1

Основні питання (описові)

(20балів)
1.Система судоустрою України. Принципи її побудови.
Стаття 17. Система судоустрою
1) місцеві суди;
2) апеляційні суди;
3) Верховний Суд.
-Для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі
спеціалізовані суди
Принцип побудови судової системи:
Принцип територіальності ,Принцип спеціалізації ,Принцип інстанційності ,Принцип єдності судової
системи

-Рівність перед законом

-Принцип незалежності суду

2 Єдність судової системи.

Єдність системи судоустрою забезпечується:
1) єдиними засадами організації та діяльності судів;
2) єдиним статусом суддів;
3) обов’язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом;
4) єдністю судової практики;
5) обов’язковістю виконання на території України судових рішень;
7) фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;
8) вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.( збори
суддів, Пленум Верховного Суду;Раду суддів України;з'їзд суддів України.)

3 Інстанційність та підсудність у судовій системі. Законний склад суду.

-----Інстанційність – це принцип судової системи, який передбачає, що в кожній справі передбачено
певну кількість судових інстанцій, які мають право розглядати дану справу. (ієрархічності у створені
декількох рівнів судової системи)
-----Підсудність – це розмежування повноважень судів загальної юрисдикції щодо розгляду справ.
розрізняють підсудність:
1 предметну (допомагає визначити суд якого рівня повинен прийняти конкретну справу)
2 територіальна(залежить від територій на яку розповсюджується юрисдикція даного суду)
-----Законний склад суду – сукупність вимог і правил що регулюють утворення склад повноваження
та функціювання суду
----Судова інстанція — суд, який розглядає справи на певній стадії процесу.
 Суд першої інстанції
 Суд апеляційної інстанції
 Суд касаційної інстанції
 Суд наглядової інстанції
 2

4 Місцевий (окружний) суд: склад, повноваження та організація роботи.

Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає:цивільні,кримінальні, господарські,
адміністративні справи.
Склад місцевого суду
1.Голова суду
2.Заступник голови
3.Суддя місцевого суду
На території України працюють 3 мережі місцевого суду:загальні, господарські, адміністративні
суди.
Виділяють 2 поняття “організація роботи суду”
1-Комплекс заходів справаний на розподіл праці і підтримання організаційного порядку.
2-Повсякденна процесуальна діяльність суддів пов’язана з підписаннямконкретних
завдань,контролем за її виконанням

5 Апеляційні суди: порядок їх формування, склад, повноваження.

Є апеляційні суди, апеляційні адміністративні суди і апеляційні господарські суди
Стаття 26. Види і склад апеляційних судів
1. Апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції (2),як суди першої інстанції, з розгляду ц,к,г,
адміністративні правопорушення.
2. Апеляційними судами з розгляду ц,к,г,а,ап є апеляційні суди, які утворюються в апеляційних
округах.

Суд утворюється реорганізується і ліквідовується законом

1-Проект закону про утворення реорганізацію чи ліквідацію суду вноситься до ВРУ Президент після
консультації з ВРП
Склад апеляційного суду(судді зі стажем не 5 р)
Голова суду і його заступники
Стаття 27. Повноваження апеляційного суду
1. Апеляційний суд:
1) здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом;
2) аналізує судову статистику, , інформує про результати судової практики відповідні місцеві суди,
Верховний Суд;
3) надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства;

6 Вищі спеціалізовані суди України: види, повноваження.

Стаття 31. Види і склад вищих спеціалізованих судів
1. У системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої та апеляційної інстанції з
розгляду окремих категорій справ.
2. Вищими спеціалізованими судами є:
1) Вищий суд з питань інтелектуальної власності;
2) Вищий антикорупційний суд.
Стаття 32. Повноваження вищого спеціалізованого суду
1. Вищий спеціалізований суд:
1) здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах та в порядку, визначених
процесуальним законом;
2) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, інформує про результати
узагальнення судової практики Верховний Суд;
 3

3) здійснює інші повноваження, визначені законом.

7 Вищий антикорупційний суд України

До складу ВАСУ входять Голова Вищого антикорупційного суду, його заступник, Голова
антикорупційного суду, судді цього суду. З числа суддів цього суду обираються слідчі судді.

ВАКС складається з суду першої інстанції та Апеляційної палати

Завдання: здійснення правосуддя з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних та
пов'язаних з ними кримінальних правопорушень, нагляд за досудовим розслідуванням, вирішення
питання щодо визнання необгрунтованості активів та стягнення їх в дохід держави.

---Апеляційна палата переглядає судові рішення слідчих суддів та суду перщої інстанції.

8 Верховний Суд: склад, структура, повноваження.

Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України,діє за процесуальним законом
Верховний Суд повноваження
1) здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним
законом, - як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним
законом;
2) аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;
3) надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою.
4) надає висновок про наявність чи відсутність діянь у яких звинувачується Президент України,
ознак державної зради або іншого злочину; вносить письмове звернення до ВРУ письмове подання про
неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;
5) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових
актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України;
6) забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб,
визначені процесуальним законом;
7) забезпечує апеляційні та місцеві суди методичною інформацією з питань правозастосування;
Стаття 37. Склад та структура Верховного Суду
У складі Верховного Суду діють:
1) Велика Палата Верховного Суду;
2) Касаційний а,к,ц,г Суди (4)

---До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації.

4. У кожному касаційному суді утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахування
спеціалізації суддів.
8. У Верховному Суді діє Пленум Верховного Суду для вирішення питань, визначених
Конституцією України та цим Законом (забезпечує правильне і однакове застосування законів судами і да
роз'яснення і тлумачення норм права за допомогою прийняття постанов). Склад і порядок діяльності Пленум
Верховного Суду визначаються цим Законом
 4

ʼ9 Велика Палата Верховного Суду: порядок утворення, склад, повноваження.

Стаття 45. Велика Палата Верховного Суду
1-Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, до
складу якого входить двадцять один суддя Верховного Суду
2. Велика Палата Верховного Суду повноваження
1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою
забезпечення однакового застосування судами норм права;
2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої
інстанції;
3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики;

3. Судді Верховного Суду обираються до Великої Палати зборами суддів відповідних касаційних
судів з числа суддів таких касаційних судів.
4. Кожен касаційний суд у складі Верховного Суду обирає по п’ять суддів до Великої Палати
Верховного Суду. До складу Великої Палати Верховного Суду також входить Голова Верховного
Суду за посадою.
----5. Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, здійснює повноваження судді Великої
Палати Верховного Суду протягом трьох років (крім Голови Верховного Суду), але не більше двох
строків поспіль.не може бути обраний на будь-які адміністративні посади, окрім посади Секретаря
Великої Палати Верховного Суду,обирається з числа суддів Великої Палати.
10. Секретар Великої Палати:
1) організовує роботу Великої Палати і головує на її пленарних засіданнях;
2) організовує аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової практики;
3) інформує Пленум Верховного Суду про діяльність Великої Палати;
4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

10 Правовий статус судді.

Правовий статус суддів – сукупність прав, обов’язків, обмежень закріплених та гарантованих
законом.
Правовий статус суддів передбачає як конституційно визначені гарантії незалежності та
територіальності суддів при здійсненні правосуддя так і правову відповідальність за невиконання
своїх обов’язків.
1.Стаття 126. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Без згоди ВРП суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення
обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення
тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком
вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Суддя обіймає посаду безстроково.
 5

2.При здійсненні правосуддя суддя повинен дотримуватися Конституції і Законів,забезпечувати

виконання прав людей.
3.Має дотримуватися політичного нейтралітету не займати інші оплачувані посади а також
дотримуватися службової дисципліни.
4.Не розголошувати державну або службову таємницю.
5.Суддя не вправі використовувати своє посадове становище в особистих або в інтересах інших осіб.
6.Має право брати участь у судовому самоврядуванні.
7.Має право на суддівський імунітет

11.Гарантії незалежності суддів.

Гарантії незалежності суддів – це передбачені належні засоби усунення негативних впливів на
суддів під час встановлення ними правосуддя, спрямовані на ухвалення законного й обґрунтованого
рішення
---Незалежність і недоторканість суддів гарантується ст 126 і 129 Конституції яким встановлено що
судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються лише Закону.
Стаття 6. Незалежність судів
1. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди
здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
3. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду
чи суддів забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
4. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні
утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
5. Для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань діяльності судів відповідно до
цього Закону діє суддівське самоврядування.

12 Вимоги до кандидатів на посаду судді

Стаття 69. Вимоги до кандидатів на посаду СУДДІ МІСЦЕВОГО СУДУ
громадянин України, 30-65р, вищу юридичну освіту, стаж +5р,є компетентним, володіє державною
мовою.
Стаття 28. СУДДЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
1)Відповідає вимогагам за результатами кваліфікаційного оцінювання.
2) стаж роботи суддею не менше п’яти років;
3) має науковий ступінь у сфері права (щонайменше сім років)
4) досвід представництва в суді або захисту від кримінального обвинувачення( щонайменше сім
років)

Стаття 33. Суддя ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ

-Відповідає вимогагам за результатами кваліфікаційного оцінювання,підтвердила здатність
здійснювати правосуддя у Вищому суді з питань інтелектуальної власності
1) має стаж роботи на посаді судді не менше 3р
2) має досвід професійної діяльності представника у справах інтелектуальної власності +5р
3) досвід представництва в суді або захисту у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності
+5р
Стаття 38. СУДДЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ (10р)
1. Відповідає вимогагам за результатами кваліфікаційного оцінювання, здатність здійснювати правосуддя у
Верховному Суді +
1) має стаж роботи на посаді судді не менше10р;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше десять
років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, представництва в суді або захисту від кримінального
обвинувачення щонайменше 10 років;
 6

4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених
пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше десять років.

13 Порядок зайняття посади судді.

Стаття 70. Порядок добору та призначення на посаду судді
- Добір та призначення на посаду судді здійснюється включає такі стадії:
1) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про оголошення добору кандидатів на
посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів;

2) розміщення оголошення на вебсайті ВККСУ

3) подання особами до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ВККСУ заяви та документів,
4) здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України перевірки відповідності осіб.
5) допуск осіб, які за результатами перевірки до участі у доборі та складенні відбіркового іспиту;
6) складення особою відбіркового іспиту;
7) встановлення результатів відбіркового іспиту та їх оприлюднення на офіційному веб-сайті
8) проведення спеціальної перевірки осіб,які склали іспит
9) отримання свідоцтва про проходження спеціальної підготовки;
10) складення кандидатами кваліфікаційного іспиту та встановлення його результатів;

11)зарахування кандидатів на посаду судді за результатами кваліфікаційного іспиту до резерву на

заміщення вакантних посад судді, оприлюднення списку кандидатів на посаду судді, включених до
резерву та рейтингового списку, на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України;

12) конкурс на заміщення таких посад;

13) проведення ВККСУ конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу
кандидатів та внесення рекомендації ВРП щодо призначення кандидата на посаду

14) розгляд Вищою радою правосуддя рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та
ухвалення рішення щодо кандидата на посаду судді;
15) видання указу Президента України про призначення на посаду судді - у разі внесення Вищою
радою правосуддя подання про призначення судді на посаду.

14 Кваліфікаційний рівень судді.

Стаття 83. Завдання та підстави кваліфікаційного оцінювання
1. Кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з
метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у
відповідному суді за визначеними законом критеріями.
2. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
4. Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є:
1) заява судді (кандидата на посаду судді) про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому
числі для участі у конкурсі;
2) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного
оцінювання судді
 7

5. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям

кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККСУ

15. Дисциплінарна відповідальність суддів: підстави, порядок.

Стаття 106. Підстави дисциплінарної відповідальності судді
1. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного
провадження з таких підстав:
1) умисне або внаслідок недбалості:
а) незаконна відмова в доступі до правосуддя ,відмова в розгляді по суті позовної заяви, порушення
норм процесуального права,порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті
спору;
в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності
сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів
ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників
судового процесу;
д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);
=

2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи
протягом строку, встановленого законом

3) допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя,

5) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом

7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний
конфлікт інтересів судді

8) втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;

11) використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами
матеріальних благ або іншої вигоди

12) допущення суддею недоброчесної поведінки

13) ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена
ВККСУ та/або члена ВРП

14) непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України

15) визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення,

пов’язаного з корупцією

18) неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею

 8

19) декларування завідомо недостовірних тверджень у декларації доброчесності судді.

---2. Скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді,
який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено
внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Стаття 109. Дисциплінарне стягнення стосовно судді
1. До суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді:
1) попередження;
2) догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного
місяця;
3) суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом
трьох місяців;

--4) подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя -
з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим
направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення
кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та
подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати
правосуддя у відповідному суді;
5) подання про переведення судді до суду нижчого рівня;
6) подання про звільнення судді з посади.

16 Звільнення судді з посади: підстави, порядок.

Стаття 112. Загальні умови звільнення судді з посади
1. Суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених ст 126
2. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку,
встановленому Законом України "Про Вищу раду правосуддя".
(Ст 126 КУ) Підстави для звільнення судді :
1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я;
2) порушення суддею вимог щодо несумісності;
3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, нехтування обов’язками;
4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;
5) незгода на переведення до іншого суду
6) порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна.

17 Припинення суддею повноважень: підстави, порядок.

Повноваження судді припиняються у разі:
1) досягнення суддею шістдесяти п’яти років;
2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;
3) за станом здоровя
4) смерті судді;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

18.Правовий статус присяжного: вимоги, порядок обрання.

Стаття 63. Статус присяжного

1. Присяжним є особа, яка вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до
здійснення правосуддя.

Стаття 65. Вимоги до присяжного

 9

1. Присяжним може бути громадянин України, + 30 ,постійно проживає на території, на яку

поширюється юрисдикція відповідного окружного суду

2. Не включаються до списків присяжних громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) за станом здоровя

3) які мають незняту чи непогашену судимість;

4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді та ін.

5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення

корупційного правопорушення;

6) 65 років

7) особи, які не володіють державною мовою.

Стаття 66. Підстави і порядок увільнення від виконання обов’язків присяжного

1. За наявності обставин голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку
присяжних, від виконання обов’язків присяжного.

2. Голова суду також увільняє від виконання обов’язків присяжного:

1) особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та ін.

2) керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;

3) особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні
правосуддя;

3. Особу , увільняють від виконання обов’язків присяжного за її заявою, поданою до початку

виконання цих обов’язків.

4. Увільнення від виконання обов’язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній

справі

19 Моделі суду присяжних

Стаття 67. Залучення присяжних до виконання обов’язків у суді
1. Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік, крім
випадків завершення початої справи.
2. Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за
допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
3. Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж
за сім днів до початку судового засідання.
4. Залучення присяжних до виконання обов’язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку,
визначеному процесуальним законом.
 10

5. Роботодавець зобов’язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі
здійснення правосуддя.

6. Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні.
Неприбуття в судове засідання без поважної причини

Ст. 31 КПК ч. 3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких
передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за
клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.

Розгляд цивільних справ обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи
недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

усиновлення;

надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу .

Стаття 383 КПК. Порядок провадження в суді присяжних

2. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.
 11

20 Порядок утворення, склад та структура Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Стаття 92. Статус та склад ВККСУ
1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського
врядування
2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є юридичною особою, має печатку,баланс в органах
Державної казначейської служби України.
3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України складається з 16 членів, 8 з яких призначаються з
числа суддів або суддів у відставці.
4. Повноважна за умови призначення до її складу не менше 11 членів, щонайменше 6 із яких
призначені з числа суддів або суддів у відставці.
У разі закінчення строку повноважень,продовжує виконувати свої повноваження до дня призначення
на його посаду іншої особи, але не більше трьох місяців.

Стаття 94. Вимоги до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1)володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту, стаж професійної діяльності у сфері права
не менше 15р ,компетентний,

політично нейтральний, не може належати до політичних партій, професійних спілок, брати участь у
будь-якій політичній діяльності.
3. За членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який є суддею або державним
службовцем, на час здійснення повноважень зберігаються посада, статус і місце роботи.
Члени, які є адвокатами, на час виконання повноважень членів Комісії повинні зупинити адвокатську
діяльність
4. не має права суміщати свою посаду з будь-якою оплачуваною роботою крім творчої і наукової
5. На членів ВККСУ поширюються вимоги та обмеження, встановлені законодавством у сфері
запобігання корупції.
7.--- До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути призначені народні
депутати України, члени Кабінету Міністрів України, голови судів, члени Ради суддів України,
Вищої ради правосуддя, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

---До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути призначені особи, які
притягалися до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення.
8. Не можуть бути членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
1) недієздатні
2) особи, які мають судимість
3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення
правопорушення з корупцією;
5) особи, які обіймають адміністративні посади в судах та органах судової влади;
9. Члени повнні дотримуватися стандартів етичної поведінки
11. Вплив на членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у будь-який спосіб забороняється.

Стаття 95. Порядок проведення конкурсу та призначення на посаду члена Вищої кваліфікаційної
комісії суддів України
1. Призначення на посаду члена ВККСУ здійснюється ВРП за результатами конкурсу в порядку,
встановленому цим Законом, строком на чотири роки.
2. Конкурс на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України проводиться на
основі принципів верховенства права, професійності, публічності та політичної нейтральності в
порядку, встановленому цим Законом.
3. Конкурс на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України проводить
Конкурсна комісія
10. Особа, яка відповідає вимогам та має намір бути призначеною членом ВККСУ, звертається з
відповідною заявою до Конкурсної комісії.
13.Секретаріат Вищої ради правосуддя приймає документи та згодом після їх отримання
оприлюднює інформацію про осіб на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
 12

17. Секретаріат Вищої ради правосуддя забезпечує проведення спеціальної перевірки кандидатів та
надання результатів такої перевірки Конкурсній комісії.
18. Конкурсна комісія проводить конкурс на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України у два етапи:
1) проведення добору кандидатів за результатами розгляду поданих ними документів, результатів
спеціальної перевірки, відповідної інформації з відкритих джерел та формування переліку
кандидатів, допущених до співбесіди.
2) проведення співбесіди з відібраними кандидатами та визначення переліку кандидатів для
рекомендації Вищій раді правосуддя.

21 Правовий статус та повноваження членів ВККС України.

Стаття 93. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

1) веде облік даних про кількість посад суддів у судах;

2) проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення
щодо них спеціальної перевірки та приймає кваліфікаційний іспит;

3) вносить до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді;

4) вносить рекомендацію про переведення судді відповідно до цього Закону, крім переведення як
дисциплінарної санкції;

6) затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді

7) проводить кваліфікаційне оцінювання;

8) забезпечує ведення суддівського досьє, досьє кандидата на посаду судді;

9) бере у межах компетенції участь у міжнародному співробітництві

22 Порядок утворення, склад, структура Вищої ради правосуддя України.

Стаття 5. Склад Вищої ради правосуддя
1. Вища рада правосуддя складається з 21, з яких десятьох - обирає з’їзд, двох - призначає Президент
України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з’їзд адвокатів України, двох - обирає
всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає з’їзд представників юридичних вищих
навчальних закладів та наукових установ.
Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.
2. Члени Вищої ради правосуддя обираються (призначаються) строком на чотири роки. Одна й та
сама особа не може два строки поспіль.
Стаття 6. Вимоги та обмеження щодо членів Вищої ради правосуддя
1. громадянин України, від 35 років , володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж
професійної діяльності у сфері права не менше 15 років та відповідає критерію політичної
нейтральності
2. Члени Вищої ради правосуддя, крім Голови Верховного Суду, здійснюють свої повноваження на
постійній основі.
3. На членів Вищої ради правосуддя поширюються вимоги та обмеження, встановлені
законодавством у сфері запобігання корупції.
4. Члени Вищої ради правосуддя у своїй діяльності та поза її межами повинні дотримуватися
встановлених для судді етичних стандартів.
 13

5. Член Вищої ради правосуддя, який є суддею, не може здійснювати правосуддя (крім Голови
Верховного Суду).
Стаття 8. Подання кандидатом на посаду члена Вищої ради правосуддя документів для обрання
1. Для участі у процедурі обрання членів ВРП кандидат на посаду члена ВРП подає:
1) письмову заяву
2) автобіографію;
3) мотиваційний лист
4) копію документів
6) декларацію особи
7) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками
8) довідку медичної установи про стан здоров’я
9) копію військового квитка
10) письмову згоду на обробку персональних даних
13) згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до закону;
14) копію документа, що підтверджує відповідний статус.
Стаття 26. Структура та організація діяльності Вищої ради правосуддя
1. ВРП діє у пленарному складі
2. Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює Дисциплінарні
палати з числа членів ВРП

4. До складу кожної Дисциплінарної палати входить щонайменше чотири члени ВРП

5. У разі необхідності Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про залучення членів однієї
Дисциплінарної палати до роботи іншої Дисциплінарної палати

23 Правовий статус та повноваження членів ВРП України.

Стаття 20. Права та обов’язки члена Вищої ради правосуддя
Член Вищої ради правосуддя має право:
1) вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи ВРП та її органів, секретаріату ВРП
3) ознайомлюватися з усіма матеріалами, що стосуються питань порядку денного засідань ВРП
4) наводити свої мотиви та міркування
5) вносити пропозиції щодо проектів рішень Вищої ради правосуддя, брати участь в ухваленні
рішень
6) ініціювати скликання засідання ВРП
3. Член Вищої ради правосуддя зобов’язаний:
1) дотримуватися присяги;
2) не розголошувати таємниці
3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством у сфері запобігання
корупції
4) брати участь у засіданнях Вищої ради правосуддя та її органі
5) звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність до ВРП
Стаття 22. Голова Вищої ради правосуддя
1. Голова Вищої ради правосуддя обирається з членів ВРП строком на два роки.
2. Голова Вищої ради правосуддя обирається на засіданні ВРП таємним голосуванням
3. Рішення про обрання Голови вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало більше
половини від конституційного складу ВРП
5. До повноважень Голови Вищої ради правосуддя належать:
1) організація роботи ВРП., призначення засідань та головування на них;
2) координація роботи органів ВРП;
3) направлення Президентові України подання ВРП про призначення судді на посаду;
4) підписання ухвалених ВРП актів, протоколів засідань;
5) загальне керівництво секретаріатом ВРП ;

Стаття 24. Звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади

1. Підставами для звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади є:
 14

1) за станом здоров’я
2) подання заяви про звільнення за власним бажанням;
3) грубе чи систематичне нехтування обов’язками
5) корупції,
6) систематична неучасть у роботі Вищої ради правосуддя
Стаття 25. Припинення повноважень члена Вищої ради правосуддя
1. Повноваження члена Вищої ради правосуддя припиняються у разі:
1) закінчення строку
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
3) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;
4)смерть

24 Поняття суддівського самоврядування, його завдання та організаційні форми.

Стаття 126. Завдання суддівського самоврядування
1. Для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє
суддівське самоврядування
2. Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів.
До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:
1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;
2) зміцнення незалежності судів у тому числі захист від втручання в їхню діяльність;
4) обрання суддів на адміністративні посади в судах
5) призначення суддів Конституційного Суду України;
6) обрання суддів до складу ВРП
Стаття 127. Організаційні форми суддівського самоврядування
2. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:
1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Пленум
Верховного Суду;
2) Раду суддів України;
3) з’їзд суддів України.

25 Збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду. Порядок їх
скликання та повноваження.
Стаття 128. Збори суддів
1. Збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання
внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
2. Збори суддів скликаються головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не
менше третини загальної кількості суддів цього суду.
3. Збори суддів скликаються у разі необхідності, але не рідше одного разу на три місяці.
4. Збори суддів є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин кількості суддів цього
суду. У голосуванні беруть участь лише судді цього суду.
Збори суддів:
1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів та
приймають з цих питань рішення
2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ;
3) визначають рівень навантаження на суддів відповідного суду
4) заслуховують звіти суддів
5) звертаються з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, прокурора
та ін, що порушують гарантії незалежності суду та судді;

26 Пленум Верховного Суду: порядок скликання, організація роботи, повноваження.

Стаття 46. Пленум Верховного Суду
1. Пленум Верховного Суду є колегіальним органом, до складу якого входять усі судді Верховного
Суду.
2. Пленум Верховного Суду:
 15

1) обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Суду та заступника

2) обирає з числа суддів Верховного Суду та увільняє від виконання обов’язків секретаря Пленуму
Верховного Суду;
3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду про його діяльність, Секретаря Великої Палати
Верховного Суду про діяльність Палати;
4) надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства тощо.
5) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності
законів та інших правових актів
6) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України,
ознак державної зради або іншого злочину;
3. Засідання Пленуму Верховного Суду є повноважним за умови присутності на ньому не менше
двох третин від складу Пленуму
5. Пленум Верховного Суду скликається Головою Верховного Суду в разі потреби або на вимогу не
менш як четвертої частини від складу суддів Верховного Суду, але не рідше одного разу на три
місяці.

27 З'їзд суддів України: обрання делегатів з'їзду, порядок його скликання і проведення та
повноваження.
Стаття 129. З’їзд суддів України
1. Найвищим органом суддівського самоврядування є з’їзд суддів України.
2. З’їзд суддів України:
1) заслуховує звіти Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування
щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення
діяльності судів;
2) заслуховує інформацію ВККСУ про її діяльність;
3) заслуховує інформацію Голови Державної судової адміністрації України про її діяльність
4) призначає суддів Конституційного Суду України
5) обирає членів ВРП та приймає рішення про звільнення їх з посади
8) обирає Раду суддів України;
Стаття 130. Порядок скликання з’їзду суддів України
1. Черговий з’їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз на два роки.
3. Рада суддів України, яка скликає з’їзд суддів України, схвалює попередній перелік питань, що
виносяться на обговорення з’їзду, та визначає дату і місце проведення з’їзду
Стаття 131. Обрання делегатів на з’їзд суддів України
1. Збори кожного суду (крім місцевого загального суду, вищого спеціалізованого суду та Верховного
Суду) обирають на з’їзд суддів України по одному делегату від двадцяти суддів, які працюють у
цьому суді.
3. Збори суддів вищих спеціалізованих судів обирають на з’їзд суддів України по три делегати
4. Пленум Верховного Суду обирає на з’їзд суддів України дванадцять делегатів
5. Делегати на з’їзд суддів України обираються таємним голосуванням
6. Делегатами на з’їзд суддів України не можуть бути обрані судді, які займають адміністративні
посади в судах, судді, які є членами ВРП або ВККСУ

Стаття 132. Порядок проведення з’їзду суддів України

1. З’їзд суддів України є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин
загальної кількості обраних делегатів.
2. З’їзд суддів України відкриває голова Ради суддів України, а в разі його відсутності - найстарший
за віком член Ради суддів України.
3. З’їзд суддів України обирає шляхом відкритого голосування президію з’їзду в кількісному складі.
Президія організовує роботу з’їзду суддів України.
4. З’їзд суддів України обговорює і затверджує порядок денний та регламент роботи з’їзду, обирає
лічильну комісію, секретаріат та інші робочі органи з’їзду.
5. Хід роботи з’їзду суддів України протоколюється.
 16

6. Рішення з’їзду суддів України приймаються більшістю голосів від числа обраних делегатів
відкритим або таємним голосуванням.

28 Рада суддів України, порядок її утворення та повноваження.

Стаття 133. Рада суддів України

1. Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган
з’їзду суддів України.

2. Раду суддів України обирає з’їзд суддів України. До складу Ради суддів України входять:

3. Пропозиції щодо кандидатур до складу Ради суддів України можуть вносити судді, які беруть
участь у з’їзді суддів України.

6. Рада суддів України організовує виконання рішень з’їзду суддів України та контроль за їх
виконанням, а також вирішує питання про скликання з’їзду суддів України.

8. Рада суддів України:

ПОВНОВАЖЕННЯ

1) розробляє та організовує виконання заходів для забезпечення незалежності судів і суддів,

поліпшення стану діяльності судів;

2) розглядає питання правового,соціального захисту суддів

3) здійснює контроль за організацією діяльності судів, заслуховує з цих питань Голову Державної
судової адміністрації України

5) затверджує зразки посвідчень судді, судді у відставці;

6) здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у

діяльності суддів, Голови чи членів ВККСУ, Голови Державної судової адміністрації ,приймає рішення
про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб

29 Поняття прокуратури України та її місце у системі органів державної влади.

Стаття 1. Прокуратура
1. Прокуратура України становить єдину систему,здійснює встановлені Конституцією
України функції з метою захисту прав і свобод людини,суспільства та держави
Стаття 2. Функції прокуратури
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді
3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність,
дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, пов’язаних
з обмеженням особистої свободи громадян.
2. З метою реалізації своїх функцій прокуратура здійснює міжнародне співробітництво.
3. На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

Прокуратура – орган державної влади, оскільки:

а) становить системоутворюючу частину механізму держави ;
 17

б) її функціональне призначення визначено Конституцією України та законом;

в) Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори наділені низкою владних
повноважень;
г) має спеціальне призначення і разом з системою законодавчої, виконавчої та судової влади складає
повноцінний апарат держави.
Прокурорська діяльність, як вид державної діяльності – це самостійний вид державної діяльності,
врегульований нормами права, спрямований на реалізацію завдань і функцій прокуратури.

ОЗНАКИ ПРОКУРОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯК ВИДУ ДЕРЖАВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

а) це самостійний вид державної діяльності, яка здійснюється від імені держави на всій території
України;
б) метою прокурорського діяльності є захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства
та держави;
в) вона здійснюється на підставі Конституції і законів України;
г) шляхом здійснення прокурорської діяльності захищаються як державні інтереси, так і права та
свободи людини і громадянина;
д) змістом прокурорського діяльності є виявлення порушень закону, вжиття заходів до усунення
порушень законів та притягнення порушників закону до відповідальності.

30 Система прокуратури та структура її органів.

Стаття 7. Система прокуратури України
1. Систему прокуратури України становлять:
1) Офіс Генерального прокурора;
2) обласні прокуратури;
3) окружні прокуратури;
5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
--2. У разі потреби рішенням Генерального прокурора можуть утворюватися спеціалізовані
прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Ген. прокурора, обласних прокуратур,
окружних.
Перелік, утворення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих прокуратур, визначення їх статусу,
компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.
--3. Утворення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, визначення її структури і штату
здійснюються Генеральним прокурором за погодженням з Директором Національного
антикорупційного бюро України.
--4. Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних
прокуратур
--5. Єдність системи прокуратури України забезпечується:
1) єдиними засадами організації та діяльності прокуратури;
2) єдиним статусом прокурорів;
3) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів;
4) фінансуванням прокуратури виключно з Держ бюджету;
5) вирішенням питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського
самоврядування.( всеукраїнська конференція працівників прокуратури та Раду прокурорів )
6. У системі прокуратури може запроваджуватися спеціалізація прокурорів

31 Офіс Генерального прокурора.

Стаття 8. Офіс Генерального прокурора
 18

1. Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури,

забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення
органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан
кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання
функцій прокуратури, а також здійснює управління об’єктами державної власності, що належать до
сфери управління Офісу Генерального прокурора.
2. Офіс Генерального прокурора очолює Генеральний прокурор, який має першого заступника
та не більше п’яти заступників
3. У структурі Офісу Генерального прокурора утворюються департаменти, управління, відділи, а
також Генеральна інспекція.
5. В Офісі Генерального прокурора утворюється Спеціалізована антикорупційна прокуратура, на яку
покладаються такі функції:
1) здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності,
досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України;
2) підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях;
3) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, пов’язаних із корупційними
або пов’язаними з корупцією правопорушеннями
.
32 Поняття і система функцій прокуратури.
Стаття 2. Функції прокуратури
1. На прокуратуру покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді;
3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність,
дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах або інших
заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням свободи громадян.
2. З метою реалізації своїх функцій прокуратура здійснює міжнародне співробітництво.
Прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з
посади за згодою Верховної Ради України Президент України.
Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може
обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.

33 Поняття, значення та класифікація принципів організації та діяльності органів

прокуратури України.

Принципи організації та діяльності органів прокуратури” – керівні державі ідеї, які закріплені у
нормі права, та визначають зміст прокурорської діяльності, характеризують систему та організацію
органів прокуратури України.

ЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ

1) виступають гарантією захисту прав та свобод людини;

2) слугують основою для оцінки правомірності дій органів прокуратури;

3) виступають гарантією виконання завдань та досягнення мети прокуратури України.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИНЦИПІВ:

1. За первинним джерелом закріплення принципи прокуратури поділяються на:

а) загальноправові

б) галузеві
 19

в) міжгалузеві

2. За напрямом правового регулювання або за метою:

а) організаційні

б) функціональні

в) комплексні або змішані

Стаття 3. Засади діяльності прокуратури

1. Діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:

1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і

безпеки найвищою соціальною цінністю;

2) законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності;

3) територіальності;

4) презумпції невинуватості;

5) незалежності прокурорів

6) політичної нейтральності прокуратури;

7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої

і судової влади;

9) прозорості діяльності прокуратури

10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

34 Поняття та система правових актів прокурора.

Акти, тобто визначені законом письмові документовані рішення прокурорського реагування на

виявлені факти порушень чинного законодавства або про потребу вчинення певних дій, чи дозвіл на
їх виконання.

До правових актів прокурорської діяльності, зокрема наглядової, відносять: – постанови; – позовні та

іншого характеру судові заяви; – письмові вказівки; – письмові доручення; – документальні
погодження, затвердження та ін.

35 Статус прокурора та гарантії його незалежності.

1. Прокурором органу прокуратури є:

1) Генеральний прокурор;
2) перший заступник Генерального прокурора;
 20

3) заступник Генерального прокурора;

4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної
прокуратури;
5) керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора;
6) заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої
антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального
прокурора);
7) прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної
прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора);
8) керівник обласної прокуратури;
9) перший заступник керівника обласної прокуратури;
10) заступник керівника обласної прокуратури;
11) керівник підрозділу обласної прокуратури;
12) заступник керівника підрозділу обласної прокуратури;
13) прокурор обласної прокуратури;
14) керівник окружної прокуратури;
15) перший заступник керівника окружної прокуратури;
16) заступник керівника окружної прокуратури;
17) керівник підрозділу окружної прокуратури;
18) заступник керівника підрозділу окружної прокуратури;
19) прокурор окружної прокуратури (у тому числі прокурор - стажист окружної прокуратури).
2. Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі
прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Стаття 16. Гарантії незалежності прокурора

1. Незалежність прокурора забезпечується:
1) особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до
дисциплінарної відповідальності;
2) порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами;
3) забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень
4) установлене фінансування та забезпечення діяльності прокуратури;
5) належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора;
6) функціонуванням органів прокурорського самоврядування;
7) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора,сімя
2. Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу,
тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.
3. Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його
повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
5. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, службові особи, а також фізичні
та юридичні зобов’язані утримуватися від критики, здійснення впливу на прокурора з метою
перешкоджання виконанню службових обов’язків або прийняття ним незаконного рішення.
Межі обґрунтованої критики діяльності прокурора визначаються з урахуванням Конвенції про
захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
6. Прокурор має право звернутися з повідомленням про загрозу його незалежності до Ради
прокурорів України.

36 Порядок зайняття посади прокурора.

 21

1) прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів (КДКП) рішення про проведення

добору на офіційному веб-сайті КДКП
2) подання особами, які виявили бажання стати прокурором, до КДКП відповідної заяви та
документів;
3) здійснення КДКП на основі поданих кандидатами на посаду прокурора документів перевірки на
відповідності осіб вимогам.
4) складання особами кваліфікаційного іспиту;
5) оприлюднення КДКП на офіційному веб-сайті списку кандидатів, які склали кваліфікаційний
іспит;
6) організація спеціальної перевірки кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит;
7) визначення КДКП рейтингу кандидатів на посаду прокурора
8) проходження кандидатом спеціальної підготовки в Національній академії прокуратури України;
9) оголошення у разі відкриття вакантних посад прокурорів конкурсу на зайняття таких посад серед
кандидатів, які перебувають у резерві та пройшли спеціальну підготовку;
10) проведення КДКП конкурсу на зайняття вакантних посад прокурорів на основі рейтингу
кандидатів;
11) направлення КДКП подання керівнику місцевої прокуратури щодо призначення кандидата на
посаду прокурора;
12) призначення особи на посаду прокурора;
13) складання особою присяги прокурора.

37 Дисциплінарна відповідальність прокурора та звільнення його з посади.

Підставами для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності є:
1) невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків;
2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернень;
3) розголошення таємниці
4) порушення встановленого законом порядку подання декларації
5) вчинення дій, що порочать звання прокурора
6) систематичне або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;
7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;
8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у службову діяльність іншого прокурора
---Дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією
прокурорів.

Дисциплінарне провадження включає в себе:

1) відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки скарги чи заяви (ст. 46);
2) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора (ст.
47);
3) рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у дисциплінарному
провадженні стосовно прокурора (ст. 48).
Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на прокурора:
1) догана;
2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня
3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Стаття 51. Загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді
1. Прокурор звільняється з посади у разі:
1) за станом здоров’я;
 22

2) порушення ним вимог щодо несумісності

3) набрання законної сили судовим рішенням відповідальності за правопорушення, пов’язане з
корупцією;
3-1) набрання законної сили рішенням суду про визнання активів прокурора необґрунтованими
та їх стягнення в дохід держави;
4) неможливості переведення на іншу посаду у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій
особі;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
6) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;
7) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;
9) ліквідації чи реорганізації органу прокуратури

38 Національна поліція України: поняття, завдання.

Стаття 1. Національна поліція України
1. Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить
суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання
публічної безпеки і порядку.
2. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через
Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Стаття 2. Завдання поліції

1. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих,
економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

39 Принципи організації та діяльності Національної України.

1) Верховенство права
Стаття 7. Дотримання прав і свобод людини
1. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини,
2. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку,
визначених Конституцією і законами України,
3. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене,
якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.
4. Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або
терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує
гідність, поводження чи покарання.
5. Дискримінація у будь-якому вигляді

Стаття 8. Законність
- Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень
Стаття 9. Відкритість та прозорість
 23

. Поліція забезпечує постійне прозоре інформування органів державної влади та органів

місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність у сфері охорони та захисту
прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку.
Стаття 10. Політична нейтральність
-Поліція забезпечує захист прав та свобод людини незалежно від політичних переконань та
партійної належності.
-. Поліція у своїй діяльності є незалежною від рішень
Стаття 11. Взаємодія з населенням на засадах партнерства
- Діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними
громадами та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх
потреб.
Стаття 12. Безперервність
-. Поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в
будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

40 Система та структура Національної поліції України.

Стаття 13. Загальна система поліції
1. Систему поліції складають:
1) центральний орган управління поліції;
2) територіальні органи поліції.
---До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані
структурні підрозділи
3. У складі поліції функціонують:
1) кримінальна поліція;
2) патрульна поліція;
3) органи досудового розслідування;
4) поліція охорони;
5) спеціальна поліція;
6) поліція особливого призначення;
4. У системі поліції можуть утворюватися науково-дослідні установи та установи забезпечення,
заклади професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання.
41 Повноваження Національної поліції України.
Стаття 23. Основні повноваження поліції
1. Поліція відповідно до покладених на неї завдань:
1) превентивна діяльність, яка спрямована на запобігання вчиненню правопорушень;
3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень;
5) своєчасне реагування на заяви
7) розшук осіб
8) у випадках, визначених законом приймає рішення про застосування адміністративних
стягнень
10) вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях
11) регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР;
18) заходи протидії насильству
26) здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону;
34) взаємодіє з струтурами влади
41) здійснює техніко-криміналістичне забезпечення огляду місця події
46) здійснює адміністративний нагляд відповідно до закону.
 24

42 Порядок добору до національної поліції. Вимоги до кандидатів.

Стаття 52. Конкурс на посаду поліцейського
1. З метою добору осіб проводиться конкурс на службу в поліції або на зайняття вакантної посади
2. Проведення конкурсу з урахуванням рівня професійної компетентності та особистих якостей
3. Конкурс на службу (які вперше приймаються на службу в поліції )
5. Конкурс проводиться відповідно до Типового порядку проведення конкурсу на службу до поліції
,затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Типовий порядок проведення конкурсу визначає:
1) умови проведення конкурсу;
2) оголошення про проведення конкурсу;
4) порядок прийняття та розгляду документів для участі в конкурсі;
5) конкурс
6) оцінювання кандидатів
7) Конкурс проводиться відповідною поліцейською комісією.
Стаття 49. Вимоги до кандидатів на службу в поліції
1. громадянин України віком від 18 років, маює повну загальну середню освіту,володіє українською
мовою відповідно до рівня
2. Вимоги щодо рівня фізичної підготовки
3. Незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров’я на
службу в поліції не можуть бути прийняті особи :
1) відмовляються від взяття на себе зобов’язань дотримуватися обмежень та від складання Присяги
поліцейського,
2) особи, які звільнені або мали бути звільнені з посад на підставі Закону України “Про очищення
влади”.
43 Правовий статус поліцейського.
Стаття 17. Поліцейський
1. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в
поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
2. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання
службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ
України.
44 Превентивні поліцейські заходи.
Стаття 31. Превентивні поліцейські заходи
1. Поліція може застосовувати такі превентивні заходи:
1) перевірка документів особи;
2) опитування особи;
3) поверхнева перевірка і огляд;
4) зупинення транспортного засобу;
5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;
6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;
8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;
9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,
відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під
адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;
11) поліцейське піклування.
 25

2. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов’язана повідомити особі
про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-
правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
45 Види та особливості застосування поліцейських заходів примусу.
Стаття 42. Поліцейські заходи примусу
1. Поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена
застосовувати такі заходи примусу:
1) фізичний вплив (сила);
2) застосування спеціальних засобів;
3) застосування вогнепальної зброї.

4. Для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні

засоби:
1) гумові та пластикові кийки;
2) електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії;
3) засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв’язування тощо);
4) засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії;
5) засоби примусової зупинки транспорту;
6) спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби;
7) службові собаки та службові коні;
8) пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії;
9) засоби акустичного та мікрохвильового впливу;
10) пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні пристрої для руйнування перешкод
і примусового відчинення приміщень;
11) пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми
властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
12) засоби, споряджені безпечними димоутворюючими препаратами;
13) водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби.
46 Особливості застосування вогнепальної зброї.
Стаття 46. Застосування вогнепальної зброї
1. Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу.
2. Поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї після спеці.
підготовки.
3. Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї перелік зброї та боєприпасів,
встановлюються Міністром внутрішніх справ України.
4. Поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю:
1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їхньому життю
чи здоров’ю;
2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю;
3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;
4) для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові
приміщення, а також звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;
5) для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і
яка намагається втекти;
6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також
озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів
7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження
 26

5. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки після попередження

6. Застосування вогнепальної зброї без попередження допускається:
1) при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до
нього чи доторкнутися до зброї;
2) у разі збройного або раптового нападу
3) при втечі з транспортним засобом
5) для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.

7. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою заподіяння

особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в такій обстановці
9. Поліцейському заборонено застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано
шкоди іншим особам, а також у вогненебезпечних та вибухонебезпечних місцях
10. Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомляти свого керівника про
застосування вогнепальної зброї.
11. Поліцейський може взяти до рук вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає,
що в обстановці, що склалася, можуть виникнути підстави для її застосування.
12. Під час затримання осіб, щодо яких у поліцейського виникла підозра
13. Поліцейський може використати вогнепальну зброю для подання сигналу тривоги або
виклику допоміжних сил, або для знешкодження тварини

47 Контроль за діяльністю національної поліції.

Контроль за діяльністю національної поліції.

Стаття 86. Звіт про поліцейську діяльність

1. З метою інформування громадськості про діяльність поліції керівник поліції та керівники

територіальних органів поліції раз на рік готують та опубліковують на офіційних веб-порталах
органів поліції звіт про діяльність поліції.

2. Щорічний звіт про діяльність поліції та територіальних органів поліції повинен містити аналіз
ситуації зі злочинністю в країні чи регіоні відповідно, інформацію про заходи, які вживалися
поліцією, та результати цих заходів

3. Керівники територіальних органів поліції зобов’язані регулярно оприлюднювати статистичні та

аналітичні дані про вжиті заходи щодо виявлення, запобігання та припинення порушень публічного
порядку на офіційних веб-порталах органів, які вони очолюють.

Стаття 88. Взаємодія між керівниками територіальних органів поліції та представниками органів
місцевого самоврядування

Стаття 89. Спільні проекти з громадськістю

1. Поліція взаємодіє з громадськістю шляхом підготовки та виконання спільних проектів, програм та

заходів для задоволення потреб населення та покращення ефективності виконання поліцією
покладених на неї завдань.

Стаття 90. Залучення громадськості до розгляду скарг на дії чи бездіяльність поліцейських

Додаткові питання (питання для самоконтролю)

 27

(5 балів)
1 Назвіть основні ознаки системи судоустрою.
а) виключність; Судова влада здійснюється винятково спеціальними державними органами —
судами.
б) самостійність; Рішення, що виносяться органами судової влади, внаслідок зазначеної ознаки не
потребують будь-якого затвердження іншими владами.
в) повнота; Судові рішення, що набрали чинності, є обов’язковими до виконання всіма органами
державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами,
фізичними і юридичними особами
г) законність; Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах
верховенства права.
д) незалежність. Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або
призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх
професійних інтересів; особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
2 У чому відмінність між підсудністю і підвідомчістю судових справ?
Підвідомчість – це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо
розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Підсудністю називається розмежування компетенції стосовно розгляду справ між окремими
господарськими судами.
3 У чому полягає спеціалізація судів? Назвіть спеціалізовані суди.
Спеціалізація – створення відповідних спеціалізованих судів для здійснення цивільного,
кримінального, адміністративного, господарського судочинства.
Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди.
У системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої та апеляційної інстанції з
розгляду окремих категорій справ.
Вищими спеціалізованими судами є:
1) Вищий суд з питань інтелектуальної власності;
2) Вищий антикорупційний суд.
4 Що означає поняття «судова юрисдикція»?
Судова юрисдикція – це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати
правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства та щодо визначеного кола
правовідносин.
5 Які справи підвідомчі господарським судам?
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням
господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у
господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового
фонду
3) справи у спорах, що виникають з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції,
обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції
4) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою про відшкодування збитків,
заподіяних юридичній особі діями такої посадової особи.
5) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є
підприємцем
6) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа
або фізична особа - підприємець
6 Які справи підвідомчі адміністративним судам України?
 28

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для
яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Наприклад:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його
рішень, дій чи бездіяльності.

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної

служби;

3) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері
управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання

нечинними адміністративних договорів;

5) спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7 Який порядок обрання суддів на адміністративні посади в судах і звільнення з цих посад ?
Адміністративними посадами в суді є посади голови суду та заступника (заступників) голови суду.
Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого
спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів шляхом таємного
голосування більшістю від кількості суддів відповідного суду строком на три роки, але не більш як
на строк повноважень судді, у порядку, визначеному законом. Також вони можуть бути достроково
звільнені з посади за ініціативою не менш як однієї третини від загальної кількості суддів
відповідного суду шляхом таємного голосування не менш як двома третинами суддів цього суду.
Підставою для звільнення судді з адміністративної посади є його заява або триваюче незадовільне
виконання обов’язків голови суду, заступника голови суду відповідно, систематичне або грубе
одноразове порушення закону при їх виконанні.
8 Який порядок обрання слідчого судді? Який строк його повноважень?
Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за
пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана,
на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно.
9 Який порядок обрання судді у справах неповнолітніх? Який строк його повноважень?
Суддя уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з
числа суддів відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за
пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк
не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно.
10 Хто виконує обов’язки голови місцевого суду у разі його відсутності та (або) відсутності
заступника (заступників) голови суду?
У разі відсутності голови місцевого суду - один із заступників голови суду за визначенням голови
суду.
За відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді
судді.
В разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на
посаді судді.
11 У яких випадках апеляційні суди діють як суди 1-ї інстанції?
Апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним
законом, - як суди першої інстанції, з розгляду цивільних, кримінальних, господарських,
адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення
Апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду
першої інстанції підсудні адміністративні справи:
 29

1) щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії дій кандидатів на
пост Президента України, їх довірених осіб;
2) про заборону політичної партії
Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусове
виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції
за місцем розгляду справи третейським судом
12 Чи належить Апеляційна Палата Вищого антикорупційного суду до апеляційних судів?
Ні. Апеляційна палата вищого спеціалізованого суду діє у його складі на засадах інституційної,
організаційної, кадрової та фінансової автономії.
13 Хто обирає секретаря судової палати? Який строк його повноважень?
Судову палату очолює секретар, який обирається з числа суддів цього суду строком на три роки.
Повноваження секретаря судової палати:
1) організовує роботу відповідної палати;
2) контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до
компетенції палати;
3) інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.
14 Назвіть види апеляційних господарських судів? Яка їх кількість?
7 Апеляційних Господарських Судів: Західний; Північно-Західний; Південно-Західний; Північний;
Південний; Східний; Центральний
15 Назвіть види апеляційних адміністративних судів? Яка їх кількість?
Всього є 8 апеляційних адміністративних судів:
1 Перший апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, включає Донецьку та Луганську
області, з місцезнаходженням у містах Донецьку та Краматорську
2) Другий включає Полтавську, Сумську та Харківську області, з місцезнаходженням у Харкові;
3) Третій включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у
Дніпрі;
4) Четвертий включає Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, з місцезнаходженням у
Севастополі;
5) П'ятий включає Миколаївську, Одеську та Херсонську області, з місцезнаходженням у Одесі;
6) Шостий включає Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, з місцезнаходженням у
Києві;
7) Сьомий включає Вінницьку, Житомирську, Хмельницьку та Чернівецьку області, з
місцезнаходженням у Вінниці;
8) Восьмий включає Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську та
Тернопільську області, з місцезнаходженням у Львові.
16 Яка категорія справ підсудна Вищому антикорупційному суду?
Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів.
17 Хто і в якому порядку обирає Голову Верховного Суду? Який строк його повноважень

Голову Верховного Суду обирає на посаду та звільняє з посади шляхом таємного голосування
Пленум Верховного Суду з числа суддів Верховного Суду в порядку, встановленому цим Законом.

Пленум Верховного Суду обирає Голову Верховного Суду більшістю голосів від загального складу
Пленуму шляхом таємного голосування.
Голова Верховного Суду обирається з числа суддів Верховного Суду строком на чотири роки з
правом обіймати цю посаду не більше двох строків поспіль.
18 Хто і в якому порядку обирає Голову Касаційного Суду Верховного Суду? Який строк його
повноважень?
 30

Голову касаційного суду обирають шляхом таємного голосування збори суддів відповідного
касаційного суду з числа суддів цього суду.
Голова касаційного суду обирається строком на чотири роки з правом обіймати посаду голови такого
касаційного суду не більше двох строків поспіль
19 Чи може суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати виконувати повноваження
судді (здійснювати правосуддя) у відповідному касаційному суді? Чому?
Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, не здійснює правосуддя у відповідному
касаційному суді.
20 Назвіть випадки, коли суддю може бути переведено до іншого суду без його згоди?
Суддю не може бути переведено до іншого суду без його згоди, крім переведення:
1) у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду;
2) у порядку дисциплінарного стягнення.
21 Що слід розуміти під стажем професійної діяльності у сфері права як вимоги до зайняття
посади судді?
Стажем професійної діяльності у сфері права - стаж професійної діяльності особи за спеціальністю
після здобуття нею вищої юридичної освіти;
22 Що таке компетентність судді?
«Компетентність судді»: це комплекс особистісних характеристик судді (зокрема, знань, умінь,
навичок, етико-моральних якостей, творчих здібностей, мотивації), що формується до зайняття
посади та під час здійснення професійної діяльності судді. Складається з професійної, соціальної та
особистої компетентності, проявляється у професійній діяльності судді, соціальному і особистому
житті.
23 Що таке доброчесність судді?
Суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті
Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається
Комісією.
24 У чому зміст спеціальної підготовки кандидата на посаду судді? Її тривалість.
Спеціальна підготовка включає теоретичну та практичну підготовку кандидатів на посаду судді та
полягає у формуванні фахових умінь, навичок і високої професійної культури, психологічну
адаптацію до професії судді.
Проводиться протягом дванадцяти місяців, якщо інший строк не визначений рішенням Вищої
кваліфікаційної комісії суддів України
25 У чому полягає спеціальна перевірка кандидата на посаду судді?
Для проведення спеціальної перевірки Вища кваліфікаційна комісія суддів України після ухвалення
попереднього рішення про допуск осіб, які успішно склали відбірковий іспит, до наступного етапу
добору надсилає до уповноважених органів запити про перевірку відповідних відомостей щодо
вказаних осіб.
За результатами спеціальної перевірки Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення
про направлення осіб, які відповідають установленим до кандидата на посаду судді вимогам, для
проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України.
26 Яким чином забезпечується належний кваліфікаційний рівень судді?
Національна школа суддів України забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для судової
системи та здійснює науково-дослідну діяльність.
- практична підготовка кандидатів на посади суддів;

- підвищення кваліфікації суддів;

- проведення наукових досліджень з питань удосконалення судочинства.

 31

27 Які види дисциплінарних стягнень можуть застосовуватися до судді? Чи можна їх

оскаржити і до якого органу?

1) попередження;

2) догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного
місяця;

3) суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом
трьох місяців;

4) подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя.

5) подання про переведення судді до суду нижчого рівня;

6) подання про звільнення судді з посади.

28 Чи може працівник апарату суду виконувати повноваження присяжного? Відповідь
обґрунтуйте.
Ні. Відповідно до ЗУ ”Про судоустрій і статус суддів”, ст. 65, працівники апаратів судів не
включаються до списків присяжних.
29 У якій категорії справ та в якому складі суду може брати участь присяжний?
Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено
довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням
обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне
провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх
обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.
цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох
присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
30 Що означає термін «суддівське врядування»?
Суддівське врядування – це створення та забезпечення для органів судової влади таких
організаційних умов, за яких діяльність суду буде прозорою, правосуддя — справедливим,
неупередженим, а судді відповідати високим вимогам професійної підготовки, етики та
доброчесності.
31 Хто формує склад ВККС України?
Вища кваліфікаційна комісія суддів України складається з шістнадцяти членів, вісім з яких
призначаються з числа суддів або суддів у відставці. Їх призначає ВРП.
32 Хто входить до складу Конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади
члена ВККС України?
До складу Конкурсної комісії входять:
1) три особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України;
2) одна особа, запропонована Радою прокурорів України;
3) одна особа, запропонована Радою адвокатів України;
4) одна особа, запропонована Національною академією правових наук України в особі Президії.
33 Який порядок обрання Голови ВККС України? Який строк його повноважень?
Комісія пленарним складом обирає таємним голосуванням більшістю голосів від установленого
Законом складу Комісії Голову і заступника Голови Комісії, які є головами палат, та секретарів палат
Комісії. Головує на цьому засіданні член Комісії, який має найбільший стаж професійної діяльності у
сфері права.
Строк повноважень Голови ВККС 4 роки
34 Хто такі інспектори ВККС та який порядок їх призначення?
 32

Служба інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України формується з числа осіб, які мають
повну вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права понад п’ять років.
Інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не є державними службовцями, їх статус
визначається цим Законом.
35 Які вимоги на посаду члена ВККС України та який строк їх повноважень?
Членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути громадянин України, який володіє
державною мовою, має вищу юридичну освіту, стаж професійної діяльності у сфері права не менше
п’ятнадцяти років та відповідає критеріям доброчесності і професійної компетентності, що визначені
цим Законом.
Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які є адвокатами, на час виконання
повноважень членів Комісії повинні зупинити адвокатську діяльність та участь в органах
адвокатського самоврядування.
36 Які органи беруть участь у формуванні складу ВПР?
Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з’їзд суддів
України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає
Верховна Рада України, двох - обирає з’їзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська
конференція прокурорів, двох - обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та
наукових установ.
Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.
Члени Вищої ради правосуддя обираються (призначаються) строком на чотири роки.
37 Які вимоги до дисциплінарних інспекторів ВРП?
Дисциплінарні інспектори у своїй діяльності та поза її межами повинні:
1) дотримуватися норм суддівської етики;
2) не розголошувати та не використовувати у цілях інших, ніж для виконання своїх обов’язків,
інформацію з обмеженим доступом та інформацію, яка стала їм відома;
3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством про державну
службу та у сфері запобігання корупції.
38 В яких випадках можна затримати суддю за вчинення злочину без згоди ВРП?
Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи
арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або
відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
39 Назвіть організаційні форми суддівського самоврядування.
Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України, з’їзд
суддів України.
40 Який зміст поняття «прокурор» та «керівник органу прокуратури» і чи визначені ці поняття
на законодавчому рівні?
Керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури,
керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх
повноважень;
Прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 17 Закону України "Про прокуратуру",
та діє у межах своїх повноважень;
Ці поняття визначені на законодавчому рівні.
41 Назвіть ланки системи прокуратури України
1) Офіс Генерального прокурора;
2) обласні прокуратури;
3) окружні прокуратури;
4) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
42 Які повноваження утворюють виключну компетенцію Генерального прокурора України?
 33

Генеральна прокуратура України організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з

метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури. У Генеральній прокуратурі
України утворюється (на правах самостійного структурного підрозділу) Головна військова
прокуратура, яку очолює заступник Генерального прокурора України - Головний військовий
прокурор. На нього наказом Генерального прокурора України може також покладатися виконання
інших службових обов’язків.
У Генеральній прокуратурі України утворюється (на правах самостійного структурного підрозділу)
Спеціалізована антикорупційна прокуратура, на яку покладаються такі функції:
1) здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності,
досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України;
2) підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях;
3) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом
і пов’язаних із корупційними або пов’язаними з корупцією правопорушеннями.
У межах реалізації своїх функцій Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює міжнародне
співробітництво.
43 Які зовнішні функції здійснюють органи прокуратури?
• Підтримка публічного обвинувачення в судді
• Представництво інтересів держави в суді
• Нагляд за додержання законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах
• Координація діяльності правоохоронних органів з питань протидії злочинності та корупції
• Здійснення міжнародного співробітництва
44 Назвіть гарантії незалежності прокурорських працівників під час здійснення ними своїх
функцій
Стаття 16. Гарантії незалежності прокурора
Незалежність прокурора забезпечується:
1) особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до
дисциплінарної відповідальності;
2) порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами;
3) забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора;
4) установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності
прокуратури;
5) належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора;
6) функціонуванням органів прокурорського самоврядування;
7) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім’ї,
майна, а також іншими засобами їх правового захисту.
45 Які вимоги до кандидатів на посаду прокурора?
Прокурором окружної прокуратури за результатами добору може бути призначений громадянин
України, який має вищу юридичну освіту та володіє державною мовою відповідного рівня.
Прокурором обласної прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу
юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше трьох років та володіє державною мовою.
Прокурором Офісу Генерального прокурора може бути призначений громадянин України, який має
вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше п’яти років та володіє державною
мовою.
Прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути призначена особа, яка має
вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше п’яти років та володіє державною
мовою.
46 Який термін спеціальної підготовки для кандидатів на посаду прокурора? З яких частин
вона складається?
 34

1. Спеціальна підготовка складається з:

1) первинної підготовки, що проводиться Тренінговим центром прокурорів України, тривалістю до
двох місяців;
2) стажування, що проводиться у відповідній окружній прокуратурі, протягом шести місяців.
47 Що таке спеціальна перевірка кандидата на посаду прокурора?
Орган, що здійснює дисциплінарне провадження, організовує проведення спеціальної перевірки
кандидатів на посаду прокурора, які успішно склали кваліфікаційний іспит, у порядку,
встановленому законодавством у сфері запобігання корупції.
За результатами спеціальної перевірки орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалює
рішення про зарахування осіб, які відповідають установленим до кандидата на посаду прокурора
вимогам, до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів окружних прокуратур або відмову у
їх зарахуванні.
48 Які посади в обласних прокуратурах є адміністративними?
1) керівника обласної прокуратури;
2) першого заступника керівника обласної прокуратури;
3) заступника керівника обласної прокуратури;
4) керівника підрозділу обласної прокуратури;
5) заступника керівника підрозділу обласної прокуратури;
49 Хто і в якому порядку призначає Генерального прокурора України? Який строк його
повноважень?
1. Генеральний прокурор призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної
Ради України.
2. Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не
може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.
50 Які заходи заохочення можуть застосовуватися до працівників прокуратури?
Заходами заохочення є:
1. подяка;
2. грошова премія;
3. подарунок;
4. цінний подарунок;
5. дострокове присвоєння класного чину або підвищення в класному чині;
6. нагородження нагрудним знаком "Почесний працівник прокуратури України".
51 Які дисциплінарні стягнення можуть застосовуватися до працівників прокуратури?
1) догана;
2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи
призначення на вищу посаду в органі прокуратури (крім Генерального прокурора);
3) звільнення з посади в органах прокуратури.
52 Хто призначає на посаду та звільняє голову національної поліції?
Керівник поліції призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за
поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра внутрішніх справ України.
53 Які вимоги до кандидата в поліцейські?
На службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну
загальну середню освіту , які володіють українською мовою відповідного рівня, рівень фізичної
підготовки.
Незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров’я на
службу в поліції не можуть бути прийняті особи, які відмовились складати присягу Поліцейського
54 Хто входить до поліцейської комісії територіальних органів поліції?
До складу поліцейської комісії апарату центрального органу управління поліції входять п’ять осіб:
 35

1) два представники, визначені Міністром внутрішніх справ України, не з числа поліцейських;

2) один представник, визначений керівником поліції;
3) два представники громадськості, рекомендовані Уповноваженим Верховної Ради України з прав
людини, з числа осіб, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості,
суспільний авторитет.
55 Назвіть види поліцейських заходів?
1. Реагування на правопорушення
2. Превентивні заходи та заходи примусу
3. інші заходи, визначені окремими законами
56 Які поліцейські заходи є превентивними?
Поліція може застосовувати такі превентивні заходи:
1) перевірка документів особи;
2) опитування особи;
3) поверхнева перевірка і огляд;
4) зупинення транспортного засобу;
5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;
6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;
7) проникнення до житла чи іншого володіння особи;
8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;
9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,
відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під
адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;
11) поліцейське піклування.
57 Назвіть поліцейські заходи примусу, що їх може застосовувати поліція?
Поліцейські заходи примусу
1. Поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати
такі заходи примусу:
1) фізичний вплив (сила);
2) застосування спеціальних засобів;
3) застосування вогнепальної зброї.
Під час дії воєнного стану, у разі необхідності відбиття нападу, що загрожує життю чи здоров’ю
поліцейського або іншої особи, а також усунення небезпеки у стані крайньої необхідності або при
затриманні особи, яка вчинила правопорушення та/або чинить опір поліцейському, поліцейський має
право використати підручні засоби.
58 Які спеціальні засоби можуть використовувати поліцейські для виконання своїх
повноважень?
4. Для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби:
1) гумові та пластикові кийки;
2) електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії;
3) засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв’язування тощо);
4) засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії;
5) засоби примусової зупинки транспорту;
6) спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби;
7) службові собаки та службові коні;
8) пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії;
9) засоби акустичного та мікрохвильового впливу;
 36

10) пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні пристрої для руйнування перешкод і
примусового відчинення приміщень;
11) пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми
властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
12) засоби, споряджені безпечними димоутворюючими препаратами;
13) водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби.
59 В якому випадку та з якою метою поліцейський може застосовувати фізичну силу?
Застосування фізичної сили
1. Поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби
(рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення
правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших
поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього
законом.
2. Поліцейський зобов’язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов’язаний
повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної
сили.
60 В яких випадках поліцейський вправі застосувати вогнепальну зброю?
Поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю:
1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їхньому життю чи
здоров’ю;
2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю;
3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;
4) для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові
приміщення, а також звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;
5) для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка
намагається втекти;
6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також
озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і
здоров’ю людей та/або поліцейського;
7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює
загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського.
61 В яких випадках вогнепальна зброя застосовується без попередження?
1) При спробі особи, наблизитися до поліцейського, скоротивши визначену ним відстань, чи
доторкнутися до зброї;
2) у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням транспортних засобів
або інших засобів, що загрожують життю людей;
3) якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину,
втікає із застосуванням транспортного засобу;
4) якщо особа чинить збройний опір;
5) для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.
62 В якому порядку приймається резолюція недовіри керівнику територіального органу
національної поліції?
1. Завірена належним чином копія рішення про прийняття резолюції недовіри керівнику органу
(підрозділу) поліції невідкладно з повідомленням про отримання керівнику органу поліції, до
повноважень якого належить право призначення та звільнення з посади керівника органу
(підрозділу) поліції, щодо якого відповідний орган прийняв резолюцію недовіри.
2. Керівник органу поліції, з моменту надходження до очолюваного ним органу завіреної належним
чином копії рішення відповідної місцевої ради про прийняття резолюції недовіри зобов’язаний
 37

невідкладно своїм наказом звільнити з посади такого керівника або відсторонити його від виконання
службових обов’язків та призначити службову перевірку для вивчення обставин.
3. Службова перевірка для вивчення обставин, що слугували мотивами для прийняття місцевою
радою резолюції недовіри керівнику органу (підрозділу) поліції, проводиться в десятиденний строк.
4. За результатами проведеної службової перевірки керівник органу поліції, щодо якого прийнято
резолюцію недовіри, зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня закінчення перевірки прийняти
рішення про подальше перебування такого керівника на займаній посаді.
5. Якщо прийнято рішення залишити на посаді. Місцева рада, яка прийняла резолюцію недовіри,
протягом одного місяця з дня отримання рішення про залишення на посаді керівника органу
(підрозділу) поліції, щодо якого прийнято резолюцію недовіри, має право повторно розглянути
питання про прийняття резолюції недовіри керівнику органу (підрозділу) поліції.
6. У разі якщо при повторному розгляді за рішення про прийняття резолюції недовіри керівнику
органу (підрозділу) поліції проголосувало не менше трьох четвертей від складу відповідної місцевої
ради, таке рішення вважається остаточним і підлягає обов’язковому виконанню у триденний строк з
дня прийняття.
7. У разі якщо керівник органу поліції, не видав наказу про звільнення такого керівника або не
надіслав до відповідної місцевої ради інформацію щодо залишення на посаді такого керівника разом
із матеріалами проведеної перевірки, рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри
набуває статус остаточного і підлягає обов’язковому виконанню у триденний строк.
63 Яким чином здійснюється громадський контроль за діяльністю поліції?

1. З метою інформування громадськості про діяльність поліції керівник поліції та керівники

територіальних органів поліції раз на рік готують та опубліковують звіт на офіційних веб-порталах
органів поліції

2. Щорічний звіт про діяльність поліції та територіальних органів поліції містить аналіз ситуації зі
злочинністю в країні чи регіоні, інформацію про заходи, які вживалися поліцією, та результати цих
заходів, а також інформацію про виконання пріоритетів, поставлених перед поліцією та
територіальними органами поліції відповідними поліцейськими комісіями.
3. Під час дії воєнного стану громадський контроль за діяльністю поліції не здійснюється.