Міністерство освіти і науки України

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Факультет економіки

Кафедра маркетингу та міжнародного менеджменту

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Державне та регіональне управління»

на тему:

«Судова влада у системі державного управління»

Виконала:

студентка 1 курсу

групи ЕЗ-19-1

Волкова Д.А.

Викладач:

к.е.н., доцент Волошко Н.О.

м. Дніпро

2020 р.

[Введите текст]
 2

Зміст

Вступ.............................................................................................................................3
1. Поняття і ознаки судової влади...........................................................................3
2. Судові системи та судові органи.........................................................................4
3. Принципи судової діяльності. Здійснення судової влади.................................8
Висновок.....................................................................................................................11
Використані матеріали..............................................................................................12
 3

Вступ

Нові умови життя, реформування правової системи України

обумовлюють переосмислення ролі суду в процесі зміцнення національної
державності, в охороні і стримуванні посягань не тільки на свободу, особисту
недоторканність, права та законні інтереси людини і громадянина, а також
безпосередньо під час взаємодії вищих органів держави. Конституція України
вперше на загальнодержавному рівні закріпила судову владу як рівноправну і
самостійну поряд з двома іншими гілками – законодавчою і виконавчою (ст. 6).
Її роль у системі поділу державної влади зумовлена як «специфічними»,
притаманними тільки їй, конституційними повноваженнями, так і соціальним
призначенням. Це робить судову владу не менш вагомим суб’єктом у
взаємовідносинах вищих органів влади поряд з іншими гілками, а також одним
з ключових елементів у процесі побудови правової держави

1. Поняття і ознаки судової влади

Судова влада — це реалізовані судом владні повноваження, якими він

наділений для вирішення справ, віднесених до його компетенції, в суворій
відповідності із установленими процесуальними формами шляхом застосування
як процесуального, так і матеріального закону.
Основне призначення судової влади — охорона членів суспільства від
будь-якої сваволі громадян і від неправильних дій самої держави, її органів,
посадових осіб. Без здійснення подібної діяльності держава не може вважатися
правовою.
Ознаки судової влади:
 4

1) народовладдя. Воно забезпечує відповідні форми і методи організації

повновладдя народу в специфічній сфері його здійснення та включає суспільні
відносини, які мають особливу, підвищену цінність для держави. Це
виражається в створенні механізму реалізації прав громадянського суспільства і
кожної окремої особи, захисту від зазіхань на встановлений в державі
правопорядок, утвердження соціальної справедливості. Саме зазіхання на них
служить підставою застосування судової влади;
2) організаційна ознака судової влади, оскільки за її допомогою
забезпечується соціальне управління в особливому середовищі: щодо
здійснення правосуддя, а також щодо забезпечення конституційного і судового
контролю в державному управлінні. Саме в такій якості судова влада являє
собою необхідний фактор соціальної діяльності, цивілізовані засоби соціально-
правового регулювання у сфері налагодження погодженого поводження
суб'єктів у рамках законності;
3) судова влада має універсальний характер, оскільки функціонує скрізь,
де є людські колективи, чия діяльність урегульована законом.Для виконання й
застосування закону потрібні не тільки організуючі й координуючі, але і
контролюючі дії держави;
4) за своїм суб'єктивним складом судова влада характеризується високим
професіоналізмом посадових осіб, які її здійснюють. Це забезпечується за
рахунок особливих освітньо-кваліфікаційних вимог до фахівця з погляду
оцінки державою можливості для нього займати певну судову посаду.

2. Судові системи та судові органи

Судова система України становить сукупність усіх судів держави,

наділених виключною компетенцією здійснювати правосуддя, заснованих на
єдиних засадах організації і діяльності.
 5

Судову систему України складають суди  загальної юрисдикції та 
Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної
юрисдикції. Суди загальної юрисдикції можуть бути загальними і
спеціалізованими. Створення надзвичайних та особливих судів не
допускається. 
Характерними ознаками судової системи України є її пристосованість
до адміністративно-територіального устрою, забезпечення апеляційного і
касаційного оскарження.
Конституційний суд
Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної
юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України не входить до системи
судів загальної юрисдикції.
Пріоритетним напрямком діяльності Конституційного Суду є здійснення
конституційного судочинства в Україні. Втім, це не єдина функція суду, також
виділяють функції конституційного контролю та офіційного тлумачення
законодавства.
Відповідно до Конституції України та Закону «Про Конституційний Суд
України» (стаття 7) до повноважень Суду належить:
 вирішення питань про відповідність Конституції України
(конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради
України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України;
 офіційне тлумачення Конституції України;
 надання висновків про відповідність Конституції України чинних
міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться
до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;
 надання висновків про конституційність питань, які пропонуються
для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
 6

 надання висновку щодо додержання конституційної процедури

розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в
порядку імпічменту;
 надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення
змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції;
 надання висновку про порушення Верховною Радою Автономної
Республіки Крим Конституції або законів України;
 вирішення питань про відповідність Конституції України та
законам України нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної
Республіки Крим;
 вирішення питань про відповідність конституційність законів
України (їх окремих положень) за конституційною скаргою особи, яка вважає,
що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України
суперечить Конституції України.
Суди загальної юрисдикції
Верховний Суд
Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який
забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені
процесуальним законом.
Верховний Суд:
 здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках,
визначених процесуальним законом, — як суд першої або апеляційної інстанції,
в порядку, встановленому процесуальним законом;
 здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;
 надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються
судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших
питань, пов'язаних із функціонуванням системи судоустрою;
 надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких
звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину;
 7

вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про

неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом
здоров'я;
 звертається до Конституційного Суду України щодо
конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного
тлумачення Конституції України;
 забезпечує однакове застосування норм права судами різних
спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом;
 здійснює інші повноваження, визначені законом.
У 2016 році були внесені зміни до Конституції і прийнято новий закон
про «Судоустрій і статус суддів», згідно з якими найвищим судом у системі
судоустрою України є Верховний Суд (ст. 125 Конституції, ст. 17 Закону).
До складу Верховного Суду входять судді у кількості не більше двохсот.
У складі Верховного Суду діють:
 Велика Палата Верховного Суду;
 Касаційний адміністративний суд;
 Касаційний господарський суд;
 Касаційний кримінальний суд;
 Касаційний цивільний суд.
У Верховному Суді діє Пленум Верховного Суду для вирішення питань,
визначених Конституцією України та Законом. Пленум є колегіальним органом,
до складу якого входять усі судді Верховного Суду (ст. 46 Закону).
Апеляційні суди
У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди
апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських,
адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.
Загальні апеляційні суди
 8

Апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а

також справ про адміністративні правопорушення є апеляційні суди, які
утворюються відповідно до указу Президента України в апеляційних округах.
Апеляційні господарські суди
Апеляційні господарські суди переглядають рішення та ухвали
господарських судів першої інстанції. Загальна кількість — 8. Юрисдикція
апеляційних господарських судів є особливою і не збігається з адміністративно-
територіальним устроєм.
Місцеві суди
Загальні місцеві суди
Місцевими загальними судами є районні, міжрайонні, районні у містах,
міські та міськрайонні суди. Це суди першої інстанції. Загальна їх кількість —
66].
Господарські місцеві суди
Господарські місцеві суди розташовані у всіх обласних центрах областей,
у столиці АР Крим та містах Києві та Севастополі. Юрисдикція поширюється у
межах свого регіону. Загальна кількість — 27.
Адміністративні місцеві суди
Окружні адміністративні суди (місцеві) розташовані у всіх обласних
центрах областей, у столиці АР Крим та містах Києві та Севастополі.
Юрисдикція поширюється у межах свого регіону. Загальна кількість — 27.

3. Принципи судової діяльності. Здійснення судової влади

Принципи визначають основні напрямки формування та реалізації судової

влади. Значну частину принципів організації і функціонування судової влади
закріплено в Конституції України. До них належать:
1) незалежність суддів і підпорядкування їх тільки закону;
 9

2) незмінюваність суддів;
3) недоторканність суддів;
4) вільний доступ до суду;
5) принцип відповідальності держави за судову помилку;
6) законність;
7) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
8) колегіальність при розгляді Справ судом і винятки із цього правила;
9) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними
засобами;
10) забезпечення обвинувачуваному права на захист;
11) змагальність сторін;
12) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду,
крім випадків, встановлених законом;
13) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
14) забезпечення доведеності вини;
15) обов'язковість рішень суду.
До функцій судової влади належать правосуддя і контроль. Функція
правосуддя — визначальна, оскільки органи судової влади переважно
розглядають по суті всі правові конфлікти.
Правосуддя — одна з форм державного управління, засіб виконання
державою внутрішньої функції охорони правопорядку, власності, прав і свобод
громадян шляхом вирішення спеціальним органом державної влади — судом —
цивільних і кримінальних справ.
Ознаки правосуддя:
1) здійснення його тільки спеціально створеним органом — судом;
2) правосуддя здійснюється шляхом розгляду та вирішення в судових
засіданнях цивільних і кримінальних справ;
3) передбачений законом порядок (процесуальна форма);
4) можливість застосування засобів державного примусу;
5) наявність спеціальних цілей.
 10

Виходячи з єдності судової влади і правосуддя, слід зазначити, що

правосуддя — це форма реалізації судової влади. Судова влада, як влада
державна, крім як у правосудді втілюватися не може і не повинна.
Сутність правосуддя, насамперед, полягає в тому, що в ньому втілюється
виключність судової влади в державі. Тому зрозуміло, чому демократичні зміни
в політичній, економічній, соціальній сферах суспільства нерозривно пов'язані
із судово-правовою реформою і послідовним здійсненням виключності судової
влади.
Крім виключності, у правосудді повинна втілюватися і повнота судової
влади. Вона виражається в тому, що в правовій державі правосуддя повинне
бути доступним, інакше кажучи, всі громадяни повинні мати рівні можливості
використати судовий захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів.
Повнота судової влади знайшла своє закріплення в Конституції України, яка
проголосила право громадян на судовий захист серед основних прав
громадянина, що відповідає міжнародно-правовим стандартам.
Характеристика правосуддя як форми реалізації судової влади з її
виключністю і повнотою вимагає визначення не тільки функціональної, але й
предметної ознаки судової влади. Це втілюється в певному напрямку
функціонування правосуддя, що сприяє шляхом вирішення юридичних справ
судовому здійсненню прав і свобод особи в суспільстві, реалізації законності й
справедливості в державі.
Соціальна функція здійснення правосуддя по цивільних справах повинна
зводитися тільки до вирішення справ, інші функції на суди покладатися не
повинні.
Судова влада не зводиться тільки до правосуддя, їй властиві і інші
соціально значущі функції. Функція контролю своїм призначенням має
здійснення конституційного і судового контролю за законністю та
обґрунтованістю рішень і дій державних органів і посадових осіб.
Судова влада в Україні за своїм якісним розвитком наприкінці сторіччя
помітно відстала від судової влади цивілізованих країн. Цією обставиною і була
 11

викликана розробка цілої концепції реформування цього виду влади, що

передбачає: забезпечення доступного та справедливого судочинства, прозорості
в діяльності судів, оптимізації системи судів загальної юрисдикції; посилення
гарантій незалежності суддів; якісне підвищення професійного рівня
суддівського корпусу; підвищення статусу суддів у суспільстві; істотне
поліпшення умов професійної діяльності суддів; радикальне поліпшення стану
виконання судових рішень; створення можливостей для розвитку
альтернативних (позасудових) способів розв'язання спорів.

Висновок

Судова влада в державі повинна мати високий статус, бути незалежною і

неупередженою при розгляді справ, професійною, а також дотримуватись
законодавчо встановленого процесуального порядку розгляду справ. Чітке та
неухильне дотримання процесуальних форм діяльності покликане забезпечити
гарантії прийняття судом дійсно правових рішень. Лише закон та принцип
верховенства права, а не будь-які інші міркування (сторонній вплив, вимоги,
вказівки) становлять основу діяльності судової гілки влади, тоді як в діяльності
інших гілок можуть превалювати мотиви доцільності або суспільної
необхідності. Суд відіграє значну ідеологічну роль, адже виховує у громадян
повагу до закону та сприяє дотриманню прийнятих у суспільстві стандартів
поведінки. Судова влада за своїм призначенням і функціональними
особливостями має доволі значну перевагу у взаємодії з іншими гілками влади,
яка полягає в тому, що не існує такої діяльності держави в особі її органів, яка
не підлягала б судовому контролю або конституційному нагляду. Саме ці
повноваження суттєво змінюють положення судової влади в системі публічно-
правових відносин, тобто перетворюють її у «справжню» владу. Здійснення
судового контролю виступає однією з головних гарантій належного
 12

функціонування системи стримувань і противаг, а також необхідним елементом

у процесі відновлення балансу у взаємодії вищих органів державної влади між
собою.

Використані матеріали

1.Судова влада в системі стримувань та противаг: гарантії функціонування і

взаємодія з іншими гілками влади / Н. О. Малишкіна // Проблеми законності. -
2018. - Вип. 143. - С. 39-50. – [Режим доступу]:
 http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pz_2018_143_6
2. Поняття і сутність судової влади. Електронний ресурс[Режим доступу]:
https://lawbook.online/protses-ukrajini-tsivilniy/ponyattya-sutnist-sudovoji-
57999.html
3. Роль і місце судової влади у правовій державі/ Т.В. Струс-Духнич-[Режим
доступу]: file:///C:/Users/dell7450-1/Downloads/Nzlubp_2011_6_40.pdf
4. Cудова влада в Україні. Електронний ресурс [Режим доступу]:
https://arm.naiau.kiev.ua/books/spou_2019/info/lec2.html