1) Конституційне право – це галузь правової науки, яка вивчає систему
норм, які визначають і регулюють організацію та функціонування держави,
права та свободи громадян, взаємовідносини між державою та громадянами,
а також взаємодію між різними органами влади та іншими політичними
суб'єктами в державі.
Конституційне право встановлює правові норми і принципи, які обмежують
владу держави та визначають правові гарантії і захист прав і свобод
громадян. Воно відповідає за забезпечення реалізації демократичних
принципів, принципу верховенства права та захисту конституційного ладу.
Конституційне право також вивчає структуру та функціонування органів
влади, їх повноваження та компетенцію, порядок прийняття та зміни
конституцій, процедури вирішення конституційних спорів та багато іншого.
Основна мета конституційного права полягає в забезпеченні стабільності та
правового порядку в державі, захисті прав і свобод громадян, регуляції
організації та діяльності державної влади. Конституційне право відіграє
важливу роль у формуванні та забезпеченні демократичного розвитку країни.
2) Предметом галузі конституційного права є вивчення нормативних актів
та принципів, які регулюють організацію влади, взаємовідносини між
державою та громадянами, а також між різними органами влади.
Конституційне право також вивчає процедури внесення змін до конституції
та її інтерпретацію.
Метод галузі конституційного права базується на юридичному аналізі
норм конституційного права, прецедентного права та загальних принципів
права. Цей метод також включає порівняння різних конституцій,
студіювання науково-дослідницьких робіт, аналіз судової практики та
розробку теоретичних концепцій.
Функції галузі конституційного права включають юридичну регулятивну,
організаційну та гарантійну. Юридична регулятивна функція передбачає
створення правових норм та принципів, що регулюють взаємодію суб'єктів
конституційної системи. Організаційна функція полягає в організації роботи
державних органів та створенні конституційних установ. Гарантійна функція
забезпечує захист конституційних прав та свобод громадян.
До основних функцій галузі конституційного права також відносяться
освітньо-виховна, наукова та інформаційна. Освітньо-виховна функція
полягає в популяризації знань про конституційне право та формуванні
правової свідомості громадян. Наукова функція передбачає провадження
наукових досліджень з питань конституційного права та розробку нових
концепцій. Інформаційна функція реалізується через поширення інформації
про конституційні зміни, судову практику та інші актуальні події в галузі
конституційного права.
3) Поняття, природа та класифікація принципів конституційного права:
Принципи конституційного права — це основні положення, які визначають
правовий порядок функціонування держави, встановлені в конституції або
інших нормативно-правових актах вищої юридичної сили. Вони є основою
для розробки та застосування правових норм, визначають зміст та межі прав
та обов'язків громадян, а також організацію державної влади та її взаємодію з
суспільством.
Природа принципів конституційного права полягає в тому, що вони є
нормативно-правовими положеннями, які виражають основні принципи та
цінності конституційного ладу. Вони мають загальнообов'язкову силу й
використовуються для забезпечення демократичності, законності та
справедливості в державі.
Класифікація принципів конституційного права може бути різною,
залежно від автора та розділу конституції. Однак, типова класифікація
включає наступні групи принципів:
1. Принципи демократії: волевиявлення народу, основу управління
створюють свободні та рівні громадяни, законність рішень.
2. Принципи законності: превалювання закону, законність, гарантії
конституційних прав та свобод.
3. Принципи соціальної держави: забезпечення соціальних —
економічних, культурних та інших прав громадян, виконання
державою соціальних функцій.
4. Принципи правової держави: незалежність суду, верховенство права,
відповідальність держави перед громадянами, закріплення гарантій
правосуддя.
5. Принципи системи державного управління: поділ влади,
демократичний механізм управління, правовий статус, форми та
порядок утворення органів влади.
Людська гідність: Інститути конституційного права України - це спеціальні органи та
процедури, які забезпечують захист конституційного ладу і здійснюють
Людська гідність — це одні з основних цінностей, які визнаються у багатьох
контроль за його дотриманням. Серед них можна виділити такі:
конституціях та міжнародних правових актах. Вона полягає у тім, що кожна
людина створена рівною та незалежною, має право на повагу до своєї 1. Конституційний Суд України - це незалежний орган, який розглядає
гідності як особи та на вільний розвиток своїх здібностей. Захист та конституційні заяви, контролює конституційність законів та актів
гарантування людської гідності є обов'язковим для держави та її органів президента, парламенту та уряду, діє як остаточний суд у справах про
влади. порушення конституційних прав громадян.
2. Конституційно-правовий комітет Верховної Ради України -
Свобода:
спеціальний орган парламенту, який аналізує законопроекти на
Свобода — це право кожної людини на безпечне та непорушне здійснення її відповідність Конституції та готує їх для розгляду та прийняття.
вольової діяльності, вільне вибору та реалізацію своїх прав та свобод, 3. Органи державної влади - президент, парламент та уряд - виконують
відсутність примусу та обмежень, які не передбачені законом. Свобода може свої функції в межах конституційних повноважень, які визначені
бути обмежена лише в об'єктивно потрібних випадках для захисту прав та Конституцією.
свобод інших людей або для забезпечення законного порядку та громадської 4. Органи місцевого самоврядування - їх статус та повноваження також
безпеки. визначаються Конституцією, вони забезпечують організацію та
функціонування самоврядування на місцевому рівні.
Рівність і заборона дискримінації:
Ці норми та інститути конституційного права України регулюють основні
Рівність — це принцип, згідно з яким кожна людина має право на рівні аспекти політичної системи та правового ладу країни, забезпечують
можливості та рівний доступ до прав та свобод, незалежно від статі, раси, взаємодію між владними органами та захист конституційних прав громадян.
кольору шкіри, національності, соціального стану, майнового стану та інших
ознак. Заборона дискримінації означає, що будь-яка негативна дія,
спрямована проти конкретної особи або групи осіб на підставі їхніх
особистих характеристик, не має законного підґрунтя та є порушенням прав
людини. Конституція та закони країни забезпечують захист від дискримінації
та надають правові засоби для вирішення конфліктів, пов'язаних з
порушенням рівності.
4) Система конституційного права України включає норми та інститути,
які регулюють структуру, функціонування та взаємодію гілок влади, права та
свободи громадян, організацію конституційного контролю та інші аспекти
конституційного ладу країни. Вона базується на Конституції України,
прийнятій у 1996 році.
Норми конституційного права України визначають основні принципи
функціонування державної влади та регулюють взаємодію її різних гілок -
законодавчої, виконавчої та судової. Вони встановлюють права та обов'язки
громадян, визначають процедури прийняття та реалізації рішень владних
органів, гарантують конституційні права та свободи громадян.