Тема 6.

ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПШЬСТВО, СОЦІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ТА IT

1. Соціальне управління, правове регулювання та правовідносини в

інформаційному
2. IT-право та інтерактивне громадянське суспільство
3. Соціальні мережі
4. IT та волонтерський pyx

1. Соціальне управління, правове регулювання та правовідносини в

інформаційному

Інформаиій не суспільство
- це складова громадянського суспільства, що функціонуе в рамках единого i
нформаці йно-комуні каці йного простору, в якому домі нують нові технологі чні уклади,
котрі базуються на масовому використанні перспективних інформаці йних технологі й,
засобі в комп’ютерної техніки i телекомуні каці й, створено якісно новий ринок знань та
інформації як визначальних чинників виробництва i нформаці йних pecypci в та
трансформації ïx у реальні ресурси соціально-економічного розвитку, а тако›к задоволення
потреб суспілвства i окремої людини в інформаці йних продуктах, послугах тощо.
3 практичних міркувань можна обмежуватись стислим визначенням інформаці
йного суспільства як фази еволюці йного розвитку цивілізації, в якій i нформація i знання
продукуються за допомогою інформаційних i комунікаці йних технологій в сдиному
інформаці йному просторі.
Характеристику cot faiьнoгo упf›ав.lіння доцільно почати зі з’ясування того, що
маеться на увазі під «регулюванням» (a6o ж «впорядкуванням»), як таким. Адже від
того, що ми вкладасмо в поняття
«регулювання›, залежить розумі ння можливості правового вппиву на правомірну
поведі нку приватних осіб, визначення cy6’екта, котрий може зді йснюватися такий вплив:
держава, фігуранти держави, самоврядні органи, інші суб’екти публічного права
тощо.
Одним з видів cot іального peгy. ювання е правове регу.sювання, предметом якого
виступають суспільні відносини, впорядкування яких неможливе без використання
норм права. Враховуючи це,
«правове регулювання» можна визначити як один із основних засобі в державного впливу
на суспільні відносини з метою їхнього упорядкування в інтересах людини,
суспільства i держави.
Елементами механізму пf›авового f›erулювання с :
1) норми права, зафі ксовані в законах та i нших правових актах, якими визначаеться
модель можливої та необхідної поведі нки cy6 ектів суспільних відносин;
2)юридичні факти;
3) власне правовідносини,
4) акти реалізації прав та обов’язкі в cy6’сктів суспільних відносин, тобто дії цих
cy6’скті в у межах приписі в відповідних правових норм;
 5) правові санкції щодо порушникі в норм права.
Оскільки метою правового регулювання е впорядкування суспільних (тобто,
соціальних) відносин, то йдеться про «соціальне регулювання» a6o ›к «соціальне
управління», котре може бути визначене як вплив на суспільство i окремі його ланки
(члені в суспільства та їхні об’еднання) з метою впорядкування суспільних відносин,
сбережения якісної специфі ки, вдосконалення та розвитку
Наголосимо на діалектичні й сдності cy6’сктивних та об’сктивних чинників,
котрі зумовлюють потребу в соціальному регулюванні
Суб’єктивний чинник соціального регулювання
- це прагнення колективі в i окремих особистостей втілити цінності, які вони
визнають i яких прагнуть) у процесі функці онування соціальної системи.
Об’єктивним чинником
є те, що суспільству, яке за своїм характером с системним об’сктом, властива
органічна тенденція впорядковувати свос існування. Така тенденція с об’сктивним
процесом
i в кінцевому підсумку не залежить від волі людей, хоча, звісно, вони можуть впливати
на вибір тісї чи i ншої форми впорядкування суспільного життя (наприклад, на
встановлення форми держави, правових норм тощо).
Таким чином, впорядкування буття суспільства - це об’ективна його потреба,
але досягаеться ця мета за допомогою i в результаті взаемодії різноманітних об’сктивних
та cy6’сктивних факторі в, впливу елементі в системи один на одне. Внаслідок такого
впливу i взаемодії вся система в ці лому i кожен ïï елемент, зокрема, в певних умовах часу
i простору існують найбільш оптимальним чином, що дозволяс говорити про певне
саморегулювання суспільства a6o, у кожному разі, про існування такої тенденції
Разом із тим, наявність певної тенденції суспільства до саморегуляції ще не дас
підстав стверджувати, що закони функці онування та розвитку суспільства реалізуються
автоматично.
Звідси випливае, що соціальне регулювання е предметом свідомої діяльності
людей, яка грунтуеться на існуючих об’ективних законах та, разом із тим, враховуе
їхні бажання
Засобами соціального регулювання є
: надання права робити щось; покладення обов’язку вчиняти певні дії; заборона
вчиняти певні дії; застосування засобі в соціального примусу та i нших заходів впливу до
порушникі в встановлених правил. Ці основні способи соціального регулювання
доповнюються допомі жними: рекомендаціями, як те чи інше робити чи не робити;
заохоченням, тобто заходами морального i матеріального стимулювання за виконання
чи невиконання якихось дій.
Сукупність завдань соціального регулювання вирі шуеться шляхом узгодження
i нтересі в
публічних (державних), колективних та приватних. У випадках неефективності
соціального регулювання суперечності між цими i нтересами можуть поглиблюватись у
зв’язку, наприклад, зі зміною характеру політичних, культурних та економічних відносин,
змі ни умов господарювання, побутового життя тощо
Результатом правового регулювання с виникнення правовідносин, котрі за сутністю
с правовим зв’язком між суб’ектами правового впливу.
Класифікуючи правовідносtіни за різними підставами, ïx можна поділити на:
1) відносини приватного та публі чного права,
2) галузеві правовідносини: конституці йно-правові, цивільно-правові, адмі
ністративно-правові, карно-правові тощо,
3) відносини регулятивні та охоронні,
4) відносини матеріальні та процесуальні,
5) відносини правозастосовчі та правотворчі (правостворюючі).
При цьому базовим с поділ правовідносин на ті, що виникають у галузі
приватного права, i ті, що виникають у галузі публі чного права. Значения такої класифі
кації полягас в тому, що у залежності від того, чи с відносини публічно-правовими чи
приватноправовими, визначаеться їхній зв’язок з певною галуззю національного права, а
відтак, якими с їхні властивості . Отже, при аналізі правовідносин, що складаютвся у IT-
сфері, у першу чергу, мають бути визначені властивості правовідносин з урахуванням ïx
нього існування у контексті дихотомії «приватне право - публічне право».
Крім того, беремо до уваги ту обставину, що, зазвичай, правовідносини у IT-
сфері за своею сутністю е регулятивними, котрі, у свою чергу, е частиною дихотомії
«регулятивні правовідносини - охоронні правовідносини». Критеріями поділу у цвому
випадку с врахування функцій та завдань, властивих галузі права, в межах якої
виникають певні правовідносини. Із врахуванням цих чинників, згадані види
правовідносин можна охарактеризувати наступним чином
регулятивні правовідносини—
це правовідносини, через які здійснюеться безпосередне правове регулювання
(впорядкування) суспільного життя - встановлення юридичних прав та обов’язків
тощо;
охоронні правовідносини
- це правові відносини, які «оформлюють» кримінальну, адміністративну та інші види
юридичної відповідальності, забезпечують застосування інших юридичних санкцій
тощо.
Відповідно до того, чи е правовідносини регулятивними чи охоронними,
визначаються підстави їхнього виникнення: перші виникають з правомірних дій
cy6’екті в, дpyri - с наслідком протиправних дій i пов’язані з застосуванням державного
примусу
У звичайних умовах функціонування IT-сфери внаслідок правового
регулювання (впорядкування) відносин, які до неї належать, виникають регулятивні
цивільні правовідносини, котрі с засобом i результатом coiyia. ьного peгy. ювання. У зв’язку
з цим виникае необхідність розмежування регулятивних цивільних правовідносин та
регулятивних адмі ністративно-правових відносин, з якими пов’язують виконання
управлінських функці й державою та ïï фі гурантами.
Порівнюючи ці види правовідносин, передусі м, слід звернути увагу на таку
характер ну рису, властиву для всіх публічних правовідносин взагалі, як те, що вони е
свого роду «первинними» стосовно суспільних (владних) відносин Правові відношення
у галузі публі чного права взагалі, а отже i в галузі адмі ністративного права, що с
головним проявом права публі чного на рівні національному, виникають, змі нюються та
припиняються тільки на підставі (за умови наявності) правових норм, що містяться в актах
законодавства, котрі безпосередньо породжують правові відношення i реалізуються через
них. Між цими явищами (нормою, що встановлена актом адмі ністративного
законодавства, та адмі ністративно-правовими відносинами) існус причинний зв’язок
Саме у публічних, зокрема, адміністративно-правових відносинах досягаствся
мета правової норми, проявляеться ïï реальна сила та ефективність.

IT-право та інтерактивне громадянське суспільство

Розглядаючи «IT-право» як концепт, i манентно властивий сучасному пості

ндустріальному (i нформаці йному) суспільству, не можна залишити поза увагою його cni
ввідношення з i ншим популярним концептом - «громадянське суспільство», розбудова
якого в Україні у сучасних умовах набула значения одного з реальних чинникі в виходу
зі складної ситуації, що склалася
Основу громадянського суспільства становлять право-свідомі громадяни та ïx
добровільні об’еднання, існування яких регулюе не політична влада, а
самоуправління, вільне волевиявлення громадян i правовий закон. Громадянське
суспільство мае складну i плинну структуру: це комплекс соціальних rpyп, приватних
осіб, їхніх асоціаці й та i нституці й (ci м’я, школа, церква, добровільні об’еднання, клуб и,
спілки, громадсвкі організації, рухи, політичні партії), взасмодія яких регулюсться правом
Сутніств громадянсвкого суспільства полягас в тому, що воно с результатом
узгодження i нтересі в та відносин, які формуються між приватними особами i
створеними ними об’еднаннями, котрі існують та діють в умовах ринку.
Громадянське суспільство характеризуеться тим, що воно
: 1) є результатом договору (консенсусу) між приватними особами,
2) виникас та існус на підгрунті лібералізму,
3) існус в умовах розвиненого цивілізованого ринку,
4) притримуеться формули свободи, вираженої як соціальні імперативи демократії,
5) мас основою взаемин між людьми активність демократичного i ліберального
характеру,
6) розглядасться, передусі м, як феномен поведінковий та i нституціональний;
7) не е об’сктом державного управлі ння, претендуючи, натомість, на забезпечення
державою умов його функціонування та життедіяльності
Можна погодитися з розумінням громадянського суспільства як цілісної сфери
громадського життя, відносно самості йної від державних i нституцій i механізму
державної влади. Громадянське суспільство - це уні кальна система взаемодії суспільних
i ндивіді в, соціальних rpyп, верств i прошаркі в, що збалансовус вектори своїх
складових, виявляючи pi внодіючу безлічі індивідуальних i
групових прагнень та споді вань. Громадський лад своїм функціонуванням об активно
відтворюс суспільні i мперативи політичні й системі, одночасно зумовлюючи становлення
таких державних форм, які були 6 спроможні адекватно реагувати на об’сктивні i
нтереси суспільства.
В умовах становлення та розвитку i нформаці йного суспільства громадянське
суспільство набувае нових рис, зумовлених тим, що важливу роль відіграють інформаці
йно- комуні каці йні технології, які дозволяють збирати, обробляти, отримувати та
передавали i нформацію на локальному, загальнодержавному та міжнародному рівнях.
Провідне місце серед таких технологій посідас Інтернет
- глобальна телекомуні каційна мережа, яка з’явилася у 1969 р. i активно розвивасться,
починаючи з 80-x років XX ст. Основною метою Інтернет мае поширення i нформації
серед користувачі в, обмі н такою i нформаціею. Він с уні кальним засобом комуні кації,
що не знас часових i просторових меж, оскільки обмін інформаціею відбуваеться
блискавично i незалежно від відстані i кордоні в. Всесвітня мережа у своему розвитку
пройшла три етапи
Перший етап пов’язують з Web 1.0., функціонально обмеженою наданням
користувачам можливостей читати інформацію i купувати речі
Настання другого етапу (Web 2.0) припадае на початок 2000-x рокі в, коли завдяки
розвитку IT з’явилися білвш потужні веб-сайти i більш наді йні веб-інфраструктури, що
дозволило користувачам не лише споживати i нформацію з Інтернету, але й публі кувати
ïï. На цьому етапі Мережа стала чимось більшим, ніж гігантський торговий центр i
онлайн- енциклопедія, перетворившись на місце, де люди могли вчиняти різноманітні
дії
3 цим етапом можна пов’язувати формування i нтерактивного громадянського
суспілвства, під яким розуміемо систему взасмодії вільних громадян та ïx
добровільних об’еднань за допомогою Інтернету, у якому i нформація с головним
чинником соціалізації, з метою формування механізму реалізації та захисту основних прав
i свобод людини, задоволення i ндивідуальних та групових прагнень i споді вань,
впливу на владні державні i нституції, напрямок державного розвитку в цілому.
Яскравим прикладом прояву інтерактивного громадянського суспільства, що
формусться у глобальних масштабах, можна вважати Avaaz - pyx, котрий за
допомогою Інтернету об’еднуе небайдужих людей, працюючи 17 мовами у 193
країнах, вважаючи свосю демократичною місіею
«подолання дистанції між світом, у якому ми живемо, i світом, у якому хотілося 6
жити більшості людей». На його рахунку мобілізація широкої підтримки кліматичних
акці й, що спонукали до Паризької клі матичної угоди; відстоювання безкоштовного i
відкритого Інтернету; рятування бджіл від пестициді в; акції за порятунку океану від
пластика та ін. Особливістю цього та інших pyxiв е те, що об’еднання користувачів
Інтернет у цьому випадку не мас пості йного характеру. «Інтерактивність» с проявом
мобілізації, активізації частини суспільства для вирі шення певних завдань, висловлювання
позиції з певного приводу, підтримки певних громадських i ні ціатив. Будь- хто з
учасникі в pyxy Avaaz (при тому, що членства у pyci, як такого, тут немае, а отже це
мотке бути, практично, кожен, навіть, неофіт) мае можливість запропонувати підтримати
i ніціативу стосовно вирі шення важливої, на його думку, суспільної проблеми: підписати
петицію, звернену до міжнародної організації, органі в влади певної країни; зібрати
кошти для матеріальної допомоги тощо.

3. Соціальні мережі

Новий етап розвитку громадянського суспільства інформаційної доби

(інтерактивного громадянського суспільства) пов’язаний з появою соціальної мережі
на основі платформи Facebook, завдяки якій люди отримали можливість обговорювати i
ділитися i нформаціею про дії. Завдяки Інтернету відбуваеться соціальна i нтеграція як
процес утворення взаемозв’язкі в між індивідами, групами, яскравим прикладом чого е
створення соціальних мереж, які набувають все більшого значення i охоплюють все
ширше коло учасників, стаючи невід’емною ознакою i нтерактивного громадянського
суспільства.
Соціальні мережі (social network)
- це соціальні структури, що утворюються окремими особами a6o організаціями
з метою обмі ну інформаціею, спілкування, комуні кацій. Таким чином, стрімкий
розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних технологій створюе таку ознаку
диференціації суспільства, як ознака комунікативна. За допомогою комунікації
суспільство може визначити себе, інформувати себе про власні інтелектуальні
комунікації, піддавати i нформацію сумніву, відхиляти ii, нормувати комунікації як
допустимі чи неприпустимі тощо.
Цікавим i перспектив ним с розширення соціальною мережею Facebook
можливостей сервісу Safety Check, котрий автоматично активусться у разі виникнення
кризових ситуацій, що постають перед ціею галуззю у громадянському суспільстві.
Разом із тим, на нього покладаються додаткові завдання впорядкування відносин
за участі члена такого суспільства (так званої, модульної людини) - забезпечення
можливості створення громадських організацій, їхньої діяльності та участі в них
особи; гарантування здійснення права громадської активності тощо
Що стосусться «IT-права» у спеціальному сенсі, яким е сукупність норм та правил,
що стосуються суто сфери IT- відносин, то у контексті буття громадянського
суспільства воно виконус «службову» роль, впорядковую чи інформаційно—
комунікаційні відносини; відносини створення та використання програмного
забезпечення; інтернет—відносини тощо.

IT та волонтерський pyx

Волонтерський pyx у загальному розумінні

— це той внесок, який робиться фізичними особами на засадах негірибуткової
діяльності, без заробітної платні, без гіросування по службі, для добробуту i
процвітання суспільства. Сьогодні феномен волонтерства характеризують як форму
громадянської участі в суспільно—корисних справах, спосіб колективної взасмодії й
ефективний механізм вирі шення актуальних проблем. Зміни основ них тенденцій
розвитку громадянського суспільства, пов’язанні зі зростанням його ролі в
різноманітних сферах — від просу вання реформ на державному i місцевому рівнях,
свропейської i нтеграції та розвитку електронного у ряду вання до надання
волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням,
правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду,
гіроведення антитерористичної огіерації, надання догіомоги внутрішньо
переміщеним особам
Розвиток IT дозволяе створювати нові технологі чні рішення та інструменти,
які сгірощують наше життя: як у виконанні простих завдань будь-то сплата
онлайн-послуг, чи збору коштів, так i у проведенні надзвичаино складних дій.
Зростання громадської активності вплинуло на розвиток волонтерства в IT—
сфері
У 2014 р. Україні довелося зіткнутися з величезними проблемами - останні й раз
ві йна на нашій території велася більше 70 років тому. Рівень технологій, постачання i
озброення армії на момент початку ATO був критично низький. Волонтери фактично
на «голому» ентузіазмі озброїли тисячі українських військових, нагодували i
розселили безлі ч переселенців i всіляко допомагають Україні переживати важкі часи.
Не залишилися осторонь i IT-фахівці, вони використали свої вміння i навички для
створення соціально корисних сервісів та проектів, нагіриклад волонтерська
гілатформа
«Наподний проект» https://www.peoplesproject.com
Відносини у сфері волонтерської діяльності регулюсться Конституцісю України,
Законом України «Про волонтерську діяльність», Законом України «Про благодійну
діяльність та благоді йні організації», низкою міжнародних договорів
У ст. 1 Закону України «Про волонтерську діяльність» визначено, що
волонтерська діяльність
— добровільна, безкорислива, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, зді
йснюсться волонтерами та волонтерськими організаціями шляхом надання
волонтерської допомоги.
Волонтерська діяльність в Україні здійснюсться за такими напрямами: надання
волонтерської допомоги з метою підтримки малозабезпечених, безробітних,
багатодітних, бездомних осіб, які
потребують соціальної реабілітації; зді йснення догляду за хворими, i нвалідами,
одинокими, людьми похилого віку та i ншими особами, які через свої фізичні, матеріальні
чи інші особливості потребують підтримки та допомоги; надання допомоги громадянам,
які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації техногенного або природного
характеру, дії особливого періоду, правових режимі в надзвичайного a6o воснного стану,
проведения антитерористичної операції, в резулвтаті соціальних конфлікті в, нещасних
випадкі в, а також жертвам злочині в, біженцям, внутрі шньо перемі щеним особам;
надання допомоги особам, які через свої фізичні a6o інші вади обмежені в реалізації
своїх прав i законних інтересі в; проведения заходів, пов’язаних з охороною
навколишнього середовища, збереженням культурной спадщини, історико-культурного
середовища, пам’яток історії та культури, місць поховання; сприяння проведенню
заходів національного та міжнародного значения, пов’язаних з організаці ею масових
спортивних, культур них та i нших видовищних i громадських заході в; надання
волонтерської допомоги для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного
a6o природного характеру; надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, i
ншим ві йськовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади
під час дії особливого періоду, правових режимі в надзвичайного або военного стану,
проведения антитерористичної операції; надання волонтерської допомоги за іншими
напрямами, що не заборонені законодавством.
Проаналізувавши напрямки зді йснення волонтерської діяльності, слід зазначити,
що IT- волонтери зді йснюють діяльність в ycix напрямках передбачених
законодавством.
3 початком активних ді й в зоні ATO спі вробітниками одніеї з українських
компанії- розробником iгop Win Interactive у вільний час було створено та запущено
безкоштовний додаток для мобільних пристроїв «Домедична допомога». У додатку
описані основні способ и надання першої домедичної допомоги пораненим на полі бою. А
запорізькі i харківсвкі розробники вирі шили всі кошти, отримані від продажу iгop,
направляти на допомогу армії. Завдяки IT-волонтерам був створений сайт «Герої ATO»
на якому зібрана інформаці я про поранених солдатів які потребують допомоги, а на сайті
«Схід-SOS» активісти допомагають біженцям з пошуком житла та роботи.
Була створена торгова платформа «Мурахи», на якій можна продавати i
купувати б/в-речі, а весь прибуток від правочину перераховусться на допомогу армії,
поранених i біженцям із зони ATO. Отримані кошти волонтери щомісяця
розподіляють між благодійними організаціями-партнерами в залежності від ïx потреб.
IT-волонтери активно протидіють poci йським 3MI які масово тиражують фейки.
Відсіяти правдиву інформацію від брехливої в мережі не просто. Завдяки волонтерам в
українському Інтернеті запрацювало відразу два проекти, які оголосили метою
перевіряти новини i факти зі 3MI та соцмереж добровільно допомогти громадським
a6o неприбутковим організаціям. Допомога мотке полягати в розробці дизайну
логотипу тіеї чи i ншої компанії, створенні сайту, проектуванні буклеті в, розробці додаткі
в для мобільної електроніки тощо. За свою участь члени спільноти отримають
відповідний запис в портфоліо i рекомендацію від вдячних «кліснті в›. При бажанні вони
можуть претендувати на невеликий гонорар a6o сувенір. Передбачаствся, що за
допомогою сайту «IT Толока» волонтери зможуть налагодити співпрацю зі студентами
технічних Виші в, wеЬ-студіями та РR-агентствами та залучити ïx до волонтерської
діяльності, що в майбутньому буде сприяти їм у працевлаштуванні
Юристи-волонтери створили сайт «ві йськради›, на якому безкоштовно надають
юридичні консультації учасникам ATO i ïx ci м’ям, а ще одна rpyпa «правових» ентузіастів
випустила додаток- довідник для «правильного» спілкування з полі цісю.
Останнім часом набули популярності різноманітні онлайн-послуги. Дні
пропетровська область першою в Україні перевела 80% найбільш актуальних
адміністративних послуг в електронний формат, на сьогодні цей показник складае 100%.
Жодної бюджетної копі йки не витрачено. Все це завдяки тісній cni впраці
облдержадмі ністрації та IT-волонтері в.
IT-Миколай - один із масштабних волонтерських IT- проекті в. Вже четвертий рік
поспіль на свято Миколая льві вська IT-спільнота та благоді йний фонд «Крила Надії»
організовують збір грошей
на медичне устаткування, яке рятус життя онкохворих дітей. А, наприклад, українсвкі
IT-компанії EPAM та Ciklum співпрацюють з Міжнародним благодійним фондом
«Таблеточки›, який допомагас дітям з онкологічними захворюваннями в Україні.
Отже прояв громадської активності вплинув на поширення волонтерства в ycix
сферах. Люди беруть на себе відповідальність за майбутнс країни, а інформаційні
технології допомагають їм у цвому

Питання для самоперевірки

Що таке суспільна свідомість. Напрями впливу на неї IT та IT- права.
2. Співвідношення понять «управління», «впорядкування» та «регулювання».
3. Cy6’сктивні та об’сктивні чинники соціального регулювання.
4. Співвідношення понять «соціальне управлі ння», «правове регулювання» та
«правовідносини»
5. Види правовідносин, що виникають у IT-сфері.
6. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
7. Що таке «i нтерактивне громадянське суспільство»?
8. Поняття i види соціальних мереж.
9. Проблеми, пов’язані з поширенням соціальних мереж.
10. Що таке волонтерство?
11. Значення IT для розвитку волонтерського pyxy в Україні