Система права та її структурні елементи

Правознавство розрізняє поняття «правова система» та «система права».

Правова система включає всі правові явища даного суспільства, в т. ч. систему

права, систему законодавства, правовідносини, правосвідомість, правову культуру,
правопорядок, законність і т. д.

Система права – це внутрішня структура права певної держави, яка включає галузі,
інститути та норми права.

Основою поділу права на ці групи і в першу чергу – на галузі виступає предмет

правового регулювання та метод правового регулювання.

Предмет правового регулювання – це сукупність якісно однорідних суспільних

відносин, врегульованих правовими нормами (наприклад, майнові відносини,
відносини в сфері державного управління і т. д.).

Метод правового регулювання – це сукупність засобів і методів впливу права на

суспільні відносини.

Основним елементом системи права є галузь права.

Гапузь права – це сукупність правових норм, що становлять самостійну частину

системи права та регулюють якісно однорідну сферу суспільних відносин своїм
особливим методом.

Інститут права – це група норм певної галузі чи підгалузі права, яка регулює
один конкретний вид суспільних відносин. Наприклад, інститут власності у
цивільному праві. Інститути права бувають внутрігалузеві (всі норми належать
до однієї галузі) та міжгалузеві (містять норми, що належать до різних галузей).

Система права — це комплекс взаємопов'язаних і взаємодіючих чинних юридичних

норм певної держави.

Існує кілька класифікацій системи права:

1. за призначенням виділяють матеріальне і процесуальне право. Норми

матеріального права безпосередньо регулюють суспільні відносини (наприклад,
цивільне право, кримінальне право), тоді як норми процесуального права
встановлюють порядок застосування норм матеріального права (наприклад,
цивільно-процесуальне право, кримінально-процесуальне право).

2. за характером регульованих відносин — приватне і публічне право.

3. за формою права — звичаєве, прецедентне, договірне і статутне (інша назва

право законів, кодифіковане, декретне право) право.

Отже, структура системи права — це об'єктивно зумовлена внутрішня організація

права певної держави, яка полягає в єдності й погодженості всіх юридичних норм
держави та в їхньому розподілі за галузями та інститутами права.
Основними елементами структури системи права є 1) правові (юридичні) норми, 2)
інститути права, 3) галузі права.

Система законодавства — це система всіх упорядкованих певним чином

нормативно-правових актів даної держави.

Структура системи законодавства — це комплекс взаємопов'язаних і взаємодіючих

чинних нормативно-правових приписів, що вміщені в нормативно-правових актах,
який виражається в їхній єдності й узгодженості, а також у розподілі за галузями,
інститутами та іншими групами законодавства.

Структура системи законодавства має два основних різновиди:

1. горизонтальна, тобто галузева (розподіл НПА за предметом правового

регулювання);

2. вертикальна, тобто субординаційна або ієрархічна (розподіл НПА за певними

групами залежно від юридичної сили (закони і підзаконні НПА).

Крім того, у федеративних державах система законодавства структурується

на законодавство суб’єктів федерації та федеральне законодавство.

Cистема права і система законодавства співвідносяться, як зміст і форма його

виразу.

Право і законодавство тісно взаємопов'язані, але не тотожні правові явища.

Відмінність між системою права і системою законодавства полягає:

1. Первинним елементом системи права є правова норма, а системи законодавства

— нормативно-правовий припис.

2. Система права формується об'єктивно, а система законодавства є результатом

цілеспрямованої діяльності певних суб'єктів і тому залежить також від інтересів
держави, потреб юридичної практики, рівня розвитку юридичної науки, законодавчої
техніки.

3. Система права має тільки галузеву структуру, а система законодавства крім

галузевої ще й ієрархічну, а у федеративних державах і федеративну структуру.

4. Галузі законодавства не завжди співпадають з галузями права. Можливі три

варіанти: 1) галузь права є, а галузі законодавства немає (фінансове право, право
соціального забезпечення). Такі галузі не кодифіковані, а діючі у цій сфері
нормативний матеріал розкиданий по різних НПА, що потребує систематизації. 2)
галузь законодавства існує без галузі права (митне законодавство). 3) ідеальний
варіант, коли галузь законодавства співпадає з галуззю права (трудове, цивільне,
кримінальне право).

5. Норми галузі права відрізняються високим ступенем однорідності, оскільки

розподіляються за предметом і методом правового регулювання. Галузі
законодавства виділяються тільки за предметом правового регулювання і не мають
єдиного методу.