МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

__________________________________________________

Кафедра _________

КУРСОВА РОБОТА
з Теорії адвокатури
на тему: «Юридична відповідальність адвоката»

Студента _ курсу _ групи

Факультету ___________
ПIБ
Керівник: ____________

Національна шкала
________________
Кількість балів:
__________Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

м. ______ – 202_
Зміст
Вступ.........................................................................................................................3

1. Міжнародні стандарти дисциплінарної відповідальності адвоката.............4

2. Підстави та порядок притягнення адвокатів до дисциплінарної

відповідальності......................................................................................................8

3. Види дисциплінарних стягнень.....................................................................15

4. Стадії дисциплінарного провадження...........................................................19

5. Особливості притягнення адвоката до кримінальної та цивільноправової

відповідальності....................................................................................................25

Висновок................................................................................................................28

Список використаної літератури.........................................................................29

Вступ
Питання юридичної відповідальності адвоката на даний момент в
нашій країни є досить актуальним, зважаючи на те, що адвокат є
специфічним суб’єктом права, завданням якого є сприяння захисту прав та
свобод людини та громадянина. Саме юридична відповідальність та
законність її застосування до адвоката сприяють підтриманню статусу
адвокатури та гарантують дотримання адвокатами професійних стандартів їх
діяльності. Актуальним на сьогодні є забезпечення як теоретичної частини
юридичної відповідальності, тобто детальної регламентації її у нормативно-
правових документах, так і практичної її частини, тобто законності її
застосування до адвокатів, дотримання процедури притягнення, а також
співмірності такої відповідальності.

Проблеми дисциплінарного провадження та юридичної

відповідальності досліджували вітчизняні та зарубіжні науковці, такі як Т. Б
Вільчик, В. В. Заборовський, М. С. Косенко, Л. О. Волошина, С.М. Братусь,
В.С. Венедиктов, Н.М. Бакаянова, М.В. Кравченко та інші.

Предметом дослідження даної курсової роботи є: юридична

відповідальність адвоката, як суб’єкта наділеним спеціальним статусом, що
включає у саме дисциплінарну, цивільну та кримінальну відповідальність.

Завдання курсової роботи є:

1) визначити міжнародні стандарти дисциплінарної відповідальності

адвокат; 2) з’ясувати підстави та порядок притягнення адвокатів до
дисциплінарної відповідальності; 3) проаналізувати види дисциплінарних
стягнень; 4) визначити стадії дисциплінарного провадження; 5) розкрити
особливості притягнення адвоката до кримінальної та цивільно-правової
відповідальності.
 1. Міжнародні стандарти дисциплінарної відповідальності
адвоката.
Стандарти юридичної відповідальності адвоката містяться у низці
універсальних і регіональних актів, ухвалених авторитетними міжнародними
організаціями. До універсальних джерел, в яких містяться положення щодо
відповідальності адвоката, можна віднести такі акти: Основні положення про
роль адвокатів, прийняті VIII Конгресом ООН про попередження злочинів
(1990 р.); Стандарти незалежності юридичної професії Міжнародної
Асоціації правників (1990 р.). Регіональні стандарти адвокатської
відповідальності розроблені та ухвалені на європейському континенті й
поширюються на адвокатів європейських країн, а це: Конвенція про захист
прав людини і основоположних свобод (1950 р.) та практика Європейського
суду з прав людини; Загальний кодекс правил для адвокатів країн
Європейського Співтовариства (1988 р.); Хартія основоположних принципів
європейської юридичної професії (2006 р.); рекомендації та резолюції
Комітету Міністрів Ради Європи, зокрема «Про юридичну допомогу та
консультації» (1978 р.) , «Про свободу здійснення професійних адвокатських
обов’язків» (2000 р.) [1]

Міжнародні принципи.,що стосуються ролі адвокатів, передбачають

обов’язок держави забезпечити неприпустимість несправедливого і
довільного застосування дисциплінарних санкцій або інших заходів
відповідальності до адвокатів за дії,вчинені під час виконання їх професійних
обов’язків. Як відмічається Міжнародною комісією юристів, дисциплінарна
система кожної держави повинна бути спрямована на забезпечення
використання дисциплінарного провадження з єдиною метою підтримання
професійних стандартів адвокатури та надання гарантій того,що адвокати
діють виключно в інтересах своїх клієнтів, згідно професійних норм
незалежності, честі ті гідності професії, як це передбачено міжнародними
стандартами. [2]

Аналізуючи міжнародні правові акти, можна виділити такі положення,

що стосуються юридичної відповідальності адвокатів.

 Основні положення про роль адвокатів (1990) містять наступні

положення: (а) професійні асоціації адвокатів відіграють важливу роль у
підтриманні професійних стандартів та етичних норм, захищають своїх
членів від переслідувань та необґрунтованих обмежень і  посягань,
забезпечують юридичну допомогу для усіх, хто має у ній потребу, та
кооперуються з урядом та іншими інститутами для досягнення цілей
правосуддя і суспільного інтересу (преамбула); (б) адвокат повинен мати
кримінальний і цивільний імунітет від переслідувань за заяви, що стосуються
справи, зроблені у письмовій або усній формі при сумлінному виконанні
свого обов'язку й здійсненні професійних обов'язків в суді,  трибуналі або 
іншому юридичному або адміністративному органі (п. 20)[3].

Стандарти незалежності юридичної професії Міжнародної Асоціації

правників (1990 р.) містять у собі розділ про дисциплінарну відповідальність
адвокатів, який передбачає, що адвокатські асоціації повинні затверджувати і
проводити в життя кодекс професійної діяльності адвокатів. У цьому кодексі
повинні міститися правила порушення і проведення дисциплінарної справи,
які відповідають загальноприйнятим правилами. Дані Стандарти також
закріплюють, що відповідна асоціація юристів несе відповідальність за
проведення дисциплінарного розгляду, та те, що первісне дисциплінарне
провадження має проводитися в дисциплінарному комітеті відповідної
асоціації. Стандарти, крім того, гарантують адвокату право на оскарження
рішення дисциплінарного комітету у належний і незалежний орган,
уповноважений вирішувати такі питання. [4]
 Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Союзу
зазначає недодержання адвокатом цих правил карається, аж до застосування
до нього дисциплінарних санкцій. [5]

Більш чітко визначено поняття дисциплінарної відповідальності у

Рекомендації № R (2000) 21 Комітету Міністрів державам-членам про
свободу професійної діяльності адвокатів, ухваленої Комітетом Міністрів
Ради Європи, де викладено такі положення: 1) у випадках, коли адвокати не
діють у відповідності з професійними стандартами, викладеними в кодексах
професійної поведінки, які розроблені адвокатськими колегіями чи іншими
професійними об’єднаннями адвокатів або встановлені законодавством, слід
вживати належних заходів, включаючи дисциплінарне провадження;
2) адвокатські колегії та інші професійні об’єднання адвокатів слід наділити
відповідальністю за здійснення дисциплінарного провадження щодо
адвокатів або у належних випадках правом брати участь в такому
провадженні; 3) дисциплінарне провадження має здійснюватися з повним
додержанням принципів і норм, викладених у Європейській конвенції з прав
людини, включаючи право адвоката брати участь у провадженні щодо нього і
клопотати про перегляд прийнятого рішення в судовій інстанції; 4) при
визначенні санкцій за дисциплінарні порушення адвокатів слід
дотримуватися принципу пропорційності [6]

Під час вивчення міжнародних стандартів юридичної відповідальності

адвоката варто також згадати низку важливих правових позицій
Європейського суду з прав людини, які базуються на тлумаченні ч. 1 ст. 6
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «О. Волков

проти України» (від 9 січня 2013 р.) визнав, що «що під час розгляду питання
про звільнення суддів Вища рада юстиції, парламентський комітет і пленарні
засідання Верховної Ради України спільно виконували судові функції» (п.
90). У цій справі екс-суддя Верховного Суду України успішно оскаржив до
Страсбурзького суду своє звільнення. Відповідно до національного
законодавства склад і повноваження кваліфікаційно-дисциплінарних комісій
адвокатури мають багато спільного з функціонуванням Вищої ради
правосуддя, яка вирішує питання про притягнення суддів до дисциплінарної
відповідальності. Самі ж стандарти такої відповідальності, викладені у
міжнародно-правових актах, є схожими. Отже, в даному випадку можна
застосувати аналогію права. У справі «О. Волков проти України»
Європейський суд з прав людини наголосив на важливості застосування всієї
сукупності стандартів належної правової процедури під час притягнення
судді до дисциплінарної відповідальності [1]

Європейський суд з прав людини також наголошує, що Кваліфікаційно-

дисциплінарні комісії адвокатури регіонів, як квазісудові органи, при
винесенні рішень про притягнення адвокатів до дисциплінарної
відповідальності мають додержуватися критеріїв обґрунтованості та
вмотивованості рішень. Про важливість дотримання таких вимог йдеться у
ряді рішень Європейського суду з прав людини, винесених проти України,
зокрема, у справах «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти
України», «Салов проти України», «Серявін та інші проти України».[7]
Отже, беручи до уваги все вищенаведене, можна стверджувати, що в
основу міжнародних стандартів дисциплінарної відповідальності адвокатів
лежать такі принципи 1) притягнення до відповідальності лише
уповноваженими органами; 2) притягнення лише у разі порушення правил
визначених законодавством; 3) порушення та здійснення дисциплінарного
провадження має провадитися у порядку визначеному законодавством;
4) адвокат повинен мати право на оскарження рішення про притягнення його
до дисциплінарної відповідальності; 5) відповідність санкції принципу
пропорційності; 6) відповідність рішення про притягнення адвоката до
дисциплінарної відповідальності вимогам обґрунтованості та вмотивованості
 Дотримання таких стандартів на національному рівні забезпечить
належне функціонування інституту адвокатури та панування у ньому
верховенства права, що є основою демократичного суспільства.

2. Підстави та порядок притягнення адвокатів до дисциплінарної

відповідальності

Питання підстав та порядку притягнення адвокатів до дисциплінарної

відповідальності регулюється Законом України «Про адвокатуру та
адвокатську діяльність», а також Правилами адвокатської етики.

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у

порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених Законом
України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Дисциплінарне
провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості
про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-
дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката,
зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної

відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. [8]

Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності

Відповідно до законодавства несумісною з діяльністю адвоката є: 1)

робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону
України "Про запобігання корупції", крім роботи на посадах депутатів
Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім
тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній
основі); 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна
діяльність; 4) судово-експертна діяльність.[8]
 2) порушення присяги адвоката України;

Аналіз положень вищевказаного Закону дає можливість дійти до

висновку, що український законодавець розглядає порушення присяги
адвокатом в якості самостійної підстави притягнення останнього до
дисциплінарної відповідальності. На жаль, законодавство України чітко не
вказує перелік діянь, які необхідно розуміти як порушення адвокатом
присяги, а обмежується лише визначенням тексту такої присяги, який
наведено у п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону. Аналізуючи текст присяги, можна дійти
висновку, що в основу поведінки адвоката закладені, не тільки правові, але й
етичні норми поведінки та принципи діяльності адвоката (верховенства
права, законності, незалежності, конфіденційності), недодержання яких
утворює факт порушення присяги. Отже, майже кожне порушення може
розглядатися і як порушення присяги. [9]

3) порушення правил адвокатської етики;

Відповідальність за порушення правил адвокатської етики

регдаментується розділом XІ Правил адвокатської етики. За порушення
Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи
дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним
законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також
рішеннями З'їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації
адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної
відповідальності за порушення Правил адвокатської етики його помічником,
стажистом або особою, яка перебуває з ним у трудових відносинах, якщо
адвокат: 1) не забезпечив ознайомлення свого помічника, стажиста або
особи, яка перебуває з ним у трудових відносинах, з цими Правилами; 2) не
здійснював належного контролю за діями помічника, стажиста або особи, яка
перебуває з ним у трудових відносинах, залученого ним до виконання
окремих робіт за дорученням, передбаченим договором між адвокатом і
клієнтом про надання правової допомоги; 3)своїми розпорядженнями і
порадами або особистим прикладом сприяв порушенню помічником,
стажистом або особою, яка перебуває з ним у трудових відносинах, Правил
адвокатської етики. [10]

Зважаючи на те, що адвокат - це передусім правник, високоосвічена

людина, представник високоповажної корпорації, він під час роботи, і поза її
межами залишається слугою закону і справедливості. Порушення Правил
адвокатської етики виявляються самі по собі дисциплінарним проступком,
що тягне за собою дисциплінарну відповідальність., Як лікар не має
морального права відмовити хворому у наданні необхідної медичної
допомоги, так і адвокат не може відмовити людині, яка потерпає від
беззаконня. [11]

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели

до її розголошення;

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську

діяльність» збереження адвокатської таємниці є професійним обов’язком
адвоката. Згідно статті 22 згаданого  закону адвокатською таємницею є будь-
яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту
адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про
клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні
договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом
підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського
об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним
документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші
документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської
діяльності.
Принцип адвокатської таємниці є одним із основоположних стандартів
адвокатської професії. І які б не були обставини, адвокат, котрий і надалі
прагне займатися адвокатською практикою, не повинен забувати, що, у разі,
коли розголошення конфіденційної інформації необхідне згідно із законом
або за правомірною вимогою суду відповідної юрисдикції, завжди повинен
піклуватися про те, щоб не надати більше інформації, ніж це потрібно.

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;

На цей час, як свідчить аналіз практики діяльності кваліфікаційно-

дисциплінарних комісій адвокатури, основними серед скарг., що подаються
на діяльність адвокатів, є скарги на невиконання адвокатом своїх
професійних обов’язків, на отримання гонорару без надання правових послуг
або надання їх не в повному обсязі чи на неналежну якість останніх.,
допущення адвокатами конфлікту інтересів, на невиконання адвокатами
професійних обов’язків, зокрема, неявка в судові засідання., для проведення
слідчих дій, на недостойну поведінку в суді, подання завідомо неправдивих і
фальсифікованих документів., затягування розгляду справи, тиск на свідків,
несумісність адвокатської діяльності з іншими видами діяльності тощо

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

Положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську

діяльність» зазначають, що рішення з’їзду адвокатів України та Ради
адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення
конференцій та рад адвокатів регіонів є обов’язковими до виконання
адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні
та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.

7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Якщо говорити про обов'язки, передбачені ч.1 ст. 21 Закону "Про

адвокатуру та адвокатську діяльність", то вони повністю, за винятком п. 4
цієї ж статті, охоплені вищезазанченими підставами. Пункт 4 ч. 1 ст. 21
Закону, мабуть, і є одним з тих "інших" обов'язків, невиконання якого є
дисциплінарним проступком і може стати підставою для дисциплінарного
провадження. Це обов'язок - підвищувати свій професійний рівень. До
"інших" обов'язків, порушення яких може стати підставою для
дисциплінарного провадження, слід також віднести порушення судово-
процесуального законодавства та правил адвокатської етики, зафіксованих у
постановах суду чи поданнях слідчого, прокурора.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної

відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь
його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого
органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист,
представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому
не було вчинено дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в

особливому порядку. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної
відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії

адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути
підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі
факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання
питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і
використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із
здійсненням ним адвокатської діяльності.

Рада адвокатів України своїм рішенням за № 203 від 23 вересня 2017

року встановила плату за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв
(скарг) на адвокатів, які подаються до кваліфікаційно-дисциплінарних
комісій адвокатури. Проте 9 червня 2020 року Шостий Апеляційний
адміністративний суд поставив крапку в цьому питанні. За адміністративним
позовом до Національної асоціації адвокатів України в особі Ради адвокатів
суд прийняв постанову, якою визнав «протиправним та нечинним рішення
Ради адвокатів України від 23 вересня 2017 року № 203 «Про встановлення
плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та Вищої
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» з моменту його
прийняття».

У своїй постанові суд зазначив: «З огляду на те, що законами України

не встановлено справляння плати за подання та розгляд кваліфікаційно-
дисциплінарною комісією адвокатури заяви (скарги) щодо поведінки
адвоката, рішення Ради адвокатів України від 23.09.2017 № 203 «Про
встановлення плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв
(скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та
Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» є нечинним з
моменту його прийняття. Колегія суддів також звертає увагу, що,
встановлюючи плату за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв
(скарг) щодо поведінки адвоката, Рада адвокатів України обмежила
передбачене ч. 1 ст. 36 Закону право громадян та юридичних осіб на
звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою
(скаргою) у разі невиконання або неналежного виконання адвокатом своїх
професійних обов’язків, розголошення адвокатської таємниці тощо, що
безпосередньо пов’язано з правом осіб на професійну правничу допомогу,
гарантовану Конституцією України».

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за

заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак
дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою
(скаргою). Дисциплінарне провадження стосовно адвоката
здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за
адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів
України. Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну
відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній
справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (або до суду). Оскарження
рішення не зупиняє його дії.

Отже, на даний момент в Україні існує проблема чіткого визначення

підстав для притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності. Так,
детально не визначено об’єктивну сторону проступків за підстав порушення
присяги адвокатом, порушення правил адвокатської етики, невиконання або
неналежне виконання своїх професійних обов’язків; Так, немає чіткої
визначеності, критеріїв за якими би уповноважений орган здійснював
кваліфікацію, тому притягнення до відповідальності за цими підставами
носять оціночний характер. Також проблема і з підстави невиконання рішень
органів адвокатського самоврядування, так, рішення таких органів не завжди
можуть бути законними. Таким чином українське законодавство ще потребує
удосконалення у цьому напрямі. Порядок же звернення зі скаргою на дії
адвоката є зрозумілим, а подальші стадії розгляду будуть описані у інших
розділах курсової роботи.
 3. Види дисциплінарних стягнень
Будь-яка негативна юридична відповідальність, зокрема і
дисциплінарна відповідальність адвоката, передбачає настання негативних
наслідків майнового або немайнового характеру у разі вчинення
правопорушення, яке встановлено законом. У науковій літературі
пропонують різні терміни для позначення несприятливих наслідків, які
застосовуються до адвоката за вчинення дисциплінарного проступку:
«заходи дисциплінарного впливу», «дисциплінарні стягнення»,
«дисциплінарні санкції» тощо. На нормативному рівні відповідні явища у
Законі України про «Адвокатуру та адвокатську діяльність» позначаються
поняттям «дисциплінарні стягнення». Підхід законодавця є виваженим та
відповідає усталеним теоретичним положенням юридичної науки щодо
розуміння негативних наслідків, які застосовуються до правопорушників за
порушення правових приписів.

Згідно з ч.1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську

діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути
застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2)
зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного
місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на
заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного
реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з
Єдиного реєстру адвокатів України.

Істотним недоліком Закону України «Про адвокатуру та адвокатську

діяльність» є відсутність вказівки на підстави застосування такого стягнення,
як попередження. У науковій літературі зазначається, що це не є стягненням
за ганебний вчинок, незворотний недогляд. Це і помилка, і необачність, і
поправна недбайливість. Це привід серйозно замислитися над тим, що
сталося, проаналізувати свій вчинок, раз і назавжди відмовитися від
легковажності, від переоцінки власних можливостей, навчитися жорсткій і
вибагливій самодисциплінованості. За своєю сутністю дане стягнення є
морально-психологічним і спрямоване вплинути на свідомість адвоката-
правопорушника через осуд вчинених ним діянь, вираженням негативного
ставлення адвокатури та суспільства загалом до таких вчинків та інше.
Попередження має застосовуватися тоді, коли дисциплінарний проступок має
характер дрібного правопорушення, ним не заподіяно істотної шкоди
охоронюваним цінностям, а формою вини адвоката є необережність
(виражена у недбалості).

Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного

місяця до одного року є більш суворим заходом, пов’язаним з обмеженням
професійних прав правопорушника. Застосування такого стягнення може
негативно вплинути не тільки на авторитет адвоката, але й на його
матеріальний стан, адже в цей період винну особу позбавлено права
займатися адвокатською діяльністю. Накладення на адвоката дисциплінарно-
го стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю
на строк від одного місяця до одного року може застосовуватися виключно у
разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2)
порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або
грубого одноразового порушення правил адвокатської етики. Проте
відповідно до п.2.18. Положення про внески у випадку порушення адвокатом
порядку сплати щорічних внесків, а також чи прострочення встановлених
цим Положенням строків їх сплати понад три місяці, до нього за поданням
РАУ або ради адвокатів регіону застосовується дисциплінарне стягнення у
вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від
одного місяця до одного року. [13]

За думкою адвокатів, застосуванням до адвоката такого виду

дисциплінарного стягнення, як призупинення права на заняття адвокатською
діяльністю, законодавець передусім “карає” його клієнтів. За часів
обов’язкового членства в колегіях, питання про передачу справ адвоката
право на заняття адвокатською діяльністю якого було призупинено
вирішувалося передачею його справ до іншого адвоката, члену цієї ж колегії.
На сьогоднішній день незрозуміло, як у цій ситуації діяти клієнтам
індивідуально практикуючого адвоката, які уклали з ним договір про надання
правової допомоги до прийняття КДКА рішення про призупинення права на
заняття адвокатською діяльністю [14]

Згідно з ч.2 ст 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську

діяльність» накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді
позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися
виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення
адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання
їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними
діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності,
значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що
набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового
порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури
України. Законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для
застосування даного дисциплінарного стягнення, що спрямований на
забезпечення дотримання прав та гарантій адвокатської діяльності.
Відмінність позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю від
зупинення такого права полягає у тому, що не в рішенні кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури, а в законодавчому акті чітко визначено
строк, після закінчення якого особа може повторно претендувати на набуття
статусу адвоката. [15] Відповідно до ч.6 ст. 32 Закону України «Про
адвокатуру та адвокатську діяльність» особа, стосовно якої прийнято
рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстав,
притягнення його до дисциплінарної відповідальності, може звернутися до
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою про допуск до
складення кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через два роки з дня
прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською
діяльністю.

Науковці, що досліджували питання дисциплінарних стягнень адвокатів,

стверджують, що наявних дисциплінарних стягнень недостатньо для
прийняття рішення за наслідками вчинення адвокатом дисциплінарного
проступку таким чином, щоб урахувати всі обставини вчиненого діяння та
застосувати дійсно пропорційне покарання. Так, Т. Б Вільчик у своїх
дослідженнях пропонує застосовувати до адвокатів такі дисциплінарні
стягнення, як 1) попередження; 2) догана; 3) грошове стягнення у розмірі та
порядку визначених Радою адвокатів України., що сплачується на рахунок
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем
перебування такого адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України протягом,
10 робочих днів з дати прийняття рішення про дане дисциплінарне
стягнення; 4) для адвокатів України, позбавлення права на зайняття
адвокатською діяльністю, а для адвокатів іноземних держав, виключення з
Єдиного реєстру адвокатів України з занесенням про це відомостей до
Єдиного реєстру адвокатів України. [2] Також на необхідності застосування
грошового штрафу на суму від 1 000 до 10 000 як дисциплінарного стягнення
для адвокатів, з метою удосконалення правового регулювання
дисциплінарною відповідальності наголошує І.І Задоя. [15]

Підсумовуючи вищевикладене, можна стверджувати, що у чинному

законодавстві визначено три види дисциплінарних стягнень, що можуть
застосовуватися до адвокатів, у разі вчинення ними дисциплінарних
проступків. Однак, варто зауважити, що даний перелік стягнень є далеким
від ідеалу. Між установленими видами стягнень існує велика прірва у
суворості покарання. Так, після попередження наступним видом стягнення є
зупинення діяльності, що значно ускладнює становище адвоката, а отже
відсутнє певне проміжне стягнення. Таким чином внаслідок наявності малої
кількості видів санкцій для адвокатів складно визначити законний і
справедливий вид відповідальності.

4. Стадії дисциплінарного провадження

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється
кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого
місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України та
складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про
дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи;
3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній
справі.

Перш ніж порушити дисциплінарне провадження щодо адвоката після

отримання допустимого приводу (заяви (скарги) щодо поведінки адвоката,
яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності), потрібно
здійснити перевірку відомостей про такий дисциплінарний проступок
адвоката. Розкриття цієї стадії відбувається в ст. 38 Закону України «Про
адвокатуру та адвокатську діяльність». Так, ч. 1 ст. 38 передбачено, що заява
(скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплі-
нарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною
комісією адвокатури та не пізніше трьох днів із дня її надходження
передається до дисциплінарної палати. Після отримання такої заяви (скарги)
член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвока-
тури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей,
викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання
письмового пояснення по суті порушених питань (ч. 2 ст. 38 Закону України
«Про адвокатуру та адвокатську діяльність). Звернення члена дисциплінарної
палати до адвоката для отримання вказаного пояснення не є диспозитивною
складовою, а відноситься до імперативних умов здійснення дисциплінарного
провадження. На стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок
адвоката члени дисциплінарної палати повинні виходити з того, що на цій
стадії ще нема винної особи, і вони повинні встановлювати наявність у
діяннях адвоката ознак дисциплінарної відповідальності, а не вирішувати
питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Для
перевірки відомостей, що викладені в заяві (скарзі), щодо поведінки адвоката
член дисциплінарної палати певної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії
адвокатури, який виступає в ролі «посадової фігури органу адвокатського
самоврядування», наділяється певними законними правами, а саме: 1) правом
опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки
дисциплінарного проступку; 2) правом отримувати за письмовим запитом від
органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових
та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно
від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних
осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з
обмеженим доступом. Щодо другого права, то п. 3 ч. 2 ст. 38 Закону України
«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено обов’язок
вищевказаних осіб, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше десяти
робочих днів із дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії
документів. Для того, щоб така норма не стала декларативною, українським
законодавцем було закріплено положення, за яким відмова в наданні
інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання
інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою
відповідальність, передбачену законом. За результатами перевірки
відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної
комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення
обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо
наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (п. 5 ч. 2 ст. 38
Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Після
проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката
заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі
матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. [16]

В силу ч. 1 ст. 39 Закону на другій стадії дисциплінарного провадження

«порушення дисциплінарної справи» перевіряється лише наявність ознак
дисциплінарного проступку в діях адвоката, та за результатами розгляду
заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів
перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії
адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні,
вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної
справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з
визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні
дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та
особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката,
протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про
порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається
адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні
дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня
його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
або до суду.

Розгляд дисциплінарної справи (ст. 40 Закону) відбувається в такому

порядку: Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається
дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи
здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи
дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної
палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення
адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка
ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та
пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено
дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну
відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити
запитання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати
докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи,
користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з
поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної
комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може
надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до
матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні
дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної

відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за
умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце,
день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі
повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи
здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Розгляд справи
про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків,
якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення
адвокатської таємниці. Під час засідання дисциплінарної палати
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який
підписується головуючим та секретарем засідання. [11]

Порядок прийняття рішень у дисциплінарній справі визначений ст. 41

Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». За результатами
розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення
адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного
проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про
закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати
приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про
припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається
двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній
справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного
стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа
адвоката та інші обставини. Передбачаючи можливість винесення двох
можливих рішень (про закриття дисциплінарної справи або ж про
застосування до адвоката дисциплінарного стягнення) український
законодавець не конкретизує повноваження дисциплінарної палати щодо їх
прийняття [17]

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката,

стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала
питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної
палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив
перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере
участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати

кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення
надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала
питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох
робочих днів з дня прийняття рішення.

Передбачаючи можливість незадоволення адвокатом прийнятим КДК

рішенням, Закон надає можливість її оскарження. Ця процедура регулюється
ст. 42 "Оскарження рішення у дисциплінарній справі". Адвокат чи особа, яка
ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право
оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня
його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії. Вища кваліфікаційно-
дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання
заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд
скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня
одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Отже, питання стадій дисциплінарного провадження в Україні є

врегульованим. Проте, законодавство має свої певні прогалини, так
виникають певні питання з приводу письмових пояснень адвоката про скоєне
ним правопорушення, а також не визначено підстав з ким дисциплінарне
провадження може бути закритим. Однак, стадійність дисциплінарного
провадження в той же час забезпечує значну процесуальну економію
внаслідок своєчасної та об’єктивної перевірки звернень про неналежну
поведінку адвокатів і виключення тих із них, які не містять відомостей про
наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката або не відповідають
встановленим вимогам (анонімні звернення, без особистого підпису
скаржника тощо), а, з іншого, – гарантує всебічне та неупереджене
дослідження обставин діяння адвоката, яке містить ознаки дисциплінарного
проступку, проведене колегіальним органом – дисциплінарною палатою
кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатів на змагальних засадах із
винесенням справедливого рішення по суті дисциплінарної справи
 5. Особливості притягнення адвоката до кримінальної та
цивільноправової відповідальності

Цивільно-правова відповідальність – настає за вчинення цивільного

правопорушення: невиконання договірного зобов’язання майнового та
немайнового характеру у встановлений строк або виконання неналежним
чином, заподіяння позадоговірної шкоди (цивільно-правового проступку)
здоров’ю або майну особ. Підставами настання цивільної відповідальності є
протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдавала шкоди. У науці
цивільного права акт завдання шкоди прийнято поділяти на такі складові
елементи: а) протиправна поведінка особи; б) настання шкоди, в) причинний
зв’язок між двома першими елементами, г) вина особи, що завдавала шкоди

П. 14. ч. 1. ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську

діяльність встановлює фактичну заборону на притягнення адвоката в Україні
до кримінальної або іншого виду юридичної відповідальності, зокрема і до
цивільно-правової відповідальності, а також не дозволяє погрожувати
застосуванням до нього певної відповідальності, коли адвокат здійснює свою
професійну діяльність в установленому законом порядку.

Відсутність у законі можливості притягнення адвоката до цивільної

відповідальності на думку науцковців є : відхиленням від принципу рівності
сторін цивільних правовідносин та свободи договору; блокує можливість
застосування правових наслідків глави 51 ЦК України щодо відповідальності
за порушення зобов’язань; ставить під сумнів можливість застосування
окремих видів забезпечення виконання зобов’язань, зокрема неустойки
(параграф 2 глави 49 ЦК України); спричиняє запитання про вибір санкцій за
порушення адвокатів і підміну їх лише дисциплінарними санкціями;
забезпечує “тепличні” умови для професійної діяльності адвокатів [19]
 Не дивлячись на обмеження притягнення до цивільно-правової
відповідальності серед вітчизняних і зарубіжних вчених думка про те, що
адвокат може бути суб’єктом цивільно-правової (майнової відповідальності)
є загальноприйнятою. Так, М.В. Кравченко вважає, що достатніх підстав для
закріплення в законі положення про неможливість відповідальності
адвокатів, а тим більше матеріальної, за вчинення правопорушення нема і
бути не може. На сторони за договором про надання правової допомоги
поширюються загальні положення зобов’язального та договірного права, в
тому числі й про цивільно-правову відповідальність. Це надає достатньо
підстав для подальшого встановлення теоретичних засад та визначення
правового регулювання відповідальності адвокатів за невиконання чи
неналежне виконання обов’язків за вказаним договором. [18]

Варто також зауважити про страхування відповідальності адвоката.

Виходячи з положень Загального кодексу правил для адвокатів країн
Європейського Співтовариства адвокати у будь-якій ситуації мають бути
застраховані від ситуації пред’явлення їм позовів щодо їхньої недостатньої
компетентності. Обсяги страхових внесків повинні визначатися у розумних
межах та відповідати рівню ризику виникнення можливих помилок внаслідок
здійснення професійної діяльності адвокатом.

Вчені зауважують, що Кодекс України про адміністративні порушення

та Кримінальний кодекс України не містить прямих норм щодо
відповідальності адвоката за вчинення злочину. Адвокат несе кримінальну
відповідальність так само, як й інші особи.

Разом з тим, під час здійснення адвокатом професійної діяльності він

може бути притягнений до адміністративної чи кримінальної
відповідальності. Вказані види юридичної відповідальності можуть знайти
своє відображення у наступних нормах чинного законодавства України,
наприклад: ст. 1853 КУпАП України, прояв неповаги до суду; ст. 18511
КпАП України розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи,
взятої під захист та інші; ст. 232 КК України [16] розголошення комерційної
або банківської таємниці; ст. 2321 КК України незаконне використання
інсайдерської інформації; ст. 358 КК України підроблення документів,
печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів,
печаток, штампів; ст. 3683 КК України підкуп службової особи юридичної
особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми; ст.
3684 КК України підкуп особи, яка надає публічні послуги; ст. 369 КК
України пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій
особі; ст. 3692 КК України зловживання впливом; ст. 376 КК України
втручання в діяльність судових органів; ст. 382 КК України невиконання
судового рішення; ст. 386 КК України перешкоджання з’явленню свідка,
потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи
висновку; ст. 387 КК України розголошення даних оперативно-розшукової
діяльності, досудового розслідування тощо. Означені вище правові норми
закріплюють кримінальну або адміністративну відповідальність. Все це може
мати свій прояв під час здійснення адвокатом своїх функцій, за неналежне
виконання яких настає професійна відповідальність. [20]

Беручи до уваги все вищезазначене, доцільним є запровадження в

Україні, крім дисциплінарної відповідальності також і цивільно-правової , що
сприятиме зміцненню гарантій осіб при реалізації їх конституційного права
на правову допомогу. Що ж до кримінальної відповідальності, то адвокат є
загальним суб’єктом, однак у зв’язку з особливостями його професійної
діяльності він може бути притягнутий до відповідальності за окремі види
злочинів.
Висновок
Юридична відповідальність адвоката – це правовідносини, які
виникають між суб’єктом, уповноваженим застосовувати заходи державно-
правового примусу, та адвокатом, у зв’язку з порушенням останнім норм
права, які передбачають можливість застосування санкцій на випадок
вчинення порушення.

Законодавство України про притягнення адвокатів до юридичної

відповідальності є не досконалим. Одним із перших кроків до його
удосконалення має бути приведення нормативно-правових у відповідності до
міжнародних стандартів, що дозволить підвищити в Україні рівень
верховенства права та дотримання законності у даному питанні.

Так, уповноважені органи, що притягають адвокатів до дисциплінарної

відповідальності допускаються багатьох помилок, у зв’язку з тим, що в
Україні не визначено чітких підстав для притягнення адвоката до
дисциплінарної відповідальності. Тобто критерії за якими вирішується
наявність або відсутність у діях адвокатів правопорушень є оціночними. Не
можна оминути увагою і те, що законодавством передбачено всього три види
дисциплінарних стягнень до адвокатів, що спричиняє наявність ситуацій,
коли адвокати отримують покарання явно не пропорційні їхнім
правопорушення. Таким чином у нашій країні відсутні певні проміжні
стягнення, що забезпечили би цю пропорційність між скоєним та
відповідальністю На жаль, певні труднощі виникають і при врегулюванні
процедури притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності. На
мою думку, доречним є написання окремого нормативно-правового акту,
який детально би регулював послідовність дій та повноваження
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з питань притягнення
адвокатів до відповідальності. Крім того, законодавцю варто запровадити
можливість адвоката нести цивільну-правову відповідальність та затвердити
обов’язок страхування відповідальності

Список використаної літератури

1. Овчарено О. М., Ковальова Я. О. Дисциплінарна відповідальність
адвоката: дискусійні аспекти [Електронний ресурс] / О. М. Овчарено, Я.
О. Ковальова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного
університету. Сер.: Юриспруденція. – 2019. – Режим доступу до ресурсу:
http://vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc40/40.pdf.
2. Дисциплінарна відповідальність адвокатів в країнах ЄС та
в Україні / Т. Б. Вільчик // Форум права. - 2015. - № 4. - С. 38-44. - Режим
доступу: http://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/12381/1/Vilchyk_38-
44.pdf
3. Основні положення про роль адвокатів: прийняті VIII Конгресом
ООН по запобіганню злочинам у серпні 1990 року. Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_835#Text
4. Стандарти незалежності юридичної професії міжнародної
асоціації юристів: прийняті на конференції у вересні 1990 р. в місті Нью-
Йорку. Режим доступу: http://pravolib.pp.ua/ist-12--idz-ax247--nf-26.html
5. Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського
Співтовариства. Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_343#Text
6. Рекомендація № R (2000) 21 Комітету Міністрів державам-
членам Про свободу професійної діяльності адвокатів: Ухвалено
Комітетом Міністрів Ради Європи 25 жовтня 2000 р. Режим доступу:
https://supreme.court.gov.ua/userfiles/R_2000_21_2000_10_25.pdf
7. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарна комісії
адвокатури Х-018/2019 від 04 жовтня 2019 року. Режим доступу:
https://vkdka.org/uzagalnennya-distsiplinarnoji-praktiki-pro-ponovlennya-
strokiv-na-oskarzhennya-rishen-kvalifikatsijno-distsiplinarnih-komisij-
advokaturi/
8. Про адвокатуру та адвокатську діяльність : Закон України від
05.07.2012 р. № 5076-VI. Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text
9. Заборовський В. В. Присяга адвоката та відповідальність за її
порушення [Електронний ресурс] / В. В. Заборовський, С. Б. Булеца //
Римське право як підґрунтя сучасного права Європи : матеріали Міжнар.
наук.-практ. конф. (м. Одеса, 27 травня 2016 р.). – 2016. – Режим доступу
до ресурсу: https://core.ac.uk/download/pdf/156902918.pdf.
10. Правила адвокатської етики, атверджені звітно-виборним з’їздом
адвокатів України 09 червня 2017 року. Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#Text
11. Фіолевський Д. П.Адвокатура: підручник. / Д.П. Фіолевський.
– 3-тє вид., стереотипне. – К.: Алерта, 2017. – 624 с. Режим доступу:
https://pidru4niki.com/1770071255523/pravo/advokatura
12. Божков В. В. Види дисциплінарних стягнень адвокатів
[Електронний ресурс] / В. В. Божков // Науковий вісник Міжнародного
гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. – 2016. – Режим
доступу: http://vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc23/28.pdf
13. Положення про внески на забезпечення реалізації
адвокатського самоврядування (нова редакція) від 16 лютого 2013 року.
Режим доступу:
https://unba.org.ua/assets/uploads/legislations/pologennya/2014.07.04-05-
pologennya-75.pdf
14. Вільчик Т. Б. Дисциплінарна та цивільно-правова
відповідальність адвокатів / Т. Б. Вільчик // Інформація і право. - 2015. -
№3.-С.115-122 Режим доступу: http://ippi.org.ua/sites/default/files/vilchik.pdf
15. Задоя І. І. Види дисциплінарних стягнень адвокатів:
проблеми законодавчого регулювання [Електронний ресурс] / І. І. Задоя //
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.:
Юриспруденція. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: http://vestnik-
pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc23/28.pdf
16. Заборовський В. В. Перевірка відомостей про
дисциплінарний проступок адвоката як початкова стадія дисциплінарного
провадження щодо адвоката [Електронний ресурс] / В. В. Заборовський //
Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2015. –
Режим доступу: https://cutt.ly/khY8Pi2
17. Заборовський В. В. Прийняття рішення у дисциплінарній
справі як одна із стадій дисциплінарного провадження відносно адвоката
[Електронний ресурс] / В. В. Заборовський, В. В. Манзюк // Порівняльно-
аналітичне право. – 2018. – Режим доступу до ресурсу:
https://cutt.ly/AhY4pNE
18. Вільчик Т. Б. Дисциплінарна та цивільно-правова
відповідальність адвокатів / Т. Б. Вільчик // Інформація і право. - 2015. -
№3.-С.115-122 Режим доступу: http://ippi.org.ua/sites/default/files/vilchik.pdf
19. Кравченко М.В. Щодо відповідальності адвоката за
порушення зобов’язань за договором про надання правової допомоги //
Юридичний вісник. – 2014. – № 3(32). – С. 130-134.
20. Волошина Л. О. Поняття та види юридичної
відповідальності адвоката [Електронний ресурс] / Л. О. Волошина //
Вісник кримінального судочинства. – 2016. – Режим доступу до ресурсу:
http://vkslaw.knu.ua/images/verstka/2_2016_Voloshuna.pdf.
21.