Задача 53.

До відділу кадрів мережі супермаркетів з проханням прийняти його на літній період на роботу
звернувся 16-річний П.Травкін. Менеджер з персоналу відповів Травкіну, що питання про
прийняття його на роботу може бути вирішене тоді, коли він отримає паспорт. Травкін отримав
паспорт і знову звернувся до відділу кадрів. Менеджер з персоналу запропонував Травкіну прийти
наступного дня з одним з батьків. Коли на наступний день прийшла мати Травкіна, менеджер
почав вимагати від неї написання заяви про те, що у разі нещасного випадку з її сином вона не
буде мати претензій до фірми.

Хто виступає суб'єктами трудового права? Оцініть рівень знаньу сфері трудового права менеджера
з персоналу.

У даній ситуації суб'єктами трудового права є:

Менеджер з персоналу - представник роботодавця, який відповідає за процес найму та прийняття
працівників.
П. Травкін – працівник - особа, яка звернулася з проханням прийняти його на роботу на літній
період.
Мати П. Травкіна – представник працівника, опікун. (відповідно до статті 187 Неповнолітні, тобто
особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до
повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці
користуються пільгами, встановленими законодавством України., що говорить про те, що мати
взагалі не повинна там бути, адже за статтею 188 для працевлаштування потрібен один з батьків
або їх представник лише для осіб, які не досягли 16 річного віку)

Менеджер вимагав від П. Травкіна отримання паспорта, що є порушенням 24 статті Кодексу

законів про працю, яка говорить, що «При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний
подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу». Тобто у разі відсутності паспорта
менеджер мав прийняти Травкіна за іншими документами, що посвідчують його особу.

Далі, вимагати від матері написання заяви про відмову в претензіях у разі нещасного випадку є
надмірним запитом, який порушує статтю 5 Закону України про охорону праці (Права на охорону
праці під час укладання трудового договору) та статтю 13 (Роботодавець несе безпосередню
відповідальність за порушення зазначених вимог, тобто вимог про охорону праці і шкоду здоровю
і життю працівника), також порушує статтю 173 Кодексу законів про працю, що говорить «Шкода,
заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням
трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.», а також
відповідно до 171статті «Роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних
випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого
Кабінетом Міністрів України.»
За рішенням правління кондитерської фірми у сусідній області для реалізації продукції
було організоване представництво, яке не мало статусу юридичної особи. Менеджер з
продажу вказаного представництва Р.Мармеладний припустився помилок при роботі з
контрагентами, внаслідок чого фірмі були завдані збитки у розмірі, який втричі
перевищував місячний заробіток Мармеладного. Для відшкодування заподіяної шкоди
директор представництва звернувся до суду з позовною заявою.

Представництво, організоване фірмою у сусідній області, не має статусу юридичної особи.

Це означає, що воно діє в межах повноважень, наданих фірмою, і фірма несе
відповідальність за дії своїх представників.

За статею 130 Кодексу законів про працю «Працівники несуть матеріальну відповідальність за
шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них
трудових обов'язків.» але також там зазначено: «Працівник несе відповідальність тільки за пряму
дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода
заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями працівника. Ця
відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна
перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених
законодавством. Також «На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка
відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, за не одержаний
підприємством, установою, організацією прибуток відповідальність може бути покладена лише на
працівників, що є посадовими особами.» Менеджер не є посадовою особою (посадовими особами
вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні
службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення
організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій), що звільняє його від
відповідальності за зрив угод з контрагентами. Матеріальну відповідальність понесе фірма.
Задача 55.

Розташоване у м. Львові підприємство по виробництву магнітофонних касет у зв'язку із змінами в

кон'юнктурі ринку значно зменшило обсяг випуску продукції, що призвело до звільнення з роботи
ряду працівників. Окремі працівники з цим звільненням не погодилися і звернулися до районного
суду з позовом про поновлення на роботі.

При подачі позовної заяви виникло питання про те, хто повинен бути відповідачем по справі,
оскільки підприємство хоча і має рахунок у банку, свої власні кошти, але не володіє правами
юридичної особи. Права юридичної особи належать холдинговій компанії, яка зареєстрована у
м.Чернігів, але розташована у м.Київ.

Хто буде відповідачем у даній справі?

За статею 48 Цивільного процесуального кодексу України

«1. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
2. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.»
А також за статею 28 пункт 7:
7. Позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть
пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
Тому відповідачем у справі буде холдингова компанія, яка має юридичні права за
місцезнаходженням в м. Київ.
Задача 56.

За згодою директора начальник ремонтного цеху заводу "Центроліт" Родіонов запросив на роботу
трьох слюсарів-складальників для виконання тимчасової роботи по установці верстатів. Після
закінчення роботи бухгалтерія заводу відмовилася сплатити їх працю, мотивуючи тим, що сам
начальник ремонтного цеху Родіонов не користується правом прийому і звільнення працівників.
Слюсарі-складальники пред'явили позов безпосередньо до Родіонова.

Хто є сторонами в даних трудових правовідносинах?

Чи несе само підприємство відповідальність за дії посадових осіб (Родіонова, бухгалтера)?

В даній ситуації правовідносини відсутні. Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю
«Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ,
організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які
працюють за трудовим договором з фізичними особами.» Слюсари не закріпили свої
правовідносини з начальником цеху відповідними документами про найм.
Підприємство не несе відповідальність за дії посадових осіб, так як їх дії не мали юридичного
оформлення.

Задача 58.

Інженер Олексів був звільнений з роботи у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді.
Вважаючи звільнення неправильним, Олексій звернувся в суд з позовом до директора заводу
Бакалинського про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Суддя місцевого суду відмовив у прийнятті позовної заяви і зазначив, що відповідачем по справі
може бути юридична особа завод, а не директор Бакалинський. Останній може виступати в справі
як третя особа.

Яку ухвалу повинен винести апеляційний суд?

За статею 48 Цивільного процесуального кодексу України

«1. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
2. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.»
Тому апеляційний суд визнає обґрунтованим і заснованим на чинному
законодавстві рішення місцевого суду і відхилить позов.

Задача 59.
Станція Київ-Дніпровський входить до Київського відділку залізниці без права юридичної
особи. З вини бухгалтера Грибачової станція змушена була провести зайві грошові
виплати. Для відшкодування заподіяної шкоди адміністрація станції звернулася до суду з
позовною заявою.
Чи підлягає ця заява розгляду за позовом станції, якщо станція не має статусу юридичної
особи?

За статею 48 Цивільного процесуального кодексу України

«1. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
2. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.»
Позивачем повинен бути Київський відділ залізниці як юридична особи

Задача 60.

Фабрика індивідуального пошиття одягу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці

значно зменшила обсяг виконуваних робіт, тому змушена була звільнити з роботи ряд працівників.
Окремі працівники з цим звільненням не погодилися і звернулися до суду з позовом про
поновлення на роботі.

При подачі позовної заяви виникло питання про те, хто повинен бути відповідачем у справі,
оскільки фабрика хоча і має рахунок у банку, свої власні кошти, але не володіє правами юридичної
особи. Права юридичної особи належать управлінню легкої промисловості міської
держадміністрації, до якого фабрика входить як його складова частина.

Чи може фабрика бути відповідачем у спорі?

Ні, не може, адже відповідно до статі 48 Цивільного процесуального кодексу України

2. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.» В
ролі відповідача буде виступати управління легкої промисловості міської
держадміністрації.
Задача 61.

В'єтнамець Фам Конг Чи звернувся до дирекції універсаму "Борисфен" з проханням

прийняти його на роботу на посаду продавця. Директор універсаму відмовив йому у
прийнятті на роботу, пославшись на те, що Фам Конг Чи є громадянином В'єтнаму, а не
України. А іноземці на роботу в торгівлю не приймаються.
Чи правильна позиція, висловлена директором універсаму? Який порядок
працевлаштування іноземців в Україні?

Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"

передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в
Україні, а також яким надано статус біженця в Україні, мають право працювати на
підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою
діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.
Документом, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на
постійне проживання в Україні є посвідка на постійне проживання, а документом,
що підтверджує надання особі статусу біженця.
Тобто на іноземних громадян поширюються всі права і обов’язки передбачені
законодавством про працю України, якщо міжнародними договорами не
передбачено інше.
За Законом України "Про зайнятість населення" визначені особливості прийому на
роботу іноземців та осіб без громадянства.
Так, статтею 8 цього Закону передбачено, що роботодавці мають право на
використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового
договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою
зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства,
якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на
обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Оформлення документів,
необхідних для отримання дозволу на використання праці іноземців здійснює
роботодавець, який запрошує на роботу іноземця.
Проте, іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі
посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до
законодавства України призначення на ці посади або заняття такою діяльністю
пов’язане з належністю до громадянства України.