Презентація

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра цивільно-правових дисциплін факультету підготовки
фахівців для підрозділів превентивної діяльності
Цивільне право
Самостійна робота
Студентка 2 курсу 1 групи

Галузь знань 08 Право
Спеціальність 081 Право
Жолоб Юлія
ОДЕСА – 2023
Тема11. Право власності. Речове право
Завдання для самостійної роботи:
До першого практичного заняття:

1. Письмово:
a. “Підстави виникнення права власності”, “Підстави припинення
права власності”;
Підстави виникнення права власності":
Придбання майна у власність:

1.1. Купівля;
1.2. Дарування;
1.3. Спадкування;
1.4. Заволодіння (якщо немає іншого власника майна);
1.5. Відчуження від держави;
1.6. Земельна реформа (отримання землі від держави).
Формування майна у власність:
2.1. Будівництво;
2.2. Реконструкція;
2.3. Розширення;
2.4. Рекласифікація.
"Підстави припинення права власності":

Добровільне звільнення:
1.1. Відчуження;
1.2. Передача в оренду;
1.3. Дарування.
Примусове звільнення:
2.1. Емінентна влада;
2.2. Конфіскація;
2.3. Насильне вилучення;
2.4. Відмова від права власності;
2.5. Знищення.
- виберіть майно, яке може бути у приватній власності фізичних осіб:

автомобіль, протиградова установка, нарізна вогнепальна зброя, пневматична
зброя зі швидкістю польоту кулі до 100 м/с і калібром до 4,5 мм, літак, судно,
валютні цінності, боєприпаси, залізничний вагон, приміщення
електростанції;
- розв’язати задачу:
Ситуаційне завдання № 1.
Баба Василина залишила у спадок онуку і онуці будинок з
присадибною ділянкою. За заповітом будинок і присадибна ділянка ділиться
між ними порівну. Онук через деякий час на своїй ділянці знайшов скарб і
залишив його собі. Онука, дізнавшись про це, почала вимагати від нього
поділити скарб, але онук відмовив їй. Онука звернулася з позовом до суду.
Питання: Відповіді потрібно давати з посиланням на відповідні
частини та статті ЦК.
1. Який вид правовідносин виник між онуком та онукою баби
Василини?
Між онуком та онукою баби Василини виникла спільна власність на
будинок та присадибну ділянку відповідно до заповіту. Згідно зі статтею 136
ЦК України, спільна власність означає, що кожний з співвласників має право
користуватись майном та розпоряджатись ним на рівних з іншими
співвласниками умовах та правах .
2. Охарактеризуйте юридичний факт, що став приводом до
виникнення даних відносин?
Юридичним фактом, що став приводом до виникнення відносин між онуком
та онукою —знахідка скарбу на ділянці онука.
3. Як вирішити ситуацію?
Щодо вирішення ситуації, варто звернутися до статті 140 ЦК України, згідно
з якою кожний з співвласників може розпоряджатись своєю частиною
спільної власності за умови, якщо це не завдасть шкоди правам інших
співвласників та не буде протизаконним. Оскільки скарб був знайдений на
ділянці онука, то він має право розпоряджатись ним за власним розсудом, але
при цьому не може завдати шкоди правам іншого співвласника – сестри
(онуки) . Тому можливим варіантом розв'язання конфлікту може бути
домовленість між сторонами про поділ скарбу на рівні частини. Якщо така
домовленість неможлива, суд може вирішити питання про поділ майна за
рівними частинами.
Горлов під час перебування у Цюрупинському лісі на вихідні виявив
автомобіль ВАЗ-2101 без державних номерів. Даний автомобіль він загнав до
свого гаражу у м.Цюрупинськ. Через півроку він звернувся до суду з
вимогою про визнання права власності на знайдений автомобіль, яка не була
задоволена.
1. Що є приводом для виникнення правовідносин власності на
думку Горлова?
Приводом для виникнення правовідносин власності на думку Горлова
є те, що він знайшов автомобіль без державних номерів та загнав його до
свого гаражу, що свідчить про його бажання володіти знайденою автівкою .
2. Який порядок набуття права власності на знахідку?

Згідно зі статтею 186 ЦК України, знахідка, включаючи знайдений
автомобіль, може бути набута власником тільки в разі, якщо він буде
знайомий з особою, яка може претендувати на право власності на знахідку, та
якщо ця особа не виявить своїх прав на знахідку. Також, якщо власник
знаходить майно, яке вважається втраченим або забутих, він повинен
сповістити про це орган, що займається збором та зберіганням такого майна.
3.Що стало підставою для відмови у задоволенні заяви

Горлова?
Підставою для відмови у задоволенні заяви Горлова є те, що він не довів
свого права власності на знайдений автомобіль. Він не доклав зусиль, щоб
знайти власника цього автомобіля, або сповістити поліцію про знахідку.
Крім того, довготривале утримання знахідки у своєму гаражі також може
бути вважатись незаконним за порушення прав власника знахідки.
За договором купівлі-продажу мале підприємство “Аква” придбало у
ТОВ “Вікторія” партію товару. При укладенні договору було передбачено,
що покупець повинен забрати товар 1 липня, a він прибув за ним тільки 3-го
липня і з'ясував, що під час грози 2-го липня в склад попала блискавка і товар
згорів. Покупець пред’явив позов до продавця про надання йому тієї ж
кількості і якості товару та відшкодування збитків.
1. Що є підставою виникнення права власності у
підприємства “Аква”?
Підставою виникнення права власності у підприємства "Аква" є укладений
договір купівлі-продажу з ТОВ "Вікторія".
2. Хто несе в даному разі ризик випадкового знищення

товару?
Згідно з п. 1 ст. 526 ЦК України, ризик випадкового знищення товару
переходить на покупця з моменту передачі товару продавцем. У даному
випадку, згідно з договором, покупець повинен був забрати товар 1 липня,
тому ризик знищення товару після цього моменту перейшов на нього.
3. На кого було б покладено ризик випадкового знищення

товару, у разі його відібрання й розміщення покупцем та
розміщенням на іншому складі?
Якщо б товар було відібрано й розміщено на іншому складі, ризик
випадкового знищення товару було б покладено на покупця з моменту
передачі товару продавцем на цей інший склад (п. 2 ст. 526 ЦКУ).
4. Охарактеризуйте обставину, що стала причиною

знищення майна?
Обставина, що стала причиною знищення товару - удар блискавки під час
грози , це являється випадковою обставиною, за яку ніхто з сторін договору
не несе відповідальності. Однак, якщо договором не було передбачено інше,
покупець повинен був забезпечити належне зберігання товару, щоб уникнути
можливих ризиків, включаючи природні стихійні лиха.
У 2022 р. Коваленко успадкувала після смерті батька третину
двоповерхового будинку в м. Люботин та вирішила її продати. Оскільки
бажаючих купити частку не знайшлося, справа з продажем затягнулася. Тим
часом інші спадкоємці, які проживали в цьому будинку, подали до суду
позов про стягнення з Коваленко частини витрат, які вони понесли у зв’язку з
утриманням будинку. Свою вимогу вони мотивували тим, що Коваленко не
сплачує комунальних платежів, які нараховуються за користування
будинком. Коваленко проти позову заперечувала, вказуючи на те, що раз
вона в успадкованому будинку не проживає, то і не повинна платити за ті
послуги, які не отримувала. Відповідачка вказала, що в неї є інше житло, в
якому вона мешкає, і за обслуговування якого вона вчасно сплачує
комунальні платежі.
1. Що є підставою виникнення права власності?
Підставою виникнення права власності — здійснення правової
операції, яка відповідає вимогам законодавства про державну реєстрацію
прав на нерухоме майно та юридичну особу.
2. У чому суть тягаря утримання майна і як він

проявляється у даному разі?
Тягар утримання майна є обов'язком власника нерухомого майна
забезпечувати його утримання та управління, зокрема здійснювати оплату
комунальних послуг за користування ним. У даному разі, якщо власник не
проживає в будинку, то тягар утримання майна може покладатися на інших
співвласників за умови, що таке обов'язок був передбачений у документах на
право власності.
3. Чи може бути накладене стягнення на житловий будинок

(або його частину) за несплату комунальних платежів, якщо
власники даного будинку відмовляються їх платити?
Відповідно до ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення
можуть бути накладені штрафні санкції на власників за порушення
законодавства про комунальні послуги та житлово-комунальне господарство.
Також, згідно зі ст. 137 Кодексу цивільного захисту України, у разі несплати
за користування житлом та комунальні послуги можуть бути накладені
обмеження на право власності на житлове приміщення, включаючи
ініціювання процедури примусового продажу майна. Однак, якщо власник
має інше житло, за яке він вчасно сплачує комунальні платежі, то накладення
стягнення на житловий будинок (або його частину) може бути обмежено.
До другого практичного заняття:
- Скласти алгоритм дій (описати кожну) щодо набуття речових прав
на нерухомість;
Ознайомлення з документами на нерухомість: документом, що засвідчує
право власності на нерухомість, є державний акт на право власності (ДАП),
договір купівлі-продажу, спадковий сертифікат або інші документи. Для
початку необхідно отримати детальну інформацію про нерухомість, щоб
перевірити, що продавець або інший власник має право продавати цю
власність.
Огляд нерухомості: після того, як ви переконалися, що власник має
право продавати нерухомість, необхідно оглянути нерухомість, щоб
переконатися, що вона відповідає вашим вимогам та потребам.
Домовленість з продавцем: після того, як ви оглянули нерухомість та
зрозуміли, що це те, що вам потрібно, домовтеся з продавцем про ціну та
умови оплати.
Підготовка документів: після того, як ви домовилися з продавцем,
необхідно підготувати документи на нерухомість. Це можуть бути договір
купівлі-продажу, заява про зареєстрування права власності, ДАП, іпотечні
документи та інші документи, що можуть знадобитися в конкретному
випадку.
Реєстрація права власності: після підписання договору та підготовки
документів, необхідно зареєструвати право власності в органі державної
реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
- вирішити ситуаційні завдання:
Ситуаційне завдання 1.
Мешканці села Синьки у піщаному кар'єрі біля села брали пісок для
господарських потреб. Та одного разу, прийшовши за піском, селяни
побачили на стовпі об'яву за підписом голови громади, де зазначалося, що
брати пісок у будь-якій кількості суворо забороняється.
Проаналізуйте ситуацію. Які наслідки такої заборони?
Заборона збору піску з піщаного кар'єру може мати наступні наслідки:

Економічні: Мешканці села можуть зазнати збитків, якщо вони залежать
від піску з цього кар'єру для своїх господарських потреб. Вони можуть бути
змушені купувати пісок за вищою ціною або шукати інші джерела, що може
бути неефективним та дорогим.
Соціальні: Заборона може створити конфлікт між мешканцями та
головою громади. Мешканці можуть відчувати, що їх права порушені, тоді як
голова громади може вважати, що це необхідно для захисту природних
ресурсів та довкілля.
Екологічні: Нерегульована діяльність в піщаному кар'єрі може мати
негативний вплив на довкілля. Заборона може бути введена для запобігання
подальшої деградації землі та руйнування природних екосистем.
Правові: Якщо пісковик є державною власністю, то заборона може бути
обґрунтована законом. У будь-якому випадку, необхідно дотримуватися
законодавства та процедур при встановленні заборони.
Христинівська громада, провівши перевірку використання земельних
ділянок, наданих для індивідуального будівництва, встановила, що лише на
деяких розпочато будівництво, значна кількість ділянок використовується під
городи, а деякі взагалі не використовуються і заростають бур'янами.
Обговоривши цю інформацію, депутати громади прийняли рішення:
1. Встановити строк у 2 роки для завершення розпочатого
будівництва.
2. Заборонити використовувати ділянки під городи, якщо на них не
розпочато будівництво.
3. Клопотатися про вилучення ділянок у осіб, які не будуються і не
утримують ділянки у належному стані.
Проаналізуйте ситуацію. Дайте оцінку рішенню громади.
Здається, що рішення громади не є зовсім справедливим і має певні недоліки:
1. Встановлення строку у два роки для завершення розпочатого
будівництва може бути обґрунтовано, але не всі земельні ділянки
придатні для будівництва, можуть бути певні обмеження, щодо
придатності ділянки для будівництва, отримання дозволів, фінансових
можливостей тощо. Тому, не всі власники земельних ділянок можуть
завершити будівництво протягом встановленого строку.
2. Заборона використовувати ділянки під городи, якщо на них не
розпочато будівництво, також може бути несправедливим. Можливо,
власники ділянок не мають можливості або не бажають будувати на
цій землі, але все ж хочуть використовувати її для вирощування
продуктів .
3. Клопотання про вилучення ділянок у осіб, які не будуються і не
утримують ділянки у належному стані, може бути справедливим,
якщо особи не дотримуються умов договору про надання земельної
ділянки. Однак, перед тим як вилучати землю у власників, слід надати
їм можливість пояснити причини невикористання ділянки і
спробувати знайти компроміс.
Необхідно враховувати індивідуальні обставини кожного власника

земельної ділянки та забезпечити можливість її використання в майбутньому.
В період шлюбу Леонтьєва і Максимів спільно придбали будинок.
Згодом шлюб між ними був розірваний, і Леонтьєва пред’явила до Максимів
позов про розподіл будинку. По справі була призначена експертиза. Згідно
висновку експертизи спірний будинок у зв'язку із технічними причинами в
натурі розділити не можливо. Будинок щитової конструкції і при його
розподілі в натурі на дві частини необхідно прорізати у щитах пройми для
дверей, що призведе до послаблення всієї конструкції будинку. При розгляді
справи суд постановив, що Леонтьєва проживає у будинку із тяжко хворою
дочкою, що народжена у шлюбі з Максимів, а Максимів будинком не
користується і забезпечений іншою жилою площею.
Проаналізуйте ситуацію. Як вирішити спір, який виник? Хто
буде власником зазначеного майна?
У цій ситуації розділ будинку на дві частини є неможливим технічних
причин, що підтвердила експертиза . Тому , суд повинен вирішити, кому
належить право власності на будинок в цілому.
У даному випадку, враховуючи, що Леонтьєва проживає в будинку зі своєю
хворою дочкою, а Максимів будинком не користується і має іншу житлову
площу, суд може вирішити, що Леонтьєва є правомірним власником будинку
в цілому.
Але, якщо будинок був придбаний спільно під час шлюбу, то Леонтьєва може
бути визнана власником лише половини будинку, а інша половина повинна
бути розподілена між Леонтьєвою та Максимів.
в будь-якому випадку, вирішення спору залежить від багатьох факторів, які
повинні бути враховані судом під час розгляду справи.
Іванову була віддана земельна ділянка для будівництва будинку. У
будівництві будинку, окрім Іванова, брали участь його жінка і двоє
повнолітніх дітей, які мають самостійний заробіток. Із закінченням
будівництва в якості власника був зареєстрований Іванов.
Через декілька років шлюб між подружжям Іванових був розірваний,
після чого виник судовий спір про розподіл майна. Іванов наполягав на тому,
щоб будинок був поділений тільки між ним та його колишньою дружиною. У
справу із самостійними вимогами вступили сини Іванових, наполягаючи на
тому, щоб за кожним із них також була визнана частка у праві власності на
будинок, оскільки вони брали участь у його будівництві своєю власною
працею та засобами, а іншої житлової площі для проживання вони не мають.
Мати визнала вимоги синів обґрунтованими, батько проти них заперечував.
До участі у справі був залучений орган місцевого самоврядування,
який заперечував проти вимог синів Іванових. Свої заперечення він
мотивував тим, що будинок скоро буде знесений. У випадку визнання права
власності на частини будинку не тільки за Івановим і його колишньою
дружиною, а й за його двома синами всім їм прийдеться надати окрему
квартиру.
Проаналізуйте ситуацію. Як вирішити спір, який виник? Хто
буде власником зазначеного майна?
Спір про розподіл майна між Івановим та його колишньою дружиною
є обґрунтованим, оскільки вони були спільними власниками земельної
ділянки, на якій було побудовано будинок, Іванов був зареєстрований як
єдиний власник будинку лише через те, що був чоловіком. Тому, будинок
повинен бути поділений між Івановим та його колишньою дружиною навпіл .
Щодо самостійних вимог синів Іванових, вони мають право на
відшкодування за свою працю та засоби, вкладені у будівництво будинку.
Але вони не можуть бути власниками окремої частини будинку, якщо не
були зареєстровані як співвласники земельної ділянки, на якій було
побудовано будинок.
Щодо заперечень органу місцевого самоврядування, що будинок
скоро буде знесено, це не повинно мати впливу на рішення розподілу майна.
Якщо будинок буде знесено, , то рішення про його поділ буде виконано на
підставі оцінки вартості земельної ділянки, на якій він знаходився .
Таким чином , рішення щодо власності на зазначене майно повинно
бути прийняте на основі законодавства про спільну власність, згідно з яким
будинок повинен бути поділений між Івановим та його колишньою
дружиною на рівній основі, а сини Іванових мають право на відшкодування
за свою працю та витрати на будівництво.
Два брата, Петро та Андрій, отримали у спадщину житловий будинок.
Згідно домовленості між братами Петро із сім’єю користувався трьома
кімнатами, які виходили на південну сторону, а холостяк Андрій – двома
кімнатами з вікнами на північ. Кухня у будинку знаходилась у спільному
користуванні.
Через деякий час Андрій захотів поїхати за кордон, у зв'язку з чим
знайшов покупця на виділену йому частину будинку. Петро, однак, заявив,
що не допустить продажу частини будинку сторонній особі. При цьому він
посилався на те, що між братами була тільки усна домовленість про порядок
користування будинком, і що будинок в натурі взагалі розділити не можливо
без здійснення перепланування. Разом з тим від придбання частини будинку,
якою користувався Андрій, Петро відмовився, оскільки не має для цього
засобів, а трьох кімнат йому разом із сім’єю цілком достатньо.
Нотаріус відмовився засвідчити договір купівлі-продажу і
рекомендував братам для вирішення спору звернутись до суду.
Проаналізуйте відносини сторін. Як вирішити спір, який
виник?
У даній ситуації виникла суперечка між двома братами щодо права на

користування частини спільної власності — житлового будинку. Але , так
як , між братами не було підписано договір про розподіл власності та
офіційно це не зафіксовано , тому , жоден з братів не може продати свою
частину будинку сторонній особі без згоди іншого брата, якщо ця угода не
буде закріплена документально та правовідно. Згода на продаж має бути
добровільною та обов'язково підтверджена нотаріусом .
Тому, якщо брати не можуть досягти спільного рішення , їм слід
звернутися до суду для вирішення спору. Суд вирішить, який з братів має
право на користування певною частиною будинку або який з них має право
на продаж своєї частини будинку. Братам слід звернутися до
вискокваліфікованого юриста який допоможе вирішити цей спір
максимально вигідно та зручно , так як ситуація може бути досить важкою .
Тема12 . Право інтелектуальної власності
- скласти схему “Об’єкти права інтелектуальної власності”.
Схема "Об'єкти права інтелектуальної власності":
1. Винаходи
2. Корисні моделі
3. Промислові зразки
4. Торгові марки
5. Географічні зазначення
6. Наукові відкриття
7. Авторські права
8. Суміжні права
9. Бази даних
10. Топології інтегральних мікросхем
11. Комерційні таємниці
12. Ноу-хау
13. Інші об'єкти права інтелектуальної власності.
- скласти схему “Форми та способи захисту права інтелектуальної
власності ”
Схема "Форми та способи захисту права інтелектуальної власності":
1. Патентування
2. Реєстрація товарного знаку
3. Авторське право
4. Захист від недобросовісної конкуренції
5. Ліцензування
6. Судовий захист
7. Медіація та арбітраж.
- розв’язати задачу:
Ситуаційне завдання № 1
Петров написав роман “Жінки в моєму житті”, видав його на свої
кошти тиражем 4000т. примірників. З метою повернення вкладених коштів
він весь тираж продав підприємцю Іванову. Через якийсь час він виявив у
продажу свій роман в новому виданні, яке видав Іванов, крім того він виявив,
що змінено назву на “Місце жінки в моєму житті”. На претензію Петрова про
порушення його прав, Іванов повідомив, що оскільки йому продано весь
тираж роману то і всі права на перевидання перейшли до нього.
1. Який об’єкт права інтелектуальної власності створив
Петров?
2. Чи переходить з відчуженням речі в якій втілено об’єкт
інтелектуальної власності, право власності на об’єкт
інтелектуальної власності?
3. Які права інтелектуальної власності Петрова порушені?
1. Петров створив об'єкт права інтелектуальної власності - роман
"Жінки в моєму житті".
2. Згідно зі статтею 432 Цивільного кодексу України, відчуження речі,
в якій втілено об'єкт інтелектуальної власності, не передбачає передачу права
власності на цей об'єкт інтелектуальної власності. Тому право власності на
роман "Жінки в моєму житті" не переходить до Іванова.
3. Порушені права автора на назву та вміст роману, а також права на
перевидання роману без дозволу автора, згідно зі статтями 432 та 436
Цивільного кодексу України.
Шекспір виконав замовлення видавництва “Кальварія” про написання
ним за гроші п’єси Ромео і Джульєта. Після написання він здав її
видавництву, яке опублікувало її під авторством Сидорова, який був
головним редактором і власником видавництва, а тому вважав себе
власником твору створеного на його замовленням. Шекспір пред’явив
претензію видавництву, про порушення його прав, на що, отримав відповідь,
що йому виплачено винагороду за роботу, а все, що він створив йому не
належить і прав ніяких щодо п’єси він не має.
1. Чи переходять за трудовим договором особисті немайнові
права творця замовнику?
2. Як розподіляються майнові права на об’єкт
інтелектуальної власності створений за замовленням?
3. Які права Шекспіра порушені?
4. Які засоби захисту права інтелектуальної власності в
даному випадку можливо застосувати?
1. Згідно зі статтею 436 ЦК України, за трудовим договором особисті

немайнові права творця не переходять до замовника.
2. Згідно зі статтею 440 ЦК України, якщо твір створений за
замовленням, то майнові права на нього належать замовнику, якщо інше не
передбачено договором.
3. Права Шекспіра на авторство та майнові права на п’єсу Ромео і
Джульєта порушені, оскільки видавництво опублікувало твір під іншим
авторством та вважає себе власником майнових прав на твір.
4. Шекспір може застосувати засоби захисту права інтелектуальної
власності, зокрема подати позов до суду про визнання його авторством та
встановлення його майнових прав на п’єсу.
Батько 10-річного Прокопенко звернувся за консультацією до юриста
Коржа з проханням роз’яснити які права має його син, що написав повість
“Літні канікули”.
1. Чи обмежуються права автора залежно від віку?
2. Чи може син Прокопенка самостійно здійснювати права
щодо свого твору?
3. Які права він набув після створення твору?
1. Згідно зі статтею 435 ЦК України, автор має немайнові права на
свій твір, які не обмежуються віком автора. Таким чином, права автора не
залежать від його віку.
2. Згідно зі статтею 436 ЦК України, особисті немайнові права творця
на його твір є невідчужуваними та непередаваними і можуть бути здійснені
тільки ним самим. Таким чином, син Прокопенка може самостійно
здійснювати права щодо свого твору.
3. Згідно зі статтею 435 ЦК України, автор має немайнові права на
свій твір, зокрема право на авторство, право на недоторканість твору, право
на визнання авторства та право на захист від незаконного використання
твору. Таким чином, син Прокопенка набув права на авторство та інші
немайнові права на свій твір після його створення.
Петренко, відомий ювелірний майстер, виявив у продажу оригінальні
каблучки, які він 3 роки тому розробив і виставив в продаж, але вироблені не
ним. Його розробка і форма були визнанні оригінальними і зареєстровані як
новий зразок ювелірного виробу. Пізніше з’ясувалося, що каблучки були
ввезенні в Україну приватним підприємцем Шумахером з Італії. При
експертному дослідженні було встановлено, що вони виготовлені та
оформлені з ескізів Петренко. Петренко пред’явив Шумахеру претензію, але
Шумахер висунув заперечення і вказав, що вже пройшло 3 роки і він
(Петренко) втратив право на оскарження його дій бо пройшов строк позовної
давності.
1. Який об’єкт інтелектуальної власності створив
Петренко?
2. Які права Петренко порушено?
3. Який засіб захисту може застосувати суд?
4. Який порядок використання об’єкта інтелектуальної
власності сторонньою особою?
1. Петренко створив новий зразок ювелірного виробу, який є об'єктом
авторського права згідно зі статтею 435 ЦК України.
2. Права Петренко на його авторський твір були порушені, оскільки

Шумахер використав його ескізи без дозволу та без виплати авторської
винагороди.
3. Петренко може застосувати засіб захисту своїх прав на об'єкт

інтелектуальної власності через судовий шлях згідно зі статтею 440 ЦК
України.
4. Стороння особа може використовувати об'єкт інтелектуальної

власності тільки з дозволу власника прав або за наявності іншої законної
підстави, передбаченої законом, згідно зі статтею 440 ЦК України.
За дорученням директора машинобудівного заводу група
конструкторів та художник-дизайнер розробили нову модель пральної
машини „Dosia-Star” та надіслали замовнику письмове повідомлення про
створення винаходу та промислового зразка. До повідомлення був доданий
опис, креслення, фотографії та інші матеріали, які досить повно розкривали
сутність розробки. Через півроку завод її освоїв і надіслав у продаж.
Враховуючи те, що замовник не подав заявки на отримання патентів,
автори звернулись до адміністрації з проханням дати дозвіл на подання
заявки від свого імені на винахід та промисловий зразок. В задоволенні
прохання було відмовлено на тій підставі, що умовами трудових договорів не
передбачалось право на подачу заявок на винахід та промисловий зразок, які
створені при виконанні службових обов’язків. Тоді співавтори розробки
звернулись до Державного департаменту інтелектуальної власності України
із заявкою на видачу патенту, де вказали, що тільки інженери-конструктори є
співавторами винаходу.
частини та статті ЦК, Закону “Про охорону прав на винаходи і корисні
моделі”.
1. Дайте визначення поняття “службова розробка” ?
2. Які об’єкти права інтелектуальної власності згадуються
у задачі і визначте умови їх патентоздатності?
3. З якого моменту автори мають право на охорону своїх
прав щодо об’єкта права промислової власності?
4. Чи мають право співавтори на отримання патенту?
1. Службова розробка - це розробка об'єкта права інтелектуальної
власності (винаходу, корисної моделі, промислового зразка), яка виконується
працівником у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків за
дорученням роботодавця.
2. У задачі згадуються винахід та промисловий зразок. Умови

патентоздатності винаходу та промислового зразка визначені статтею 6
Закону "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі". Винахід може бути
патентоздатним, якщо він є новим, має винахідний рівень та промислову
застосовність. Промисловий зразок може бути патентоздатним, якщо він є
новим та має промислову застосовність.
3. Право на охорону своїх прав щодо об'єкта права промислової

власності виникає з моменту його реєстрації. Згідно зі статтею 19 Закону
"Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", право на винахід або
корисну модель виникає з дати подання заявки на їх отримання.
4. Згідно зі статтею 9 Закону "Про охорону прав на винаходи і корисні

моделі", співавтори мають рівні права на винахід або корисну модель, якщо
інше не передбачено договором між ними. Отже, співавтори мають право на
отримання патенту. Однак, у даному випадку, якщо умовами трудових
договорів не передбачалось право на подачу заявок на винахід та
промисловий зразок, то співавтори не мають права на подання заявки від
свого імені на винахід та промисловий зразок, створені при виконанні
службових обов’язків.
Тема13. Загальні положення зобов’язального права.

- скласти проект документу про прощення боргу.
ТОВ «Руслан» передало в найм виробничому кооперативу
«Людмила» належний йому автобус «Богдан-А-049» терміном на 1
місяць. Сторони домовилися про орендну плату у розмірі 2000 грн.
Незадовго до настання строку сплати орендної плати, у
виробничому кооперативі «Людмила» трапилася пожежа, яка завдала
значних матеріальних збитків.
Враховуючи цю обставину, директор ТЗОВ «Руслан» вирішив
простити «Людмилі» борг.
Проект документу про прощення боргу:
Акт про прощення боргу
Ми, нижчепідписані, представники ТОВ «Руслан» та виробничого

кооперативу «Людмила», складаємо цей акт про прощення боргу відповідно
до наступних умов:
1. ТОВ «Руслан» передало в найм виробничому кооперативу

«Людмила» автобус «Богдан-А-049» терміном на 1 місяць.
2. Сторони домовилися про орендну плату у розмірі 2000 грн.
3. Незадовго до настання строку сплати орендної плати, у

виробничому кооперативі «Людмила» трапилася пожежа, яка завдала
значних матеріальних збитків.
4. Враховуючи цю обставину, директор ТЗОВ «Руслан» вирішив

простити «Людмилі» борг.
5. Таким чином, ТОВ «Руслан» прощає виробничому кооперативу

«Людмила» борг у розмірі 2000 грн.
6. Цей акт про прощення боргу є остаточним і не може бути

оскарженим сторонами.
Підписи:
Представник ТОВ «Руслан» _______________________
Представник виробничого кооперативу «Людмила»

_______________________
- вирішити ситуаційні завдання:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсною
додаткової угоди до договору про надання іпотечного кредиту.
Відповідно до умов договору іпотеки Банк зобов’язався надати
Позивачу кредитні кошти в сумі 35000грн. зі сплатою відсотків у розмірі 14%
річних. Згідно умов договору Позивач повинен був щомісячно вносити плату
в розмірі 660 грн.45 коп. Разом з цим, у додатковій угоді до іпотечного
договору сторони домовилися про надання кредиту в іноземній валюті і про
погашення кредиту, згідно договору, також у іноземній валюті.
Позивач просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду до договору про іпотечний
кредит;
- зобов’язати Банк приймати у Позивача щомісячний платіж у
національній валюті;
- стягнути з Банку витрати по справі.
1. Чи має право Банк надавати кредит в іноземній валюті
(врахувати Закон України «Про банки і банківську
діяльність»)?
Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним

засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій
території України, є грошова одиниця України - гривня; іноземна валюта
може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених
законом.
Згідно статті 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій
одиниці України - гривні; сторони можуть визначити грошовий еквівалент
зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно частини 3 статті 533 ЦК України використання іноземної валюти, а
також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків
на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та
на умовах, встановлених законом.
Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» чітко

визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені,
на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від
виду валюти, яка використовується. Вищезазначені операції здійснюються на
підставі банківської ліцензії і відносяться до Банківських послуг, надання
яких у Банків є пріоритетним. Таким чином, якщо стороною кредитної
операції є ліцензований банк з належним чином виданою банківською
ліцензією та письмовим дозволом на торгівлю іноземною валютою, йому
може бути дозволено надати та погасити позику та сплатити відсотки за
позикою в іноземній валюті. кредитні операції.
Отже, при укладенні кредитного договору банк мав відповідну банківську
ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення кредитних операцій в іноземній
валюті, тому кредитний договір був законним та не порушував вимог
законодавства України.
2. Яке рішення має прийняти суд (відповідь аргументувати)?
На момент укладення спірного договору обидві сторони мали необхідний

рівень цивільної дієздатності, волевиявлення осіб, які беруть участь у цьому
правочині, було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, правочин був
правомірним, призначався для фактичного виконання. настання
запланованого результату. Встановлено умови кредитування. Зокрема, розмір
кредиту, строк його користування, порядок його надання та повернення,
розмір винагороди за користування кредитними коштами, права та обов’язки
кредитодавця та позичальника, відповідальна особа. Твердження позивача не
можна посилатися на недійсність договору іпотеки
Іванова звернулася з позовом до суду, посилаючись на те, що 18
грудня 2021 р. між Петровим та Сидоровим було укладено договір позики за
умовами якого Сидоров отримав 28000 грн., зобов’язавшись повернути
зазначені грошові кошти до 18 грудня 2022 р., про що було складено
розписку.
21.08.2022 р. Петров у присутності свідків передав свої права по
вимозі повернення вищевказаного боргу Івановій.
В порушення договірних зобов’язань Сидоров позику не повернув, у
зв’язку з чим Іванова просить суд стягнути 28000грн. – суми позики, 1280
грн. – судового збору, 1200 грн. – витрат на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи.
1. Які умови заміни кредитора у зобов’язанні визначені чинним
законодавством?
Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні

1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою
внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права

вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим
поручителем);
4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
2. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках,
встановлених законом.
3. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено
договором або законом.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це
встановлено договором або законом.
2. Чи були вони дотримані в даній ситуації?
Стаття 516. Порядок заміни кредитора у зобов'язанні

1. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника,
якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у
зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього
наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному
кредиторові є належним виконанням.
В умові не сказано, що боржник був попереджений про заміну
кредитора. Тому ця умова була порушена
3. Яке рішення має прийняти суд, якщо виходити з того, що умови

заміни кредитора були дотримані?
Відповідно до:
Стаття 514. Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у

зобов'язанні
1. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у
зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав,
якщо інше не встановлено договором або законом.
Новий кредитор має право на повне повернення боргу.
Тому суд, може притягнути боржника до відповідальності за не
виплату боргу.
Громадянин Польщі Кашик під час загородньої прогулянки на своєму
автомобілі «Volvo» передав управління автомобілем своєму знайомому
Сизову (громадянину України), який не мав посвідчення водія, а сам пересів
на переднє пасажирське місце. При виїзді з головної на другорядну дорогу
Сизов не вправився з керуванням і зіткнувся з автомобілем «КамАЗ» під
управлінням Демченко, який знаходився в стані алкогольного сп’яніння
легкого ступеню.
Внаслідок ДТП були пошкоджені обидва автомобілі. Крім того, водій
Сизов отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Кашик пред’явив позов про відшкодування шкоди до АТП, якому
належав автомобіль «КамАЗ». АТП позов не визнало і вказало, що оскільки
Демченко був у нетверезому стані, то він і повинен відповідати.
В адміністративних матеріалах патрульної поліції, запрошених судом,
було відзначено, що зіткнення відбулося з вини обох водіїв.
1. Який вид правовідносин виник між учасниками ДТП?
Між особами виникли зобов’язальні правовідносини
2. Що є підставою виникнення даного зобов’язання?

Визнання, що Димченко був у не трезвому стані і повинен самостійно
відшкодувати Сизову заподіяну шкоду.
3. В чому полягає моральна шкода, завдана Сизову?

Фізичні страждання від отриманих тілесних ушкоджень
Пенсіонер Власенко уклав договір довічного утримання з Гаркавенко,
за яким перший передавав у власність останнього будинок, а Гаркавенко у
свою чергу зобов’язувався здійснювати догляд особисто або ж оплачувати
такі послуги третій особі. Після спливу 1,5 року Власенко подав позов до
суду з вимогою про розірвання договору внаслідок неналежного виконання
своїх обов’язків Гаркавенко (не здійснював догляду)
1. Охарактеризуйте даний вид правовідносин.
Між особами виникли взаємні зобов’язальні правовідносини, а саме
послуга за послугу ( будинок в обмін на піклування).
2. Хто є суб’єктами даного правовідношення з урахуванням

ст.509 ЦК?
Відповідно до ч.1 ст. 510 сторонами у зобов'язанні є боржник і
кредитор.
3. Що стало підставою виникнення даного зобов’язання?

Підставою виникнення даного зобов’язання є угода укладена між
Власенко та Гаркавенко.
4. Надайте характеристику даного зобов’язання?
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)
зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію
(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо).
Відповідно до умови ( боржник – Гаркавенко) зобовязаний вчинити на
користь другої сторони( кредитора – Власенка) певну дію, а саме доглядати
за пенсіонером в обмін на будинок.
5. Яке рішення винесе суд?

Відповідно до ч.1 ст. 611 суд може винести такі рішення: 1)
припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,
якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2)
зміна умов зобов'язання; 3) відшкодування моральної шкоди.
Граючи у дворі дому у футбол, неповнолітні розбили вікно у магазині
вартістю 1480 грн. Особи неповнолітніх були встановлені. Ними виявилися
13-річні учні Дроздов, Смирнов, Шульга та Сказін. Магазин пред'явив у суд
позов про стягнення збитків.
1. Скільки осіб виступають на боці кредитора та скільки - на
боці боржника ?
Магазин – кредитор (1 особа)
Дроздов, Смирнов, Шульга, Сказін – боржники (4 особи)
2. Що є підставою виникнення зобов'язання ?

Підставою виникнення зобов’язань є розбите вікно магазину за яке
потрібно сплатити гроші.
3. Яке у даному випадку зобов'язання: дольове або солідарне?

У даному випадку буде дольове зобов’язання відповідно до ст. 540
якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників,
кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників
повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено
договором або актами цивільного законодавства.
4. Чи будуть відповідати за завдані збитки зазначені учні?

Відповідно до ст.1181 ЦК шкода, завдана спільними діями кількох
малолітніх осіб, відшкодовується їхніми батьками (усиновлювачами),
опікунами в частці, яка визначається за домовленістю між ними або за
рішенням суду. Тож безпосередньо учні відповідальності не несуть.
Іванов звернулись до суду з позовом до Публічного акціонерного
товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання припиненими договору
застави автомобіля та кредитного договору.
У суді Іванов пояснив, що 03.10.2017 року між ТОВ «Авто
технологія» та його батьком був укладений договір № 139/10, згідно з яким
останнім було придбано транспортний засіб KІA Sorento вартістю 189 500
грн.
04.10.2017 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та батьком
Іванова був укладений кредитний договір № 6/АV20-10-07, за умовами якого
банк надав позичальнику кредит в сумі 20259 дол. США. Строк виплати суми
кредиту був визначений до 04.10.2019 р. Того ж дня на забезпечення
виконання кредитного договору сторони уклали договір застави автомобіля.
04.06.2019 року Іванов-старший помер, що призвело до відкриття
спадщини на зазначений автомобіль. Свідоцтво про право на спадщину за
законом було видано на ім’я Іванова-молодшого.
У суді Іванов-молодший заявив, що відповідно до ст. 608 ЦК України
зобов’язальні відносини, які існували між його батьком та банком повинні
припинитися.
частини та статті ЦК і вказаного закону
1. Яке рішення має прийняти суд (відповідь аргументувати)
Відповідно до ст. 608 ЦК прямо установлює, що зобов’язання
припиняється зі смертю боржника, якщо воно нерозривно пов’язано із його
особою і не може бути виконано іншою особою. А також відповідно до п. 5
ст. 1219 ЦК встановлено конкретні випадки, котрі права та обов’язки не
можуть входити до спадщини 5) права та обов'язки особи як кредитора або
боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Отже, відповідно до
даних статей суд може скасувати боргове зобов’язання.
Білан порушив правила дорожнього руху, що призвело до зіткнення з
автомашиною Зоріна. Оскільки аварія сталася з вини Білана, то він погодився
добровільно відремонтувати пошкоджений автомобіль Зоріна. Для цього він
домовився з працівниками автобази, Павловим і Василенком, що вони
відремонтують машину Зоріна. Однак, коли ремонт було закінчено, Білан
зменшив обумовлену договором суму у зв’язку з несвоєчасністю виконаної
роботи. Павлов і Василенко пред’явили в суд позов до Білана про стягнення з
нього повної вартості ремонтних робіт.
1. Скільки зобов’язань визначено в задачі, охарактеризуйте
їх?
Першим зобов’язанням є: ремонт пошкодженої машини Зоріна, яка
пошкодилася в наслідок неправомірних дій Білана під час керування
автомобілем.
Друге зобов’язання: Білан зобов’язується виплатити робітникам за

полагодження машини
2. Які види відповідальності зазначені у даній ситуації?

Ремонт автомобіля: матеріальна відповідальність
Порушення правил дорожнього руху: цивільно-правова

відповідальність
3. Що є підставою виникнення цивільно-правової

відповідальності?
Цивільне законодавство передбачає, що з особи, дії якої призвели до
вчинення дорожньо-транспортної пригоди, залежно від характеру і обставин
порушення, може бути стягнута повна або часткова сума завданої
матеріальної та моральної шкоди (глава 82 ЦК України).
Транспортний засіб належить до джерела підвищеної небезпеки, тому
власник (водій) транспортного засобу може нести матеріальну
відповідальність за заподіяну шкоду цим транспортним засобом (ст. 1187
ЦК).
4. Яке рішення винесе суд?

Відповідно до ч.1 ст. 509 зобов'язанням є правовідношення, в якому
одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони
(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,
сплатити гроші тощо). Також згідно цієї ж статті кредитор має право
вимагати від боржника виконання його обов’язку. Отже, так як Білан є
боржником і не виконав свої зобов’язання, то ремонтники мають права на
повну оплату. Тому суд винесе рішення про повну оплату ремонту
автомобіля.
5. Чи правомірні дії Білана?
Дії Білана не правомірні так як вони суперечать ст. 509 ЦК та

проявляються у не належному виконані зобов’язань.
Тема14. Способи забезпечення виконання зобов'язання.

- скласти проект документу.
Скласти проект договору поруки у якому Іванов виступає
поручителем Сидорова перед Ощадбанком по кредитному договору на
суму 15000 грн.
Проект договору поруки
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іванов і Ко», що

зареєстроване за адресою: ___________ (далі – «Поручитель»), та
громадянином Сидоровим Олександром Петровичем, зареєстрованим за
адресою: ___________ (далі – «Кредитор»), укладено даний договір поруки
(далі – «Договір») про наступне:
1. Поручитель поручається перед Кредитором за повну

відповідальність Сидорова Олександра Петровича (далі – «Позичальник») за
виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором від ___________
року на суму 15000 грн. (далі – «Кредит»).
2. Поручитель зобов'язується виплатити Кредитору всі суми, які

Кредитор має право вимагати від Позичальника згідно з кредитним
договором.
3. Поручитель погоджується з тим, що Кредитор має право вимагати

від нього виплати будь-яких сум, які Кредитор має право вимагати від
Позичальника, без будь-яких обмежень.
4. Поручитель зобов'язується повністю виконувати свої зобов'язання

згідно з цим Договором та кредитним договором.
5. Цей Договір є невід'ємною частиною кредитного договору та діє до

повного погашення Кредиту.
6. У разі, якщо Позичальник не виконує свої зобов'язання згідно з

кредитним договором, Кредитор має право вимагати від Поручителя виплати
всіх сум, які Кредитор має право вимагати від Позичальника.
7. Цей Договір є правомочним та дієвим з моменту підписання обох

сторін.
8. Усі зміни та доповнення до цього Договору є дійсними лише у

випадку, якщо вони оформлені в письмовій формі та підписані обома
сторонами.
9. Цей Договір складено у двох примірниках, по одному для кожної
сторони.
Поручитель: _______________________
Сидоров О.П.: _______________________
Дата: _______________________________
Позивачка звернулася до суду із позовом про виселення Відповідача із
належної їй на праві власності квартири. Як пояснила Позивачка, між нею та
Відповідачем було укладено договір найма житла, строк дії якого закінчився
два місяці назад. Проте, відповідач всупереч із умовами договору не бажає
звільняти житло.
Як пояснив Відповідач, між ним та позивачкою 01.01.2022 року був
укладений письмовий договір позики, за яким Позивачка отримала від нього
30 000 гривень і зобов’язалася повернути суму позики в строк до 01.09.2022
року. Проте, до сьогодні сума боргу йому не повернута і тому він, відповідно
до статті 594 ЦК України притримує квартиру своєї боржниці.
Одночасно із цим поясненням Відповідач заявив зустрічний позов про
визнання за ним права власності на займану ним квартиру у рахунок
погашення боргу.
1. Чи може об’єкт нерухомості бути предметом
притримання?
2. Чи можна в даному випадку говорити про відносини
притримання?
3. Яке рішення має прийняти суд (відповідь аргументувати)?
1. Так, об’єкт нерухомості може бути предметом притримання згідно
зі статтею 594 ЦК України, яка передбачає право боржника на притримання
майна боржника, що перебуває в його володінні, як забезпечення виконання
зобов’язань боржника.
2. Ні, в даному випадку не можна говорити про відносини

притримання, оскільки Відповідач не є боржником Позивачки за договором
найма житла, а є кредитором за договором позики. Тому стаття 594 ЦК
України не може бути застосована до даної ситуації.
3. Суд має прийняти рішення про виселення Відповідача з квартири,

оскільки він не є боржником за договором найма житла, а отримання позики
не може бути підставою для притримання майна, що не належить кредитору.
Згідно зі статтею 759 ЦК України, право власності на квартиру належить
Позивачці як власниці на праві власності, тому суд має задовольнити позов
про виселення Відповідача з квартири. Зустрічний позов Відповідача про
визнання права власності на квартиру у рахунок погашення боргу не може
бути задоволений, оскільки він не є власником квартири на праві власності.
Чекаленко звернулася до суду з позовом до Сичової про стягнення з
неї 25000 грн. В позовній заяві Чекаленко посилалася на те, що вона хотіла
купити квартиру Сичової, внаслідок чого надала їй завдаток в сумі 25000 грн.
Про отримання зазначеної суми Сичова видала розписку, де вказала, що
вказана сума отримана нею як завдаток за договором купівлі-продажу
квартири. Через кілька днів Чекаленко зателефонувала Сичовій і сказала, що
відмовляється від договору і вимагала повернення зазначеної суми. Сичова
повернути гроші відмовилась, посилаючись на норми ЦК про завдаток. Суд
відмовив в задоволенні позовних вимог Чекаленко.
1. Який спосіб забезпечення виконання зобов’язання
використано, які він несе функції?
2. Чи правомірне рішення суду?
3. Якщо ні, то як розв’язати ситуацію?
1. В даному випадку було використано спосіб забезпечення виконання
зобов'язання - завдаток. Завдаток є гарантією виконання зобов'язання та може
бути використаний як компенсація збитків у разі невиконання зобов'язання.
Функції завдатку визначені статтею 527 Цивільного кодексу України (ЦКУ).
2. Рішення суду є правомірним. Згідно зі статтею 641 ЦКУ, якщо

покупець відмовляється від договору купівлі-продажу, продавець має право
утримати завдаток як компенсацію збитків, які він поніс у зв'язку з відмовою
покупця від укладення договору.
3. У даному випадку, якщо Чекаленко бажає повернути завдаток, вона

може спробувати домовитися з Сичовою про повернення грошей
добровільно. Якщо домовитися не вдається, Чекаленко може подати позов до
суду з вимогою повернення завдатку, але вона повинна мати достатні докази
на підтвердження того, що завдаток був наданий не як плата за квартиру, а як
забезпечення виконання зобов'язання.
Софронова уклала договір кредиту з банком “Ажіо” під заставу
власного будинку, за яким отримала 40000 грн. По закінченні строку
Софронова не змогла повернути гроші у зв’язку з тяжкими обставинами в
сім’ї (припинення її трудових відносин і відсутність будь-якого доходу,
хвороба дітей, смерть чоловіка). Банк звернувся до суду про звернення
стягнення на предмет застави. Софронова прохала задовольнити вимогу
кредитора за рахунок іншого майна (автомобіль, дачний будиночок –
загальна вартість 40000 грн.), на що отримала згоду банку.
1. Який спосіб забезпечення виконання зобов’язання
застосували сторони, охарактеризуйте його?
2. З якого моменту виникає право застави у даному випадку у
банку?
3. Чи правомірна вимога банку?
4. Яке рішення повинен винести суд?
1. В даному випадку було використано спосіб забезпечення виконання

зобов'язання - застава. Застава - це право кредитора на задоволення своїх
вимог за рахунок майна боржника, яке передано йому в заставу. У даному
випадку заставою був будинок Софронової.
2. Право застави у банку виникає з моменту укладення договору
кредиту, де вказано, що будинок Софронової є заставою за повернення
кредиту.
3. Вимога банку є правомірною, оскільки Софронова не повернула
кредит у встановлений строк, а застава була передана банку як забезпечення
виконання зобов'язання.
4. Суд повинен задовольнити вимогу банку щодо стягнення на
предмет застави - будинок Софронової. Згода банку на заміну застави на
інше майно не звільняє Софронову від виконання свого зобов'язання перед
банком. Відповідно до статті 549 ЦК України, якщо боржник не виконує
своїх зобов'язань, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за
рахунок майна боржника, переданого в заставу.
Куц взяв у Лунца у позику 1500 грн. із зобов’язанням повернути через
2 місяці. При отриманні грошей Куц передав у заставу годинник, вартістю
1600 грн, що було оформлено письмовою розпискою. Через три місяці Куц
приніс борг, але Лунц прийняти гроші відмовився, заявивши, що, оскільки
Куц прострочив повернення боргу, то відданий у заставу годинник став його
власністю.
1. Дайте характеристику договору застави у даному
випадку?
2. У кого із сторін договору застави зберігається годинник?
3. Чи правомірні дії Лунца?
4. Якщо б після прострочення зобов’язання Куцом Лунц
втратив би годинник внаслідок дії непереборної сили, то хто б ніс
ризик втрати?
1. У даному випадку було використано спосіб забезпечення виконання

зобов'язання - застава. Застава - це договір, за яким одна сторона
(заставодавець) передає іншій стороні (заставодержателю) річ у заставу з
метою забезпечення виконання певного зобов'язання. Заставодавець залишає
право власності на річ, але втрачає право користування нею до повного
виконання зобов'язання.
2. У даному випадку годинник знаходиться у володінні

заставодержателя - Лунца.
3. Дії Лунца є неправомірними. Згідно зі статтею 543 Цивільного

кодексу України, заставодержатель має право вимагати виконання
зобов'язання, але не має права розпоряджатися заставою, якщо це не
передбачено договором або законом. У даному випадку договір застави
передбачав передачу годинника у заставу, але не передбачав передачу права
власності на нього заставодержателю. Тому Лунець не мав права стати
власником годинника через прострочення зобов'язання Куцом.
4. Якщо б після прострочення зобов’язання Куцом Лунц втратив би

годинник внаслідок дії непереборної сили, то ризик втрати несе
заставодавець - Куц. Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України,
заставодавець несе ризик втрати або пошкодження речі, яка перебуває у
заставі, якщо інше не передбачено договором.
Тема № 15. Цивільно-правовий договір.
- скласти проект документу.
Ви юрист торгівельної компанії. Керівництво доручило Вам
скласти проект попереднього договору про поставку Вашою компанією
10 тис банок кави «Nescafe» ТзОВ «Вікторія» через 3 місяці після
підписання попереднього договору.
Складіть проект попереднього договору, предметом якого є
договір поставки товару.
Проект попереднього договору про поставку товару
Між Торгівельною компанією «[назва компанії]», що зареєстрована за

адресою: [адреса компанії], іменованою надалі «Постачальник», з однієї
сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікторія», що
зареєстроване за адресою: [адреса компанії], іменованою надалі «Замовник»,
з іншої сторони, укладається договір про поставку товару, який регулюється
наступними умовами:
1. Предмет договору
1.1. Постачальник зобов'язується поставити, а Замовник

зобов'язується прийняти та оплатити товар, який є предметом цього договору
- 10 тисяч банок кави «Nescafe».
1.2. Товар повинен бути поставлений Постачальником Замовнику

протягом 3 місяців з дати підписання цього договору.
2. Ціна та умови оплати
2.1. Ціна на товар визначається в розмірі [вказати ціну] за одну банку

кави «Nescafe».
2.2. Загальна вартість товару, що поставляється, становить [вказати

загальну вартість].
2.3. Оплата за товар здійснюється Замовником протягом 10 робочих

днів з дати отримання товару.
2.4. Оплата здійснюється безготівковим переказом на розрахунковий

рахунок Постачальника, який буде вказаний в рахунку-фактурі.
3. Умови поставки
3.1. Постачальник зобов'язується здійснити доставку товару на адресу,

яку вказує Замовник.
3.2. Вартість доставки товару не включена в ціну товару та буде

визначена додатково.
3.3. Ризик втрати або пошкодження товару переходить до Замовника з

моменту передачі товару Постачальником.
4. Відповідальність сторін
4.1. У разі порушення будь-якої з умов цього договору, сторона, яка

порушила умови, несе відповідальність відповідно до чинного законодавства
України.
4.2. Сторони зобов'язуються вирішувати всі спірні питання, що
виникають у зв'язку з виконанням цього договору, шляхом переговорів та
узгодження.
5. Заключні положення
5.1. Цей договір є попереднім та не є остаточним до підписання

сторонами остаточного договору про поставку товару.
5.2. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома

сторонами.
5.3. Цей договір складений у двох примірниках, по одному для кожної

сторони, які мають однакову юридичну силу.
Постачальник: ________________________ (підпис)

________________________ (ініціали та прізвище)
Замовник: ________________________ (підпис)

________________________ (ініціали та прізвище)
Позивач звернувся з позовом про визнання дійсним договору купівлі-
продажу житлового будинку та визнання за ним права власності на житловий
будинок за адресою с. Бишів, вул. Центральна, 1.
Позивач пояснив в суді, що 15.04.2020 року між ним та Відповідачем
був укладений договір купівлі-продажу вказаного житлового будинку за 8
тис. грн. Договір купівлі-продажу був укладений не нотаріально, а в простій
письмовій формі. Цю обставину Позивач пояснив тим, що в селі, де вони
проживають немає нотаріуса, а автобус до райцентру ходить вкрай
нерегулярно. До того ж будинок по суті є глинобитною мазанкою, яка не має
значної цінності.
Проте, згодом дочка Позивача сказала йому, що договір купівлі-
продажу будинку, який не має нотаріальної форми, є недійсним. Позивач
звернувся до Відповідача з проханням все ж таки з’їздити до нотаріуса,
проте, отримав відмову, аргументовану браком часу.
Яке рішення має прийняти суд (відповідь аргументувати)?
Перш за все, слід зазначити, що відповідно до статті 657 Цивільного
кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, окремого
комплексу, жилого будинку (квартири) або іншого нерухомого майна
укладається у письмовій формі. і отримати сертифікат.
Порядок нотаріального посвідчення нотаріусами договорів купівлі-
продажу нерухомого майна регулюється Законом «Про нотаріат» та Указом
No296. ст. Стаття 42 Закону передбачає, що акт нотаріального посвідчення
відбувається після сплати, якщо це передбачено законом, після сплати
податку на доходи домогосподарства та в день подання всіх необхідних
документів. Для того, щоб якомога швидше продати нерухомість, необхідно
заздалегідь підготувати всі необхідні документи для кожної угоди.
Зазначимо, що ч. 4 ст. Статтею 203 Цивільного кодексу України
встановлено вимогу щодо відповідності документів встановленій законом
формі. Таким чином, невідповідність формату документа не робить документ
автоматично недійсним. Водночас документ є дійсним, якщо його
недійсність прямо не встановлена законом або не визнана судом недійсним.
Суд повинен визнати їх недійсними.
Васичкін вирішив зняти номер у готелі. В готелі “Фрегат” йому
запропонували заповнити формуляр розробленого договору, але він
відмовився і запропонував щоб договір розробили безпосередньо з ним. На
що метродатель повідомив, що Васичкін може зняти номер лише на умовах
вказаних в формулярі договору готелю. Васичкін не погоджувався і доводив,
що оскільки готель публічно пропонує свої послуги, то і договір повинен
бути публічним. Договір запропонований готелем будь-яким чином прав
Васичкіна не порушував і містив умови звичайні для договорів такого виду.
Класифікуйте даний договір? Чи правомірні заперечення
Васичкіна?
Відповідно до ч. 1 ст. 634 договором приєднання є договір, умови якого
встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах,
який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до
запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати
свої умови договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 634 договір приєднання може бути змінений або
розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється
прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує
відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші
умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка
приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б
цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов
договору. Отже, вимоги Васичкіна відповідно до договору приєднання є не
правомірними, так як договір не порушив прав Васичкіна і містив умови
звичайні для договорів такого виду,
Коваленко помістила 3 листопада в газеті рекламне оголошення про
продаж за 3000 гривень нового музичного центру марки “Sony”. Через три
дні вона одержала телеграму з Ізмаїлу від Сімоняна, що просив залишити
музичний центр за ним і повідомив, що за покупкою приїде 14 листопада. 6
листопада до Коваленко з'явився Васильєв і заявив, що готовий купити
музичний центр, гроші цілком принесе через декілька днів, а в день вчинення
угоди (тобто 6 листопада) він може залишити в рахунок покупної ціни 500
гривень. Коваленко погодилася на ці умови. Ввечері того ж дня приїхав
родич Коваленко Свеченко та умовив продати музичний центр йому. Він
цілком сплатив покупну ціну і забрав покупку. 14 листопада за музичним
центром приїхав на орендованій машині Сімонян. У той же день прийшов за
покупкою і Васильєв. Коваленко повідомила, що музичний центр проданий, а
тому отримані від Васильєва 500 гривень вона йому повертає. Сімонян
наступного дня вчинив до Коваленко позов про відшкодування витрат по
оренді автомашини, а до її родича – Свеченка - про витребування музичного
центру. Через декілька днів позов до Коваленко і її родича Свеченка про
витребування музичного центру вчинив і Васильєв.
Яке рішення повинен винести суд?
Згідно з даними фактами, Коваленко продала музичний центр
Свеченку, який повністю сплатив покупну ціну. Тому вимога Сімоняна про
витребування музичного центру є необґрунтованою, оскільки він не уклав з
Коваленко жодної угоди на купівлю музичного центру.
Щодо Васильєва, він погодився на умови Коваленко про купівлю

музичного центру, але не сплатив повну покупну ціну в день укладення
угоди. Тому, якщо угода не була підписана, то Коваленко мала право продати
музичний центр Свеченку. Однак, якщо угода була підписана, то Коваленко
порушила умови угоди з Васильєвим і може бути притягнута до
відповідальності за це порушення.
Таким чином, суд повинен відхилити вимогу Сімоняна про

витребування музичного центру і розглянути вимоги Васильєва залежно від
того, чи була підписана угода на купівлю музичного центру в день укладення
угоди.
Науково-виробнича фірма “Олімпія”, що займається виробництвом
міні-пекарень, одержала листа від виробничого об’єднання “Альянс” із
проханням поставити йому міні-пекарню. До листа був доданий проект
договору поставки. НВФ “Олімпія”, погодившись у принципі з пропозицією,
наполягала на зміні окремих умов договору, про що склала протокол
розбіжностей і направила на адресу ВО “Альянс”. Через місяць НВФ
“Олімпія” направила на адресу ВО “Альянс” лист із проханням оплатити і
забрати виготовлену продукцію. Проте ВО “Альянс” від оплати продукції
відмовилося, вважаючи, що договір між ними укладений не був, оскільки ВО
“Альянс” не підписало протокол розбіжностей. Справа надійшла на розгляд
господарського суду.
Як повинен бути вирішений спір?
Стаття 646. Відповідь про згоду укласти договір на інших умовах
1. Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було
запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас
новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.
Тому, так як Альянс ніяк не відповів на пропозицію зміни умов
договору то він згодився з цим.
Стаття 712. Договір поставки
1. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює
підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк
(строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій
діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім
або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти
товар і сплатити за нього певну грошову суму.
2. До договору поставки застосовуються загальні положення про
купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не
випливає з характеру відносин сторін.
3. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення
та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для
державних потреб.
Відповідно до договору поставки Альянск зобов’язується виплатити
суму за отримання товару.
Тому суд повинен накласти зобов’язання на оплату замовленого
товару.
Як змінилася б ситуація, якби договір поставки був

заснований на державному замовленні?
§ 3. Поставка
Стаття 712. Договір поставки

1. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює
підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк
(строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій
діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім
або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти
товар і сплатити за нього певну грошову суму.
2. До договору поставки застосовуються загальні положення про
купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не
випливає з характеру відносин сторін.
3. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення
та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для
державних потреб.
Архіпов працюючий охоронцем у магазині “Зодчий” о 19 год. 30 хв. в
мікрорайоні Корабел сів на маршрутне таксі № 16 сплативши при посадці
вартість проїзду. Водій маршрутки під’їхавши до зупинки вулиця Суворова і
бачучи, що пасажирів не має вирішив закінчити зміну, а єдиному пасажиру
Архіпову, який був у салоні, повернув 60 коп. і запропонував почекати іншу
маршрутку. Архіпов відмовився і почав вимагати від водія виконання
договору перевезення який вони уклали. Водій пояснив, що ніяких договорів
він не укладав і їхати за маршрутом відмовився. Внаслідок цього Архіпов
запізнився на роботу і був позбавлений премії.
Що є підставою виникнення даного зобов’язання?
Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення
1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)
зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію
(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або
утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має
право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Виникнення зобов’язання починається з моменту оплати послуги та
права на її отримання.
Стаття 910. Договір перевезення пасажира та багажу
1. За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник)
зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а
в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та
видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир
зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу
- також за його провезення.
2. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується
видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких
встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Отримання квитка є підтвердженням появи зобов’язання.
В данному випадку водій маршутки має зобов’язання перевозити
громадянина, так як він повинен виконати дію за яку платить Архіпов. Між
ними усно склався договір. Момент оплати за виконання роботи є підставою
винекнення данного забо”язання.
Стаття 626. Поняття та види договору

1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на
встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Між громадянинами виникла домовленість, і через це усний договір
який потребує виконання.
Класифікуйте даний договір?

Стаття 626. Поняття та види договору
3. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені

обидві сторони договору.
Так як кожен з учасників договору має права та обов’язки то він є
двостороннім.
Що є підставою виникнення цивільно-правової відповідальності у

даному?
Підстава є невиконання обов’язку перевезення, затримки перевезення

та запізнення громадянина через вину водія.
Стаття 920. Відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із

договору перевезення
1. У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору
перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю
сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами,
транспортними кодексами (статутами).
Стаття 922. Відповідальність перевізника за затримку відправлення
пасажира та порушення строку доставлення пасажира до пункту призначення
1. За затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить
пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту
призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, встановленому
за домовленістю сторін, транспортними кодексами (статутами), якщо
перевізник не доведе, що ці порушення сталися внаслідок непереборної сили,
усунення несправності транспортного засобу, яка загрожувала життю або
здоров'ю пасажирів, або інших обставин, що не залежали від перевізника.
Аналізуючи Цивільний кодекс України, визначаємо, що водій повинен
сплатити штраф за затримку у віядправлені та за невчасне прибуття
громадянина у встановлене місце
Тема № 16. Окремі види договірних зобов’язань

Завдання для самостійної роботи заняття № 1:
- Скласти проект документу:
Ви юрисконсульт. До Вас звернулися директор пекарні Петров та
приватний підприємець Іванов. Петров пояснив, що оскільки його
пекарня не має власного автотранспорту, він зацікавлений в тому, щоб
Іванов щоденно забирав з його підприємства свіжу випічку та розвозив
по торгівельній мережі згідно товарно-транспортної накладної. Петров
також хотів би, щоб Іванов взяв на себе обов’язок здійснювати прийом-
передачу хлібопродукції за кількістю та якістю, а також обов’язок по
отриманню назад, в разі необхідності, бракованої продукції.
Який договір Ви порадите укласти сторонам?
Скласти проект цього договору.
Проект договору про забір та розвезення хлібопродуктів
Між пекарнею "Петров" (далі - "Перша сторона"), яка представлена

директором Петровим І.І., та приватним підприємцем Івановим О.О. (далі -
"Друга сторона"), укладається договір про забір та розвезення хлібопродуктів
(далі - "Договір") на умовах, що визначені нижче:
1. Предмет договору
1.1. Перша сторона зобов'язується забезпечити Другу сторону свіжою
хлібопродукцією, яка виготовляється на її пекарні.
1.2. Друга сторона зобов'язується забирати хлібопродукцію з пекарні
Першої сторони та розвозити її по торгівельній мережі згідно товарно-
транспортної накладної.
2. Умови забору та розвезення хлібопродуктів

2.1. Забір хлібопродуктів з пекарні Першої сторони здійснюється
щоденно з 6:00 до 8:00 ранку.
2.2. Розвезення хлібопродуктів по торгівельній мережі здійснюється
протягом дня згідно замовлень, які надходять від покупців.
2.3. Друга сторона зобов'язується забезпечити зберігання
хлібопродуктів в належних умовах протягом розвезення.
3. Відповідальність сторін
3.1. Перша сторона несе відповідальність за якість та кількість
хлібопродуктів, які передаються Другій стороні.
3.2. Друга сторона несе відповідальність за якість та кількість
хлібопродуктів, які розвозяться по торгівельній мережі.
3.3. У разі виявлення браку хлібопродуктів, Друга сторона
зобов'язується повернути їх Першій стороні.
4. Оплата
4.1. Оплата за забір та розвезення хлібопродуктів здійснюється
щомісяця на підставі актів виконаних робіт.
4.2. Вартість послуг забору та розвезення хлібопродуктів визначається
сторонами окремо.
5. Термін дії договору

5.1. Договір укладається на термін одного року з можливістю
подальшого продовження за згодою сторін.
6.1. Договір складений у двох примірниках, по одному для кожної
сторони.
6.2. Зміни та доповнення до договору можуть бути внесені лише за
взаємною згодою сторін у письмовій формі.
6.3. Сторони зобов'язуються дотримуватися умов договору та
виконувати свої зобов'язання в повному обсязі.
Підписи сторін:
Перша сторона: ___________________________
Друга сторона: ___________________________

У серпні 2020 року, Позивач звернулась до суду з позовом до
Відповідача у якому просила розірвати договір купівлі-продажу, зобов'язати
Відповідача прийняти товар та повернути їй сплачені за нього кошти у сумі
6820 грн., а також відшкодувати їй моральну шкоду у сумі 1500 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 02 червня 2020 року
вона придбала у магазині, який належить Відповідачу для власного
користування телевізор Самсунг LCD, модель 37R72BX, сплативши за нього
відповідачу 6820 грн.
Вказаний товар був доставлений Позивачу та розпакований
Відповідачем. При спробі його використання придбаний телевізор не
підійшов Позивачу за розмірами, а тому Позивач звернулась до Відповідача
із вимогою обміняти придбаний в нього телевізор на іншу модель, а саме
Самсунг 42Q91, або Самсунг 42Q92.
Відповідач дав згоду на проведення заміни товару, проте, придбаний у
нього Позивачем товар не прийняв і кошти не повернув, пообіцявши
обміняти товар по мірі його надходження на протязі місяця.
Однак місячний термін для обміну товару давно сплинув, а Відповідач
не обмінює товар і кошти за нього не повертає, а тому Позивач просить суд
розірвати договір купівлі-продажу, зобов'язати Відповідача прийняти
придбаний у останнього товар, а саме телевізор Самсунг LCD, модель
37R72BX, повернувши Позивачу сплачені за нього кошти у сумі 6820 грн.
Також Позивач вважає, що вищезазначеними діями Відповідача їй
була нанесена моральна шкода, яка полягає в переживаннях та зіпсованому
настрої та додатково потраченому часі.
Чи має право Позивач за таких умов на обмін телевізора?
Відповіднодо: Стаття
9. ЗаконуУкраїни “ Про захист прав споживача”
Правоспоживача при придбанні товару належної якості. Споживач має
право обміняти непродовольчийтовар належної якості на аналогічний у
продавця, в якого він був придбаний,якщо товар не задовольнив його за
формою, габаритами, фасоном, кольором, розміромабо з інших причин не
може бути ним використаний за призначенням.
Споживач має право на обмін товару належноїякості протягом
чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо тривалішийстрок не
оголошений продавцем.
Так як, позивач відразу звернувся за вимогою замінити товар то його
прохання єможливим за даними умовами, якщо не пройшло 14 днів з дня
його придбання.
Чи має право Позивач на відшкодування моральної шкоди?

Відшкодування шкоди можливе в разі отримання позивачем товару
неналежної якості. Так як товарбув отриманий нормальної якості, і не
підійшов позивачеві лише за розміромто він міг замінити його на товар, що
був в наявності.
Яке рішення має прийняти суд (при відповіді врахувати

положення Закону «Про захист прав споживачів»)?
Стаття
9. Закону«Про захист прав споживачів») Права споживача при придбанні
товару належної якості Обмін товару належної якості провадиться,якщо він
не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд,
споживчівластивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ,
виданий споживачеві разом з проданим товаром,або відтворений на дисплеї
програмного реєстратора розрахункових операцій(дисплеї пристрою, на
якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-
код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та
ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в
ньому містяться,або надісланий електронний розрахунковий документ на
наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.
Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має
право або придбати будь-які інші товариз наявного асортименту з
відповідним перерахуванням вартості, або розірватидоговір та одержати
назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, абоздійснити обмін
товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідноготовару в
продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в
продажповідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.
При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем
провадяться виходячи з вартості товару на час йогокупівлі. Гроші, сплачені
за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі
неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за
домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семиднів.
Відповідно до цього, суд повинен зобов’язативідповідача на повернення
коштів за товар в разі відсутності необхідноготовару в наявності або
замінити товар позивачу на потрібний йому.
Позивач - фізична особа Іванов в червні 2020 року пред'явив до суду
позов до Відповідача ПрАТ Підволочиське АТП -16141, про стягнення
заборгованості за договором найму транспортного засобу, посилаючись на
те, що 01 березня 2019 року між ним та Відповідачем по справі був
укладений письмовий договір найму (оренди) транспортного засобу,
відповідно до умов якого Позивач передав, а ПрАТ Підволочиське АТП -
16141 прийняв у тимчасове платне користування автобус марки ЛАЗ 697 М,
1967 року випуску, терміном на один рік, зі сплатою коштів за користування
об'єктом найму у розмірі 500 гривень щомісячно.
Відповідач ПрАТ Підволочиське АТП -16141 не виконав свого
зобов'язання відповідно до умов договору, внаслідок чого заборгував
Позивачу грошові кошти в розмірі 6 000 гривень, які в добровільному
порядку повернути відмовляється.
Відповідач та його представник в судовому засідання позовні вимоги
не визнали, та пояснили, що 01 березня 2020 року між Позивачем та
Відповідачем дійсно було укладений договір найму (оренди) транспортного
засобу. Проте, як виявилося, відповідно до свідоцтва про реєстрацію
транспортного засобу власником автобусу був не Позивач, а його батько.
Позивач по справі наділений лише правом керування транспортного засобу, а
не правом укладення цивільно-правових угод. Таким чином, на їх думку
договір є недійсний та таким, що не породжує цивільних прав та обов'язків.
Крім того, Відповідач зазначив, що договір не був посвідчений
нотаріально, що також свідчить про його недійсність.
Чи виникли відносини найму між Позивачем та
Відповідачем?
Відносини найму не виникли між позивачем та відповідачем так як
відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК право передання майна у найм має власник речі
або особа, якій належать майнові права( у даному випадку позивачеві не
належать майнові права та він не є власником, тож такий договір він не може
укладати), а також згідно ч. 2 ст. 799 ЦК договір найму транспортного
засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню( в
даному випадку нотаріального посвідчення не було).
Яка форма договору мала б бути у даному випадку?
У даному випадку потрібна письмова форма договору так як він підлягає
обов’язковому нотаріальному посвідченню.
Яке рішення має прийняти суд?

В даному випадку суд повинен визнати договір недійсним відповідно до
ч. 1 ст. 761 ЦК та ч. 2 ст. 799 ЦК. А також зобов’язати відповідача виплатити
бог позивачу за користування транспортним засобом, яким відповідач
розпоряджався весь рік безкоштовно.
Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про розірвання
договору найму, стягнення заборгованості по комунальним платежам, оплати
за житло та виселення з квартири без надання іншого житла вказуючи, що 24
березня 2020 року він з Відповідачем уклав договір найму житлового
приміщення, яке знаходиться у приватній власності. Згідно п.1 Договору, він
здав у найм Відповідачу квартиру № 5 в будинку № 78 по вул. Шевченко в м.
Макіївці. Строк договору найму 10 років - з 24.03.2020 року по 23.03.2030
року.
Згідно п.4 укладеного договору найму Відповідач брав на себе
зобов’язання щомісячно сплачувати комунальні послуги у розмірі діючих
розцінок. Однак, на теперішній час через систематичне порушення
Відповідачем п.4 договору, утворилась заборгованість у розмірі 22422 гривні.
Крім цього, відповідно до п.9 договору, Позивач передав Відповідачу
житлове приміщення у належному стані та чистоті. За час проживання у
квартирі Відповідач привів квартиру у занедбаний стан: квартира брудна,
рушиться, руйнуються комунікації, від сусідів він постійно чує скарги на
Відповідача.
При зверненні Позивача до Відповідача з метою перевірки порядку
його ображають, б’ють, проганяють. У зв’язку з цим він неодноразово
пропонував Відповідачу погасити заборгованість, розірвати договір найму та
виселитися з квартири. Однак, Відповідач відмовився від цього.
У свій захист Відповідач заявив, що договір нотаріально не
посвідчувався, ніде не реєструвався, отже, відносин найму між ним та
Позивачем не виникло.
Яка форма передбачена для договорів найму житла?
Письмова форма: між юридичними особами, між юридичною та
фізичною особою, а також щодо найму будівлі, іншої капітальної споруди (їх
окремої частини) автотранспорту, житла.
Чи потребують вони реєстрації?

Частиною першою статті 811 Цивільного кодексу України не передбачено
обов’язкового нотаріального посвідчення договору найму житла.
Проте, за правилом частини четвертої статті 209 Цивільного кодексу
України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає
нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або
домовленістю сторін.
Відповідно до статті 54 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси,
зокрема, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено
обов’язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди.
Тобто, договір найму (оренди) житла необхідно укласти у письмовій
формі, а посвідчувати його нотаріально, за бажанням, має право
наймодавець за погодженням з іншою стороною – наймачем. Порядок
нотаріального посвідчення договору передбачено Законом України "Про
нотаріат" та Наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 №
296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами
України".
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне
мито у розмірах, встановлених законодавством. Перелік осіб, які
звільняються від сплати державного мита, передбачено Декретом
Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7-93 «Про державне мито».
Як Позивач повинен довести ту обставину, що передав

Відповідачу квартиру у належному стані?
При укладанні договору між цими особами, був пункт в якому
зазначалося в якому стані перебуває квартира, що орендується, на момент
передачі в орендне користування.
Яке рішення має прийняти суд?
Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого

сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до
договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення
строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення,
яке мало місце під час дії договору.
У разі розірвання договору оренди житла орендар та інші особи, які
проживали в помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення
суду без надання їм іншого житла (частина перша статті 826 ЦК України.
Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди будинку,
квартири, кімнати (частини кімнати) в разі необхідності використання житла
для проживання самого орендодавця та членів його сім'ї. Орендодавець
повинен попередити орендаря про розірвання договору не пізніше, ніж за два
місяці (частина третя статті 825 ЦК України).
Якщо орендар житла або інші особи, за дії яких він відповідає,
використовують житло не за призначенням або систематично порушують
права та інтереси сусідів, орендодавець може попередити орендаря про
необхідність усунення цих порушень (частина четверта статті 825 ЦК
України).
Завдання для самостійної роботи заняття №2:
Ви юрисконсульт. До Вас звернувся Іванов. Він пояснив, що
15.09.2020 р. взяв кредит в банка «Хрещатик» у розмірі 30 тис. грн. під 25
% річних строком на 24 місяці. Коли 25.01.2021 р. він у черговий раз
прийшов платити щомісячний платіж від касира банка дізнався, що
банк в односторонньому порядку підвищив процент за користування
кредитом до 27 % річних.
Платити такий процент по кредиту він не погоджується.
Попросив Вас оформити документ у якому можна було б аргументувати
свою незгоду з рішенням банку.
Складіть такий документ, адресований банку. Свою незгоду
належним чином аргументуйте.
Шановний банк "Хрещатик",
Я, як юрисконсульт, був звернений громадянином Івановим, який

отримав кредит від Вашого банку на суму 30 тис. грн. під 25% річних
строком на 24 місяці. Я був проінформований, що Ваш банк односторонньо
підвищив процент за користування кредитом до 27% річних.
Я хочу наголосити, що таке підвищення процентної ставки є

неприйнятним для мого клієнта. Він уклав договір з Вашим банком на
певних умовах, і зміна цих умов без його згоди є порушенням договору.
Я прошу Вас повернутися до початкових умов договору та

продовжувати виконувати свої зобов'язання згідно з умовами, які були
узгоджені з моїм клієнтом. Якщо Ви не зможете зробити це, ми будемо
змушені розглянути інші варіанти вирішення цієї проблеми.
Дякую за увагу до цього питання.
З повагою,
[Ваше ім'я та прізвище]
Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 14
серпня 2020 року він придбав пасажирський квиток та багажну квитанцію
«Аеросвіт» і цим самим уклав договір повітряного перевезення, згідно з яким
авіакомпанія «Аеросвіт» зобов'язувалась повітряним рейсом № 128 «Київ-
Каїр» доставити його в Єгипет 2 жовтня 2020 року о 13 годині 30 хвилин.
2 жовтня 2020 року він прибув в аеропорт «Бориспіль», завчасно
пройшов реєстрацію, здав багаж. Але у посадці в літак йому було відмовлено
з тих підстав, що він полетить іншим рейсом, при цьому ніхто не цікавився
його бажанням, станом здоров'я та можливостями здійснення рейсу за
іншими умовами. Він був вимушений летіти іншим рейсом, якого йому
довелося очікувати 15 годин в залі аеропорту на лавці, йому не було надано
ніяких умов для очікування.
Крім всіх цих незручностей він зазнав моральної шкоди, яка полягає у
хвилюваннях з приводу необґрунтованої затримки та фізичних незручностях
й втоми під час тривалого очікування.
Представник Відповідача позов не визнав. Позивачу було відмовлено
в посадці на рейс у зв'язку з перепродажем авіаквитків, але Відповідач
запропонував та здійснив перевезення Позивача наступним рейсом, що
відбувся через 15 годин о 06 годині 15 хвилин.
1.Чи мав право перевізник одноособово змінювати умови
перевезення (зокрема, щодо строків перевезення)?
2.Чи були порушені права Позивача?
3.Чи має він право на компенсацію, внаслідок зміни умов
перевезення?
1.Перевізник мав право змінити умови перевезення, якщо це
передбачено умовами договору, який укладено між перевізником та
пасажиром. У даному випадку, якщо умови договору передбачали
можливість зміни дати та часу перевезення, то перевізник мав право змінити
ці умови.
2.Однак, якщо перевізник змінив умови перевезення без згоди

пасажира та без належного повідомлення про це, то це може бути
порушенням прав пасажира. У даному випадку, якщо пасажир не був
повідомлений про зміну умов перевезення та не дав згоду на ці зміни, то його
права були порушені.
3.Позивач має право на компенсацію, якщо його права були порушені.

У даному випадку, якщо пасажир не був повідомлений про зміну умов
перевезення та не дав згоду на ці зміни, то він має право на компенсацію за
затримку та незручності, які він зазнав. Однак, конкретна сума компенсації
залежить від законодавства та умов договору, який укладено між
перевізником та пасажиром.
Позивачі № 1 та № 2 звернулися до суду до Відповідача - бару
«Вікторія». Позивач № 1 просив стягнути з Відповідача на його користь
відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.,
Позивачка № 2 - відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди в
розмірі 10 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 10.01.2020 р. вони разом із
друзями завітали до бару «Вікторія», здали свої речі в гардероб на один
номерок та отримали один жетон № 6. Коли о 3 год. 20 хв. вони повернулися
до гардеробу забирати свої речі, виявилося, що речей не стало. Вони
викликали працівників поліції для оформлення даного інциденту.
У Позивача № 1 зникли наступні речі та він поніс наступні витрати на
їх відновлення: куртка вартістю 1500 грн.; мобільний телефон «Самсунг»
вартістю 2200 грн.; плеєр вартістю 421, 00 грн.; ключі від квартири (заміна
замків на вхідних дверях у квартирі вартістю 450 грн.).
У Позивачки № 2 зникли наступні речі та вона понесла наступні
витрати на їх відновлення: пальто вартістю 1600 грн.; сумочка жіноча
вартістю 700 грн.; плеєр вартістю 700, 00 грн; паспорт на ім’я Іванової.
Представник Відповідача в судовому засіданні заперечував проти
позову, посилаючись на те, що адміністрація не несе матеріальної
відповідальності за речі, здані в гардероб, про що у них біля гардеробу є
оголошення. До того ж, як пояснила гардеробниця, яка була запрошена в
якості свідка, вона приймала речі лише від Позивача № 1, на доказ чого він
отримав від неї жетон № 6. Від Позивачки № 2 вона речей не приймала, як
наслідок, та не може пред’явити суду свого жетону.
1.Чи несе організація в якої є гардероб матеріальну відповідальність
за здані речі?
2.Який порядок зберігання цінних речей та документів?
3.Як постраждалі можуть довести вартість своїх речей та сам
факт їх здачі на зберігання?
4.Яке рішення має прийняти суд?
1. Згідно зі статтею 1173 Цивільного кодексу України, організація, яка
приймає на зберігання речі, несе матеріальну відповідальність за їх
збереження. Тому, якщо гардероб бару «Вікторія» приймав на зберігання
речі, то організація несе матеріальну відповідальність за їх втрату або
пошкодження.
2. Згідно зі статтею 1175 Цивільного кодексу України, організація, яка

приймає на зберігання цінні речі та документи, повинна забезпечити їх
безпечне зберігання та повернення власнику. При цьому, організація повинна
вести облік зданих на зберігання речей та видавати власнику жетон або
інший документ, який підтверджує здачу речей на зберігання.
3. Постраждалі можуть довести вартість своїх речей та сам факт їх

здачі на зберігання за допомогою документів, які підтверджують вартість
речей (наприклад, чеки, рахунки) та свідчень свідків. Також, вони можуть
вказати на те, що гардероб був відповідальний за зберігання їх речей та не
виконав своїх обов'язків.
4. Суд має розглянути докази, представлені сторонами, та прийняти

рішення щодо стягнення збитків на користь постраждалих. У разі, якщо буде
доведено, що гардероб був відповідальний за зберігання речей та не виконав
своїх обов'язків, суд може стягнути збитки на користь постраждалих з бару
«Вікторія».
Позивач ТОВ «Фактор» звернувся до суду з позовом до Відповідача
Іванова в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним
договором, укладеним між ПАТ «ІмексБанк» та Івановим.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідачу ПАТ
«ІмексБанком» був наданий кредит у сумі 15 000грн. строком на 36 місяців у
період з 04.07.2017р. по 03.07.2020р. Відповідно до умов договору,
позичальник зобов’язується забезпечити повернення одержаного кредиту
щомісячно, в строки зазначені в умовах договору та сплатити кредитору
нараховані проценти та комісію.
26.09.2019 р. між ТОВ «Фактор» та ПАТ «ІмексБанк» був укладений
договір факторингу № 06\09. Оскільки позичальник свої зобов’язання не
виконує, станом на 07.06.2020 р. у нього виникла заборгованість у розмірі
20 071 грн. 17 коп., яку Позивач просить стягнути в примусовому порядку та
стягнути судові витрати.
Відповідач, не заперечуючи щодо своїх кредитних зобов’язань перед
ПАТ «ІмексБанк», відмовився виплачувати будь-які суми ТОВ «Фактор»,
оскільки про жодні домовленості між ПАТ «ІмексБанк» та ТОВ «Фактор»
йому не відомо. Просив суд залишити позов без розгляду у зв’язку із
заявленням його неналежним позивачем.
ТОВ «Фактор» не змогло надати суду доказів повідомлення
Відповідача про укладений договір факторингу, однак наполягало на своїх
позовних вимогах.
1.Що, на Ваш погляд, є предметом договору факторингу № 06\09,
укладеного між ТОВ «Фактор» та ПАТ «ІмексБанк»?
2.Чи має право ТОВ «Фактор» пред’являти претензії до Відповідача
за даних умов?
1. Предметом договору факторингу № 06\09 є передача ТОВ «Фактор»

вимоги до Відповідача за кредитним договором, укладеним між ПАТ
«ІмексБанк» та Івановим, на умовах факторингу. Тобто, ПАТ «ІмексБанк»
передав ТОВ «Фактор» свої вимоги до Іванова за кредитним договором, а
ТОВ «Фактор» зобов'язалося сплатити ПАТ «ІмексБанк» вартість цих вимог.
2. Так, ТОВ «Фактор» має право пред’являти претензії до Відповідача

за даних умов, оскільки він є наступником ПАТ «ІмексБанк» у праві вимоги
за кредитним договором.
3. Суд повинен вирішити питання про наявність договору факторингу

між ТОВ «Фактор» та ПАТ «ІмексБанк», а також про те, чи був Відповідач
повідомлений про цей договір. Якщо суд встановить, що договір факторингу
був укладений, а Відповідач був повідомлений про цей договір, то суд може
задовольнити позов ТОВ «Фактор» та стягнути з Відповідача заборгованість
за кредитним договором та судові витрати. Однак, якщо суд встановить, що
договір факторингу не був укладений або Відповідач не був повідомлений
про цей договір, то позов ТОВ «Фактор» може бути залишений без розгляду.
Тема17. Недоговірні зобов’язання
Письмово:
Для осіб, порядковий номер у навчальному журналі від 1-15.
Ви секретар конкурсної комісії. Конкурс проводиться на краще
виконання естрадної пісні. Крім вокальних даних конкурсантів
оцінюється їх сценічний образ та хореографія номеру. В конкурсі взяло
участь 5 конкурсантів. За результатами конкурсу перемогла Іванова.
Скласти проект протоколу засідання конкурсної комісії.
Проект протоколу засідання конкурсної комісії
Дата: ___________
Місце проведення: ___________
Присутні: ___________
Порядок денний:
1. Відкриття засідання.
2. Перевірка наявності кворуму.
3. Проведення конкурсу на краще виконання естрадної пісні.
4. Оголошення результатів конкурсу.
5. Вручення призів переможцям.
6. Закриття засідання.
Засідання відкрито о ___________.
Присутні: ___________.
Кворум є.
Конкурс проведено згідно з умовами, визначеними в оголошенні про
конкурс. Конкурсанти представили свої вокальні дані, сценічний образ та
хореографію номеру.
Після оцінювання виступів конкурсантів, комісія визначила

переможця - Іванову.
Переможцю було вручено приз - ___________.
Засідання закрито о ___________.
Протокол підготував: ___________
Протокол затверджено: ___________
Для осіб, порядковий номер у навчальному журналі від 16-30.

Ви фізична особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої
особи без її доручення. Ви зобов’язані негайно після закінчення цих дій
надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і
передати їй усе, що при цьому було одержано.
Скласти проект звіту.
Проект звіту
Дата: ___________
Шановна ___________,
Я, ___________, повідомляю Вам про те, що вчинив дії в майнових

інтересах Вашої особи без Вашого доручення.
Конкретно, я ___________ (опис дій, що були вчинені).
Після вчинення цих дій я одержав/ла ___________ (опис

отриманого майна/коштів).
Негайно після закінчення цих дій я передаю Вам усе, що було

одержано в результаті цих дій.
Я вибачаюся за свої дії та готовий/а відшкодувати будь-які збитки,

які Ви понесли в результаті моїх дій.
З повагою, _____________ (підпис)

- вирішити ситуаційне завдання:
Позивач звернувся в суд із позовом до шахового клубу «Ферзь» та до
Державної телерадіокомпанії «Вектор» про відшкодування шкоди та судових
витрат, посилаючись на наступне.
В лютому 2021 року в телепередачі державної телерадіокомпанії
«Вектор» було оголошено про проведення шаховим клубом «Ферзь»
телевізійного конкурсу, присвяченого сторіччю клубу.
Конкурс проводився на краще знання історії Одеси, історії шахів,
вирішення шахових композицій. Організатором конкурсу було публічно
оголошено, що його переможці будуть нагороджені цінними подарунками, а
учасник, який займе перше місце, в якості нагороди отримає однокімнатну
квартиру.
В конкурсі прийняли участь понад двох тисяч мешканців Одеси та
інших регіонів України та Республіки Молдова.
Абсолютним переможцем конкурсу 26 листопада 2021 року колегія
суддів (журі конкурсу) оголосила Позивача. Однак винагороду –
однокімнатну квартиру в м. Одесі організатор конкурсу йому так і не вручив,
що змусило його звернутися до суду з позовом про зобов’язання виконання
організатором конкурсу взятих на себе зобов’язань.
Представник телерадіокомпанії «Вектор» проти позову заперечив та
просив виключити його зі складу відповідачів.
Представник шахового клубу «Ферзь» пояснив, що свої зобов’язання
по конкурсу не виконав у зв’язку з банкрутством основного спонсора –
будівельної компанії «Основа». Коштів для придбання квартири Позивачу
сам клуб не має, оскільки є неприбутковою організацією.
1.Які заперечення в суді можуть бути заявлені
телерадіокомпанією «Вектор»?
2.Чи задовольнить суд клопотання про виключення
телерадіокомпанії з числа відповідачів?
3.Хто в даному випадку є організатором конкурсу та
боржником Позивача?
1. Телерадіокомпанія «Вектор» може заперечити проти позову,
посилаючись на те, що вона не є організатором конкурсу і не має жодного
зобов'язання перед Позивачем щодо вручення нагороди.
2. Суд може задовольнити клопотання про виключення
телерадіокомпанії з числа відповідачів, якщо вона доведе, що не має жодного
зобов'язання перед Позивачем щодо вручення нагороди.
3. Організатором конкурсу є шаховий клуб «Ферзь», а боржником
Позивача є будівельна компанія «Основа», яка не змогла сплатити кошти для
придбання квартири.
4. Суд повинен вирішити, чи має шаховий клуб «Ферзь» зобов'язання
виконати свої зобов'язання щодо вручення нагороди Позивачу, незважаючи
на банкрутство спонсора. Якщо так, то суд може зобов'язати клуб виконати
свої зобов'язання. Якщо ні, то позов може бути відхилений.
Опалінська опублікувала в місцевій газеті оголошення про виплату
грошової винагороди тому, хто знайде її зниклу собаку до 31.01.21 р. Собаку
знайшла і доставила за зазначеною в газеті адресою Сурікова 01.02.21 р.
Питання: (відповіді необхідно давати з посиланням на відповідні ч. і
ст. ЦК)
1. Чи виникло цивільне правовідношення ?
2. Якщо так, тоді, що є підставою його виникнення і припинення ?
1. Так, виникло цивільне правовідношення між Опалінською та

особою, яка знайшла її собаку, оскільки Опалінська запропонувала
винагороду за знаходження собаки, а особа знайшла і доставила її за
зазначеною адресою.
2. Підставою виникнення цивільного правовідношення є договір про
винагороду, який укладено між Опалінською та особою, яка знайшла собаку.
Підставою припинення цього правовідношення є виконання зобов'язання з
виплати винагороди за знаходження собаки. Згідно зі статтею 642 Цивільного
кодексу України, договір про винагороду вважається укладеним з моменту
виконання роботи або надання послуги, якщо інше не передбачено
договором. Отже, після виконання зобов'язання з виплати винагороди
цивільне правовідношення між Опалінською та особою, яка знайшла собаку,
припиняється.
Губенко, проходячи біля кар’єру, побачив, що в ополонці тонуть двоє
дітей. Рятуючи дітей, він затратив багато зусиль і потонув. Вдова Губенка
подала позов про відшкодування шкоди, завданої смертю чоловіка, до
батьків врятованих. Заперечуючи проти позову, мати одного з врятованих
сказала, що відповідати повинна адміністрація школи, в якій у цей час
повинен був навчатися її син. Однак, в результаті того, що вчителька його
разом з товаришем вигнала із занять, вони опинились на розташованому
поблизу школи кар’єрі, де і сталася трагічна подія.
ст. ЦК).
1. Дайте юридичний аналіз ситуації.
2. Вкажіть умови та порядок відшкодування шкоди, завданої
особі, яка рятувала життя фізичної особи.
1. У даному випадку виникає цивільне правовідношення між вдовою
Губенка та батьками врятованих дітей. Вдова Губенка вимагає
відшкодування шкоди, завданої смертю її чоловіка, який загинув, рятуючи
дітей. Батьки врятованих дітей заперечують проти позову, стверджуючи, що
відповідальність лежить на адміністрації школи, де повинен був навчатися
їхній син, який разом з товаришем опинився на кар'єрі, де сталася трагічна
подія.
2. Згідно зі статтею 1201 Цивільного кодексу України, особа, яка

рятує життя фізичної особи, має право на відшкодування шкоди, завданої їй у
зв'язку з цим, в тому числі на відшкодування витрат на лікування та інші
витрати, пов'язані з рятуванням.
У даному випадку, вдова Губенка має право на відшкодування шкоди,
завданої її чоловікові, який загинув, рятуючи дітей. Однак, відповідальність
за трагічну подію несе не адміністрація школи, а батьки врятованих дітей, які
не забезпечили належний нагляд за своїми дітьми та допустили їх без
нагляду на небезпечну територію. Тому, вони повинні відшкодувати шкоду,
завдану вдові Губенкої.
Згідно зі статтею 1204 Цивільного кодексу України, відшкодування
шкоди, завданої смертю особи, здійснюється шляхом виплати компенсації
наслідків смерті, включаючи витрати на поховання та інші витрати, пов'язані
зі смертю. Виплата компенсації здійснюється в порядку, встановленому
законом.
При виконанні службових обов’язків, рятуванні життя дитини, що
опинилася у воді на колишньому кар’єрі, дільничний інспектор Ляшенко
отримав травму. Внаслідок отриманої травми працівник поліції був визнаний
інвалідом і йому була призначена пенсія з інвалідності. У зв’язку з
інвалідністю він був звільнений з поліції як такий, що не придатний для
подальшого проходження служби. Йому була в установленому порядку
призначена, але не виплачена матеріальна компенсація різниці між
отриманим на момент звільнення грошовим утриманням та призначеною
пенсією. Вважаючи це недостатнім, Ляшенко подав позов у суд про
відшкодування УВС заподіяного збитку у вигляді втраченого ним грошового
утримання. Крім того, він також вимагав компенсації морального збитку
внаслідок вимушеного звільнення та безробіття.
ст. ЦК)
1. Дайте юридичний аналіз ситуації.
2. Вкажіть умови та порядок відшкодування шкоди, завданої
особі, яка рятувала життя фізичної особи.
1. У даному випадку виникає цивільне правовідношення між вдовою
Губенка та батьками врятованих дітей, а також між Ляшенком та УВС.
Щодо першого правовідношення, вдова Губенка може вимагати
відшкодування майнової та моральної шкоди, яку їй заподіяли батьки
врятованих дітей, якщо вона зможе довести, що її права та законні інтереси
були порушені їхніми діями.
Щодо другого правовідношення, Ляшенко може вимагати
відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яку йому заподіяли
внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов’язків. Згідно зі
ст. 1183 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), працівник, який виконує
свої службові обов’язки, має право на відшкодування шкоди, заподіяної йому
внаслідок виконання цих обов’язків, якщо він не здійснював свої дії з
наміром заподіяти шкоду.
2. Згідно зі ст. 1184 ЦКУ, особа, яка рятувала життя фізичної особи,
має право на відшкодування шкоди, заподіяної їй внаслідок виконання цих
дій, якщо вона не здійснювала їх з наміром заподіяти шкоду. Відшкодування
шкоди здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Умови відшкодування шкоди, заподіяної особі, яка рятувала життя
фізичної особи, встановлені Законом України "Про відшкодування шкоди,
заподіяної життю, здоров'ю або майну громадян внаслідок злочинів та інших
правопорушень" від 12.04.2001 р. № 2245-III. Згідно з цим Законом,
відшкодування шкоди здійснюється за рахунок коштів державного бюджету
в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Повертаючись додому з роботи, пожежник Т. побачив, що з під
дверей магазину, що належить ТОВ “Весна”, йде густий дим. Оскільки в
магазині ніхто не відповідав на крики Т., останній вибив вітрину магазину,
загасив пожежу і врятував непритомну прибиральницю магазину С., через
недопалок цигарки якої виникла пожежа.
ТОВ “Весна” пред’явила вимогу до Т. про відшкодування шкоди,
завданої знищенням вітрини посилаючись на те, що товариство не
уповноважувало Т. на вчинення зазначених дій. Т. в свою чергу зазначив, що
рятувати чуже життя та майно від пожежі - його службовий обов’язок. Тому
ці відносини взагалі не можуть регулюватися цивільним правом. Адже є
трудовими. Т. вважав, що пожежна частина, в якій він працює, зобов’язана
відшкодувати шкоду завдану його здоров’ю, адже рятуючи життя і майно
інших осіб від пожежі Т. ушкодив руку і зазнав опіків, на лікування яких
витратив 1500 грн.
ст. ЦК)
1. Які правовідносини виникли, що є підставою їх
виникнення ?
2. Чиї вимоги є правомірними ?
3. Як вирішити справу?
1. У даному випадку виникає цивільне правовідношення між ТОВ
"Весна" та пожежником Т. щодо відшкодування шкоди, завданої знищенням
вітрини магазину та витрат на лікування опіків, отриманих Т. під час
рятувальних робіт. Підставою для виникнення цих правовідносин є дії Т., які
були спрямовані на рятування життя та майна інших осіб від пожежі, а також
власниці магазину С., яка перебувала в непритомному стані.
2. Вимога ТОВ "Весна" щодо відшкодування шкоди є правомірною,
оскільки пожежник Т. не мав повноважень на вчинення зазначених дій та не
отримав дозволу від власника магазину на вибивання вікна. Водночас,
вимога Т. щодо відшкодування витрат на лікування опіків є також
правомірною, оскільки він отримав тілесні ушкодження під час виконання
своїх службових обов'язків.
3. У даному випадку необхідно вирішити питання про розмір

відшкодування шкоди, завданої знищенням вітрини магазину. Згідно зі ст.
1173 ЦК України, відшкодування шкоди здійснюється у повному обсязі,
якщо інше не передбачено законом або договором. Однак, згідно зі ст. 1174
ЦК України, відшкодування шкоди може бути зменшено або відмовлено у
відшкодуванні, якщо шкода була завдана в результаті дій потерпілого, які
були спрямовані на захист свого життя, здоров'я, майна або інтересів іншої
особи. У даному випадку, дії Т. були спрямовані на рятування життя та
майна інших осіб від пожежі, тому можливе зменшення розміру
відшкодування шкоди. Щодо вимоги Т. щодо відшкодування витрат на
лікування опіків, вона є правомірною і повинна бути задоволена.
В газеті “Гривня“ було надруковано оголошення. «Одружуюсь,
відмовте, винагороду гарантую телефон 43-45-42 Алік».
ст. ЦК)
1. Чи створює дане оголошення зобов’язання і при яких
умовах. Відповідь обґрунтуйте ?
Згідно зі статтею 633 Цивільного кодексу України, оголошення є

пропозицією укласти договір, яка містить інформацію про товари, роботи,
послуги або інші права та обов’язки, що пропонуються.
У даному оголошенні немає конкретної пропозиції укласти договір, а
лише звернення до читачів з проханням відмовитися від запропонованого
шлюбу. Таким чином, дане оголошення не створює зобов'язання.
Отже, дане оголошення не створює зобов'язання, оскільки не містить
конкретної пропозиції укласти договір.
Тема18. Відшкодування шкоди за цивільним правом
Завдання для самостійної роботи заняття №1 :
Письмово:
- Ознайомитися із судовою практикою:
Ознайомитися з постановою пленуму ВСУ «Про судову практику у
справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від
31.03.1995 р. // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0004700-
95. Письмово, з посиланням на постанову, дайте відповіді на наступні
питання:
1. Чи має право юридична особа на відшкодування моральної
шкоди?
2. Що суд повинен встановити при вирішенні питання про
відшкодування моральної шкоди?
3. Які обставини враховуються судом при визначенні розміру
відшкодування моральної шкоди?
1. Згідно з постановою пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 р., юридична

особа може мати право на відшкодування моральної шкоди, якщо вона
зазнала такої шкоди внаслідок порушення її прав або законних інтересів.
2. При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд

повинен встановити наявність факту заподіяння моральної шкоди, її
об'єктивність та ступінь важкості, а також причинно-наслідковий зв'язок між
заподіянням шкоди та діями відповідача.
3. Суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди

враховує обставини конкретного випадку, зокрема, ступінь важкості
заподіяної шкоди, термін її зазначення, ступінь вини відповідача, стан
здоров'я потерпілого, його соціальний статус та інші обставини, які можуть
вплинути на розмір відшкодування.
Позивач ПрАТ «Обленерго» звернувся з позовом до Відповідача з
вимогою про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2 000 грн. Свої
вимоги обґрунтував тим, що Відповідач, управляючи власним автомобілем,
здійснив ДТП, наслідком якого було пошкодження залізобетонної опори
ЛЕП.
Відповідач пояснив, що здійснив дане ДТП внаслідок того, що
пішохід здійснив раптовий перехід дороги у невстановленому місці і для
запобігання його травмування він вимушений був різко змінити напрямок
руху, результатом чого стало зіткнення з опорою ЛЕП.
1.Які норми ЦК повинен врахувати суд при вирішенні даної
справи?
2.Як відповідач, на Ваш погляд, повинен довести наведені
ним обставини ДТП?
3.Хто буде відшкодовувати заподіяні збитки?
1. У даному випадку суд повинен врахувати норми Цивільного
кодексу України, зокрема статті 116, 121, 125 та 130, які регулюють
відповідальність за завдану шкоду, встановлюють правила доказування вини
та обставин, що звільняють відповідальність, а також визначають порядок
відшкодування шкоди.
2. Відповідач повинен довести, що він діяв з метою запобігання

травмуванню пішохода, що здійснив раптовий перехід дороги у
невстановленому місці, та що його дії були обґрунтовані та не мали
альтернативи. Для цього він може використовувати свідчення свідків, фото-
та відеоматеріали, які підтверджують обставини ДТП.
3. Згідно зі статтею 2 Закону "Про порядок відшкодування шкоди,

завданої громадянинові незаконними діями", відшкодування шкоди, завданої
незаконними діями, здійснюється винуватцем цих дій або його страховиком.
Таким чином, якщо відповідач буде визнаний винним у ДТП, то він буде
зобов'язаний відшкодувати заподіяні збитки. Якщо він має страховий поліс,
то відшкодування може бути здійснене за рахунок страхової компанії.
Між заводом “Петровець” та приватним підприємством “Атарі” був
укладений договір поставки за яким завод повинен був передати
деревообробні верстати на суму 10 000 грн. Завод свої зобов’язання виконав
вчасно, але приватне підприємство не розрахувалося за отриманні верстати.
Завод звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з
приватного підприємства суми заборгованості та моральної шкоди за
невиконання умов договору.
ст. ЦК)
1. Які зобов’язання виникли між заводом та приватним
підприємством ?
2. Чи правомірні вимоги заводу ?
3. Який порядок стягнення заборгованості та відшкодування
збитків?
1. Між заводом “Петровець” та приватним підприємством “Атарі”
виникло зобов’язання поставки деревообробних верстатів на суму 10 000 грн.
Згідно з договором, завод повинен був передати верстати, а приватне
підприємство повинно було розрахуватися за отримані товари.
2. Вимоги заводу є правомірними, оскільки він виконав свої
зобов’язання з передачі верстатів, а приватне підприємство не виконало своїх
зобов’язань з оплати за отримані товари.
3. Згідно зі ст. 535 ЦК, стягнення заборгованості може бути здійснене
шляхом виконавчого провадження, а саме: через виконавчий лист, який
видаватиметься судом на підставі рішення про стягнення заборгованості.
Щодо відшкодування моральної шкоди, то згідно зі ст. 651 ЦК, у разі
порушення договору сторона, яка заподіяла шкоду, зобов’язана відшкодувати
її іншій стороні. Однак, для визначення розміру моральної шкоди необхідно
мати достатні докази про її наявність та розмір.
Уткін звернувся до суду з позовом про стягнення 5 тис. гривень з
Борисової. В процесі розгляду справи було з’ясовано, що Уткін і Борисова
спільно проживали без реєстрації шлюбу. Після однієї із сварок Борисова
викинула на смітник клітку з морською свинкою. Зі слів Уткіна, під
подвійним дном клітки у нього була схованка, в якій знаходились приховані
гроші у заявленій до стягнення сумі. Як пояснила Борисова, вона викинула
клітку та тварину тому, що у неї астма та алергія на шерсть та запахи, а
Уткін на це та її прохання не звертав уваги.
ст. ЦК)
1. Яке виникло правовідношення?
2. Які цивільні особисті немайнові права Борисової порушені?
3. Що є підставою його виникнення?
4. Як вирішити справу?
1. Правовідношення, що виникло - цивільне правовідношення між
Уткіним та Борисовою щодо стягнення 5 тис. гривень.
2. Борисовій було порушено особисте немайнове право на повагу до її
життя та здоров'я, оскільки Уткін не звертав уваги на її прохання не тримати
тварину в квартирі, де вони спільно проживали.
3. Підставою виникнення правовідношення є порушення Борисовою
своїх особистих немайнових прав, а також можливе порушення договірних
зобов'язань між сторонами, якщо такі були укладені.
4. Для вирішення справи необхідно провести докази щодо наявності
схованки з грошима в клітці з морською свинкою, а також довести факт
порушення Борисовою своїх особистих немайнових прав. Якщо докази
будуть встановлені, суд може задовольнити позов Уткіна про стягнення 5
тис. гривень з Борисової. Однак, якщо буде встановлено, що сторони уклали
договір щодо спільного проживання та утримання тварини, то суд може
вирішити справу в інший спосіб, наприклад, зобов'язати сторони
дотримуватись умов договору.
Душевнохворий Юрченко, проникнувши до квартири Савченко,
пошкодив її майно на суму 4500 грн. Савченко звернулась з позовом про
стягнення цієї суми з матері душевнохворого. В суді було встановлено: по-
перше, що Юрченко не визнаний недієздатним у встановленому законом
порядку; по-друге, що його мати під час заподіяння сином шкоди була тяжко
хвора і знаходилась на стаціонарному лікуванні в лікарні.
ст. ЦК)
1. Який різновид деліктного зобов’язання згаданий у задачі?
2. Хто є належним відповідачем за позовом Савченко?
3. Варіанти вирішення справи.
1. У задачі йдеться про деліктне зобов'язання, оскільки Юрченко
заподіяв шкоду майну Савченко своєю недбалістю (ст. 116 ЦК).
2. Згідно зі ст. 126 ЦК, відповідальність за шкоду, заподіяну
неповнолітнім або особою, яка не має повної дієздатності, несуть їх батьки
або особи, які їх замінюють. Однак, у даному випадку, суд встановив, що
мати Юрченка була тяжко хвора та знаходилась на лікуванні в лікарні. Таким
чином, вона не може бути відповідальною за дії свого сина, оскільки не мала
можливості контролювати його дії. Тому належним відповідачем за позовом
Савченко є сам Юрченко.
3. Варіанти вирішення справи можуть бути наступні:
- Суд може задовольнити позов Савченко та зобов'язати Юрченка
відшкодувати заподіяну шкоду в розмірі 4500 грн.
- Суд може відхилити позов Савченко, якщо вважатиме, що Юрченко
не мав наміру заподіяти шкоду та не міг контролювати свої дії через свій
психічний стан.
- Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, якщо вважатиме,
що Савченко не довела повну суму заподіяної шкоди.
Неповнолітні Сорокін, Гонтар, Іванов (по 15 років) грали у м’яча у
дворі житлового дому. Під час гри хлопці розбили м’ячем скло автомобіля
Сидоряна. Останній звернувся в суд з вимогою про відшкодування вартості
розбитого скла.
ст. ЦК)
1. Який вид зобов’язань виник між неповнолітніми та
Сидоряном?
2. Хто несе відповідальність за вчинену шкоду?
3. У якому розмірі повинні відшкодувати вартість скла
неповнолітні?
1. Між неповнолітніми та Сидоряном виникло деліктне зобов'язання,
оскільки неповнолітні заподіяли шкоду майну Сидоряна своєю недбалістю
(ст. 1166 ЦК).
2. Відповідальність за вчинену шкоду несуть неповнолітні, оскільки
вони досягли віку, коли можуть нести цивільну відповідальність (ст. 120 ЦК).
3. Розмір відшкодування вартості скла визначається відповідно до ст.
1186 ЦК, яка передбачає, що відшкодування шкоди повинно бути в повному
обсязі, тобто в розмірі вартості розбитого скла. Однак, згідно зі ст. 1187 ЦК,
якщо винуватець шкоди є неповнолітній, то відповідальність за
відшкодування шкоди несуть його батьки або особи, які їх замінюють. Тому,
якщо батьки неповнолітніх не зможуть відшкодувати вартість скла, то
відповідальність може бути покладена на самого неповнолітнього, якщо він
має достатній дохід або майно (ст. 120 ЦК).
Завдання для самостійної роботи №2:

Письмово:
Ознайомитися з постановою Пленуму ВСУ «Про практику розгляду
судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від
27.03.1992 р. // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0006700-
92. Письмово, з посиланням на постанову, дайте відповіді на наступні
питання:
1. Окреслити коло нормативно-правових актів, які необхідно
враховувати судам при визначенні потерпілим розміру втраченого
заробітку.
2. Які обставини повинні враховувати суди при визначенні
розміру додаткових витрат потерпілих на медичну та соціальну
допомогу?
3. Як визначається розмір відшкодування особам, які
перебували на утриманні потерпілого у зв’язку з втратою
годувальника?
1. При визначенні розміру втраченого заробітку суд повинен
враховувати норми Цивільного кодексу України, Закону України "Про
зайнятість населення", Податкового кодексу України та інших нормативно-
правових актів, що регулюють трудові відносини та оподаткування.
2. При визначенні розміру додаткових витрат потерпілих на медичну

та соціальну допомогу суд повинен враховувати обставини, що стали
підставою для надання такої допомоги, а саме: характер та тяжкість травм,
тривалість лікування, вартість медичних послуг, наявність інвалідності,
необхідність догляду тощо.
3. Розмір відшкодування особам, які перебували на утриманні

потерпілого у зв’язку з втратою годувальника, визначається судом на
підставі доказів про фактичні витрати на утримання, а також з урахуванням
можливостей потерпілого та інших обставин, що впливають на його
матеріальне становище. При цьому суд повинен враховувати, що
відшкодування має бути достатнім для забезпечення нормального існування
осіб, які перебували на утриманні.
Постанова Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 р. містить детальні

рекомендації щодо визначення розміру відшкодування шкоди в цивільних
справах, зокрема при розгляді позовів про відшкодування шкоди, заподіяної
внаслідок дорожньо-транспортних пригод, медичних помилок, пожеж, аварій
тощо.
Анушкін, скориставшись тим, що шофер таксомоторного парку
Жуваков залишив без догляду автомобіль з ключем в замку запалення, сів за
кермо і, проїхавши 450 метрів, здійснив наїзд на автомашину Веркової.
Веркова подала до таксомоторного парку і Анушкіна позов про
відшкодування шкоди у сумі 8678 гривень. Суд звільнив таксомоторний парк
від відповідальності і стягнув зазначену суму тільки з Анушкіна. Веркова
подала апеляційну скаргу з вимогою покласти матеріальну відповідальність
на таксомоторний парк.
ст. ЦК)
1. Про який вид зобов’язань йде мова у задачі?
2. Що є в даному випадку джерелом підвищеної небезпеки?
3. На відшкодування якої шкоди має право Веркова?
4. Хто повинен відшкодувати шкоду?
5. Які наслідки завдання шкоди для Жувакова?
1. У задачі йдеться про договір перевезення (ст. 1144 ЦК України).
2. Джерелом підвищеної небезпеки є залишення ключа в замку
запалення автомобіля без догляду.
3. Веркова має право на відшкодування майнової шкоди, яку вона
понесла в результаті наїзду на її автомобіль (ст. 1146 ЦК України).
4. Згідно з рішенням суду, відшкодування шкоди покладено тільки на
Анушкіна, який був за кермом автомобіля. Однак, якщо Веркова доведе, що
таксомоторний парк не виконав своїх зобов'язань з організації перевезення,
вона може вимагати відшкодування шкоди від таксомоторного парку (ст.
1147 ЦК України).
5. Шкода, завдана Верковій, може мати наслідки для Жувакова, якщо
Веркова вимагатиме відшкодування шкоди від таксомоторного парку, а не
тільки від Анушкіна. У такому випадку, якщо таксомоторний парк буде
зобов'язаний відшкодувати шкоду, то він може вимагати відшкодування цієї
суми від Анушкіна (ст. 1148 ЦК України).
Некрасова було затримано за обвинуваченням у нанесенні тяжких
тілесних ушкоджень Сидорову. З метою запобігання спробам Некрасова
ухилитися від проведення слідства слідчим Копитовим було підготовлено
подання про взяття і тримання Некрасова під вартою, яке було розглянуто
суддею Красиковим і прийнята відповідна постанова. Внаслідок особистих
неприязних взаємовідносин до Некрасова слідчий Копитов згідно КПК
підготував сфальсифіковані документи, на підставі яких строк тримання під
вартою Некрасова був подовжений. При проведенні подальшого
розслідування судом було винесено виправдувальний вирок у відношенні
Некрасова і встановлено зловживання Копитовим, при цьому загальний
строк тримання Некрасова під вартою у слідчому ізоляторі склав 3 місяці.
ст. ЦК)
1. Яке зобов’язання виникли між державою та Некрасовим?
2. Хто повинен відшкодувати шкоду Некрасову і в якому
розмірі?
3. Назвіть перелік незаконних дій державних органів у
даному випадку?
4. Чи змінилася б ситуація у випадку відсутності вини
Казначеєва?
5. Чи може бути звернено зворотну вимогу і в якому розмірі
до Казначеєва?
1. Виникло зобов'язання держави забезпечити законність та захист
прав Некрасова, а також забезпечити його безпеку та життя від будь-яких
незаконних дій.
2. Згідно зі ст. 121 КК України, шкоду, заподіяну Некрасову, повинен
відшкодувати державний орган, який порушив закон. Розмір шкоди
визначається відповідно до ст. 122 КК України.
3. Незаконні дії державних органів у даному випадку включають:
підготовку сфальсифікованих документів, порушення процесуальних прав
Некрасова, незаконне тримання під вартою та інші порушення закону.
4. Якщо Казначеєв не мав відношення до сфальсифікованих
документів та інших незаконних дій, то ситуація не змінилася б.
5. Згідно зі ст. 121 КК України, звернення зворотної вимоги можливе
лише до державного органу, який заподіяв шкоду. Тому звернення зворотної
вимоги до Казначеєва не можливе.
На підставі вироку суду Сергієва було визнано винним у тому, що
управляючи в стані алкогольного сп’яніння закріпленим за ним орендованим
молокозаводом автомобілем, який належав фермерському господарству
“ЗОРЯ”, він не справився з управлінням і перекинув автомобіль, внаслідок
чого з цистерни вилилося 2540 л. молока. На дорозі, де відбулася аварія,
утворився слиз із суміші молока та бензину, Сергєєв не виставив
попереджувального знаку і зник з місця події.
Автомобіль ВАЗ–2109, який належав робітнику сусіднього сільського
господарства Юріну, на слизький ділянці дороги занесло в сторону і він
вдарився об дерево. Внаслідок цього Юріну було завдано тілесних
ушкоджень середньої тяжкості. Вартість ремонту автомобіля, проведеного
Юріним, склала 9 870 грн. Юрін звернувся до суду з позовом про
відшкодування збитків.
ст. ЦК)
1. Між ким виникло зобов’язання з відшкодування шкоди,
завданої Юріну?
2. На яке майнове відшкодування крім відшкодування шкоди,
пов’язаної з ремонтом автомобіля, має право Юрін?
3. Який об’єм такого відшкодування?
4. Які зобов’язання і на якій підставі виникли між
молокозаводом та фермерським господарством?
5. Які наслідки у зв’язку з пошкодженням молоковоза?
6. Яке право має молокозавод по відношенню до Сергієва?
1. Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, винний у завданні шкоди має
зобов'язання відшкодувати шкоду, яку він завдав. Таким чином, зобов'язання
з відшкодування шкоди, завданої Юріну, виникло на Сергієва, який був
винний у дорожньо-транспортній пригоді, що призвела до пошкодження
автомобіля Юріна та його тілесних ушкоджень.
2. Згідно з ч. 2 ст. 1186 ЦК України, потерпілий має право на

відшкодування шкоди, яка включає в себе не тільки вартість ремонту
автомобіля, але й інші збитки, пов'язані з дорожньо-транспортною пригодою,
такі як втрата заробітку, моральна шкода тощо.
3. Обсяг відшкодування збитків, пов'язаних з ремонтом автомобіля,

склав 9 870 грн. Однак, потерпілий має право на відшкодування інших
збитків, які пов'язані з дорожньо-транспортною пригодою, тому обсяг
відшкодування може бути більшим.
4. Згідно з ч. 1 ст. 1165 ЦК України, якщо шкода завдана особі

внаслідок дій іншої особи, то особа, яка завдала шкоду, зобов'язана
відшкодувати шкоду, а особа, від імені якої діяла особа, яка завдала шкоду,
зобов'язана відшкодувати шкоду, якщо вона не доведе, що вчинення шкоди
не залежало від неї. Таким чином, молокозавод, який орендував автомобіль,
належний фермерському господарству "ЗОРЯ", може бути зобов'язаний
відшкодувати шкоду, яку завдав Сергієв, якщо доведе, що вчинення шкоди
не залежало від нього.
5. Пошкодження молоковоза та виливання молока можуть мати

наслідки для молокозаводу, такі як втрата товарної цінності молока, витрати
на очищення дороги від слизу, відшкодування збитків, завданих іншим
особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
6. Згідно з ч. 1 ст. 1170 ЦК України, якщо особа завдала шкоду

внаслідок порушення своїх зобов'язань, то потерпілий має право вимагати
відшкодування шкоди від цієї особи. Таким чином, молокозавод має право
вимагати відшкодування шкоди, яку завдав Сергієв, якщо доведе, що він
порушив свої зобов'язання, пов'язані з орендою автомобіля.
Куртузов незаконно був притягнутий до кримінальної
відповідальності за крадіжку майна Шпака 25 січня 2021 року. 25 березня
2021 року кримінальну справу було закрито за відсутністю в діяннях
Куртузова складу злочину. Куртузов звернувся до суду з вимогою про
відшкодування майнової та моральної шкоди.
ст. ЗУ “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові
незаконними діями органів досудового розслідування , прокуратури і суду”)
1. Про яке зобов’язання йде мова?
2. Що є підставою для пред’явлення вимоги Куртузова з
відшкодування шкоди?
3. Чи має право Куртузов на відшкодування моральної
шкоди?
4. Який розмір подібного відшкодування?
1. Згідно зі статтею 2 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди,
завданої громадянинові незаконними діями органів досудового
розслідування, прокуратури і суду", органи досудового розслідування,
прокуратура і суд зобов'язані відшкодувати громадянинові шкоду, завдану
незаконними діями цих органів.
2. Підставою для пред'явлення вимоги Куртузова з відшкодування
шкоди є закриття кримінальної справи за відсутності в діяннях Куртузова
складу злочину. Згідно зі статтею 5 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди,
розслідування, прокуратури і суду", громадянин має право на відшкодування
шкоди, яку він поніс внаслідок незаконних дій органів досудового
розслідування, прокуратури і суду.
3. Згідно зі статтею 6 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди,
розслідування, прокуратури і суду", громадянин має право на відшкодування
моральної шкоди, яку він поніс внаслідок незаконних дій органів досудового
розслідування, прокуратури і суду.
4. Розмір відшкодування шкоди визначається згідно зі статтею 7 ЗУ
"Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними
діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду". Розмір
відшкодування майнової шкоди визначається на підставі документів, що
підтверджують вартість майна, яке було пошкоджено або втрачено. Розмір
відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням всіх обставин
справи, зокрема ступеня тяжкості порушення прав громадянина, його
соціального становища, ступеня його моральних страждань тощо.
Туристична компанія “Глобус” купила для свого центрального офісу 2
комп’ютера в магазині “Аргус” і 2 тумби під комп’ютери в меблевому
магазині “Інтер’єр”. Доставити куплені речі з магазинів в офіс компанії на
службовому автомобілі ВАЗ–2107 було доручено начальнику
адміністративно–господарської частини Макарову і водію Борисенко. На
зворотному шляху водій Борисенко не справився з управлінням автомобілем,
у результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем “ Volvo”, що належить
на праві приватної власності Шевченко. У результаті зіткнення істотно
постраждали обидва автомобілі, комп’ютери були зіпсовані, а Макаров
загинув. У Макарова залишилася працездатна дружина, 20-річний син-
студент.
ст. ЦК)
1. Які зобов’язання виникли внаслідок зіткнення автомобілів?
2. Ким повинна бути відшкодована шкода внаслідок
зіткнення автомобілів окрім шкоди завданої Макарову?
3. Хто повинен відшкодувати шкоду, завдану смертю
Макарова?
4. Який об’єм відшкодування шкоди, завданої смертю
Макарова?
5. Кому повинна бути відшкодована шкода, завдана смертю
Макарова?
1. Згідно зі ст. 1210 ЦК України, внаслідок зіткнення автомобілів

виникає зобов'язання відшкодувати шкоду, завдану майну та здоров'ю осіб,
які постраждали внаслідок ДТП.
2. Згідно зі ст. 1211 ЦК України, шкода, завдана внаслідок зіткнення
автомобілів, повинна бути відшкодована винуватцем ДТП. У даному
випадку, винуватцем є водій Борисенко, тому він повинен відшкодувати
шкоду.
3. Згідно зі ст. 1212 ЦК України, шкода, завдана смертю Макарова,
повинна бути відшкодована його спадкоємцями. У даному випадку,
спадкоємцями Макарова є його дружина та син-студент.
4. Об'єм відшкодування шкоди, завданої смертю Макарова,
визначається згідно зі ст. 1214 ЦК України і повинен включати в себе втрату
годувальника, втрату матеріальної підтримки, витрати на поховання та інші
витрати, пов'язані зі смертю Макарова.
5. Згідно зі ст. 1213 ЦК України, шкода, завдана смертю Макарова,
повинна бути відшкодована його спадкоємцям, тобто дружині та сину-
студенту.
Тема19. Спадкове право
Завдання для самостійної роботи №1:
Письмово:
Складіть проект заповіту з умовою. Умову оберіть самостійно,
необхідні данні змоделюйте на власний розсуд.
Проект заповіту з умовою
Я, ___________ (ім'я та прізвище), знаходячись у здоровому розумі та

пам'яті, складаю свій заповіт з умовою.
1. Нерухоме майно
1.1. Я залишаю свою квартиру, розташовану за адресою: ___________

(адреса), моїй доньці ___________ (ім'я та прізвище) за умови, що вона не
продаватиме її протягом 5 років з дня мого смерті.
1.2. Я залишаю свій будинок, розташований за адресою: ___________

(адреса), моїй онуці ___________ (ім'я та прізвище) за умови, що вона не
здаватиме його в оренду протягом 10 років з дня мого смерті.
2. Рухоме майно
2.1. Я залишаю своє авто марки ___________ (марка), рік випуску

___________ (рік), моєму синові ___________ (ім'я та прізвище) за умови, що
він не продаватиме його протягом 3 років з дня мого смерті.
2.2. Я залишаю свої прикраси, що складаються з ___________ (опис

прикрас), моїй онуці ___________ (ім'я та прізвище) за умови, що вона не
розпоряджатиметься ними протягом 5 років з дня мого смерті.
3. Грошові кошти
3.1. Я залишаю суму в розмірі ___________ (сума) гривень моїй

доньці ___________ (ім'я та прізвище) за умови, що вона використовуватиме
її на оплату навчання своїх дітей.
3.2. Я залишаю суму в розмірі ___________ (сума) гривень моєму

синові ___________ (ім'я та прізвище) за умови, що він використовуватиме її
на покупку житла для своєї родини.
4. Виконавці заповіту
4.1. Виконавцем мого заповіту з умовою призначаю мою доньку

___________ (ім'я та прізвище).
4.2. У разі, якщо моя донька не зможе виконати умови мого заповіту,
виконавцем призначається мій син ___________ (ім'я та прізвище).
5.1. Я визнаю цей заповіт з умовою своїм остаточним

волевиявленням.
5.2. Я забороняю будь-які зміни до цього заповіту з умовою після

мого смерті.
5.3. Я підтверджую, що на момент складання цього заповіту з умовою

я не маю жодних зобов'язань перед третіми особами, які можуть вплинути на
виконання умов мого заповіту.
Підпис: ___________
Дата: ___________
Петренко виграв позов про відшкодування моральної шкоди з газети
«Бульвар», але від сильних хвилювань захворів і через два дні після
оголошення рішення суду помер. Син Петренко зажадав виплати компенсації
за моральну шкоду заподіяну його батьку, але газета сплатити відмовилась
мотивуючи це тим, що шкода заподіяна Петренко, а зараз його немає тож
немає і потерпілих.
ст. ЦК)
1. Як потрібно вирішити ситуацію ?
2. Що входить до складу спадщини ?
3. Які права не можуть перейти у спадщину ?
4. Чи змінилася б ситуація, якщо б Петренко помер в день
оголошення рішення суду?
1. Згідно зі ст. 1210 Цивільного кодексу України, право на
відшкодування моральної шкоди переходить до спадкоємців померлого.
Тому син Петренко має право вимагати від газети компенсації за моральну
шкоду, заподіяну його батьку.
2. Склад спадщини визначається ст. 1212 Цивільного кодексу України
і включає в себе майно, права та обов'язки, які належали померлому на
момент його смерті.
3. Згідно зі ст. 1213 Цивільного кодексу України, до складу спадщини
не входять права, які не можуть бути передані наслідникам відповідно до
закону або угоди.
4. Якщо б Петренко помер в день оголошення рішення суду, то право
на відшкодування моральної шкоди перейшло б до його спадкоємців, але
вони не могли б вимагати компенсації за моральну шкоду, оскільки
померлий не мав часу відчути наслідки заподіяної йому шкоди.
Внаслідок автомобільної аварії загинуло подружжя Никифорових.
Чоловік помер на місці аварії, а дружина - через чотири години. У подружжя
Никифорових залишилось двоє дітей: син та дочка, а крім них, мати
Никифорова віком 72 роки, батько Никифорової віком 65 років та дорослий
непрацездатний брат Никифорова, який мешкав разом з подружжям
Никифорових.
частини та статті ЦК та за необхідності постанови Пленуму Верховного суду
України.
1. Визначте коло спадкоємців після смерті подружжя
Никифорових.
Згідно зі ст. 1210 ЦК України, внаслідок зіткнення автомобілів
виникає зобов'язання відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров'ю
людини. Таким чином, винний у ДТП зобов'язаний відшкодувати шкоду,
заподіяну смертю подружжя Никифорових.
Щодо спадкоємців після смерті подружжя Никифорових, то згідно зі
ст. 1211 ЦК України, спадщину від померлого поділяють його спадкоємці. У
даному випадку, якщо подружжя Никифорових не залишили заповіту, то їх
спадкоємцями є діти (син та дочка), батько Никифорової, мати Никифорова
та дорослий непрацездатний брат Никифорова, який мешкав разом з
подружжям Никифорових. Кожен з них має право на частку спадщини
відповідно до закону про спадщину.
Додатково, варто зазначити, що згідно з постановою Пленуму
Верховного суду України від 23.12.2003 № 15 "Про деякі питання
застосування законодавства про спадкування", якщо померлий залишив дітей
та батьків, то спадщина ділиться між ними порівну. Якщо померлий залишив
дітей та одного з батьків, то спадщина ділиться між ними у співвідношенні
2/3 та 1/3 відповідно.
Петров помер і в заповіті заповів належні йому в установі банку 50000
грн. своєму сину Дмитру. Про борг перед банком у сумі 40000 грн. Петров в
заповіті не вказав. Після відкриття спадщини Дмитро зажадав видачі йому
грошей вказаних в заповіті, від прийняття боргу він відмовився мотивуючи
це тим, що про це нічого не вказано в заповіті
України.
1. Як вирішити ситуацію?
2. Які права та обов’язки не переходять у спадщину ?
3. Що входить в спадковий актив і пасив ?
4. Чи зміниться ситуація якщо буде встановлено, що 40000
грн. це сума неустойки яку був винний Петров за договором і його
партнер по бізнесу подав позов з метою її стягнення ?
1. Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України, заповіт може
містити розпорядження про передачу спадщини відповідним особам, а також
розпорядження про передачу окремих майнових прав та обов'язків. У даному
випадку, заповіт Петрова містить розпорядження про передачу 50000 грн.
своєму сину Дмитру, але не містить розпорядження про передачу боргу
перед банком. Тому, Дмитро має право на отримання 50000 грн. зі спадщини,
але не має права на відмову від спадщини, яка включає в себе борг перед
банком. Згідно зі статтею 1216 ЦКУ, спадщина передається спадкоємцям з
усіма правами та обов'язками, які належали спадкодавцю на момент його
смерті.
2. Згідно зі статтею 1217 ЦКУ, не переходять у спадщину права та
обов'язки, які не можуть бути передані наслідуванням, такі як особисті
немайнові права, права на отримання пенсії за віком, права на отримання
соціальних послуг тощо.
3. Спадковий актив включає в себе всі майнові права та обов'язки
спадкодавця на момент його смерті, включаючи нерухоме та рухоме майно,
грошові кошти, цінні папери, права вимоги тощо. Спадковий пасив включає
в себе всі борги та зобов'язання спадкодавця на момент його смерті.
4. Якщо буде встановлено, що 40000 грн. це сума неустойки за
договором, то вона включається до спадкового пасиву і передається
спадкоємцям разом з іншими боргами та зобов'язаннями спадкодавця. Якщо
партнер по бізнесу подав позов з метою стягнення неустойки, то це питання
вирішується в рамках цивільного процесу, але це не впливає на права та
обов'язки спадкоємців щодо спадкового пасиву.
Каїн дізнавшись, що його батько за заповітом заповів йому лише 10
% вартості майна, а решту заповів Авелю вирішив вбити останнього, але не
зміг довести замах до кінця і був засуджений. Через вісім років він вийшов з
колонії. Через 2 роки батько помер і в заповіті розподілив спадщину
порівну. Нотаріус постав перед проблемою, як вирішити спадкову справу.
України.
1.Як вирішити справу?
2.Чи має право Каїн на спадкування за законом ?
3.Чи зміниться ситуація, якщо буде встановлено, що Авель
не доглядав за батьком і той помер з голоду ?
4.Чи зміниться ситуація, якщо буде встановлено, що Каїн
вчинив свої дії будучи психічно хворим при умові, що батько не
залишив заповіту ?
1. Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України, заповіт може
містити розпорядження про передачу майна на спадщину певним особам або
про виключення певних осіб з числа спадкоємців. У даному випадку, якщо
батько заповів частину майна Каїну, а решту - Авелю, то після смерті батька
майно повинно бути розподілено між Каїном і Авелем порівну, якщо ніяких
інших розпоряджень у заповіті не міститься.
2. Згідно зі статтею 1210 Цивільного кодексу України, спадкоємцями

за законом є батьки, діти, чоловік або дружина, які залишилися після смерті
спадкоємця. Однак, якщо батько заповів частину майна Каїну, то він має
право на спадкування за заповітом.
3. Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України, спадкоємцями

можуть бути позбавлені права на спадщину у випадку, якщо вони вчинили
злочин проти спадкоємця або його близьких родичів. Однак, якщо батько не
залишив заповіту, то питання про спадкування вирішується відповідно до
закону, і навіть якщо Авель не доглядав за батьком, це не може бути
підставою для позбавлення його права на спадщину.
4. Згідно зі статтею 1217 Цивільного кодексу України, спадкоємця

можуть бути позбавлені права на спадщину у випадку, якщо вони вчинили
злочин, який є наслідком їх психічного розладу. Однак, якщо батько не
залишив заповіту, то питання про спадкування вирішується відповідно до
закону, і навіть якщо Каїн вчинив свої дії будучи психічно хворим, це не
може бути підставою для позбавлення його права на спадщину.
Петренко виграв позов про відшкодування моральної шкоди в газети
“Бульвар”, але від сильних хвилювань захворів і через два дні після
оголошення рішення суду помер. Син Петренко зажадав виплати компенсації
за моральну шкоду заподіяну його батьку, але газета сплатити відмовилась
мотивуючи це тим, що шкода заподіяна Петренко, а зараз його немає тож
немає і потерпілих.
України.
1. Як потрібно вирішити ситуацію?
2. Що входить до складу спадщини?
3. Які права не можуть перейти у спадщину?
4. Чи змінилася б ситуація, якщо б Петренко помер в день
оголошення рішення суду?
1. Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України, право на
Тому син Петренко має право вимагати від газети компенсації за заподіяну
моральну шкоду його батьку.
2. Склад спадщини визначається статтею 1212 Цивільного кодексу
України і включає в себе майно, права та обов'язки, які належали померлому
на момент його смерті.
3. Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України, до складу
спадщини не входять права, які не можуть бути передані наслідникам, такі як
особисті немайнові права, права на отримання пенсії за віком, права на
отримання соціальних виплат тощо.
4. Якщо б Петренко помер в день оголошення рішення суду, то право
на відшкодування моральної шкоди також перейшло б до його спадкоємців,
але вже не до сина, а до інших спадкоємців, які визначаються законом.
Василенко, дружина Сіренка, який помер 13 вересня 2021 року не
залишивши заповіту, звернулась до суду з позовом до В.Сіренко - матері
померлого спадкодавця - про усунення тієї від спадщини. Василенко
мотивувала це тим, що В.Сіренко залишила свого сина у віці одного року
шести місяців матері чоловіка, злісно ухилялась від його виховання та
утримання.
України.
1. Як вирішити справу ?
2. Чи зміниться рішення суду, якщо після смерті Сіренко
залишився заповіт в якому вказані В.Сіренко та Василенко.
1. Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України, право на

Однак, у даному випадку, питання про відшкодування моральної шкоди не є
предметом позову, який стосується усунення спадкоємця.
Згідно зі статтею 1222 Цивільного кодексу України, спадщина
переходить до спадкоємців за законом або за заповітом. У випадку, якщо
померлий не залишив заповіту, спадщина переходить до спадкоємців за
законом. Згідно зі статтею 1217 Цивільного кодексу України, до
спадкоємства не мають права претендувати особи, які були позбавлені
спадкових прав або які їх втратили.
Отже, якщо В.Сіренко не була позбавлена спадкових прав та не
втратила їх, вона має право на спадщину померлого сина. Вирішення питання
про усунення В.Сіренко від спадщини залежить від наявності підстав,
передбачених статтею 1232 Цивільного кодексу України, таких як відмова
від спадщини, позбавлення спадкових прав за вироком суду тощо.
2. Якщо після смерті Сіренко залишився заповіт, в якому вказані

В.Сіренко та Василенко, то він може вплинути на розподіл спадщини. Згідно
зі статтею 1230 Цивільного кодексу України, заповіт може бути визнаний
недійсним у разі, якщо він суперечить закону або порядку його складання.
Заповіт може бути також визнаний недійсним у разі, якщо він був складений
під впливом обману, насильства або під впливом інших недозволених дій.
Отже, якщо заповіт суперечить закону або порядку його складання,
або був складений під впливом обману, насильства або під впливом інших
недозволених дій, то він може бути визнаний недійсним, і розподіл спадщини
буде здійснюватися за законом.
Завдання для самостійної роботи№2:
Письмово:
Ознайомитися з постановою пленуму ВСУ «Про судову практику у
справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 р. // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-
bin/laws/main.cgi?nreg=v0007700-08. Письмово, з посиланням на постанову,
дайте відповіді на наступні питання:
1. Які особливості спадкування самочинного будівництва?
2. Чи може спадкодавець передавати спадкоємцям одну
частину земельної ділянки по заповіту, а іншу по закону?
3. Чи є вичерпним перелік осіб, які мають право на
обов’язкову частку у спадщині (ст. 1241 ЦК)?
1. Згідно з постановою пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р., самочинне

будівництво на земельній ділянці, яка перебуває у спільній власності
спадкоємців, не може бути визнане окремим майновим комплексом, що
підлягає поділу між спадкоємцями. Таке будівництво може бути враховане
при визначенні часток спадкоємців у спільній власності, але не може бути
передане окремо як спадкове майно.
2. Згідно з постановою пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р.,

спадкодавець може передати спадкоємцям земельну ділянку як по заповіту,
так і по закону. При цьому, якщо спадкодавець передавав земельну ділянку
спадкоємцям як по заповіту, так і по закону, то спадкоємці мають право на
вибір, яку частину земельної ділянки вони бажають отримати.
3. Згідно з постановою пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р., перелік

осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, не є вичерпним. До
таких осіб можуть належати, зокрема, діти померлого, які були залишені ним
без утримання, а також особи, які довели своє право на спадщину в судовому
порядку. При цьому, обов’язкова частка у спадщині може бути зменшена або
позбавлена, якщо спадкоємець вчинив злочин проти життя, здоров’я або
майна спадкоємця, або якщо він був позбавлений батьківських прав щодо
померлого.
Позивачка звернулася до суду із вимогою про визнання недійсним
заповіту, який був складений її батьком. На обґрунтування свого позову
пояснила, що є єдиною родичкою померлого, однак, він незадовго до смерті
склав заповіт на користь Відповідачки.
Недійсність заповіту, на думку Позивачки, випливає з того, що він був
посвідчений в сільській раді, де дочка Відповідачки є депутатом. До того ж,
цей заповіт був складений за 6 місяців до смерті батька, натомість вона має
інший його заповіт у якому єдиною спадкоємницею визнається вона. Даний
заповіт був посвідчений нотаріально за 2 роки до його смерті.
Складання останнього заповіту пояснює тим, що батько перед смертю
не міг розуміти значення своїх дій, оскільки був людиною похилого віку (75
р.), а сім’я Відповідачки здійснювала на нього постійний тиск з метою
заволодіння його майном.
Крім цього, як зазначила Позивачка, вона фактично перебувала на
утриманні батька, оскільки ніде не працювала у зв’язку з відсутністю
можливості влаштуватися на роботу.
Відповідачка позов не визнала, запрошені нею свідки повідомили, що
померлий до останнього дня вів себе адекватно, на лікуванні у зв’язку з будь-
якими психічними хворобами ніколи ніде не перебував.
1.Чи дійсний за даних умов заповіт, посвідчений у сільській
раді?
2.Чи має нотаріально посвідчений заповіт переваги перед
заповітом, посвідченим у сільській раді?
3.Чи входить дочка померлого до кола осіб, які мають право
на обов’язкову частку у спадщині за умови, що їй виповнилося 40
років?
4.Чи повинен бути задоволений даний позов?
1. Згідно зі статтею 1247 ч. 3 Цивільного кодексу України, заповіт
може бути посвідчений нотаріусом або органом державної влади, який
здійснює реєстрацію заповітів. Таким чином, заповіт, посвідчений у сільській
раді, не є дійсним.
2. Згідно зі статтею 1248 Цивільного кодексу України, нотаріально

посвідчений заповіт має перевагу перед заповітом, посвідченим іншими
органами. Тому нотаріально посвідчений заповіт має перевагу перед
заповітом, посвідченим у сільській раді.
3. Згідно зі статтею 1241 Цивільного кодексу України, до кола осіб,

які мають право на обов’язкову частку у спадщині, належать діти, батьки та
чоловік (дружина) померлого. Таким чином, дочка померлого має право на
обов’язкову частку у спадщині.
4. Для того, щоб позов був задоволений, Позивачка повинна довести

недійсність заповіту, посвідченого у сільській раді, та довести, що
нотаріально посвідчений заповіт є дійсним. Крім того, вона повинна довести,
що батько не міг розуміти значення своїх дій та що сім’я Відповідачки
здійснювала на нього постійний тиск з метою заволодіння його майном.
Якщо Позивачка зможе довести всі ці обставини, то позов може бути
задоволений.
Після смерті Спадкодавця на його спадщину претендують:
1) брат;
2) онук;
3) жінка з якою він прожив у незареєстрованому шлюбі 3 роки;
4) дитина, народжена в цьому незареєстрованому шлюбі;
4) племінник;
5) тітка.
1.Хто з перерахованих осіб є потенційними спадкоємцями за
законом?
2.До якої черги вони відносяться?
3.Хто успадкує майно Спадкодавця?
1. Потенційними спадкоємцями за законом є брат, онук, дитина,
народжена в незареєстрованому шлюбі, тітка та племінник.
2. Вони відносяться до другої черги спадкоємців за законом.
3. Згідно зі статтею 1258 Цивільного кодексу України, у разі
відсутності спадкоємців першої черги спадщиною наділяються спадкоємці
другої черги. У цьому випадку, спадщиною будуть успадковувати майно
Спадкодавця брат, онук, дитина, народжена в незареєстрованому шлюбі,
тітка та племінник порівну. Жінка з якою він прожив у незареєстрованому
шлюбі 3 роки не має права на спадщину, оскільки такий шлюб не є законним.
Під час сварки, у стані ревнощі та сильного душевного хвилювання
Миронова Р. вбила свого чоловіка Миронова О. Її було засуджено за
вбивство у стані афекту але від відбування покарання було звільнено,
оскільки на момент вбивства вона знаходилася у стані вагітності. Після
смерті Миронова залишилася пятикімнатна квартира, що була придбана ним
та його дружиною під час шлюбу.
Крім дружини – Миронової Р. та спільного з нею сина Івана 2 років, у
померлого залишилася донька від другого шлюбу – Катерина, 11 років,
відносно якої він був позбавлений батьківських прав в судовому порядку, та
старенька мати. Крім того, син Миронова О. Від першого шлюбу – Роман,
який загинув 4 роки тому, мав від першого шлюбу сина Ігоря, а від другого –
доньку Вікторію та сина В’ячеслава.
1.Які суттєві обставини повинні бути враховані при
розподілі спадщини ?
2.Визначте коло спадкоємців та їх частки у спадковому
майні ?
1. При розподілі спадщини повинні бути враховані наступні обставини:
- наявність заповіту померлого;
- наявність батьків, дітей, чоловіка/дружини, братів та сестер
померлого;
- наявність дітей від попередніх шлюбів;
- наявність осіб, які були позбавлені батьківських прав;
- наявність осіб, які були засуджені за вбивство спадкоємця.
2. Коло спадкоємців та їх частки у спадковому майні будуть наступні:

- дружина Миронова Р. та спільний з нею син Іван отримають по 1/2
квартири;
- донька Катерина, яка є спадкоємцем за законом, отримає 1/6
квартири;
- мати померлого отримає 1/6 квартири;
- син Миронова О. від першого шлюбу – Роман, який загинув 4 роки
тому, не є спадкоємцем, оскільки померлого залишилися дружина та діти від
другого шлюбу;
- син Миронова О. від другого шлюбу – В’ячеслав та донька Вікторія
отримають по 1/6 квартири. Син Миронова О. від першого шлюбу – Ігор, не є
спадкоємцем, оскільки помер раніше за свого батька.
Бєлобородов та його тесть Петровський придбали будинок в рівних
частках. Після їх смерті претензії на будинок заявили дружини померлих, два
сина Бєлобородова, дві доньки Петровського, брат Петровського та 21 річна
коханка Петровського, яка протягом тривалого часу знаходилася на його
утримані.
1.Визначте коло спадкоємців. Як слід поділити спадщину ?
Згідно з законодавством України, коло спадкоємців у даному випадку
складається з наступних осіб:
- дружини померлих (якщо вони були одружені на момент смерті);
- двох синів Бєлобородова;
- двох доньок Петровського;
- брата Петровського;
- 21-річної коханки Петровського.
Спадщина повинна бути розподілена між спадкоємцями порівну,
тобто кожен з них отримує однакову частину спадщини. У разі, якщо якась з
осіб з кола спадкоємців відмовляється від спадщини, її частка переходить до
інших спадкоємців. Якщо ж померлий залишив заповіт, то спадщина
розподіляється відповідно до його волі.
У лютому 2017 року Нікітін пред’явив позов до Сомової про визнання
заповіту недійсним і поділ спадкового майна.
Позивач зазначав, що його мати склала заповіт на належний їй
будинок на користь відповідачки Сомової – своєї дочки (сестри позивача)
перебуваючи у важкому стані, в якому не могла керувати своїми діями.
У судовому засіданні Нікітін змінив підстави позову і просив визнати
заповіт недійсним у зв’язку з порушенням таємниці останнього та
недотримання порядку його укладення.
Як зазначав позивач, що підтвердили свідки Жокей та Османь заповіт
був складений в палаті лікарні, у присутності інших хворих, посвідчений
лікарем і в цей же день вручений відповідачці.
Дайте правовий аналіз спору та вирішіть справу.
У даному спорі необхідно вирішити питання про дійсність заповіту,
який був складений у палаті лікарні. Заповіт може бути складений у будь-
якій формі, але він повинен бути підписаний заповідником або його
представником та засвідчений нотаріусом або іншою уповноваженою
особою.
У даному випадку, заповіт був складений без участі нотаріуса або
іншої уповноваженої особи, тому не відповідає вимогам закону. Заповіт
може бути визнаний недійсним, якщо він був складений під час порушення
таємниці останнього або за умови, що заповідник не мав можливості
керувати своїми діями.
У даному випадку, позивач зазначив, що його мати перебувала у
важкому стані, в якому не могла керувати своїми діями, тому заповіт був
складений без її свідомої волі. Крім того, заповіт був складений у
присутності інших хворих, що може свідчити про те, що заповідник не мав
можливості керувати своїми діями.
Отже, у даному випадку заповіт може бути визнаний недійсним.
Позов Нікітина до Сомової про визнання заповіту недійсним та поділ
спадкового майна може бути задоволений.
Завдання для самостійної роботи№3:
Письмово:
Ви нотаріус. До Вас прийшли брати Іванови: Іван та Василь. Іван
хоче написати заяву про прийняття спадщини, яка відкрилися після
його батька, а Василь хоче написати заяву про відмову від своєї частки у
спадщині на користь своєї дружини Діани.
Як співвідносяться бажання цих спадкоємців з вимогами
закону?
Керуючись вимогами ЦК України складіть проекти необхідних
заяв.
Проект заяви про прийняття спадщини:
Я, Іван Іванов, заявляю про своє бажання прийняти спадщину, яка

відкрилася після мого батька. Я повністю ознайомлений зі складом
спадкового майна та зобов'язуюсь виконувати всі свої обов'язки, передбачені
законодавством, щодо збереження та розподілу спадкового майна.
Проект заяви про відмову від спадщини:
Я, Василь Іванов, заявляю про своє бажання відмовитись від своєї

частки у спадщині на користь моєї дружини Діани. Я повністю ознайомлений
зі складом спадкового майна та зобов'язуюсь не вимагати від Діани жодних
компенсацій або інших вигод у зв'язку з моєю відмовою від спадщини.
Згідно з вимогами ЦК України, спадкоємці мають право на спадщину

від померлого родича відповідно до закону про спадщину. Іван має право
прийняти спадщину, а Василь має право відмовитись від своєї частки у
спадщині на користь іншого спадкоємця або третьої особи. Проекти заяв
відповідають вимогам законодавства та дозволять спадкоємцям здійснити
свої бажання щодо спадщини.
- Скласти алгоритм дій «Реалізація спадкових прав».
Охарактеризувати кожен з елементів.
Алгоритм дій «Реалізація спадкових прав»:
1. Отримання інформації про наявність спадкової маси та її складу.

2. Визначення спадкоємців та їх відсоткової частки у спадщині.
3. Визначення правового статусу спадкоємців та їх здатності
приймати спадщину.
4. Визначення наявності та розміру заборон на спадщину.
5. Визначення наявності та розміру боргів спадкоємців.
6. Розрахунок розміру спадщини для кожного спадкоємця.
7. Підготовка документів для передачі спадщини.
8. Передача спадщини спадкоємцям.
Охарактеризування елементів алгоритму:
1. Отримання інформації про наявність спадкової маси та її складу -

цей етап передбачає збір інформації про наявність майна, яке може бути
передане спадкоємцям.
2. Визначення спадкоємців та їх відсоткової частки у спадщині - на
цьому етапі визначається, хто є спадкоємцями та яка їх частка у спадщині.
3. Визначення правового статусу спадкоємців та їх здатності
приймати спадщину - на цьому етапі визначається, чи мають спадкоємці
право приймати спадщину та які є обмеження на це право.
4. Визначення наявності та розміру заборон на спадщину - на цьому
етапі визначається, чи є заборони на передачу спадщини та який їх розмір.
5. Визначення наявності та розміру боргів спадкоємців - на цьому
етапі визначається, чи є борги спадкоємців та який їх розмір.
6. Розрахунок розміру спадщини для кожного спадкоємця - на цьому
етапі розраховується розмір спадщини для кожного спадкоємця згідно з їх
відсотковою часткою.
7. Підготовка документів для передачі спадщини - на цьому етапі
підготовлюються всі необхідні документи для передачі спадщини.
8. Передача спадщини спадкоємцям - на цьому етапі спадщина
передається спадкоємцям згідно з їх відсотковою часткою.
Позивачка звернулася до суду із вимогою про визнання недійсним
заповіту, який був складений її батьком. На обґрунтування свого позову
пояснила, що є єдиною родичкою померлого, однак, він незадовго до смерті
склав заповіт на користь Відповідачки.
Недійсність заповіту, на думку Позивачки, випливає з того, що він був
посвідчений в сільській раді, де дочка Відповідачки є депутатом. До того ж,
цей заповіт був складений за 6 місяців до смерті батька, натомість вона має
інший його заповіт у якому єдиною спадкоємницею визнається вона. Даний
заповіт був посвідчений нотаріально за 2 роки до його смерті.
Складання останнього заповіту пояснює тим, що батько перед смертю
не міг розуміти значення своїх дій, оскільки був людиною похилого віку (75
р.), а сім’я Відповідачки здійснювала на нього постійний тиск з метою
заволодіння його майном.
Крім цього, як зазначила Позивачка, вона фактично перебувала на
утриманні батька, оскільки ніде не працювала у зв’язку з відсутністю
можливості влаштуватися на роботу.
Відповідачка позов не визнала, запрошені нею свідки повідомили, що
померлий до останнього дня вів себе адекватно, на лікуванні у зв’язку з будь-
якими психічними хворобами ніколи ніде не перебував.
України.
1. Чи дійсний за даних умов заповіт, посвідчений у сільській
раді?
2. Чи має нотаріально посвідчений заповіт переваги перед
заповітом, посвідченим у сільській раді?
3. Чи входить дочка померлого до кола осіб, які мають право
на обов’язкову частку у спадщині за умови, що їй виповнилося 40
років?
4. Чи повинен бути задоволений даний позов?
1. Згідно зі статтею 1247 Цивільного кодексу України (далі – ЦК),
заповіт може бути посвідчений нотаріусом або органом державної влади,
який здійснює реєстрацію заповітів. Таким чином, заповіт, посвідчений у
сільській раді, не є дійсним.
2. Згідно зі статтею 1248 ЦК, нотаріально посвідчений заповіт має

перевагу перед заповітом, посвідченим іншими органами. Тому нотаріально
посвідчений заповіт має перевагу перед заповітом, посвідченим у сільській
раді.
3. Згідно зі статтею 1241 ЦК, до кола осіб, які мають право на

обов’язкову частку у спадщині, належать діти, батьки та чоловік (дружина)
померлого. Дочка померлого, як його дитина, входить до кола осіб, які мають
право на обов’язкову частку у спадщині.
4. Для вирішення питання про задоволення позову необхідно

врахувати всі обставини справи та докази, представлені сторонами. Однак,
якщо заповіт, посвідчений у сільській раді, не є дійсним, а дочка померлого,
як його дитина, має право на обов’язкову частку у спадщині, то позов на
визнання недійсним заповіту може бути задоволений.
Сім’я Трушина складалась: дружина віком 60 років, чоловік дочки,
яка померла за рік до смерті Трушина, двоє онуків. Трушин помер,
залишивши заповіт, в якому єдиним спадкоємцем була зазначена померла
дочка.
України.
1. Яка в даному випадку підстава спадкування?
2. Як повинно бути розподілене спадкове майно?
3. Як його належало б розподілити, якщо б дочка Трушина
померла через місяць після смерті свого батька, не встигнувши
прийняти майно?
1. У даному випадку підставою спадкування є заповіт, оскільки він
був складений відповідно до вимог статті 1247 ЦК та посвідчений
нотаріусом.
2. Згідно зі статтею 1241 ЦК, якщо заповітодавець залишив заповіт, то
спадкове майно розподіляється відповідно до вказівок у заповіті. У даному
випадку, згідно з заповітом, єдиним спадкоємцем є померла дочка Трушина.
3. Якщо б дочка Трушина померла через місяць після смерті свого
батька, не встигнувши прийняти майно, то спадщину від неї отримують її
спадкоємці за законом, тобто двоє онуків Трушина. Отже, у даному випадку
двоє онуків Трушина отримають спадщину від своєї матері порівну.
Бєлобородов та його тесть Петровський придбали будинок в рівних
частках. Після їх смерті претензії на будинок заявили дружини померлих, два
сина Бєлобородова, дві доньки Петровського, брат Петровського та 21 річна
коханка Петровського, яка протягом тривалого часу знаходилася на його
утримані.
України.
1. Який вид спадкування буде застосовано в даній ситуації і
у якій власності знаходиться будинок ?
2. Які особи визнаються утриманцями і чи має права на
частину спадщини коханка Петровського ?
3. Визначте коло спадкоємців. Як слід поділити спадщину ?
4. Чи зміниться ситуація якщо буде встановлено, що
коханка Петровського перед його смертю завагітніла від нього,
але дізналася про це після його смерті ?
1. У даному випадку підставою спадкування є заповіт, оскільки він
був складений відповідно до вимог статті 1225 Цивільного кодексу України
(далі - ЦКУ). Будинок знаходиться у спільній власності Бєлобородова та
Петровського, тому спадщина буде поділена між спадкоємцями відповідно
до їх часток у спільній власності (стаття 1231 ЦКУ).
2. Утриманцями визнаються особи, які перебували на утриманні

померлого та залежали від нього на момент його смерті (стаття 1232 ЦКУ).
Коханка Петровського може бути визнана утриманкою, якщо буде доведено,
що вона перебувала на його утриманні та залежала від нього. Однак,
відповідно до статті 1233 ЦКУ, утриманці не мають права на спадщину, якщо
є спадкоємці, які мають більш високий ступінь спорідненості з померлим.
Тому, якщо є інші спадкоємці, коханка Петровського не має права на частину
спадщини.
3. Коло спадкоємців визначається відповідно до статті 1222 ЦКУ. У

даному випадку до кола спадкоємців належать дружини померлих, два сина
Бєлобородова, дві доньки Петровського та брат Петровського. Спадщина
буде поділена між ними відповідно до закону (стаття 1231 ЦКУ).
4. Якщо буде встановлено, що коханка Петровського перед його

смертю завагітніла від нього, але дізналася про це після його смерті, то
дитина, яка народиться, буде визнана спадкоємцем. Спадщина буде поділена
між усіма спадкоємцями, включаючи дитину, відповідно до їх часток у
спільній власності (стаття 1231 ЦКУ).
Після смерті Будякова залишилось майно, що складалось із:
автомашини, акцій ПрАТ „Оболонь”, земельної ділянки, отриманої у довічне
користування, колекції марок, носильних речей, предметів домашнього
вжитку та грошового внеску в сумі 2000 доларів США, який знаходився в
банку. Дружина віком 50 років та повнолітня дочка проживали в одній сім’ї з
Будяковим, а дорослий син з сім’єю – окремо, після конфлікту в сім’ї він
принципово не підтримував контактів з родичами. Дружина та дочка
померлого вважали, що сину, який проживає окремо і не приймав участь у
накопичені сімейного майна, нічого із спадкового майна не належить.
України.
1. Чи обґрунтований такий погляд?
2. Як має бути розділене спадкове майно?
1. Ні, такий погляд не є обґрунтованим. Згідно зі статтею 1258 ЦК
України, спадщину отримують спадкоємці відповідно до закону або заповіту.
Згідно зі статтею 1261 ЦК України, спадкоємцями першого порядку є діти, а
спадкоємцями другого порядку є батьки. Отже, дорослий син має право на
спадщину разом з дружиною та дочкою померлого, незалежно від того, чи
брав він участь у накопиченні сімейного майна.
2. Спадкове майно має бути розділене між спадкоємцями відповідно
до їх спадкових часток. Спадкова частка кожного спадкоємця визначається
пропорційно його спадковому праву. У разі, якщо спадкоємці першого
порядку (діти) спадкоємця померли до його смерті, їх спадкові частки
переходять до їх дітей (внуків померлого спадкоємця) порівну. Якщо
спадкоємці першого порядку (діти) спадкоємця померли до його смерті, але
залишили дітей (внуків померлого спадкоємця), то їх спадкові частки
переходять до їх дітей (внуків померлого спадкоємця) порівну.
При розподілі спадкового майна необхідно враховувати також право

на обов'язкову частку спадщини, яке передбачене статтею 1241 ЦК України.
Обов'язкова частина спадщини становить половину вартості всієї спадщини і
належить дітям та чоловікові або жінці, які були на утриманні померлого
спадкоємця, а також батькам померлого спадкоємця, якщо він не залишив
дітей.
Після смерті Спадкодавця на його спадщину претендують:
1) брат;
2) онук;
3) жінка з якою він прожив у незареєстрованому шлюбі 3 роки;
4) дитина, народжена в цьому незареєстрованому шлюбі;
4) племінник;
5) тітка.
України.
1. Хто з перерахованих осіб є потенційними спадкоємцями за
законом?
2. До якої черги вони відносяться?
3. Хто успадкує майно Спадкодавця?
1. Потенційними спадкоємцями за законом є брат (ст. 1262 ЦК
України), онук (ч. 1 ст. 1266 ЦК України), жінка з якою він прожив у
незареєстрованому шлюбі 3 роки (п. 2 ст. 127 ЦК України), дитина,
народжена в цьому незареєстрованому шлюбі (ст. 1265 ЦК України),
племінник (ч. 4 ст. 1266 ЦК України), тітка (ст. 1263 ЦК України).
2. Брат, онук, племінник та тітка відносяться до другої черги
спадкоємців, жінка з якою він прожив у незареєстрованому шлюбі та дитина,
народжена в цьому незареєстрованому шлюбі, відносяться до третьої черги
спадкоємців.
3. Майно Спадкодавця успадкується за законом. Згідно зі ст. 1218 ЦК
України, спадщина складається з майна, яке належало Спадкодавцю на
момент його смерті, а також з прав та обов'язків, які не припиняються з його
смертю. Розподіл спадщини між спадкоємцями здійснюється відповідно до
черги спадкоємців.
У померлої Громової залишилися два дорослих сина – Сергій та
Микита. Спадкове майно, що залишилося після смерті громової, складалося з
житлового будинку, дачі та предметів домашньої обстановки та вжитку.
Через декілька днів після похорон матері Сергій пояснив Микитові (який
страждав на алкогольну залежність і через це жив окремо від матері), що ще
за життя мати все своє майно заповідала йому, Сергію. Але оскільки вони
рідні брати, то він, Сергій дозволяє йому, Микитові, взяти собі деякі речі з
предметів домашньої обстановки та вжитку. Микита не заперечував,
подякував братові і того ж дня забрав до себе додому старенький
холодильник, оскільки його власний зіпсувався.
Через півроку, оскільки інших заяв не надходило, державний нотаріус
видав Громову Сергію свідоцтво на спадщину за законом на все майно. Через
два роки Микита Громов, якому стало відомо про відсутність заповіту
розповів цю історію знайомому юристу.
України.
1. Назвіть хто має переважне право на спадкування
предметів домашнього вжитку ?
2. Яку консультацію може дати юрист Микитові ?
3. Чи зміниться ситуація, якщо буде встановлено, що
Микита є інвалід 2 групи ?
4. Який строк позовної давності в справах зі спадкування і з
якого моменту він починається ?
1. Предмети домашнього вжитку та інші речі, що не є предметами
побуту, спадкові мають брати та сестри померлого в рівних частинах.
2. Юрист може порадити Микиті звернутися до суду з позовом про
визнання заповіту недійсним, оскільки він не був оформлений відповідно до
вимог закону. Також юрист може порадити Микиті звернутися до суду з
позовом про поділ спадщини, якщо він вважає, що йому належить більша
частина спадщини, ніж він отримав від брата.
3. Якщо один з спадкоємців є інвалідом 1 або 2 групи, то він має право
на подвійну частку спадщини. Тому, якщо Микита є інвалідом 2 групи, то він
має право на більшу частку спадщини, ніж він отримав від брата.
4. Строк позовної давності в справах зі спадкування становить три
роки з дня відкриття спадщини. Відкриття спадщини відбувається з моменту
смерті спадкоємця (ст. 1220 ЦК України).

Презентація

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Презентація

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Студентка 2 курсу 1 групи

До першого практичного заняття:

Підстави виникнення права власності":

Придбання майна у власність:

"Підстави припинення права власності":

- виберіть майно, яке може бути у приватній власності фізичних осіб:

2. Який порядок набуття права власності на знахідку?

3.Що стало підставою для відмови у задоволенні заяви

2. Хто несе в даному разі ризик випадкового знищення

3. На кого було б покладено ризик випадкового знищення

4. Охарактеризуйте обставину, що стала причиною

2. У чому суть тягаря утримання майна і як він

3. Чи може бути накладене стягнення на житловий будинок

До другого практичного заняття:

- вирішити ситуаційні завдання:

Заборона збору піску з піщаного кар'єру може мати наступні наслідки:

Необхідно враховувати індивідуальні обставини кожного власника

У даній ситуації виникла суперечка між двома братами щодо права на

1. Згідно зі статтею 436 ЦК України, за трудовим договором особисті

2. Права Петренко на його авторський твір були порушені, оскільки

3. Петренко може застосувати засіб захисту своїх прав на об'єкт

4. Стороння особа може використовувати об'єкт інтелектуальної

2. У задачі згадуються винахід та промисловий зразок. Умови

3. Право на охорону своїх прав щодо об'єкта права промислової

4. Згідно зі статтею 9 Закону "Про охорону прав на винаходи і корисні

Тема13. Загальні положення зобов’язального права.

Проект документу про прощення боргу:

Акт про прощення боргу

Ми, нижчепідписані, представники ТОВ «Руслан» та виробничого

1. ТОВ «Руслан» передало в найм виробничому кооперативу

2. Сторони домовилися про орендну плату у розмірі 2000 грн.

3. Незадовго до настання строку сплати орендної плати, у

4. Враховуючи цю обставину, директор ТЗОВ «Руслан» вирішив

5. Таким чином, ТОВ «Руслан» прощає виробничому кооперативу

6. Цей акт про прощення боргу є остаточним і не може бути

Представник ТОВ «Руслан» _______________________

Представник виробничого кооперативу «Людмила»

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним

Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» чітко

На момент укладення спірного договору обидві сторони мали необхідний

Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права

2. Чи були вони дотримані в даній ситуації?

Стаття 516. Порядок заміни кредитора у зобов'язанні

3. Яке рішення має прийняти суд, якщо виходити з того, що умови

Стаття 514. Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у

2. Що є підставою виникнення даного зобов’язання?

3. В чому полягає моральна шкода, завдана Сизову?

2. Хто є суб’єктами даного правовідношення з урахуванням

3. Що стало підставою виникнення даного зобов’язання?

5. Яке рішення винесе суд?

2. Що є підставою виникнення зобов'язання ?

3. Яке у даному випадку зобов'язання: дольове або солідарне?

4. Чи будуть відповідати за завдані збитки зазначені учні?

Друге зобов’язання: Білан зобов’язується виплатити робітникам за

2. Які види відповідальності зазначені у даній ситуації?

Порушення правил дорожнього руху: цивільно-правова

3. Що є підставою виникнення цивільно-правової

4. Яке рішення винесе суд?

5. Чи правомірні дії Білана?

Дії Білана не правомірні так як вони суперечать ст. 509 ЦК та

Тема14. Способи забезпечення виконання зобов'язання.