49.

У СК «Прогрес», який спеціалізувався на тваринництві, було організовано підсобне

виробництво з виготовлення глиняних глечиків і корит для годівлі худоби. Він здійснював
свою діяльність силами членів кооперативу і найманих працівників, а як сировину
використовував місцеві доступні корисні копалини – глину і пісок. Держадміністрація
заборонила діяльність цього підсобного виробництва, мотивуючи тим, що: 1) вона не
пов’язана з виробництвом і переробкою сільськогосподарської продукції тваринництва;
2) використовується праця осіб, які не є членами кооперативу; 3) мають місце
порушення законодавства про надра, оскільки кооператив не отримав відповідного
дозволу на розробку глини та піску.
Які правові підстави і умови організації і розвитку підсобних виробництв та
промислів у сільському господарстві? Чи відповідає чинному законодавству рішення
держадміністрації?

Щодо питання : Які правові підстави і умови організації і розвитку підсобних

виробництв та промислів у сільському господарстві ?

Підсобні промислові підприємства (цехи) і промисли організовуються в колективних і

державних сільськогосподарських підприємствах, міжгосподарських організаціях, інших
агропромислових формуваннях на правах їх виробничих підрозділів з метою забезпечення
більш повної зайнятості і закріплення робочої сили, зміцнення фінансового стану
господарств, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, покращення
використання матеріальних і місцевих сировинних ресурсів, прискорення соціального
розвитку села. За необхідності підсобні промислові виробництва створюються на
міжгосподарській основі як безпосередньо в одному із господарств-учасників, так і на
самостійному балансі. На міжгосподарській основі також організовуються спеціалізовані
лісогосподарські підприємства і дільниці для ведення лісового господарства га
комплексного використання лісових ресурсів у лісах, переданих у постійне користування
сільськогосподарським підприємством. Крім того, підприємство може створювати
підсобні виробництва на основі кооперації з промисловими підприємствами,
об'єднаннями, торговельними, постачальницькими та іншими організаціями, а також
створювати із зарубіжними партнерами спільні підприємства.

Створюються підсобні промислові виробництва в колективних сільськогосподарських

підприємствах рішенням загальних зборів або зборів уповноважених, у державних
сільськогосподарських підприємствах - директором, у міжгосподарських підприємствах
(організаціях) - рішенням зборів уповноважених господарств-учасників.

Предметом діяльності підсобних промислових підприємств і промислів є переробка

сільськогосподарської сировини, дикоростучих плодів, ягід, грибів, виробництво
будівельних матеріалів, склотари, меблів, переробка шкірсировини, пошиття робочого та
іншого одягу, виробництво товарів культурно-побутового та господарського призначення,
раціональне і ефективне використання лісосировинних ресурсів, виробництво
напівфабрикатів, вузлів, деталей, тари по кооперації з промисловими підприємствами та
здійснення будь-якої іншої діяльності, що не суперечить законодавству України.

Додатковим джерелом грошових надходжень є переробка в господарстві

виробленої сільськогосподарської продукції: виготовлення плодоовочевих консервів,
сухофруктів, борошна, олії, круп, м'ясних та молочних виробів. Переробка продукції
зумовлена і технологічним фактором — необхідністю максимально зберегти вихідні
якості. Цього досягають, дотримуючись оптимальних строків її збирання, закладання на
зберігання або переробку, тобто запобігаючи її якісним втратам. Наприклад, при
перевезенні томатів на відстань до 50 км кількість пер-шосортної продукції знижується
до 10%, на відстань до 100 км — до 15 %. У господарствах можна переробляти
нестандартну плодоовочеву сировину, яка становить до 20% валового збору. Ця
сировина (перезрілі помідори, дрібні яблука, пошкоджені кісточкові плоди та ягоди),
зберігаючи свої технологічні властивості, не може бути реалізована у свіжому вигляді, а
продукція її переробки (соки, джеми, повидло) має високі смакові якості та поживність.
Підраховано, що в умовах ринку за існуючих цін на сировину і готову продукцію реалізація
1 ц некондиційних томатів у вигляді соку забезпечує удвічі більші грошові надходження
порівняно з продажем їх у свіжому вигляді. За рахунок цього в господарствах, які мають
плодоовочепереробні цехи, урожайність плодів і овочів майже на 20% вища, ніж у тих,
де таких цехів немає. Відходи переробки плодоовочевої продукції і картоплі
господарства  використовують на корм худобі.

Підсобні промислові виробництва виконують важливу соціально-економічну

функцію не тільки стосовно сільського господарства та сільського населення.
Виробляючи продукти харчування, продукцію виробничо-технічного призначення, товари
народного споживання нехарчової групи, художні вироби, будівельні матеріали, вони
забезпечують потреби внутрішнього ринку, створюючи конкуренцію імпортним товарам
за рахунок нижчих цін.

Діяльність підсобних виробництв та промислів відбувається на підставі ГК

України, ЗК. ЛК, ВК, Статуту. господарства, що його утворило, а також на підставі
«Примірного положення про підсобні виробництва та промисли в колективних,
державних с/г підприємствах, міжгосподарських організаціях та інших агропромислових
формуваннях» схвалений Всеукраїнською Радою КСП та затв. Мін.с/г та продовольства в
березні 1994 р. На локальному рівні діяльність підсобних господарств регулюється
Положенням про підсобні виробництва та промисли, яке приймаються на підставі
«Примірного положення».

Щодо питання :Чи відповідає чинному законодавству рішення

держадміністрації?

Для того щоб дати оцінку діям держадміністрації слід проаналізувати кожну вимогу
окремо:

1) Було зазначено, що дана діяльність не пов'язана з виробництвом і переробкою

сільськогосподарської продукції тваринництва - дана вимога не відповідає дійсності,
оскільки як ми вже з'ясували, СК може створювати підсобне виробництво, яке не
пов'язане з виробництвом і переробкою сільськогосподарської продукції, а з іншою
метою.

2)Було зазначено, що використовується праця осіб, які не є членами кооперативу -

дана вимога не відповідає дійсності, оскільки згідно із ч.2 ст.34 ЗУ «Про кооперацію»
для здійснення мети і статутних завдань кооперативна організація може залучати до
роботи за трудовим договором осіб, які не є її членами. У разі залучення осіб на
визначений строк чи на час виконання певної роботи за згодою сторін між
кооперативною організацією та найманим працівником може укладатися договір у
формі контракту.

3) Було зазначено, що мають місце порушення законодавства про надра, оскільки

кооператив не отримав відповідного дозволу на розробку глини та піску дана вимога
частково - не відповідає дійсності. Згідно ч.1 ст. 23 Кодексу України про надра
землевласники і землекористувачі в межах дозволів та гірничого відводу видобувати
корисні копалини наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних місцевого
значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів.

Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження переліків корисних копалин

загальнодержавного та місцевого значення» пісок відноситься до корисних копалин
Місцевого значення, а глина до корисних копалин загальнодержавного значення.

Таким чином, серед всіх вимог держадміністрації слід дотриматися лише

отримання спеціального дозволу на видобування глини.

51. Державне сільськогосподарське підприємство «Наукове» при розробці бізнес-плану за

участю спеціалістів підприємства визначило розмір посівних площ, їх структуру,
терміни виконання сільськогосподарських робіт, урожайність сільськогосподарських
культур тощо для забезпечення виконання державного замовлення, укладених договорів, а
також задоволення власних потреб (насіння, фураж, оплата праці працівників тощо).
Департамент агропромислового розвитку обласної державної адміністрації,
відзначивши відсутність суперечностей у плані державному замовленню, все ж
зобов'язало ДСП: 1) на випадок можливих несприятливих погодних умов збільшити
посівні площі соняшнику, цукрових буряків і ячменю (предмет державного контракту) за
рахунок скорочення посівів овочевих культур; 2) конкретизувати обсяги виробництва
рослинницької продукції не лише за культурами, а й за ботанічними і товарними
сортами; 3) упровадити технологію вирощування цукрових буряків, розроблену за
кордоном та закуплену Департаментом. Чи правомірні дії Департаменту
агропромислового розвитку? 2. Який порядок планування сільськогосподарського
виробництва?
Щодо питання; 1. Чи правомірні дії Департаменту агропромислового розвитку?
Під плануванням виробничо-господарської діяльності слід розуміти специфічну форму
суспільної діяльності, що є однією із пріоритетних функши управління, сутність якої
полягає у визначенні цілей розвитку сільськогосподарського підприємства, методів,
способів та засобів їх досягнення, розробленні програми, плану дій різного ступеня
деталізації найближчим часом та на перспективу.
Процес планування дає змогу побачити весь комплекс майбутніх операцій виробничо-
господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, передбачити її результати, а
отже, створити належні умови для ефективного ведення аграрного виробництва шляхом
оптимального забезпечення необхідними матеріально-технічними засобами, а також
забезпечення реалізації виробленої підприємством товарної аграрної продукції
рослинного і тваринного походження.
Згідно із ГК України суб'єкти господарювання самостійно планують свою діяльність і
визначають перспективи розвитку, виходячи із попиту на вироблену продукцію. Основу
для планування діяльності сільськогосподарських підприємств становлять державні
контракти, які підприємство самостійно приймає до виконання, і договори, укладені із
споживачами продукції, робіт, послуг, постачальниками матеріально-технічних ресурсів
та іншими контрагентами.
Бізнес-план- це найважливіший комплексний документ, який регламентує виробничо-
господарську і комерційну діяльність підприємства, розробляється на рік і перспективу,
характеризується гнучкістю та оперативністю. Метою розроблення бізнес-плану є
планування господарської діяльності сільськогосподарського підприємства на наступні
періоди згідно з потребами ринку і можливостями одержання i необхідних ресурсів
(фінансових, матеріальних, трудових та ін.).
Законодавством України визначено випадки, коли розроблення і прийняття бізнес-плану є
обов'язковими для сільськогосподарського підприємства. Зокрема, постановою Кабінету
Міністрів України від 16 червня 1998 р. «Про особливості проведення санації
підприємств АПК» закріплено обов'язковість прийняття бізнес-плану в разі санації
сільськогосподарського підприємства.
У Додатку. 1 до цієї постанови розроблено приблизну структуру такого бізнес-плану: 1)
мета розроблення бізнес-плану; 2) вид діяльності підприємства; 3) ринки збуту,
маркетинг; 4) план виробництва; 5) організаційний план; 6) фінансовий план; 7)
очікуваний результат від фінансової підтримки.
Щодо питання: Який порядок планування сільськогосподарського виробництва?
Порядок планування раніше (до перебудовних процесів в Україні) був повністю
регламентований з боку держави.Сьогодні ж у ч.5 ст.4 ЗУ«Про сільськогосподарську
кооперацію»зазначено,що принцип автономності і незалежності сільськогосподарського
кооперативу сільськогосподарського кооперативного об'єднання передбачає їхнє право
самостійно визначати напрями діяльності сільськогосподарського кооперативу,
сільськогосподарського кооперативного об'єднання, здійснювати таку діяльність
відповідно до мети та цілей такого кооперативу, кооперативного об'єднання на засадах
самодопомоги під контролем його членів, невтручання органів державної влади, інших
державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого
самоврядування в діяльність сільськогосподарського кооперативу,
сільськогосподарського кооперативного об'єднання, крім випадків, визначених законом.
Таким чином, дії Департаменту агропромислового розвитку незаконні. Оскільки
даний департамент немає вказаних повноважень.

51. Павленко, його дружина та син, отримавши земельні паї в натурі після ліквідації КСП
загальною площею 9 га, заснували фермерське господарство. Голова цього господарства
Павленко закупив бурих лисиць і побудував звіроферму. Частину земельної ділянки було
засіяно конюшиною для подальшого її обміну на м'ясо для годівлі лисиць, частину засіяли
насінням лікарських рослин. На реалізацію виробленої продукції Павленко уклав угоди з
різними замовниками. Чи правомірні дії голови фермерського господарства? Дайте
обгрунтовану письмову відповідь.
Відповідно до ст.8 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» утримання
диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, що видається центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони
навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч.2 ст.34 ЗУ «Про ветеринарну медицину» оператори потужностей
(об'єктів), що використовуються для промислового вирощування (розведення) тварин,
зобов'язані зареєструвати їх у відповідних державних органах ветеринарної медицини. У
реєстрі зазначаються види тварин, що утримуються на відповідних потужностях
(об'єктах), кількість тварин кожного виду, назва оператора потужностей (об'єктів) та за
необхідності - назва власника тварин, адреси, телефон та інша інформація.
Відповідно до п.22 ч.1 ст.7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності»
ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: культивування рослин,
включених до таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і
прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництво,
виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на
територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних
засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного Переліку, з
урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про наркотичні засоби,
психотропні речовини і прекурсори» Тому також потрібно з'ясувати що це були за
рослини.
Таким чином, дії голови фермерського господарства не правомірні, оскільки він не
отримав дозволу та ліцензії на зайняття відповідною діяльністю.