Джерела трудового

права
 План
 1. Поняття, ознаки та класифікація джерел трудового права.

 2. Конституція України як джерело трудового права.

 3. Кодекс законів про працю України та інші законодавчі акти

України, що регулюють трудові відносини.

 4. Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини

та локальні правові норми.

 5. Міжнародні правові акти про працю.

 Поняття джерел трудового права

ДЖЕРЕЛА ТРУДОВОГО ПРАВА

- обов'язкові до виконання акти

– це форми вираження норм уповноважених суб'єктів права, що
трудового права, які містять норми права у письмовій
приймаються чи формі, а також акти волевиявлення
владних суб'єктів, що є неписаними
санкціонуються компетентними нормативними фактами, на основі яких
органами. (актів), виникають, змінюються та
припиняються правові відносини.
Ознаки джерел трудового права
• ПУБЛІЧНІСТЬ;

• НОРМАТИВНІСТЬ;

• ФОРМАЛЬНІСТЬ;

• ЮРИДИЧНА СИЛА;

• БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ЗВ’ЯЗОК З ДЕРЖАВОЮ

ГРУПИ ДЖЕРЕЛ ТРУДОВОГО ПРАВА

ТРУДОВЕ
ЗАКОНОДАВСТВО

АКТИ СОЦІАЛЬНОГО
ПАРТНЕРСТВА

ЛОКАЛЬНІ НОРМАТИВНІ
АКТИ
 «Законодавство»
треба розуміти так, що ним охоплюються закони України,
чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість
яких надана Верховною Радою України, укази Президента
України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України,
прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції
України і законів України.
Класифікація Трудового законодавства:
(виходячи з умов сьогодення)

Конституція Міжнародн
і договори Закони
України
України

Підзаконні
нормативно- правові Нормативні акти,
акти (у т.ч. нормативно ухвалені на
правові акти органів всеукраїнському або
державної виконавчої місцевому
влади, місцевого референдумі
самоврядування)
Акти колишнього Союзу
РСР, Української СРР
 Класифікація джерел трудового права

• закони
За юридичною силою: • підзаконні акти

• центральні
За сферою дії: • локальні

• постійні
За часом дії: • тимчасові

За національною • міжнародні акти

приналежністю: • національні акти

• постанови
За формою акта: • накази
• інструкції
• трудові
За видами суспільних • зайнятості
відносин які вони регулюють: • охорони праці
 Класифікація законів

• Конституційні;
За юридичною силою: • Звичайні;

• Приймаються представниками органів влади;

За суб'єктом правотворчості: • Приймаються референдумом;

• Цивільні;
За галузями права: • Трудові;

• Доконституційні;
За часом прийняття: • Післяконституційні;

• Постійні;
За терміном дії: • Обмежені в часі;

За способом нормативно- • Містять норми матеріального права;

правового регулювання нормами: • Містять норми процесуального права;

• Загальні;
За колом осіб: • Спеціальні;
2. Конституція України як джерело трудового права.

ПРАВОВИМ ФУНДАМЕНТОМ
ПО ВІДНОШЕННЮ ДО СИСТЕМИ ДЖЕРЕЛ ТРУДОВОГО ПРАВА Є
НОРМИ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

КОНСТИТУ
ЦІЯ
УКРАЇНИ
має найвищу
Її норми юридичну Звернення до
суду для захисту
є силу конституційних
прав і свобод
нормами (ст. 8 Конституції України)
людини і
громадянина
прямої безпосередньо
на підставі
дії Конституції
ГАРАНТУЄТЬСЯ
 Встановлює основні соціально –
економічні та трудові права громадян

Є законодавчою На її основі
базою для визначається
розвитку Конституція сутність і зміст
трудового України норм трудового
законодавства права України

В ній закріплюються основи для

правового регулю­вання праці та
система гарантій поважного ставлення
до працівників.
 Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на
працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової
діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання,
підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Використання примусової праці забороняється.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату,
не нижчу від визначеної законом.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього

здоров'я роботах забороняється.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом .
Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і
соціальних інтересів.

Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з

урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони
здоров'я, прав і свобод інших людей.

Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку.

Заборона страйку можлива лише на підставі закону.
(Стаття 44 Конституції України).
 Стаття 45. Кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також

оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня
щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у
нічний час.

Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та

оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови
здійснення цього права визначаються законом.
 Суд застосовує Конституцію
України, якщо:
Якщо суспільні відносини законом не врегульовані, а НПА прийнятих ВРУ або
радою міністрів АРК суперечить КУ;

Закон який був прийнятий до введення КУ або прийнятий після цього закон
суперечить йому;

Зі змісту норм КУ не випливає необхідності додаткової регламентації її положень

закону;

Коли укази ПУ, які внаслідок їх нормативно-правового характеру підлягають

застосуванню судами при вирішенні конкретних справ, суперечок КУ.
3. Кодекс законів про працю України та інші законодавчі акти України, що регулюють трудові відносини.

Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії

здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями
до продуктивної і творчої праці.

регулює трудові відносини всіх працівників,

сприяючи зростанню продуктивності праці,
Завдання поліпшенню якості роботи, підвищенню
Кодексу ефективності суспільного виробництва і піднесенню
законів про на цій основі матеріального і культурного рівня
працю життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і
України: поступовому перетворенню праці на благо
суспільства в першу життєву потребу кожної
працездатної людини.
 Трудовим і пов'язаним з ними відносинам присвячена низка спеціальних
законів

Закони, що спеціальними
Закони присвячені нормами регулюють вкрай
окремим інститутам обмежене коло відносин
трудового права.

Закон України "Про

ЗУ "Про відпустки"; визначення розміру збитків,
ЗУ "Про оплату праці" завданих підприємству,
ЗУ "Про охорону праці", установі, організації
розкраданням, знищенням
ЗУ "Про колективні договори
і угоди") і т.п. (псуванням), недостачею або
втратою дорогоцінних
металів, дорогоцінного
каміння та валютних
цінностей").
 Норми трудового права включаються
також до комплексних законів, що
містять норми різних галузей права

Закони "Про господарські товариства", "Про

сільськогосподарську кооперацію" тощо).
 Кодекс законів про працю, інші
закони, що регулюють трудові
відносини, окремі норми, що
регулюють трудові відносини і
містяться в інших законах, є
актами вищої юридичної сили
порівняно з нормами підзаконних
актів (незалежно від часу
прийняття підзаконних актів і
характеру їх як спеціальних).
 Наступну сходинку в ієрархії джерел трудового права
займають підзаконні акти, серед яких вищу правову силу
мають укази Президента України.

Більшість указів президента носять нормативний характер і є джерелами

права, у тому числі і трудового права. Наприклад, Указ президента Про
запровадження на території України регіональних графіків початку
робочого дня від 26.04.95р., Указ президента Про утворення Міністерства
праці та соціальної політики України від 25.07.97р.
До підзаконних актів відносяться також постанови і розпорядження Уряду
України.

Президент України на основі

Відповідно до ст. та на виконання Конституції
102 Конституції і законів України видає
Президент є главою укази і розпорядження, які є
держави, гарантом обов'язковими до виконання
прав і свобод на території України.
людини і (ст. 106 Конституції
громадянина. України).
 З центральних органів державної виконавчої влади України тільки
Міністерству соціальної політики України надано право на
затвердження нормативних актів, які регулюють трудові
відносини.

 Мінсоцполітики надано повноваження в рамках його компетенції

приймать рішення по питаннях праці та соціальної політики, зайнятості
населення та трудової міграції, трудових відносин, загальнообов’язкового
державного соціального та пенсійного страхування, соціального діалогу,
соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім’ї та дітей,
оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей,
запобігання насильству в сім’ї, протидії торгівлі людьми, захисту прав
депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, а
також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо
пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають
загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню тощо.
Форма цих рішень – Накази.
Наприклад: Наказ Мінсоцтолітики від 02.03.2018 р. №217 «Про включення
юридичних осіб до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги»,
тощо.
 До джерел, з урахуванням особливостей його формування, відносяться й
локальні нормативні акти самих працівників і роботодавця (їхніх
представників). Таким джерелом є колективний договір або інші локальні
правові акти, прийняті у встановленому порядку.

 Своєрідними джерелами трудового права є угоди на різному рівні (генеральні угоди на

національному рівні; галузеві (міжгалузеві), територіальні угоди).
 Головну роль у сфері прийняття і застосування міжнародних трудових норм
відіграє Міжнародна організація праці (МОП), основні цілі діяльності якої
сформульовані в преамбулі її Статуту, а згодом деталізовані з урахуванням нових
тенденцій в регулювані трудових відносин у Філадельфійській декларації про цілі та
завдання Міжнародної організації праці від 18 червня 1998 р. Філадельфійською
декларацією підкреслено роль економічної та соціальної політики, а також трудового
законодавства у досягненні соціальних цілей, передбачених нею. Останні є досить
широкими. Окрім традиційних цілей, що стосуються трудових норм, вони включають:
зайнятість і підвищення рівня життя; розширення соціального забезпечення для
гарантування базового доходу усім, хто потребує такого захисту і всебічного медичного
обслуговування; забезпечення рівних можливостей для отримання освіти і професії;
захист дітей і материнства.
 Не всі Конвенції ратифіковані Україною, але багато їхніх положень враховуються в
законотворчій і правозастосовчій діяльності.

Дякую за увагу!