ЗАДАЧА 1

ТОВ “Астра” за період з січня по березень 2004 року сплатило податків і зборів
(обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів 500 тис.
грн. Водночас за цей період сума податкового боргу (недоїмки) з податку на
прибуток за цей період склала 20 тис. грн. Державна податкова інспекція у м.
Золочеві звернулася з позовом про стягнення вказаної недоїмки, пені і штрафу.
Чи поширюватиметься на вказані відносини дія норм цивільного права?

Вирішення:

Аналіз умов завдання дає підстави визначити, що для його вирішення

потрібно знати теми — Цивільне законодавство, — Цивільні правовідносини і
насамперед розглянути питання, чи регулюються відносини, вказані у задачі
нормами цивільного права.

Описова частина:

Змістом позовної заяви Державної податкової інспекції у м. Золочеві є

стягнення із ТОВ “Астра” податкового боргу (недоїмки) з податку на прибуток
за період з січня по березень 2004 року в розмірі 20 тис. грн., а також пені і
штрафу.

Мотивувальна частина:

Для рішення цього завдання мають значення склад та характер

правовідносин, які виникли у задачі.
Так, із теорії цивільного права ми знаємо, що цивільні правовідносини —
це врегульовані нормами цивільного права майнові та особисті немайнові
відносини між майново відокремленими, юридично рівними учасниками, що є
носіями суб’єктивних цивільних прав та обов’язків, які виникають,
змінюються, припиняються на підставі юридичних фактів і забезпечуються
можливістю застосування засобів державного примусу.
Особливостями цивільно-правових відносин є:
 а) це майнові (відносини власності і товарно-грошові відносини) і
особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного права;
б) їхні учасники характеризуються майновою відокремленістю і
юридичною рівністю; Юридична рівність – відсутність владної
підпорядкованості однієї сторони іншій. Автономія волі (вільне волевиявлення)
– учасники приватних відносин мають вільний розсуд вступати їм у відносини
на свій ризик і під власну відповідальність. Майнова самостійність – учасники
правовідносин є власники свого майна і несуть відповідальність за нього перед
іншими суб’єктами цивільних відносин;
в) суб’єктивні права та суб’єктивні обов’язки учасників цивільно-
правових відносин виникають, змінюються і припиняються на підставі
юридичних фактів під впливом правових норм.
Проте, у вказаній ситуації правовідносини ТОВ "Астра" та Державною
податковою інспекцією мають публічно-правовий характер. Такі відносини,
виникають у зв'язку з виконанням суб'єктами публічних повноважень та
обов'язків перед державою або іншими публічними органами.
У даному випадку, стягнення податкового боргу, пені та штрафу за
рішенням Державної податкової інспекції є результатом виконання органом
державної влади своїх функцій та повноважень зі збору податків, що є
публічними повноваженнями.
Згідно ч.2 ст. 2 ЦКУ До майнових відносин, заснованих на
адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій
стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство
не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Резолютивна частина

Таким чином, на правовідносини, що виникли в даній ситуації

поширюються норми публічного права, зокрема податкового законодавства, а
не цивільного права.
 ЗАДАЧА 2
Після смерті Василенка відкрилася спадщина (квартира у м. Харкові), на яку
могли претендувати як спадкоємці за законом першої черги його дружина, дві
доньки, які проживали разом із спадкодавцем, та син, який мешкав в іншій
державі. Через три місяці після смерті чоловіка дружина звернулася до
нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Одна донька
відмовилися від прийняття спадщини на користь матері. Від другої доньки та
сина ніяких заяв до нотаріальної контори не надходило протягом
шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК
України).
На які питання теми розраховане завдання? Які існують способи здійснення
суб’єктивних цивільних прав? За допомогою яких дій і в який строк може
відбуватися здійснення цивільних прав у спадкових правовідносинах при
прийнятті спадщини? Чи може бути здійснене суб’єктивне цивільне право
шляхом пасивної поведінки?

Вирішення:

Аналіз умов завдання дає підстави визначити, що для його вирішення

потрібно знати теми — Здійснення цивільних прав, — Правочини,
— Спадкування, і насамперед розглянути такі питання:
Хто мав право на спадщину?
В якому порядку спадкоємці мали можливість прийняти чи відмовитися
від неї?
Чи можливе здійснення суб’єктивного цивільного права, зокрема
спадкування шляхом пасивної поведінки, як у випадку другої доньки та сина?

Описова частина:

За умовою задачі, Василенко помер і залишив після себе спадщину -

квартира у м. Харкові, на яку могли претендувати спадкоємці першої черги -
дружина, дві доньки, які проживали разом із спадкодавцем, та син, який
мешкав в іншій державі. Через три місяці після смерті чоловіка дружина
звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Одна
донька відмовилися від прийняття спадщини на користь матері. Від іншої
доньки та сина жодних заяв не надходило.

Мотивувальна частина:

Для рішення цього завдання мають значення наступні обставини:

здійснення спадкоємцями своїх суб’єктивних прав, порядок спадкування за
законом.
Так, згідно ст. 12 ЦКУ Особа здійснює свої цивільні права вільно, на
власний розсуд.
2. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх
припинення, крім випадків, встановлених законом.
3. Особа може відмовитися від свого майнового права.
Як відомо, здійснення суб’єктивного цивільного права базується на
принципі «дозволено все, що не заборонено законом». Особа здійснює своє
цивільне право вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй актами
цивільного законодавства та договором. Водночас при здійсненні своїх прав
особа має додержуватися моральних засад суспільства, зобов’язана
утримуватися від дій, які могли б порушувати права інших осіб, заподіяти
шкоду довкіллю та культурній спадщині, а також зловживання правом в інших
формах.
У випадку спадкування, суб’єктивне цивільне право може бути здійснено
шляхом прийняття спадщини або відмови від неї
Згідно ст. 1261 ЦКУ У першу чергу право на спадкування за законом
мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені
після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1268 ЦКУ Спадкоємець за заповітом чи за законом має
право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно
проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким,
що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270
цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
 Згідно ст. 1269 ЦКУ Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на
час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати
нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій
особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття
спадщини.
Згідно ст. 1274 ЦКУ Спадкоємець за законом має право відмовитися від
прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно
від черги.
Відповідно до ст. 1272 ЦКУ Якщо спадкоємець протягом строку,
встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття
спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Резолютивна частина

Таким чином згідно чинного законодавства, навіть у випадку неподання

заяви про прийняття спадщини другої доньки, вона все одно вважається такою,
що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час
відкриття спадщини та не заявила про відмову від спадщини. Таким чином,
суб’єктивні цивільні права спадкоємця здійснюються шляхом пасивної
поведінки.
Натомість син, який проживає в іншій країні і не подав заяву на
прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв спадщину, оскільки він
не проживав постійно із спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
Отже, спадкоємцями в даній ситуації будуть дружина та друга донька.
 ЗАДАЧА 3

Після заміжжя 16-річна Ковальова разом із своїм чоловіком виїхала на нове

місце проживання. Бажаючи продати одержану у спадщину частину житлового
будинку і земельної ділянки, вона разом із чоловіком дала оголошення в
рекламну програму ―Пріор. Коли за оголошенням звернулися покупці, батько
Ковальової пояснив, що його дочка є неповнолітньою і сама без його згоди не
може укладати договори. Крім цього, він не хоче ділити будь з ким житловий
будинок.

Дайте висновок відносно дій сторін. Який найкращий варіант

вирішення конфлікту?

Вирішення:

Аналіз умов завдання дає підстави визначити, що для його вирішення

потрібно знати теми — Здійснення цивільних прав, — Правочини,
— Цивільна дієздатність фізичної особи, — Cпільна часткова власність і
насамперед розглянути питання здатності Ковальової укладати договори й інші
правочини.

Описова частина:

16-річна Ковальова вирішила продати одержану у спадщину частину

житлового будинку і земельної ділянки, натомість її батько заперечив таку
можливість, обґрунтовуючи це тим, що його дочка є неповнолітньою і сама без
його згоди не може укладати договори. Крім цього, він не хоче ділити будь з
ким житловий будинок.
 Мотивувальна частина:

Для рішення цього завдання мають значення наступні обставини:

цивільна дієздатність Ковальової, можливість здійснення нею правочинів та
розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності.
Так, згідно ст. 12 ЦКУ Особа здійснює свої цивільні права вільно, на
власний розсуд.
2. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх
припинення, крім випадків, встановлених законом.
3. Особа може відмовитися від свого майнового права.
Як відомо, здійснення суб’єктивного цивільного права базується на
принципі «дозволено все, що не заборонено законом». Особа здійснює своє
цивільне право вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй актами
цивільного законодавства та договором. Водночас при здійсненні своїх прав
особа має додержуватися моральних засад суспільства, зобов’язана
утримуватися від дій, які могли б порушувати права інших осіб, заподіяти
шкоду довкіллю та культурній спадщині, а також зловживання правом в інших
формах.
Так, відповідно до ст. 30 ЦКУ цивільну дієздатність має фізична особа,
яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями
набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також
здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх
виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Згідно ст. 34 ЦКУ Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка
досягла вісімнадцяти років (повноліття).
У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона
набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.
 Тобто, оскільки 16-річна Ковальова зареєструвала шлюб, то вона є
особою із повною цивільною дієздатністю та може здійснювати будь-які
правочини, які не заборонені законом, тому доводи батька є неправомірними.
Для вирішення конфлікту нам слід проаналізувати порядок
розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності.
Так, відповідно до ст. 358 ЦКУ право спільної часткової власності
здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Згідно ст. 364 ЦКУ Співвласник має право на виділ у натурі частки із
майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із
законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу),
співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших
співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його
частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який
отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Отже, якщо батько не бажає з кимось ділити будинок, він може викупити
частку доньки і стати одноособовим власником майна. Натомість донька
отримає грошову компенсацію, яку потребує.

Резолютивна частина

Таким чином, доводи батька є неправомірними, згідно чинного

законодавства з моменту реєстрації шлюбу його донька є особою з повною
цивільною дієздатністю, тому може самотужки розпоряджатися своєю
власністю.
Найкращим вирішенням конфлікту буде виділ частки доньки із спільного
майна шляхом надання їй грошової компенсації з боку батька. У такому
випадку батько стане одноособовим власником майна і не ділитиме будинок з
іншими особами, а донька отримає потрібні їй грошові кошти.
ЗАДАЧА 4
Потерпіла від злочину Хоменко подала позовну заяву до суду з вимогами до
органу опіки і піклування про відшкодування завданої їй майнової і моральної
шкоди. Як з’ясувалось, напад на Хоменко скоїли неповнолітні брати Мозолевські
(12 і 13 років відповідно). Мати братів була позбавлена батьківських прав і
мешкала в іншому місті, а батько був затриманий правоохоронними органами за
підозрою у вчиненні злочину і перебував під вартою. Неповнолітні продовжували
мешкати в своїй квартирі і, щоб прогодуватися, нападали на жінок.
Як слід вирішити справу? Хто повинен відшкодовувати збитки
постраждалим від нападів братів?

Вирішення:

Аналіз умов завдання дає підстави визначити, що для його вирішення

потрібно знати тему — Відшкодування шкоди, — Матеріальна та моральна
шкода, і насамперед розглянути питання хто повинен відшкодовувати збитки
постраждалим від нападів братів.

Описова частина:

Змістом позовної заяви Хоменко є вимога до органу опіки і піклування

про відшкодування завданої їй майнової і моральної шкоди, заподіяної
неповнолітніми братами Мозолевськими (12 і 13 років відповідно). Мати братів
була позбавлена батьківських прав і мешкала в іншому місті, а батько був
затриманий правоохоронними органами за підозрою у вчиненні злочину і
перебував під вартою.

Мотивувальна частина:

Для рішення цього завдання мають значення наступні обставини:

заподіяння братами шкоди Хоменко, позбавлення її матері батьківських прав,
перебування батька за підозрою у вчиненні злочину під вартою.
 Так відповідно до ст. 1178 ЦКУ Шкода, завдана малолітньою особою (яка
не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами)
або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює
виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є
наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення
виховання та нагляду за малолітньою особою.
Згідно ст. 1183 ЦКУ Батьки зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану
дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом трьох
років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця
шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов'язків.
Оскільки у фабулі задачі не конкретизується коли саме матір було
позбавлено батьківських прав, ми можемо передбачити два варіанти вирішення:
— в першому варіанті припустимо, що із моменту позбавлення матері
братів батьківських прав не минуло три роки. У такому випадку матір
відповідатиме за завдану матеріальну та моральну шкоду Хоменко відповідно
до ст. 1183 ЦКУ. Також, якщо над братами встановлена опіка, то опікун
солідарно із матір’ю має відшкодувати завдану шкоду.
— у другому варіанті розглянемо, що із моменту позбавлення матері
братів батьківських прав вже минуло три роки. За таких обставин матір вже не
відповідає за шкоду, завдану Хоменко братами.
За загальним правилом, батьки, які проживають окремо від дітей, несуть
відповідальність за шкоду, завдану дітьми, на загальних підставах (ч. 2 ст. 1179
ЦК України). Разом з тим суд може звільнити їх від відповідальності, коли вони
з поважних причин не можуть здійснювати належний догляд за своїми дітьми.
Так, відповідно до п. 2.2 Правил опіки та піклування опіка може бути
встановлено щодо неповнолітніх дітей у випадках, коли батьки перебувають
під слідством.
Згідно п. 2.4 цих Правил Опіка (піклування) встановлюється за місцем
проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем
проживання опікуна (піклувальника).
 Рішення про встановлення опіки (піклування) повинно бути прийняте
не пізніше як у місячний термін з моменту, коли відповідному органові
опіки та піклування стане відомо про потребу встановлення опіки чи
піклування.
Тобто, якщо батько братів довгий час перебуває під слідством, то над
дітьми повинно бути встановлено опіку. Крім того, в задачі вказано, що діти
нападали на жінок, систематично вчиняли правопорушення, тому до них
повинні були завітати представники органів опіки та піклування та провести
перевірку. За результатами цієї перевірки орган опіки і піклування мав би
зробити висновок про необхідність передачі братів під опіку їх іншим родичам.
Проте, цього зроблено не було, отже ми бачимо бездіяльність органів опіки і
піклування, що призвело до завдання шкоди Хоменко. А якщо це було
зроблено, то шкода відшкодовується опікуном.
Отже в такому випадку, відшкодовувати завдану братами шкоду повинні
вже органи опіки та піклування або опікун, якщо встановлена опіка.

Резолютивна частина

Таким чином, можна дійти наступних висновків по суті розглянутого

завдання.
В першому варіанті позов Хоменко буде задоволений і матір
відповідатиме за завдану братами матеріальну та моральну шкоду відповідно до
ст. 1183 ЦКУ. Або шкода буде солідарно відшкодована матір’ю та опікуном, за
умови встановлення над братами опіки.
У другому варіанті позов Хоменко буде задоволений, а шкоду
відшкодовуватиме орган опіки і піклування, якщо над дітьми не встановлено
опіку.
 ЗАДАЧА 5

Горик вирішив особисто створити товариство з обмеженою відповідальністю:

склав його статут, оплатив реєстраційний збір й звернувся до ЦНАПу з
проханням про реєстрацію. Реєстратор відмовив йому у прийнятті документів
через наступне:
1. Одна особа не може бути засновником ТОВ, має бути щонайменше дві
особи, одна з яких є юридичною.
2. Крім статуту має бути подано засновницький договір.
3. Немає заяви з проханням про держреєстрацію ТОВ.
Чи вірною є відмова у прийнятті документів за переліченими пунктами?
Проаналізуйте ситуацію згідно із законами «Про господарські товариства»,
«Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та ЦК України
і ГК України.

В даній ситуації, Горик бажає зареєструвати товариство з обмеженою

відповідальністю (ТОВ) і звернувся до Центру надання адміністративних
послуг (ЦНАП), але зіткнувся з відмовою реєстратора через ряд причин.
Основні аспекти цієї ситуації такі:
1. Одна особа не може бути засновником ТОВ: Ця вимога є недійсною.
Згідно статті 114 ЦКУ засновником ТОВ може бути як фізична, так і
юридична особа. Таким чином, горік має право бути єдиним засновником
ТОВ.
2. Крім статуту має бути подано засновницький договір: Відповідно
до статті 4 Закону України “Про господарські товариства” можливість
створення ТОВ як на підставі засновницького договору, так і на підставі
статуту. Вибір між цими двома способами визначається самими
засновниками. Таким чином, немає обов'язку подавати засновницький
договір, якщо засновники вирішили встановити статутом умови їхніх
взаємовідносин.
3. Немає заяви з проханням про держреєстрацію ТОВ: Закон України
передбачає необхідність подання заяви про реєстрацію господарського
товариства. Однак, наявність цієї заяви може бути підтверджено при
подачі документів на реєстрацію. Тобто ця вимога може бути виконана
під час подачі документів.
Отже, відмова у прийнятті документів, зазначена у вашому описі, не є
вірною відповідно до чинного законодавства України.
Горік має право бути єдиним засновником ТОВ, може вибрати між
створенням ТОВ на підставі засновницького договору або статуту, і має
право подати заяву з проханням про держреєстрацію ТОВ.