Лекція 4

Тема: «Право власності та інші речові права»

1. Поняття право власності та його зміст
2. Форми та види право власності
3. Підстави виникнення і припинення право власності
4. Поняття та види речових прав на чужі речі
5. Спільна власність

Книга 3 Цивільного кодексу України

Поняття право власності та його зміст.

Право власності (ст.316 ЦКУ) – право особи на річ(майно), яке вона

здійснює відповідно за законом за своєю волею, не залежно від волі інших
осіб.

Існує в двох розуміннях:

1) Об’єктивному – сукупність цивільно-правових норм, що регулюють

відносин право власності (книга 3 ЦКУ)
2) Суб’єктивному – право володіння, користування та розпорядженням
майном. Право особи на речі, майно.

Право власності містить три елементи:

1. Право володіння – фактичне утримання речі в особи.

2. Право користування – вилучення корисних властивостей речі або
майна.
3. Право розпорядження – визначення власником юридичної або
фактичної долі речі.

Особливість: Тільки власник майна може мати усі правомочини.

Власник визначає фактичну та юридичну долю речі.

 Юридична доля речі – можна продати, подарувати, передавати в
оренду.

Фактична – може робити що завгодно, але якщо це не протирічить

законодавству.

Форми та види право власності

Види право власності – класифікація за певними ознаками.

Форми право власності – визначені в Конституції України.

Форми право власності:

1. Право власності українського народу. Земля, надра, водні ресурси,

повітря.
2. Приватна власність – власниками є фізичні та юридичні особи. Нема
обмежень за складом, вартістю, кількістю майна, яке особа може
мати в своїй приватній власності. Але деякі особи мають
декларувати належне їм майно (зобов’язані: державні особи,
депутати, громадські діячі, ректори, проректори).
3. Державна власність – державне майно. Завжди визначена як
державна. Розпоряджаються державні установи та її органи.
Державна власність належить на таких титулах :
Господарське відання, оперативне управління – державні установи
не можуть просто розпоряджатися державним майном.
4. Комунальна (колективної власності не існує вже, тільки
комунальна) – власність певної територіальної громади, яку
здійснюють органи місцевого самоврядування

Види право власності:

1. Право приватної власності:

 Фізичних осіб
  Юридичних осіб
2. Право державної власності:
 Господарського відання
 Оперативного управління
3. Спільної власності
 Спільна часткова
 Спільна сумісна власність
Підстави виникнення і припинення право власності

Підстави набуття правовласності – передбачені законом юридичні

факти при настанні яких, особа стає власником майна

 Первісні підстави – коли право власності виникає вперше.

Виготовлення або створення нової речі, переробка речі,
привласнення загальнодоступних дарів природи, знахідка, скарб,
бездоглядні домашні тварини, набувальна давність.

Створення нової речі – якщо річ перероблена, то в результаті її

переробки, створюється нова річ.

Привласнення дарів природі – особа може зловити рибу, зібрати ягоди,

якщо загальнодоступні дари природи.

Безхазяйна річ – якщо особа знаходить загублену річ (знахідка) або та,
власник від якої відмовився.

Скарб – закопані в землі чи приховані іншим способом гроші, валютні

цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий.

 Похідні підстави – право власності за ними виникає внаслідок

волевиявлення попереднього власника, як правил за договорами
(купівлі-продаж, поставка, дарування, спадкування, приватизація
державного або комунального майна). Обов’язково присутній
нотаріус, якщо нерухоме майно.
Припинення право власності :

1. Відчуження власником майна (продаж).

2. Відмова власника від майна.
3. Знищення майна.
4. Викуп земельної ділянки, у зв’язку з суспільною необхідністю.
5. Звернення стягнення за зобов’язаннями власника.
6. Реквізиція – в умовах воєнного або надзвичайного стану.
7. Конфіскація – за рішенням суду, зобов’язаннями власника
8. Припинення юридичної особи
9. Смерть власника, але виникає для правонаступників.

Речові права на чужі речі

Речові права на чужі речі:

1. Правоволодіння (найм, оренда) – право користування чужим

майном (сервітут). Встановлюється за рішенням суду або за
договором.
2. Право користування чужою земельною ділянкою для
сільськогосподарських потреб(емфітевзис).
3. Право забудови чужої земельної ділянки (суперфіцій).
4. Оренда
Спільна власність

Два види :

 Спільна сумісна – частки не є визначені. Як правило, виникає у

подружжя.
 Спільна часткова – частки визначені. Як правило, в результаті
отримання спадку.

Особливості:
1. Співвласники розпоряджаються спільною власністю тільки за
згодою один одного.
2. У разу продажу частки спільної власності, другий співвласник має
переважне право придбати цю частку.