Недоговірні Зобов’язання.

відшкодування шкоди
 Недоговірні зобов'язання —

  зобов'язання, які виникають і за відсутності укладеного між

сторонами договору, в силу пев­них юридичних фактів. Ці
зобов'язання можуть виникати як із неправомірних
дій (заподіяння шкоди), так і з
правомірних (публічна
обіцянка винагороди тощо).
 З цього приводу російські вчені В. Т. Смирнов, А. О. Собчак
звертають увагу на те, що сама назва зобов’язання із завдання
шкоди бере свій початок і походить від латинського слова delictum,
яке застосовувалося ще римськими юристами й означало
правопорушення, тобто «завдання шкоди окремій особі, її сім’ї або
майну порушенням правового припису або заборони, внаслідок чого
незалежно від волі правопорушника виникають нові права і правові
обов’язки»
 Одним із видів недоговірних зобов'язань
є зобов'язання з відшкодування
шкоди (підрозділ 2 розділу 3 книги п'ятої
ЦК України). Згідно зі ст. 1166 ЦК України
вони виникають унаслідок неправомірного
порушення особистих немайнових, а також
майнових прав фізичної або юридичної
особи та спрямовані на забезпечення
найбільш повного поновлення порушених
прав за рахунок заподіювана шкоди або
інших осіб, на яких законом покладено
обов'язок відшкодування шкоди. 
  по-перше, шкода може завдаватися шляхом порушення як особистих,
так і майнових прав потерпілого, але незалежно від того, які права
порушені, зазначені зобов'язання мають майновий характер;

 по-друге, ці зобов'язання виникають

внаслідок порушення абсолютних по-
прав потерпілого, до яких належать третє, зазначені
особисті немайнові права (право на зобов'язання є
життя, здоров'я, особисту
недоговірними,
недоторканність тощо) або майнові
права (права власника, носія інших оскільки
речових прав, права законного порушують не
володільця); умови договору, а
права,
передбачені
законом;
 Система зобов'язань з відшкодування
шкоди:
 1) відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист;
 2) відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником або
іншою особою;
 3) відшкодування шкоди, завданої актами законодавчої та виконавчої влади;
 4) відшкодування шкоди, завданої актами правоохоронних органів та органів судової влади;
 5) відшкодування шкоди, завданої фізичними особами з частковою або неповною цивільною
дієздатністю, недієздатними, з вадами психічного чи фізичного стану та особами з
обмеженою цивільною дієздатністю;
 6) відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину;
 7) відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки;
 8) відшкодування ядерної шкоди;
 9) відшкодування шкоди, завданої фізичній особі каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я
або смертю;
 10) відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг);
 11) відшкодування моральної шкоди
Принципи інституту відшкодування шкоди
проглядаються в основних притаманних йому ідеях:

 а) генерального делікту;
 Потерпілий (кредитор) звільняється від необхідності доказу наявності у
поведінці завдавача шкоди вини чи протиправності цієї поведінки. Тягар
доказу відсутності протиправності чи вини завдавача шкоди лежить на
ньому самому. Ідея генерального делікту відображена у ст. 1166 ЦК,
згідно з якою майнова шкода, завдана особистим немайновим правам чи
майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному
обсязі особою, яка цю шкоду завдала.
 б) повного відшкодування завданої шкоди.
 Принцип повного відшкодування означає, що обсяг обов’язку
відшкодувати шкоду визначається розміром цієї шкоди. Щоправда, із
загального правила стосовно повного відшкодування завданої шкоди
законом встановлюються деякі винятки
 ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ЗА ПОШКОДЖЕНЕ/
ЗРУЙНОВАНЕ МАЙНО В РЕЗУЛЬТАТІ ЗБРОЙНОГО
КОНФЛІКТУ.

 У подібних правовідносинах, у рішенні від 8 січня 2004 у справі Айдер та інші проти
Туреччини (Ayder and Others v. Turkey) Європейський суд з прав людини вказав, що
відповідальність держави носить абсолютний характер і має об’єктивну природу,
засновану на теорії соціального ризику (social risk). Таким чином, держава може бути
притягнута до відповідальності з метою компенсації шкоди тим, хто постраждав від дій
невстановлених осіб або терористів, коли держава визнає свою нездатність підтримувати
громадський порядок і безпеку або захищати життя людей і власність (п. 70). При цьому,
на думку ЄСПЛ, відсутність об’єктивного і незалежного розслідування випадку
заподіяння шкоди є самостійною підставою відповідальності держави за дії своїх органів
та їх посадових осіб. У рішенні від 19 жовтня 2012 року у справі «Катан та інші проти
Молдови та Росії» ЄСПЛ зазначив, що хоча Молдова не має ефективного контролю над
діями «ПМР» в Придністров’ї, той факт, що цей регіон визнається за міжнародним правом
як частина території Молдови, тягне за собою обов’язок за статтею 1 Конвенції
використати всі доступні їй юридичні та дипломатичні засоби з тим, щоб продовжувати
гарантувати здійснення прав і свобод, визначених Конвенцією, усіма особами, які там
проживають (п. 110). Таким чином, правова позиція Європейського суду з прав
людини ґрунтується на ствердженні про абсолютну відповідальність держави,
зобов’язаної забезпечити в суспільстві мир і порядок і витікаючу з неї особисту і
майнову безпеку людей, що знаходяться під її юрисдикцією.
 Підстави стягнення матеріальної і моральної шкоди та визначення її
розміру В цьому контексті основним питанням, яке поставало перед
українськими судами, стало застосування ст. 1166 та ст. 1177 ЦК
України, а також ст. 19 Закону України «Про боротьбу із тероризмом»
як загальних і спеціальних підстав для відшкодування матеріальної
шкоди, завданої позивачам. Окрім того, зважаючи на те, що
положення ст. 1177 ЦК України передбачають відшкодування шкоди,
завданої внаслідок скоєння злочину, то кваліфікація відповідних дій
стосовно майна позивачів так само ставала предметом судового
аналізу. До березня 2016 заяви про стягнення матеріальної шкоди,
завданої майну, яке перебуває у власності позивача, залишались
судами без задоволення, як наприклад, у справі № 243/9783/15-ц.
В цьому випадку суд прийшов до такого висновку через те, що
підставами для позовних вимог заявниця вказала ст. 1166 та ст. 1177
ЦК України. Щодо ст. 1166 ЦК України, то відмовляючи у задоволенні
позовних вимог у цій справі суд першої інстанції виходив з того, що
відповідно до її частин першої та другої шкода, завдана майну
фізичної особи неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,
відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Проте
обов’язок довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її
розмір покладається на позивача. Як вказав у своєму рішенні суд,
позивачка не довела факт заподіяння їй шкоди саме відповідачами
у справі – СБУ та КМУ.
 3. Відшкодування шкоди, завданої особою у
разі здійснення нею права на самозахист
 Стаття 1169. Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на
самозахист
 1. Шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних
посягань, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були
перевищені її межі, не відшкодовується.
 2. Якщо у разі здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій
особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала. Якщо такої шкоди
завдано способами самозахисту, які не заборонені законом та не суперечать
моральним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчинила
протиправну дію.
 Наочні приклади у Тілє, у яких йдеться про радянське правосуддя, проте
подібні ситуації зустрічаються і в українських реаліях. Одна людина
напала з сокирою на іншу. Той оборонявся від нападу лопатою і вбив
нападника. Особа, котра оборонялася, була засуджена за перевищення
меж необхідної оборони через невідповідність засобів захисту засобам
нападу, оскільки древко лопати довше рукоятки сокири
(топорища). Тобто, за логікою суду в цьому випадку засіб захисту не
відповідав засобу нападу. З чого випливає висновок, що якщо
оборонятися лопатою від сокири, потрібно спочатку відламати від неї
древко, щоб воно стало коротше топорища.
 Самозахист в США
Вересень 2009 р. – студент хімії Джонс Хопкінс Джон
Понтолілло вбиває
беззбройного зловмисника самурайським мечем.
Прокурори вважають виправданим вбивство біля
кампусу Північного Балтімору.
Раніше поліція відвідала будинок Понтолілло та
попередила мешканців про підозрілого гостя.
Студент приєднався до поліції та охорони у швидкому
пошуку, але нічого не знайшов.
Пізніше, перед сном, Понтолілло знову вийшов, на
цей раз озброївшись, і зіткнувся з зловмисником
біля гаража.
Він сказав поліції, що замахнувся, коли його підперли
до дверей і побоювався за своє життя.
 Виправдання за «подвійне вбивство»
  People vs. Simpson «Народ против Симпсона»
 Знаменитый американский футболист и актёр был обвинён в убийстве своей бывшей жены 
Николь Браун-Симпсон (англ. Nicole Brown Simpson) и её приятеля Рональда Голдмана (англ.
 Ronald Goldman). Это было самое затяжное судебное разбирательство в истории Калифорнии
(более девяти месяцев), где такого рода преступления предусматривают смертную казнь.
 Двойное убийство совершено поздно вечером 12 июня 1994 года в бывшем доме Симпсонов.
Накануне Симпсон вместе с Николь был на школьном мероприятии, где выступала их
восьмилетняя дочь Синди (последняя вместе с пятилетним братом Джастином находилась в
детской спальне на втором этаже в момент убийства).
 В тот вечер экс-супруга спортсмена Николь ужинала в ресторане. Она, по версии следствия,
забыла там свои очки, и её знакомый официант Рональд Гольдман завёз очки домой Николь.
Предполагается, что они были любовниками на том этапе знакомства.
 Оба были заколоты профессиональным ножом немецкого производства, который
подозреваемый купил за три недели до трагедии. Голова женщины почти полностью отделена
от туловища, её лицо было сильно изуродовано, а мужчине нанесены множественные
смертельные ранения в шею, грудь и живо
 23 января 1995 года в Лос-Анджелесе начался суд, накануне которого Симпсон объявил, что
заплатит «500 тысяч долларов тому, кто наведёт следствие на след истинного убийцы
своей бывшей жены».
Відшкодування юридичною або фізичною особою
шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою

 ЦК України у ч. 1 ст. 1172 передбачає, що юридична або фізична особа

відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним
своїх трудових (службових обов’язків). Порівнюючи із загальними умовами
позадоговірної відповідальності, цей вид спеціальної відповідальності
наділений певними особливостями. Насамперед, протиправність діяння
полягає в тому, що особа повинна вчинити не просто протиправне діяння
(дію або бездіяльність), а вчиняти його за таких умов:
 — коли між нею та відповідною юридичною чи фізичною особою є трудові
службові правовідносини;
 — коли матеріальна шкода завдається безпосередньо під час виконання
трудових (службових) обов’язків1
Протокол медичного огляду, складений із суттєвими недоліками, є
підставою для відшкодування лікувальним закладом моральної шкоди
– Верховний Суд

 У липні 2011 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди загинув син

позивачів. Протокол медичного огляду для встановлення факту вживання
психоактивних речовин та стану сп’яніння водія автомобіля, який спричинив
зіткнення, було складено з недоліками через порушення співробітниками
комунальної установи «Центральна районна лікарня» та КУ «ЛПУ Міська лікарня
№ 5» м. Костянтинівки своїх посадових обов’язків. Так, протокол медичного
огляду був підписаний лікарем, який не дочекався результатів лабораторних
досліджень та не встановив, чи знаходився водій у стані алкогольного чи
іншого сп’яніння. У подальшому в результаті визнання медичних документів
недопустимими доказами суд, який розглядав кримінальну справу, застосував
до зазначеного водія амністію та звільнив від кримінальної відповідальності.
 У липні 2017 року батьки загиблого звернулися до суду із позовом до КУ
«Центральна районна лікарня» про відшкодування моральної шкоди,
стверджуючи, що упродовж шести з половиною років вони відчувають
моральні страждання, які спричинені неправомірними діями медичних
працівників, викликані пожиттєвими негативними наслідками, пов’язаними
із непритягненням до кримінальної відповідальності винуватця смерті
їхнього сина.
 Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 23 серпня 2018 року розмір
моральної шкоди, визначений судом першої інстанції, збільшено до 100 тис. грн
для кожного позивача з огляду на глибину душевних страждань через втрату
сина.
Стаття 1176. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що
здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду

 1. Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження,

незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного
застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного
накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних
робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини
посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову
діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
 Суд першої інстанції стягнув 500 тис. грн. моральної шкоди,
апеляційний суд змінив суму на 3 млн. грн, з чим погодився
Верховний Суд

 Суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованим та доведеним той факт, що у зв`язку з

таким переслідуванням з боку правоохоронних органів, які згодом закрили кримінальні
провадження відносно позивача, останній зазнав душевних переживань, втратив
авторитет серед оточення, був відсторонений від посади, зазнав надзвичайного
впливу, що призвів до глобальної зміни його життєвого укладу та завдав йому значних
страждань. При цьому наявність такої шкоди, як вже зазначалося вище, визнається та
не заперечується й відповідачами, які фактично заперечували лише щодо розміру її
відшкодування.
 Суд встановивши всі обставини справи, аналізуючи ступінь негативного впливу на
життя та свідомість позивача як факту безпідставного кримінального переслідування в
цілому, так і факту його тривалого безпідставного утримання під вартою зокрема,
значні порушення життєвого укладу та моральні страждання, які поніс позивач через
неможливість тривалого відновлення своїх прав, прийшов до обґрунтованого висновку,
що належний розміром відшкодування моральної шкоди в даному випадку складає 3
000 000 грн., що відповідає принципу розумності та справедливості.
Відшкодування шкоди, завданої
джерелом підвищеної небезпеки
 Так, відповідно до ст. 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є
діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням
транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням,
зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших
речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських
порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність
здійснює, та інших осіб
 Як вирішити справу?
Дві собаки, що належать позивачу та відповідачу,
відповідно,
вели бійку і в процесі спроби розірвати бій
відповідач ударив позивача в очі палицею.
У суді першої інстанції підсудний просив надати
присяжним вказівки щодо недбалості, що нагадує
стандарт розумної особи, але суддя відмовився
давати вказівки.
Присяжні винесли вирок на користь позивача, а
відповідач подав апеляцію.
https://en.wikipedia.org/wiki/Brown_v._Kendall
 Так, рішенням Київського районного суду м.Полтави від 9.06.2010 (справа
№2-3306/10) частково задоволено позовні вимоги І. про відшкодування
матеріальної та моральної шкоди, завданої йому укусами службової собаки
породи «московська сторожова», яка
 належить відповідачці К. У результаті нападу тварини позивачеві були
завдані легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасне погіршення
стану здоров’я.
 «Дикі звірі є джерелом підвищеної небезпеки лише за умови їх перебування у володінні людини».

 Слід визнати правильним посилання суду на ст.1187 ЦК під час задоволення

позовних вимог про відшкодування шкоди, заявлених особами, які
постраждали від службових собак і собак бійцівських порід, оскільки їх
утримання визначено законодавцем як джерело підвищеної небезпеки
(порядок їх утримання визначено законами).
 Так, позивачка О. звернулася в суд з вимогою компенсувати
матеріальну та моральну шкоду з тих підстав, що 6.08.2009 та
10.09.2009 на її земельній ділянці дикими кабанами було
знищено урожай кукурудзи та картоплі. Рішенням
Тлумацького районного суду Івано-Франківської області в
задоволенні позовних вимог О. до ЛМП «Хотимир» с.Хотимир
Тлумацького району Івано-Франківської області відмовлено.
 Відмовляючи в задоволенні позов­них вимог, суд виходив із
положень стст.1166, 1167 ЦК та стст.2, 3 закону «Про
мисливське господарство та полювання», відповідно до яких
мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі,
належать до природних ресурсів загальнодержавного
значення та в межах території України є об’єктами права
власності українського народу. Від імені українського народу
права власника мисливських тварин здійснюють органи
державної влади та органи місцевого самоврядування в
межах, визначених Конституцією. Судом у ході розгляду було
встановлено, що ЛМП «Хотимир» не є органом державної
влади, а відтак — і власником диких тварин, які перебувають
в урочищі Тисменицького району Івано-Франківської області.
 Відшкодування шкоди, завданої внаслідок
недоліків товарів, робіт (послуг)

 За неналежне надання стоматологічних послуг на користь

пацієнта стягнуто 40 000,00 грн. моральної шкоди.
 Юридичний Центр «Алекс» в особі адвоката Травянко О.І., в
суді представляв інтереси фізичної особи Г., щодо
відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди та інших
затрат з однієї Київської стоматологічної клініки, яка при
відсутності необхідної ліцензії надала нашому клієнту неякісні
послуги (встановили не ті зубні протези, які мали встановити),
при тому, що роботи були виконані неякісно. Результат: з
відповідача стягнуто моральну шкоду 40тис.грн., та інші
витрати; відносно керівництва стоматологічної клініки
порушено кримінальне провадження за незаконне зайняття
підприємницькою діяльністю.
 https://protocol.ua/ua/pozov_pov_yazaniy_z_vidshkoduvannyam
_koshtiv_za_nenalegne_nadannya_stomatologichnih_poslug/
 Самовільне підключення напруги поза приладом обліку, що спричинило
заниження платежу за електроенергію, зафіксоване в акті енергетичної
компанії, є підставою для стягнення вартості недоврахованої
електроенергії.
 Бажання споживачів електроенергії зменшити рахунки за електрику абсолютно
зрозумілі в сучасних реаліях економічного життя. Але в той час, як одні
користувачі використувують енергозберігаючі лампи і технології, інші
намагаються знизити суму платежу за електричну енергію шляхом шахрайства.
Представлена сьогодні судова справа саме про це.
 ВССУ погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що
громадянин – власник квартири (відповідач) установив пристрій, що
занижує покази приладу обліку електричної енергіі, а саме – прихованим
способом влаштував самовільне підключення напруги поза приладом
обліку, в результаті чого електрична енергія розходується, але
лічильником не враховується. З відповідача стягнуто на користь Публічного
акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпрообленерго» (позивач) суму вартості
недоврахованої електричної енергії у розмірі 27 171 грн. 89 коп.
 Ухвалючи рішення, суди зазначили, що відповідний договір про користування
електричною енергією було укладено саме відповідачем, який є єдиним
власником квартири. Згідно ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що
йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
 Спір за позовом «МАУ» до ТОВ «Амік
Авіейшен Україна»
 Рішенням Комітету було встановлено, що ТОВ «Амік Авіейшен Україна»
зловживало монопольним становищем шляхом завищення на 24% вартості послуг
з реалізації авіаційного пального із заправкою повітряних суден на території
Міжнародного аеропорту «Харків» та Міжнародного аеропорту «Одеса». Суд
першої інстанції повністю задовольнив вимоги позивача. Під час апеляційного
розгляду сторони уклали мирову угоду, відповідно до якої ТОВ «Амік Авіейшен
Україна» погодилося сплатити позивачу 300 тис. доларів США. Цю справу варто
відзначити, оскільки в ній вперше суд затвердив мирову угоду у справі щодо
стягнення шкоди внаслідок порушення конкуренційного законодавства.
Чи є тут порушення антимонопольного
законодавства?
 Rozetka, АТБ і «Нова Пошта» запустили кур'єрську доставку продуктів
додому
 Як написав на своїй сторінці в Facebook засновник Rozetka Владислав
Чечоткін, цей проєкт запустили на прохання президента Володимира
Зеленського. Він попросив бізнесменів організувати доставку населенню
всього необхідного додому, аби люди мали можливість дотримуватись
карантину.
 Функції між компаніями розподілили наступним чином:
 АТБ формуватиме пакети і продаватиме продукти за мінімальною ціною;
 Rozetka надаватиме свій сайт для розміщення продуктів і оброблятиме всі
замовлення безкоштовно, оскільки в АТБ немає онлайн-магазину;
 «Нова Пошта» доставлятиме ці замовлення додому за собівартістю.
Відшкодування моральної шкоди
 моральна шкода — це фізичні або душевні страждання, завдані фізичній
особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю (ч. 1 ст. 1167
ЦК), якими порушуються її особисті немайнові права або які посягають на
належне фізичній особі майно, а також приниження честі, гідності,
ділової репутації фізичної або юридичної особи
 Рука Джорджа А. Хокінса була розірвана від контакту з
електричним проводом після включення світла на кухні його
сімейного будинку, коли йому було 11 років (1915). До його
батька Чарльза звернувся Едвард Р. Б. Макгі, місцевий лікар у
Берліні, Нью-Гемпшир, про видалення шрамів. Макгі
гарантував відновити травмовану руку «стовідсотковою
доброю рукою». Макгі застосував техніку "прищеплення
шкіри", яка йому була незнайома і не зміг видалити шрами.
Оскільки Макгі використовував шкіру з області грудей Хокінса,
трансплантат спричинив на долоні руки Хокінса відростання
густого волосся.
  У 1926 році Хокінс подав позов за теорією порушення
договору і йому було виплачено збитки від болю від операції
та шкоди, яку завдала його операція. Перед судом було
питання про те, який вид відшкодування збитків слід
присуджувати.
  У апеляційній скарзі Верховний суд Нью-Гемпширу
постановив, що розмір присудженої шкоди повинен бути
рівний різниці між вартістю того, що йому обіцяли отримати
Хокінс - "стовідсотковою доброю рукою" - і тим, що він
насправді отримав - волохаті долоні - а також будь-які
випадкові втрати, які він зазнав внаслідок порушення. Це
відоме як відсоток очікування (або збиток від очікування),
який намагається поставити позивача в положення, де вони
були б, якби договір не був порушений.
 Суд виніс питання про відхилення аргументу про
відшкодування шкоди за біль та страждання, оскільки біль та
страждання були неявною частиною договору на операцію.
 Справа «ТОВ «Світ розваг» та інші проти України»

Заявники стверджували, зокрема, що заборона Законом України від 15

травня 2009 року операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, у
тому числі, скасування отриманих ними раніше довгострокових ліцензій
на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор,
становила втручання в їхнє право на мирне володіння своїм майном
всупереч статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Друга заявниця також
стверджувала про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у
зв’язку із зупиненням дії її ліцензії наказом Міністерства фінансів України
від 08 травня 2009 року незадовго до повної заборони операцій з надання
послуг у сфері грального бізнесу.
Перший та друга заявники також, посилаючись на пункт 1 статті 6
 Конвенції, стверджували, що національні суди не навели достатніх підстав
для своїх рішень і, зокрема, не прокоментували посилання заявників на
статтю 1 Першого протоколу до Конвенції та практику Суду на підтримку
своїх тверджень. Перший та третій заявники також, посилаючись на 
статтю 13 Конвенції, стверджували, що не мали ефективного засобу
юридичного захисту щодо можливого порушення їхніх прав за статтею 1
Першого протоколу до Конвенції.
 Заявники придбали ліцензії на  23 грудня 2008 року Кабінет Міністрів
провадження діяльності з організації України вніс до Верховної Ради України
та проведення азартних ігор на законопроект про регулювання
зазначені у Додатку періоди. Вони діяльності у сфері грального бізнесу.
(окрім третього заявника; див.  Законопроект пропонував детальні
пункти 43-47) здійснювали діяльність правила для всебічного регулювання
у сфері грального бізнесу. Ліцензії комерційних операцій з надання послуг
були попередньо оплачені на весь у сфері грального бізнесу, зокрема нову
період їхньої дії. Кожен із заявників систему ліцензування та низку
сплатив за ліцензії в українських регулятивних вимог 
гривнях (далі - грн) суми,
еквівалентні 150000 євро (див. 
 18 березня 2009 року відповідний
пункт 63). У зв’язку з набранням 25 комітет Верховної Ради України
червня 2009 року чинності Законом затвердив текст законопроекту зі
 ліцензії були скасовані (див.  змінами до другого читання
пункт 15 нижче
 07 травня 2009 у гральному
закладі у м. Дніпро сталася
пожежа, внаслідок чого
дев’ять осіб загинули та
одинадцять постраждали.
Цей випадок привернув
значну увагу громадськості.
 Того дня Кабінет Міністрів України видав 
розпорядження «Про заходи щодо
підвищення безпеки громадян», яким
передбачалося вжиття низки заходів у
зв’язку з трагічною подією, зокрема, було
зобов’язано:
 (i) Міністерство фінансів України та місцеві
органи виконавчої влади вжити заходів для
анулювання ліцензій суб’єктів
господарювання, які володіли закладом, де
сталася пожежа; та
 (ii) Міністерство фінансів України зупинити
строком на один місяць дію всіх ліцензій на
провадження діяльності з організації та
проведення азартних ігор.

 15 травня 2009 року Верховна
Рада України ухвалила внесений
26 березня 2009 року (див.  заборона певного виду діяльності;
пункт 8) законопроект.
Відповідний закон (далі - Закону
України «Про заборону»)
заборонив усі операції з надання
послуг у сфері грального бізнесу
в Україні, з деякими обмеженими
винятками, зокрема щодо
лотерей. Закон не містив жодних
положень щодо відшкодування
власникам ліцензій (див.  
пункти 66 і 67).
 Президент України наклав вето на 
Закон України «Про заборону». Зокрема, він
зазначив, що:
 (i) Закон України «Про ліцензування певних
видів господарської діяльності» не передбачав
таких підстав для анулювання ліцензій, як
 (ii) запропонований закон суперечив
конституційним положенням щодо захисту
права власності (див. пункт 58);
 (iii) запропонований закон нічого не
передбачав щодо питання вже понесених
підприємствами витрат у зв’язку з придбанням
ліцензій та орендою; а також, що
(iv) суб’єкти господарювання звертатимуться
до держави з позовами про відшкодування
коштів, сплачених ними за ліцензії та
сертифікати, а також про відшкодування будь-
якої іншої шкоди, яку вони понесуть, якщо
 11 червня 2009 року Верховна Рада України подолала вето.
 15. 25 червня 2009 року закон набрав чинності, і з того дня ліцензії заявників
вважалися скасованими на підставі до закону.
 16. Заявники звернулися до національних судів з позовами про відшкодування
шкоди, проте позови були залишені без задоволення.
Кирпич просто так ни кому на голову не падает!
Завжди є відповідальний і в даному випадку це
ОСББ!
 В цій справі цікавий відповідач - Об’єднання співвласників багатоквартирних
будинків поведінка якого ні чим не відрізнилася від поведінки комунальників в
аналогічних випадках. Так на балансі ОСББ перебував будинок, частина фасаду
якого раптово обвалилася і пошкодила автомобіль позивача.
 Позивач зробив все правильно: зафіксував факт нанесення шкоди власному майну,
сфотографував, оцінив розмір цієї шкоди та отримав через міську раду лист про
знаходження аварійного будинку на балансі ОСББ. Суд першої інстанції
задовольнив позов частково і стягнув з ОСББ 26 тис. гривень матеріальної шкоди
та судовий збір. І треба ж, замість того щоб сплатити цю «надзвичайно велику
суму», ОСББ в найкращих традиціях державних органів уперто оскаржує
рішення суду та витрачає додаткові кошти на судовий збір. Суд апеляційної
інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін, і далі мабуть ОСББ
буде грати в нищеброда.
 Вирішуючи цей спір суди застосували 
ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ,
відповідно до якої ОСББ як балансоутримувач зобов'язане
забезпечувати управління майном власними силами або укладати
договір з юридичними особами на управління майном,
забезпечувати умови, для своєчасного проведення капітального і
поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів,
нормативів, норм та правил, забезпечити належні експлуатацію та
утримання майна, що перебуває на його балансі. Падіння частини
фасаду будинку є очевидним доказом того, що ОСББ покладений
на нього обов’язок не виконало, тому згідно ст. 1166 ЦК України
 має нести матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду.
 На жаль одеські судді не побачили моральних страждань
позивача у цій справі. Тому сподіваємося наступного разу фасад
будинку впаде на машини таких суддів, і вони на власному
досвіді зможуть пересвідчитися у наявності або відсутності в них
моральних страждань після цього.