You are on page 1of 7

Практичне завдання 1

Зайченко Юлія

1. Цивільне право — це галузь права, яка регулює майнові й особисті


немайнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному
волевиявленні, майновій самостійності учасників цих відносин.
Привáтне пр́аво — це сукупність правових норм різних галузей права
(підсистема), предметом регулювання яких є відносини у сфері приватних,
індивідуальних інтересів юридично рівних суб'єктів за допомогою переважно
диспозитивного методу регулювання. Отже, цивільне право лежить в основі
приватного права України. Тобто можна сказати, що цивільне та приватне
право ототожнювати не можна, хоч вони є близькими поняттями.
2. Застосування Закону «Про міжнародне приватне право»:
Цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері
приватноправових відносин з іноземним елементом:
o визначення застосовуваного права;
o процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без
громадянства та іноземних юридичних осіб;
o підсудність судам України справ з іноземним елементом;
o виконання судових доручень;
o визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.
Приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах
юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності,
суб’єктами яких є фізичні та юридичні особи.
Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та
майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності,
вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому
владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до
податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується,
якщо інше не встановлено законом.
3. Цивільне право як наука — це систематизована певним чином
сукупність знань, теорій, ідей, що пояснюють: виникнення цивільного права
як галузь права і законодавства, призначення їх в суспільстві тощо. Це наука
про засоби отримання нових знань, необхідних для подальшого
удосконалення цивільного права, про цивільно-правове регулювання
суспільних відносин, про засоби ефективності такого регулювання. Вона
вивчає закономірності цивільно-правового регулювання суспільних відносин,
акти цивільного законодавства.

Цивільне право як навчальна дисципліна - це впорядковані та


систематизовані дані щодо основних цивільно-правових категорій та
постулатів. Предметом цивільного права як навчальної дисципліни слід
вважати вивчення цивільного права і науки цивільного права, теоретичних і
законодавчих категорій цивільного права, які розкривають зміст інститутів і
підгалузей цивільного права та практики застосування цивільно-правових
норм.

Цивільне право — це одна з провідних галузей національного права


України, яка регулює певну групу правових відносин за участю фізичних та
юридичних осіб і держави в цілому.

Цивільне право є самостійною галуззю права, так як характерними


особливостями цього є:

1) воно є проявом приватного права на національному рівні;

2) являє собою сукупність концепцій, правових ідей, принципів, які є


відображеними в актах законодавства та інших нормах;

3) цивільне право, як самостійна галузь права забезпечує реалізацію


суб’єктивних цивільних прав їх власникам.

4. Цивільно-правові відносини — це врегульовані нормами цивільного


права майнові і особисті немайнові відносини, що засновані на юридичній
рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Цивільно-правовими відносинами є:
 укладання шлюбу
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2006-07#Text

 придбання акцій акціонерного товариства


https://xn--80aagahqwyibe8an.com/zakon-ukrajiny/stattya-pridbannya-
aktsiy-115247.html#:~:text=%D0%9F
%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD
%D1%8F%20%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9,-
%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC
%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B0%D0%BA
%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD
%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0&text=%D0%90%D0%BA
%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BA%D1%83%D0%BF
%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F
%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA
%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF
%D1%80%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE
%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B0%D0%BA
%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%BD
%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%BE
%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0
%B0%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF
%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%
D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE
%D1%80%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%BB
%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE)
%20%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB
%D1%83%20%2D%20%D0%B7%20%D1%82%D0%BE
%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0
%BE%D0%BC.

 сплата податків
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/zakoni-ukraini/
29919.html

 укладання договору сурогатного материнства


https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text

 інвестування в будівництво житла


https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/692-17#Text

 заснування юридичної особи


https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text

 укладання трудового договору


 https://minjust.gov.ua/m/str_5153

 завдання майнової шкоди


https://darn.kyivcity.gov.ua/news/4229.html#:~:text=
%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD
%D0%B0%201%20%D1%81%D1%82.,%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%8F
%D0%B7%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE
%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA
%D0%B0%20%D1%97%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D
0%B0%D0%BB%D0%B0.

 державна реєстрація фізичної особи підприємця


https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text

 порушення авторського права


https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text

5.

№ Вид норми Приклад з посиланням на статтю Цивільного


кодексу України

1 Зобов’язальні Зобов’язальні норми встановлюють обов’язок


особи здійснити певні дії. Наприклад, «Якщо з
підстав, що не були заборонені законом, особа
набула право власності на майно, яке за законом,
який був прийнятий пізніше, не може їй належати,
це майно має бути відчужене власником протягом
строку, встановленого законом»(ст. 348 ЦК
України).

2 Заборонні Заборонні норми - це юридичні норми, що


встановлюють насамперед обов'язок особи
утримуватися від певних дій, тобто норми-
заборони. Наприклад, «Забороняється вимагати та
подавати за місцем роботи або навчання
інформацію про діагноз та методи лікування
фізичної особи» (ст.286 ЦК України).
3 Уповноважувальні Уповноважувальні норми права встановлюють
суб'єктивні права, тобто дозволяння на здійснення
уповноваженою особою тих чи інших активних
дій. Наприклад, «Власник земельної ділянки має
право зводити на ній будівлі та споруди,
створювати закриті водойми, здійснювати
перебудову, а також дозволяти будівництво на
своїй ділянці іншим особам»(ст.375 ЦК України).

4 Регулятивні Регулятивні норми забезпечують позитивне


регулювання поведінки. По суті, будь-яка норма,
яка у своїй диспозиції містить вказівку на права і
обов'язки, не пов'язані з правовою
відповідальністю або захистом права, є
регулятивною. Наприклад, «Фізична особа має
право на свободу пересування»(ст.313 ЦК
України).

5 Охоронні Охоронні норми спрямовані на регламентацію


заходів правового примусу (санкцій) та
забезпечують дію регулятивних норм, їх захист у
разі порушення. Наприклад, «До особи може бути
застосовано позбавлення права власності на майно
за рішенням суду як санкція за вчинення
правопорушення (конфіскація) у випадках,
встановлених законом»(ст. 354 ЦК України).

6 Виховні Попереджувально-виховний ефект досягається


через інститут цивільно-правової
відповідальності. Сам факт існування цивільно-
правових норм про відповідальність позитивно
впливає на свідомість громадян, утримуючи їх від
правопорушень. Наприклад, «Особа, якій завдано
збитків у результаті порушення її цивільного
права, має право на їх відшкодування»(ст.22 ЦК
України).

6. 1) Неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого


життя людини.
Ніхто не має право без дозволу втручатися у особисте життя людини. З
одного боку, даний принцип проголошує захист свободної волі, яка
застосовується у сфері особистого життя людини. З протилежної сторони,
даний принцип обмежує свободу волі інших учасників правовідносин
забороною на свавільне втручання.

2) Неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків,


встановлених Конституцією України та законом.
Відповідно до цього принципу норми цивільного права забезпечують
власникам можливість стабільного (сталого) здійснення власницьких
повноважень і правовий захист від дій щодо безпідставного позбавлення
особи свого майна, що мають розглядатися як правові засоби утвердження
поваги і непорушності права власності.

3) Свобода договору
Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті
договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті,
які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен
суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в
можливості особи вільно обирати контрагента.

4) Свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом


  Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-
яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

5) Судовий захист цивільного права та інтересу


Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого
особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової
шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу
державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу
місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що
встановлений договором або законом чи судом у визначених законом
випадках.

6) Справедливість, добросовісність та розумність


Загалом зміст принципу справедливості, добросовісності і розумності
полягає в тому, що тексти законів, угод та їх застосування суб'єктами
цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та
відповідати загальновизнаним нормам ділового обороту. 

You might also like