвіллі молоді міста і села.
 Як в Україні традиційно святкували Масницю і як її відзначають у містах і
селах?
Розкрийте особливості «зелених свят».

Рекомендована література.
Артюх Л. Ф. Звичаї українців у народному календарі. ( українська
народна кухня). – К., 2012.
Болтарович З.Є. Народна медицина українців. – К., 1990.
Борисенко В. Весільні звичаї та обряди на Україні: Історико-етнографічне
дослідження. – К., 1988.
Борисенко В. Традиції і життєдіяльність етносу: на матеріалах святково-
обрядової культури українців. –К., 2000.
Борисенко В. Вірування у повсякденному житті українців на початку
ХХІ століття// Етнічна історія народів Європи. – К., 2003. Вип. 15.
Боровський Я.Є. Світогляд давніх киян. – К., 1992.
Босий О. Традиційні символи у магічних ритуалах українців. --
Кіровоград, 1999.
Булашов Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах і
віруваннях. – К., 1992.
Василенко К. Ю. Український народний танець. –К., 1997.
Вербець Ольга. Великодній кошик. Обряди і страви Великодніх свят. – Л.:
2010.
Весільні пісні: У 2 кн. – К., 1982.
Войтович В. Українська міфологія. – К.,2002.
Воропай О. Звичаї нашого народу: В 2 т. – К., 1991.
Гримич М. Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців.
– К.: 2000.
Етнографія України / за ред. С. А. Макарчука.- Львів, 2004
Етнографія України. –Львів: 2005.
Здоровега Н. Нариси народної весільної обрядовості в Україні. – К.,
1974.
Ігри та пісні: весняно-літня поезія трудового року. – К., 1963.
Килимник С. Український рік у народних звичаях. – К.: 1994.
Климець Ю. Д. Купальська обрядовість на Україні.- К., 1990.
. Климишин И. Календарь и хронология. – М., 1985.
. Ковалевський С. Українські традиції. – Харків: 2003.
Колодний А., Бодак В. Український християнський обряд. – К., 1997.
. Колодюк І. Народна медицина у традиційній культурі українців
Центрального Полісся ( остання чверть ХХ – початок ХХІ ст.) К., 2006.
Колядки та щедрівки: Зимова обрядова поезія трудового року. – К., 1965.
Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К.: 1994.
.Круть Ю. Хліборобська обрядова поезія слов’ян. – К., 1973.
Курочкін О.В. Новорічні свята українців. Традиції і сучасність. –
К.,1978.
Курочкін О. Українські новорічні обряди: “Коза” і “ Маланка”. - Опішне,
 1995
Лозко Г.С. Українське народознавство. – Вид. 3 – те: доп. та перероб. –
К., 2006.
Максимович М. Дні та місяці українського селянина.- К.: 2002.
Плачинда С. Словник давньослов’янської міфології. – К., 1993.
Річинський А. Проблеми української релігійної духовності. –
Тернопіль,2009.
Сапіга В.К. Українські народні свята та звичаї. – К.: 1993.
Скуратівський В. Т. Український народний календар. – К.: 2003.
Традиції та звичаї українців: в 2 – х т. – К.: Т. 1, 2007; Т. 2, 2010.
Українська народна магія. – К., 2001.
Українська етнологія: Навч. посібник /За ред. В. Борисенко. – К.: 2007.
Українське народознавство: Навч. посібник / За заг. ред. С. П. Павлюка.
2-е вид. перероб. і доп. – К.: 2004.
Українські народні звичаї в сучасному світі. – К.: 1990.
Українські замовляння. – К., 1993.
Українські чари. – К.,1994.
Українські народні казки, легенди, анекдоти. – К., 1989.
. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. – К., 1998.
Українці: Свята, Традиції, Звичаї /Уклад. І. Коверець. – Донецьк: 2004.
Хліб наш насущний: Використання хліба в українських обрядах і звичаях/ .
Ткач, Н Даниленко (упоряд.) – К.: 2003

Тематика індивідуальних завдань.

Розвиток української етнографії в другій половині ХVI – XVIII ст.
Сучасний розвиток української етнографії.
Українські літописи – важливе джерело етнографічної інформації.
Формування українського етносу.
Іноетнічні впливи у слов’янському етногенезі.
Місце скіфів в українському етногенезі.
Антропологічні риси українців.
Мова ознака етносу.
Діалекти української мови.
Лінгвоцид української нації.
Міжетнічні конфлікти та засоби їх запобігання.
Дівування й парубкування.
Етнорегіональна і національна символіка.
Українські символи та священні знаки.
Формування національної території України.
Життєдіяльність української західної діаспори.
Козацтво як етнозберігаючий і етнотворчий чинник.
Козацькі прапори.
Походження та значення блакитно-жовтих барв.
Походження та значення тризуба.
Єдність і локальна специфіка традиційної культури українців.
Чумацтво в Україні.
Cелянство як охоронець і носій етнічних цінностей.
Транспорт та шляхи сполучення.
Водні засоби пересування.
Жилі комплекси: традиції та сучасність.
Традиційний інтер’єр української хати.
Церковна архітектура.
Народна скульптура: вироби з каменю, кістки, рогу та дерева.
Регіональні особливості вишивки в Україні.
Художня обробка шкіри.
Українське золотарство.
Українські писанки.
Українське народне килимарство.
Українське художнє скло.
Художня обробка металу.
Ремісничі вироби у системі звичаїв та обрядів.
Особливості полювання в різних регіонах України.
Український традиційний костюм ХІV – XVIII ст.
Особливості українського костюма в XVII – XIX ст.
Шляхи розвитку українського костюма в ХХ ст.
Етносимволічна знаковість народного костюма українців.
Регіональні особливості народного харчування.
Хліб в обрядах українців.
Культурно-побутові відмінності Закарпаття.
Характерні особливості Покуття.
Локально-специфічні риси Буковини.
Своєрідні риси Карпат.
Локальна особливість Волині.
Характерні особливості Півдня України.
Характерні відмінності Полтавщини.
Локально-специфічні риси Слобожанщини.
Культурно-побутові традиції Полісся.
Локальні особливості Поділля.
Характерні особливості Наддніпрянщини.
Гуцульщина.
Бойківщина.
Лемківщина.
Громадське життя і звичаї українського села в другій половині ХІХ – першій
половині ХХ ст.
Громадські форми праці, спілкування та дозвілля.
Побратимство та кумівство.
Общинні відносини.
Історичні відомості про шлюб в Україні.
Формування української родини.
Народна педагогіка. Використання народної педагогіки при вихованні дітей.
Гостинність, вітання й шанування українців.
Народний етикет.
Культ предків.
Основи народних знань.
Усна народна творчість українців.
Народний іконопис.
Космогонічні й астрономічні знання і міфи.
Структурний, жанровий склад українського фольклору.
Світоглядні уявлення українців.
Дуалізм світоглядних уявлень українців.
Пантеон і пандемоніум в українській міфології.
Історичні відомості про звичаї та обряди пов’язані з народженням дитини в
Україні. Обряди перших років життя.
Весільні обряди українців.
Поховально – поминальні обряди і звичаї.
Зимовий цикл народної календарної обрядовості українців.
Весняна календарна обрядовість.
Літня календарна обрядовість.

Контрольні питання
Проблема предметного поля етнографії.
Творчі здобутки українських дослідників в етнографії.
Комплекс проблем , які вивчає етнографія
Джерела і методи етнографічних досліджень.
Концепції і теорії етногенезу.
Українські вчені про етногенез.
Структура етнічних утворень.
Типи етнічних спільнот в Україні.
Співвідношення понять етносу і нації.
Трипільська концепція українського етногенезу.
Проблема формування періодизації українського етносу.
Значення етнонімів у вивченні етногенезу нації.
Український антропосоціогенез.
Землеробська колонізація України.
Трипільська цивілізація в Україні.
Скотарські й мисливські спільноти на українських землях.
Походження індоєвропейців.
Кіммерійці та етнічні спільноти лісостепової зони України.
Скіфи в україногенезі.
Племінні об’єднання сарматів.
Етногенез східних слов’ян
Зарубинецька етнокультура.
Грецькі та римські автори про походження слов’ян.
Концепції походження слов’ян.
Міжетнічні процеси в ареалі поширення черняхівської культури.
Етнічна культура карпатських курганів.
Антсько-склавинський період розвитку слов’янських народів.
Союзи слов’янських племен.
Походження етнонімів «дуліби», «бужани», «волиняни». «деревляни».
 Походження етнонімів »дреговичі», «поляни», «уличі», «тиверці»,
«хорвати» та інших.
Велике розселення слов’ян.
Іноетнічні впливи у слов’яногенезі.
Концепції походження Русі та її назви.
Норманська теорія походження Русі.
Автохтонна теорія походження Русі.
Етнічна мозаїчність держави Київська Русь.
Етнічна дезінтеграція Київської Русі в епоху феодальної роздробленості.
Концепція виникнення давньоруської народності.
Мова як визначальна ознака українського етносу.
Територія, економіка, культура і самосвідомість у Давньоруській державі.
Порівняльний аналіз етногенезу українського, білоруського й російського
народів.
Етнічні процеси в період проникнення литовців на руські землі.
«Татарський фактор» в українському етногенезі.
Роль козацтва як етнозберігаючого й етнотворчого чинника українського
народу.
Походження назви «Україна».
Походження назви» Малоросія» і «Росія».
Наслідки визвольної війни під проводом Б. Хмельницького(16481657)
рр.) для самоідентифікації українства.
Формування національної території українців.
Дезінтеграція етносоціальної структури української суспільності у XVIII
–XIX століттях.
Українське національне відродження наприкінці XVIII –на початку ХХ
століть.
Голодомор 1933 р. як форма етноциду українського народу..
Втрати українського етносу під час Другої світової війни (1939- 1945
рр.).
Самосвідомість і самоідентифікація українців західної діаспори.
Проблеми українського етносу східної діаспори.
Становище українських автохтонних груп у Центральній Європі.
Занепад етнічної ідентифікації українців Росії.
Антропологічний склад українського народу.
Мова як ознака українського етносу.
Історія походження української мови.
Мовні контакти українського етносу.
Діалекти української мови як внутрішнє її багатство.
Проблеми розвитку української культури.
Норми сімейної поведінки українців.
Етнопедагогіка українців.
Етнологія здоров’я українців.
Типологія матеріальної культури українців.
Самобутні риси українського житла.
Одяг українців.
Посуд у житті української людності.
 Українська їжа.
Знаряддя культурно-громадського комплексу українців.
Українська етнопсихологія.
Риси українського національного характеру.
Культурно-історичний розвиток українського менталітету.
Ознаки української ментальності.
Етнічна і національна свідомість українців.
Взаємозв’язок етносу і релігії.
Християнізація України-Руси.
Релігійний світогляд українців.
Типологізація етнічної території України.
«Перехідні» групи населення.
Традиційно-побутова культура населення південних регіонів України.
Особливості етнічного розвитку Криму.

Питання до підсумкового контролю

Окреслити об’єкт, предмет та завдання науки етнографія.
Дати визначення понять етнографія, етнос, нація, етнічна та етнографічна
група.
Методика і методи етнографічних досліджень
Джерельна база української етнографії: особливості та проблеми класифікації.
Значення етнографії як науки.
Становлення та розвиток української етнографії.
Походження українського народу.
Концепції і теорії етногенезу.
Українські вчені про етногенез.
Структура етнічних утворень.
Типи етнічних спільнот в Україні.
Співвідношення понять етносу і нації.
Проблема формування періодизації українського етносу.
Значення етнонімів у вивченні етногенезу нації.
Український антропосоціогенез.
Походження індоєвропейців.
Етногенез східних слов’ян
Скіфи в україногенезі.
.
Грецькі та римські автори про походження слов’ян.
Концепції походження слов’ян.
Антсько-склавинський період розвитку слов’янських народів.
Союзи слов’янських племен.
Походження етнонімів «дуліби», «бужани», «волиняни». «деревляни».
Походження етнонімів »дреговичі», «поляни», «уличі», «тиверці»,
«хорвати» та інших.
Велике розселення слов’ян.
 Іноетнічні впливи у слов’яногенезі.
Концепції походження Русі та її назви.
Норманська теорія походження Русі.
Автохтонна теорія походження Русі.
Етнічна мозаїчність держави Київська Русь.
Етнічна дезінтеграція Київської Русі в епоху феодальної роздробленості.
Концепція виникнення давньоруської народності.
Мова як визначальна ознака українського етносу.
Територія, економіка, культура і самосвідомість у Давньоруській державі.
Порівняльний аналіз етногенезу українського, білоруського й російського
народів.
Етнічні процеси в період проникнення литовців на руські землі.
«Татарський фактор» в українському етногенезі.
Роль козацтва як етнозберігаючого й етнотворчого чинника українського
народу.
Походження назви «Україна».
Походження назви» Малоросія» і «Росія».
Наслідки визвольної війни під проводом Б. Хмельницького(16481657)
рр.) для самоідентифікації українства.
Формування національної території українців.
Дезінтеграція етносоціальної структури української суспільності у XVIII
–XIX століттях.
Українське національне відродження наприкінці XVIII –на початку ХХ
століть.
Голодомор 1933 р. як форма етноциду українського народу..
Втрати українського етносу під час Другої світової війни (1939- 1945
рр.).
Самосвідомість і самоідентифікація українців західної діаспори.
Проблеми українського етносу східної діаспори.
Становище українських автохтонних груп у Центральній Європі.
Занепад етнічної ідентифікації українців Росії.
Антропологічний склад українського народу.
Мова як ознака українського етносу.
Історія походження української мови.
Мовні контакти українського етносу.
Діалекти української мови як внутрішнє її багатство.
Проблеми розвитку української культури.
Етнічна і національна свідомість українців.
Типологізація етнічної території України.
«Перехідні» групи населення.
Традиційно-побутова культура населення південних регіонів України.
Особливості етнічного розвитку Криму.
Етнічний склад населення й сучасні етнічні процеси в Україні.
Етнографічне районування України.
Етнорегіональні утворення Центральної і Центрально-Східної України.
Північний історико-етнографічний регіон.
Історико - етнографічні регіони Західної України.
Розвиток землеробства в Україні.
Бджільництво у житті населення України.
Гончарство – один з провідних селянських промислів.
Давні традиції ковальства в Україні.
Деревообробні промисли.

Поселення, двір, житло українців.

Інтер’єр української хати, обряди, пов’язані з будівництвом житла.
Жіночий одяг, взуття, зачіски, головні убори українських дівчат та жінок.
Чоловічий одяг, взуття, зачіски та головні убори українських селян та козаків.
Святкова та обрядова їжа українців. Основні заборони, пов’язані з
харчуванням.
Громада і громадський побут українців.
Світоглядні уявлення та вірування українського народу
Релігія в житті українського народу: передхристиянські вірування.
Християнізація духовного життя українського народу.
Звичаї та обряди в Україні: обрядовість зимового циклу.
Селянська громада, її організація та функції.
Громадсько-виробничі організації в українських містах.
Норми поведінки та дозвілля в українському селі.
Традиційні взаємини українців.
Родильні обряди.
Весільні обряди.
Поховально-поминальні обряди.
Дівочі та парубочі громади. Вечорниці.
Шлюбні стосунки. Типи і форми шлюбу.
Народні вірування.
Культові споруди українців.
Символічні зображення української вишивки.
Коляда.
Різдво.
Водохреща.
Сорока мучеників.
Великдень.
Благовіщення.
Трійця.
Івана Купала.
Спас.
Покрова.
Святого Дмитрія.
Катерини, Андрія, Миколая.
Зажинки, жнива, обжинки.
Календарні пости.

Cписок рекомендованої літератури до курсу

 1. Алексеева В. Етногенез. – М., 1986.
2. Андрушко Л. М. Український рушник як поліфункціональний твір
народного мистецтва: функції, типологія, семантика, художні
особливості. – Л.: 2010.
3. Артюх Л.Ф. Українська народна кулінарія: Історико-етнографічне
дослідження. – К., 1977.
4. Артюх Л. Ф. Звичаї українців у народному календарі. ( українська
народна кухня). – К., 2012.
4. Асеев Ю. Архитектура древнего Киева. – К.,1982.
5. Балушок В. Г. Етногенез українців.—К., 2004.
6. Балушок В. Г. Українська етнічна спільнота: етногенез, історія,
етнонімія. – Біла Церква, 2008.
7. Баран В. Д., Баран Я. В. Історичні витоки українського народу. – К., 2005.
8. Баран В. Д. Етногенез українського народу: короткий нарис. –К., 2007.
9. Баран В. Д. Слов’яни у первісному і ранньому середньовіччі.- К., 2011.
10. Білан М.С., Стельмащук Г. Г. Український стрій. – Львів, 2000.
11. Бойко О. Історія України. – К., 2002.
12. Бойківщина: Історико етнографічне дослідження/ За ред. Ю. Г. Гошка. –
К., 1983.
13. Болтарович З.Є. Народна медицина українців. – К., 1990.
14.. Бондаренко Н. С. Славянский этногенез и становление украинского
народа: исторический анализ.- К., 2007.
15. Боньковська С. Ковальство на Україні. – К., 1991.
16. Боплан Г. Опис України. – К., 1900.
17. Борисенко В. Весільні звичаї та обряди на Україні: Історико-етнографічне
дослідження. – К., 1988.
18. Борисенко В. Традиції і життєдіяльність етносу: на матеріалах святково-
обрядової культури українців. –К., 2000.
19. Борисенко В. Вірування у повсякденному житті українців на початку
ХХІ століття// Етнічна історія народів Європи. – К., 2003. Вип. 15.
20. Боровський Я.Є. Світогляд давніх киян. – К., 1992.
21. Босий О. Традиційні символи у магічних ритуалах українців. --
Кіровоград, 1999.
22. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. – М., 1983.
23. Будзан А. Різьба по дереву в західних областях України. – К., 1960.
24. Буковина: історичний нарис.- Чернівці, 1998.
25.. Булашов Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах і
віруваннях. – К., 1992.
26. Бунятян К.П. Давнє населення України. Навчальний посібник.- К., 1999.
27. Буркут І. Русинство: минуле і сучасність. – Чернівці, 2009.
Вербець Ольга. Великодній кошик. Обряди і страви Великодніх свят. – Л.:
2010
28. Василенко К. Ю. Український народний танець. –К., 1997.
29. Весільні пісні: У 2 кн. – К., 1982.
30. Вечерський В. Архітектура і містобудівна спадщина доби
 Гетьманщини. - К., 2001.
31. Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України.- К.,
2002.
32. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. – К., 1995.
33. Войтович В. Українська міфологія. – К.,2002.
34. Воропай О. Звичаї нашого народу: В 2 т. – К., 1991.
35. Гаврилюк Н. Картографирование духовной культуры. – К., 1982.
36. Гасюк О., Степан М. Художнє вишивання 6 Альбом. – К., 1989.
. Глушко М. Рибальські снасті та способи їх застосування// Полісся України.
Вид. 2. – Львів, 1999.
Глушко М. С. Генезис тваринного запрягу в Україні (Культурно – історична
проблема) – Львів, 2003.

37. Голобуцький П. Православ’я: хрещення Русі– правда і вигадки. – К.,

1981.
38. Голубицький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.
39. Гонтар Т.О. Народне харчування українців Карпат. – К., 1979.
Горинь Г.Й Художні вироби зі шкіри. – К.: 1985.
40. . Горинь Г. Громадський побут сільського населення Українських
Карпат ( ХІХ – 30 – ті роки ХХ ст.). К., 1993.
41. Горленко В., Бойко І., Куницький О. Народна землеробська техніка
українців. – К., 1971.
42. Гошко Ю. Звичавєве право населення Українських Карпат та
Прикарпаття ХIV – ХIХ ст. – Львів, 1999.
43. Гримич М. Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи
українців. –К., 2000.
44. Гримич М. В. Звичаєве цивільне право українців ХІХ – початку ХХ ст. –
К., 2006.
45. Грушевський М.С. Історія України-Руси. – К., 1991.- Т. 1.
46. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1990.
47. Гуменюк А. Народне хореографічне мистецтво України.- К., 1963.
48. Гуменюк А. Українські народні музичні інструменти. –К., 1967.
49. Гуменюк В. Українські народні танці. – К., 1962.
50. Гумилев Л. Этногенез и биосфера Земли. – М., 1989.
51. Гурбик А. О. Еволюція соціально-територіальних спільнот в
середньовічній Україні ( волость, дворище, село, сябринна спілка). –
К., 1998.
52. Гуржій О. І. Етнологічні осередки України в 20 –х –на початку 30-х
років ХХ ст.: Нарис діяльності./ О. І. Гуржій, М. Б. Парахіна: НАН
України. Інститут історії України.- К., 2004.
53. Гуслистий К. До питання про утворення української нації. – К., 1967.
54. Гуцульщина: Історико етнографічне дослідження/ За ред. Ю. Г. Гошка. –
К., 1987
55. Давня історія України. – Слов’яно-руська доба. – К., 2000. – Т. 3.
56. Данилюк А. Українська хата. – К., 1991.
Дністрянський М.С. Етнографія України: Навч. посіб. Львівський нац.
ун-т ім. І. Франка;-- Л.: 2008.
 57. Довженок В. Й. Землеробство Давньої Русі до середини ХІІІ ст.
К., 1961.
58. Дяченко В. Антропологічний склад українського народу. – К., 1965.
59.. Енциклопедія української діаспори: В 7 томах. – К., 1995.
60. Етика спілкування. – К.: 2006.
61. Етнічні спільноти України: Довідник.– К.: 2001.
62. Етнографія Києва і Київщини/ За ред. В. Ф. Горленка. – К., 1986.
63. Етнографія України / за ред. С. А. Макарчука.- Львів, 2004.
64. Етнографія України. –Львів: 2005.
65. Етнонаціональна історія України в документах і матеріалах. – Вип. 1. –
К., 1997.
66. Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії/ За
ред. Ю. Римаренка. - К., 1993.
67. Етнос. Нація. Держава: Україна в контексті світового етнодержавницького
досвіду. –К.: 2000
68. Етногенез та етнічна історія населення українських Карпат. – Львів, 1999.
69. Життя етносу: соціокультурні нариси. – К., 1997.
70. Жолтовський П. Художні металеві вироби. Альбом. – К., 1959.
71. Залізняк Л. Походження українського народу. – К., 1996.
72. Залізняк Л. Від склавинів до української нації. –К., 2004.
73. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1999.
74. Заставний Ф. Географія України: У 2-х книгах. – Львів, 1994.
75. Заставний Ф. Українські етнічні землі. – Львів, 1993.
76. Захарчук-Чугай Р. В. Українська народна вишивка: Західні області .
УРСР. – К., 1988.
Захарчук-Чугай Р .В. Українське народне декоративне мистецтво: навч. посіб. /
Р.В. Захарчук-Чугай, Є. А. Антонович. – К.:2012

77. Здоровега Н. Нариси народної весільної обрядовості в Україні. – К.,

1974.
78. Іваницький А.І. Українська народна музична творчість: посіб. для вищих
та середніх навч. закладів.- К.: 1990.
79. Іваницький А. І. Українська музична фольклористика. – К., 1997.
80. Ігри та пісні: весняно-літня поезія трудового року. – К., 1963.
Камінська Н. М. Костюм в Україні від епохи Київської Русі до ХХІ
століття/Н.М. Камінська, С.І. Нікуленко. – Х.: 2004.
81. Кара-Васильєва Т. В. Українська вишивка/ Т.В. Кара-Васильєва, А. Д.
Чорноморець. – К.: 2002.
. 82. Кафарський В.І. Етнологія: Підручник для студ. вищ. навч. закл. –К.:
2006.
83. Качан В. Українське народознавство в іменах: У 2 ч. – К., 1994-1995.
84. Килимник С. Український рік у народних звичаях. – К.: 1994.
85. Китова С. Полотняний літопис України. Семантика орнаменту
українського рушника. – Черкаси, 2003.
86. Климець Ю. Д. Купальська обрядовість на Україні.- К., 1990.
87. Климишин И. Календарь и хронология. – М., 1985.
85. Ковалевський С. Українські традиції. – Харків: 2003.
 86. Ковальчук О. Українське народознавство. – К., 1992.
87. Кожолянко Г. Етнографія Буковини. – Чернівці, 1991.- Т. 1.
88. Кожолянко Г. Етнографія Буковини. – Чернівці, 2001.- Т. 2.
89. Кожолянко Г. Етнографія Буковини. – Чернівці, 2004.- Т. 3.
90. Кожолянко Г. Народознавство Буковини. Громадський і сімейний
побут. – Чернівці, 1998.
91. Кожолянко Г. Народознавство Буковини. Народна архітектура.
Навчальний посібник.– Чернівці, 2000.

92. Колодний А., Филипович Л. Релігійна духовність українців: вияви,

постаті, стан. – К., 1996.
93. Колодний А., Бодак В. Український християнський обряд. – К., 1997.
94. Колодюк І. Народна медицина у традиційній культурі українців
Центрального Полісся ( остання чверть ХХ – початок ХХІ ст.) К., 2006.
95. Колядки та щедрівки: Зимова обрядова поезія трудового року. – К., 1965.
96. Кононенко В. Символи української мови. – Івано-Франківськ, 1996.
97. Кононенко П.П. «Свою Україну любіть…»-- К.: 1996.
98. Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К., 1994.
99. Косміна О. Українське традиційне жіноче вбрання Київщини. Кінець
ХІХ початок ХХ ст. – К., 1994.
100. Косміна Т. Сільське житло Поділля. Кінець ХІХ – ХХ ст. Історико-
етнографічне дослідження. – К., 1980.
101. Костишина М. В. Український народний костюм Північної Буковини:
традиції і сучасність. – Чернівці, 1996.
102. Кочубей А.В. Народознавство: Навч.- метод. посіб. для студ. інж.
спец. вищ. навч. закладів.- Рівне, 2009.
103 Кравець О. М. Сімейний побут і звичаї українського народу. – К., 1996.
104. Кримський В. Українська мова, звідкіля вона взялася і як розвивалася//
105. Історія української мови. – К.,1996.
106.Круть Ю. Хліборобська обрядова поезія слов’ян. – К., 1973.
107.Кувеньова Л. Громадський побут українського селянства. – К., 1966.
108.Культура і побут населення України/ За ред. В. І. Наулка. – К., 1993.
Кульчицька А.Я. Орнамент трипільської культури і української вишивки
ХХ ст. – Львів: 1995.
109. Курочкін О.В. Новорічні свята українців. Традиції і сучасність. –
К.,1978.
110. Курочкін О. Українські новорічні обряди: “Коза” і “ Маланка”. - Опішне,
1995.
111. Лащук Ю. Покутська кераміка. – Опішне, 1998.
112. Лащук Ю. Українські кахлі ІХ – ХІХ ст. Ужгород, 1993.
113. Лисенко М. В. Народні музичні інструменти на Україні. – К., 1955.
114. Лозко Г. Етнологія України.—К.: 2001.
115. Лозко Г. Українське народознавство. Вид. 3 – те:, доп. та перероб. – К.:
2006.
116. Макарчик С., Турій О. Український етнос й історичний розвиток. – Л.,
1990.
117. Максимович М. Дні та місяці українського селянина. – К., 2002.
 118. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К.: 1996.
119. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К., 1992.
120. Маркевич Н. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. – К.,
1991.
121. Масненко В. В. Українська етнологія: навч.-метод. посібник для
студентів істориків. – Черкаси, 2008.
Масненко В.В. Українська хата./ В. Масненко, В. Ракшанов; ЧНУ ім. Б.
Хмельн. – Черкаси: 2012.
122. Матейко Катерина. Український народний одяг. Етнографічний
словник. К., 1996.

123. Матейко К. Український народний одяг. – К., 1977.

124. Могитич І. Нариси архітектури Української церкви.- Львів, 1995.
125. Мяловицький А.В., Оганян Г. А. Культура і побут – сила нації. – К.:
2001.
126. Народна архітектура Українських Карпат XV – XX ст. – К., 1987.
127. Народне зодчество. – К., 2009.
128. Народні художні промисли УРСР. Довідник. – К., 1986.
129. Наулко В. Етнічний склад населення Української РСР. – К., 1965.
130. Наулко В. І. Хто і відколи живе в Україні. – К., 1998.
131. Національний склад населення України в ХХ сторіччі. – К., 2001.
132. Національні меншини в Україні. Інформаційно-бібліографічний
покажчик.- К., 2003.
133. Нельга О. Теорія етносу. – К., 1997.
134. Нескорена Церква. Подвижництво греко-католиків України в боротьбі
За віру і державу. – К., 2001.
135. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. – К., 1992.
136. Нидерле Х. Славянские древности. – К., 1904.
137. Ніколаєва М. Історія українського костюма. – К., 1996.
138. Ніколаєва Т. О. Український костюм.- К.: 2005.

139. Обушний М. Етнос і нація: проблеми ідентичності. – К., 1998.

140. Орел Лідія. Українські рушники. – Л., 2003.
141. Павленко Ю. Передісторія давніх русів у світовому контексті.- К., 1994.
142. Павлюк С. Традиційне хліборобство України: агротехнічний аспект. –
К., 1994.
143. Павлюк С. П. Етногенеза українців: спроба теоретичної конструкції.-
Львів, 2006.
144. Падох Я. Грунтове судочинство на Лівобережній Україні у другій
половині XVII – XVIII ст. – Львів, 1994.
Панченко В. Г. Українське народне харчування: минуле і майбутнє.
Уроки здоров’я.—Д., 2009.

145. Паучок В. Етногенез українського народу і становлення національної

символіки.- Тернопіль, 1993.
146. Петров В. Етногенез слов’ян. – К., 1972.
147. Петрякова Ф. Українське гутне скло. – К., 1975.
 148. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов.
149. Міфи та правда про трьох братів слов’янських зі “спільної
колиски”.—К., 2004.
150. Плачинда С. Словник давньослов’янської міфології. – К., 1993.
151. Поділля: Історико-етнографічне дослідження. – К., 1994.
152. Полесье. Материальная культура. – К., 1988.
153. Пономарев А. Развитие семьи и брачно-семейных отношений на
Украине. – К., 1989.
154. Пономарьов А. Українська етнографія: Курс лекцій. – К., 1994.
155. Пономарьов А. П. Етнічність та етнічна історія України: Курс лекцій:
Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. – К., 1996.
156. Пошивайло І. Гончарство України у контексті світової культурної
спадщини. – Опішне, 2000.
157. Пошивайло І. Етнографія українського гончарства:
Лівобережна Україна. – К.,1993.
158. Реєнт О., Лисенко О. Українська національна ідея і християнство.-
К., 1997.
159. Релігія в духовному житті українського народу.- К., 1994.
160. Рыбаков Б. Язычество Древней Руси. – М., 1988.
161. Річинський А. Проблеми української релігійної духовності. –
Тернопіль,2009.
162. Рудик С. К. Тварини в житті та побуті українського народу. – К., 2005.
163. Савчук Б. Українська етнологія: Навч. посібник. – Івано-Франківськ,
2004.
164. Самойлович В. Народное архитектурное творчество. – М., 1988.
165. Самойлович В.П. Народна архітектура України в ілюстраціях. – К.,
1999.
166. Сегеда С. Антропологічний склад українського народу:
етногенетичний аспект. – К., 2001.
167. Сироткін В. М. Святкове дозвілля громади// Українці: Історико-
етнографічна монографія: У 2 кн. Кн. 1. – Опішне, 1999.
168. Сироткін В. М. Традиції колективної трудової взаємодопомоги //
Українці: Історико- етнографічна монографія: У 2 кн. Кн. 1. – Опішне,
1999.
169. Сілецький Р. Сільське поселення та садиба в Українських Карпатах
ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1994.
170. Скрипник Г. Етнографічні музеї України.- К., 1992.
171. Скуратівський В. Берегиня. – К., 1987.
172. Скуратівський В. Покуть. – К.,1992.
173 .Скуратівський В. Вінець. – К.: 1994.
174. Скуратівський В. Посвіт. – К.,1988.
175. Скуратівський В. Т. Український народний календар. – К.: 2003.
176. Соломченко О. Г. Писанки українських Карпат. – Ужгород: 2004.
177. Сосенко К. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва
і Щедрого вечора. – К., 1994.
178. Стасюк О. О. Геноцид українців: деформація народної культури. – К.,
2008.
Стасько Б. В. Український народний одяг.( Західні етнографічні регіони):
Навч.- метод. посібник/ Б. В. Стасько, Н.І. Марусик. – Івано-Франківськ: 2009.
179 .Стельмах Г. Історичний розвиток сільського поселення на Україні. – К.,
1964.
180. Стельмащук Г. Традиційні головні убори українців. – К., 1993.
181.. Степико М. Буття етносу: витоки, сучасність перспективи.-К., 1998.
182. Сумцов Н. Писанки. – Харьков, 1992.
183. Таранушенко С. А. Постройки украинского Полесья. Хаты, стебки,
клуни. – К., 2012.
184.Тиводар М. Етнологія: Навч. посіб. – Ужгород, 1998.
Традиції та звичаї українців: в 2 – х т. – К.: Т. 1, 2007; Т. 2, 2010.
185. Українська етнологія: Навч. посібник /За ред. В. Борисенко. – К.: 2007.
186. Українська народна магія. – К., 2001.
187. Українські народні звичаї в сучасному світі. – К.: 1990.
188. Українські замовляння. – К., 1993.
189. Українські чари. – К.,1994.
190. Українці: Історико-етнографічна монографія в 2–х книгах. – Опішне: 1999
Українці у світовій цивілізації і культурі: колективна українознавча
монографія / П.П. Кононенко, В.Д. Баран, В.К. Борисенко. –К.: 2008.
191. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. – К., 1998.
192.Українські народні казки, легенди, анекдоти. – К., 1989.
193. Українознавство: Посібник. – К., 1994.
194. Українське народознавство: Навч. посібник / За заг. ред. С. П. Павлюка.
2-е вид. перероб. і доп. – К.: 2004.
Файник Т. М. Житло та довкілля: будівельні традиції українців Карпат. – Л.:
2007.
195. Федас Й. Український народний вертеп. – К., 1987.
Федорчук Олена. Українські народні прикраси з бісеру. – Л.: 2007.
Хліб наш насущний: Використання хліба в українських обрядах і звичаях/
М. Ткач, Н Даниленко (упоряд.) – К.: 2003
196. Чмелик Р. Мала українська селянська сім’я другої половини ХІХ –
початку ХХ ст. ( Структура і функції ) .- Львів, 1999.
197. Чубинський П. Ангели на сходах неба: Народні повір’я, забобони. – К.,
1992.
198. Шевчук В. Мисленне дерево. – К., 1989.
199. Шухевич В. Гуцульщина // Матеріали до українсько-руської етнології.
– Л., 1902. – Т. 5.
200. Щербаківський В. Українське мистецтво. – К., 1995.
201. Юрій М. Етнологія. – К., 2006.
202. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. – Л., 1990. – т. 1-3.