Звіт про проходження переддипломної практики в період з 27.12.

2021 по
14.01.2022 р.

студентки 4 курсу факультету журналістики Попряги Марина

За власним бажанням, місцем моєї переддипломної практики стала редакція

одеської газети «Вечерняя Одесса», яку очолює головний редактор Суслов Олег
Станіславович.

Журналістика – це практична спеціальність, навчитися якій, лише сидячи в

аудиторії й засвоюючи теоретичний курс, неможливо, тому наші навчальні плани
на всіх кваліфікаційних рівнях (бакалавра, спеціаліста і магістра) включають у себе
такий вид підготовки фахівців для масової інформаційної діяльності, як навчально-
виробнича практика. Переддипломна практика є невід’ємною складовою частиною
навчального процесу, що має на меті закріплення та поглиблення теоретичних
знань, набуття професійних навичок у межах майбутньої спеціальності,
нагромадження досвіду самостійної роботи.

Університет не дає нам зайвих знань, ніщо в його освіті не є таким, що не могло б
знайти безпосереднього використання в діяльності майбутнього спеціаліста. Але
особливий зв’язок виробнича практика як навчальна модель майбутньої
професійної діяльності журналіста має з циклом фундаментальних, професійно-
орієнтованих дисциплін та дисциплін спеціалізації. Саме вони дають нам
ґрунтовну підготовку для практичної масово-інформаційної діяльності. Особливо
дотичні до цього такі курси, як “Основи журналістики”, “Першооснови
журналістської творчості”, “Інформаційні жанри”, “Аналітичні жанри”,
“Художньопубліцистичні жанри”, “Журналістська майстерність”, “Організація
роботи редакції газети”, “Техніка оформлення газети”, “Правові основи діяльності
ЗМІ” та інші.

Мета практики:

1) закріпити в умовах, максимально наближених до професійної діяльності, набуті

в університеті теоретичні знання;
2) засвідчити саме їх необхідність для журналістської творчості, організаційної
діяльності, функціонування органу масової інформації як підприємства;

3) сформувати в студента як у майбутнього спеціаліста вміння і навички, необхідні

для плідної самостійної роботи в редакціях газет, на телебаченні і радіомовленні, в
інформаційних агентствах, службах зв’язків з громадськістю на посадах
кореспондента, відповідального секретаря, редактора, спеціаліста з PR;

4) виробити в студента як у майбутнього фахівця сталу звичку продовжувати

щоденне навчання в умовах практичної діяльності, засвоювати творчий та
організаторський досвід старших колег, вивчати традиції редакційного колективу,
форми і методи роботи кожного окремого кореспондента, редактора напряму,
головного редактора, роботи свої власні узагальнення й висновки і на підставі
цього шукати свій шлях у журналістиці;
5) дати студентові можливість апробувати свої творчі здібності та практично
виявити їх, написати журналістські твори під керівництвом досвідчених викладачів
університету й журналістів редакції, створити свою інформаційну мережу й
журналістське досьє, виявити ініціативу в плануванні номера і в його
підсумковому аналізі, у пошуку тем для газетних виступів і джерел інформації для
їх висвітлення, тобто зробити перші кроки по шляху формування 7 особи
висококласного спеціаліста в масово-інформаційній діяльності.

Під час практики я орієнтувалася на такі основні етапи:

• Ознайомитись із організацією роботи редакції газети;

• Відвідати об'єкти разом із закріпленими журналістами, взяти активну участь в

пошуку та обробці інформації;

• Ознайомитись із редакційним плануванням, основними етапами роботи над

газетною публікацією;

• Зібрати й узагальнити додатковий практичний матеріал для написання курсової

роботи, набути навичок проведення науково-дослідної роботи.
Під час проходження практики мені вдалося:

• Знайти та запропонувати актуальні теми для написання матеріалів;

• Опублікуватися у виданні;

• Ознайомитися із структурою редакції та процесом виходу газети;

Всі етапи проходження велися у щоденнику з переддипломної практики. Також у

цьому документі містяться відгуки та оцінка щодо проведеної роботи.

Безпосередня участь у створенні номера газети, теле- чи радіопередачі, інтернет-

блогів дає можливість студентові закріпити теоретичні знання, виявити їх у
практичній роботі, виробити потрібні навички і, таким чином, підготувати себе до
майбутньої трудової діяльності. Якщо практика – важливий елемент підготовки
будь-якого фахівця, то для майбутнього журналіста вона, через специфіку цієї
творчої професії, має особливе значення. Адже набуті за студентською лавою
теоретичні знання ніколи прямо не переростають у літературну майстерність, у
вміння цікаво, змістовно, яскраво й переконливо писати, на фаховому рівні
випустити газету, теле- чи радіопередачу, створити інтернет-сторінку, розробити
маркетинговий план, розмістити рекламу. Тільки ґрунтовні теоретичні знання,
поряд із державницькою позицією, здібностями, життєвим досвідом – вирішальна
передумова вироблення практичних навичок журналістської роботи, оволодіння
літературною майстерністю. Звичайно, навички редакційної та літературної роботи
з’являються у майбутніх журналістів ще в університеті. Цьому сприяють
лабораторні заняття з профілюючих дисциплін, участь студентів у підготовці та
випуску факультетської навчальної газети, теле- і радіопрограм, співробітництво як
позаштатних кореспондентів у газетах, на радіо і телебаченні. Однак лише на
практиці ми потрапляє в умови, максимально наближені до тих, у яких доведеться
працювати. Під безпосереднім керівництвом досвідчених працівників редакції, під
контролем викладачів факультету та з їхньою допомогою ми під час практики
робимо свої перші кроки як журналісти. Ми повинні були повністю виконувати
завдання, що передбачені у програмі, виконувати правила внутрішнього
розпорядку редакції, у якій він проходить практику, вивчати організацію роботи
редакції, науково осмислювати її, а також дотримуватися техніки безпеки,
відповідати за виконану роботу і її результати на рівні із штатними працівниками.
Прибувши на практику, студенти стають членами редакційного колективу і
зобов’язані дотримуватися розпорядку дня та вимог, які ставлять до всіх
працівників редакції. Ми повинні не тільки дбати про власні виступи у газеті, але
й виконувати багатоманітну організаторську роботу і в редакції, і там, де
перебуватимуть у редакційному відрядженні. Також ми мали написати визначену
кількість матеріалів відповідних жанрів. Ми виконували і перевиконували це
завдання. Тому треба дбати не стільки про те, щоб написати й опублікувати
якомога більше власних заміток, кореспонденцій, репортажів тощо (це, загалом,
схвалюють, бо свідчить про працьовитість студента), скільки про те, щоб ці
матеріали були написані на високому професійному рівні, вирізнялися самобутнім
стилем. Насамперед матеріали практики мають відповідати жанрам, які
передбачені у програмі. Звичайно, відповідно до конкретних умов та завдань
редакції, цілком можлива “компенсація” виступів в одних жанрах і одночасно в
інших (наприклад, в газеті немає можливості опублікувати огляд преси і студент
виступить з оглядом листів до редакції чи замість репортажу напише
кореспонденцію). “Кількісна” частина завдань практики дуже важлива, проте нею
програма не вичерпується. Ми повинні також вивчити структуру редакції, функції
відділів, роботу редакції з читачами, позаштатними авторами, брати в ній участь,
як і у випуску газети чи передачі в ефір відповідної радіо- або телепрограми,
бувати на планірках, виступати на них, опрацьовувати і організовувати матеріали
позаштатних авторів. Останнє ― не менш важлива, відповідальна і складна справа,
ніж написання власних виступів. Практиканти мають розуміти різницю між
організованими і опрацьованими матеріалами. Організованими вважають
публікації, написані в результаті роботи практиканта з позаштатним автором.
Опрацьованими вважають матеріали, підготовка яких до друку обмежувалась
перекладом або правкою і вичитуванням редакційного оригіналу. Студенти
повинні особливо уважно вивчати організацію роботи редакції, окремих
журналістів, зокрема планування роботи, види планів, контроль за виконанням,
облік і аналіз листів, організацію робочого дня редакції, методику збору матеріалу,
форми роботи з позаштатними авторами, організацію служби маркетингу і відділу
реклами. Ця робота має бути відображена у спеціальному розділі звіту. Зібрані
матеріали під час практики можна використовувати при написанні рефератів і
дипломних робіт. На місці практики нами безпосередньо керує відповідальний
працівник редакції – досвідчений журналіст. Крім того, викладачі кафедри
здійснюють контроль за проходженням і якістю практики студентів стаціонарного
навчання силами викладачів, які виїжджають на місця. Викладач – керівник
практики зобов’язаний подбати про те, щоб на студентів-практикантів було видано
спеціальний наказ, щоб за ними були закріплені керівники з досвідчених
журналістів, щоб вони мали відповідне робоче місце і їм були створені належні
умови. Журналістська практика – обов’язкова складова навчального процесу. Вона
забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх журналістів з їх
практичною діяльністю в засобах масової інформації, сприяє формуванню
творчого ставлення майбутнього спеціаліста до журналістської діяльності,
визначає ступінь його професійної здатності й напрям журналістської спеціалізації.
Практична діяльність студентів у засобах масової інформації базується на
професійних знаннях, опирається на певний теоретичний фундамент, закладений в
університеті. Під час практики під безпосереднім керівництвом досвідчених
працівників редакції і під контролем з боку викладачів кафедри ми робимо свої
перші кроки як журналісти, набувають професійних умінь. Професійні уміння – це
знання в дії, результат їхнього використання в реальній практичній дійсності.
Формування й удосконалення професійних умінь і навичок – це процес, що триває
протягом усього періоду навчання у вищому навчальному закладі, а потім під час
самостійної професійної діяльності. У цьому виданні містяться основні
рекомендації, які полегшать студенту процес підготовки й проходження практики,
сформують його уявлення про обсяг практичних навичок, яких слід набути для
професійного зростання.
Головною метою практики є закріплення вже отриманих навичок, пов’язаних зі
створення журналістських матеріалів, їх розповсюдження. Виробнича практика
також зорієнтована на вивчення менеджменту ЗМІ, організації роботи медіа, його
комерційної діяльності. Разом із тим під час виробничої практики важливо
ознайомитись із редакторською діяльністю, процесом прийняття редакторських і
управлінських рішень. Дуже часто, маючи у своєму арсеналі різноманітні
матеріали, ще не визначились із майбутнім. І ця практика є можливістю більш
свідомо поставитись до виконання редакційних завдань, спробувати себе в нових
журналістських професіях. Серед завдань виробничої практики - участь у мас-
медійній роботі ЗМІ, насамперед – у створенні контенту. Також ознайомитись із
менеджментом ЗМІ, командою управлінців, їхніми професійними обов’язками та
системою управління медіа. У цьому контексті важливими є планування роботи
редакції та система контролю виконання рішень. Також остання виробнича
практика – це нагода зібрати емпіричний матеріал, необхідний для подальших
наукових досліджень. Виконання цих завдань залежить від активності під час
практики. Окрім виконання професійних обов’язків журналіста, ми маємо
відвідати наради із планування роботи редакції, проаналізувати процес виконання
рішень.

Суспільство сьогодні потребує підготовки висококваліфікованих фахівців у кожній

галузі. У журналістиці цей процес дуже динамічний, бо сама галузь активно
видозмінюється й модернізується. Але незмінними є вимоги до фахівців, які мають
бути творчими, ініціативними, здатними до особистісного саморозвитку і
професійного самовдосконалення. В умовах жорсткої конкуренції засобів масової
інформації актуалізується проблема конкурентоспроможності й високого рівня
професіоналізму журналістів. Формування цих якостей відбувається під час
здобуття студентом журналістської освіти у вищих навчальних закладах.
Усвідомлюючи залежність розвитку мас-медіа від їх комерційного успіху, можна
сказати, що сьогодні журналіст поєднує такі не завжди сумісні риси, як комерційна
кмітливість, підприємливість, творчі здібності й здатність бути організатором
редакційного процесу, ґрунтовні загальні та професійні знання у поєднанні з
високими моральними чеснотами, здатність глибоко та небанально мислити,
виваженість та емоційний запал, бездоганне володіння словом. Тому сьогодні
журналістська освіта має не тільки надати студенту практичні навички й
теоретичні знання, а й сформувати високі моральні цінності, критичне мислення,
відповідальність за кожне промовлене чи написане слово. Освічений журналіст,
який чітко розуміє й бездоганно виконує свої професійні функції та соціальні ролі,
прагне до постійного саморозвитку й самовдосконалення, який має харизму, фахові
здібності, уміння та навички, творчий підхід до вирішення завдань, професійне
покликання, високі моральні якості, творчий стиль мислення. Тобто
конкурентоспроможність журналіста залежить від рівня його компетентності, що
означає практичну готовність та здатність людини діяти в певній галузі; вона
включає знання, уявлення, навички, мотиви, цінності, реалізовані у життєвих та
професійних контекстах, передбачає наявність досвіду діяльності. «Професійна
компетентність журналіста» охоплює мотиваційну (загальнокультурна, ціннісна та
соціальна компетентності), операційну (комунікативна, інформаційна,
методологічна, особистісна компетентності) сфери, процес самоконтролю та
містить: 1) знання гуманітарних, соціальноекономічних, фундаментальних та
професійно-орієнтованих дисциплін, оволодівши якими журналіст здійснює
професійні, психологічні, риторичні функції; 2) загальні та професійні вміння, що
дозволяють реалізувати інформаційно-технічну, проксеологічну, рефлексивну
функції; 3) ціннісномотиваційні характеристики, світоглядну та соціально-
політичну позицію; 4) індивідуально-психологічні особливості; 5) життєвий та
професійний досвід. Професійними вміннями й навичками журналіст оволодіває
шляхом набуття певних компетентностей, що в науковій літературі розглядається
як 6 наперед задана вимога до освітньої підготовки (стандарт), потенційна
можливість. Динамізм журналістських здібностей виявляється в тому, що вони
підлягають розвитку, відшліфуванню, удосконаленню. Це може бути досягнуто
практично під час повсякденного навчання і праці, що носять, як правило,
напружений характер.
Виробнича практика є корисним джерелом здобуття емпіричних навичок, здобути
які студент може лише під час виконання певних завдань чи доручень. Також,
практика надає можливість проявити власні здібності та зарекомендувати себе з
кращого боку, розширити професійне коло новими знайомствами.

Робота в редакції вимагає доброї обізнаності в новинах міста, країни та світу,

вмінні оперативно виокремити найголовніше та зробити з цього суспільно-
значимий матеріал. Цінним для головного редактора газети «Вечерняя Одесса» є
вміння формулювати короткі та чіткі речення, адже ж вартість газетної полоси у
цьому виданні дуже велика. За словами Олега Станіславовича, матеріалами, що
можуть зайняти більшу частину полоси є рідкісні розслідування та репортажі.

Для написання якісних матеріалів у газеті «Вечерняя Одесса», потрібно:

• щоденно слухати новини

• читати якісні видання (по типу «Корреспондент», «Фокус» тощо);

• стежити за подіями міста, знаходити інформацію, яка може скласти основу

майбутнього матеріалу;

• чітко стежити за стилем написання, уникати мовних помилок (у тому числі

радянських канцеляризмів та кліше);

• фотографії до матеріалів повинні бути високої якості.

Взагалі ми зрозуміли, що журналістська практика – обов’язкова складова частина

навчального процесу. Вона забезпечує поєднання теоретичної підготовки
майбутніх журналістів з їх практичною діяльністю у засобах масової інформації,
сприяє формуванню творчого ставлення майбутнього спеціаліста до
журналістської діяльності, визначає ступінь його професійної здатності й напрям
журналістської спеціалізації. Практична діяльність студентів у засобах масової
інформації базується на професійних знаннях, опирається на певний теоретичний
фундамент, закладений у вузі. Під час практики під безпосереднім керівництвом
досвідчених працівників редакції і під контролем з боку викладачів кафедри
студенти роблять свої перші кроки як журналісти, набувають професійних умінь.
Професійні уміння це знання в дії, результат їх використання в реальній
практичній дійсності. Формування і вдосконалення професійних умінь і навичок –
це процес, що триває протягом усього періоду навчання у вищому навчальному
закладі, а потім у ході самостійної професійної діяльності. Зміст практик студентів
визначають: особливості роботи журналіста як суб’єкта масово-інформаційної
діяльності; специфіка роботи засобу масової інформації, в якому відбувається
практика, а також завдання професійної підготовки. Багатоаспектність видів
роботи студентів під час практики забезпечується, по-перше, завданнями, що їх
ставить керівник практики, по-друге, спілкуванням з журналістами-фахівцями, по-
третє, універсальністю самої журналістської діяльності. Після закінчення занять на
3 курсі студент із циклу навчально ознайомлювальних практик переключається на
етап виробничої практики. Цій практиці надається особливе значення, оскільки
більшості випускників факультету доведеться працювати або розпочинати свою
журналістську діяльність у редакціях або на каналах радіо й ТБ. Виробнича
практика є серйозним шансом заявити про себе, що й робить більшість студентів
факультету журналістики. Прийшовши до редакції того чи іншого ЗМІ, часто
студент залишається тут або на час усіх наступних практик (хоча варто, на нашу
думку, спробувати себе у різних ЗМІ), або й на посаді постійного працівника. Така
практика зараз дуже поширена серед студентства, а деякі працюють (або проходять
практику) у кількох ЗМІ одночасно, що теж є показником всебічної розвиненості й
молодого потужного потенціалу. Під час проходження виробничої практики
студенти остаточно утверджуються як творчі особистості, набувають певного
досвіду, відшліфовують свої знання, які вже переходять у стадію вмінь та навичок.
Дуже часто виробнича практика, як і літні ознайомлювальні проходять за межами
Запоріжжя, у провідних містах України: Києві, Львові, Одесі, Дніпрі, Харкові. Це
зумовлено тим, що студентство хоче спробувати себе в інших регіональних чи
загальноукраїнських ЗМІ з метою подальшого шліфування своїх здібностей. Така
система організації журналістської практики сприяє ефективній підготовці
студентів до активної професійної творчості.
Великою проблемою у більшості редакцій є електронна версія газети (власний веб-
сайт). У редакції «Вечерняя Одесса» над наповненням сайту працюють штатні
журналісти, портал активно використовується для проведення конкурсів та
голосувань, впроваджений продаж електронної версії газети. Але розвиток
інтернет-сайтів одеських ЗМІ можна назвати занадто слабким, тому сайт газети
«Вечерняя Одесса» ще не скоро зможе конкурувати з-поміж порталів газет «День»
та «Дзеркало тижня». Нажаль, консерваторський дух редакції не дозволяє
приділяти багато уваги електронній версії власного видання. Але при цьому можна
твердо сказати, що веб-сайт газети « Вечерняя Одесса» постійно намагається бути
в тренді.

Проходження практики в газеті «Вечерняя Одесса» дійсно виявилося корисним.

Такі люди, як Олег Станіславович загартовують справжніх журналістів, а
співпраця з цим головним редактором приносить лише задоволення.

Газетно-журнальна практика – серйозна перевірка здібностей, знань і вмінь, нашої

фахової підготовки, професійної придатності. Від поведінки під час практики,
сумлінності й старанності значною мірою залежить наша репутація як майбутнього
спеціаліста – працівника засобів масової інформації.