2. Джерела цивільного права 3.Поняття і зміст цивільних правовідносин 4. Юридичний факт Цивільне право 1. Предмет і метод цивільного права Цивільне право – це сукупність цивільно-правових норм, що регулюють майнові й особисті немайнові відносини за участю громадян, організацій і інших матеріальних і духовних потреб громадян і захисту їх інтересів на засадах диспозитивності, юридичної рівності й ініціативи сторін. Критеріями цивільного права, як галузі права, є його Предмет і Метод регулювання. Предметом цивільного права є майнові й особисті немайнові відносини. І.Майнові відносини завжди виникають і існують або в зв’язку з перебуванням майна у визначеної особи, або у зв’язку з переходом майна від однієї особи до іншої. Цивільне право 1. Предмет і метод цивільного права Розрізняють дві основні групи майнових відносин: а)речового характеру, зв’язані з володінням тим чи іншим суб’єктом майном, тобто вони існують у виді відносин власності; б) зобов’язального характеру, зв’язані з переходом майнових прав від одних осіб до інших. Ці відносини виникають на основі договорів, угод, внаслідок заподіяння шкоди тощо. Таким чином, можна сформулювати поняття Права Власності, яке має походження із майнових відносин, які регулюються цивільним правом, виникають, змінюються і припиняються при володінні, користуванні і розпорядженні майном. Цивільне право 1. Предмет і метод цивільного права а) Право володіння – це юридична можливість фактичного володіння річчю; б) Право користування - це юридична можливість витягати з речі корисні властивості; в)Право розпорядження – це юридична можливість власника визначати фактичну і правову долю свого майна. ІІ. Особисті немайнові відносини, зв’язані з майновими, виникають із приводу авторства на здобутки науки, літератури, мистецтва, винаходи, раціоналізаторські пропозиції тощо; ІІІ. Особисті немайнові відносини, не зв’язані з майновими характеризуються відсутністю економічного змісту, їх предметом є нематеріальні блага: ім’я, честь, гідність, особисте життя тощо. Цивільне право 1. Предмет і метод цивільного права Метод цивільного права – це сукупність прийомів і засобів впливу на учасників відносин, що входять у сферу дії цивільного права. Характерними рисами цього методу є: а) юридична рівність сторін; б) ініціатива сторін при встановленні правовідносин; в) можливість вибору варіанта поводження. Що не суперечить чинному законодавству. 2. Джерела цивільного права
До джерел Цивільного законодавства відносяться:
1. Конституція України 1996р., що містить у числі інших ряд норм цивільно-правового характеру, що визначають принципові положення регулювання відносин власності (ст.ст.13, 14, 41 і ін.), регулювання особистих немайнових відносин (ст.ст.21,23,24,27, 28) і інші; 2.Цивільний кодекс України (2003р.) –є основою для регулювання майнових і особистих немайнових відносин; 3. Закони України, наприклад, Закон «Про власність», «Про підприємництво», «Про господарчі товариства» тощо; 4. Рішення Конституційного Суду України щодо Цивільного законодавства; 5. Підзаконні акти (Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, Розпорядження Облдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування тощо). 3. Поняття і зміст цивільних правовідносин
Цивільні правовідносини – це заснований на
нормах цивільного права правовий зв’язок між юридично рівними, майново й організаційно незалежними суб’єктами, що виступають, як носії суб’єктивних прав і обов’язків. Цивільні правовідносини складаються з трьох обов’язкових елементів: 1) суб’єктів; 2) об’єкта; 3) змісту. 3. Поняття і зміст цивільних правовідносин Суб’єктами цивільних правовідносин є учасники, що також іменуються особами: 1) фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства (апатриди); 2) юридичні особи – підприємства будь-якої форми власності, установи, організації, іноземні підприємства й організації тощо; 3) держава й інші соціальні утворення. 3. Поняття і зміст цивільних правовідносин Об’єктом цивільних правовідносин є те матеріальне чи нематеріальне благо, з приводу якого ці правовідносини виникають. До об’єктів відносяться : Речі, гроші, цінні папери, майно, роботи, послуги, результати творчої діяльності, особисті немайнові блага(право на ім’я, життя, здоров’я, на захист честі і гідності й інше), комерційна таємниця тощо. 3. Поняття і зміст цивільних правовідносин Зміст цивільних правовідносин – це суб’єктивні права й обов’язки його учасників. Суб’єктивне право – це міра можливого поводження управомоченої особи, що означає: 1) можливість поводитися певним чином; 2) можливість вимагати визначеного поводження від інших осіб; 3) можливість звернутися в необхідних випадках до державних органів за захистом порушеного права. Юридичний обов’язок - це міра належного поводження зобов’язаної особи. 4. Юридичний факт
Юридичні факти – це обставини реального життя, з
якими норми цивільного права зв’язують виникнення, зміну і припинення цивільних правовідносин. Юридичні факти подрозділяються на дії і події. Дії – залежать від волі суб’єктів; Події – не залежать від волі суб’єктів. Бувають абсолютні і відносні. У свою чергу дії підрозділяються на правомірні і неправомірні. Правомірними вважаються дії, дозволені, чи , у всякому разі, не заборонені нормами права. Неправомірні дії - це правопорушення, делікти. 4. Юридичний факт
Правомірні дії можуть бути підрозділені на:
а) адміністративні акти – це дії суб’єктів публічного права, спрямовані на виникнення, зміну, припинення цивільних правовідносин; б) угоди – це дії суб’єктів цивільного права, спрямовані на виникнення, зміну, припинення цивільних правовідносин; в) юридичні вчинки – дії, спеціально не спрямовані на встановлення юридичних наслідків, але такі, що породжують їх у силу розпорядження закону ( наприклад знаходження скарбу).