ОЛЕКСАНДР ГРІН

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО
ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

АЛЬБОМ СХЕМ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

1
 Грін О.О.
Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник: Альб.
схем / О.О.Грін. – Ужгород: Видавництво ФОП Бреза А.Е., 2015. – 183с.

Навчальний посібник з дисципліни „Конституційне право зарубіж-

них країн” розроблений згідно з вимогами Болонського процесу та відпо-
відає навчальній програмі з вказаної дисципліни у вищих юридичних нав-
чальних закладах. Видання у систематизованому вигляді знайомить сту-
дентів з питаннями становлення та розвитку конституцій в зарубіжних
країнах, правового статусу особи, форми правління, статусу глави держа-
ви, законодавчої та виконавчої влади в зарубіжних країнах, місцевого уп-
равління та місцевого самоврядування.
Навчальний посібник розрахований на студентів, аспірантів та ви-
кладачів вищих юридичних навчальних закладів і факультетів. Видання
може бути корисним для всіх, хто цікавиться питаннями конституційного
права.

Рецензенти:

Савчин М.В., доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри

адміністративного, фінансового, інформаційного та європейського публі-
чного права, директор центру правотворчості УжНУ.

Карабін Т.О., кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри

адміністративного, фінансового, інформаційного та європейського публі-
чного права, в.о. декана факультету європейського права та правознавст-
ва.

Рекомендовано до друку Вченою радою факультету європейського

права та правознавства Ужгородського національного університета. Про-
токол № 6 від 17 лютого 2015р.

Схвалено рішенням кафедри кафедри адміністративного, фінансо-

вого, інформаційного та європейського публічного права факультету єв-
ропейського права та правознавства від 13 лютого 2015р., протокол № 7

2
 ПЕРЕДМОВА

Пропонований навчально-методичний посібник підготовлено для сту-

дентів, які вивчають курс «Конституційне право зарубіжних країн». Він на-
цілений на отримання теоретичних знань з таких питань як становлення та
розвиток конституцій в зарубіжних країнах, правовий статус особи, форма
правління, статус глави держави, законодавча та виконавча влада в зарубіж-
них країнах, місцеве управління та місцеве самоврядування. Засвоєння да-
ного курсу формує правосвідомість та професійні навички орієнтації в дер-
жавно-правовому законодавстві зарубіжних країн.
В результаті вивчення навчального курсу студенти повинні:
знати: основні поняття в сфері конституційного права зарубіжних кра-
їн; основні його джерела; основні принципи, закріплені в конституціях зару-
біжних держав; основи державного права країн, що вивчаються; особливості
формування та взаємовідносини вищих органів законодавчої, виконавчої та
судової влади;
вміти: дати загальну характеристику конституцій країн, що вивчають-
ся; охарактеризувати форму правління, державного устрою та політичний
режим країн, що вивчаються, правовий статус особи в даній державі, поря-
док формування законодавчих, виконавчих та судових органів; порівнювати
правові системи різних країн, застосовувати отримані знання для аналізу
сучасних політичних явищ; виявляти відмінності та особливості державної
організації і правової системи окремих країн, проводити порівняльне дослі-
дження тих чи інших конституційно-правових інститутів у зарубіжних краї-
нах та Україні; працювати з конституційно-правовим законодавством;
володіти: юридичною термінологією в галузі конституційного права
зарубіжних країн; навичками роботи з нормативними актами; аналізом юри-
дичних фактів, правових норм та правовідносин, які є об’єктами конститу-
ційного права зарубіжних країн; аналізом правозастосовчої та правоохорон-
ної практики, вирішенням правових проблем та колізій в конституційному
праві зарубіжних країн;
мати уявлення: про основні напрямки розвитку конституцій в зарубі-
жних країнах; про роль і місце конституційного права зарубіжних країн в
системі конституційного права конкретної держави; про предмет правового
регулювання конституційного права зарубіжних країн; про застосування
досвіду державного будівництва зарубіжних країн Україною.
Для полегшення засвоєння тем курсу пропонується вивчати предмет
за допомогою схем, що розкривають елементи та логіку структури цієї дис-
ципліни.
Нормативною базою навчального посібника є: конституції та законо-
давчі акти США, Франції, Нмеччини, Росії та інших країн Європи; статути,
судові прецеденти та конституційні угоди Великої Британії.
При написанні посібника автором використано праці Алебастрова І.А.,
Аграновського К.В., Баглая М.В., Бесчасного В.М., Бостана С.К., Богданової
Н.А., Георгіци А.З., Головатого В.П., Ентіна Л.М., Орзіха М.П., Кашкіна
С.Ю., Маклакова В.В., Мішина А.А, Мироненко О.М., Мішиної Н.В., Мол-
3
давана В.В., Савчина М.В., Страшуна Б.А., Совгирі О.В., Тихонова Ю.А.,
Туманова В.А., Чиркіна В.Е., Шаповала В.М, Якушова А.В. та ін.
Альбом схем має низку переваг перед іншими навчальними видання-
ми. Побудова посібника у вигляді схем дає можливість студенту текстуаль-
но і візуально засвоїти основні теми програми курсу «Конституційне право
зарубіжних країн». Посібник можна використовувати з метою самоконтро-
лю отриманих знань та повторення пройденого матеріалу, що сприятиме
формуванню системних знань про сучасний стан науки конституційного
права зарубіжних країн.
Посібник містить орієнтовний список нормативної, монографічної та
навчальної літератури, обов’язкової для опрацювання студентами.
Автор жодним чином не претендує на вичерпність охоплення тем кур-
су, ні, тим паче, на повноту і правильність вміщених тут суджень. Втім,
вважаємо, що наші думки та викладені підходи будуть корисними молодим
юристам, особливо ж студентам вищих навчальних юридичних закладів.
Автор буде вдячний читачам за конструктивні зауваження і пропози-
ції, спрямовані на удосконалення навчального посібника, і намагатиметься
врахувати їх у подальшій роботі.
Усі побажання та зауваження щодо вдосконалення структури та змісту
навчального посібника просимо надсилати на адресу: Україна, 88015,
м.Ужгород, вул.Заньковецької 87/б, Ужгородський національний універси-
тет, кафедра адміністративного, фінансового, інформаційного та європейсь-
кого публічного права.

З повагою до читача
Олександр Грін

4
 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ 1. Поняття, предмет, система та джерела конститу-

ційного права зарубіжних країн (КПЗК)

це система правових норм певної країни

Поняття у яких закріплено статус людини у сус-
конституційного пільстві та державі, основи суспільного
права зарубіжних та державного ладу, порядок формуван-
країн ня та організації діяльності органів пуб-
лічної влади у зарубіжних країнах.

Схема 1
Як галузь права – це система юридич-
них норм, які регулюють відносини, що
складаються в процесі взаємодії індиві-
да, суспільства та держави, пов’язані із
здійсненням публічної влади

Як навчальна дисципліна - має на меті

Аспекти проаналізувати та ознайомити з особли-
конституційного востями конституційного права в зару-
права зарубіжних біжних країнах
країн
Як наука - становить цілісну систему
теоретичних узагальнень, що досліджує
національне конституційне право кож-
ної держави, вбачаючи у ньому фунда-
Схема 2 ментальну галузь системи права; це
галузь знань, предметом якої є вивчен-
ня процесу формування, еволюції та
функціонування інститутів та норм
конституційного права

Сфера чи аспекти суспільного буття,

Об’єкт правове існування та регулювання яких
конституційного втілено у нормах конституційного права
права зарубіжних певної країни (принципи конституцій-
країн ного ладу, основні права та свободи
людини, побудова держави та публічної
влади, умови і порядок її формування та
функціонування )
Схема 3

5
 Фізичні особи (громадяни, іноземці,
особи без громадянства), юридичні осо-
би, окремі соціальні спільноти
Суб’єкти КПЗК (об’єднання громадян, профспілки, по-
літичні партії, населення держави в
цілому, етнічні групи, територіальні
одиниці, держава)
Схема 4

Здійснення публічної влади (народов-

ладдя, державний суверенітет, поділ
влади, форма правління, форма держа-
вного устрою, суб’єкти державної влади
та способи її реалізації, виборче право та
виборча система
Підходи до
Громадянські свободи (принципи пра-
визначення
вового статусу особи, основні права,
предмета КПЗК
свободи і обов’язки людини і громадя-
нина, громадянство)

Призначення КПЗК – взаємодія публіч-

Схема 5 ної влади та свободи людини (співісну-
вання влади і свободи (А. Оріу))

ПРЕДМЕТ – суспільно-політичні відно-

сини, закріплені в основних джерелах
права національних правових систем,
які виникають між людиною, суспільст-
вом і державою (основи суспільного та
Елементи КПЗК державного ладу, конституційно-
правовий статус людини і громадянина)

Схема 6 МЕТОД – це сукупність способів та

прийомів впливу на суспільні відносини
(зобов’язання, заборони, дозволи)

6
 Це ті форми, в яких дістали своє вира-
ження правові норми
Поняття джерел
КПЗК
Це результат правотворчості публічних
органів та безпосередньо народу

Схема 7
Національні нормативно-правові акти

Конституційні та корпоративні звичаї

Судові прецеденти
Групи юридич-
них джерел
КПЗК Нормативні акти наднаціонального
характеру та міжнародні договори (між-
народно-правові акти, європейське пра-
во)
м
Схема 8 Загальні принципи права

Правова доктрина

Конституція

Закони

Акти глави держави та органів виконавчої

влади

Регламенти парламентів

Система джерел
Акти органів конституційного контролю
КПЗК

Рішення органів місцевого самоврядування

Схема 9 Договори

Судові прецеденти

Релігійні джерела

Конституційні джерела 7
 нормативно-правовий акт, який приймаєть-
ся, як правило, вищим представницьким
Закон як органом держави, має вищу юридичну силу
джерело КПЗК щодо підзаконних нормативних актів, регу-
лює найбільш важливі суспільні відносини
та забезпечується можливістю застосування
заходів державного примусу
Схема 10
ОСНОВНИЙ ЗАКОН
- має вищу юридичну силу;
- в більшості країн світу - Конституція

КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАКОНИ
- акти, якими вносяться зміни та доповнен-
ня до Конституції, приймається в особливо-
му порядку, має вищу юридичну силу як і
Поділ законів за Конституція
характером
відносин що ОРГАНІЧНІ ЗАКОНИ
регулюються - зазвичай їх видання передбачено безпосе-
редньо Конституцією;
- є продовженням конституційних положень;
- визначають статус державних органів і
Схема 11 процедуру народного голосування

ЗВИЧАЙНІ ЗАКОНИ
- регулюють різноманітні види суспільних
відносин

НАДЗВИЧАЙНІ ЗАКОНИ
- приймаються у надзвичайних ситуаціях

після Конституції займають особливе місце і

утворюють відносно самостійний масив
взаємопов’язаних актів
Найбільш харак-
терні риси кон- мають пріоритет над звичайними законами
ституційних за-
конів
мають чітко окреслену сферу регулювання

за змістом і функціональним призначенням

Схема 12
мають комплексний характер з широкою
сферою застосування

для яких характерною є підвищена стабіль-

ність і триваліші строки дії

для яких характерною є підвищена стабіль- 8

ність і триваліші строки дії
 - встановлюють внутрішню організацію
і процедуру роботи;

- можуть прийматися у формі постанов

Регламенти кожної палати і не вимагають пого-
парламентів як дження з іншою палатою та підпису
джерело КПЗК глави держави (Німеччина);

- можуть прийматися у формі закону

при однопалатному парламенті (Китай),
а подеколи і при двопалатному (Поль-
Схема 13 ща, Румунія, Чехія)

ВНУТРІШНІ
- регулюють конституційні питання; -
укладаються територіальними органа-
ми між собою чи з центральною владою;
- договір щодо розподілу вищих держав-
них посад поміж представниками різних
релігій;
- договір про розділення держави ;
Поділ договорів - договір між суб’єктами федерації;
як джерел КПЗК
МІЖНАРОДНІ
- регулюють конституційні проблеми, на
конституційному рівні передбачено їх
Схема 14 безпосереднє застосування;
- у конституціях деяких країн можуть
містяться посилання на міжнародно-
правові акти

ПРИНЦИПИ
- основа системи конституційного права,
через конституційно правові норми ре-
гулюють суспільні відносини

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ІНСТИ-
ТУТИ
Система КПЗК - система норм конституційного права,
що регулюють однорідні та взаємо-
пов’язані суспільні відносини
Схема 15
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ НОРМИ
- це загальнообов’язкові правила пове-
дінки, встановлені та санкціоновані
державою з метою регулювання суспі-
льних відносин, які становлять предмет
конституційного права
9
 ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ : рівності, поділу
влади, невідчужуваності прав, народного
суверенітету, народного представництва,
верховенство Конституції та законів
Принципи КПЗК
ПРИНЦИПИ, ЩО МАЮТЬ ЧІТКУ
ЮРИДИЧНУ ФОРМУ ВИРАЖЕННЯ:
судовий захист конституційних прав, не-
Схема 16
залежність депутатів та ін.

Правовий статус людини та громадянина

Основи суспільного ладу

Конституційно-
правові інститути Основи народного представнитства

Форма правління

Схема 17
Виборче право

Конституційний контроль

ЗА ДІЄЮ В ПРОСТОРІ ТА ЧАСІ: постій-

ні, тимчасові, виключні, ті, що діють на
всій території держави, ті, що діють в пе-
вних регіонах, суб’єктах, муніципальних
утвореннях

Класифікація кон- ЗА ХАРАКТЕРОМ СУСПІЛЬНИХ ВІД-

ституційно- НОСИН, ЩО РЕГУЛЮЮТЬСЯ: загаль-
правових норм ні, конкретні, матеріальні, процесуальні

ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНОМУ НАПРАВЛЕ-
Схема 18 НІСТЮ: регультивні, охоронні

ЗА СПОСОБОМ РЕГУЛЮВАННЯ: упов-

новажюючі, зобов’язуючі, забороняючі

10
 ГІПОТЕЗА
- визначає умову застосування норми
права (трапляється рідко, зазвичай ма-
ється на увазі чи формулюєтьсянепрямим
чином)

ДИСПОЗИЦІЯ
Структура конститу-
- визначає правила поведінки у формі
ційно-правової норми
обов’язку, дозволу, рекомендації чи забо-
рони

Схема 19 САНКЦІЯ
- передбачає негативні правові наслідки за
недотримання заборон, неналежне вико-
нання або порушення передбаченого пра-
вила поведінки (зустрічається рідко, за-
звичай носить політичний характер)

11
 Розділ 2. Теорія конституції

Лат. «constitutio» - встановлюю, засновую

– Основний Закон держави, акт вищої
юридичної сили, що регулює найбільш
Поняття конституції важливі супільні відносини в державі
та її юридична
сутність
Полягає у тому, що вона є Основним За-
коном, який має вищу юридичну силу
Схема 20

У ФОРМАЛЬНОМУ РОЗУМІННІ
- її норми мають перевагу над положен-
нями інших джерел права;
- закони та підзаконні акти повинні прий-
матись передбаченими у Конституції ор-
ганами та за встановленою процедурою
Вища юридична
сила конституції
полягає
В МАТЕРІАЛЬНОМУ РОЗУМІННІ
- нижчі по рівню правові норми повинні
по суті відповідати нормам Основного
Схема 21 Закону

права і свободи людини і громадянина

щодо здійснення зовнішньополітичної

функції держави, її міжнародно-правову
позицію

Суспільні відносини,
що регулюються політико-територіальний устрій країни
конституціями
щодо регулювання конституційного конт-
ролю
Схема 22
в економічній та соціальній сферах та ін.

що виникають у системі державних орга-

нів

12
 ПОЛІТИЧНА є правовою основою полі-
тичної системи суспільства, визначає пра-
вила поведінки усіх учасників політично-
го процесу в країні

ЮРИДИЧНА закріплює місце конституції

в системі правових актів; визначає її як
основне джерело права в державі, висту-
пає основою всієї системи правового регу-
лювання суспільних відносин; закріплює
Функції конституції найбільш важливі суспільні відносини

ОРГАНІЗАЦІЙНА закріплює механізм

Схема 23 здійснення державної влади, систему ви-
щих органів державної влади та місцевого
самоврядування, форму держави

ІДЕОЛОГІЧНА формує правосвідомість

громадян, їх відношення до державного
устрою, закріплює визнані у суспільстві
цінності

ВЕРХОВЕНСТВО - норми конституції є

не тільки джерелом конституційного, але
й інших галузей права. Закони та інші
нормативні акти в державі застосовують-
ся державними органами, передбаченими
конституцією і відповідають їй

РЕАЛЬНІСТЬ - вимоги конституції вико-

Властивості
нуються і гарантуються в умовах режиму
конституції
законності та правопорядку

СТАБІЛЬНІСТЬ - проявляється в непо-

Схема 24 рушності конституційних приписів

ЛЕГІТИМНІСТЬ - конституція прийнята

законним шляхом (передбаченим в діючій
до цієї конституції)

13
 ПИСАНІ - конституції, які визнаються
основними законами, що мають вищу
юридичну силу. Такі конституції існують
у більшості країн. Вони можуть складати-
ся з одного чи декількох документів
Види конституцій
залежно від форми НЕПИСАНІ - конституції не зафіксовані у
документах, існують зазвичай тимчасово

ЗМІШАНІ - частково вони писані і вклю-

Схема 25 чають закони та судові прецеденти, част-
ково складаються із звичаїв та доктрина-
льних джерел (наукових положень)

КОДИФІКОВАНІ - єдиний писаний акт,

який регулює усі основні питання консти-
туційного характеру (розгорнуті, нерозго-
рнуті)
Види писаних
конституцій
НЕ КОДИФІКОВАНІ - декілька писаних
актів, які у своїх сукупності регулюють усі
основні питання конституційного харак-
Схема 26 теру

Преамбула

Структура Основна частина

конституції

Законні та перехідні положення

Схема 27
Додаткові положення

14
 Установчими зборами (напр. Конституції:
Італії 1947р., Індії 1949р., Бразилії 1988р.)

Парламентом (напр. Конституції: Франції,

Польщі)

Групою радників при Президентові (напр.

Конституція Алжиру 1989р.)

Способи підготовки Воєнними представництвами (зазвичай

проекту конституцій після воєнних переворотів. Напр. Кон-
ституції: Туреччини 1982р., Нігерії 1989р.)

Міністерствами колоній (при наданні

Схема 28 колоніям незалежності. Напр. Вели-
кобританією для Нігерії 1964р.)

Місцевою владою за участю радників

метрополії (напр. Конституція Мадагас-
кару 1960р.)

На загальнонаціональній конференції
представників партій (напр. Замбія, Кон-
го, Чехія та ін.)

Октройовання

Прийняття конституції парламентом

Способи прийняття
конституції
Прийняття конституції установчими
зборами

Схема 29 Прийняття конституції на референдумі

Договірний характер

15
 ГНУЧКІ - зміни та доповнення вносяться
до Конституції шляхом прийняття звичай-
ного
закону
ЖОРСТКІ - зміни та доповнення вносяться
в більш складному порядку - кваліфікова-
ною більшістю у парламенті, подвійним
Основні способи вотумом шляхом референдуму, а також
внесення змін та ратифікації доповнень законодавчими ор-
доповнень до ганами
конституцій
ОСОБЛИВО ЖОРСТКІ - зміни та допов-
нення вносяться в особливому порядку -
проведенням референдуму, затвердження
Схема 30 поправок органами суб’єктів федерації та
ін.

ЗМІШАНІ - окремі частини конституції

змінюються по-різному

ЗА ЧАСОМ ВИНИКНЕННЯ: старі, нові,

новітні

ЗА ЗМІСТОМ: ліберальні, етатистські,

ліберально-етатистські

ЗА РІВНЕМ ДЕТАЛІЗАЦІЇ: прості, зви-

чайні, розгорнуті

ЗА ВСТАНОВЛЕНОЮ ФОРМОЮ ПОЛІ-

Класифікація
ТИКО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ:
конституцій
унітарні, федеративні

Схема 31 ЗА ЧАСОМ ДІЇ: з обмеженим строком дії

(тимчасові), з необмеженим строком дії
(постійні)

ЗА ПОЛІТИЧНИМ РЕЖИМОМ: демокра-

тичні, авторитарні, тоталітарні

ЗА ФОРМОЮ ПРАВЛІННЯ: монархічні,

республіканські

16
 Розділ 3. Правовий захист конституції

Сукупність засобів і способів, за допомогою

яких досягається суворе дотримання ре-
жиму конституційної законності, відповід-
Поняття правової ність конституції всіх інших правових ак-
охорони конституції тів, які приймаються державними органа-
ми, дотримання принципу неприйняття
або відміни вже прийнятих неконституцій-
них правових актів, а також їх окремих
Схема 32
норм

Конституційність законів та інших парла-

ментських актів

Перевірка звичайних законів на відповід-

ність органічним

Об’єкти конститу- Перевірка конституційності та законності

ційного контролю актів органів виконавчої влади

Перевірка на відповідність національних

законів міжнародним договорам
Схема 33

Перевірка на відповідність конституції

внутрішньо-державних договорів

Перевірка на конституційність дій посадо-

вих осіб

За часом реалізації (попередній, наступний)

За місцем здійснення (внутрішній, зовніш-

ній)
Види
конституційного З точки зору правових наслідків (консуль-
контролю тативний, установчий)

За обов’язковістю проведення
(обов’язковий, факультативний)
Схема 34
За своєю формою (абстрактний, конкрет-
ний)

За змістом (формальний, матеріальний)

17
 Не судові органи (Франція) – президент,
парламент, уряд
Органи
конституційного Судові органи – суди загальної юрисдикції
контролю (Японія, США), Верховний суд (Австралія,
Ірландія), спеціальні суди (Австрія, Іспа-
нія, Польща )

Схема 35

18
 Розділ 4. Конституційно-правовий статус особи

Юридично закріплене положення особи в

суспільстві

Поняття конститу- Громадянство

ційного статусу осо-
би та його структура
Правосуб’єктність (правоздатність і діє-
здатність)

Права, свободи і обов’язки людини і гро-

Схема 36
мадянина

Правові принципи

Гарантії правового статусу

це права, які належать тільки громадя-

нам держави особам, які мають з відпові-
Поняття прав дною державою політико-правовий
громадянина зв’язок, який підтверджується спеціаль-
ними документами та фактичним про-
живанням людини у країні

Схема 37

Перше - особисті й політичні права, що

фактично першими з’явилися в консти-
туціях

Друге - соціально-економічні права, кон-

ституційне закріплення яких пов’язано з
рухом широких мас, зокрема, з виступа-
Покоління прав
ми робітничого класу та конституційним
людини розвитком в країнах тоталітарного соці-
алізму

Третє - права пов’язані з глобалізацією

Схема 38 суспільного життя, з колективними ви-
могами народів (право на мир, на само-
визначення і т.д.), гуманітарні права

Четверте - група прав пов’язана з умова-

ми та результатами науково-технічної
революції (право на безпечне для життя і
здоров’я довкілля 19
 Гарантованість забезпечення державою
прав та свобод

Рівність перед законом та судом

Рівність прав і свобод незалежно від наці-

ональної, політичної, соціальної, релігій-
Принципи консти- ної та іншої належності
туційно-правового
статусу людини та Рівність прав і свобод чоловіка та жінки
громадянина

Невідчужуваність та непорушність осно-

вних прав та свобод
Схема 39
Пріоритет міжнародних договорів, що за-
кріплюють права та свободи людини

Особисті

Політичні
Групи прав людини
Соціально-економічні

Екологічні
Схема 40

Культурні

Право на життя

Право на свободу

Право на особисту недоторканість

Види особистих прав
Рівність усіх перед законом

Схема 41 Право на свободу пересування

Недоторканість житла

Свободи думки, поглядів

20
 Активне виборче право

Пасивне виборче право

Право брати участь в управлінні держа-

вою
Види політичних
прав Право на проведення мітингів, демонст-
рацій

Схема 42 Свободи думки, слова, друку

Право на інформацію

Право на об’єднання в політичні партії

Право власності

Право на працю

Права матері

Види соціально- Право на відпочинок

економічних прав

Право на безкоштовну освіту

Схема 43
Право на безкоштовну медичну допомогу

Надання матеріальної допомоги інвалі-

дам

Право на пенсійне забезпечення

Право на житло

Право на соціальне забезпечення

Право на здійснення підприємницької

діяльності

21
 Право на безпечне навколишнє середо-
вище

Види екологічних Право на інформацію про стан навколи-

прав шнього середовища

Право на відшкодування шкоди, завданої

Схема 44 здоров’ю чи майну екологічними право-
порушеннями

Право на вільний доступ до культурних

цінностей
Види культурних
прав
Право на свободу творчості

Право на освіту та здійснення наукових

Схема 45 досліджень

МАТИ ЗАГАЛЬНУ ОСВІТУ (в різних

країнах кількість необхідних класів шко-
ли є різною)

Обов’язки людини і ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВ’ЯЗОК ( громадя-

громадянина ни-чоловіки певного віку, а деколи й
жінки (в Ізраїлі) призиваються на певний
строк на військову службу)
Схема 46

ПОВИНЕН БРАТИ УЧАСТЬ У ВИБО-

РАХ ( у більшості країн цей обов’язок
закріплюється на законодавчому рівні
(Австрія, Бразилія, Італія та ін.)

22
 Громадянство – особливий правовий
зв’язок особи і держи, що знаходить свій
вияв у їх взаємних правах і обов’язках
Поняття
«громадянство» та Громадянство Європейського Союзу -
«громадянство ЄС» цей Інститут розповсюджується на усіх
громадян країн – членів ЄС й суттєво
розширює їх права і свободи;
Схема 47 - громадянство ЄС не відміняє пріорите-
тність національного громадянства

ПІДДАНСТВО
- взаємозв’язок людини з монархом;
- формальне встановлення особистої вір-
ності монарху (даний термін вживається
у монархічних країнах)

У розвинутих країнах різниця між грома-

Поняття «підданст- дянством та підданством має лише зов-
во» та різниця між нішній характер. В європейських монар-
ним і громадянством хіях (Бельгії, Іспанії, Нідерландах), обид-
ва терміни вживаються як рівнозначні

Схема 48 В арабських державах , в Африці різниця

між термінами “громадянство” і піддан-
ство” має суттєве значення. В цих краї-
нах підданий зобов’язаний бути вірним
монарху, населення виховується у відпо-
відних традиціях

Вихід з громадянства здійснюється за

власним бажанням особи

Втрата громадянства - здійснюється упо-

Умови припинення вноваженими органами держави без по-
громадянства годження самої особи, яка вчинила
заборонені діяння

Позбавлення громадянства - санкція дер-

Схема 49 жави щодо особи, яка вчинила недозво-
лені (заборонені) дії

23
 Натуралізація (набуття громадянства за
волевиявленням особи)

Оптація (вибір громадянства тієї чи іншої

країни у зв’язку з переходом
частини території від однієї держави ін-
шій або ж проголошення частини терито-
рії незалежною державою)

внаслідок встановлення над дитиною

опіки чи піклування
Способи набуття
громадянства внаслідок встановлення батьківства

Філіація (набуття громадянства за на-

Схема 50 родженням)

внаслідок поновлення у громадянстві

внаслідок встановлення над особою, ви-

знаною судом недієздатною, опіки

внаслідок усиновлення

за іншими підставами, передбаченими

міжнародними договорами

якщо громадянин після досягнення ним

повноліття добровільно набув громадян-
ство іншої держави

Випадки втрати
громадянства якщо особа набула громадянство країни і
не подала у порядку, передбаченому за-
конодавством держави, документ про
припинення громадянства іншої держави
або декларацію про відмову від нього
Схема 51

у випадку екстрадиції

якщо особа набула громадянство внаслі-

док подання свідомо неправдивих відо-
мостей або фальшивих документів

24
 Особи без громадянства (аполіди чи апа-
триди) - особи, які не належать до грома-
дянства будь-якої держави

Конвенція про зменшення безгромадянс-

тва 1961р. (вступила в силу в 1975р.) зо-
Поняття осіб без бов’язує держави сприяти скороченню
громадянства та їх випадків безгромадянства, стимулюючи
набуття громадянства особами, що його
правовий статус
не мають

Випадки безгромадянства можуть виник-

нути і у зв’язку з припиненням громадян-
Схема 52 ства

Конвенція про скорочення випадків бага-

тогромадянства (прийнята радою Європи
в 1963р.) встановлює, що в певних випад-
ках особа,яка набула нове громадянства,
втрачає попереднє громадянство

Конституції і законодавство ряду країн

передбачає можливість подвійного гро-
мадянства (біпатризм). Таке правове ста-
Поняття
новище може передбачатися договором
багатогромадянства
між двома державами

Біпатризм в більшості є притаманний для

Схема 53 федеративних країн, де особа має грома-
дянство держави та суб’єкта федерації

Перебування у подвійному громадянстві

не тільки розширює права, а й деякі
обов’язки. Це може, в певних випадках,
створювати складності, особливо коли
кожна з держав вимагає виконання
обов’язків громадянина

25
 Іноземці - це особи, які належать до
громадянства іноземних держав
Поняття «іноземці»
та обмеження, які Зазвичай обмеження, які встановлюються
встановлюються до для іноземців, стосуються:
них - виборчих прав;
- брати участь у референдумах;
- проходження військової служби в
Збройних силах;
Схема 54 - працювати в органах державної влади;
- права власності на землю тощо

Біженці - це іноземці або особи без грома-

дянства, які внаслідок цілком обґрунто-
ваних побоювань стати жертвою переслі-
дувань за ознаками раси, віросповідання,
національності, громадянства (підданст-
ва), належності до певної соціальної гру-
пи або політичних переконань, змушені
були залишити територію держави, гро-
мадянами якої вони є, або територію кра-
їни свого постійного проживання, і не
можуть або не бажають користуватися
Поняття «біженці»
захистом
та їх правовий
статус
Правовий статус біженців регулюється
конституціями та законами держав, що
фактично відображають основні поло-
ження Конвенції про статус біженців
Схема 55 (1951р.)

Визнання біженцем є неможливим, якщо

особа вчинила злочин проти миру, війсь-
ковий злочин чи інший тяжкий злочин
неполітичного характеру

В демократичних країнах біженці корис-

туються тими ж правами і свободами, а
також несуть такі самі обов’язки, як і
громадяни за винятками, встановленими
Конституцією та законами держави, а
також міжнародними договорами

26
 Розділ 5. Конституційні засади суспільного
ладу зарубіжних країн

це суспільні відносини, що існують з при-

воду організації і діяльності суспільства,
які регламентовані Конституцією і інши-
ми законами держави;

Поняття та загальна це система суспільних відносин, які охо-

характеристика роняється державою і правом та знахо-
суспільного ладу диться під їх політичним впливом

Суспільний лад постійно знаходиться під

Схема 56 впливом держави, яка створюється суспі-
льством для захисту своїх інтересів. Дер-
жава впливає на суспільний лад своєю
політикою

Економічна – це відносини власності,

виробництва, обміну, розподілу і спожи-
вання матеріальних і духовних цінностей

Соціальна – це система взаємних

обов’язків між різними соціальними гру-
пами та прошарками населення, яка
склалася та розвивається у певному сус-
пільстві з приводу розподілу цінностей,
праці, послуг
Підсистеми
структури
суспільного ладу Політична - це відносини, пов’язані з
функціонуванням політичної влади в
суспільстві, концентрованим виражен-
ням яких є державна влада
Схема 57

Духовно-культурна – це відносини між

людьми, між людиною, суспільством та
державою з приводу формування свідомо-
сті, функціонуванням гуманітарних і тех-
нічних поглядів та ідей, їх розвитком та
розповсюдженням у суспільстві

27
 Власність
Інституції, які
закладають засади Праця
економічної системи

Фінансова система

Схема 58

- форма привласнення благ;

- це форма відносин між людьми з приво-

ду присвоєння цінностей

публічна - суб’єктом права публічної

Власність та
власності виступає держава, суб’єкт фе-
її форми
дерації, територіальна громада, громад-
ське формування (неподільна, колектив-
на)
Схема 59
приватна - суб’єктом права приватної
власності виступає будь-яка фізична чи
юридична особа (подільна, має індивідуа-
льний, сімейний, спільний характер)

Держава

Суспільні формування
Суб’єкти публічної
вланості
Самоврядна місцева територіальна об-
щина
Схема 60
Суб’єкти федерації

28
 це система взаємних обов’язків між різ-
ними соціальними групами та прошар-
Поняття соціальної ками населення, яка склалася та розви-
системи суспільства вається у певному суспільстві з приводу
розподілу матеріальних благ, праці, пос-
луг
Схема 61

національно-територіальної автономії
Форми державно-
правового регулю- рівноправності незалежно від раси,
вання міжнаціона- національності, мови, релігії тощо
льних відносин
визнання та гарантування колективних
прав національних (та інших) меншин
Схема 62

система правових, організаційних та ін-

ших заходів державних і недержавних
установ і організацій, що враховують
економічний потенціал країни і спрямо-
Поняття соціальної вані на підтримання соціальної стабіль-
політики ності у суспільстві, створення умов для
постійного зростання добробуту працез-
датних осіб та забезпечення належного
Схема 63 рівня життя тих, хто через непрацездат-
ність чи інші життєві обставини не має
достатніх засобів до існування

- типи матеріального забезпечення людей

похилого віку і непрацездатних;
- предмет соціальної політики країни;
- невід’ємний елемент способу життя і
його особливості;
Поняття соціально- - самостійна функція держави;
го забезпечення - правова форма матеріального забезпе-
чення певних категорій населення;
- форма опосередкованого стимулювання
активної участі громадян у соціально-
Схема 64 економічному житті суспільства;
- конституційне соціальне право людини
тощо

29
 Соціальне страхування
- здійснюється, як правило, роботодавцем
і самим робітником, які сплачують у від-
повідні фонди обов’язкові внески. З цих
фондів виплачуються пенсії і соціальні
допомоги
Структура соціаль-
ного забезпечення
Соціальна допомога
- надається державою або органами міс-
цевого самоврядування тим, хто потра-
Схема 65 пив у скрутне матеріальне становище і
при цьому не має право на забезпечення
за соціальним страхуванням або ж хто
отримує з фондів соціального страхуван-
ня малі надходження за які не можуть
нормально існувати

це діяльність держави та інших суспіль-

них інститутів щодо встановлення і реалі-
зації її соціальних гарантій у вигляді пев-
них пільг і переваг

Пільги

Поняття та види
соціального захисту Медичне забезпечення
особи
Матеріальне забезпечення

Схема 66 Соціальні пільги

Пенсійне забезпечення

це відносини між людьми, між людиною,

суспільством та державою з приводу фо-
Поняття та предмет рмування свідомості, функціонуванням
духовно-культурних гуманітарних та технічних поглядів
відносин та ідей, їх розвитком та розповсюдженням
у суспільстві

Предмет духовно-культурних відносин

Схема 67 охоплює усі духовно-культурні явища -
науку, освіту, мистецтво, релігію та ін.

30
 це відносини, які пов’язані з функціону-
Поняття політичних ванням політичної влади в суспільстві,
відносин концентрованим вираженням якої є дер-
жавна влада

Схема 68

суспільні відносини, які характеризують-

ся здатністю і можливістю одних людей
Поняття влади або груп досягати здійснення певної мети
за допомогою інших людей або груп

Схема 69

це влада, що здійснює розроблення і за-

провадження у життя політичних про-
грам усіма суб’єктами політичної систе-
Поняття та способи ми, а також різними неформальними
здійснення політич- формуваннями
ної влади

Політична влада здійснюється за допомо-

гою певних політичних інститутів, які в
Схема 70 тій чи іншій мірі регулюються конститу-
ційним правом. Інститути утворюють
інституційну основу політичної системи –
механізм здійснення політичної влади

це система політичних явищ, що існують i

взаємодіють при здійсненні політичної
влади
Поняття та
елементи політичної Суб’єкти політики
системи
Політичні норми

Політичний режим та відносини

Схема 71

Політична культура та свідомість

31
 основні правила i принципи, що регулю-
ють політичні відносини між народами,
націями, соціальними групами, партіями
та ін.

Норми права

Політичні принципи
Поняття та види
політичних норм
Норми політичних партій і громадських
організацій

Схема 72 Політичні звичаї та традиції

Моральні норми

врегульовані політичними нормами сто-

сунки між політичними суб’єктами, у
процесі яких суб’єкти набувають i реалі-
зують права i обов’язки

Поняття та зміст
політичних відносин Політичні функції –основні напрями
діяльності суб’єктів політики

Політичний процес – це порядок функці-

Схема 73 онування політичної системи, її інститу-
тів, включаючи взаємовідносини між
ними. Він регулюється як нормами права,
так і різними писаними та неписаними
неправовими нормами (документами
партій, громадських об’єднань; звичая-
ми)

система прийомів, методів, форм, спосо-

бів здійснення політичної влади в суспі-
льстві

Ліберальний
Поняття та типи
політичних режимів Демократичний

Авторитарний
Схема 74
Тоталітарний
32
 Розділ 6. Форма держави в зарубіжний країнах

це комплексний інститут конституційно-

го права, який становить систему норм,
Поняття форми що регулюють у своїй сукупності струк-
туру і взаємовідносини основних органів
держави
держави, політико-територіальний уст-
рій, головні методи діяльності державно-
го апарату і форми його зворотного
Схема 75
зв’язку з населенням

Полікратична - характеризується: поді-

лом влади на законодавчу, виконавчу та
судову, які між собою взаємодіють; сис-
темою їх взаємних стримувань та проти-
ваг; самоуправлінням територіальних
колективів; демократичним державним
режимом; різними формами участі насе-
лення в управлінні державою

Монократична - характеризується єдино-

владдям певного органу чи посадової
Класифікація форми особи. У цій формі не діє система стриму-
держави вань та противаг, існує авторитарний чи
тоталітарний режим. (Напр.: Заїр, Індоне-
зія, Іран, Пакистан та ін.)
Схема 76
Сегментна - характеризується тим, що
державна організація як ціле складається
із різнобічних частин, але її об’єднує єди-
на природа державної влади, єдність дер-
жавної політики по принциповим питан-
ням, єдині головні принципи організації
та діяльності. (Напр.: Марокко, Йорданія,
Філіппіни та ін.)

Форма правління
Елементи форми
держави Державно-територіальний устрій

Державний режим
Схема 77

33
 це державно-правова система, яка визна-
чається стійким порядком формування
вищих органів державної влади, їх орга-
Форма правління та нізація та взаємодія, що в органічній
її основні форми єдності зовнішньо відображає сутність
держави

Монархія
Схема 78
Республіка

форма правління, за якій глава держави –

монарх, володіє особливим юридичним
статусом, отримує та передає свою
державну посаду та особливий почесний
титул за спадком. (Напр., Великобрита-
нія, Іспанія, Японія, Таїланд та ін.)

Поняття та основні - спадковість отримання титулу та посади

властивості монархії глави держави;

- довічний характер перебування на поса-

Схема 79 ді глави держави;

відсутність юридично закріпленого меха-

нізму відповідальності правителя (монарх
не несе політичної і юридичної відповіда-
льності за результати свого правління)

Абсолютна

Види монархії Дуалістична

Схема 80
Парламентарна

34
 це монархія, при якій вся повнота держа-
вної влади зосереджується в руках мона-
рха (Бахрейн, Катар, Оман, Саудівська
Аравія та ін.)

Можливе існування Конституції, парла-

менту й уряду, але фактично монарх во-
лодарює необмежено. Зазвичай уряд очо-
лює син, брат чи інший близький родич,
Поняття та ознаки парламент має дорадчий характер (Бах-
абсолютної монархії рейн, Кувейт)

Закони видаються від імені монарха, мо-

Схема 81 нарх може безпосередньо керувати адмі-
ністративною діяльністю і призначати
уряд, чинити вищий суд

В сучасних умовах абсолютна монархія –

не є поширеною. (Бахрейн, Катар, Оман,
Саудівська Аравія та ін.) Монархи в
Омані, Саудівській Аравії вважаються
вищими духовними особами, що безумов-
но збільшує їх владу

неформальна організація, яка на своїх

нарадах вирішує різні питання, зокрема, і
питання престолонаслідування та може
Поняття сімейної примусити монарха зректися від престолу
ради та її склад у
абсолютній монархії
Сімейна рада складається із членів прав-
лячої сім’ї, близьких родичів (напр.: Ді-
вам в Саудівській Аравії – клан Саудітів)
Схема 82 й деяких вищих сановників – особливо
шанованих знавців Корану

35
 це монархія, при якій влада є поділеною
між монархом й парламентом

Повноваження монарха є обмеженими

лише у законодавчій сфері. Закони прий-
має парламент, водночас монарх корис-
тується правом абсолютного або резолю-
тивного вето, тобто закон не може всту-
пити в силу без згоди монарха. Монарх
має право розпустити парламент

Поняття та ознаки
Виконавча влада належить монарху,
дуалістичної
який здійснює її безпосередньо або через
монархії
призначений ним уряд. Інститут парла-
ментарної відповідальності уряду відсут-
ній. Уряд несе відповідальність тільки
перед монархом
Схема 83
Парламент обирається підданими чи пев-
ною їх частиною (напр.: особи, які мають
певний рівень освіти). Парламент має
обмежені повноваження і не здатний кон-
тролювати монарха і уряд

це монархія, де хоч і збережений інститут

спадкового глави держави, але реальна
влада належить парламенту.

Повноваження монарха мають переважно

представницький характер. Юридично
він є главою держави, але участі в управ-
лінні країною фактично не бере. Він ви-
Парламентарна дає акти, але робить це з дозволу парла-
монархія та її ознаки менту чи уряду. Глава держави або не має
право на вето (Японія) або не застосовує
його (Великобританія)

Схема 84
Парламент має широкі повноваження -
приймати закони і найважливіші держа-
вні рішення

Уряд формально призначається монар-

хом,водночас фактично повинен мати
довіру з боку парламенту. Він відповіда-
льний тільки перед парламентом.

36
 форма правління, яка характеризується
вибірністю глави держави – президента.

В республіці глава держави – Президент є

Поняття та види обраним на певний строк і за певною
республік процедурою. Президентом може стати
будь-який громадянин, який відповідає
конституційно встановленій кваліфікації.
Способи виборів є різними. Він несе зако-
Схема 85 нодавчо встановлену відповідальність

Президентська, парламентська, змішана

це форма правління, при якій діє прин-

цип поділу влади, глава держави стоїть
над парламентом і є главою уряду.

Президент – глава держави й глава уряду.

Він незалежний від інших державних
органів. Володіє досить широкими пов-
новаженнями. Має право вето. Не має
права розпуску парламенту. Обирається
безпосередньо населенням

Президентська рес-
Парламент є виборним. Він здійснює суто
публіка та її ознаки
законодавчу функцію. Він не може відп-
равити уряд у відставку

Схема 86 Уряд формується главою держави. Він не

потребує довіри парламенту і несе відпо-
відальність тільки перед Президентом

Судова влада контролює конституцій-

ність, актів як парламенту, так і президе-
нта, забезпечуючи цим дотримання по-
рядку

37
 це крайня форма президентської респуб-
ліки, де усе життя країни в цілому зами-
Поняття кається на особистості глави держави.
суперпрезидентської Подеколи мають місце моменти його
республіки обожнювання, обґрунтування його влади
певною ідеологією чи релігією.

Схема 87

це форма правління, при якій домінуючу

роль відіграє парламент. (Напр.: Австрія,
Італія, Індія, Ірландія, Португалія, Угор-
щина, Чехія та ін.)

Президент обирається шляхом непрямих

виборів (парламентом, особливою вибір-
ною колегією і т.п.). Глава держави хоч і
може формально бути наділеним широ-
кими повноваженнями, але фактично
вони обмежуються представницькими
функціями. Він підписує закони та інші
Поняття та ознаки важливі державні акти, але не вправі
парламентарної відмовитись від підпису. Усі акти повинні
республіки бути контрасигнованими главою уряду
чи відповідальним міністром. Президент
має право розпуску парламенту.

Парламент не тільки здійснює законода-

Схема 88 вчу функцію, але й вирішує усі найваж-
ливіші питання країни, формує уряд.

Уряд, за конституцією призначає прези-

дент, але фактично формує його парла-
мент. Він здійснює підготовку законопро-
ектів та інших рішень, що потім прийма-
ються парламентом. Уряд є відповідаль-
ним тільки перед парламентом.

38
 це форма правління, яка має ознаки як
президентської так і парламентарної рес-
публіки. (Напр.: Болгарія, Македонія,
Португалія, Словенія, Хорватія та ін.)

Президент є главою держави, обирається

громадянами країни, має повноваження,
які дають можливість втручатися у полі-
тичний процес, брати участь у формуванні
уряду. Президент володіє правом вето на
закони, що прийнті парламентом, правом
Поняття, ознаки та розпуску парламенту, а такожправом за-
види змішаних конодавчої ініціативи. Інститут президен-
республік та виведений за межі виконавчої влади й
можнасказати, що його статус – арбітр між
гілками владами

Схема 89 Парламент формується шляхом прямого

виборчого права. Він здійснює законодав-
чу функцію та вирішує деякі інші питання,
приймає участь у формуванні уряду

Уряд призначається Президентом, але

потребує довіри парламенту. Він відпові-
дальний перед Президентом та підзвітний
парламенту. Прем’єр-міністр відіграє са-
мостійну роль будучи другою посадовою
особою після Президента.

39
 Розділ 7. Форми політика-територіального устрою
в зарубіжних державах

Поняття це система взаємовідносин між державою

територіального й територіальними складовими частинами
устрою

Схема 90

внутрішня організація державної влади,

принцип поділу країни на певні територіа-
Політико-
льні частини, їх юридичний статус та прин-
територіальний
ципи взаємодії між собою
устрій та його
основні форми
Унітарна держава, федерація, конфедерація

Схема 91
це єдина держава, територія якої поділя-
ється на адміністративно-територіальні
одиниці

Існує єдина Конституція і єдине загально-

державне законодавство

Існує тільки один законодавчий орган з

нормотворчою компетенцією з усіх галузей
законодавства
Унітарна держава та
її ознаки Виконавчу владу здійснюють центральні
органи виконавчої влади і створені ними
територіальні адміністративні органи
Схема 92
Судова система є єдиною. Вона є самостій-
ною й незалежною від будь-якої іншої вла-
ди
Існують органи місцевого самоврядуван-
ня, які не входять в систему органів дер-
жавної влади. Держава може делегувати їм
ряд повноважень територіальних органів
державної влади і здійснювати контроль за
їх виконанням

40
 ЦЕНТРАЛІЗОВАНІ - відсутня місцева
автономія, а функції влади на місцях здій-
снюють тільки призначені зверху адмініс-
тратори. Виборні місцеві представницькі
органи не створюються

ВІДНОСНО ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНІ - на
Поділ унітарних місцях є і виборні органи (мери і ради в
держав департаментах) й призначені чиновники
(префекти), які з одного боку, мають свою
сферу діяльності

Схема 93
ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНІ - на всіх рівнях
адміністративно-територіального поділу є
виборні органи (ради і мери). Існує чіткий
розподіл повноважень між центральною
владою і владою місцевих територіальних
органів.

особливі адміністративно-територіальні
одиниці, які створені з урахуванням полі-
Поняття автономії тико-територіальної специфіки, націона-
льного складу, культури, й традицій насе-
лення, яка в них проживає
Схема 94

ПЕРСОНАЛЬНІ - створюються, коли ет-

нічні групи, національні меншини та ін.
спільноти проживають розрізнено й ство-
рюють свої об’єднання з метою вирішення
питань культури, побуту і т.п

КОРПОРАТИВНІ - створюється з існу-

ванням лінгвістичних спільнот для яких
Види автономій зазвичай резервується частка місць у дер-
жавному апараті; чиновники, що працю-
ють в таких районах, повинні знати місце-
ву мову й побут; судовий процес, викла-
дання в школі ведеться на мові місцевого
Схема 95
населення

ТЕРИТОРІАЛЬНІ - у випадках компакт-

ного розселення етнічних та інших груп;
створюються автономні області, округи,
райони та інші автономії, що часто мають
офіційно лише географічні назви

41
 конституційно закріплене внутрішнє са-
Поняття територіа-
моуправління частини території держави
льної автономії

Схема 96 ПОЛІТИЧНА - має ознаки державності; їй

притаманна наявність власного законо-
давства з місцевих питань; є місцевий
парламент (вирішує питання місцевого
характеру) та орган місцевої виконавчої
влади; суди розташовані на території ав-
тономії, входять до єдиної судової системи
Види автономій держави в цілому; дуже рідко існує своє
громадянство і конституція

Схема 97 АДМІНІСТРАТИВНА - не має права ви-

давати місцеві закони, хоча її представни-
цькі органи видають нормативні акти в
межах своєї компетенції; в управлінській
сфері їх права досить широкі порівняно із
звичайними адміністративними одиниця-
ми. Може створюватись і у федеративних
державах

це складна союзна держава, складові час-

тини якої (суб’єкти федерації) наділені
певною політичною незалежністю, мають
певні ознаки державності

Поняття Договірний – в результаті договору між

«федерація» та незалежними державами, які об’єдналися
шляхи її утворення для реалізації своїх спільних інтересів
(Танзанія - об’єднання в 1964р. Танганьїки
та Занзібару)

Схема 98
Конститутивний - внаслідок приєднання
державоподібних утворень чи політичних
одиниць, що фактично мали усі ознаки
державності (емірати в ОАЕ; штати в
США; кантони в Швейцарії)

42
 Симетричні - до складу федерації входять
тільки суб’єкти з однаковим конституцій-
Поділ федерацій за но-правовим станом
структурою

Асиметричні - до складу федерації входять

суб’єкти з різним обсягом повноважень
Схема 99

Територія федеративної держави розгля-

дається як сукупність суб’єктів федерації:
штатів, провінцій, земель, республік, кра-
їв, округів, кантонів та ін.

У більшості федеративний устрій заснова-

ний на чисто територіальному принципі,
але в деяких країнах усі суб’єкти чи їх
частина організовані з врахуванням наці-
онального (етнічного, релігійного чи мов-
ного) складу населення

Федеративні держави за своєю природою є

більш демократичними ніж унітарні, з
огляду на те, що зазвичай вони мають
республіанську форму правління. Однак
існують і федерації з монархічною формою
Ознаки федерації правління

Федерації притаманним є існування дво-

палатного парламенту (бікамералізм), де
Схема 100 нижня палата – орган загальнонаціональ-
ного представництва й формується шля-
хом виборів, а верхня – забезпечує пред-
ставництво суб’єктів федерації.

Суб’єкти федерації не є державами в пря-

мому розумінні, вони не наділені суверені-
тетом, їх зовнішньополітична компетенція
є досить обмеженою й здійснюється під
наглядом та контролем федерації

Зазвичай суб’єкти не володіють правом

сецесії, тобто правом виходу із союзу.
Спроби сецесії в більшості приводять до
внутрішніх конфліктів й навіть збройному
протистоянню

43
 Суб’єкти федерації можуть самі приймати
свої конституції, які не потребують за-
твердження центральними органами

Суб’єкти федерації можуть створювати

свої законодавчі органи – місцеві парла-
менти. Вони можуть бути як однопалат-
ними так і двопалатними

Суб’єкти федерації зазвичай мають свій

уряд, де главою є губернатор, прем’єр-
міністр, головний міністр і т.д.
Загальна характери-
стика суб’єктів фе- Суб’єкти федерації можуть мати свою
дерації судову систему, в тому числі й верховні
суди, які діють паралельно з федеральни-
ми судами

Схема 101 Суб’єкти федерації можуть мати своє гро-

мадянство

Суб’єкти федерації представлені у другій

палаті федерального парламенту

ВИКЛЮЧНО ФЕДЕРАЛЬНА - фактично

виключно федеральні органи можуть во-
лодіти владними повноваженнями і здійс-
нювати їх. Допускається тільки делегу-
вання певних повноважень суб’єктам фе-
дерації

ВИКЛЮЧНО СУБ’ЄКТІВ ФЕДЕРАЦІЇ -

Сфери компетенції у фактично тільки органи суб’єктів федера-
відносинах між фе- ції можуть мати й здійснювати владні пов-
дерацією та її новаження, які вони можуть делегувати як
суб’єктами центру, так і органам місцевого самовря-
дування

СПІЛЬНА - владні повноваження нале-

Схема 102 жать і федеральним органам і органам
суб’єктів федерації

НЕ ВИЗНАЧЕНА - остаточно не визначена

Конституцією

44
 Федеральні території – територіальні оди-
ниці безпосередньо підпорядковані
Територіальні утво- центральній владі
рення, які не
є суб’єктами Федеральні округи –
федерації столиця з прилеглою місцевістю

Федеральні володіння
Схема 103

це державно-правовий союз суверенних

держав, створений для досягнення певних
цілей

Вона не створює будь-якої нової держави.

Усі члени конфедерації зберігають свій
суверенітет і не втрачають права виходу з
конфедерації у будь-який час

Утворюється на основі договору, укладе-

ними кількома державами

Поняття та ознаки Не має єдиної території, громадянства,

конфедерації фінансової системи тощо

Виконання рішень органів конфедерації

Схема 104 забезпечуються тільки урядами держав –
членів конфедерації, але вони мають пра-
во скасовувати рішення загальноконфеде-
ративного органу

Відсутня єдина податкова система. Фінан-

сові кошти формуються з внесків держав

Не має єдиної централізованої влади. Ор-

гани конфедерації утворюється лише з
представників держав, що входять до сою-
зу, й не здійснюють прямої влади над гро-
мадянами держав – членів конфедерації

45
 це форми та методи здійснення державної
влади, взаємовідносини між органами
державної влади

Категорія “державний режим” є вужчою

від поняття “політичний режим”, оскільки
останній відображає практику функціону-
вання усіх політичних інститутів, вклю-
чаючи не тільки державу та органи влади,
а й політичні партії, громадські організації
Поняття державного тощо
режиму

Будучи ширшою категорією політичний

режим фактично визначає вид державного
Схема 105 режиму

Державний режим тісно пов’язаний з фор-

мою правління та політичним режимом.
Можна стверджувати, що державний ре-
жим є об’єднуючим елементом між фор-
мою правління та політичним режимом

Демократичний
Види державного
режиму
Антидемократичний

Схема 106
передбачає безпосередню участь народу в
управлінні справами держави, формуван-
ня політичної волі від людини, громадян-
ського суспільства до держави та держав-
них органів

Поняття
демократичного може існувати у різних формах правління
як у президентській і парламентарній рес-
державного режиму
публіці, так і у парламентарній монархії

В сучасних державах незалежно від форми

Схема 107 територіального устрою (унітарна або
федеративна), як правило, діють демокра-
тичні державні режими

46
 ЛІБЕРАЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ - високий
ступінь політичної свободи, хоча реально
нею користуватись можуть не усі; обме-
ження ролі держави адміністративно-
поліцейськими функціями; невтручання
держави в економічне й соціальне життя
Види народу
демократичного
державного режиму
СОЦІАЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ - держава
керується інтересами всього суспільства;
економічні блага розподіляються за прин-
Схема 108 ципом справедливості; високий ступень
політичної свободи, якою реально корис-
туються усі

Політична свобода - право особи розпоря-

джатися своєю свободою, а держава функ-
ціонує в результаті її волевиявлення

Визнання принципів конституційності та

законності

Функціонування державного механізму на

основі принципу поділу влади на законо-
давчу, виконавчу та судову

Ознаки Багатопартійність – наявність різних полі-

демократичного тичних партій з різною ідеологією, але з
державного режиму рівними правами

Існування представницьких органів, які

формуються шляхом виборів і наділені
широкими повноваженнями у здійсненні
Схема 109
державної влади (парламент, президент)

Наявність самоуправління - самостійна

діяльність населення певної території, яка
направлена на вирішення питань місцево-
го значення в інтересах місцевих жителів

Незалежність засобів масової інформації

47
 Види антидемокра- Авторитарний
тичного державного
режиму
Тоталітарний

Схема 110

полягає в обмеженні прав і свобод грома-

дян, в тому числі і щодо їх участі в держа-
вних справах, формуванні політичної волі
на основі державних рішень без врахуван-
ня волі народу
Поняття
авторитарного
режиму може існувати як в монархічній, так і у
республіканській формі правління, однак
не може існувати в парламентарній формі,
тобто у парламентарній монархії чи пар-
Схема 111 ламентарній республіці так як не визнає
принципів парламентаризму

Права людини й громадянина є обмеже-

ними, здебільшого не дотримуються. На-
род не приймає участь у визначенні дер-
жавної політики

Принципів конституційності та законності

не існує, конституція як основний закон
держави хоч і є, але має формальний хара-
ктер

Принцип розподілу влад не існує

Ознаки авторитар- Заборона діяльності опозиційних партій

ного державного
режиму
Судова діяльність фактично знаходиться
під контролем виконавчої влади

Схема 112 Збільшена роль виконавчої влади. Повно-

важення з управлінню державою має фор-
мально легітимний глава чи уряд, або
нелегітимний орган (воєнного комітету
тощо), глава правлячої партії

Притаманне широке застосування кара-

льних заходів
48
 ВОЄННО-ДИКТАТОРСЬКИЙ - влада
зосереджена в руках армії, воєнних; кон-
ституція відмінена чи призупинена; права
і свободи громадян, в тому числі й політи-
чні, не гарантуються; забороняється дія-
льність політичних партій; може створю-
ватись воєнно-громадський уряд тощо

МОНОКРАТИЧНИЙ - формально існує

Види авторитарного конституція та закріплені права й свободи
державного режиму громадян; виконавча влада стоїть над
законодавчою; влада повністю у руках
політичного лідера; можлива інтеграція
правлячої партії в державний механізм і
створення партійнодержавної структури
Схема 113

КЛЕРИКАЛЬНИЙ - притаманне пануван-

ня релігії; влада в руках духовенства; гла-
ва, який обирається довічно серед вищих
релігійних олігархів, має верховну держа-
вну і релігійну владу; представники духо-
венства займають пости в державному
апараті; контроль за поведінкою громадян
та покарання “невірних”, часто жінки
піддаються політичної і економічної дис-
кримінації

Правлячою є одна політична партія; опо-

зиційні партії та організації є заборонени-
Ознаки ми; притаманне поєднання партійного і
тоталітарного державного апаратів; права і свободи є
державного формально проголошеними, держава жор-
режиму стко регулює питання духовно-морального
життя суспільства; ліквідовано інститут
приватної власності; широко застосову-
ється політичний терор
Схема 114

49
Розділ 8. Конституційно-правовий статус політичних партій

це добровільна, стійка самоуправляюча

організація громадян, створена на основі
спільності політичних переконань, голов-
ним завданням якої є прихід до влади або
чинення на неї тиску з метою реалізації
своїх програних настанов
Поняття та суть
політичних партій Суть політичної партії проявляється в її
цілях, функціях та методах діяльності

Схема 115
Зазвичай в демократичних країнах полі-
тична партія прагне забезпечити ефектив-
не функціонування політичної системи,
реалізувати інтереси різних верств насе-
лення тощо

В країнах з авторитарним та тоталітарним

політичним режимом партії переслідують
інтереси вузького кола громадян або влас-
ні

це основні напрямки їхньої діяльності, що

зумовлені поставленими цілями та за-
вданнями

Розробка політичного курсу

Участь у формуванні та здійсненні конт-

ролю за діяльністю органів держав-
ної влади
Функції політичних
партій
Мирне вирішення соціальних конфліктів

Схема 116 Поновлення рядів партій, виховання ак-

тивістів

Ідеологічна функція (пропаганда ціннос-

тей)

Комунікативна функція (зв’язок між пра-

влячою верхівкою та суспільством)

50
 Вільно створювана організація громадян,
що діє на засадах самоуправління

Стійка організація, яка об’єднує громадян

на постійній основі

Об’єднання на основі спільності політич-

них поглядів - ідеології, яка чітко відобра-
Ознаки політичної жена у програмних документах
партії
Наявність певної структури, керівних
органів та норм внутрішнього життя, що
фіксуються в її статуті
Схема 117

Фіксоване членство

Некомерційна організація, яка не ставить

за мету отримання прибутку

Консервативні -виступають за збереження

минулих порядків, проти реформ

Ліберальні - відстоюють невтручання

держави
у суспільне життя

Види політичних Радикальні - виступають за докорінну

партій перебудову суспільства із застосуванням,
як правило, примусових заходів

Схема 118
Реформістські - пропагують національний
соціалізм, соціальну справедливість за
збереження власності

Клерикальні - вимагають, щоб суспільне

життя та управління державою відповіда-
ло догмам релігії

51
 Кадрові партії
– мають фіксоване членство; засновані на
визнанні жорсткої дисципліни,
обов’язкових членських внесків; керівни-
цтво зазвичай централізоване

Види партій за Масові партії

організаційною – переважно немає фіксованого членства;
побудовою партійні внески зазвичай не мають фіксо-
ваного характеру; місцеве керівництво не
обирається, а складається з відомих бізне-
сменів та політиків
Схема 119

Партії - рухи
– в основному вони існують у країнах, що
розвиваються, мають різну орієнтацію

Загальнонаціональні - діють на загально-

Поділ партій за державному рівні
територіальною
ознакою
Регіональні - обмежують свою діяльність у
межах певного регіону

Схема 120

Демократичні
- діють у межах конституції

Радикальні
Поділ партій за
- задля власних інтересів готові пожертву-
методами дії
вати демократією

Екстремістські
Схема 121 - роблять ставку на силу, вживають про-
тизаконні методи боротьби

52
 це регламентація порядку утворення пар-
Поняття тій, встановлення загальних вимог щодо їх
інституціоналізації діяльності, програм, внутрішньої струк-
політичних партій тури та членства, порядок фінансування

Схема 122 Конституціоналізації

- включення в конституцію основних
принципів статусу політичної партії, за-
кріплення місця і ролі партії в суспільно-
політичному житті
Процеси
інституціалізації Законодавчої інституціоналізації
політичних партій правовий статус політичних партій визна-
чається законом:
1) Спеціальним законом
- визначають функції, завдання та їх роль
Схема 123 в політичному та державному житті, регу-
люють умови та порядок реєстрації, вибо-
рчої діяльності тощо.
2) Органічним законом - це закони про
вибори, регламенти палат парламенту та
ін.

спеціальний документ, який встановлює

порядок вступу й виходу із партії, її органі-
заційну структуру та норми внутрішньо-
Поняття статуту
партійного життя
партії

Схема 124 Членами партії можуть бути тільки гро-

мадяни, які володіють політичними пра-
вами і досягли законодавчо встановленого
віку (зазвичай з 18 років)

В більшості держав забороняється членст-

Членство в во у партії військовослужбовців, праців-
політични партіях ників служби президента, органів внутрі-
шніх справ, безпеки, юстиції, митниці то-
що.

Схема 125 Членство може бути як індивідуальним (за

заявою особи) так і колективним (проф-
спілка)

53
 Членські внески

Пожертви
Види фінансування
політичних партій
Повне або часткове державне фінансування

Доходи від господарської діяльності

Схема 126

Міністерство юстиції (Бельгія, Нідерланди)

Верховний суд (Ангола, Португалія)

Вищий виборчий трибунал (Бразилія)

Виборчі комісії (Великобританія, Індія,

Органи які реєстру- Німеччина, Мексика)
ють політичні партії
Суди штату (США)

Схема 127 Міський суд столиці (Болгарія, Угорщина,

Польща)

Податкове управління (Швеція)

Міністерство внутрішніх справ

(Іспанія, Італія, Франція та ін.)

54
 Розділ 9. Законодавча влада в зарубіжних країнах

загальнодержавний представницький ко-

легіальний орган, основною функцією
якого є здійснення законодавчої влади

Поняття парламенту Сьогодні парламенти діють у більш ніж

та його види 160 країнах світу. Їх назви різноманітні:
федеральні збори (Австрія, Росія, Швейца-
рія), конгрес (США), стортинг (Норвегія),
Схема 128 альтінг (Ісландія), рикстаг (Швеція), гене-
ральні кортеси (Іспанія), парламент (Індія,
Італія, Франція, Японія тощо, - але для
всіх них властиві загальні ознаки парла-
ментаризму

полягає у виданні представницькими (за-

конодавчими) органами законів,
Поняття обов’язкових для виконання всіма держа-
законодавчої вними органами, громадськими
діяльності об’єднаннями, органами місцевого само-
врядування, посадовими особами та гро-
мадянами

Схема 129

визначена конституцією та іншими зако-

Поняття нами організація влади в суспільстві, коли
парламентаризму парламент володіє представницькими,
законотворчими, контролюючими та ін-
шими повноваженнями та виступає гаран-
том захисту інтересів народу, нації
Схема 130

55
 Представницька- полягає в тому, що пар-
ламент є виразником інтересів та волі
народу, нації, який уповноважений прий-
мати важливі рішення від імені народу

Законодавча - полягає в тому, що парла-

мент видає закони, які мають вищу юри-
дичну силу.

Основні функції Контрольна - полягає в тому, що здебіль-

парламентів шого парламенти здійснюють контроль за
виконанням законів, діяльністю органів
виконавчої влади
Схема 131
Фінансова - у більшості країн парламент
приймає основний фінансовий документ
держави – закон про державний бюджет, а
також видає ряд інших законів.

Зовнішньополітична - парламенти прий-

мають безпосередню участь у зовнішньо-
політичному житті держави

Прийняття законів

Фінансова компетенція

Формування державних органів

Повноваження
парламентів
Призначення референдумів

Ратифікація та денонсація міжнародних

Схема 132 договорів

Контроль за органами державної влади

Повноваження в сфері оборони та безпеки

56
 ОДНОПАЛАТНІ - нині однопалатні пар-
ламенти існують майже у 70 країнах (Бол-
гарія, Греція, Данія, Ізраїль, Єгипет, Нова
Зеландія, Португалія, Туреччина, Угор-
щина, Фінляндія, Швеція та ін.). Однопа-
Види парламенту латність зазвичай характерна для невели-
ких держав (Сальвадор та ін.), а також для
країн з авторитарними та тоталітарними
політичними режимами (В’єтнам, Китай)
Схема 133
ДВОПАЛАТНІ - переважно країн світу
двопалатні парламенти. Двопалатність
властива як для федеративних держав
(Австралія, Бразилія, Мексика, Німеччи-
на, США та ін.), так і для унітарних (Іта-
лія, Іспанія, Франція, Японія та ін.)

ВЕРХНЯ ПАЛАТА (Сенат – в більшості

країн, Рада кантонів – Швейцарії, Рада
штатів – Індія, Палата лордів – Великоб-
ританія, Федеральна рада – Австрія, Па-
лата радників – Японія та ін.) Вона зазви-
чай має більший термін діяльності й онов-
ляється
по різному: інколи повністю, одночасно з
нижньою, частково у певний період. Так, у
США – обирається на 6 років, а оновлю-
ється по 1/3 кожні 2 роки; у Франції – на 9
років і кожні 3 роки оновлюється на 1/3
складу. Верхня палата в більшості випад-
ків є меншою за чисельністю. Так, у США
Види палат – в 6 разів, в Італії – у 2 рази.
парламенту
НИЖНЯ ПАЛАТА (Палата представників
– Австралія, Національна рада – Австрія,
Схема 134 Сейм – Польща, Народна палата – Індія,
палата громад – Великобританія, Націона-
льні збори – Франція, Палата депутатів –
Італія та ін.) Нижня палата двопалатного
та однопалатний парламент зазвичай оби-
раються на 4-5 років з повним одночасним
оновленням. Подеколи цей термін є більш
коротшим, зокрема, США – 2 роки, Авст-
рія – 3 роки та ін. Палати парламенту не-
однакові за своєю чисельністю. Так, у Ни-
жній палаті Польщі – 460 депутатів, Італії
– 630, Японії – 500.

57
 Прямих виборів

Призначення (напр.: Президент Індії при-

значає двох представників англо-
індійської общини в Нижню палату)
Способи формуван-
ня однопалатних та
Зборами представників автономних облас-
Нижньої палати
тей, міст центрального підпорядкування,
двопалатного
особливих адміністративних районів та
парламентів
військових представників (Китай - Всеки-
тайські збори народних представників)

Резервування місць для прихильників

Схема 135 певних релігій, національностей, жінок
(напр.: для прихильників індуїстських
релігій – у Пакистані, для асирійців – в
Ірані, Бангладеш – для жінок)

Прямих виборами сенаторів громадянами

країни (США – 2 від штату, Бразилія – 3,
Італія – 7 від області)

Непрямих виборів (Франція)

Призначення повного чи часткового скла-

ду верхньої палати главою держави, гла-
вою уряду, лідером опозиції (Барбадос,
Йорданія, Канада, Таїланд, Ямайка та ін.;
Способи формуван-
ня Верхньої палати лідером опозиції – Малайзія)
двопалатного
парламенту Парламентами земель (Австрія) чи облас-
ними радами (Намібія)

Обираються із членів Нижньої палати

(Норвегія)
Схема 136
Урядами земель (Німеччина)

Займають особи у яких дворянський титул

не нижче барона (Великобританія)

58
 Закінчення строку повноважень
Підстави припинен-
ня діяльності
парламентів Достроковий розпуск парламенту

Схема 137

Не може протягом певного строку розпо-

чати свою діяльність чи неспроможний
приймати рішення (Чехія)

Не може у відповідний термін сформувати

уряд (Польща) чи призначити главу уряду
Причини розпуску (Німеччина)
парламенту

Неспроможний у відповідні строки

прийняти державний бюджет
Схема 138

У разі висловлення недовіри парламенту

Голова парламенту (спікер) чи колегіаль-

ний орган

палати
Структура
парламенту
комітети і комісії

партійні фракції
Схема 139

апарат

представник виконавчої влади (лорд-

Основні способи канцлер – Великобританія)
заміщення голови
Верхньої палати віце-президент (у президентських респуб-
ліках)

обирається палатою (Франція, Італія,

Схема 140 Японія та ін.)

59
 це особа, яка за певної обставини є членом
парламенту – депутат парламенту, який
наділений спеціальною право- та дієздат-
ністю

У більшості країн депутати мають вільний

мандат (факультативний) – вони розгля-
даються як представники усього народу, а
не від своєї виборчої дільниці, він не зо-
бов’язаний враховувати думку своїх ви-
борців, не передбачається відкликання
депутата за ініціативою виборців. У краї-
нах тоталітарного соціалізму депутат має
навпаки імперативний мандат – передба-
чає можливість дострокового відкликання
Поняття «депутат» депутата виборцями, якщо він не виконує
та його правовий їх накази
статус
Фактично у всіх країнах депутати наділені
імунітетом – недоторканість парламен-
таря. Здебільшого для порушення кримі-
Схема 141 нальної справи, притягнення до криміна-
льної та адміністративної відповідальності
необхідна згода парламенту (палати)

В більшості країн депутати володіють

також депутатським індемнітетом – не
несуть відповідальності за свої виступи і за
дії, які депутат підтримував своїм голосу-
ванням, навіть якщо такі дії є протиправ-
ними

закінчення строку повноважень парламе-

нту

Види у зв’язку з позбавленням депутатсько

зупинення депутат- го мандата парламентом чи судом
ських повноважень

зайняття посади несумісної з депутатством

Схема 142 за власним бажанням

60
 це певний період часу, коли парламент та
його палати проводять пленарні засідання,
розглядають законопроекти та приймають
певні рішення

Чергові сесії - за власним правом, склика-

ється главою держави (Японія), за рішен-
ням уряду або главою парламенту чи кері-
вним колегіальним органом. - протягом
року зазвичай відбувається дві сесії (Бра-
зилія), а також можливе їх проведення
один раз на рік (Великобританія, Єгипет).
У цілому кількість сесій на рік та їх час
вирішується безпосередньо парламентом
(Німеччина), або чітко визначений кон-
ституцією чи регламентом (Італія, США).
В деяких країнах це питання вирішує гла-
ва держави (Японія)
Поняття «сесія»
та її види Перша сесія (установча) - відбувається
після формування складу парламенту,
зазвичай з неофіційного засідання на яко-
Схема 143 му вирішуються організаційні питання.
На першій сесії формуються комітети та
постійні комісії, обирається чи признача-
ється голова або керівний орган, форму-
ється коаліція та визначаються з пріори-
тетними напрями роботи в подальшому

Позачергова та надзвичайна сесії - склика-

ється на вимогу голови палати (Італія), а
також глави держави (Філіппіни), на ви-
могу уряду (Іспанія, Франція, Японія).
Під час такої сесії вирішуються питання, у
зав’язку з якими вона була скликана.
Надзвичайна сесія зазвичай скликається у
разі введення на території держави чи її
частині воєнного чи надзвичайного стану

61
 необхідна кількість депутатів для роботи
парламенту і прийняття ним рішень
Поняття кворум та
його види кворум для пленарного засідання

кворум для прийняття рішення

Схема 144

це закріплений Конституцією чи законами

порядок здійснення законодавчої функції
та реалізації законодавчих повноважень
Законодавчий
процес та його стадії Стадії законодавчого процесу:
-внесення законопроекту;
- обговорення законопроекту;
Схема 145 - прийняття закону
- промульгація;

за допомогою електронної системи

підняттям рук

Способи
голосування поіменним голосуванням

бюлетенями

Схема 146
акламацією (вигуками)

62
 палати передають проект закону одна од-
ній доти, доки він не буде прийнятий (Іта-
лія);

скликання сумісного засідання обох палат

й їх спільне обговорення та голосування
(Індія);
Вирішення
розбіжностей між створення погоджувальної ради із пред-
палатами ставників обох палат (Німеччина).

Схема 147 В деяких країнах вето верхньої палати

може бути подолано шляхом повторного
прийняття закону більшістю голосів Ниж-
ньою палатою. В окремих країнах закон
вважається прийнятим тільки у разі його
затвердження більшістю голосів Верхньою
палатою (Алжир)

публічне оприлюднення закону

засвідчення закону й факту його прийнят-

тя;
Стадія
«промульгації» та її
підписання закону;
етапи

санкціонування закону;
Схема 148
розпорядження про його публікацію;

63
Глава 10. Конституційно-правовий статус глави держави в
зарубіжних країнах

це посадова особа або державний орган,

який займає одне з вищих місць в системі
державних інститутів влади

Поняття глави Він є: символом єдності нації та держави;

держави гарантом територіальної цілісності, безпе-
ки держави, громадянської свободи; вер-
ховним представником держави у внутрі-
шньополітичному житті та у сфері міжна-
Схема 149
родних відносин

Монарх владарює безстроково, отримує

владу і титул за спадком
Юридична форма
глави держави Президент владарює внаслідок прямої або
опосередкованої народної довіри та відпо-
відальна перед народом

Схеа 150
Визначає внутрішню та зовнішню політи-
ку держави

Реально здійснює повноваження керівниц-

тва та управління країною

Формально його повноваження можуть

Статус глави держа- бути обмежені конституцією, а законодав-
ви – монарха в абсо- ча влада поділена з парламентом (дуалізм)
лютній та дуалісти-
чній монархії
Призначає і заміщує уряд

Контролює формування та діяльність пар-

Схема 151 ламенту

Має право розпуску парламенту або однієї

із його палат

Має право відкладного або абсолютного

вето

Є головнокомандуючим Збройних сил

Влада фактично немає правових обмежень

64
 Не наділений реальними повноваженнями
по управлінню державою

Представляє державу в міжнародних від-

носинах

Не несе юридичної або політичної відпові-

дальності за свої дії

Усі акти глави держави потребують

контрасигнації (скріплення)
Статус глави
держави – монарха в
парламентарних Виконує функції державного нотаріуса,
монархіях скріплює своїм підписом усі важливі дер-
жавні акти

Схема 152 Правом вето зазвичай не наділений

Призначає уряд, який потребує довіри

парламенту (або Нижньої палати)

Має ряд привілеїв, пільг (на особливі ре-

галії та знаки царської влади, непідсуд-
ність, звільнення від оподаткування та ін.)

Утримується за рахунок державного бю-

джету

“Слабкий” глава держави обирається або

парламентом або спеціальною комісією

Не бере активної участі в управлінні дер-

Статус глави жавою. Переважно виконує функції пред-
держави – президен- ставницького характеру
та в парламентарній
республіці
Юридично закріплені функції глави дер-
жави з управління державою на практиці
реалізуються урядом
Схема 153

Акти президента потребують контрасиг-

нації в особі глави уряду чи відповідально-
го міністра
65
 Обирається народом

Одночасно являється главою держави та

главою виконавчої влади

Формує уряд, який не функціонує як коле-

гіальний орган, кожний міністр безпосере-
Статус глави держа- дньо підлеглий президенту
ви – президента в
дуалістичній Призначає вищих посадових осіб виконав-
(президентській) чої влади (іноді з дозволу Верхньої палати
республіці парламенту)

Самостійно звільняє посадових осіб вико-

навчої влади
Схема 154

Має право відкладного вето, для подолан-

ня якого необхідна кваліфікована біль-
шість обох палат парламенту

Призначає суддів

Переважно обирається громадянами

Статус глави держа-
ви – президента в Керує урядом
республіках із
змішаною формою
Формує персональний склад уряду, який
правління
потребує довіри парламентської більшості

Схема 155 Має право розпуску парламенту

66
 зовнішньополітичні

Основні у судовій сфері

повноваження глави
держави
у сфері законодавчої діяльності

представницькі
Схема 156

у сфері державного управління

У парламентських республіках і монархіях

глава держави призначає уряд, який пот-
ребує довіри парламенту

Повноваження У президентських республіках глава дер-

глави держави у жави є одноособовим носієм виконавчої
галузі державного влади, призначає та звільняє членів уряду
управління
Має право прийняття остаточного рішен-
ня у сфері державного управління
Схема 157
Керує адміністративним апаратом та
Збройними силами

Від свого імені приймає акти виконавчої

влади

Уособлює основні права та обов’язки дер-

жави
Представницькі
функції глави Виступає з офіційними зверненнями до
держави парламенту та нації

Офіційно представляє державу у зовнішніх

відносинах і не потребує спеціального на
Схема 158 те уповноваження

67
 Здійснює верховне представництво країни
у міжнародних відносинах

Призначає керівника відомства закордон-

них справ та дипломатичних представни-
ків держави за кордоном

Дає вказівки про підготовку та проведення

переговорів, бере участь у найбільш важ-
ливих із них і підписує міжнародноравові
акти

Зовнішньополітичні Оголошує війну та заключає мир

повноваження глави
держави
У президентських республіках глава дер-
жави домінує в сфері керівництва та уп-
равління зовнішніми справами

Схема 159
У державах з парламентарними формами
правління повноваження глави держави
фактично здійснюються урядом та його
керівником

У республіках із змішаною формою прав-

ління, залежно від розкладу політичних
сил можливе як одноосібне керівництво,
так і розподіл

У президентських республіках глава дер-

жави формально не втручається у внутрі-
шню діяльність парламенту. Має право
вето на законопроекти ветовані парламен-
том та право на прийняття власних нор-
мативних актів

У парламентських монархіях і республі-

Повноваження ках, як правило, глава держави формаль-
глави держави у но має право відкриття та закриття пар-
сфері законодавчої ламентських сесій, інколи – право достро-
діяльності кового розпуску парламенту (палати) та-
призначення позачергових виборів

У змішаних республіках глава держави

Схема 160 має право дострокового розпуску парла-
менту (Нижньої палати), скликання над-
звичайних сесій, повернення законопроек-
ту для повторного обговорення, право
законодавчої ініціативи
68
 Призначає суддів загальних та вищих су-
дів

Повноваження Головує або призначає свого представника

глави держави у у вищих конституційних установах
судовій сфері

Здійснює помилування

Схема 161

Бути носієм (главою) виконавчої влади

(США)

Одночасно бути главою законодавчої, ви-

конавчої (Індія), судової, а інколи і релі-
Місце глави
гійної влади (Саудівська Аравія)
держави у системі
розподілу влади
Не очолювати жодну із гілок влади, мати
свій особливий статус – бути арбітром між
гілками влади (політичними силами)
(ФРН)
Схема 162
Бути символом влади та держави, не маю-
чи реальних повноважень (сучасні монар-
хії, напр., Великобританія)

САЛІЧНА - трон передається виключно

по чоловічій лінії за правом первородства

ТРАДИЦІЙНО КАСТИЛЬСЬКА - трон

передається як по чоловічій так і по жіно-
чій лінії, але жінка наслідує тільки якщо у
Отримання монарха немає сина
престолу за спадком
СУЧАСНА КАСТИЛЬСЬКА - трон наслі-
дує перша дитина монарха – син або донь-
ка “нарівних”
Схема 163

ГАБСБУРГСЬКА - жінка наслідує трон

тільки при умові відсутності спадкоємців –
чоловіків у роду (племінників, двоюрідних
та троюрідних братів)

Система, за якої монарх визначає свого

наступника

69
 Обирається парламентом (напр., у XVII
столітті у Польщі)

Обирається правлячою сім’єю

Виборна форма за- (напр., у Саудівській Аравії та Кувейті)
міщення посади
монархом
Обирається спадкоємницькими главами
суб’єктів федерації (напр., Малайзія згідно
з Конституцією 1957р., монарх обирається
Схема 164 на 5 років із султанів дев’яти штатів; в
ОАЕ 7 емірів – глав еміратів на 5 років
обирають шейха)

У президентських республіках, суперпри-

зедентських, а інколи у змішаних респуб-
ліках президент обирається: Позапарла-
ментським шляхом, тобто безпосеред-
ньо населенням (напр., Болгарія, Польща,
Франція та ін.); Колегією виборщиків, які
в свою чергу обираються по штатах пря-
мим голосуванням громадянами (напр.,
Італія, Індія, США, ФРН та ін.)
Спосіб обрання
президента

У парламентських, а інколи і у змішаних

республіках президент обирається: Пар-
Схема 165 ламентом; Колегією (комісією), яка скла-
дається із парламентарів та представників
виборних колегіальних органів регіонів та
міст

70
 ОСНОВНІ:
- громадянство відповідної країни, інколи
тільки за народженням (США);
- громадянство самого кандидата та
його батьків (Мексика).
Постійне проживання у країні на протязі
певного строку (напр., у Болгарії – 5 років,
у США – 10 років). Досягнення певного
Вимоги до віку (США – 35 років, Італія – 50 років,
кандидата на посаду ФРН – 40 років)
президента
ДОДАТКОВІ:
- корінна національність
Схема 166 (Абхазія, Туркменія);
- знати державну мову (Україна) ;
- наявність вищої освіти (Азейбаржан);

СТРОКОВЕ:
- з закінченням строку повноважень;
- з моменту вступу на посаду новообраного
Припинення президента. Строк повноважень колива-
повноважень ється від 3 до 7 років
президента
ДОСТРОКОВЕ:
- у випадку смерті;
- внаслідок відставки;
Схема 167 - усунення з посади в порядку Імпічменту;
- за станом здоров’я;

71
Глава 11. Конституційно-правовий статус органів виконавчої
влади у зарубіжних країнах

представляє собою засновану на законах

оперативну, повсякденну реалізацію дер-
Поняття виконавчої жавними організаціями завдань та функ-
діяльності цій держави у сфері розвитку економіки,
культури, соціального забезпечення та
охорони здоров’я, транспорту та зв’язку,
охорони громадського порядку тощо

Схема 168

тільки главі держави (США)

Належність вико-
навчої влади главі держави і уряду (буферальна систе-
ма) (Греція, Франція та ін.)

тільки уряду (Ізраїль)

Схема 169

В більшості монархічних держав монарх є

позбавленим конституцією повноважень в
сфері виконавчої влади

В деяких президентських і полупрезидент-

ських республіках створюються спеціальні
Особливості
посади прем’єр-міністрів, ради міністрів та
здійснення виконав-
інші (Єгипет, Румунія та ін.). Посада
чої влади у різних
прем’єр-міністра відокремлюється від
державах
посади глави держави (президента), до
нього переходять певні функції виконавчої
влади глави держави, але фактично
останній залишається головним керівни-
Схема 170 ком уряду

У федеративних державах виконавчу вла-

ду в суб’єктах федерації виконують голови
суб’єктів федерації. Місцеві уряди форму-
ються законодавчими зборами суб’єктів
федерації. Обираються або призначаються
губернатори областей, в адміністративно-
територіальних одиницях – керівники
областей, районів, префекти, комісари та
інші представники глави держави та уряду

72
 це колегіальний орган державної влади
загальної компетенції, який здійснює кері-
вництво поточним управлінням країною
згідно із законодавством

Поняття уряду У президентських республіках, абсолют-

них і дуалістичних монархіях уряд, як
колегіальний орган існує умовно. Усі рі-
Схема 171 шення у сфері керівництва державним
управлінням приймаються головою дер-
жави одноособово, тобто без голосування
міністрів, які виконують при ньому дора-
дчі функції

Державна рада (Китай)

Рада міністрів (Франція)

Офіційні назви
уряду Кабінет міністрів (Україна)

Федеральна рада (Швейцарія)

Схема 172
Федеральний уряд (Німеччині)

однопартійний

Поділ урядів за коаліційний

політичним складом

безпартійний

Схема 173
уряд меншості

73
 Такий уряд існує зазвичай у демократич-
них державах при парламентській та змі-
шаній формі правління, якщо одна із полі-
тичних партій отримала в результаті ви-
борів абсолютну або близьку до абсолют-
ної більшість місць у парламенті (Нижній
палаті)

У президентських республіках, як прави-

ло, президент формує уряд з представників
Однопартійний уряд своєї партії

У напівпрезидентських республіках склад

Схема 174 уряду в певній мірі пов’язаний із складом
парламенту. Призначаючи главу уряду,
президент повинен враховувати позицію
парламенту щодо його кандидатури

При тоталітарних політичних режимах, де

діє одна партія, уряд переважно складаєть-
ся з членів правлячої партії

Такий уряд, як правило, існує при парла-

ментарній та змішаній формі правління,
Коаліційний уряд коли ні одна із партій у результаті виборів
не отримала більшість місць в парламенті

Уряд формується на основі попередньої

Схема 175 домовленості лідерів партій, які розподі-
ляють між собою міністерські посади

Спирається на виборчу підтримку неуря-

дових партій маленьких партій
Уряд меншості

Він може бути однопартійним або коалі-

Схема 176 ційним

74
 Такий Уряд утворюється у випадку, якщо
партіям у парламенті не вдалося домови-
тись про створення коаліції, а розпускати
парламент (Нижню палату) недоцільно

Безпартійний уряд Члени такого уряду можуть належать до

різних політичних партій або бути безпар-
тійними

Схема 177 Існує також у країнах де політичні партії

заборонені (напр., Бахрейн, Бутан, Катар,
Кувейт, Саудівська Аравія та ін.)

Глава уряду (Голова ради Міністрів у

Швеції, Державний міністр у Норвегії,
Голова уряду в Іспанії, Прем’єр-міністр у
Франції, канцлер у Австрії та Німеччині,
Структура уряду Прем’єр Державної ради в Китаї та ін.)

Заступники глави уряду

Схема 178
Міністри - керівники найбільш вагомих
органів центральної адміністрації – мініс-
терств з окремих галузей управління
(фінанси, юстиція, збройні сили та ін.)

Президент (у президентських республіках)

глава уряду (у парламентських монархіях і

Глава уряду республіках, полупрезидентських, зміша-
них та деяких суперпризедентських респу-
бліках)
Схема 179
Монарх (у дуалістичних монархіях)

75
 Державні міністри за рангом можуть бути
вищі за звичайного міністра (Франція,
Португалія) або мати нищий статус (Вели-
кобританія).
У Японії державними міністрами назива-
Статс-секретарі можуть займати посаду
замміністра або відповідають за певну
ділянку роботи у департаменті. Інколи
призначаються при прем’єр-міністрі або
президенті
Склад уряду
Парламентські секретарі - основним їх
завданням є забезпечення взаємозв’язку
уряду із парламентом (Великобританія)
Схема 180

Представники нищестоящих адміністрацій

- очолюють органи виконавчої влади на
місцях (областях, районах тощо)

Міністри без портфелів - вони не очолю-

ють відомства, але на засіданнях уряду
мають право вирішального голосу, іноді
виконують окремі доручення глави уряду,
координують роботу групи міністрів

парламентський
Спосіб формування
уряду залежно від позапарламентський
форми правління

змішаний

Схема 181
Такий спосіб формування уряду прита-
манний для абсолютних і дуалістичних
монархій (Бахрейн, Катар, Саудівська
Аравія та ін.), а також багатьох суперпре-
зидентських та президентських республік
Позапарламентсь- (Бразилія,Єгипет, де глава держави особи-
кий спосіб сто очолює уряд)
формування уряду
Глава держави особисто, без участі парла-
менту, призначає та звільняє з посади мі-
ністрів
Схема 182

Іноді міністри затверджуються парламен-

том (напр., у США – Сенатом)
76
 Такий спосіб формування уряду застосову-
Парламентський
ється у країнах з парламентарною формою
спосіб формування
правління - парламентарних монархіях і
уряду
республіках, де уряд очолює прем’єр-
міністр

Схема 183

Перший спосіб. Глава держави пропонує

на розгляд парламенту кандидатуру глави
уряду, а саме лідера партії або керівника
найбільшої фракції (коаліції), яка перемо-
гла на виборах й отримала більшість місць
у парламенті (у Нижній палаті). Міністри
призначаються та звільняються главою
Способи держави за поданням глави уряду (Італія,
формування уряду у Греція). Після остаточного створення
парламентарних уряду глава держави повинен звернутися
республіках до парламенту з метою отримання вотуму
довіри (інвестура уряду)

Другий спосіб. Вищий представницький

Схема 184 орган з висунутих кандидатур обирає гла-
ву уряду, який в подальшому формує кабі-
нет уряду і затверджує відповідні кандида-
тури в парламенті (Німеччина, Японія)

Такий спосіб характерний для змішаних

республік (здебільшого президентсько-
Змішаний спосіб парламентських), де у формуванні уряду
формування уряду беруть участь і глава держави, і парла-
мент. (У деяких постсоціалістичних дер-
жавах)

Схема 185

77
 У президентських республіках
уряд призначається на строк повноважень
Строки голови виконавчої влади - президента
повноважень уряду
У парламентарних країнах уряд залиша-
ється при владі доти, доки користується
підтримкою парламенту. Зміна глави уря-
Схема 186 ду тягне за собою створення нового уряду

полягають у розробці та проведенні націо-

нальної внутрішньої та зовнішньої полі-
тики у сфері державного управління суспі-
льними відносинами
Повноваження
уряду
На уряд покладається забезпечення охоро-
ни правопорядку, гарантування прав і
свобод людини, захист зовнішніх інтересів
держави, здійснення економічної, соціаль-
Схема 187 ної та інших функцій у сфері державного
управління

Політична
Види
відповідальності
уряду
Юридична

Схема 188

78
 В галузі управління - уряд погоджує, коор-
динує та направляє діяльність усіх цент-
ральних органів виконавчої влади

Зовнішньополітичні повноваження - уряд

бере участь у міжнародних перемовах,
підписанні міжнародних договорів, що
стосуються підвідомчих їм питань, пред-
ставляє інтереси держави у міжнародних
відносинах тощо

У законодавчій сфері - у більшості держав

(за виключенням президентських респу-
блік), володіє правом законодавчої ініціа-
Основні повнова-
тиви. У парламентарних монархіях і рес-
ження уряду
публіках уряд зазвичай володіє правом
скликання надзвичайних сесій і достроко-
вого розпуску парламенту (Нижньої пала-
Схема 189 ти)

Надзвичайні повноваження - у парламен-

тарних державах у випадку внутрішніх або
зовнішніх
загроз уряд має право оголошення надзви-
Інші повноваження - здійснює контрольні
функції (в тому числі і за парламентом у
президентських республіках), складає і
забезпечує виконання державного бюдже-
ту, розробляє і представляє парламенту
проекти законів та ін.

перед парламентом за парламентарних та

змішаних формах правління
Політична відпові-
дальність уряду
перед главою держави за деяких змішаних
та президентських форм правління

Схема 190

79
 Кримінальна

Види
відповідальності Дисциплінарна

Цивільна
Схема 191

настає при вчинені міністром посадових

злочинів та злочинів відповідно до кримі-
нального закону

У деяких країнах перед притягнення мі-

ністра до кримінальної відповідальності
можливий імпічмент, аналогічний імпіч-
Кримінальна менту президента, в інших країнах парла-
відповідальність мент не звільняє міністра в порядку імпі-
уряду чменту, а пред’являє звинувачення
(Франція)

За вчинення кримінального злочину мі-

Схема 192 ністр підлягає і судовій відповідальності.
За вчинення злочинів у час виконання
службових повноважень міністра може
судити особливий суд (напр., Високий суд
правосуддя у Франції) або за рішенням
парламенту – Конституційний суд (Італія)

здебільшого виражається у позовах щодо

Цивільна уряду чи міністра за нанесення юридич-
відповідальність ним і фізичним особам збитку під час по-
уряду рушення законів при виконанні службових
обов’язків

Схема 193

носить індивідуальний характер й вира-

жається у формах попередження, утри-
Дисциплінарна мання коштів та інших видів стягнень, що
відповідальність накладаються на міністрів президентом,
парламентом чи прем’єр-міністром за
порушення дисципліни чи неналежне ви-
конання обов’язків
Схема 194

80
 Глава 12. Конституційно-правовий статус органів су-
дової влади в зарубіжних країнах

правова діяльність органів державної вла-

Поняття судової
ди, наділених виключними повноважен-
влади
нями
щодо здійснення правосуддя

Схема 195

система судів, які покликані здійснювати

Поняття « судова юрисдикційну діяльність (правосуддя),
юстиція» тобто ухвалювати правові рішення щодо
спірних та конфліктних питань у різнома-
нітних сферах суспільного життя
Схема 196

Судова влада належить не судовому орга-

ну, а судовій колегії або судді одноособово
(з незначних справ), які розглядають
справу відповідно до вимог, встановлених
судовою процедурою

Спірні питання між юридичними та фізи-

чними особами розглядаються судом під
час судового процесу – особливій процесу-
альній формі, яка визначається законом

– самостійна і незалежна гілка влади.

Судова влада забезпечує нормативне фун-
Особливості судової кціонування законодавчої і виконавчої
влади влади, виконання їх рішень та правопоря-
док в суспільстві

Суд не керується політичними чи будь-

Схема 197 якими іншими мотивами поза законом у
розгляді конкретної справи. Однак на
практиці повна деполітизація судової вла-
ди неможлива.

Здійснюючи правосуддя, судова влада

легалізує державний примус

81
 Принцип участі населення у здійсненні
правосуддя Передбачає участь населення у
здійсненні правосуддя через присяжних
(Англія, США), або судових засідателів
(Італія, Німеччина), або обох названих
форм (Австрія)

Конституційні Принцип незалежності судів та суддів

принципи організа-
ції судової влади
Принцип діяльності, тобто установленого
законом порядку розгляду та вирішення
судових справ
Схема 198

Принцип всезагального та рівного доступу

до правосуддя, тобто сама можливість
звернення до суду, а не тільки зміст закону
та його застосування повинні бути рівни-
ми для всіх

Відкритості та гласності правосуддя

Усний характер судового процесу

Змагальності
Конституційні
принципи
Право громадян на захист на будь-якій
правосуддя
стадії судового процесу

Гарантія підсудності
Схема 199
Презумпція невинуватості

Ніхто не може бути засуджений за одне й те

саме протиправне діяння

82
 У країнах англосаксонської правової сис-
теми суди створюють єдину систему, у якій
усі вони замикаються на єдиному верхов-
ному суді

Більшості країн континентальної Європи

притаманна полісистемність, тобто ство-
рення декількох незалежних один від од-
ного систем загальних та спеціалізованих
судів у центрі із своїми вищими судами
(Німеччина)

Система судової У країнах романської правової системи

влади поряд із системою судів загальної юстиції
можливе створення окремої системи адмі-
ністративної юстиції (Франція, Італія,
Швеція)
Схема 200

У деяких мусульманських країнах разом з

державними діють шаріатські суди

В окремих країнах створюються суди для

розгляду питань про конституційну відпо-
відальність вищих посадових осіб (Фран-
ція)

конституційні суди

спеціальні суди

Види судових церковні суди

органів

суди загальної юрисдикції

Схема 201
мусульманські суди

суди звичаєвого права

83
 вища ланка - касаційний суд, Верховний
суд, Вищий суд.

апеляційна ланка - апеляційний суд, Вер-

Система судів ховний суд
загальної
юрисдикції
основна ланка - окружний суд, трибунал

первинна ланка - мировий суддя, дільнич-

Схема 202 ний суддя, поліцейський суддя

СПЕЦІАЛЬНІ СУДИ - воєнні, претензійні,

трудові, адміністративні та ін. (Італія,
Нідерланди, США, Франція, Швеція та ін.)

МУСУЛЬМАНСЬКІ суди розглядають

Види судів справи тільки з питань, що зазначені у
священних книгах і тільки серед одновір-
ців
Схема 203
ЦЕРКОВНІ СУДИ розглядають справи на
основі релігійних канонів щодо прихожан-
та священнослужителів

СУДИ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА - племінні

суди

Громадянами

Способи Представницькими органами

формування судів

Главою держави

Схема 204
Міністром юстиції

84
 Англосаксонська

Моделі судових Романо-германська

систем
Мусульманська

Схема 205 Соціалістична

притаманно існування єдиної системи

судів на чолі із верховним судом; широко
використовується судовий прецедент;
повноваження судді і присяжних розділені,
суддя пасивний у судовому процесі, він
веде засідання й не вирішує питання вину-
ватості (Великобританія)

Поняття та ознаки визнання правотворчої ролі суду й судово-

англо-саксонської го прецеденту як джерела права
моделі

використання суду присяжних і мирових

суддів
Схема 206

широка практика виборності суддів

виключно апеляційна форма оскарження

судових рішень

громадянство

вища юридична освіта

Вимоги до посади
судді професійний досвід

високі моральні якості

Схема 207
досягнення певного віку

85
 зазвичай не має єдиної системи судів, при-
таманна полісистемність; у різних систе-
мах судів, які спеціалізовані, існують свої
вищі органи; судовий прецедент застосо-
вується дуже рідко; поряд з апеляцією
використовується касаційний та ревізій-
ний порядок оскарження; суддя активний
у судовому процесі, поряд з ним у визна-
ченні покарання беруть участь непрофе-
сійні судді (асізи, шефени)

Поняття та ознаки інститут присяжних і мирових суддів не

романо-германської дуже поширений, притаманне викорис-
моделі тання суду шерифів

формальне невизнання судового прецеден-

ту як джерела права
Схема 208
притаманне використання касаційної і
ревізійної форм оскарження рішень суду
поряд із апеляційною формою

існування повного або часткового суддів-

ського самоуправління

Призначувальність

Незмінюваність

Конституційно-
Незалежність
правові принципи
правового статусу
суддів Несумісництво

Недоторканість
Схема 209
Деполітизація

86
 діяльність державних органів з нагляду за
Поняття «конститу- дотриманням у країні конституції та ін-
ційна юстиція» ших нормативно-правових актів (консти-
туційний контроль)

Схема 210

конституційні суди - притаманна змагаль-

ність та гласність
Види
спеціалізованих
органів конституційні ради - змагальність факти-
конституційної чно відсутня й має умовний характер
юстиції

Схема 211

ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ - притаманна для

Німеччини, де Федеральний суд формуєть-
ся Бундестагом разом із Бундесратом.У
деяких державах судді Конституційного
суду призначаються парламентом за по-
Способи формуван- данням глави держави, а в інших, навпа-
ня органів консти- ки, главою держави за поданням парламе-
туційної юстиції нту (Іспанія)

ЗМІШАНИЙ - формуються вищими дер-

жавними органами. Так, у Франції глава
держави, голови Національних зборів та
Схема 212 Сенату призначають по 3 судді строком на
9 років

87
 громадянство

професійний досвід (10-20 років)

(в Іспанії – 15 років, в Чехії – 10)

високі моральні якості

Вимоиг до
кандидатів в судді
Конституційних досягнення певного віку (40-70р.)
судів (рад) (Німеччина – від 40 до 68 років)

зазвичай не повинні бути членами політи-

чних партій (Болгарія)
Схема 213
не повинні мати представницький мандат
або працювати за сумісництво в інших
державних органах та громадських органі-
заціях

тлумачення конституції

розгляд скарг про порушення прав і сво-

бод людини

визначення конституційності нормативно-

правових актів

визначення конституційності нормативно-

правових актів

Основні напрями вирішення спорів між центром (федераці-

діяльності Консти- єю) і суб’єктами федерації або між самими
туційних судів (рад) суб’єктами федерації

вирішення спорів між державними ор-

ганами
Схема 214
розгляд спорів пов’язаних з проведенням
виборів

розгляд питання про усунення глави дер-

жави в порядку імпічменту

88
 Розділ 13. Територіальна організація публічної влади
в зарубіжних країнах

це частина поверхні земної кулі, що знахо-

Поняття «державна
диться під суверенітетом певної держави
територія»

Схема 215
сухопутна

водна
Склад державної
території повітряна

об’єкти, прирівняні до території держави

Схема 216 (наприклад, морські та повітряні судна,
космічні станції під прапором держави
тощо)

це спосіб територіальної організації дер-

Поняття та форми жави або держав, що утворюють союз
державного терито-
ріального устрою
Форми: федеративна та унітарна держава

Схема 217

Двохланцюговий: області (губернії, окру-

ги, провінції) – общини (комуни);
наприклад у Болгарії

Трьохланцюговий: області – райони – об-

Види адміністратив- щини; наприклад у Польщі
но-територіального
поділу територій
держав Чотирьохланцюговий: райони – області –
райони – общини; наприклад у Франції

Схема 218 Великі міста (загальнодержавного значен-

ня) з власним районним поділом. Вони
мають свої ради та мерії (Лондон,
Ганновер, Токіо та ін.)

89
 ПРИРОДНІ АДМІНІСТРАТИВНО ТЕРИ-
ТОРІАЛЬНІ ОДИНИЦІ – це селища, села,
міста, що виникали внаслідок природного
об’єднання людей для сумісного прожи-
вання біля водних джерел. Для здійснення
управлінських функцій вони обирали во-
ждів, старійшин, колективні органи уп-
равління (ради, сходи, збори). У сучасній
Доктрини поділу науці такий підхід називають общинним
адміністративно- (громадським), самоврядуванням, що ви-
територіальних ключає існування призначених державних
одиниць і місцевих органів на місцях
органів
ШТУЧНІ АДМІНІСТРАТИВНО ТЕРИ-
ТОРІАЛЬНІ ОДИНИЦІ – воєводства, гу-
бернії, області, райони та ін. Якщо вони
Схема 219 визначаються територіальними колекти-
вами, у них можуть бути створені виборні
органи самоврядування, якщо не визна-
чаються – діють тільки призначені зверху
державні органи (у Болгарії – управителі
областей, у Таїланді – губернатори). Тобто
виборні органи – це місцеве самовряду-
вання, призначене центральною владою –
державне управління

Спеціальні округи (спілки общин, шкільні,

екологічні, військові, судові, пожежної
охорони, житлового будівництва, водопо-
Особливі стачання, транспортних послуг)
територіальні
одиниці
Столиці або столичні округи
(столиця з прилеглими територіями)

Схема 220
Муніципальні утворення – територіальні
публічні колективи населення

90
 в унітарних державах- центральними
органами влади
Органи, які здійс-
нюють регулювання
адміністративно- у федеративних державах- суб’єктами фе-
територіальним дерації, хоча загальні принципи організа-
устроєм ції регулюються загальнофедеративною
конституцією

Схема 221

географічних факторів

фактичного розселення людей на території

адміністративних завдань – інтересів обо-

Чинники, які впли- рони, поліцейського контролю, зручності
вають на адмініст- збирання податків тощо
ративно-
територіальний об’єднання невеликих держав, які перет-
поділ держави ворювалися на територіальні одиниці но-
вої великої держави (П’ємонт в
Італії, Баварія у ФРН, Сицилія в Італії)

Схема 222
анексії – насильницького приєднання сла-
бких держав до метрополії

Однопалатні та нижні палати парламентів

суб’єктів федерації обираються громадя-
нами строком на 2–4 роки. Чисельний
склад не перевищує 40–60 осіб. Для пасив-
Характеристика ного виборчого права припустимий ценз
законодавчих орга- осілості
нів, які здійснюють
публічну владу в
окремих суб’єктах Верхні палати, якщо мають місце, склада-
федерацій ються з 20–40 сенаторів (у США), який
оновлюється наполовину кожні два роки

Компетенція, внутрішня організація та

Схема 223 процедура парламентів суб’єктів федера-
цій аналогічна тим, що існує у централь-
них парламентах

91
 Суб’єкти федерації, орга нізовані за пар-
ламентським типом, мають вищу посадову
особу (губернатора), що виконує функції
глави держави (в Індії – губернатор
штату). У суб’єктів федерації, де така по-
садова особа (губернатор) не передбачена,
Характеристика її функції покладено на главу уряду або
виконавчих органів, парламенту (у ФРН землю Гессен предста-
які здійснюють вляє міністр – президент, який очолює
публічну владу в уряд землі)
окремих суб’єктах
федерацій
У суб’єктів федерації, що організовані за
президентською моделлю, губернатор
штату обирається шляхом прямих виборів
і має статус, аналогічний статусу президе-
Схема 224 нта в центрі (наприклад, у штатах США,
Мексиці, Бразилії губернатори обирають-
ся населенням на строк дії повноважень
президента)

подвійна система судів, де разом із федера-

Характеристика льною системою судів у кожному суб’єкті
судових органів, які федерації діє його власна (США, Канада),
здійснюють остання залишається за Верховним Судом
публічну владу в
окремих суб’єктах
федерацій єдина судова система діє у більшості феде-
ративних держав, де суди, які діють у
суб’єктах федерації, входять до цієї систе-
ми
Схема 225

це управлінська діяльність у певній тери-

торіальній одиниці, що здійснюється
центральною владою або адміністрацією
Поняття «місцеве вищестоящого територіального рівня уп-
управління» равління (наприклад, у Франції у регіоні
органом управління є префект республіки,
що призначається на посаду декретом
уряду)
Схема 226

92
 це діяльність населення місцевої територі-
Поняття «місцеве альної одиниці – територіального колек-
самоврядування» тиву (громади) та його виборних органів
щодо здійснення управління на їхній тери-
торії

Схема 227

Право і спроможність органів місцевого

самоврядування у межах закону здійсню-
Поняття «місцеве вати регулювання та управління суттєвою
самоврядування» у часткою суспільних справ, які належать до
Європейській хартії їхньої компетенції, в інтересах місцевого
населення

Схема 228

Суб’єкти самоврядування є суб’єктами

публічної влади, які здійснюють свою дія-
льність на професійній основі

Система місцевого самоврядування фор-

мується переважно шляхом виборів

Органи місцевого самоврядування наділе-

но значною самостійністю у вирішені міс-
цевих питань, яка спирається на муніци-
Головні риси та пальну власність, місцеві податки, право
принципи місцевого прийняття правових актів з питань місце-
самоврядування вого значення, керування місцевою
поліцією тощо

Органи місцевого самоврядування здійс-

Схема 229 нюють контроль і нагляд за діяльністю
комуни (общини)

Органи місцевого самоврядування не на-

ділені правом ухвалення законів, а реалі-
зують свою компетенцію в управлінській
сфері у межах територіальної одиниці дер-
жави або суб’єкта федерації

93
 АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКА СИСТЕМА -
характеризується наявністю місцевого
самоврядування на всіх рівнях держави,
суб’єкта федерації або державно-
автономного регіону

РОМАНО-ГЕРМАНСЬКА (європейська
або континентальна) система - характери-
зується поєднанням місцевого самовряду-
Система організації вання з місцевим управлінням
публічної влади на
місцях
РАДЯНСЬКА МОДЕЛЬ - характеризуєть-
ся тим, що всі представницькі органи фо-
рмуються виборним шляхом, нижчестоящі
Схема 230 органи є підконтрольними вищестоящим

МУСУЛЬМАНСЬКА СИСТЕМА - харак-

теризується тим, що місцеве самовряду-
вання та управління пов’язане зі своєрід-
ністю ашшури та теологічним світоглядом

муніципальна рада обирається громадяна-

ми на 2–4 роки

постійні комітети (комісії) створюються у

муніципальних радах Бувають двох видів:
– допоміжні органи (готують проекти рі-
шень, контроль тощо);
Види органів – органи галузевого управління (Велика
самоврядування та Британія та ін.), до їх складу входять
управління у експерти за профілем роботи колективу.
великій общині Приймають обов’язкові рішення

мер, бургомістр очолює муніципалітет,

Схема 231 обирається радою або населенням, як пра-
вило, після обрання мер затверджується
на посаді «зверху», звичайно міністром
внутрішніх справ (або урядом) як предста-
вник державної влади в общині

94
 староста села (солтис у Польщі, кмет у
Болгарії) та міського кварталу (Індонезія,
Таїланд) обирається відповідною грома-
дою або місцевою радою, якщо вона існує
Види органів
самоврядування та
управління у сільські сходи у селі чи кількох селах мо-
невеликій общині жуть скликатися за потреби

голова сільської адміністрації або колек-

Схема 232 тивний орган (рада, комітет, правління)
може бути обраний зборами села

місцеві референдуми

діяльність територіальних органів громад-

ського самоврядування, які не є органами
Форми здійснення
публічної влади (КНР, В’єтнам, Україна)
місцевого
самоврядування в
общині
народна правотворча ініціатива

в управлінні на місцях беруть участь ро-

Схема 233 дові, племінні вожді (наприклад в Африці)

цензу осілості – як правило, кандидат має

бути народжений у відповідному муніци-
палітеті або проживати там не менше 2–
3років;

досягти певного віку (18–21 рік);

Вимоги до осіб, які не бути засудженим кримінальним судом;

наділяються
пасивним виборчим
правом іноземці мають читати й писати держав-
ною мовою та проживати у муніципалітеті
не менше двох років (Іспанія);

Схема 234
бути готовим до військової служби;

сплачувати місцеві податки тощо

95
 члени законодавчих органів;

міністри уряду;

Особи, які не державні службовці (латиноамериканські

наділяються держави);
пасивним виборчим
правом цивільні службовці (Велика Британія);

військовослужбовці, поліцейські;
Схема 235
члени виборчих комісій;

члени судової влади, нотаріуси та ін.

за партійним списком
Способи висування
кандидатів
як незалежний кандидат

шляхом подання петиції з певною кількіс-

Схема 236 тю підписів виборців виборчого округу

чергові сесії у низових територіальних

підрозділах відбуваються один-два
Основні форми рази на місяць; у вищестоящих – раз на
діяльності органів квартал (півроку)
місцевого самовря-
дування
позачергові та надзвичайні – на вимогу
певної кількості членів представницького
органу
Схема 237

96
 у випадку скоєння дій, що суперечать кон-
ституції;

відмова виконувати рішення уряду;

Підстави для розпу-
ску органів місцево-
го самоврядування масова відставка депутатів;

відсутність стійкої більшості у місцевій

Схема 238 раді;

з мотивів національної безпеки

управлінням власністю та підприємствами

муніципалітету;

міським громадським транспортом;

міським дорожнім будівництвом;

Справи, якими
займаються органи забезпеченням населення водою, газом,
місцевого світлом;
самоврядування
будівництвом помешкань;

місцевим плануванням;
Схема 239
місцевою поліцією, пожежною охороною;

розвитком культури;

Органи міністерства внутрішніх справ

(наприклад, Велика Британія)
Органи, які можуть
здійснювати конт-
Спеціальні підрозділи у складі уряду
роль за діяльністю
(міністерство у справах місцевого само-
органів місцевого
врядування)
самоврядування

Уповноважені представники уряду, що

здійснюють постійний нагляд за органами
Схема 240 місцевого самоврядування з боку центра-
льної влади

97
 ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Розділ 14. Конституційна система США

Президентом США може бути обрано гро-

мадянина США за народженням, віком 35
років, який проживає в країні протягом 14
років. Президент та Віце-президент не
можуть бути жителями одного штату
Вимоги до посади
Президента США
Строк повноважень Президента США – 4
роки
Схема 241
Вибори: двоступеневі, непрямі

Виборці голосують за колегію виборщиків,

яка обирає Президента США

У кожному штаті обирається стільки ви-

борщиків, скільки штат має представни-
ків у Конгресі. Федеральний округ Колум-
бія обирає 3-х виборщиків

Процедура обрання Результати голосування виборщиків на-

Президента США правляються в Сенат, де 3 січня відбува-
ється оголошення переможців

Якщо ні один з кандидатів не набирає аб-

Схема 242 солютної більшості голосів, то Президент
обирається палатою представників з 3-х
кандидатів, які набрали відносно більшу
кількість голосів

20-21 січня у Вашингтоні проводиться

інавгурація Президента США

98
 Виконання законів

Головнокомандування армією і флотом

Укладення міжнародних договорів (за

умови підтримки 2/3 сенаторів)
Повноваженя
Президента США
Призначення послів, консулів, суддів Вер-
ховного суду США за згодою сенату
Схема 243
Звернення до Конгресу з посланням

Підписання законів (володіє правом вето)

Право оголошення надзвичайного стану

Нагородження медалями та іншими від-

знаками

Президент
Система органів
виконавчої влади в
США (адміністрація Кабінет
Президента США)
Виконавчий апарат Президента

Схема 244 Виконавчі агенства

Державний секретарь

Керівники 14 міністерств
Кабінет як орган
виконавчої влади в
США 3 міністра без портфеля

Помічник президента з нац. безпеки

Схема 245
Директор ЦРУ

99
 Рада національної безпеки

Рада з внутрішньої політики

Виконавчий апарат
Президента США
Служба Білого дому

Служба Віце-президента
Схема 246

Адміністративно-бюджетне управління

Управління з питань науки і техніки

Агенство національної безпеки

Інформаційне агенство
Виконавчі агентства
США Комісія цивільної служби

Комісія цивільної авіації

Схема 247

Комісія з питань атомної енергетики

Сенат (очолює Віце-президент США). 100

сенаторів, строк повноважень – 6 років
(обрання 1/3 сенаторів через кожні 2 роки)
Парламент
(Конгрес) США

Палата представників (очолює спікер, 435

Схема 248 конгресменів, строк повноважень – 2 роки)

100
 Вибори проходять за мажоритарною сис-
темою відносної більшості. Від кожного
Особливості форму-
штату обирається по 2 сенатора
вання Сенату та
вимоги до кандида-
тів в сенатори Громадянство США (перебування в гро-
мадянстві не менше 9 років). Досягнення
30 років, постійне проживання на терито-
рії штату

Схема 249

Вибори проходять за мажоритарною сис-

темою відносної більшості без вимоги кво-
Особливості форму- руму. Кожний штат обирає число предста-
вання Палати вників, пропорційно чисельності населен-
представників та ня штату, з урахуванням того, щоб один
вимоги до кандида- представник обирався приблизно від рів-
тів в конгресмени ної кількості виборців. Кожен штат, як
мінімум, повинен мати в Конгресі одного
представника. Вибори проходять в одно-
мандатних округах
Схема 250
Громадянство США (перебування в гро-
мадянстві не менше 7 років, досягнення 25
років, постійне проживання на території
штату)

Постійні (Сенат – 17, Палата представни-

ків – 22)

Об’єднані (розробка проектів законів, спі-

льне обговорення питань)
Види комітетів
кожної палати Погоджувальні
парламенту США
«Комітет всієї палати» (в Палаті представ-
ників для розгляду фінансових білей, в
Сенаті – міжнародних договорів)

Схема 251
Комісії

Підкомісії

101
 Фінанси і бюджет

Регулювання економіки

Оборона і зовнішні зносини

Внутрішнє життя
Компетенція
Конгреса Імпічмент

Обрання Президента і Віце-президента

Схема 252

Закони (публічні – встановлюють загальні

правила, приватні – регулюють питання,
пов’язані з інтересами окремих осіб або
корпорацій)

Правові акти Спільні резолюції (продовжують строк дії

Конгресу законів, виправляють помилки в їх текс-
тах)

Схема 253 Співпадаючі резолюції

Прості резолюції

Верховний суд США

Окружні суди
Склад федеральної
судової системи
США Районні суди

Спеціалізовані суди (претензійний, суд у

Схема 254 митних та патентних справах, податковий)

102
 Займає найвище місце в системі судових
органів

Склад – 9 суддів, з них один – Головний

суддя

Призначається Президентом «за порадою

та за згодою» Сенату

Судді ВС практично незмінні (багато суд-

Загальна характери- дів займають свою посаду протягом 20-30
стика Верховного років)
суду (ВС) США

Усунути суддю ВС можливо лише за допо-

Схема 255 могою процедури імпічменту

У ВС США не передбачено колегій

Форма розгляду справ – тільки письмова

ВС – вища апеляційна інстанція

Виступає в якості суду першої інстанції

В порядку апеляції (коли справа містить

«федеральне питання»)

Процедури В порядку витребування (на підставі пе-

прийняття до розг- тиції сторони)
ляду справ ВС США

В порядку «уповноваження» (у випадку

Схема 256 роз’яснення апеляційному суду процесуа-
льної форми по конкретній справі)

103
 НИЖЧІ СУДИ (мирові суди, суди магіст-
ратів, поліцейські суди, суди мерій). Розг-
лядають дрібні кримінальні та цивільні
справи

СУДИ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ (суди

графств, округів, міькі суди). Розгляд
справ відбувається за участю присяжних
(як правило «мале журі» - 12 членів).
Склад – декілька суддів

Інстанції судової АПЕЛЯЦІЙНІ СУДИ (проміжкові) – ви-

конують наглядову функцію. Склад – 3-9
системи штату США
суддів, яких обирає населення або назна-
чає губернатор на 7-14 років

Схема 257 ВИЩІ (ВЕРХОВНІ) СУДИ (вища судова

інстанція штату). Склад – 3-16 суддів (як
правило 7), яких призначає губернатор за
згодою сенату штату на строк 7-14 років
(інколи пожиттєво). Вони є апеляційною
інстанцією, мають право конституційного
нагляду

В різних штатах діють Спеціальні Суди (у

справах про заповіти, про сиріт, про спад-
щину і опіку, земельні суди, суди в сімей-
них справах та ін.)

Демократична держава

Федеративна держава
США
характеризується як Правова держава

Світська держава з республіканською

Схема 258 формою правління та поділом влад

104
 Федерація, яка об’єднує 50 штатів

Федеральний округ Колумбія (столиця -

Вашнгтон)

Державний устрій Острівні території, які само управляються

США (Гуам, Вірджинські острови та ін.)

Держава, «яка вільно приєдналась» (Пуер-

Схема 259 то-Ріко)

Кожний штат має свою територію, але

разом вони утворюють єдину територію
США, якою розпоряджається Конгрес

Законодавча влада в штатах належить

легіслатурам

Легіслатури в штатах (крім Небраски)

двопалатні, вони обираються на строк 2-4
роки

В деяких штатах легіслатури називаються

генеральною асамблеєю (19 штатів), зако-
нодавчою асамблеєю (Орегон, Монтана,
Північна Дакота), генеральними зборами
(Масачусетс, Нью-Хемпшир)
Загальна
характеристика Нижні палати – палати предсавників (або
законодавчої влади делегатів) та асамблеї, Верхні палати -
штатів сенати

Легіслатури працюють сесійно, збирають-

Схема 260 ся один раз на рік на сесію строком від 30
днів (Нью-Йорк), до 190 днів (Мічіган)

Головна функція легіслатур – прийняття

законів, включаючи бюджет

Структура легіслатур: Нижня палата (35-

400 членів) – очолює Спікер, Верхня пала-
та (17-65 членів) – лейтенант губернатор
або виборний голова

105
 Вищою посадовою особою штату є губер-
натор, який обирається з числа громадян
штату (5-7 років проживання). Вік губер-
натора – 30 років

Строк повноважеснь губернатора – від 2

до 4 років з можливістю (в деяких штатах)
необмеженого обрання
Виконавча влада
штатів
Усунення губернатора з посади відбува-
ється шляхом імпічменту

Схема 261 В 38 штатах разом з губернатором обира-

ється лейтенант-губернатор який головує
в Сенаті

Основні адміністративно-територіальні
одинці, на які поділяються штати (крім
Род-Айленда і Коннектикута)

В США нараховуєьться більш ніж 3000

графств, розмір території та чисельність
яких суттєво різняться (Техас – 254, Місурі
– 114, Нью-Йорк, Каліфорнія – 57, Делавер
та Гаваї – по 3 графства)

Існує дві основні форми рад графств: рада

Графства як органи комісіонерів та рада контролерів. Перша
місцевого передбачає обрання населенням 3-5 членів,
самоврядування ради які керують всією практичною робо-
США тою з конкретних напрямків. Друга перед-
бачає представництво в раді виборних
(посадових осіб) муніципальних утворень,
Схема 262 які входять в графство (до 100 осіб)

В багатьох графствах окремо оберається

шериф (начальник поліції та судовий ви-
конавець), прокурор, суперінтендант шкіл,
казначей та ін.

Апарат управління очолює адміністратор,

який назначається радою або оберається
населенням. Він ніби очолює виконавчу
владу

106
 Тауни та тауншипи – общини, які самоуп-
равляються та входять у графство (Нова
англія, Нью-Йорк, Вісконсін, Мінесота).
Кількість – 16 тис.

Тауни створюються на базі одного або

декількох дрібних міських поселень та
сільської місцевості з незначним населен-
Особливості ням
американської
системи місцевого
самоврядування Основний орган самоврядування – таун-
мітинг – збори жителів (раз на рік)

Схема 263 Тауншипи створюються в сільській місце-

вості, головним чином в штатах Середньо-
го Заходу. Система самоуправління тут
передбачає обрання ради і адміністраторів

Форма місцевого самоврядування - спеці-

альні округи. В кордонах штатів існують
шкільні, транспортні, паркові округи,
округи з пожежної охорони та ін. Загальна
кількість – 40 тис.

Статус міста визначається легіслатурою

штату

Як правило, великі міста мають свою хар-

тію – своєрідну конституцію

Міста США Міста управляються муніципалітетами,

які багато в чому нагадують системи уп-
равління приватними компаніями
Схема 264
У великих містах (Техас, Іллінойс та ін.)
нараховується близько 1000 муніципалі-
тетів, а в невеликих (Род-Айленд, Нью-
Хемпшир та ін.) – від 8 до 20.

107
 Система «мер-рада» (охоплює 1/2 міст) – за
цією системою населення обирає однопа-
латну раду (від 5 до 50 осіб), яка виконує
роль маленького парламенту. Він склика-
ється 1 раз на місяць. Паралельно насе-
лення обирає мера (на 2-4 роки), який
представляє виконавчу владу (але інколи є
головою ради)

Система «рада-управляючий» (охоплює 40

% міст) – управляючий, який є главою
адміністрації, не обирається населенням, а
Системи управління
призначається радою з числа досвідчених
містами США
менеджерів. В його руках зосереджена вся
повнота влади, хоча при цьому може існу-
вати і посада мера, якого обирає населення
Схема 265
Комісійна форма міського самоврядуван-
ня – з’єднує законодавчі та виконавчі фу-
нкції в руках єдиної комісії. Цю комісію в
складі 5-7 членів на строк 2-4 роки обира-
ють жителі міста. Вона сама видає необ-
хідні правові акти і сама через членів ко-
місії організовує їх виконання. Один з чле-
нів комісії (інколи по черзі) стає головою
комісії

В середині великих міст, які утворюються

шляхом злиття декількох сусідніх, а інко-
Поняття метрополі- ли і графств, виявляється декілька само-
тенських регіонів стійних муніципалітетів. Наприклад в
Мініаполіс-Сент-Пол з населенням 2,5
млн. осіб діють 270 місцевих органів уп-
равління, в тому числі 7 графств, 140 му-
Схема 266 ніципалітетів, 49 тауншипів, 49 шкільких
округів, 22 спеціальних округи

108
 Глава 15. Конституційна система Великої Британії

Абстрактний. Конституція – це сукупність

законів, прецедентів та конституційних
угод, які визначають: порядок формуван-
ня і повноваження органів держави, прин-
ципи взаємовідносин державних органів
між собою, а також державних органів і
Змісти конституцій громадян

Конкретний. Конституція – це конкретний

юридичний документ або система право-
Схема 267 вих актів, в яких найбільш важливі прва-
вові положення, що складають предмет
конституційного регулювання, прийняті у
відповідності зі спеціальною процедурою

Вона є єдиною для Об’єднаного Королівст-

ва Англії, Уельса, Шотландії та Північної
Ірландії

Британська конституція є неписаною.

Вона містить три складові: Статутне пра-
во; Загальне право; Конституційні угоди
Характерні риси
Британської
конституції Конституція Великобританії є гнучкою,
тому що в англійському праві відсутня
різниця між «конституційним» і «поточ-
ним» законом
Схема 268

Консервативна партія

Лейбористська партія

Партія ліберальних демократів

Політичні партії
Великої Британії
Соціал-демократична партія

Партія Плайд Кімбу

Схема 269
Шотландська національна партія

109
 СТАТУТИ.
Правові акти: Велика Хартія Вольностей
1215 р; Біль про права 1689 р; Акт про
союз з Шотландією 1706 р; Акт про пре-
столонаслідування 1701 р.
Парламентські закони: про парламент
1911 та 1949 рр; про перів 1958 та 1963 рр;
про Палату Общин 1978 р; про народне
представництво 1949,1969 рр; про грома-
дянство 1948, 1964, 1981 рр. та ін.
Акти делегованого законодавства: акти,
видані міністрами Корони, місцевими ор-
Джерела
ганами влади та публічними корпорація-
Британської
ми (найбільш важливі – накази в Таємній
конституції
раді)

СУДОВІ ПРЕЦЕДЕНТИ: рішення Високо-

го суду; Апеляційного суду та Палати лор-
Схема 270 дів. Праці авторитетних юристів як додат-
кове джерело Британської конституції

КОНСТИТУЦІЙНІ УГОДИ: 1) які регла-

ментують відносини монарх-Кабінет міні-
стрів; 2) які регулюють відносини між
палатами Парламенту

ПАЛАТА ОБЩИН на чолі зі спікером.

Склад: 659 депутатів. Обираються на 5
років на основі мажоритарної системи
відносної більшості. Комітети Палати об-
щин: 1) комітети всіє Палати; 2) Постійні
Склад Британського комітети; 3) Відібрані комітети
парламенту

ПАЛАТА ЛОРДІВ. Веде своє походження

від «Великої ради». Має 4 види членства:
Схема 271 1) духовні лорди; 2) лорди-юристи; 3) спа-
дкові пери: герцоги, маркізи, графи, віко-
нти та барони; 4) пожиттєві пери. Очолює
Палату лордів – Лорд-канцлер, який вхо-
дить до складу Кабінету. Його призначає
монарх за пропозицією Прем’єр-міністра
строком на 5 років

110
 Має право приймати участь у дебатах і
виступати від імені Уряду, коли Палата
лордів засідає як Комітет всієї палати

Оцінює в попередньому порядку запити

(звернення) пері, які направляються в
Комітет з привілеїв

Є головним радником Уряду з питань

правосуддя та застосування конституції
Функції Лорда-
канцлера Очолює судову владу, головуючи в Палаті
лордів

Є головою Апеляційного суду та головою

Схема 272 канцелярського відділення Високого суду

Відіграє визначальну роль під час призна-

чення суддів

Видає накази про скликання на сесію Па-

лати лордів, а також про проведення пар-
ламентських виборів

Законодавчі
Групи функцій
Палати лордів
Контрольні

Судові
Схема 273

Публічні білі
Види законопроек-
тів (білів), які розг-
лядаються в Приватні білі
Парламенті

Змішані білі

Схема 274

111
 Глава держави

Джерело суверенної влади

Символ єдності націй

Статус монарха у
Він повинен бути протестантом і не перебу-
Великій Британії та
вати у шлюбі з католиком
його місце в системі
влади
Уособлює стабільність державних інститутів
та єдності нації

Схема 275 Його місце в системі влади визначається

формулою «царює, але не править»

Спосіб компенсації моральної шкоди визна-

чається потерпілим і фіксується в судовому
рішенні

Більшість повноважень монарха визнача-

ється поняттям «королівська прерогатива»,
інші повноваження закріплюються законом

Це сукупність повноважень монарха за за-

гальним правом. Вказані повноваження
розглядають і як належні монарху від при-
Поняття роди, і як подільні на природні і політичні, і
«королівська як невіддільні, які не можуть бути обмежені
прерогатива» навіть парламентом

Після 1688 р. королівська прерогатива стала

Схема 276 сприйматися як обмежена законом і судовою
практикою

На даний час будь-яке з повноважень мо-

нарха, яке входить в королівську прерога-
тиву, може стати при необхідності предме-
том законотворчості палат

112
 Особисті – ряд правил, які забезпечують
королівські імунітети і право власності
(напр. «монарх ніколи не вмирає», «монарх
не може поступати невірно» - судовий імуні-
тет монарха)
Основні види
прерогативних Політичні. Повноваження в галузі внутріш-
положень монарха ньої політики: 1) прерогатива в галузі уп-
(Корони) равління; 2) в судові галузі; 3) законодавча
прерогатива. В галузі зовнішньої політики:
1) право оголошення і укладення миру; 2)
Схема 277 право укладення міжнародних договір; 3)
право рішення по анексії та поступки тери-
торії; 4) право направлення та акредитації
дипломатичних представників; 5) право на
визнання іноземних держав і урядів

Дорадчий орган при монархові, який істо-

рично зявився в системі влади Британії в
XIII ст.

До складу Таємної ради входять міністри

Кабінету, судді Апеляційного суду, архієпис-
копи англіканської церкви, спікер Палати
общин, британські посли та інші особи.
Поняття та склад Всього – 300 осіб
Таємної ради
В повному складі збирається в особливо
урочистих випадках (коронація монарха).
Схема 278 Зазвичай в засіданнях приймає участь декі-
лька членів Ради. Кворум – 3 особи

Таємна рада приймає рішення від імені мо-

нарха або у формі прокламації (оголошення
війни і миру), або у формі наказу (рішення з
питань права та управління)

113
 Заснований у відповідності з Законом 1833 р.

Склад: лорд – голова ради, Лорд – канцлер,

Судовий комітет
колишні лорди – голови, «ординарні лорди
Таємної ради
по апеляції» (професійні судді) та ряд інших
осіб, які обіймають вищі судові посади

Схема 279 Є апеляційною інстанцією на рішення цер-

ковних судів та на рішення трибуналів різ-
них професійних організацій (напр. медич-
них працівників)

Група міністрів, яких запрошує Прем’єр-

міністр для обговорення і прийняття рішень
з найбільш важливих питань внутрішньої та
Кабінет міністрів зовнішньої політики країни
Великої Британії
Кількісний склад – зазвичай біля 20 осіб
(Прем’єр-міністр вирішує самостійно)
Схема 280
Умова формування: всі члени уряду зобовя-
зані засідати в одній з палат Парламенту

Охоплює групу найближчих радників та

друзів Прем’єр-міністра які є членами Кабі-
“Внутрішній нету
кабінет»
Неформальне об’єднання міністрів, яке не
має правового статусу чи структурної орга-
Схема 281 нізації в рпмках Кабінету міністрів

114
 Оборони та зовнішньої політики

Комітети Кабінета Законотворчості

Внутрішньої безпеки та соціальних питань

Схема 282
Економічної політики та планування

Остаточне визначення політичного курсу

уряду, який виноситься на обговорення і
затвердження Паралменту

Функції Кабінету Здійснення контролю за тим, щоб апарат

міністрів виконавчої влади діяв у відповідності з полі-
тичною лінією, яку визначає парламент

Схема 283
Постійна координація і розмежування сфер
діяльності міністерств та відомств

Ним призначається лідер партії, яка перемо-

гла на виборах в Палату общин
Правовий статус
Прем’єр-міністра
Він здійснює загальне керівництво Кабіне-
том міністрів і офіційно займає посаду Пер-
шого лорда Казначейства
Схема 284

115
 Сформувати Уряд та керувати його діяльні-
стю

Підтримувати постійні відносини між Кабі-

нетом і монархом та давати поради монарху
з питань політики

Представляти Уряд в парламентських деба-

тах
Функції
Прем’єр-міністра Інформувати лідера опозиції Уряду її велич-
ності з найбільш важливих конфіденційних
питань оборони та безпеки

Схема 285
Здійснювати контроль за виконанням рі-
шень Уряду міністерствами і відомствами

Приймати участь у прийнятті рішень про

призначення на вищі державні посади

ПАЛАТА ЛОРДІВ (апеляційна інстанція з

цивільних та кримінальних справ)
Вищі судові органи
Великої Британії
СУДОВИЙ КОМІТЕТ ТАЄМНОЇ РАДИ
ПРИ МОНАРХОВІ (апеляційна інстанція на
рішення церковних судів та медичних три-
Схема 286 буналів)

Апеляційний суд

Високий суд
Судова система
Англії і Уельсу

Суд Корони

Схема 287
Суди магістратів і суди графств

116
 Як апеляційна інстанція має наступний
склад: 1) Лорд-канцлер; 2) «ординарні лорди
по апеляції»; 3) лорди, які раніше займали
судові посади

З цивільних та кримінальних справ Палата

лордів розглядає скарги на рішення Апеля-
Склад та юрисдик- ційного суду, Високого суду Англії та Уель-
ція Палати лордів са, Високого суду Північної Ігрландії

На рішення Суду сесій Шотландії в Палату

лордів можна апелювати тільки з цивільних
Схема 288 справ

Підставою для апеляційної скарги з цивіль-

них справ може бути як питання факту, так і
питання права, з кримінальних справ –
тільки питання права, які мають важливе
суспільне значення

Володіє апеляційною юрисдикцією в галузі

цивільного та кримінального судочинства

Склад – 2 категорії членів: 1) судды ex

Юрисдикція та officio: Лорд-канцлер, лорд-головний суддя,
склад Апеляційного лорд-зберігач судових архіві, голова відді-
суду лення в сімейних справах Високого суду,
колишні лорди-канцлери, «ординарні лорди
по апеляції»; 2) лорди-апеляційні судді, яких
призначає монарх з числа суддів Високого
Схема 289
суду або баристерів зі стажем не менше 15
років

Складається з 2-х відділень: у цивільних та

кримінальних справах

Відділення у цивільних справах розглядає

Структура апеляції на рішення Високого суду, судів
Апеляційного суду графств, Апеляційного та інших трибуналів

Відділення у кримінальних справах розгля-

дає скарги на рішення Суду Корони, слуха-
ючи апеляції на обвинувальні вироки та
Схема 290 висловлюючи судження з питань права у
зв’язку з виправдальними вироками

117
 Складається з суддів, яких призначає мо-
нарх за рекомендацією Лорда-канцлера з
числа баристерів, що мають стаж роботи в
цій якості не менше 10 років

Складається з трьох відділень: 1) канцеляр-

Структура Високого
ське відділення; 2) відділення королівської
суду
лави; 3) відділення з сімейних справ

Відділення королівської лави формує Коме-

Схема 291 рційний суд для розгляду торговельних спо-
рів та Адміралтейський суд для розгляду
позовів про відшкодування шкоди у зв’язку
зі здійсненням морських перевезень

Наділений виключною юрисдикцією щодо

тяжких кримінальних злочинів та обмеже-
ною цивільною юрисдикцією по справах про
видачу ліцензій

До складу Суду Корони входять: 1) судді

відділення королівської лави Високого суду;
2)окружні судді, які призначаються монар-
хом за рекомендацією Лорда-канцлера: 3)
рекордери (судді) які призначаються монар-
Структура Суду хом за рекомендацією лорда-канцлера з чис-
Корони ла баристерів чи соліситорів зі стражем та
виконуючі обов’язки судді за викликом

Схема 292
По першій інстанції Суд Корони засідає за
участю присяжних (10-12 осіб)

В якості апеляційної інстанції, розглядає,

обов’язково за участю мирових суддів, скар-
ги осіб, засуджених в судах магістратів

ВІЙСЬКОВІ (розгляд справ щодо осіб, які

Судові органи знаходяться на військовій службі)
спеціальної
юрисдикції
ЦЕРКОВНІ (розгляд справ щодо осіб духов-
ного звання)
Схема 293

118
 СУДИ МАГІСТРАТІВ – це суди, які скла-
даються з мирових суддів, які в більшості
випадків не є професійними юристами і не
отримують матеріальну винагороду з свою
діяльність. Суди магістратів володіють
кримінальною та цивільною юрисдикцією
Нижчі суди в Англії
та Уельсі
СУДИ ГРАФСТВ – основна ланка низових
судів, організованих за територіальною
ознакою для розгляду цивільних справ,
Схема 294 пов’язаних з порушенням договорів та пра-
вопорушеннями, які тягнуть за собою
обов’язок відшкодування спричиненої шко-
ди. До юрисдикції судів графств входить
розгляд позовів на суму до 5 тис. ф. ст. До
складу судів графств входять окружні судді
та рекордери

Апеляційний суд

Автономна судова Високий суд

система Північної
Ірландії
Суд корони

Суди графств та суди магістратів

Схема 295

ВИЩІ СУДИ: Високий суд юстиціарів та

Автономна судова Суд сесій
система Шотландії
НИЗОВИЙ РІВЕНЬ: шерифські суди та
районні суди

Схема 296

119
 Володіє юрисдикцією з кримінальних справ і
засідає в якості суду першої і апеляційної
інстанції

По першій інстанції він розглядає справи

Високий суд про тяжкі кримінальні злочини; в порядку
юстиціаріїв апеляційної юрисдикції – скарги на вироки
шерифських та районних судів

Схема 297 Судді цього суду призначаються британсь-

ким монархом за рекомендацією державного
секретаря у справах Шотландії

Вищий судовий орган у цивільних спрвах,

який складається з 2-х палат: зовнішньої та
внутрішньої

Зовнішня палата розглядає справи по пер-

шій інстанції, внутрішня палата – в порядку
апеляції
Суд сесій
Апеляційна юрисдикція пропонує розгляд
скарг на рішення зовнішньої палати, а та-
кож на рішення головних шерифів, які в
Схема 298 свою чергу є апеляційною інстанцією для
шерифських суддів

Шерифські суди розглядають справи в по-

рядку кримінального та цивільного судо-
чинства

Районні суди, які складаються з оплачува-

них магістратів або мирових суддів, наділені
кримінальною юрисдикцією щодо злочинів,
покарання за які не перевищують 3-х міся-
Нижчі суди ців позбавлення волі або штрафа на суму до
2 тис. ф. ст.

Схема 299 Найбільш небезпечні кримінальні злочини

підсудні шерифським судам або Високому
суду юстиціарів

120
 Вся територія держави поділена на графст-
ва, унітарні утворення та округи

Англія складається з 34 графств, 46 унітар-

них утворень і Великого Лондона

Графства поділяються на округи, які в свою

чергу поділяються на приходи

Адміністартивно-
Кожен рівень місцевого самоврядування
територіальний
очолює рада, члени якої обираються на 4
поділ
роки
Англії

В окрузі, який є містом або міським посе-

ленням, голова ради - мер
Схема 300
В Уельсі утворено 22 нові територіальні
утворення, в Шотландії – 32, в Північній
Ірландії – 26 округів. Управління кожним
унітарним округом здійснюють виборні ради

Ради графств займаються питаннями:

транспортного розвитку, дорожнього руху,
охорони порядку (поліції), освіти, соціально-
го обслуговування, пожежної безпеки

Компетенція органів
До компетенції рад округів відноситься:
місцевого
охорона здоров’я, місцеве планування, жит-
самоврядування
лове будівництво

Рішення нормативного характеру, які

Схема 301 приймають органи місцевого самоврядуван-
ня є, як правило, актами делегованого зако-
нодаства. Це випливає з доктрини inter vires
відповідно до якої місцеві органи влади
здійснюють свої повноваження в межах,
визначених для них центральною владою

121
 Глава 16. Конституційна система
Російської Федерації

демократична

федеративна
Загальна
характеристика правова
держави РФ

з республіканською формою правління

Схема 302
соціальна

світська

Нормативно-правовий акт

Нормативний договір (міжнародний, внут-

Система джерел рішньодержавний)
конституційного
права РФ
Акти органів судового конституційного кон-
тролю

Схема 303 Конституційно-правовий звичай

Законні: закон, Конституція РФ, федеральні

конституційні закони, федеральні закони,
закони про поправки до Конституції РФ

Підзаконні акти: укази Президента РФ, пос-

Нормативно-правові
танови Уряду РФ, відмочі акти, акти палат
акти РФ
Федеральних Зборів РФ

Схема 304 Нормативно-правові акти суб’єктів РФ

Нормативно-правові акти органів місцевого

самоврядування

122
 Гуманістичні

Основи Характеристики держави

конституційного
ладу РФ
Організація публічної влади

Соціально-економічні та політичні
Схема 305

Федерація – це форма територіально-

державного устрою, за якої складовими час-
тинами держави є відносно самостійні дер-
жавні утворення – суб’єкти федерації (ста-
тика державних відносин)

Федералізм – це прояв встановлених феде-

ративних відносин, це самі федеративні від-
носини у їх багатоманітності (динаміка вну-
трішньодержавних відносин у федеративній
державі).
Федерація і
федералізм: поняття
та сутність Суттєвою ознакою федералізму є не ступінь
автономії складових частин держави, а осо-
бливий характер федеративних відносин,
який за визначенням не можливий в унітар-
ній державі незалежно від об’єму прав, які
Схема 306 надаються її територіальним одиницям

Федеративні держави характеризуються

наявністю двох рівнів державної влади,
причому в федеративних відносинах голов-
ними є відносини з приводу розподілу і здій-
снення державної влади (елемент угоди –
поєднання співробітництва та підпорядку-
вання)

123
 Дерджавна цілісність

Рівноправність та самовизначення народів в

РФ (рівноправність суб’єктів РФ)
Принципи
федеративного Розмежування предметів відання та повно-
устрою РФ важень між федеральними та регіональними
органами державної лади

Єдність системи державної влади

Схема 307

Під предметом відання (РФ, її суб’єктів, спі-

льного відання муніципальних утворень)
розуміються сфери суспільних відносин, за
якими відповідні органи державної влади
(місцевого самоврядування) здійснюють
правове регулювання

Повноваження – права та обов’язки відпові-

дного органу публічної влади, яким його
Поняття розмежу- наділено для реалізації завдань та функцій з
вання предметів предметів відповідного відання
відання та владних
повноважень
Компетенція – це сукупність всіх владних
повноважень органу державної влади (міс-
цевого самоврядування) з відповідного пре-
Схема 308 дмету відання

Повноваження як і компетенція – це власти-

вість, яка надана тільки державному органу,
органу місцевого самоврядування або поса-
довій особі

124
 Нормативний (конституційний, уставний,
законодавчий) – повноваження закріплю-
ються за відповідним суб’єктом безпосеред-
ньо в Конституції РФ, статуті суб’єкта РФ,
Способи розмежу- федеральному або регіональному законі
вання предметів
відання та владних Договірний (не протиставляється конститу-
повноважень ційному, повинен застосовуватися тільки в
межах діючої Конституції). Владні повнова-
ження закріплюються в договорі (угоді)
Схема 309
Можливе застосування якогось одного з
вказаних способів, а також їх поєднання

Предмети виключного відання РФ

Сфери повноважень
за Конституцією РФ Предмети спільного відання (сфера так зва-
ної співпадаючої, конкуруючої компетенції)

Предмети власного відання суб’єктів РФ

Схема 310

89 суб’єктів: 21 республіка, 6 країв, 49 обла-

стей, 2 міста федерального значення, 1 авто-
номна область та 10 автономних округів
Склад РФ
РФ складається виключно з суб’єктів феде-
рації
Схема 311

У зв’язку зі зміною (збільшення) території

РФ (можливість сецесії – виходу будь-якого
суб’єкта зі складу РФ не допускається). На-
приклад, прийняття до складу РФ нового
суб’єкта
Умови зміни складу
федерації
В рамках існуючих кордонів

Схема 312

125
 У зв’язку з утворенням у складі РФ нового
суб’єкта
Обставини зміни
складу РФ в існую-
чих кордонах У зв’язку зі зміною статусу будь-якого
суб’єкта

Схема 313

Республіки (держави)

Групи суб’єктів РФ Країв, області, міста федерального значення

(територіальні утворення)

Національно-територіальні утворення (ав-

Схема 314 тономна область і автономні округи)

Законодавчий (представницький) орган

державної влади

Система органів Вища посадова особа суб’єкта РФ (керівник

державної влади регіону)
суб’єкта РФ
Вищий виконавчий орган державної влади

Схема 315
Інші органи державної влади

БЕЗПОСЕРЕДНЯ: прямі вибори, референ-

дум, відкликання депутата представницько-
го органу влади та обраної посадової особи
(на федеральному рівні не передбачено),
народна законодавча ініціативна (можлива
Форми тільки на регіональному та місцевому рів-
народовладдя в РФ нях); форми безпосереднього здійснення
населення місцевого самоврядування (зіб-
рання громадян, збори та конференції гро-
мадян, публічні слухання)
Схема 316
ПРЕДСТАВНИЦЬКА: здійснення влади
через обраних представників, органи держа-
вної влади та органи місцевого самовряду-
вання (в т. ч. і одноосібні)

126
 Де факто Президента РФ включено до сис-
теми органів виконавчої влади

Статус та вимоги до
посади Президента Виомги до посади: громадянство РФ, не мо-
лодший 35 років, постійно проживати на
РФ
території РФ не менше 10 років

Строк повноважень – 4 роки. Одна й та сама

Схема 317 особа не може бути обрана Президентом
більше двох строків підряд

Представницька

Гарант конституції РФ, прав та свобод лю-

дини і громадянина, суверенітету, незалеж-
ності та територіальної цілісності РФ
Функції Президента
РФ
Забезпечення узгодженого функціонування
та взаємодії органів державної влади різних
гілок та рівнів
Схема 318

Визначення основних напрямі внутрішньої

та зовнішньої політики держави у зв’язку з
конституцією РФ, федеральними конститу-
ційними законами та федеральними закона-
ми

Повязані з формуванням інших державних

органів та призначенням посадових осіб

Взаємодія з Федеральними Зборами, участь

в законодавчому (нормотворчому) процесі,
забезпечення узгодженого функціонування
органів державної влади
Групи повноважень
Президента РФ
В галузі зовнішньої політики

В галузі оборони та безпеки

Схема 319

В галузі правового регулювання статусу

особи

127
 Єдиний законодавчий та представницький
орган РФ

РАДА ФЕДЕРАЦІЇ – верхня палата Держа-

вної Думи. Склад – 178 членів. В ній пред-
ставлені всі суб’єкти РФ: по 2 представника,
при цьому 1 від представницького, а інший –
від виконавчого органу державної влади
субєкта РФ. Порядок формування: предста-
вник від законодавчого органу суб’єкта РФ
обирається законодавчим органом та строк
повноважень цього органу, а представник
від виконавчого органу суб’єкта РФ призна-
Правовий статус та чається керівником регіону
склад Федеральних
Зборів РФ
ДЕРЖАВНА ДУМА. Склад – 450 депутатів.
Строк повноважень – 4 роки. 225 депутатів
обирається в одномандатних виборчих окру-
гах за мажоритарною системою відносної
Схема 320 більшості, друга половина – в єдиному феде-
ральному окрузі за партійними списками з
встановленням 7% бар’єру

Компетенція палат – суворо розділена. Свої

повноваження вони здійснюють виключно
на окремих засіданнях. Рішення Федераль-
них зборів є неможливими (можливі тільки
окремі рішення Державної Думи і рішення
Ради Федерації)

Правова природа депутатського мандата

(Державна дума – вільний, Рада федерації -
імперативний)

Принцип несумісності
Складові
конституційно-
правового статусу Депутатський імунітет
парламентаря РФ
Депутатський індемнітет

Схема 321 Основні форми діяльності та права парла-

ментаря

128
 Представницька

Основні функції
Парламенту РФ Законотворча

Контрольна
Схема 322

Президент РФ

Рада федерації

Члени Федерації депутатів Державної Думи

Уряд РФ
Суб’єкти права за-
конодавчої ініціати-
ви в РФ Законодавчі органи державної влади
суб’єктів РФ

Конституційний Суд РФ
Схема 323

Верховний Суд РФ

Вищий Арбітражний Суд РФ

Система органів виконавчої влади – це Уряд

РФ, федеральні міністерства та відомства
Співвідношення
понять «система Структура органів виконавчої влади – це
виконавчої влади» конкретні органи виконавчої влади, які
та «структура входять в систему виконавчої влади
органів
виконавчої влади» Визначальна роль у формуванні системи і
структури вказаних органів належить Пре-
зиденту РФ. Законодавчо ці питання не за-
Схема 324 кріплюються

129
 Голова Уряду РФ

Склад Уряду РФ Президія Уряду РФ

Заступники Голови Уряду РФ

Схема 325
Федеральні міністри

Постанови (нормативний характер)

Розпорядження (ненормативний характер,

приймаються по оперативним та іншим
Акти уряду РФ поточним питанням)

Акти уряду (можуть бути відмінені Президе-

Схема 326 нтом РФ)

Звернення заяви

Міністерство

Федеральні органи
виконавчої влади Федеральна служба

Федеральне агенство

Схема 327
Накази

Постанови

Відомчі нормативні Правила

акти
Інструкції

Схема 328
Положення

Розпорядження

130
 Конституційний Суд РФ

Конституційний (статутний) суд суб’єкта РФ

Суд загальної юрисдикції (мировий суддя,

районний суд, верховний суд республіки,
Судова система РФ краєвий, обласний, окружний суд, військо-
вий суд, Верховний Суд РФ)

Схема 329 Арбітражний суд (суб’єкта РФ, апеляційний,

окружний, Вищий Арбітражний Суд РФ)

Третейський суд

Конституційне

Цивільне
Види судочинства в
РФ Кримінальне

Адміністративне
Схема 330

Склад КС – 19 суддів, які призначаються на

посаду Радою Федерації за поданням Прези-
дента РФ

Пропозиції по кандидатурам на посади суд-

дів КС Президенту РФ можуть вноситися
членами Ради Федерації, депутатами Держа-
вної Думи, законодавчими органами держа-
Порядок формуван- вної влади суб’єктів РФ, вищими судовими
ня та організація органами та ін.
Конституційного
Суду (КС) РФ Вимоги до посади судді КС: громадянство
РФ, віковий ценз – не менше 40 років, наяв-
ність вищої юридичної освіти та стажу робо-
ти за фахом не менше 15 років, бездоганна
Схема 331 репутація, визнана висока кваліфікація в
галузі права

Суддя КС може бути презначений на посаду

одноразово строком на 15 р. Максимальний
вік судді КС – 70 років

131
 Складається з двох палат у складі 10 і 9 суд-
дів відповідно. При цьому рішення будь-якої
з палат є рішенням КС

Персональний склад палат визначається

Структура та орга- шляхом жеребкування, він повинен зміню-
нізація діяльності ватися не рідше ніж кожні 3 роки
КС РФ
Голова суду, заступник та суддя-секретар
КС обирається з числа суддів на пленарному
засіданні строком на 3 роки
Схема 332

Голова та заступник Голови КС РФ не мо-

жуть входити до складу однієї палати

Перевірка конституційності правових актів

у порядку абстрактного конституційного
контролю (нормоконтролю)

Перевірка конституційності законів у по-

рядку конкретного конституційного конт-
ролю

Групи повноважень Вирішення суперечок про компетенцію

КС РФ

Офіційне тлумачення Конституції РФ

Схема 333
Дача висновку про дотримання встановле-
ного порядку висунення звинувачення пре-
зидента РФ у державній зраді чи іншого
тяжкого злочину

Федеральні закони, нормативні акти Прези-

дента РФ, Ради Федерації, Державної Думи
та Уряду РФ

Правові акти, кон-

ституційність яких Конституції, статути, закони та інші акти
перевіряє КС суб’єктів РФ

Внутрішньофедеративні договори

Схема 334 Міжнародні договори РФ, які не вступили в

законну силу

132
 Постанова – приймається під час перевірки
конституційності правових актів, вирішення
суперечок про компетенцію, тлумаченні
конституції РФ

Види рішень КС РФ Заключення – дається під час розгляду вста-

новленого порядку висунення звинувачення
Президента РФ у державній зраді чи іншого
тяжкого злочину
Схема 335
Припис – в усіх інших випадках

Генеральна прокуратура РФ

Прокуратури федеральних округів

Система органів
Прокуратури РФ
Прокуратури суб’єктів РФ

Районні, міські прокуратури

Схема 336
Спеціальні прокуратури (військова, транс-
портна, природоохоронна)

ПОСТАНОВА (про порушення криміналь-

ної справи або провадження у справах про
адміністративне правопорушення)

ПРОТЕСТ (приноситься органу чи посадо-

вій особі, яка видала незаконний акт або в
Засоби прокурорсь- суд)
кого реагування
ПРИПИС (звернення прокурора до органу
чи посадовій особі про усунення допущених
Схема 337 порушень закону)

ПОПЕРЕДЖЕННЯ (про недопустимість

порушення закону)

133
 Міське поселення – місто чи село з прилег-
лою територією

Сільське поселення – один або декілька обє-

днаних спільою територією сільських насе-
лених пуктів

Види муніципальних Муніципальний район – декілька поселень

утворень РФ або поселень та суміжних територій

Міський округ – міське поселення, яке не

Схема 338 входить в склад муніципального району

Внутрішньоміська територія міста федера-

льного значення

Місцевий референдум

Муніципальні вибори

Голосування населення
Форми безпосеред-
нього здійснення
населенням місцево- Сход громадян
го самоврядування
Правотворча ініціатива громадян

Схема 339 Публічні слухання

Збори громадян

Зібрання делегатів

Представницький орган місцевого самовря-

Структура органів дування
місцевого
самоврядування РФ
Голова муніципального утворення

Місцева адміністрація
Схема 340

134
 Глава 17. Конституційна система
Федеративної Республіки Німеччини

демократична держава

соціальна держава

правова держава

Німеччина держава, побудована за територіальним

характеризується як принципом

парламентська республіка

Схема 341
держава, де існують певні специфічні
взаємовідносини між Федерацією та землями

держава з демократичним державно-

правовим режимом

БУНДЕСТАГ. Чисельний склад – 656 чле-

нів. Строк повноважень – 4 роки. 1/2 депута-
тів обирається у виборчих округах, по 1 де-
Органи законодав- путату від кожного округу. 328 депутатів
чої влади ФРН заповнюються з земельних партійних спис-
ків
БУНДЕСРАТ. Чисельний склад – 69 членів.
Схема 342 Кожна земля представлена не менш ніж 3-ма
голосами, землі з населенням понад 2 млн.
чол. – 4-ма голосами, землі з населенням
понад 6 млн. чол. – 6-ма голосами

135
 Кількість депутатів – близько 600 чол. Оби-
раються за змішаною виборчою системою

1/2 депутатів обирається за мажоритарною

Порядок системою відносної більшості, в округах, по
формування 1 депутату від кожного округу
Бундестагу
Друга половина – за пропорційною вибор-
чою системою – за партійними списками
земель
Схема 343

Обираються на 4 роки загальними, прями-

ми, рівними, вільними виборами шляхом
таємного голосування

Президія

Рада старійшин
Структура
Бундестагу
Партійні фракції

Схема 344 Постійні комітети

Президент обирається з числа найбільшої

фракції
Склад президії
Бундестагу
Заступники обираються від кожної фракції
по 1-му

Схема 345
Секретарі

136
 Президент

Склад Ради Віце-голова

старійшин

24 члена, що призначаються фракціями

пропорційно до їхньої чисельності
Схема 346

Галузеві (3 обов’язкових комітети: у справах

ЄС, закордонних справ, оборони); факуль-
Постійні комітети тативні комітети
Бундестагу
Особливі комітети

Слідчі комітети
Схема 347

Законодавчі.
Вправі делегувати органам виконавчої вла-
ди (окремим міністрам або уряду землі) пов-
новаження з прийняття актів. Затверджує
федеративний бюджет, підготовлений Феде-
ративним урядом, ратифікує міжнародні
договори

Установчі.
Обрання з найчисельнішої партії коаліцій-
ної більшості глави уряду (федерального
Головні повнова-
канцлера), який відтак одноособово формує
ження Бундестагу
уряд. Формування інших органів держави
(участь у виборах президента республіки,
голови та віце-голови рахункової палати та
Схема 348
ін.)

Контрольні.
Здійснює контроль за діяльністю виконавчої
влади (уряд несевідповідальність перед Бун-
дестагом за свою діяльність. Прийняття
Бундестагом конструктивного вотуму недо-
віри канцлеру тягне за собою в цілому відс-
тавку уряду

137
 Відіграє роль верхньої палати парламенту

Має 69 місць, на які уряди земель призна-

чають (відзивають) зі свого складу предста-
вників

Ними зазвичай стають прем’єр-міністр і

найвпливовіші міністри уряду землі

Кожна земля має право призначати стільки

Поняття та порядок членів у Бундесрат, скільки має голосів.
формування
Бундесрату
Кількість голосів залежить від чисельності
населення кожної землі
Схема 349
Кожна земля має не менше трьох голосів,
землі з населенням понад 6 млн - 5 голосів,
землі з населенням понад 7 млн - 6 голосів

Бундесрат – постійно діючий орган, який не

може бути розпущений іншими органами

Склад Бундесрату заміщується в результаті

виборів у ландтаги земель ФРН і формуван-
ням нових урядів

Голови, який обирається строком на рік. Він

скликає засідання Бундесрату, визначає
порядок денний, керує дебатами, вирішує
питання про проведення голосування,
у разі потреби заміщає федерального прези-
Структура дента
Бундесрату

постійних комітетів, куди входять по одному

представнику з кожної землі з членів Бунде-
Схема 350 срату або уповноважених посадових осіб

138
 В усіх землях ФРН земельні парламенти
називають ландтагами, окрім Бремена та
Гамбурга, де міські збори – палата депутатів
Земельні
парламенти ФРН Формуються подібно до порядку, встанов-
леного для Бундестагу, за пропорційною та
мажоритарною системами, за виключенням
земель Бремена, Рейнланд–Пфальца, де
Схема 351 застосовується суто пропорційна система

Ландтаги однопалатні

Обираються громадянами на 4 або 5 років

(землі Північний Рейн–Вестфалія та Саар)
Загальна характери-
стика ландтагів У деяких землях (Гессен та ін.) передбачено
можливість саморозпуску, а також розпуску,
прийнятого на референдумі (Баварія та ін.)

Схема 352
Внутрішня організація ландтагів аналогічна
Бундестагу

розроблення та прийняття законів

Повновадення ланд-
тагів земель затвердження бюджету

обрання голови земельного уряду

Схема 353 та контроль за його діяльністю

Федеральний Президент
Органи виконавчої
влади ФРН
Федеральний уряд

Схема 354

139
 Обирається на 5 років непрямими виборами
– федеральними зборами, які складаються з
членів Бундестагу і такої самої кількості
членів, обраних представницькими органа-
ми земель (ландтагами), пропорційній кіль-
Порядок формуван- кості їх депутатів у Бундестазі
ня посади Федера-
льного Президента
Висунути кандидата на пост президента
може будь-який член федеральних зборів
(партії)

Схема 355
На пост президента ФРН може бути обраний
громадянин, що досяг 40-річного віку та
володіє виборчим правом

голова уряду - федеральний канцлер

федеральні міністри, що очолюють федера-

Склад Федерального льні міністерства
уряду
міністри без портфелів (за окремими дору-
ченнями)
Схема 356
заступник канцлера (віце-канцлер - один з
міністрів)

У Баварії – державний уряд, у Берліні, Бре-

мені та Гамбурзі - сенат

Назви та порядок Уряди земель формуються на основі тих

формування урядів самих принципів, що і федеральний уряд
земель
Обраний більшістю голосів ландтагу пре’єр-
міністр призначає інших членів уряду
Схема 357
У Бремені та Гамбурзі уряд обирається мі-
ськими зборами (громадянами)

140
 Прем’єр-міністр, міністри
Склад уряду землі
У Бремені та Гамбурзі сенат складається з
першого та другого бургомістра і сенаторів

Схема 358
У Берліні – складається з бургомістра, прав-
лячого бургомістра, сенаторів

Федеарльний конституційний суд (ФКС)

Склад конституцій-
ної юстиції ФРН Конституційні суди земель

Схема 359
Складається з двох сенатів по вісім суддів у
кожному

Три з восьми суддів у кожному обираються з

числа суддів п’яти вищих федеральних суд-
дів

П’ять інших членів у кожному із сенатів

обираються з числа осіб не молодше 40 ро-
ків, які мають пасивне виборне право для
виборів до Бундестагу та професійну освіту

Порядок Судді обираються у рівній пропорції Бунде-

формування ФКС стагом і Бундесратом – спеціальною комісі-
єю виборців, що складається з членів фрак-
ції про- порційного представництва (12 чле-
нів)

Схема 360
Обрані на посаду судді призначаються феде-
ральним президентом. Термін повноважень
суддів ФКС – 12 років

Обраними в обох випадках є судді, за канди-

датури яких проголосувало 2/3 парламента-
ріїв. Голова ФКС і його заступник обира-
ються почергово то Бундестагом, то Бундес-
ратом

141
 Переважно діють на тимчасовій основі
Конституційні суди
земель Їх склад скликається із представників пос-
тійно діючих судів

Схема 361

суди загальної юрисдикції розглядають

кримінальні та цивільні справи

суди адміністративної юстиції – позови гро-

мадян до державних службовців з питань
про дотримання прав громадян у процесі
управління, спори державних службовців з
адміністрацією щодо питань їхніх прав, охо-
рони навколишнього середовища тощо

Компетенція залузей суди трудової юстиції – спори між роботода-

юстиції ФРН вцями та робітниками, між профспілками та
союзами роботодавців

суди соціальної юстиції – позиви громадян

Схема 362 до державних установ з питань пенсій та
інших виплат

суди фінансової юстиції вирішують подат-

кові та інші спори

Голова суду

Склад Верховного
федерального суду Голови сенатів
(ВФС)

Члени суду

Схема 363

Судові слідчі

142
 11 сенаторів у цивільних справах
Система Верховного
федерального суду
(ВФС) 5 сенаторів у кримінальних справах

7 сенаторів зі спеціальних питань (у справах

Схема 364 адвокатів, ноатріусів)

Голова
Склад вищого суду
землі (ВСЗ)
Голови сенатів

Судді
Схема 365

Суди першої інстанції

Компетенція ВСЗ Суди апеляційної інстанції

Суди касаційної інстанції

Схема 366

Палати у цивільних справах

Палати у торгівельних справах

Палати у кримінальних справах, що висту-

пають як суд присяжних

Склад суду землі Велика палата з кримінальних справ

Палата у справах про державні злочини

Схема 367
Палата з економічних злочинів

Мала палата у кримінальних справах

143
 одного судді

Склад дільничих кількох дільничих суддів

судів

заступника з числа суддів землі

Схема 368 суду шерифів

Складається з колегії у складі: дільничого

Склад суду шерифів судді та двох шерифів з числа громадян, що
досягли 30 років, не мають обмежень і живуть
в общині

Схема 369

Суб’єктами федерації є: 16 земель, зокрема

міста Берлін, Гамбург і Бремен
Адміністративно-
територіальний Адміністративно-територіальними одиниця-
поділ ФРН ми земель є: округи в землях (понад 50), райо-
ни в округах, міста в округах, що мають ста-
тус районів (майже 630), общини у районах
(деякі міста мають статус общин)
Схема 370

Великі землі (Баварія, Гессен, Саксонія та

ін.) поділяються на округи, райони та общи-
ни

Система місцевого
управління та само- Нові землі (Бранденбург та ін.) і невеликі
врядування ФРН землі (Саар та ін.) – на райони та общини

Великі міста прирівнюються до районів

Схема 371
Міста-землі: Берлін поділяється на райони;
Бремен має дві общини; Гамбург є общиною,
що поділяється на міські райони

144
 на чолі округів стоїть урядовий президент,
що призначається урядом або прем’єр-
міністром землі. Він слідкує за дотриманням
законів та актів уряду, федерації та землі
Органи місцевого
управління в
округах при урядовому президенті створюється уря-
дова президія (апарат урядового президента)

Схема 372 органів місцевого самоврядування не існує

головами адміністрацій районів є ландрати,

які обираються в одних землях районними
зборами, в інших – безпосередньо виборця-
ми. Вони є представниками держави, підзві-
Органи місцевого тні урядовим президентам
управління та само-
врядування при ландратах створюються управи та ди-
у районах рекції, які є частинами державної (земель-
ної) адміністрації на рівні районів

Схема 373 паралельно з ландратами діють органи міс-

цевого самоврядування – виборні органи,
що представляють інтереси районів

населення обирає муніципальну раду

очолює муніципальну раду бургомістр

Органи місцевого (обербургомістр) в общинах з населенням
управління понад 5 тис. осіб). Він обирається радою
в общинах або громадянами, інколи наймається за
контрактом на 8-12 років (земля-місто Гам-
бург)
Схема 374
Община є головною адміністративно-
територіальною одиницею

145
 Глава 18. Конституційна система Французької рес-
публіки

Франція є неподільною, світською, демокра-

тичною та соціальною республікою

За формою державного правління Франція –

Головні риси змішана республіка . Глава держави обира-
Конституції 1958 р. ється поза парламентом, а Прем’єр-міністр
призначається Президентом без згоди пар-
ламенту(ознаки президентської республіки);
уряд відповідає перед нижньою палатою
парламенту (ознаки парламентської респуб-
Схема 375
ліки)

За формою територіально-політичного уст-

рою франція є складною децентралізованою
державою (Корсіка – політична автономія,
Нова Каледонія – асоційована держава).
Франція поділена на 95 департаментів, а
останні – на комуни.

Органи, які здійс- Конституційна рада – орган парламенту

нюють контроль за
конституційністю
актів державних Державна рада – орган виконавчої влади
органів

Схема 376
Складається з 9 членів

Повноваження членів КР – 9 років

По 3 члени призначаються: 1) Президентом

Республіки; 2) Головою Національних Збо-
Склад рів (нижньою палатою парламенту); 3) Го-
Конституційної ради ловою Сенату (верхньою палатою парламе-
(КР) нту)

Екс-президенти Республіки
Схема 377
Голова, що призначається Президентом
Республіки з числа всіх членів КР

146
 Здійснює обов’язків контроль за конститу-
ційністю органічних законів і регламентів
палат парламенту; за відповідністю міжна-
родних договорів Основному закону

Здійснює факультативний контроль за кон-

Функції ституційністю звичайних законів
Конституційної Ради
(КР)
Щодо парламенту: розглядає скарги на за-
конність обрання членів обох палат, питан-
ня виборності й несумісності посад, регла-
менти палат та їх зміни щодо відповідності
Схема 378 Конституції

Щодо Президента: бере участь у підготовці

та проведенні виборів, оголошенні їх ре-
зультатів; констатує потребу заміщення
глави держави у випаду смерті президента

Розглядаються письмово на закритих засі-

даннях
Порядок розгляду
справ у Конститу- Приймаються в місячний строк
ційній раді (КР)
У термінових випадках приймаються у во-
сьмиденний строк

Схема 379
Рішення КР оскарженню не підлягають і є
обов’язковими для публічної влади

здійснює контроль за конституційністю

актів виконавчої влади

Функції Державної очолює систему судів адміністративної

ради юстиції та розглядає скарги на їх рішення

призначається президентом
Схема 380

147
 НАЦІОНАЛЬНІ ЗБОРИ (Нижня палата) 557
депутатів від метрополії та 22 – від заморсь-
ких територій. Орган загальнонаціонально-
Структура го представницства
парламенту Франції

СЕНАТ (Верхня палата) – понад 300 сенато-

Схема 381 рів, які представляють територіальні колек-
тиви

Обирається на 5 років. Застосовується ма-

жоритарна система в два тури. У першому
турі обраним вважається кандидат, який
одержав абсолютну більшість голосів (понад
50%), за умови явки на вибори не менше
25% виборців. У другому турі балотуються
всі кандидати, що одержали в першому турі
не менше 12,5% голосів виборців, зареєст-
рованих у даному виборчому окрузі.
Порядок формуван-
ня та діяльності
Національних
Кандидатом на виборах може бути: грома-
Зборів
дянин Франції, який наділений виборчим
правом і досяг 23 років. Практично канди-
дати висуваються тільки політичними пар-
тіями.
Схема 382

Порядок діяльності. Кожного року відбува-

ється одна чергова сесія, тривалість якої не
перевищує 120 днів. Позачергові збори мож-
ливі у випадку використання надзвичайних
повноважень президентом Республіки, а
також у другий четвер після дострокових
виборів

148
 Порядок формування. Сенатори обираються
на 9 років (із заміщенням 1/3 складу через 3
роки) шляхом непрямих виборів – спеціаль-
ною виборчою комісією, що складається з
депутатів Начальницьких зборів (близько
60 осіб), регіональних і генеральних радни-
ків, тобто членів рад регіонів і департамент-
ських рад (26 рад регіонів і біля 100 рад де-
партаментів), делегатів муніципальних рад
комун (близько 108 тис.). Останніх за кількі-
Порядок формуван- стю найбільше, тому саме вони визначають
ня та вибори Сенату результати виборів сенаторів.

Вибори проводяться:
Схема 383 за пропорційною виборчою системою абсо-
лютної більшості у 13 департаментах Фран-
ції, що обирають по 5 і більше сенаторів; за
мажоритарною системою у два тури в інших
департаментах, де сенаторів не більше чоти-
рьох; у багатомандатних округах голосу-
вання відбувається по департаментах. Віко-
вий ценз для сенаторів становить 35 років

Парламент складається з двох палат (Наці-

ональні Збори і Сенат)

Кожна палата створює 6 постійних комісій

(комітетів) – закордонних справ, виробниц-
тва та обміну, фінансову
Склад парламенту
Вони обговорюють законопроекти, контро-
люють діяльність уряду. Кожен парламен-
Схема 384 тарій зобов’язаний бути членом постійної
комісії

За вимогою уряду або за рішенням відповід-

ної палати можуть створюватися спеціальні
комісії для вивчення певного законопроек-
ту, які складаються з членів нижньої палати
(41 особа). На основі пропорційного пред-
ставництва фракції; сенаторів (24 особи),
що обираються верхньою палатою

149
 Бюро, що складається з голови палати, віце-
голови, секретарів, квесторів

Роботою кожної з Конференція, що складається з членів бюро,

палат керує голів партійних груп, голів постійних комі-
сій

Схема 385
Її повноваженнями є: визначення порядку
денного, пріоритетності розгляду тих чи
інших питань на засіданнях палат

Ухвалює звичайні (прості), органічні (з пи-

тань, які вказано в Конституції) та консти-
туційні (що змінюють Конституцію) закони,
плани розвитку

За Конституцією 1958 року французький

парламент має обмежену компетенцію щодо
прийняття переважно звичайних законів.
Відносини, що виходять за межі цих повно-
важень, належать до компетенції уряду.
Законодавчі повно-
важення парламенту
Законодавча ініціатива належить прем’єр-
міністру та парламенту. Урядові законопро-
Схема 386 екти подаються в одну з палат парламенту.

Парламент може делегувати уряду законо-

давчі повноваження, але за умови тимчасо-
вого характеру такого делегування та наяв-
ності в уряді програми їх здійснення. Ордо-
нанси для реалізації таких повноважень
вносяться парламенту на затвердження

150
 Такий законопроект має бути підтриманий
абсолютною більшістю членів нижньої па-
лати парламенту

Якщо органічний закон вносить зміни до

Особливості ухва-
статусу Сенату, він має дістати підтримку
лення органічних
обох палат парламенту (подолати вето Се-
законів
нату неможливо)

Такі законопроекти до набрання чинності

Схема 387 розглядаються Конституційною радою на
предмет відповідності Конституції держави

Питання про довіру виноситься самим уря-

дом: до Сенату, але якщо він відмовить,
уряд не зобов’язаний складати повноважен-
ня; до нижньої палати у зв’язку з вимогою
прийняти урядову програму, декларацію
про загальну політику або законопроект,
вчиняючи таким чином тиск на депутатів. У
випадку відмови в довірі уряд зобов’язаний
піти у відставку, він не може розпустити
нижню палату, проте це може зробити пре-
Контроль за
зидент (Сенат розпуску не підлягає взагалі).
діяльністю
виконавчої влади
Питання про резолюцію недовіри вносять
депутати (не менше 1/10 чисельності парла-
Схема 388 менту), що голосується не раніше ніж через
48 годин після її внесення. Резолюція ухва-
люється абсолютною більшістю голосів від
загальної чисельності палати

вища посадова особа держави, що займає

Статус Президента
центральне місце у системі державних орга-
республіки
нів П’ятої республіки

Схема 389

151
 Обирається прямими виборами на 5 років
шляхом загального, прямого, рівного та
таємного голосування

Для висування кандидата потрібно 5 тис.

підписів осіб, що займають певні посади:
членів парламенту, рад департаментів, ради
Парижу, територіальних зборів, мерів
Порядок обрання
Президента Франції Кандидатів реєструє Конституційна рада,
що виконує функції ЦВК

Вибори відбуваються подібно до виборів до

Схема 390 нижньої палати парламенту – за мажорита-
рною системою абсолютної більшості, у II
турі балотуються 2 кандидати, що набрали
найбільшу кількість голосів у I турі

Для кандидатів вікових меж не встановлено

Право головувати в Раді міністрів. Жодне

засідання уряду у формі ради міністрів не-
можливе за відсутності президента

Право призначати прем’єр-міністра і за його

поданням інших членів уряду. Однак не має
права їх відкликання
Особисті
повноваження Право розпуску Національних зборів (після
Президента Франції консультації з головами палат парламенту і
прем’єр-міністром)

Глава Збройних сил, головує у вищих радах

Схема 391 і комітетах національної оборони. Призна-
чає на всі вищі військові посади

Право ухвалення нормативно-правових

актів, що мають силу закону (оскільки за-
конодавча діяльність парламенту є досить
обмеженою) (наприклад, ордонанс – має
силу закону; декрет – підзаконний акт)

152
 Представляє країну в міжнародних відноси-
нах

Веде переговори про укладання міжнарод-

Особисті повнова-
них договорів
ження Президента у
сфері зовнішніх
відносин, оборони та Акредитує надзвичайних дипломатичних
безпеки представників в іноземних державах

Вводить у дію стратегічні ядерні сили

Схема 392
Вводить у країні надзвичайний стан

Головує у Вищій раді магістратури

Особисті повнова-
ження Президента у
судовій сфері Призначає професійних суддів на посаду

Здійснює помилування
Схема 393

Скликання парламенту на надзвичайну

сесію

Підписання декретів і ордонансів, прийня-

тих Радою міністрів
Повноваження Пре-
зидента, що потре-
бує контрсигнатури Призначення вищих цивільних осіб та їх
прем’єр-міністром усунення

Ратифікація окремих міжнародних догово-

рів
Схема 394
Призначення дипломатичних представників

Участь у розгляді законопроектів уряду

153
 ПРЕЗИДЕНТ РЕСПУБЛІКИ, який має од-
ноособові повноваження, що реалізуються
ним самостійно, може головувати на засі-
данні уряду. Ознаки притаманні для прези-
Виконавчу владу у дентської форми правління
Франції здійснюють
УРЯД, який відає збройними силами та ад-
міністративним апаратом; несе відповідаль-
ність перед Національними зборами – ниж-
Схема 395 ньою палатою парламенту, що є характер-
ним для парламентських форм правління

колегіальний орган, що здійснює поряд або

разом із президентом Республіки виконавчу
владу
Статус уряду
Франції та форма Склад уряду залежить від форми проведен-
проведення його ня засідань
засідань
Засідання можуть відбуватися у формі Ради
Схема 396 Міністрів та Кабінету Міністрів

президента Республіки, що головує на засі-

даннях уряду

прем’єр-міністра – глави уряду, що призна-

чається на посаду президентом одноособово
Склад засідання
Ради Міністрів
міністрів, що очолюють міністерства. Приз-
начаються на посаду президентом особисто,
але, як правило, із попереднім погодженням
кандидатури з прем’єр-міністром
Схема 397

державних секретарів, що керують підрозді-

лами окремих міністерств

154
 У складі членів уряду під керівництвом
Склад засідання прем’єр-міністра
Кабінету Міністрів
Кабінет міністрів скликається прем’єр-
міністром за спеціальним дорученням пре-
зидента та з указаних ним питань
Схема 398

Розглядаються проекти регламентних нор-

мативних актів, проекти законів, рішення
щодо питання про довіру, про проведення
Повноваження уря- референдуму, призначення на вищі держав-
ду, що здійснюються ні посади
разом з Президентом

З дозволу парламенту з метою виконання

урядової програми може приймати ордо-
Схема 399 нанси (акти, що мають силу закону) у сфері
дії закону

Прем’єр-міністр керує діяльністю уряду

Відповідає за національну оборону

Повноваження уря-
ду, що здійснюються Забезпечує виконання закону
прем’єр-міністром
від імені уряду
Здійснює регламентні повноваження та
призначає на цивільні та військові посади
Схема 400

Спеціальні правові акти розмежовують

ці повноваження глави держави та прем’єр-
міністра

155
 звернення до Конституційної ради щодо
конституційності прийнятого парламентом
законопроекту

пропозиції щодо проведення закритого засі-

дання палат у формі секретного комітету

скликання надзвичайної сесії парламенту

подовження строків чергових сесій парла-

менту
Здійснюючи повно-
важення від імені
уряду, прем’єр- створити змішану паритетну комісію у разі
міністр має право розбіжності між палатами

скасування деяких законів, якщо їх поло-

ження торкаються сфери регламентарної
влади (але після висновку Конституційної
Схема 401 ради)

вимагати передання уряду законодавчих

повноважень (прийняття ордонансів, які
мають силу закону)

впливати на порядок денний парламенту

вимагати прийняття закону нижньою пала-

тою у разі розбіжності між палатами

Касаційний суд – очолює систему судів зага-

льної юрисдикції

Апеляційні суди. Їх 30 на континенті та 5 у

Система загальних
заморських територіях (юрисдикція кожно-
судів Франції
го поширюється на територію від 2 до 4 де-
партаментів)

Схема 402 Суди першої інстанції

156
 Трибунали великого процесу по цивільних і
кримінальних (середньої тяжкості) справах
(по 1 у кожному з 96 департаментів)

Трибунали малого процесу по цивільних та

кримінальних справах незначної тяжкості
(470 у департаментах, округах і великих
кантонах)

Суди першої Суди присяжних (асизи) з розгляду кримі-

інстанції нальних справ про тяжкі правопорушення
(діють в усіх департаментах і в Парижі)
Схема 403
Поліцейські трибунали з незначних кримі-
нальних діянь (проступків)

Виправні трибунали по кримінальних делі-

ктах

Спеціалізовані суди

установи по справах неповнолітніх від 16 до

18 років щодо тяжких правопорушень;

трибунали по справах неповнолітніх від 13

до 18 років щодо
кримінальних деліктів і проступків особли-
окружні трибунали великого процесу щодо
тяжких правопорушень підлітків від 13 до
15 років
Спеціалізовані суди
охоплюють
торгівельні трибунали (їх 227, діють в усіх
великих містах);
Схема 404
ради прюдомів (бездоганно чесних людей) по
індивідуальним
трудовим договорам;
комісії по соціальному страхуванню;

паритетні трибунали по земельній оренді;

трибунали по морській торгівлі та ін. (вхо-

дять до трибуналів
малого процесу)
157
 Державна рада

Система органів
адміністративної Адміністративні апеляційні суди (їх 5 – роз-
юстиції діляють усю територію держави на округи)

Адміністративні трибунали I інстанції (їх

25 – охоплюють території від 2-х до 7 депар-
таментів)
Схема 405

Розглядають дрібні суперечки.

Громадські суди Складаються з непрофесійних суддів – меді-

аторів (посередників), що призначаються
місцевими радами з числа колишніх суддів,
службовців, які знайомі з юриспруденцією
Схема 406 (їх біля 1 тис. осіб)

Високий суд правосуддя розглядає криміна-

льні справи по звинуваченню глави держа-
ви у державній зраді, а також міністрів у
вчинені тяжких злочинів і кримінальних
деліктів під час виконання службових
обов’язків. Судді обираються обома палата-
ми парламенту у рівній кількості з їх членів
(по 12 суддів та по 6 їхніх заступників)

Особливі суди, що не Трибунали по конфліктах вирішують супе-

входять до судової речки про компетенцію та підсудність прав.
системи Складаються з 8 осіб: по 3 обираються каса-
ційним судом і Державною радою з числа
колег у відповідному органі, а також ще
Схема 407 двох членів трибуналу і двох їхніх заступни-
ків

Суд правосуддя Республіки розглядає спра-

ви про кримінальну відповідальність членів
уряду за посадові злочини або проступки.
Складається з 15 суддів: 12 парламентаріїв,
що обираються у рівній кількості обома
палатами парламенту та 3-х суддів касацій-
ного суду, один з яких головує

158
 Рахункова Палата допомагає уряду і парла-
менту в контролі за виконанням бюджету,
фінансового законодавства державними
організаціями

Вища рада Магістратури очолюється гла-

вою держави та (як заступника) міністром
юстиції. Складається, окрім того, з 9 членів,
Вищі контролюючі
що призначаються на 4 роки президентом
органи
Республіки зі складу суддів (зокрема трьох
членів касаційного суду) та інших держав-
них службовців. Бере участь у призначенні
суддів, їх заміщенні, розглядає справи про їх
Схема 408 дисциплінарні проступки

Центральна Рада вивчає ціни та рентабель-

ність державних служб, наглядає за їх ефек-
тивністю

Податкова Рада слідкує за справедливістю

оподаткування та ін.

Судді призначаються на посади декретом

президента Республіки: Касаційного суду та
I голови апеляційних судів – за рекоменда-
цією Вищої ради магістратури; усі інші судді
Порядок формуван- – за поданням міністра юстиції з висновком
ня та заміщення Вищої ради магістратури
посад у системі за-
гальних судів
Судді виходять у відставку по досягненню
65 років, а судді касаційного суду та його I
заступник, відповідно, у 66 та 68 років. Суд-
Схема 409 дю може усунути Вища рада магістратури у
зв’язку з учиненням тяжкого проступку
або хворобою

159
 п’ять палат з цивільних справ, які поділя-
ються на: палату з цивільних справ; палату
з торгівельних і фінансових справ; палату із
Система
соціальних питань
касаційного суду

Палату з кримінальних справ

Схема 410

розгляд касаційних скарг на постанови ни-

жчестоящих судів, за якими, як правило,
вичерпані можливості оскарження у зви-
Повноваження чайному апеляційному порядку.
касаційного суду

Скарги розглядаються з питань права, а не

факту – винятково щодо неправомірності
Схема 411 застосування закону, порушення проце-
суальних норм

Перший голова

Шість голів палат

84 члени суду (радники)

36 радників – доповідачів різних категорій

Склад касаційного
суду генеральний прокурор при касаційному суді

I генеральний адвокат
Схема 412
19 генеральних адвокатів (вони є помічни-
ками генерального прокурора)

аудитори, які разом із радниками- оповіда-

чами мають право голосу

160
 кілька палат з цивільних справ

Система кілька палат з кримінальних справ

апеляційних судів
у деяких апеляційних судах також палати з
торгівельних справ; палати із соціальних
справ; палати зі справ неповнолітніх та ін.
Схема 413

голова апеляційного суду

Склад апеляційних
судів голови палат з цивільних, кримінальних
справ тощо

2 члени суду у відповідній палаті

Схема 414

розглядає скарги на дії та акти органів дер-

жавного управління, що зачіпають права та
Поняття та склад інтереси приватних осіб
адміністративної
юстиції
Склад адміністративної юстиції: Державна
рада, Адміністративні апеляційні суди, Ад-
міністративні трибунали
Схема 415

(одночасно – орган державного управління –

консультативний орган при уряді) очолює
Поняття державної систему адміністративної юстиції. В її складі
ради діє секція з вирішення спорів (у ній біля 30
членів державної ради), яка, своєю чергою,
охоплює 9 підсекцій

Схема 416

161
 Розглядає касаційні та апеляційні скарги на
рішення нижчестоящих органів адміністра-
тивної юстиції
Повноваження під-
секцій Державної
ради Розглядає по I інстанції скарги на президе-
нтські та урядові декрети, на акти міністрів
або організацій загальнонаціонального зна-
чення (профспілок тощо)
Схема 417

є II інстанцією, що розглядають апеляційні

Адміністративні скарги на рішення адміністративних трибу-
апеляційні суди налів. Їх рішення можуть бути оскаржені
в Державній раді

Схема 418

розглядають переважну більшість скарг на

Адміністративний дії та акти органів управління та посадових
трибунал осіб по I інстанції. Склад трибуналів: голова
та 3-4 члени

Схема 419

Регіони

Комуни

Адміністративно-
територіальні оди- Округи
ниці Франції
Кантони

Департаменти
Схема 420

162
 головна адміністративно-територіальна
одиниця Франції й одночасно найстаріший
Комуна (община) самоврядний колектив.

Її населення коливається від декількох де-

сятків осіб у селах до 1 млн. і більше в міс-
Схема 421 тах

Муніципальні Ради Обираються населенням

комуни строком на 6 років. Численність
членів муніципальних органів – радників
коливається від 9 до 69 залежно від кількос-
ті населення комуни (у містах з особливим
статусом, наприклад, у Парижі – 163 радни-
Представницькі ки, у Марселі – 101).
органи комуни
Мер Має подвійний статус: є представником
державної влади в комуні й одночасно –
муніципальної ради. Обирається відповід-
Схема 422 ною муніципальною радою на 6 років

Кантони - історико-географічні одиниці, що

використовуються як виборчі округи для
виборів до ради департаментів, а іноді в них
створюються судові органи

Кантони та округи у
Франції Округами (аррондісманами) управляє су-
префект, який призначається зверху

Кантони й округи не мають виборних орга-

Схема 423 нів управління та самоуправління, а є тери-
торіальними межами діяльності спеціальних
адміністративних органів

163
 Генеральна рада Обирається на 6 років за
мажоритарною системою у два тури. Вибор-
Представницькі ним округом є кантон.
органи в
департаментах
Голова генеральної ради одночасно очолює
департаментську адміністрацію (пред-
ставляє уряд). Обирається відповідною ге-
Схема 424 неральною радою

адміністративно-територіальні одиниці та
самоврядний колектив, що охоплює від 3 до
Регіони Франції 8 департаментів (22 регіони у метрополії та 4
заморських регіони – Гваделупа, Мартініка,
Гвіана, Реюньйон)

Схема 425

Регіональна Рада Члени обираються шля-

хом виборів за пропорційною системою.
Кожний департамент утворює багатоманда-
тний округ. Мандат члена ради суміщається
з іншими виборними мандатами – депутата,
сенатора, мера тощо. Здійснюють найваж-
ливіші економічні та соціальні програми
розвитку регіону, мають власний бюджет
тощо

Голова Регіональної ради Виконує функції

органу виконавчої влади, тобто очолює не
Представницькі тільки регіональну раду, а й регіональну
органи регіону адміністрацію

Бюро Обирається членами ради, складаєть-

ся з голови ради та його заступників
Схема 426
Служби, Комітети Виконують консультати-
вні функції

164
 Представником центральної влади в регіоні
є регіональний комісар Республіки (пре-
фект)

Регіональний комі-
сар Республіки Він реалізує політику уряду у сфері економі-
(префект) чного та соціального розвитку, інформує
центральні органи про події на підвідомчій
території, керує діяльністю місцевих держа-
вних служб. Здійснює контроль за законніс-
Схема 427 тю рішень регіональних рад (одержує всі
акти органів самоврядування і протягом 15
днів після ухвалення може оскаржити їх в
адміністративному суді)

Спеціальні округи (військові, судові, шкіль-

ні та ін.) Їх межі не завжди збігаються з ме-
жами адміністративно-територіальних оди-
ниць

Заморські території (їх 4) не є частиною ме-

трополії за океаном, вони мають велику
автономію: Французька Полінезія, Нова
Спеціальні території
Каледонія, Уоліс та Футуа, Арктичні землі
Франції
та Антарктичні землі (їх статус визначаєть-
ся спеціальним законом)

Схема 428 Заморські території з особливим статусом

острів Майота, острови Сен-П’єр і Мікелон

Політична автономія - острів у Середземно-

му морі - Корсика

165
 ЗМІСТ
Передмова 3

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділ 1. Поняття, предмет, система та джерела конституційного права
зарубіжних країн (КПЗК)

Схема 1. Поняття конституційного права зарубіжних країн 5

Схема 2. Аспекти конституційного права зарубіжних країн 5
Схема 3. Об’єкт конституційного права зарубіжних країн 5
Схема 4. Суб’єкти КПЗК 6
Схема 5. Підходи до визначення предмета КПЗК 6
Схема 6. Елементи КПЗК 6
Схема 7. Поняття джерел КПЗК 7
Схема 8. Групи юридичних джерел КПЗК 7
Схема 9. Система джерел КПЗК 7
Схема 10. Закон як джерело КПЗК 8
Схема 11. Поділ законів за характером відносин що регулюються 8
Схема 12. Найбільш характерні риси конституційних законів 8
Схема 13. Регламенти парламентів як джерело КПЗК 9
Схема 14. Поділ договорів як джерел КПЗК 9
Схема 15. Система КПЗК 9
Схема 16. Принципи КПЗК 10
Схема 17. Конституційно-правові інститути 10
Схема 18. Класифікація конституційно-правових норм 10
Схема 19. Структура конституційно-правової норми 11
Розділ 2. Теорія конституції
Схема 20. Поняття конституції та її юридична сутність 12
Схема 21. Вища юридична сила конституції полягає 12
Схема 22. Суспільні відносини, що регулюються конституціями 12
Схема 23. Функції конституції 13
Схема 24. Властивості конституції 13
Схема 25. Види конституцій залежно від форми 14
Схема 26. Види писаних конституцій 14
Схема 27. Структура конституції 14
Схема 28. Способи підготовки проекту конституцій 15

166
Схема 29. Способи прийняття конституції 15
Схема 30. Основні способи внесення змін та доповнень до конституцій 16
Схема 31. Класифікація конституцій 16
Розділ 3. Правовий захист конституції
Схема 32. Поняття правової охорони конституції 17
Схема 33. Об’єкти конституційного контролю 17
Схема 34. Види конституційного контролю 17
Схема 35. Органи конституційного контролю 18
Розділ 4. Конституційно-правовий статус особи
Схема 36. Поняття конституційного статусу особи та його структура 19
Схема 37. Поняття прав громадянина 19
Схема 38 Покоління прав людини 19
Схема 39. Принципи конституційно-правового статусу людини та громадянина 20
Схема 40. Групи прав людини 20
Схема 41. Види особистих прав 20
Схема 42. Види політичних прав 21
Схема 43 Види соціально-економічних прав 21
Схема 44. Види екологічних прав 22
Схема 45. Види культурних прав 22
Схема 46. Обов’язки людини і громадянина 22
Схема 47. Поняття «громадянство» та «громадянство ЄС» 23
Схема 48. Поняття «підданство» та різниця між ним і громадянством 23
Схема 49. Умови припинення громадянства 23
Схема 50 Способи набуття громадянства 24
Схема 51. Випадки втрати громадянства 24
Схема 52. Поняття осіб без громадянства та їх правовий статус 25
Схема 53. Поняття багатогромадянства 25
Схема 54. Поняття «іноземці» та обмеження, які встановлюються до них 26
Схема 55. Поняття «біженці» та їх правовий статус 26
Розділ 5. Конституційні засади суспільного ладу зарубіжних країн
Схема 56. Поняття та загальна характеристика суспільного ладу 27
Схема 57. Підсистеми структури суспільного ладу 27
Схема 58. Інституції, які закладають засади економічної системи 28
Схема 59. Власність та її форми 28
Схема 60. Суб’єкти публічної вланості 28

167
Схема 61 Поняття соціальної системи суспільства 29
Схема 62. Форми державно-правового регулювання міжнаціональних відносин 29
Схема 63. Поняття соціальної політики 29
Схема 64. Поняття соціального забезпечення 29
Схема 65. Структура соціального забезпечення 30
Схема 66. Поняття та види соціального захисту особи 30
Схема 67. Поняття та предмет духовно-культурних відносин 30
Схема 68. Поняття політичних відносин 31
Схема 69. Поняття влади 31
Схема 70. Поняття та способи здійснення політичної влади 31
Схема 71. Поняття та елементи політичної системи 31
Схема 72. Поняття та види політичних норм 32
Схема 73. Поняття та зміст політичних відносин 32
Схема 74. Поняття та типи політичних режимів 32
Розділ 6. Форма держави в зарубіжних країнах
Схема 75. Поняття форми держави 33
Схема 76 Класифікація форми держави 33
Схема 77. Елементи форми держави 33
Схема 78. Форма правління та її основні форми 34
Схема 79. Поняття та основні властивості монархії 34
Схема 80. Види монархії 34
Схема 81. Поняття та ознаки абсолютної монархії 35
Схема 82. Поняття сімейної ради та її склад у абсолютній монархії 35
Схема 83. Поняття та ознаки дуалістичної монархії 36
Схема 84. Парламентарна монархія та її ознаки 36
Схема 85. Поняття та види республік 37
Схема 86. Президентська республіка та її ознаки 37
Схема 87. Поняття суперпрезидентської республіки 38
Схема 88. Поняття та ознаки парламентарної республіки 38
Схема 89. Поняття, ознаки та види змішаних республік 39
Розділ 7. Форми політико-територіального устрою в зарубіжних
державах
Схема 90. Поняття територіального устрою 40
Схема 91. Політико-територіальний устрій та його основні форми 40
Схема 92. Унітарна держава та її ознаки 40

168
Схема 93. Поділ унітарних держав 41
Схема 94. Поняття автономії 41
Схема 95. Види автономій 41
Схема 96. Поняття територіальної автономії 42
Схема 97. Види автономій 42
Схема 98. Поняття «федерація» та шляхи її утворення 42
Схема 99. Поділ федерацій за структурою 43
Схема 100. Ознаки федерації 43
Схема 101. Загальна характеристика суб’єктів федерації 44
Схема 102. Сфери компетенції у відносинах між федерацією та її суб’єктами 44
Схема 103. Територіальні утворення, які не є суб’єктами федерації 45
Схема 104. Поняття та ознаки конфедерації 45
Схема 105. Поняття державного режиму 46
Схема 106. Види державного режиму 46
Схема 107 Поняття демократичного державного режиму 46
Схема 108. Види демократичного державного режиму 47
Схема 109. Ознаки демократичного державного режиму 47
Схема 110. Види антидемократичного державного режиму 48
Схема 111. Поняття авторитарного режиму 48
Схема 112. Ознаки авторитарного державного режиму 48
Схема 113. Види авторитарного державного режиму 49
Схема 114. Ознаки тоталітарного державного режиму 49
Розділ 8. Конституційно-правовий статус політичних партій
Схема 115. Поняття та суть політичних партій 50
Схема 116. Функції політичних партій 50
Схема 117. Ознаки політичної партії 51
Схема 118. Види політичних партій 51
Схема 119. Види партій за організаційною побудовою 52
Схема 120. Поділ партій за територіальною ознакою 52
Схема 121. Поділ партій за методами дії 52
Схема 122. Поняття інституціоналізації політичних партій 53
Схема 123. Процеси інституціалізації політичних партій 53
Схема 124 Поняття статуту партії 53
Схема 125. Членство в політични партіях 53
Схема 126. Види фінансування політичних партій 54
Схема 127. Органи які реєструють політичні партії 54
169
Розділ 9. Законодавча влада в зарубіжних країнах
Схема 128. Поняття парламенту та його види 55
Схема 129. Поняття законодавчої діяльності 55
Схема 130. Поняття парламентаризму 55
Схема 131. Основні функції парламентів 56
Схема 132. Повноваження парламентів 56
Схема 133. Види парламенту 57
Схема 134. Види палат парламенту 57
Схема 135. Способи формування однопалатних та Нижньої палати двопалатного
парламентів 58
Схема 136. Способи формування Верхньої палати двопалатного парламенту 58
Схема 137. Підстави припинення діяльності парламентів 59
Схема 138. Причини розпуску парламенту 59
Схема 139. Структура парламенту 59
Схема 140. Основні способи заміщення голови Верхньої палати 59
Схема 141. Поняття «депутат» та його правовий статус 60
Схема 142. Види зупинення депутатських повноважень 60
Схема 143. Поняття «сесія» та її види 61
Схема 144. Поняття кворум та його види 62
Схема 145. Законодавчий процес та його стадії 62
Схема 146. Способи голосування 62
Схема 147. Вирішення розбіжностей між палатами 63
Схема 148. Стадія «промульгації» та її етапи 63
Глава 10. Конституційно-правовий статус глави держави в
зарубіжних країнах
Схема 149. Поняття глави держави 64
Схема 150 Юридична форма глави держави 64
Схема 151. Статус глави держави – монарха в абсолютній та дуалістичній
монархії 64
Схема 152. Статус глави держави – монарха в парламентарних монархіях 65
Схема 153. Статус глави держави – президента в парламентарній республіці 65
Схема 154. Статус глави держави – президента в дуалістичній (президентській)
республіці 66
Схема 155. Статус глави держави – президента в республіках із змішаною
формою правління 66

170
Схема 156. Основні повноваження глави держави 67
Схема 157 Повноваження глави держави у галузі державного управління 67
Схема 158. Представницькі функції глави держави 67
Схема 159. Зовнішньополітичні повноваження глави держави 68
Схема 160. Повноваження глави держави у сфері законодавчої діяльності 68
Схема 161. Повноваження глави держави у судовій сфері 69
Схема 162. Місце глави держави у системі розподілу влади 69
Схема 163. Отримання престолу за спадком 69
Схема 164. Виборна форма заміщення посади монархом 70
Схема 165. Спосіб обрання президента 70
Схема 166. Вимоги до кандидата на посаду президента 71
Схема 167. Припинення повноважень президента 71
Глава 11. Конституційно-правовий статус органів виконавчої
влади у зарубіжних країнах
Схема 168. Поняття виконавчої діяльності 72
Схема 169 Належність виконавчої влади 72
Схема 170. Особливості здійснення виконавчої влади у різних державах 72
Схема 171. Поняття уряду 73
Схема 172. Офіційні назви уряду 73
Схема 173. Поділ урядів за політичним складом 73
Схема 174. Однопартійний уряд 74
Схема 175. Коаліційний уряд 74
Схема 176. Уряд меншості 74
Схема 177. Безпартійний уряд 75
Схема 178. Структура уряду 75
Схема 179. Глава уряду 75
Схема 180 Склад уряду 76
Схема 181. Спосіб формування уряду залежно від форми правління 76
Схема 182. Позапарламентський спосіб формування уряду 76
Схема 183. Парламентський спосіб формування уряду 77
Схема 184. Способи формування уряду у парламентарних республіках 77
Схема 185. Змішаний спосіб формування уряду 77
Схема 186. Строки повноважень уряду 78
Схема 187. Повноваження уряду 78
Схема 188. Види відповідальності уряду 78
Схема 189. Основні повноваження уряду 79
171
Схема 190. Політична відповідальність уряду 79
Схема 191. Види відповідальності 80
Схема 192. Кримінальна відповідальність уряду 80
Схема 193. Цивільна відповідальність уряду 80
Схема 194. Дисциплінарна відповідальність 80
Глава 12. Конституційно-правовий статус органів судової
влади в зарубіжних країнах
Схема 195. Поняття судової влади 81
Схема 196. Поняття « судова юстиція» 81
Схема 197. Особливості судової влади 81
Схема 198. Конституційні принципи організації судової влади 82
Схема 199. Конституційні принципи правосуддя 82
Схема 200. Система судової влади 83
Схема 201. Види судових органів 83
Схема 202. Система судів загальної юрисдикції 84
Схема 203. Види судів 84
Схема 204. Способи формування судів 84
Схема 205. Моделі судових систем 85
Схема 206. Поняття та ознаки англо-саксонської моделі 85
Схема 207. Вимоги до посади судді 85
Схема 208. Поняття та ознаки романо-германської моделі 86
Схема 209. Конституційно-правові принципи правового статусу суддів 86
Схема 210. Поняття «конституційна юстиція» 87
Схема 211 Види спеціалізованих органів конституційної юстиції 87
Схема 212. Способи формування органів конституційної юстиції 87
Схема 213. Вимоги до кандидатів в судді Конституційних судів (рад) 88
Схема 214. Основні напрями діяльності Конституційних судів (рад) 88
Розділ 13. Територіальна організація публічної влади в
зарубіжних країнах
Схема 215. Поняття «державна територія» 89
Схема 216. Склад державної території 89
Схема 217. Поняття та форми державного територіального устрою 89
Схема 218. Види адміністративно-територіального поділу територій держав 89
Схема 219. Доктрини поділу адміністративно-територіальних одиниць і місцевих
органів 90

172
Схема 220. Особливі територіальні одиниці 90
Схема 221. Органи, які здійснюють регулювання адміністративно-
територіальним устроєм 91
Схема 222. Чинники, які впливають на адміністративно-територіальний
поділ держави 91
Схема 223. Характеристика законодавчих органів, які здійснюють
публічну владу в окремих суб’єктах федерацій 91
Схема 224. Характеристика виконавчих органів, які здійснюють публічну
владу в окремих суб’єктах федерацій 92
Схема 225. Характеристика судових органів, які здійснюють публічну
владу в окремих суб’єктах федерацій 92
Схема 226. Поняття «місцеве управління» 92
Схема 227. Поняття «місцеве самоврядування» 93
Схема 228 Поняття «місцеве самоврядування» у Європейській хартії 93
Схема 229. Головні риси та принципи місцевого самоврядування 93
Схема 230. Система організації публічної влади на місцях 94
Схема 231. Види органів самоврядування та управління у великій общині 94
Схема 232. Види органів самоврядування та управління у невеликій общині 95
Схема 233 Форми здійснення місцевого самоврядування в общині 95
Схема 234. Вимоги до осіб, які наділяються пасивним виборчим правом 95
Схема 235. Особи, які не наділяються пасивним виборчим правом 96
Схема 236. Способи висування кандидатів 96
Схема 237. Основні форми діяльності органів місцевого самоврядування 96
Схема 238. Підстави для розпуску органів місцевого самоврядування 97
Схема 239. Справи, якими займаються органи місцевого самоврядування 97
Схема 240. Органи, які можуть здійснювати контроль за діяльністю органів
місцевого самоврядування 97

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Розділ 14. Конституційна система США
Схема 241. Вимоги до посади Президента США 98
Схема 242. Процедура обрання Президента США 98
Схема 243. Повноваженя Президента США 99
Схема 244. Система органів виконавчої влади в США (адміністрація
Президента США) 99
Схема 245. Кабінет як орган виконавчої влади в США 99

173
Схема 246. Виконавчий апарат Президента США 100
Схема 247. Виконавчі агентства США 100
Схема 248. Парламент (Конгрес) США 100
Схема 249. Особливості формування Сенату та вимоги до кандидатів в сенатори 101
Схема 250. Особливості формування Палати представників та вимоги до
кандидатів в конгресмени 101
Схема 251. Види комітетів кожної палати парламенту США 101
Схема 252. Компетенція Конгреса 102
Схема 253. Правові акти Конгресу 102
Схема 254. Склад федеральної судової системи США 102
Схема 255. Загальна характеристика Верховного суду (ВС) США 103
Схема 256. Процедури прийняття до розгляду справ ВС США 103
Схема 257. Інстанції судової системи штату США 104
Схема 258. США характеризується як 104
Схема 259. Державний устрій США 105
Схема 260. Загальна характеристика законодавчої влади штатів 105
Схема 261. Виконавча влада штатів 106
Схема 262. Графства як органи місцевого самоврядування США 106
Схема 263. Особливості американської системи місцевого самоврядування 107
Схема 264. Міста США 107
Схема 265. Системи управління містами США 108
Схема 266. Поняття метрополітенських регіонів 108
Глава 15. Конституційна система Великої Британії
Схема 267. Змісти конституцій 109
Схема 268. Характерні риси Британської конституції 109
Схема 269. Політичні партії Великої Британії 109
Схема 270. Джерела Британської конституції 110
Схема 271. Склад Британського парламенту 110
Схема 272. Функції Лорда-канцлера 111
Схема 273. Групи функцій Палати лордів 111
Схема 274. Види законопроектів (білів), які розглядаються в Парламенті 111
Схема 275. Статус монарха у Великій Британії та його місце в системі влади 112
Схема 276. Поняття «королівська прерогатива» 112
Схема 277. Основні види прерогативних положень монарха (Корони) 113
Схема 278. Поняття та склад Таємної ради 113
Схема 279. Судовий комітет Таємної ради 114
174
Схема 280. Кабінет міністрів Великої Британії 114
Схема 281. “Внутрішній кабінет» 114
Схема 282. Комітети Кабінета 115
Схема 283. Функції Кабінету міністрів 115
Схема 284. Правовий статус Прем’єр-міністра 115
Схема 285. Функції Прем’єр-міністра 116
Схема 286. Вищі судові органи Великої Британії 116
Схема 287. Судова система Англії і Уельсу 116
Схема 288. Склад та юрисдикція Палати лордів 117
Схема 289. Юрисдикція та склад Апеляційного суду 117
Схема 290. Структура Апеляційного суду 117
Схема 291. Структура Високого суду 118
Схема 292. Структура Суду Корони 118
Схема 293. Судові органи спеціальної юрисдикції 118
Схема 294. Нижчі суди в Англії та Уельсі 119
Схема 295. Автономна судова система Північної Ірландії 119
Схема 296. Автономна судова система Шотландії 119
Схема 297. Високий суд юстиціаріїв 120
Схема 298. Суд сесій 120
Схема 299. Нижчі суди 120
Схема 300. Адміністартивно-територіальний поділ Англії 121
Схема 301. Компетенція органів місцевого самоврядування 121
Глава 16. Конституційна система Російської Федерації
Схема 302. Загальна характеристика держави РФ 122
Схема 303. Система джерел конституційного права РФ 122
Схема 304. Нормативно-правові акти РФ 122
Схема 305. Основи конституційного ладу РФ 123
Схема 306. Федерація і федералізм: поняття та сутність 123
Схема 307. Принципи федеративного устрою РФ 124
Схема 308. Поняття розмежування предметів відання та владних повноважень 124
Схема 309. Способи розмежування предметів відання та владних повноважень 125
Схема 310. Сфери повноважень за Конституцією РФ 125
Схема 311. Склад РФ 125
Схема 312. Умови зміни складу федерації 125
Схема 313. Обставини зміни складу РФ в існуючих кордонах 126
Схема 314. Групи суб’єктів РФ 126
175
Схема 315. Система органів державної влади суб’єкта РФ 126
Схема 316. Форми народовладдя в РФ 126
Схема 317. Статус та вимоги до посади Президента РФ 127
Схема 318. Функції Президента РФ 127
Схема 319. Групи повноважень Президента РФ 127
Схема 320. Правовий статус та склад Федеральних Зборів РФ 128
Схема 321. Складові конституційно-правового статусу парламентаря РФ 128
Схема 322. Основні функції Парламенту РФ 129
Схема 323. Суб’єкти права законодавчої ініціативи в РФ 129
Схема 324. Співвідношення понять «система виконавчої влади» та «структура
органів виконавчої влади» 130
Схема 325. Склад Уряду РФ 130
Схема 326. Акти уряду РФ 130
Схема 327. Федеральні органи виконавчої влади 130
Схема 328. Відомчі нормативні акти 131
Схема 329. Судова система РФ 131
Схема 330. Види судочинства в РФ 131
Схема 331. Порядок формування та організація Конституційного Суду (КС) РФ 132
Схема 332. Структура та організація діяльності КС РФ 132
Схема 333. Групи повноважень КС РФ 132
Схема 334 Правові акти, конституційність яких перевіряє КС 132
Схема 335. Види рішень КС РФ 133
Схема 336. Система органів Прокуратури РФ 133
Схема 337. Засоби прокурорського реагування 133
Схема 338. Види муніципальних утворень РФ 134
Схема 339. Форми безпосереднього здійснення населенням місцевого
самоврядування 134
Схема 340. Структура органів місцевого самоврядування РФ 134
Глава 17. Конституційна система Федеративної Республіки Німеччини
Схема 341. Німеччина характеризується як 135
Схема 342. Органи законодавчої влади ФРН 135
Схема 343. Порядок формування Бундестагу 136
Схема 344. Структура Бундестагу 136
Схема 345. Склад президії Бундестагу 136
Схема 346. Склад Ради старійшин 137
Схема 347. Постійні комітети Бундестагу 137
176
Схема 348. Головні повноваження Бундестагу 137
Схема 349. Поняття та порядок формування Бундесрату 138
Схема 350. Структура Бундесрату 138
Схема 351. Земельні парламенти ФРН 139
Схема 352. Загальна характеристика ландтагів 139
Схема 353. Повновадення ландтагів земель 139
Схема 354. Органи виконавчої влади ФРН 139
Схема 355. Порядок формування посади Федерального Президента 140
Схема 356. Склад Федерального уряду 140
Схема 357. Назви та порядок формування урядів земель 140
Схема 358. Склад уряду землі 141
Схема 359. Склад конституційної юстиції ФРН 141
Схема 360. Порядок формування ФКС 141
Схема 361. Конституційні суди земель 142
Схема 362. Компетенція залузей юстиції ФРН 142
Схема 363. Склад Верховного федерального суду (ВФС) 142
Схема 364. Система Верховного федерального суду (ВФС) 143
Схема 365. Склад вищого суду землі (ВСЗ) 143
Схема 366. Компетенція ВСЗ 143
Схема 367. Склад суду землі 143
Схема 368. Склад дільничих судів 144
Схема 369. Склад суду шерифів 144
Схема 370. Адміністративно-територіальний поділ ФРН 144
Схема 371. Система місцевого управління та самоврядування ФРН 144
Схема 372. Органи місцевого управління в округах 145
Схема 373. Органи місцевого управління та самоврядування у районах 145
Схема 374. Органи місцевого управління в общинах 145
Глава 18. Конституційна система Французької Республіки
Схема 375. Головні риси Конституції 1958 р. 146
Схема 376. Органи, які здійснюють контроль за конституційністю актів
державних органів 146
Схема 377. Склад Конституційної ради (КР) 146
Схема 378. Функції Конституційної Ради (КР) 147
Схема 379. Порядок розгляду справ у Конституційній раді (КР) 147
Схема 380. Функції Державної ради 147
Схема 381. Структура парламенту Франції 148
177
Схема 382. Порядок формування та діяльності Національних Зборів 148
Схема 383. Порядок формування та вибори Сенату 149
Схема 384. Склад парламенту 149
Схема 385. Роботою кожної з палат керує 150
Схема 386. Законодавчі повноваження парламенту 150
Схема 387. Особливості ухвалення органічних законів 151
Схема 388. Контроль за діяльністю виконавчої влади 151
Схема 389. Статус Президента республіки 151
Схема 390. Порядок обрання Президента Франції 152
Схема 391. Особисті повноваження Президента Франції 152
Схема 392. Особисті повноваження Президента у сфері зовнішніх відносин,
оборони та безпеки 153
Схема 393. Особисті повноваження Президента у судовій сфері 153
Схема 394. Повноваження Президента, що потребує контрсигнатури
прем’єр-міністром 153
Схема 395. Виконавчу владу у Франції здійснюють 154
Схема 396. Статус уряду Франції та форма проведення його засідань 154
Схема 397. Склад засідання Ради Міністрів 154
Схема 398. Склад засідання Кабінету Міністрів 155
Схема 399. Повноваження уряду, що здійснюються разом з Президентом 155
Схема 400. Повноваження уряду, що здійснюються прем’єр-міністром від
імені уряду 155
Схема 401. Здійснюючи повноваження від імені уряду, прем’єр-міністр має право 156
Схема 402. Система загальних судів Франції 156
Схема 403. Суди першої інстанції 157
Схема 404. Спеціалізовані суди охоплюють 157
Схема 405. Система органів адміністративної юстиції 158
Схема 406 Громадські суди 158
Схема 407. Особливі суди, що не входять до судової системи 158
Схема 408. Вищі контролюючі органи 159
Схема 409. Порядок формування та заміщення посад у системі загальних судів 159
Схема 410. Система касаційного суду 160
Схема 411. Повноваження касаційного суду 160
Схема 412. Склад касаційного суду 160
Схема 413. Система апеляційних судів 161
Схема 414. Склад апеляційних судів 161
178
Схема 415. Поняття та склад адміністративної юстиції 161
Схема 416. Поняття державної ради 161
Схема 417. Повноваження підсекцій Державної ради 162
Схема 418. Адміністративні апеляційні суди 162
Схема 419. Адміністративний трибунал 162
Схема 420. Адміністративно-територіальні одиниці Франції 162
Схема 421. Комуна (община) 163
Схема 422. Представницькі органи комуни 163
Схема 423. Кантони та округи у Франції 163
Схема 424. Представницькі органи в департаментах 164
Схема 425. Регіони Франції 164
Схема 426. Представницькі органи регіону 164
Схема 427. Регіональний комісар Республіки (префект) 165
Схема 428. Спеціальні території Франції 165
Зміст 166
Рекомендована література 180

179
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти

1. Конституции зарубежных государств: Сборник / В.Г. Тихиня (авт.-

сост.), В.П. Серебренников (авт.-сост.). – Минск: Право и экономика, 2007. –
470 с.
2. Конституции зарубежных стран: сборник / Дубровин В.Н. (сост.). –
М.: Юрлитинформ, 2006.
3. Конституции стран СНГ и Балтии: Учеб. пособие / Московская гос.
юрид. академия / Г.Н. Андреева. – М.: Юристь, 1999. – 640 с.
4. Конституция Российской Федерации. – М.: Маркетинг, 2001. – 40 с.
5. Конституции зарубежных государств. Соединенные Штаты Америки,
Великобритания, Франция, Германия, Италия, Япония, Канада / Сост. В.В.
Маклаков. – М.: БЕК, 1996. – 432 с.
6. Конституции государств – участников СНГ / Ин-т законодательства и
сравнительного правоведения при правительстве РФ / Под ред. Л.А. Окунь-
ков. – М.: Норма-ИНФРА-М, 1999. – 736 с.
7. Конституція Японії / Українська наукова асоціація / Науковий аналіз і
коментар М.І. Малишко, пер. з япон.. – К., 1995. – 24 с.
8. Конституции государств Восточной Европы: Учеб. пособие / Ин-т за-
конодательства и сравнительного правоведения при правительстве РФ / Отв.
ред. Д.А. Ковачев. – М.: ИНФРА-М-Норма, 1996. – 160 с.
9. Конституции зарубежных государств: Великобритания. Франция.
Германия. Италия. Европейский Союз. США. Япония. Индия: Учеб. пособие
/ В. В. Маклаков (сост., пер., вступ. ст.). – 5 изд., перераб. и доп. – М.: Вол-
терс Клувер, 2006. – XXIV. – 581 с.
10. Конституции государств Европейского союза / Институт законода-
тельства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ / Л.А.
Окуньков (ред.). – М.: Издательская группа НОРМАИНФРА-М, 1999. – 816
с.
11. Конституции государств Европы: В 3 т. / Институт законодательства
и сравнительного правоведения при правительстве Российской Федерации /
Л.А. Окуньков (общ. ред. и вступ. ст.) – М.: Норма, 2001. – 818 с.
12. Австрийская Республика. Конституция и законодательные акты /
Сост. Т.Г. Моршакова; Под ред. И.П. Ильинского. – М.: Прогресс, 1985. –
429 с.
13. Италия. Конституция и законодательные акты (пер. с итал.) / Под
ред. В.А. Туманова, вступ. ст. Т.А. Васильевой, Н.Ю. Попова. – М.: Про-
гресс, 1988. – 392 с.
14. Федеративная Республика Германия. Конституция и законодатель-
ные акты (пер. с нем.) / Сост. Т.Г. Моршакова, под. ред. Ю.П. Урьяса. – М.:
Прогресс, 1991. – 468 с. 15. Французская Республика Конституция и законо-
дательные акты (пер. с фр.) / Сост. В.В. Маклаков, под. ред. В.А. Туманова.

180
 – М.: Прогресс, 1989. – 448 с. 16. Швеция. Конституция и законода-
тельные акты (пер. со швед.) / Под ред. М.А. Моргуновой. – М.: Прогресс,
1983. – 359 с.

Підручники, посібники

1. Алебастрова И. А., Андреева Г. Н., Андреева И. А., Маклаков В. В.,

Новикова С. С. Конституционное (государственное) право зарубежных
стран: В 4 т.: Учебник для студ. юрид. вузов и фак. / Б. А. Страшун (отв.
ред.). – М.: БЕК, 1993. – Т. 3. Особенная часть: Страны Европы. – М.: БЕК,
1997. – 764 с.
2. Алебастрова И. А. Конституционное право зарубежных стран: Крат-
кий курс лекций. – М.: Юрайт, 2004. – 264 с. 3. Алексеева Л. Л., Андриченко
Л. В., Боголюбов С. А., Домрин А. Н., Касаткина Н. М. Конституционное
право государств Европы: Учеб. пособие для студ. юрид. вузов и ф-тов /
Институт законодательства и сравнительного правоведения при правитель-
стве Российской Федерации / Д.А. Ковачев (отв. ред.). – М.: Волтерс Клувер,
2005. – X, 310 с.
4. Андрейцев В. И., Батлер Уильям Э., Вернидубов И. В., Вертепа М.
Ю., Воронова Л. К. Проблемы гармонизации законодательства Украины и
стран Европы / Юридическая фирма «Салком» Научно-аналитический центр
/ Е.Б. Кубко, В.В. Цветков (общ. ред.). – К.: Юринком Интер, 2003. – 583 с.
5. Арановский К. В. Государственное право зарубежных стран: Учеб.
пособие. – 3 изд., доп. и перераб. – М.: Форум, 2000. – 488 с.
6. Арбузкин А. М. Конституционное право зарубежных стран: Учеб.
пособие для студ. вузов, обучающихся по спец. «Юриспруденция». – М.:
Юристъ, 2005. – 666 с.
7. Вишняков В. Г., Егиазаров В. А., Манов Б. Г., Андрианов В. И., Ва-
силевич Г. А. Сравнительный анализ конституций государств – участников
СНГ / Институт законодательства и сравнительного правоведения при пра-
вительстве РФ / В.Г. Вишняков (отв. ред.). – М.: Городец, 2006. – 208 с.
8. Григонис Э. П., Григонис В. П. Конституционное право зарубежных
стран: Курс лекций. – СПб.: Питер, 2002. – 414 с.
9. Горниг Г., Витвицкая О. Право Европейского союза: Европейское со-
общество. Правовая защита в сообществах. Ответственность государств-
защитников. – СПб.; М.; Нижний Новгород; Воронеж; Ростов н/Д.; Екате-
ринбург, 2005. – 255 с.
10. Гудошников Л. М., Жданов А. А., Козырин А. Н., Пащенко Е. Г.,
Сюкияйнен Л. Р. Административное право зарубежных стран: Учеб. посо-
бие / Московский гос. ин-т международных отношений / А.Н. Козырин
(ред.). – М.: Спарк, 1996. – 229 с.
11. Баглай М. В., Бобылев Г. В., Карлов Ю. Е., Воробьев В. П., Гуреева
Н. П., Даниленко В. Н. Конституционное право зарубежных стран: учебник
для студ. вузов, обучающихся по спец. «Юриспруденция» / Московский гос.
ин-т международных отношений МИД России / М.В. Баглай (общ. ред.). – 2-
е изд., перераб. – М.: Норма, 2008. – XII. – 1043 с.
181
 12. Бачур Б. С. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчально-
методичний посібник / Одеський національний ун-т ім. І.І. Мечникова. Ка-
федра загальноправових дисциплін і міжнародного права. – О.: Астропринт,
2008. – 80 с.
13. Бесчастний В. М., Філонов О. В., Субботін В. М., Пашков С. М.
Конституційне (державне) право зарубіжних країн: Навчальний посібник. –
2-ге вид., стер. – К.: Знання, 2008. – 467 с.
14. Бостан С. К., Сажнєв І. В. Державне право зарубіжних країн: Навч.-
метод. посібник для курсантів, студентів, слухачів / МВС України. Запорізь-
кий юридичний ін-т. – Запоріжжя: ЗЮІ МВС України, 2001. – 254 с.
15. Бостан С. К., Тимченко С. М. Державне право зарубіжних країн:
Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 504 с.
16. Георгіца А. З. Конституційно-правові інститути зарубіжних країн /
Чернівецький ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці: Рута, 1994. – 138 с.
17. Горшеньова М. С., Закоморна К. О., Ріяка В. О., Журавка О. В.,
Маєвська А. А. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посіб-
ник / В.О. Ріяка (заг. ред.). – 2 вид., доп. і перероб. – К.: Юрінком Інтер,
2004. – 544 с.
18. Державне право зарубіжних країн: Навчальний посібник / В.О. Ріяка
(керівник авт. кол.), В.С. Семенов, М.В. Цвік та ін.; За заг. ред. В.О. Ріяки. –
К.: Юрінком Інтер, 2002. – 512 с.
19. Закіров М. Б., Закірова С. Г. Історія держави та права зарубіжних
країн: Навч.-метод. посібник для слухачів ф-ту заоч. Та дистанц. навчання /
Луганський держ. ун-т внутрішніх справ ім. Е.О.Дідоренка. – Луганськ: РВВ
ЛДУВС, 2008. – 96 с.
20. Златопольский Д. Л. Государственное право зарубежных стран: Во-
сточной Европы и Азии: Учебник для студ. вузов, обуч. По спец. «Правове-
дение» / Московский гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. Юридический факуль-
тет. – М.: Зерцало, 1999. – 320 с.
21. Історія держави і права зарубіжних країн. Правові джерела: Нав-
чальний посібник / Г.І. Трофанчук (упоряд.). – К.: Юрінком
Інтер, 2008. – 347 с.
22. Історія держави та права зарубіжних країн: Конспект лекцій /
Міжнародний науково-технічний ун-т / В.С. Калиновський (укладач). – К.:
МНТУ, 1995. – 200 с.
23. Кирпичов О. А., Соловйова В. В. Конституційне право зарубіжних
країн: Навчальний посібник – Донецьк: Юго-Восток, 2006. – 371 с.
24. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т.
Т. 1–2. Часть общая: Учеб. / Отв. ред. проф. Б.А. Страшун – 3-е изд., обновл.
и дораб. – М.: БЕК, 2000. – 784 с.
25. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Об-
щая часть: Учебник для вузов / Рук. авт. колл. и отв. ред. Б.А. Страшун – 4-е
изд., обновл. и дораб. – М.: Норма, 2005. – 896 с. 26. Конституционное право
зарубежных стран: Учебник для вузов / Под общ. ред. М.В. Баглая, Ю.И.
Лейбо, Л.М. Энтина. – 2-е изд., перераб. – М.: Норма, 2005. – 1056 с.

182
 27. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: Навчальний
посібник / В.М. Бесчастний, О.В. Філонов, В.М. Субботін, С.М. Пашков; За
ред. В.М. Бесчастного. – К.: Знання, 2007. – 467 с.
28. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: Навч.- метод.
посіб. / Чернівецький національний ун-т ім. Ю. Федьковича / А. З. Георгіца
(уклад.). – Чернівці: Рута, 2008. – 128 с.
29. Конституційне законодавство зарубіжних країн. Хрестоматія: Нав-
чальний посібник / В.О. Ріяка, К. О. Закоморна (упоряд.). – К.: Юрінком
Інтер, 2007. – 384 с.
30. Маклаков В. В. Конституционное право зарубежных стран. Общая
часть: Учебник для студ. юрид. вузов и ф-тов. – М.: Волтерс Клувер, 2006. –
XXVI. – 868 с.
31. Малишко М. І. Конституції зарубіжних країн та України (основи
конституціоналізму). Навч.-метод. довідник / 2-ге вид. доп. – К.: МАУП,
2000. – 111 с.
32. Мартинюк Р. С. Державне (конституційне) право зарубіжних країн.
Загальна частина: Навчальний посібник. – Острог: Острозька академія, 2007.
– 200 с.
33. Мартынова М. Основы конституционного (государственного) права
стран – членов ОПЕК: Учеб. пособие / Московский гос. ин-т международ-
ных отношений МИД России. – М.: МГИМО-Университет, 2008. – 330 с.
34. Міхневич Л. В. Конституційне право зарубіжних країн (Загальна ча-
стина): Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. Дисципліни / Київський націо-
нальний економічний ун-т. – К.: КНЕУ, 2005. – 164 с.
35. Мишин А. А. Конституционное (государственное) право зарубеж-
ных стран: Учебник. – 5-е изд., перераб и доп. – М.: Белые альвы, 1996. –
400 с.
36. Чиркин В. Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. –
4-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристь, 2005. – 669 с. 37. Шаповал В. М.
Державне право зарубіжних країн: Підручник. – К.: АртЕк, Вища шк., 1997.
– 264 с.
38. Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн. Академічний
курс: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 472 с.
39. Шаповал В. Британська конституція: політико-правовий аналіз. – К.,
1991.
40. Якушев А. В. Конституционное право зарубежных стран (курс лек-
ций). – М., 2000.

183