МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАУКОВОГО ІНСТИТУТУ ПРАВА ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

Презентація
з навчальної дисципліни
“Цивільне та торгівельне право
зарубіжних країн”

по темі “Цивільні правовідносини”

Виконала роботу:
студентка 4 курсу ННІ права
та інноваційної освіти
Навчальна група: ЮД-944
Герасименко Каміла
 План:
Поняття, особливості, структура та види
цивільних правовідносин
Класифікація цивільних правовідносин
Здійснення та захист цивільних прав та
інтересів. Форми та способи захисту
цивільних прав
 Цивільні правовідносини
Цивільне правовідношення визначають як засноване на нормах цивільного закону
правовідношення, що складається з приводу матеріальних і нематеріальних благ,
учасники якого, володіючи правовою автономією і майновою відокремленістю,
виступають як юридично рівні носії прав і обов'язків, реалізація яких
забезпечується можливістю застосування засобів державно-примусового впливу.

Елементи цивільного
правовідношення
суб'єкт зміст
правовідносин правовідносин
об'єкт
правовідносин
учасники цивільних цивільні права і
правовідносин, що, у обов'язки
Об’єктами цивільних
свою чергу, іменуються суб’єктів
правовідносин можуть бути речі,
особами або суб'єктами правовідношення
дії, результати дій, результати
правовідносин
духовної і інтелектуальної
творчості, а також особисті
немайнові блага.
 Суб'єктами цивільних
правовідносин можуть бути:

фізичні особи Українська держава юридичні особи

громадяни України, а також іноземні підприємства будь-яких форм

громадяни й особи без громадянства, що
користуються однаковими з громадянами
України майновими й особистими,
немайновими правами (за
виключеннями, встановленими в законі)
власності, об’єднання,
громадські організації,
кооперативи, господарські
товариства, іноземні
підприємства й організації і т.д.

Необхідною умовою участі осіб в цивільних

правовідносинах є наявність у нього цивільної
правоздатності — абстрактної, загальної здатності
особи мати передбачені законом права і нести обов'язку.
 суб'єктивне
цивільне право

Суб'єктивне цивільне право - це засноване на цивільно-правових нормах

право особи здійснювати певні дії і вимагати задоволення свого інтересу
від зобов'язаної особи.
Суб'єктивний цивільний обов'язкок - це заснована на законі міра
від повідної поведінки зобов'язаної особи.

Зміст суб'єктивного цивільного права полягає в

тому, що закон уповноважує суб’єкта права:

вимагати відповідної
здійснювати певні
поведінки від
дії (наприклад, звертатись у необхідних
зобов'язаних осіб
володіти річчю, випадках до суду з вимогою
(наприклад, передати
користуватись та розглянути питання про
річ, виконати роботу,
розпоряджатись застосування примусової
сплати ти гроші і
нею) сили державного апарату до
т.д.)
зобов'язаних осіб
Класифікація цивільних правовідносин

відносні
за зв'язками між
учасниками абсолютні

за залежністю зобов'язальні
задоволення інтересів
уповноваженої особи речові
від дій інших осіб

прості
за структурою
складні
Класифікація цивільних правовідносин

майнові

за характером змісту немайнові правовідносини

регулятивні
по підставах
виникнення
охоронні

по тривалості термінові
існування
безстрокові
 Здійснення та захист цивільних
прав та інтересів
Здійснення суб’єктивного цивільного права – це реалізація уповноваженою
особою тих можливостей, які є в змісті цього права
Межі здійснення цивільних прав і виконання обов’язків – це встановлені законом
або договором границі діяльності суб'єктів правовідношення по реалізації
можливостей, які складають його зміст

Ці межі встановлюються законом по таким критеріям:

Способам здійснення (правила про допустимість тих чи інших засобів

здійснення)
Цілями здійснення (заборона використовувати здійснення цивільних прав і
обов'язків для досягнення соціально шкідливих цілей

Строкам здійснення (здійснення цивільних прав і обов'язків має відбуватися у

встановлені законом строки, пропуск яких виключає можливість примусового
виконання

Формам і засобам захисту (закон допускає лише чітко визначені форми і

засоби їх захисту)
 форми захисту цивільних прав

Юрисдикційну форму захисту Неюрисдикційну форму захисту

– це захист цивільних прав
державними або
уповноваженими державою
органами. Юрисдикційна форма
захисту означає можливість
захисту цивільних прав у
судовому або адміністративному
порядку
– це захист цивільного права самостійними
діями уповноваженої особи без звернення до
державних або інших уповноважених органів.
Конституція України надала право кожному
захищати свої права і свободи від порушень та
протиправних посягань будь-якими не
забороненими законом засобами

Самозахист цивільних прав

– це здійснення уповноваженою особою не заборонених
законом дій фактичного або юридичного порядку, спрямованих
на захист його особистих або майнових прав і інтересів у
відповідності до моральних засад суспільства
 Засоби оперативного
впливу

це такі юридичні міри, які застосовуються до порушника безпосередньо

уповноваженою особою як стороною у цивільному відношенні без звернення за
захистом права до компетентних органів

одностороння відмова перевід на затримка вантажу

від порушеного попередню одержувачу до
іншою стороною оплату продукції внесення їм оплати
договору

Односторонній характер мір

оперативного впливу потребує
спеціальних гарантій:

застосування їх можливе тільки у випадках, їх застосування не позбавляє

передбачених законом або договором можливості зобов’язаної особи
звернутися до суду
 Способи захисту
цивільних прав

відшкодування моральної відновлення становища, яке існувало

(немайнової) шкоди до порушення

компенсація моральної шкоди визнання правочину недійсним

відшкодування збитків та інші

примусове виконання обов'язку в
способи відшкодування майнової
натурі
шкоди

зміна правовідношення визнання цих прав

припинення правовідношення припинення дії, яка порушує право

визнання незаконними рішення, дій

інші способи захисту, чи бездіяльності органу державної
що встановлені у законі або влади, органу влади АРК або органу
договорі місцевого самоврядування, їхніх
посадових і службових осіб
 Відшкодування
збитків
Цей спосіб полягає в тому, що боржник відшкодовує кредиторові
понесені ним майнові збитки. На відміну від компенсації в натурі, у
даному випадку йдеться про грошову компенсацію на користь
потерпілої особи

Під збитками законодавець

визначає:

втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі доходи, які особа могла б

знищенням або пошкодженням речі, а реально одержати, якби її
також витрати, які особа зробила або право не було порушене
мусить зробити для відновлення свого (упущена вигода) (п.2. ч. 2 ст.
порушеного права (реальні збитки); 22 ЦК України)
 Відшкодування моральної шкоди
Цей спосіб захисту полягає у покладенні на порушника обов'язку
сплатити потерпілому грошову компенсацію за фізичні або моральні
страждання, які той переніс внаслідок скоєного правопорушення

Моральна шкода полягає:

у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з

протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких
родичів
у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі
знищенням або пошкодженням її майна
у фізичному болю, якого особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим
ушкодженням здоров'я
у приниженні честі, гідності і ділової репутації фізичної або юридичної
особи (п.4 ч.2 ст. 23 ЦК України)