Тема 1.

Предмет, система і основні поняття навчальної дисципліни

«Судоустрій України»
1. Поняття судоустрою в системі судового права.
Поняття судоустрою має декілька окремих значень.
Судоустрій – як означення системи судів, що утвердилися в державі, а
також сукупність установ, що забезпечує організацію та функціонування суду.
Судоустрій – це самостійна галузь законодавства, що регулює побудову
судів та допоміжних органів судової влади.
2. Предмет судоустрою як навчальної дисципліни.
Предметом навчальної дисципліни є:
Основні поняття судоустрою; правові джерела судоустрою України;
поняття правосуддя та його ознаки; принципи та система правосуддя; склад,
повноваження, структура різних судів.
У результаті вивчення навчальної дисципліни "Судоустрій України" студенти
повинні засвоїти знання про організаційно-правові засади побудови судової
системи, тобто про систему судів та органів, які забезпечують діяльність судів,
вільно орієнтуватися у законодавстві, що регулює їх діяльність.
Предметом навчальної дисципліни "Судоустрій України" є: правові джерела
судоустрою України; основні поняття судоустрою (суд, судова влада,
правосуддя тощо); поняття правосуддя, його характерні ознаки, що
відрізняють правосуддя від інших форм діяльності, принципи правосудця, їх
система; поняття сучасної системи судів, її характеристика; поняття судової
ланки та судової інстанції; склад суду при розгляді справ у різних інстанціях;
вимоги, що ставляться до суддів; порядок призначення та обрання суддів;
гарантії незалежності суддів; Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада
юстиції, їх завдання, повноваження, склад, порядок формування;
дисциплінарна відповідальність суддів, її підстави і порядок застосування;
суддівське самоврядування: завдання, організаційні форми, повноваження;
забезпечення діяльності судів, державна судова адміністрація, її завдання,
повноваження, структура; судова реформа в Україні; місце в судовій системі
місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду України,
Конституційного Суду України, їх склад, повноваження, структура.
https://pidru4niki.com/78362/pravo/
predmet_metod_navchalnoyi_distsiplini_sudoustriy_ukrayini_zvyazok_navchalnimi_distsiplinami#:~:text=%D0%9F
%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE
%D1%97%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%22%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE
%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD
%D0%B8,%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%3B%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F
%20%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC
%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C

3. Система навчальної дисципліни «Судоустрій України».

Система навчальної дисципліни «Судоустрій України» складається з двох
частин: загальної, в рамках якої розглядаються загальні питання, що
стосуються всього курсу, і особливої, в рамках якої розглядається кожна
ланка судової системи окремо.
Загальна частина
1. Предмет, система і основні поняття навчальної дисципліни «Судоустрій
України».
2. Правосуддя. Засади організації і діяльності судів.
3. Сучасна система судів в Україні.
4. Статус суддів України.
5. Система забезпечення судів.
Особлива частина
6. Місцеві суди.
7. Апеляційні суди.
8. Вищі спеціалізовані суди.
9. Верховний Суд України.
10. Конституційний Суд України.
4. Зв'язок навчальної дисципліни «Судоустрій України» з іншими
навчальними дисциплінами.
Навчальна дисципліна «Судоустрій України» тісно пов’язана з іншими
юридичними дисциплінами:
1) теорією держави, яка визначає місце судів у механізмі держави, а також
розглядає судову владу у контексті державної влади;
2) конституційним правом України, в межах якого вивчають устрій
державної влади в Україні та організацію судової влади як її складову, а також
розглядають засади здійснення судочинства;
3) адміністративним правом України, в рамках якого вивчають організацію
та діяльність органів виконавчої влади. Державна судова адміністрація, яка
здійснює організаційне забезпечення судів, є системою органів виконавчої
влади і здійснює організаційно-розпорядчу діяльність.
В межах адміністративного права розглядають і питання адміністративної
відповідальності, а застосування адміністративних стягнень за чималу
кількість адміністративних правопорушень здійснюється судом;
4) процесуальними дисциплінами (цивільне процесуальне право України,
кримінальне процесуальне право України, адміністративне процесуальне
право України, господарське процесуальне право України), в межах яких
вивчають питання розмежування предмету судової юрисдикції, порядок
діяльності судів при розгляді і вирішенні ними цивільних, кримінальних,
адміністративних та господарських справ.
https://pidru4niki.com/78362/pravo/
predmet_metod_navchalnoyi_distsiplini_sudoustriy_ukrayini_zvyazok_navchalnimi_distsiplinami#:~:text=%D0%9F
%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB
%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD
%D0%B8%20%22%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%A3%D0%BA
%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%3B%20%D0%BF
%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE
%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%2C

5. Правові джерела навчальної дисципліни «Судоустрій України»: поняття,

характеристика.
Правові джерела навчальної дисципліни «Судоустрій України» - це система
актів законодавства, які регулюють організацію судів, визначають засади
здійснення правосуддя, статус суддів, організацію суддівського
самоврядування, а також системи органів та установ, які обслуговують судову
систему.
Правові джерела можна класифікувати за юридичною силою:
 Конституція України
 міжнародні договори, згода на обов‘язковість яких надана
Верховною Радою України
 закони України
 підзаконні акти (укази Президента України, постанови Кабінету
Міністрів України, накази Державної судової адміністрації України
тощо)
Акти законодавства про судоустрій (приклади):
Конституція України від 28 червня 1996 року (із змінами, внесеними згідно із Законом
України №2222-ІV від 8 грудня 2004 року) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. –
№30. – Ст. 141; 2005. - №2. – Ст. 2
 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950
року // Голос України. – 2001. – №3. – 10 січня
Закон України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради
України. – 1993. – №8. – Ст. 56
Закон України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” від 23
грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №11. – Ст. 50
Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року // Відомості
Верховної Ради України. – 1996. – №49. – Ст. 272
Закон України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 року // Відомості Верховної
Ради України. – 1998. – №25. – Ст. 146
Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року // Відомості Верховної
Ради України. – 2002. – №27-28. – Ст. 180
Закон України “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного
судді Верховною Радою України” від 18 березня 2004 року // Офіційний вісник України. –
2004. – №15. – Ст. 1026
Закон України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року // Офіційний
вісник України. – 2006. – №3. – Ст. 1197
Кримінально-процесуальний кодекс Української РСР вiд 28 грудня 1960 року // Відомості
Верховної Ради УРСР. – 1961. – №2. – Ст. 15
Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року // Офіційний вісник
України. – 2004. – №16. – Ст. 1088
Кодекс адміністративного судочинства України // Офіційний вісник України. – 2005. –
№32. – Ст. 1918
Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. –
1992. – №6. - Ст. 56 (з наступними змінами)
Указ Президента України від 29 серпня 2002 року «Про Державну судову адміністрацію
України» // Офіційний вісник України. – 2002. – №36. – Ст. 1674
Указ Президента України «Про План заходів на 2006 рік щодо вдосконалення судового
устрою та забезпечення справедливого судочинства в Україні відповідно до європейських
стандартів» від 20 березня 2006 року // Урядовий кур‘єр. – 2006. – №18.
Указ Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження
справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10 травня 2006
року // Офіційний вісник України. – 2006. - № 19. - Ст. 1376
Постанова Кабінету Міністрів України “Про оплату праці суддів” від 3 вересня 2005 року
№865 // Офіційний вісник України. - 2005 р. - №36. – Ст. 2195.

6. Основні категорії судового права: суд, судова влада, правосуддя,

судочинство, підсудність, судова юрисдикція.
 Суд
Суд – багатозначне слово:
1) інституція щодо вирішення спорів («третейський суд», «товариський суд»,
«Європейський суд з прав людини»);
2) орган судової влади («правосуддя здійснюється Конституційним Судом
України та судами загальної юрисдикції»);
3) склад суду при розгляді справи («суд відхилив клопотання позивача»);
4) приміщення суду («учасники процесу увійшли до суду»);
5) судочинство («чинити суд»).
Судова влада
У радянській юридичній літературі термін судова влада майже не
використовувався.
У сучасних дослідженнях визначення судової влади дається виходячи із
стандартних підходів до поняття державної влади взагалі. Так, судова
влада визначається як вирішальний вплив судової системи на підвладних
суб‘єктів1, або ж як система спеціальних державних органів (судів) 2 чи
як діяльність судової системи по забезпеченню впливу на поведінку людини і
соціальні процеси3.
Головна ж функція судової влади – не примус (хоча суд змушений до цього
вдаватися), а правосуддя, тобто розв'язання спорів про право, у тому числі
між громадянином і державою, громадянином та певними гілками влади 4.
Під судовою владою слід розуміти систему незалежних судів, які в порядку,
визначеному законом, здійснюють правосуддя. Суди мають владні
повноваження для відновлення порушеного права і справедливості. Судова
влада здійснюється тільки судом і на основі закону (Концепція судово-
правової реформи, затверджена Постановою Верховної Ради України від 28
квітня 1992 року5).
Іван Фойницький (1817-1913): «керівне начало законодавчої влади –
державне благо в майбутньому, керівне начало виконавчої влади –
доцільність, а судова влада покликана проводити у державному житті начало
законності»6.
Ознаки судової влади у правовій державі:
 1) судову владу має лише держава (третейські суди, комісії з трудових
спорів та інші квазісудові органи не здійснюють судової влади, вони є
органами добровільної юрисдикції);
2) судова влада реалізується лише судами, утвореними у встановленому
законом порядку;
3) носіями судової влади є судді;
4) судова влада є самостійною та відокремленою від інших гілок влади, а
судді є незалежними;
5) судова влада реалізується через здійснення судочинства, тобто у чітко
визначеному законом процесуальному порядку.
Інші ознаки судової влади: аполітичність, підзаконний характер, повнота,
остаточність рішень тощо.
Правосуддя
Правосуддя (Юридична енциклопедія, т. 5, с. 50, авт. Маляренко В.Т.) –
правозастосовна діяльність суду з розгляду і вирішення у встановленому
законом процесуальному порядку віднесених до його компетенції цивільних,
господарських, кримінальних і адміністративних справ з метою охорони прав
та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб та
інтересів держави.
Судова юрисдикція
Юрисдикція судів - компетенція, якою наділені лише суди, щодо розгляду
справ (правових спорів) і прийняття у них обов‘язкових рішень, які є
кінцевими в рамках національної правової системи і не можуть бути
переглянуті у позасудовому порядку.
Суд -орган, що здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення
цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних і інших категорій
справ у встановленому законом конкретної держави процесуальному
порядку;
Судова влада-це сукупність закріп. у законі повноваж.,які надані судам, як
спец. органам держ., для виріш. у процесі застос. права питань, що віднесені
до їх компетенції;
Правосуддя - особлива функція державної влади, що здійснюється через
розгляд і вирішення в судових засіданнях цивільних справ зі спорів, що
стосуються прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій,
громадських об’єднань і кримінальних справ, і застосування встановлених
законом карних заходів щодо осіб, винних у вчиненні злочину, або
виправдання невинних;
Судочинство – це процесуальний порядок подання позовів і розгляд справ
щодо спорів, які виникають з різноманітних правовідносин, порядок
прийняття рішень учасниками процесуальних дій, оскарження та перегляду
рішень, подання заяв про правопорушення та злочини, їх виявлення,
розслідування, передачу матеріалів кримінальних справ до суду.
Підсудність- це розмежування повноважень судів щодо розгляду справ.
Визначити підсудність означає вказати, який суд буде розглядати дану справу.
Судова юрисдикція- це компетенція спеціально уповноважених органів
судової влади здійснювати правосуддя в формі визначеного законом виду
судочинства та щодо визначеного кола правовідносин.
7. Історичні етапи розвитку судової влади в Україні.
І етап (липень 1990 – червень 1992 років). З моменту урочистого створення
самостійної української держави 24 серпня 1991 року на позачерговій сесії
Верховної Ради УРСР юридично існування Української РСР було припинене.
ІІ етап (липень 1992 – червень 1996 років). Концепція судово-правової
реформи в Україні як програмний документ відіграла важливу роль, хоч
реальні заходи щодо судової реформи суттєво відрізнялися від
передбачуваних.
ІІІ етап (липень 1996 – червень 2001 років). З прийняттям у червні 1996 року
Основного Закону держави було окреслено нову систему судоустрою,
закріплено гарантії права на судовий захист, визначено основні засади
здійснення судочинства.
IV етап (липень 2001 – січень 2002 років). 21 червня 2001 року ухвалено пакет
законів, якими вносилися зміни до низки законів, що регулювали питання
судоустрою, статусу суддів та судочинства. Ці зміни отримали назву «малої
судової реформи».
V етап (лютий 2002 – квітень 2006). Закон України «Про судоустрій України».
VI етап (травень 2006 – червень 2010). У травні 2006 року була прийнята
Концепція вдосконалення судівництва.
 VII етап (липень 2010 – поточний момент). Розпочався важливий етап
становлення судової системи в Україні з прийняттям Закону України «Про
судоустрій і статус суддів».