Система права

ПІДГОТУВАВ
СТУДЕНТ ГРУПИ ПР-15
КАЧЕМБА МАКСИМ
Поняття та структура системи права
 Систе́ма пра́ва — це сукупність чинних принципів і норм права, якій притаманні єдність, узгодженість, диференціація (поділ) і
згрупованість норм у відносно самостійні структурні утворення (інститути, галузі та підгалузі права).
 Ознаки системи права
 1) є функціональною системою, бо її виникнення, існування і розвиток обумовлені усвідомленими загальнолюдськими
потребами в урегульованості та впорядкованості суспільного життя.

 2) є інституціональним втіленням. Це означає, що системно організовані юридичні норми містяться в джерелах права, які
надають йому чіткої інституціональної побудови.

 3) обумовленість реально існуючою системою суспільних відносин.

 4) має стабільний і водночас динамічний характер,таким чином забезпечуючи суспільству збереження, стабілізацію його
головних відносин.

 5) структурна багатоманітність. Це означає, що система права складається з неоднакових за змістом й обсягом структурних
елементів, які логічно розташовують нормативний матеріал.

 6) пов'язана як прямо, так і опосередковано з діяльністю держави, її органів.

Предмет правового регулювання є умовним виділенням певної сукупності суспільних відносин, якісно однорідні. Це дозволяє
узагальнити норми права, які регулюють коло суспільних відносин.
Приватне і публічне право

 Публічне право – це підсистема права, яка складається з норм, що

регулюють відносини, пов'язані зі здійсненням функцій публічної влади у
сфері реалізації інтересів держави і місцевого самоврядування за допомогою
імперативного методу правового регулювання.
 Приватне право – це підсистема права, яка складається з норм, що
регулюють відносини, не пов'язані зі здійсненням функцій публічної влади у
сфері реалізації приватних інтересів, за допомогою диспозитивного методу.
Співвідношення національного та
міжнародного права
 Національне та міжнародне право дуже тісно пов'язані та знаходяться в
постійній взаємодії. Загалом, дане співвідношення проявляється таким
чином: Міжнародне право стає частиною національного права шляхом
спільного розвитку цих структур в правовій системі окремої держави.
Поняття та класифікація галузей права

 Найбільш великим елементом системи права є галузь права.

 Галузь права — відносно самостійна сукупність юридичних норм, що регулює
якісно однорідну сферу (рід) суспільних відносин специ­фічним методом
правового регулювання.
 Галузі права розрізняються між собою цілим набором лише їм вла­стивих
ознак: прийомами регулювання, принципами, формуванням дис­позицій (прав і
обов'язків), умовами їх реалізації, своєрідністю санкцій. Вони різні за обсягом,
за кількістю інститутів, що їх складають. Кожна і них має лише їй
властивий режим правового регулювання (сукуп­ність використовуваних
специфічних юридичних засобів), котрим забезпечується ефективність дії як
галузі в цілому, так і утворених у її складі підгалузей і інститутів права. Галузі
права відносно самостійні, стійкі й автономні у своєму функціонуванні.
За фундаментальністю норм, сконцентрованих у галузях
права, їх можна поділити на:
Базові (фундаментальні) Спеціальні (конкретизуючі)
— містять вихідні норми — містять норми права, які регулю­
права, які регулюють первинні ють сфери суспільних відносин, що
суспіль­ні відносини, що по­в'язані з первинними
представляють особливу суспільними від­носинами,
значущість для інших галузей деталізують і підсилюють1 дію
права і використовуються певних норм основних галузей пра­
ними (конституційне, ва (трудове, сімейне, земельне,
цивільне, адміністративне, кримі­нально-виконавче, фінансове
кримінальне) та ін.)
 Система галузей права України.

Основними галузями сучасного права України є:

 Конституційне право
 Адміністративне право
 Цивільне право
 Кримінальне право
 Трудове право
 Сімейне право
 Фінансове право
 Земельне право
Наведений перелік галузей права України не є вичерпним, існу­ють й інші галузі права.
 Конституційне право — це сукупність правових норм, які регулюють
становище людини в суспільстві і державі, принципи суспільного і політичного
ладу, організацію і діяльність системи органів держави і органів місцевого
самоврядування. В системі суспільних відносин, які становлять предмет цієї
галузі, головне місце посідають відносини між людиною, суспільством і
державою. Саме вони визначають устрій держави і її функціонування. Природа
цих відносин обумовлює і методи регулювання. Домінуючим методом є
імперативний. Норми конституційного права, які тісно пов'язані з владними
відносинами, мають зобов'язальний і заборонний характер; а ті, що пов'язані з
регулюванням статусу людини і громадянина, — переважно дозвільний
характер. Норми конституційного права є провідними щодо норм інших галузей
права, їх базовим нормативним матеріалом. Головним джерелом українського
конституційного права є Конституція України 1996 року, конституційні закони.
Інститут права: поняття, ознаки, класифікація.

 Інститут права - це законодавчо відокремлений комплекс

юридичних норм, що забезпечує цілісне регулювання даного
різновиду суспільних відносин.
 Виділяють наступні ознаки правового інституту: однорідність
фактичного змісту; юридична єдність (комплексність);
законодавча відособленість у вигляді розділів, глав і т. п.
Класифікація правових інститутів

Інститути права за сферою поширення (або за складом):

 галузеві (інститут спадкування);
 міжгалузеві (інститут відповідальності за екологічні правопорушення, інститут
приватної власності).
Інститути права за функціональною роллю:
 регулятивні (інститут міни);
 охоронні (інститут кримінальної відповідальності).
Інститути права за субординацією у правовому регулюванні:
 матеріальні (інститут підряду);
 процесуальні (інститут порушення кримінальної справи).
 Родинні інститути однієї й тієї самої галузі права утворюють підгалузі права.