Індивідуальна робота (частина 1)

Індивідуальна робота №1 виконується у вигляді реферату, який за допомогою схем

повністю розкриває тему, яка обрана відповідно до порядкового номера студента у списку групи
або за вибором студента, при умові, що в межах групи тема повторюватися не буде.
Вимоги до оформлення реферату:
– наявність нумерації сторінок;
– обсяг роботи має становити до 10 сторінок;
– шрифт – 12 Times New Roman, інтервал – 1.
Реферати мають ґрунтуватися на положеннях законодавства, що діють на момент їх
підготовки студентами (режим доступу до нормативно-правової бази на офіційному сайті
Верховної Ради України www.rada.gov.ua).
Структура реферату:
1. Титульна сторінка (додаток 1).
2. Виконане завдання-схема (додаток 2).
3. Висновок.
4. Список використаних джерел (література подається мовою оригіналу та
оформлюється відповідно до вимог розробленого в 2015 році Національного стандарту України
ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та
правила складання»).
Термін виконання – до 20.04.2024 р.
Усний захист відбудеться – 23.04.2024 р.
1. Юридична особа як учасник цивільних правовідносин.
2. Конституційні права, свободи та обов’язки людини та громадянина України.
3. Правовий статус правоохоронних органів України.
4. Форми здійснення народовладдя в Україні.
5. Місцеве самоврядування в Україні.
6. Державна служба в Україні як професійна діяльність.
7. Конституційний Суд України – єдиний судовий орган конституційної юрисдикції.
8. Право власності в Україні.
9. Правовий статус Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
10. Система органів виконавчої влади.
11. Правочини та договори як підстави виникнення цивільних правовідносин.
12. Представництво у цивільному праві.
13. Зобов’язання у цивільному праві.
14. Право інтелектуальної власності.
15. Громадянство України.
16. Правосуддя в Україні.
17. Спадкування: загальні положення.
18. Законодавство як ієрархічна система нормативно-правових актів.
19. Правовий статус Президента України як глави держави.
20. Акціонерне товариство як учасник господарських правовідносин.
21. Товариство з обмеженою відповідальністю як учасник господарських правовідносин.
 Додаток 1. Титульна сторінка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Вадима Гетьмана

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА №1
Реферат на тему:
«Конституційне право України – провідна галузь національного права і юридична наука»

Виконав
здобувач 2 курсу денної форми навчання
освітньої програми «Економічна кібернетика»
________________________________________
(ПІБ студента повністю)
Перевірив
к.ю.н., доцент, професор кафедри теоретичної
юриспруденції
Власенко Валентина Василівна

Київ-2024
 Додаток 2. Схема «Конституційне право України –
провідна галузь національного права і юридична наука»

ПРЕДМЕТ ГАЛУЗІ КОНСТИТУЦІЙНОГО

ПРАВА -
суспільні відносини, які виникають і діють в процесі
здійснення влади народом України

відносини, безпосередньо пов’язані з економічною і

політичною організацією суспільства

відносини, що виникають у процесі встановлення та

функціонування публічних державних інститутів і
відображають територіальну організацію держави

відносини, що характеризують основи

взаємозв’язків держави та особи

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО

визначає та закріплює:

форми народного волевиявлення засади місцевого самоврядування

територіальний устрій систему органів державної влади

основні права та обов'язки людини і засади конституційного ладу

громадянина
 установлення

МЕТОДИ
КОНСТИТУЦІЙНО-
зобов’язання ПРАВОВОГО дозволяння
РЕГУЛЮВАННЯ

заборони

ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДУ
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОГО
РЕГУЛЮВАННЯ

максимально високий
загальний характер
юридичний рівень

імперативний характер універсальність

поєднання прямого i
установчий характер
опосередкованого регулювання
 СИСТЕМА ГАЛУЗІ
КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

Конституційно-правові норми -
загальнообов’язкові правила
поведінки, встановлені або
санкціоновані державою з метою
охорони та регулювання
суспільних відносин, які складають
предмет галузі конституційного
права.
Конституційно-правові інститути -
комплекс споріднених норм, що може
визначати як достатньо вузьку групу
однорідних, близьких по змісту норм,
так і значно більш широку їх групу.

РИСИ НОРМ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

загальні специфічні

виступають регулятором суспільних відрізняються змістом, своєрідністю видів

відносин; та джерелами, в яких вони відображені;

встановлюють загальнообов’язкові правила приписи, які в них містяться, мають

поведінки; установчий характером;

носять формально визначений характер; характеризуються особливим механізмом

реалізації;

мають письмову, документальну форму, відрізняються специфічним характером

містяться в нормативно-правових актах; суб’єктів;

їхнє виконання забезпечується примусовою відрізняються особливостями структури.

силою держави.
 за формою
закріпленн
я бажаної
поведінки
суб’єктів
за змістом за юридичною
силою

КЛАСИФІКАЦІЯ
НОРМ
КОНСТИТУЦІЙНОГО
ПРАВА
за за
територіє характером
ю дії приписів
за призначенням
в механізмі
правового
регулювання

ВИДИ КОНСТИТУЦІЙНО-
ПРАВОВИХ ІНСТИТУТІВ

Загальні: Головні: Початкові:

- мають - в межах загальних - в межах головних
комплексний інститутів інститутів об’єднують
характер; об’єднують невелику частину
- становлять значні правові норми, що конституційно-
масиви правових норм, регулюють певні правових норм, що
які регулюють великі групи однорідних регулюють окрему
сфери (або кілька сфер) суспільних відносин; групу суспільних
суспільних відносин; - виступають відносин.
- об’єднують норми, що структурними
можуть суттєво підрозділами загальних
відрізнятися між собою інститутів;
як за предметом, так і за - мають більш вузьку
характером впливу на предметну і
суспільні відносини. функціональну
спеціалізацію.
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ – суспільні відносини,
які урегульовано нормою конституційного права і змістом яких є
юридичний зв’язок між суб’єктами у формі взаємних прав і
обов’язків, передбачених даною правовою нормою.

 мають свій особливий зміст: виникають в

особливій сфері відносин, які складають предмет
конституційного права;

особливост
і  їм властивий особливий суб’єктний склад
та велика різноманітність видів, які породжують
багатошарові юридичні зв’язки між суб’єктами;

 не усі види норм конституційного права

породжують конкретні державно-правові
відносини.

ВИДИ КОНСТИТУЦІЙНО-
ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

ЗАГАЛЬНІ КОНСТИТУЦІЙНО – КОНКРЕТНІ

не визначені конкретні ПРАВОВІ СТАНИ
суб’єкти, їхні права й конкретні суб’єкти
обов’язки визначені, але їхні
права й обов’язки чітко
не встановлені
чітко визначені
суб’єкти, їхні взаємні
права та обов’язки
 СУБ’ЄКТИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН - особи,
спільноти (колективи) людей, органи, організації тощо, які згідно з
приписами конституційно-правових норм є носіями суб’єктивних
юридичних прав і обов’язків.

ОБ’ЄКТИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН — явища, матеріальна

чи нематеріальна (духовна) реальність, із приводу якої виникає
відповідне суспільне відношення, що регулюється конституційно-
правовою нормою.

СУБ’ЄКТИ КОНСТИТУЦІЙНО-
ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

народ адміністративно-територіальні
одиниці

нація органи місцевого самоврядування

держава політичні партіїі та інші суспільні

об’єднання громадян

органи державної влади збори громадян

депутати представницьких органів окремі громадяни тощо.

 Конституція
України
Закони України,
Нормативні
міжнародні
укази
договори
Президента
України
України

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА
КОНСТИТУЦІЙНОГО
ПРАВА УКРАЇНИ

Нормативні
Акти місцевого
постанови
самоврядування
Кабінету
Міністрів
України Нормативно-
правові акти ВР
АРК і Ради
міністрів АРК

ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА

КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Рішення Конституційного Акти колишніх СРСР та

Суду України УРСР
ПРЕДМЕТ НАУКИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

становлення та розвиток конституційно-

правових інститутів

суспільні відносини, що регулюються

конституційно-правовими нормами
вивчає
конституційно - правові норми

практику реалізації конституційно-правових

норм

джерела галузі конституційного права

формально-
юридичний

порівняльно- історичний
правовий

МЕТОДИ НАУКИ
КОНСТИТУЦІЙНО ГО
ПРАВА

системний статистичний

конкретно-
соціологічний
тощо.