Терміни: держава, форма державного правління, форма державного устрою, державно-правовий

режим, право, норма права, гіпотеза, диспозиція, санкція, джерела права, конституційне право,
цивільне право, сімейне право, трудове право, адміністративне право, кримінальне право,
екологічне право, інформаційне право, господарське право, міжнародне право.

1 Держава — це особлива організація політичної влади основної частини населення у соціально

неоднорідному суспільстві, за допомогою якої забезпечується його цілісність і безпека та
здійснюється керівництво суспільством в інтересах більшості її громадян.

2 Форма державного правління — це організація верховної державної влади, порядок її утворення

і діяльності, компетенція і взаємозв'язок її органів, а також їх взаємовідносини з народом.

3 Форма державного устрою — це спосіб територіального устрою держави, який визначає порядок
взаємодії центральної, регіональної та місцевої влад.

4 Державно–правовий режим - елемент форми держави, що характеризується як сукупність

певних методів здійснення державної влади.

5 Право – це єдина, юридично цілісна внутрішньо узгоджена система загальнообов'язкових норм

поведінки, встановлених чи санкціонованих державою з метою регулювання суспільних відносин.

6 Норма права - це загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене

або санкціоноване державою з метою регулювання суспільних відносин і забезпечення його
організаційною та примусовою діяльністю.

7 Гіпотеза — частина норми права, яка описує умови, обставини, з настанням яких можна чи
необхідно здійснювати правило, передбачене диспозицією.

8 Диспозиція — частина норми, яка описує суб'єктивні права та юридичні обов'язки особи, яка
знаходиться в певній нормативно-регламентованій ситуації;

9 Санкція — частина норми права, яка описує юридичні наслідки виконання чи невиконання
правила поведінки, передбаченого диспозицією.

10 Джерела права — це вихідні від держави чи визнані нею офіційно-документальні форми

вираження і закріплення норм права, які мають юридичне загальнообов'язкове значення.

11 Конституційне право – це провідна галузь національного права України, норми якої визначають
і регулюють політичні та інші найважливіші суспільні відносини в економічній, соціальній,
культурній (духовній) та інших сферах життя і діяльності суспільства та держави.

12 Цивільне право - це сукупність цивільно-правових норм, закріплених у Цивільному кодексі

України, в інших законах та підзаконних нормативно-правових актах, які регулюють на засадах
юридичної рівності, диспозитивності майнові відносини товарно-грошового характеру, а також
особисті немайнові відносини (як пов’язані, так і не пов’язані з майновими відносинами) за участю
суб’єктів, які мають самостійний організаційно-правовий статусом, діють вільно і на свій розсуд
здійснюють свої права, вступають у правовідносини, а також несуть цивільно-правову
відповідальність за винну протиправну поведінку перед потерпілим за допущене порушення.

13 Сімейне право – це одна з галузей права, що регулює особисті немайнові і майнові відносини
між членами сім’ї: подружжям, батьками і дітьми (усиновлювачами і усиновленими), а також у
визначених законом випадках і межах – між іншими родичами та іншими особами.

14 Трудове право - це система правових норм, що регулюють сукупність відносин суспільної

організації праці на підприємствах, в установах, організаціях на підставі поєднання суспільних,
колективних і особистих інтересів трудівників.
15 Адміністративне право — це система правових норм, які регулюють суспільні відносини
управлінського характеру, що виникають у сфері державно-управлінської діяльності органів
виконавчої влади.

16 Кримінальне право — це система правових норм, які визначають основи і принципи

кримінальної відповідальності, а також встановлюють належність суспільної дії до злочинної, а
також ступінь покарання особи, яка його вчинила.

17 Екологічне право — відносно молода але швидко прогресуюча галузь правничої науки,
покликана законодавчо забезпечити природокористування та права людини на сприятливе
довкілля.

18 Інформаційне право - комплексна галузь права, множина правових норм, що визначає суспільні
відносини стосовно інформації, як суспільного ресурсу, функціюванням інформаційних систем з
метою забезпечення задоволення потреб, інтересів людини, громадянина, соціальних спільнот,
суспільства, держави, міжнародного співтовариства.

19 Господарське право – це кодифікована система нормативних актів, основними джерелами якої

є закони, підзаконні акти, а також судовий прецендент.

20 Міжнародне право - це система юридичних принципів і норм договірного і звичаєвого

характеру, які виникають унаслідок погодження між державою та іншими суб'єктами
міжнародного співтовариства і регулює відносини з метою мирного співіснування.