ПРАВОВИЙ СТАТУС

СУДДІВ В УКРАЇНІ

Тема 3

© Піх Ю. Т., 2024

 ПЛАН

1. Поняття правового статусу судді та його загальна характеристика.

2. Гарантії незалежності суддів.
3. Порядок формування суддівського корпусу.
Вимоги до кандидата у судді місцевого, апеляційного,
вищих спеціалізованих, Верховного Суду.
4. Кваліфікаційний рівень судді. Національна школа суддів України: статус,
структура, завдання.
5. Дисциплінарна відповідальність суддів: підстави, порядок.
6. Звільнення судді з посади та припинення його повноважень.
7. Правовий статус присяжного: вимоги, порядок обрання.
Модель суду присяжних в Україні.
НОРМАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ
 Конституція України від 28 червня 1996 р.(із змінами в частині правосуддя)
 Європейська хартія про закон "Про статус суддів", прийнята Радою Європи 10 липня 1998 р.
 Рекомендація № R (94) 12 Комітету Міністрів державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів
 Рекомендація № CM/Rec(2010)12 Комітету міністрів Ради Європи від 17.11.2010 щодо незалежності,
ефективності та обов'язків суддів
 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 р. (із змінами і доповненнями)
 Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» від 7 червня 2018 р. (із змінами і доповненнями)
 Закон України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 р. (із змінами і доповненнями)
 Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 р. (із
змінами і доповненнями)
 Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від
23.12.1993 (із змінами і доповненнями)
 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади»
 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 червня 1999 р. №10 «Про застосування законодавства,
що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть
участь у судочинстві»
 Кодекс суддівської етики. Затверджений ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 р.
 Статут Національної школи суддів України, затв. рішенням ВККСУ від 14.12.2016 р. №189/зп-16
Поняття правового статусу судді та його загальна
характеристика
Професійні судді виконують конституційну функцію – здійснення правосуддя, чим
обумовлений їх спеціальний правовий статус. При його визначенні законодавець повноважний
установлювати спеціальні вимоги для зайняття таких посад.
Рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2011 року № 3-рп/2011

Правовий статус судді передбачає як конституційно визначені гарантії незалежності та

недоторканності суддів при здійсненні правосуддя, так і правову відповідальність за
невиконання своїх обов’язків.
Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011

Таким чином, суддя має особливий (спеціальний) правовий статус, який характеризується
наявністю певних вимог, обмежень щодо зайняття цієї посади та гарантій його діяльності.
Рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2011 року № 3-рп/2011
Поняття правового статусу судді та його загальна
характеристика
Правовий статус
Суддею є громадянин України, який
відповідно до Конституції України та
Закону України «Про судоустрій і
статус суддів» призначений суддею,
займає штатну суддівську посаду в
одному з судів України і здійснює
правосуддя на професійній основі.
Ст. 52 ЗУ «Про судоустрій і
статус суддів»
Процесуальний статус
Суддя - голова, заступник голови,
суддя Верховного Суду, Вищого
антикорупційного суду, апеляційного
суду, місцевих загальних судів, які
відповідно до Конституції України на
професійній основі уповноважені
здійснювати правосуддя, а також
присяжний.
Ст. 3 КПК України
Поняття правового статусу судді та його загальна
характеристика
Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи
адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Єдність статусу суддів забезпечується єдиними в цілому:

 вимогами до кандидатів на посаду судді;
 порядком наділення суддів повноваженнями;
 сукупністю прав та обов’язків суддів;
 незалежністю суддів і недопущення втручання у їх діяльність;
 незмінюваністю суддів та їх недоторканністю;
 засобами правового, соціального, матеріального забезпечення суддів;
 недопущенням зайняття інших оплачуваних посад, за винятком випадків, передбачених
законом.

Однак законом допускається відмінність в обсягу повноважень суддів залежно від віднесення суду до
конкретної судової ланки чи до певної судової інстанції, а також від місця конкретного суду в судовій системі
України.
Поняття правового статусу судді та його загальна
характеристика

повноваження

у тому числі порядок і

порядок припинення
порядок призначення способи їх реалізації
повноважень

ПРАВОВИЙ
СТАТУС
Повноваження судді
Характерні риси:
 належать конкретному суб’єкту — судді;
 ґрунтуються на нормах позитивного права — Конституції України, Законі України «Про
судоустрій і статус суддів» та ін.;
 становлять собою забезпечену державою і правом можливість (права) чи необхідність
(обов’язки) певної поведінки, спрямованої на досягнення соціального блага;
 їх виникнення обумовлюється конкретним юридичним фактом — призначенням на
посаду судді;
 їх зміст та обсяг визначаються специфікою правового статусу носіїв судової влади в
конкретній державі;
 забезпечуються загальними (економічними, політичними, ідеологічними,
організаційними) і спеціальними (юридичними) гарантіями;
 їх порушення чи невиконання тягне юридичну відповідальність.
Службові права судді: Службові обов’язки судді:

права, що вказують на особливість дотримання Конституції та

правового статусу судді законодавства України

права, що безпосередньо сприяють

дотримання етичних основ
виконанню службових функцій
діяльності
(процесуальні)

права, що встановлюють можливість

сумлінне і професійне виконання
користуватися додатковими
службових функцій
соціальними благами
Заборони
Стаття 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює ряд заборон,
пов’язаних з перебуванням на посаді судді:
 Перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі
державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом.
 Перебування на посаді судді також несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати
посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, визначеному Законом України
"Про очищення влади".
 Суддя не має права поєднувати свою діяльність з підприємницькою або адвокатською
діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової і творчої
діяльності), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства
або організації, що має на меті одержання прибутку.
 Суддя не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти
прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках.
Особливості правового статусу судді
Суддівський імунітет Інститут державних гарантій безпеки
суддів і членів їх сімей

Недоторканність судді Інститут державних гарантій статусу

суддів

Інститут незмінюваності суддів Суддівський індемнітет

Інститут відставки суддів Інститут дисциплінарної

відповідальності
Гарантії незалежності суддів
Гарантії незалежності суддів – це передбачені належні засоби мінімізації та усунення негативних
впливів на суддів під час відправлення ними правосуддя, спрямовані на ухвалення законного й
обґрунтованого рішення.

Принцип незалежності суддів означає процесуальну діяльність під час здійснення правосуддя в
умовах, що виключають сторонній вплив на суддів.

Самостійність і незалежність органів судової влади та конституційного контролю означає, що вони

виконують свої функції без жодного втручання у свою діяльність, не залежать від органів
законодавчої та виконавчої влади, тому будь-який їхній вплив на судову владу повинен припинятися
на етапі призначення суддів.

Таким чином, інституційна незалежність судової влади є передумовою незалежності і

безсторонності кожного окремого судді, тоді як незалежність, безсторонність кожного з них є умовою
забезпечення інституційної незалежності судової влади.
Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020
Гарантії незалежності суддів
1) особливий порядок його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та
припинення повноважень;
2) недоторканність та імунітетом судді;
3) незмінюваність судді;
4) порядок здійснення правосуддя, визначений процесуальним законом, таємниця ухвалення
судового рішення;
5) заборона втручання у здійснення правосуддя;
6) відповідальність за неповагу до суду чи судді;
7) окремий порядок фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлений
законом;
8) належне матеріальне та соціальне забезпеченням судді;
9) функціонування органів суддівського врядування та самоврядування;
10) визначені законом засоби забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна, а також
інші засоби їх правового захисту;
11) право судді на відставку.

Ст. 48 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»

Загальні вимоги до кандидата у судді
На посаду судді може бути призначений
 громадянин України,
 не молодший тридцяти та
не старший шістдесяти п’яти років,
 який має вищу юридичну освіту і
 стаж професійної діяльності у сфері права
щонайменше п’ять років,
 є компетентним,
 доброчесним та
 володіє державною мовою відповідно до
рівня, визначеного Національною комісією
зі стандартів державної мови.
Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги
для призначення на посаду судді.
Не може бути призначений суддею громадянин,
який:
 визнаний судом обмежено дієздатним або
недієздатним;
 має хронічні психічні чи інші захворювання, що
перешкоджають виконанню функцій зі здійснення
правосуддя;
 має незняту чи непогашену судимість;
 до якого згідно із законом застосовується заборона
обіймати відповідну посаду;
 був раніше звільнений з посади судді за вчинення
окремих передбачених Законом діянь, що є
несумісними зі статусом судді;
 був раніше звільнений з посади судді за результатами
кваліфікаційного оцінювання.
Спеціальні вимоги до кандидата у судді
Загальні вимоги:
 громадянин України,
 не молодший тридцяти та
не старший шістдесяти п’яти
років,
 який має вищу юридичну
освіту і
 стаж професійної діяльності у
сфері права щонайменше
п’ять років,
 є компетентним,
 доброчесним та
 володіє державною мовою.
Суддею апеляційного суду може бути особа, яка
відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за
результатами кваліфікаційного оцінювання
підтвердила здатність здійснювати правосуддя в
апеляційному суді, а також відповідає одній із таких
вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової
роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі
щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від
кримінального обвинувачення щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної
діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3,
щонайменше сім років.
Спеціальні вимоги до кандидата у судді
Загальні вимоги:
 громадянин України,
 не молодший тридцяти та
не старший шістдесяти п’яти
років,
 який має вищу юридичну
освіту і
 стаж професійної діяльності у
сфері права щонайменше
п’ять років,
 є компетентним,
 доброчесним та
 володіє державною мовою.
Суддею Вищого суду з питань інтелектуальної власності
може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на
посаду судді, за результатами кваліфікаційного
оцінювання підтвердила здатність здійснювати
правосуддя у Вищому суді з питань інтелектуальної
власності, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше трьох років;
2) має досвід професійної діяльності представника у справах
інтелектуальної власності (патентного повіреного)
щонайменше п’ять років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката щодо
здійснення представництва в суді у справах щодо захисту
прав інтелектуальної власності щонайменше п’ять років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної
діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3,
щонайменше п’ять років.
Спеціальні вимоги до кандидата у судді
Загальні вимоги:
 громадянин України,
 не молодший тридцяти та
не старший шістдесяти п’яти
років,
 який має вищу юридичну
освіту і
 стаж професійної діяльності у
сфері права щонайменше
п’ять років,
 є компетентним,
 доброчесним та
 володіє державною мовою.
На посаду судді Вищого антикорупційного суду
громадянин України може бути призначений не
молодшим тридцяти п'яти років та який відповідає
одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової
роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому
числі щодо здійснення представництва в суді та/або
захисту від кримінального обвинувачення щонайменше
сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) зазначеної у пунктах 1 - 3
цієї частини роботи (професійної діяльності)
щонайменше сім років.
Спеціальні вимоги до кандидата у судді
Загальні вимоги:
 громадянин України,
 не молодший тридцяти та
не старший шістдесяти п’яти
років,
 який має вищу юридичну
освіту і
 стаж професійної діяльності у
сфері права щонайменше
п’ять років,
 є компетентним,
 доброчесним та
 володіє державною мовою.
Суддею Верховного Суду може бути особа, яка відповідає
вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами
кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність
здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також
відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової
роботи у сфері права щонайменше десять років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі
щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від
кримінального обвинувачення щонайменше десять років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної
діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3,
щонайменше десять років.
 Порядок формування суддівського корпусу

Добір на посаду судді

(місцевого суду)

Конкурс
посаду судді
Призначення
на посаду
судді
 Добір на посаду судді місцевого суду

оголошення добору на посаду судді

подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у
доборі на посаду судді

допуск до участі у доборі на посаду судді

складання кваліфікаційного іспиту

Добір на посаду судді місцевого суду

проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом

проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на

посаду судді (у разі визначення ВККС такої необхідності)

затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді

зарахування кандидатів на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад

суддів
Конкурс на посаду судді

Оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади судді

Подання заяв та документів для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді

Проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді

Визначення переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді

Завершення конкурсу на зайняття вакантної посади судді

Призначення на посаду судді

Подання ВРП про призначення або переведення судді на посаду

Видання Президентом України указу про призначення судді

Набуття повноважень судді із здійснення правосуддя

(за умов:)

зарахування у штат проходження початкової

складення присяги судді підготовки
відповідного суду
Кваліфікаційний рівень судді

Кваліфікаційне оцінювання Підготовка судді та його

суддів регулярне оцінювання

Проводиться ВККС України з метою визначення Суддя зобов’язаний проходити підготовку для
здатності судді (кандидата на посаду судді) підтримання кваліфікації в Національній школі суддів
здійснювати правосуддя у відповідному суді. України тривалістю не менше 40 академічних годин
не рідше одного разу на три роки. Особа, призначена
Критерії: на посаду судді та в якої відсутній стаж роботи на
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна посаді судді, проходить початкову підготовку та
тощо); відповідну підготовку щороку протягом перших трьох
2) професійна етика; років після призначення.
3) доброчесність.
Регулярне оцінювання судді упродовж перебування на
Етапи: посаді проводиться з метою виявлення індивідуальних
1) складення іспиту; потреб судді щодо вдосконалення, стимулювання його
2) дослідження досьє та проведення співбесіди. до підтримання кваліфікації на належному рівні та
професійного зростання.
Національна школа суддів України
Національна школа суддів України є державною установою із
спеціальним статусом у системі правосуддя, яка забезпечує підготовку
висококваліфікованих кадрів для системи правосуддя та здійснює
науково-дослідну діяльність.

На Національну школу суддів України не поширюється законодавство про

вищу освіту.

Національна школа суддів України утворюється при Вищій

кваліфікаційній комісії суддів України і здійснює свою діяльність
відповідно до цього Закону та статуту, затвердженого Вищою
кваліфікаційною комісією суддів України.
Національна школа суддів України
Національна школа суддів України здійснює:
 початкову підготовку судді;
 підготовку суддів, у тому числі обраних на адміністративні посади в судах;
 періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня їхньої кваліфікації;
 проведення курсів навчання, визначених кваліфікаційним або дисциплінарним органом, для
підвищення кваліфікації суддів, які тимчасово відсторонені від здійснення правосуддя;
 підготовку працівників апаратів судів та підвищення рівня їхньої кваліфікації;
 підготовку працівників Служби судової охорони та підвищення рівня їхньої кваліфікації;
 проведення наукових досліджень з питань удосконалення судового устрою, статусу суддів і
судочинства;
 вивчення міжнародного досвіду організації та діяльності судів;
 науково-методичне забезпечення діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та
Вищої ради правосуддя.
Дисциплінарна відповідальність судді
 Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої
ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду
правосуддя», з урахуванням вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

 Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку

дисциплінарного провадження виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 106
Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

 Скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну

відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли
скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права
чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Звільнення судді з посади
Підставами для звільнення судді є:
 неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я;
 порушення суддею вимог щодо несумісності;
 вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне
нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його
невідповідність займаній посаді;
 подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;
 незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в
якому суддя обіймає посаду;
 порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна.

Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у

порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду правосуддя".
Припинення повноважень судді
Повноваження судді припиняються у разі:
 досягнення суддею шістдесяти п’яти років;
 припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої
держави;
 набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або
оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;
 смерті судді;
 набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним
злочину;
 набрання законної сили рішенням суду про визнання активів судді
необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин

судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.
Правовий статус присяжного
Стаття 127 Конституції України:
Правосуддя здійснюють судді. У визначених законом
випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.

Присяжним є особа, яка у випадках, визначених

процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у
складі суду разом із суддею або залучається до здійснення
правосуддя.

Присяжним може бути громадянин України, який досяг

тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на
яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду,
якщо інше не визначено законом.
Моделі суду присяжних
Англо-американська
1) застосування за обвинуваченнями, за
якими обвинувачений не визнав свою
винуватість;
2) розмежування завдання присяжних – які
повинні вирішити «питання факту» (чи
винен обвинувачений), і завдання суддів,
які вирішують «питання права»
(кваліфікація злочину і вибір покарання);
3) присяжні хоч і вивчають докази у справі,
але демонструють зовнішню
відстороненість від судового процесу,
самостійно не опитують його учасників;
4) присяжні не вмотивовують свій вердикт.
Континентальна
1) для розгляду кримінальної справи
створюється єдина колегія із числа
професійних суддів та представників
народу, які спільно вирішують питання як
щодо винуватості або невинуватості
обвинуваченого (питання факту), так і
стосовно кваліфікації злочину і покарання
підсудного (питання права);
2) ухвалення вмотивованого судового
рішення;
3) активність представників народу, що
входять до колегії суду, у дослідженні
доказів, наданих у судовому розгляді.
 Суд присяжних у
кримінальному процесі:
Кримінальне провадження в суді першої інстанції
щодо злочинів, за вчинення яких передбачено
довічне позбавлення волі, здійснюється
колегіально судом у складі трьох суддів, а за
клопотанням обвинуваченого - судом присяжних
у складі двох суддів та трьох присяжних.
Кримінальне провадження стосовно кількох
обвинувачених розглядається судом присяжних
стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з
них заявив клопотання про такий розгляд (ст. 31
КПК).
Суд присяжних у
цивільному процесі:
Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються
колегією у складі одного судді і двох присяжних у
випадках:
1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи,
визнання фізичної особи недієздатною та поновлення
цивільної дієздатності фізичної особи (ст. ст. 295-300
ЦПК);
2) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи
оголошення її померлою (ст. ст. 305-309 ЦПК);
3) усиновлення (ст. ст. 310-314 ЦПК);
4) надання особі психіатричної допомоги в примусовому
порядку (ст. ст. 339-342 ЦПК);
5) примусова госпіталізація до протитуберкульозного
закладу (ст. ст. 343-346 ЦПК).