2. Поняття, основні ознаки і структура системи права 3. Публічне і приватне право 4. Галузь права. Характеристика основних галузей права 5. Інститут і підгалузь права Поняття і структура правової системи
Правова система — це один із різновидів соціальних систем. Історично склалося так, що
у кожній країні діють свої правові звичаї, традиції, законодавство, юрисдикційні органи, сформувалися особливості правового менталітету, правової культури, що й об'єднується загальним поняттям «правова система». Правова система — поняття складне і багатопланове, вона містить у собі цілий комплекс компонентів, справляє нормативно-організаційний вплив на суспільні відносини. Отже, правова система — це сукупність внутрішньо узгоджених, взаємопов'язаних, соціально-однорідних юридичних засобів, за допомогою яких держава здійснює необхідний нормативно-організуючий вплив на суспільні відносини (закріплення, регулювання, охорона, захист). Структура правової системи — це стійка єдність елементів правової системи, їх зв'язків, цілісності, зв'язків елементів із цілим. Як елементи правової системи виділяють: 1. Право як сукупність створених і охоронюваних державою норм. 2. Законодавство як форму вираження цих норм (нормативних актів). 3. Правові установи, які здійснюють правову політику держави. 4. Судову та іншу юридичну практику. 5. Механізм правового регулювання. 6. Правореалізаційний процес (включаючи акти застосування і тлумачення). 7. Права, свободи і обов'язки громадян (право в суб'єктивному значенні). 8. Систему утворених та функціонуючих у суспільстві правовідносин. 9. Законність і правопорядок. 10. Правову ідеологію (правосвідомість, юридичні доктрини та теорії, правову культуру тощо). 11. Суб'єкти права (індивідуальні і колективні). 12. Системні зв'язки, які забезпечують єдність, цілісність та стабільність системи. 13. Інші правові явища (юридичну відповідальність, правосуб'єктність, правовий статус, законні інтереси тощо), які утворюють начебто «інфраструктуру правової системи». 2. Поняття, основні ознаки і структура системи права Система права — це об'єктивно обумовлена системою суспільних відносин внутрішня структура права, яка складається з взаємозалежних норм, логічно розподілених за галузями, підгалузями та інститутами. На відміну від правової системи система права — правова категорія, яка означає внутрішню будову, внутрішню структуру права будь-якої країни. Вона виражається через розподіл і побудову нормативного матеріалу, за допомогою якого її різні блоки (частини) постають у єдності. Ознаки системи права: — це обумовлена об'єктивним розвитком суспільних відносин внутрішня структура права; — дієвий нормативний регулятор, здатний здійснювати багатосторонній вплив на суспільні відносини; — зміст характеризується цілісністю й структурованістю взаємопов'язаних між собою норм права, поділених за інститутами, підгалузями та галузями права; — норми права взаємоузгоджені між собою, знаходяться у відносинах внутрішнього підпорядкування та взаємовпливу. Структурні елементи системи права: - норми права; - інститути права; - підгалузі права; - галузі права. Норма права — «цеглинка» системи права, первинний компонент, із якого складаються інститути і галузі права. Не може існувати норма права, яка не входила б до певного інституту і галузі права. Галузь права є найбільшим елементом серед тих, з яких складається система права. 3. Публічне і приватне право
Публічне право - підсистема права, що регулює державні, міждержавні та суспільні
відносини. Приватне право - підсистема права, що регулює майново-вартісні відносини і особисті немайнові відносини, які виникають із приводу духовних благ і пов'язані з особистістю 'їх учасників. Критерії віднесення норм до приватного та публічного права: 1) інтерес (публічний, державний інтерес — галузь публічного права, приватний — галузь приватного права); 2) предмет правового регулювання (приватному праву властиві норми, які регулюють майнові відносини, публічному — немайнові); 3) метод правового регулювання (у публічному праві — метод субординації, у приватному — координації); 4) суб'єктний склад (публічне право регулює відносини приватних осіб із державою або між державними органами, приватне — приватних осіб між собою). 4. Галузь права. Характеристика основних галузей права Галузь права — це складовий елемент системи права, відносно самостійна сукупність юридичних норм, що регулюють якісно однорідну сферу суспільних відносин. Предмет правового регулювання — це фактичні суспільні відносини, пов'язані з реалізацією прав і обов'язків суб'єктів, та потребуючі правового впливу. Метод правового регулювання — це сукупність прийомів і способів, за допомогою яких здійснюється вплив на поведінку суб'єктів суспільних відносин для забезпечення правопорядку (відповідає на питання: яким саме чином здійснюється регулюючий вплив в сфері, що є предметом впливу). Галузі права поділяють на:
1. Профілюючі (фундаментальні) — первинні за характером, займають центральне
місце у системі права, оскільки втілюють вихідні юридичні режими у системі права та первинні юридичні засоби; до них належить: конституційне, адміністративне, цивільне та кримінальне, цивільно-процесуальне, кримінально-процесуальне право. 2. Спеціальні — формуються відповідно з профілюючими і функціонують на основі власних суспільних відносин (трудове, сімейне, земельне, гірниче, водне, лісове, право соціального забезпечення тощо). 3. Комплексні — регулюють суспільні відносини у цілих сферах державного і громадського життя, використовуючи юридичні режими профілюючих та спеціальних галузей, у поєднанні та взаємодії. 5. Інститут і підгалузь права
Інститут права — це сукупність відокремлених, взаємопов'язаних правових норм, що
утворюють частину галузі права та регулюють певну сторону однорідних суспільних відносин. У теорії права існує певна класифікація інститутів права: 1) загальні — ті, що формулюють загальні принципи та положення (з них створюються загальні частини кодифікованих нормативно-правових актів); 2) змішані — ті, що створюються на межі галузей права (наприклад, інститут спільної власності подружжя існує на межі цивільного і сімейного права); 3) комплексні — ті, що є складовими елементами комплексних галузей права. Підгалузь права — є складовим елементом системи права і являє собою сукупність правових інститутів, які регулюють взаємопов'язані однорідні відносини у межах однієї галузі.