Основи цивільного права та цивільного процесу. 19.03.24.

Тема: Спадкове право.

1. Загальні положення спадкування.

2. Успадкування за заповітом.
3. Успадкування за законом.
4. Спадковий договір.

Умови і порядок спадкування регламентуються низкою цивільно-правових

норм, які в сукупності складають окремий цивільно-правовий інститут під
назвою спадкове право.

Спадкове справо – це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють

відносини, що виникають внаслідок переходу майна, а також майнових прав та
обов’язків від померлого до інших осіб.

Фізичні особи – спадкодавець та спадкоємець.

Шляхи успадкування:

- За заповітом
- За законом

У спадковому праві крім позначених вище понять можна визначити декілька

термінів, які досить важливі для регулювання спадкових відносин:

1) Спадкове право наступництва – це наступництво стосовно прав на майно

померлого, які переходять до його правонаступників (і обов’язки також).
2) Універсальне правонаступництво – перехід прав і обов’язків, по друге –
спадкоємець набуває спадщину без попередньої передачі третім особам.
- Сингулярне наступництво (часткове) – сингулярний правонаступник
набуває лише окреме право із складу спадщини, зміст якого дуже чітко
визначений. Не обтяжується борговими зобов’язаннями. На підставі
норми закону.

Прийняття спадщини є реалізацією волі особи на набуття відповідних прав і

обов’язків і стосується всієї спадщини, тому прийняття спадщини за умови або
із певними застереженнями не допускається.

Не передаються у спадщину:

- Особисті немайнові права

- Право на участь у товариствах або об’єднаннях громадян (якщо це чітко
позначено в законі або певному установчому документі цього товариства)
 - Право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим
ушкодженням здоров’я
- Права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені
законом
- Права та обов’язки особи як кредитора або боржника

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті або день, коли особа оголошується
померлою. Якщо протягом 1 доби померли особи, які могли успадковувати
одна після одної спадщину, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо
кожної з них.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо

таке місце не відоме, то місцем відкриттям спадщини є місцезнаходження
основної частини нерухомого майна. Але якщо і нерухомого майна немає – то
місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Спадкоємці за законом і заповітом виступають переважно як фізичні особи, які

живі на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя
спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи, а також можуть бути

наприклад, власне сама держава Україна, АР Крим, територіальні громади,
іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.

У деяких випадках особу можуть усунути від права спадкування. В першу

чергу це стосується осіб, які позбавили життя спадкодавця або вчиняли замах
на життя спадкодавця чи спадкоємця. Не мають право на спадкування за
законом батьки після дитини, якщо вони позбавлені батьківських прав і їхні
права не поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на
успадкування за законом батьки та повнолітні діти, або інші особи, які
ухилялися від обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо це доведено
судом. І не мають права на успадкування за законом одна після одної особи,
шлюб між якими є недійсним (за рішенням суду).

Успадкування за законом та за заповітом

Спадкування за заповітом є природним, оскільки таким чином передається

майно найбільш близьким родичам та тим, хто безпосередньо позначений в
заповіті.

Спадкування за законом виникає внаслідок:

1) Якщо особа не залишила заповіт або заповіт виявився недійсним;

2) Якщо відсутні умови, зазначені у заповіті;
 3) Якщо спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину;
4) Якщо фізична особа розпорядилася лише частиною свого майна.

Підстави спадкування за законом:

- Споріднення;
- Родинні відносини;
- Шлюб;
- Всиновлення;
- Якщо здійснюється перебування на утриманні спадкодавця не менш ніж 5
років до його смерті.

При спадкуванні за законом майно переходить відповідно до встановленої

черговості (точно визначеного кола осіб, які спадкують одночасно).

Черга наступного кола спадкоємців наступає при відсутності попереднього

кола черги.

Черги спадкування за законом:

1) Діти спадкодавця; подружжя; батьки;

2) Рідні брати та сестри; діди та бабусі;
3) Дядьки і тітки;
4) Особи, які проживали впродовж останніх 5 років до відкриття спадщини;
5) Інші родичі спадкоємця до 6 ступеня спорідненості; особи, які
вважаються утриманцями спадкодавця.

Таким чином спадкове право являє собою дуже складну систему спадкоємців,
які мають право отримувати спадок, а їхня черговість визначається ступенем їх
спорідненості до спадкодавця.