АДВОКАТ

ВЕРБЕЦЬКА МАРІЯ АНДРІЇВНА

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ № 000359 від 21.08.2020р.
65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, 48, оф. 6/5
тел.: +38 (050)-012-12-20

До Одеського окружного
адміністративного суду
с. Свида Л.І.
65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 14

ПОЗИВАЧІ:
ПОЗИВАЧ 1 Романюк Руслан Володимирович
адреса для листування: 65048,
м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 48, оф. 6/5
засоби зв’язку: поштою
електронна адреса:
офіційна електронна адреса відсутня

ПОЗИВАЧ 2 Романюк Лілія Василівна

адреса для листування: 65048,
м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 48, оф. 6/5
засоби зв’язку: поштою
електронна адреса:
офіційна електронна адреса відсутня

ПОЗИВАЧ 3 Романюк Олена Русланівна

Адвокат, що діє
в інтересах позивачів:
адреса для листування: 65048,
м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 48, оф. 6/5
засоби зв’язку: поштою
електронна адреса:
офіційна електронна адреса відсутня
Вербецька Марія Андріївна
65048, м. Одеса, вул. Пушкінська,
буд. 48, оф. 6/5
тел. (050) 012-12-20
засіб електронного зв’язку:
m.verbetska.dlsgroup@gmail.com

ВІДПОВІДАЧ Головне управління Державної податкової

служби в Одеській області
Код ЄДРПОУ: 43142370
Адреса: 65044, м. Одеса,
вул. Семінарська, буд. 5
Ел. пошта: od.official@tax.gov.ua
тел. (0482) 300-220

Справа № 420/1715/21

УТОЧНЕНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

про зобов'язання вчинити певні дії

1
 01 лютого 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду, представником
Романюка Руслана Володимировичем, Романюк Лілії Василівни та Романюк Олени Русланівни,
адвокатом Вербецькою М.А. було подано позовну заяву до Головного управління Державної
податкової служби в Одеській області про зобов’язання вчинити певні дії.
15 лютого 2021 року Одеським окружним адміністративним судом було винесено Ухвалу у
справі № 420/1715/21 про залишення позовної заяви від 01 січня 2021 року без руху.
Відповідно до Ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року
у справі № 420/1715/21, у даній уточненій позовній заяві, було усунуто усі недоліки, відраховуючи
п’ятиденний строк від 15 лютого 2021 року (дата отримання копії ухвали про залишення без руху)
закінчення строку припадає на 20 лютого 2021 року, отже представником Позивачів дотримано
строк направлення уточненої позовної заяви.

07 липня 2020 року Романюк Руслан Володимирович та Романюк Лілія Василівна звернулись
до Овідіопольської Державної податкової інспекції ГУ ДПС в Одеській області із заявами, у яких
просили здійснювати в подальшому їх облік, як платників податків та інших обов'язкових
платежів, під власним ім'ям (прізвище, ім'я та по батькові), датою народження та місцем
проживання; не вносити інформацію про заявників до Державного реєстру фізичних осіб -
платників податків; проставити у паспортах відмітку про наявність права здійснювати будь-які
платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою
печаткою.
19 жовтня 2020 року Романюк Олена Русланівна звернулась з аналогічної заявою до
Овідіопольської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області.
Мотивом звернення до податкових органів слугують релігійні переконання Позивачів, які є
парафіянами Української Православної Церкви та є членами релігійної громади Свято-
Благовіщенської Церкви Одеської єпархії Української Православної Церкви, що підтверджується
Наказом № 184 голови Одеської Єпархії, виданого 27 березня 2000 року; довідками від 28.12.2020
року, виданих Настоятелем Свято-Благовіщенського Храму.

Так під час реєстрації в державних органах, що реалізують державну податкову політику,
особі присвоюється податковий номер, шляхом включення відомостей про неї до Державного
реєстру фізичних осіб – платників податків (РНОКПП/ІПН), і з точки зору численних наукових
експертиз, по суті, є міжнародним цифровим ім’ям об’єкту обліку (людини) у всесвітній
комп’ютерній системі, записується в міжнародній системі EAN (666) і має усі ознаки «імені
звіра» і «числа імені звіра» згідно з Откровенням Св. Апостола Іона Богослова (гл. 13 16-18),
тобто є новим міжнародним бісівським ім’ям людини, без якого не можна буде нічого ні купити,
ні продати, а прийняття такого номеру є зреченням від Христа.

На вказані заяви Позивачі отримали відповіді від Головного управління ДПС в Одеській
області, викладені у листах №14439/P/15-32-53-13-07 від 13.07.2020р., №14438/P/15-32-53-13-07
від 13.07.2020р. та №23122/P/15-32-65-11 від 28.10.2020р., в яких Позивачам було відмовлено у
задоволенні їх заяв в зв’язку з відсутністю відповідних повноважень у контролюючих органів, та
роз’яснено, що порядок обліку осіб, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття
реєстраційного номера врегульовані пунктами 63.2, 63.7 статті 63 та пунктом 70.1 статті 70
Податкового кодексу України. Такий облік здійснюється в окремому реєстрі Державного реєстру
за прізвищем, ім'ям, по-батькові та серією і номером паспорта. Крім цього вказано, що чинним
законодавством не передбачено можливості вилучення інформації з Державного реєстру за заявою
фізичної особи. Також додатково ГУ ДПС в Одеській області у листі №23122/P/15-32-65-11 від
28.10.2020р. на заяву Романюк Олени Русланівни від 18.10.2020р. було роз'яснено про
необхідність подання повідомлення за формою № 1П з подачею певного переліку документів, що
також свідчить про фактичну відмову у задоволенні заяви.

2
 Крім цього, з відповідей ГУ ДПС в Одеській області не отримано відомостей щодо
можливості чи неможливості задоволення заяв Позивачів, а міститься лише вказівки на діючий
порядок ведення обліку фізичних осіб — платників податків, які за своїми релігійними
переконаннями відмовились від застосування ідентифікаційного номера.
Разом з тим, у своїх відповідях ГУ ДПС в Одеській області зазначило, що Позивачі,
посилаючись на релігійні переконання, не можуть бути звільнені від взяття на облік або
реєстрацію у контролюючих органах, в зв’язку з конституційним обов’язком сплачувати податки і
збори.
Варто зазначити, що Позивачі не мали на меті своїми заявами до податкового органу
звільнитись від обов’язку щодо сплати податків і зборів, передбаченого ст. 67 Конституції
України.
Основною метою звернення до Овідіопольської Державної податкової інспекції ГУ ДПС в
Одеській області є зміна форми обліку Позивачів без використання будь-яких цифрових або
літерно-цифровий ідентифікатор, в тому числі серії та номеру паспорту.

У відповідях ГУ ДПС в Одеській області №14439/P/15-32-53-13-07 від 13.07.2020р.,

№14438/P/15-32-53-13-07 від 13.07.2020р. та №23122/P/15-32-65-11 від 28.10.2020р. вказані форми
обліку платників податків (за ІПН/РНОКПП та номером і серією паспорту) в усіх випадках
передбачають заміну імен Позивачів, в тому числі і в Державному реєстрі фізичних осіб -
платників податків; шифрування, кодування їх особистих даних, що суперечить не тільки
релігійним переконанням Позивачів, а й самій ідеї не використовувати цифровий ідентифікатор
при обліку фізичних осіб — платників податків, які через свої релігійні переконання відмовитися
від реєстраційного номера облікової картки платника податків.

В зв’язку з вищенаведеним, з метою отримання більш чіткої і повної відповіді на попередні

заяви, Романюк Руслан Володимирович та Романюк Лілія Василівна звернулись вдруге з заявами
від 19.10.2020р. до Овідіопольської Державної податкової інспекції ГУ ДПС в Одеській області.
Так на заяви Романюка Руслана Володимировича та Романюк Лілії Василівни від
19.10.2020р. Головне управління ДПС в Одеській області надали відповідь, викладені в листах
№23121/P/15-32-65-11 від 28.10.2020р. та №23120/P/15-32-65-11 від 28.10.2020р.
Головне управління ДПС в Одеській області у відповідях №23121/P/15-32-65-11 від
28.10.2020р. та №23120/P/15-32-65-11 від 28.10.2020р. зазначило, що заяви Романюка Руслана
Володимировича та Романюк Лілії Василівни від 19.10.2020р. не підлягають розгляду,
посилаючись на ст. 8 ЗУ «Про звернення громадян», в якій зокрема зазначено: «не розглядаються
повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж
питання, якщо перше вирішено по суті».
Проте, як зазначалось вище, у листах ГУ ДПС в Одеській області №14439/P/15-32-53-13-07
від 13.07.2020р., №14438/P/15-32-53-13-07 від 13.07.2020р. Заявникам не було надано чіткої та
вичерпної відповіді щодо можливості задоволення їх вимог.

Таким чином, в зв’язку з порушення конституційних прав Позивачів, шляхом відмови

Головним управлінням ДПС в Одеській області, викладених у листах №14439/P/15-32-53-13-
07 від 13.07.2020р., №14438/P/15-32-53-13-07 від 13.07.2020р., №23122/P/15-32-65-11 від
28.10.2020р., №23121/P/15-32-65-11 від 28.10.2020р. та №23120/P/15-32-65-11 від 28.10.2020р.,
здійснювати облік Романюка Руслана Володимировича, Романюк Лілії Василівни та
Романюк Олени Русланівни як платників податків та інших обов'язкових платежів, під
власними іменами (прізвище, ім'я та по батькові), датою народження та місцем проживання;
невнесення інформації про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків;
проставлення у паспортах відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без
цифрового ідентифікатора та завірення підпису відповідальної особи круглою гербовою
печаткою виникла необхідність звернутися до суду для визнання таких дій зі сторони
3
Відповідача протиправними та для захисту прав та свобод Позивачів, гарантованих
Конституцією України, національним та міжнародним законодавством.

Відповідно до ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і

віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої,
безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести
релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах
охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших
людей.
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права в статті 18 передбачає, що кожна
людина має право на свободу думки, совісті і релігії. Ніхто не повинен зазнавати примусу, що
принижує його свободу мати чи приймати релігію або переконання на свій вибір.
До того ж, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування
практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Європейську
Конвенцію з прав людини і основних свобод та практику Суду як джерело права. Аналогічне
положення міститься в ст. 7 КАС України.
Практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що рішення
прийняті в рамках дискреційних повноважень, але з порушенням принципів ефективного захисту
прав і свобод громадян, були визнані Європейським судом з прав людини порушенням
Європейської Конвенції з прав людини і основних свобод, зокрема, в рішеннях у справі «Волохи
проти України» та «Гасан і Чауш проти Болгарії».
Європейський суд перш за все підкреслює, що свобода думки, совісті, і релігії є однією з
основ демократичного суспільства, одним з його життєво важливих елементів, що формують
особистість віруючих і їх концепцію життя. Релігійна свобода – це свобода проявляти свої
релігійні переконання не тільки у своєму власному співтоваристві, але й публічно у колі людей,
які сповідують віру, а також індивідуально, приватно.
Плюралізм, толерантність та широта поглядів є атрибутами демократичного суспільства.
Хоча інтереси окремих осіб мають іноді підпорядковуватися інтересам групи, демократія не
зводиться лише до того, що завжди мають переважати погляди більшості, але означає необхідність
підтримання певного балансу, при якому забезпечується справедливе поводження з
представниками меншин і не допускаються зловживання домінуючим становищем (рішення у
справі: “Young, James та Webster проти Сполученого Королівства” від 13 серпня 1981 року).
Плюралізм і демократія мають також ґрунтуватися на діалозі та дусі компромісу, що неодмінно
передбачає необхідність різних поступок з боку осіб чи груп осіб, якщо це виправдовується
інтересами захисту і впровадження ідеалів і цінностей демократичного суспільства.

Водночас згідно ст. 294 ЦК України фізична особа має право на ім'я. Також згідно
положень ст. 296 ЦК України передбаченим також є право фізичної особи на використання свого
імені у всіх сферах своєї діяльності. Положеннями ст. 28 ЦК України визначено, що фізична особа
набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином
України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону
або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім'я фізичній особі надається
відповідно до закону.
Таким чином, можна дійти до висновку, що відповідно до вищезазначених положень
Цивільного кодексу України було встановлено необмежене право фізичної особи на
використання для ідентифікації своєї особи виключно прізвища, імені, по-батькові,
визначених в законному порядку, тобто таке право має бути забезпечене і у випадках
ідентифікації особи органами податкової служби при здійсненні обліку особи, як платника
податку.

4
 Крім цього, відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина,
закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не
можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не
допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, за своїм змістом положення частини другої статті 22 Конституції
України передбачають, з одного боку, обов'язок держави гарантувати конституційні права і
свободи, як-от права на використання свого імені у всіх сферах своєї діяльності, а з другого -
утримуватись від прийняття будь - яких актів, які призводили б до скасування конституційних
прав і свобод, а отже - права на використання свого  імені у всіх сферах своєї діяльності.
Зазначене вище трактування відповідає правовій позиції Конституційного Суду України,
викладеної у п. 3 мотивувальної частини рішення від 29.12.1999 р. №11-рп/99. Разом з тим
доцільно зауважити, що, як зазначено у п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного
Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 р., звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх
обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є
умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування
та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками
можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними.
Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не
може бути порушена.
Водночас ст. 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні
ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не
передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Проте чинний порядок обліку Позивачів як платників податків, встановлений
Податковим Кодексом України, суперечить праву Позивачів на збір, зберігання,
використання і розповсюдження конфіденційної інформації про особу без її згоди,
визначеного ст. 32 Конституції України та є за своїм змістом звуженням прав людини, що, в
свою чергу, заборонено ст.22 Конституції України.
Згідно ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та
поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і
лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Особливості податкового обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання
відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків визначені
податковим законодавством у правових нормах п.63.7 ст.63, ст.70 Податкового кодексу України та
Положенням Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб –
платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 822 від 29.09.2017р.
Так Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб –
платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 822 від 29.09.2017р.,
у частині 1 Розділу V передбачено, що до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків
вноситься інформація про прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи; дату та місце
народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання / місцеперебування та
громадянство, джерела отримання доходів; об’єкти оподаткування; сума нарахованих та/або
отриманих доходів; сума нарахованих та/або сплачених податків; інформація про податкову
знижку та податкові пільги платника податків; дати, номери записів, свідоцтв та інших
документів, а також підстави державної реєстрації, реєстрації та взяття на облік, припинення
підприємницької чи незалежної професійної діяльності та інші дані, передбачені цим
Положенням.
Згідно із офіційним тлумаченням ст. 32 Конституції України Рішенням Конституційного
суду №2 – РП /2012 від 20.01.2012 року зазначено, що до конфіденційної інформації про фізичну
особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання,
стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про
5
інформацію»). Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної
частини Рішення від 30 жовтня 1997 року № 5-зп також відніс до конфіденційної інформації про
фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані.
Таким чином, передбачені відомості у частині 1 Розділу V Положення №822 від 29.09.2017р.
становлять конфіденційну інформацію.
Конфіденційна інформація може надаватися в об’ємі, який вирішує сам носій цієї інформації.
Згідно ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про інформацію» конфіденційна інформація може поширюватися за
бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених
нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Рішення Великої палити Верховного суду від 19.09.2018 у справі N 806/3265/17, свідчить про
те, що Велика Палата Верховного Суду вважає за доцільне зазначити, що реалізація державних
функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних
даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і
нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між
громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і
примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати
альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Згідно ч. 5 Розділу III Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі
фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 822
від 29.09.2017р. до Облікової картки платника податків вноситься інформація про прізвище, ім’я,
по батькові (за наявності) особи; дату народження та місце народження (країна, область, район,
населений пункт); місце проживання / місцеперебування та громадянство.
Звертаємо увагу суду, що згідно ч. 3 Розділу Х Положення № 822 від 29.09.2017р. пошук
в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків може здійснюватися за
наступними відомостями:  прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), число, місяць та рік
народження, місце народження.
Таким чином, здійснення обліку осіб за інформацією, наданої для внесення до Облікової
картки (прізвище, ім'я та по батькові, датою народження та місцем проживання) є достатнім
для ідентифікації особи як платника податків та зборів, а додаткові відомості, передбачені
Розділом V Положення № 822 від 29.07.2017р., що вносяться до Державного реєстру фізичних
осіб – платників податків порушують права Позивачів на збір, зберігання, використання і
розповсюдження конфіденційної інформації про особу без її згоди, визначеного ст. 32
Конституції.

Згідно ч. 2 Розділу VIII Положення № 822 від 29.09.2017р. облік осіб, які через свої релігійні
переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника
податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому
реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером
паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права
здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.
Отже, платнику податків надано право виконати свій конституційний обов’язок по
сплаті податків та інших обов’язкових платежів без присвоєння ідентифікаційного номеру
після того, як він офіційно повідомить про це відповідні державні органи.
У той же час, частиною 1 Розділу VIII Положення № 822 від 29.09.2017р. передбачено, що
фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного
номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати до відповідного
контролюючого органу Повідомлення за формою № 1П, яке є водночас заявою для обліку в
окремому реєстрі Державного реєстру, та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого
оформлюється паспорт вперше.
Таким чином, і для людей з релігійними переконаннями чинним законодавством
передбачено присвоєння цифрового ідентифікатора та обробка персональних даних (шляхом їх
6
збирання і зберігання в реєстрі та використання), що нівелює саму ідею здійснення окремого
обліку людей з релігійними переконаннями без використання цифрових або літерно-цифрових
ідентифікаторів.
Тобто використання паспортних даних для ідентифікації особи як платника податків є
тотожним з присвоєнням їй реєстраційного номеру облікової картки платника податків (раніше -
ІПН).
Отже, відмова ГУ ДПС в Одеській області здійснювати облік Позивачів за прізвищем,
ім’ям та по батькові, датою народження та місцем проживання є необґрунтованою, та такою,
що призводить до звуження прав Позивачів на ім’я, визначеного ст. 294 Цивільного кодексу
України, що згідно ст. 22 Конституції України не допускається, а відмова у виключенні
інформації про Позивачів з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків порушує
приписи статі 32 Конституції України щодо збирання, зберігання, використання та
поширення конфіденційної інформації про Позивачів без їх згоди.

За приписами ч. 9 розділу VII Положення № 822 від 29.09.2017р. працівники контролюючих

органів, наділені повноваженнями вносити до паспорта відмітку про наявність права здійснювати
будь-які платежі без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків. А
тому Позивачі також мають право на проставлення відмітки у паспорті про наявність права
здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірення такого напису підписом
відповідальної особи та круглою гербовою печаткою.

Варто зауважити, що права Позивачів щодо їх обліку державою як платника податків не

можуть бути обмежені порівняно з іншими особами, в тому числі по причині відсутності
законодавства, яке регулює спірні відносини.
Частиною 4 статті 6 КАС встановлено заборону відмови в розгляді та вирішенні
адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності
законодавства, яке регулює спірні відносини.
Все вищезазначене свідчить, що право Позивачів відмовитися від реєстраційного
номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання, здійснювати
будь-які платежі без будь якого цифрового або літерно-цифрового ідентифікатора, а
виключно за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації є
порушеним і підлягає судовому захисту.

Вказана позиція Позивачів співпадає з позицією викладеною:

- Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду у справі № 826/526/15
від 14 червня 2018 року;
- Львівським апеляційним судом в постанові від 18 вересня 2018 року у справі
№ 876/6770/17;
- Одеським окружним судом в рішенні від 12 травня 2020 року у справі № 420/1492/20;
- Київським окружним судом в рішенні від 05 травня 2020 року у справі № 320/7179/19.

Згідно ст.3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється

Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України.   Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого
надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом,
застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в адміністративних справах
здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і
вирішення справи.  Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні
учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

7
 Згідно ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим
Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи
бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і
просити про їх захист шляхом визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та
зобов’язання утриматися від вчинення певних дій.
Згідно п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач – суб’єкт владних повноважень, а у випадках,
визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб’єкт владних повноважень - орган державної
влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова
чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій
на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні
адміністративних послуг.
Згідно ч.1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов’язки в
адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за
громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими
державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого
самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами,
організаціями (юридичними особами).
Державна податкова служба України є юридичною особою публічного права. Головне
управління ДПС України в Одеській області є територіальним органом Державної податкової
служби України, відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої
влади» територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні
особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників
центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються,
реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального
органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 6 ст. 56 КАС України законні представники можуть доручати ведення
справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в
суді.
Згідно ч. 1 ст. 57 КАС України представником в суді може бути адвокат.
Частиною 4 ст. 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника
підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про
адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права,
відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та
визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства
права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до
адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на
підставі Конституції України гарантується.
Статтею 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та
Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною
Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у
межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.  

Щодо доцільності розгляду справи в одному провадженні:

Розгляд справи в одному провадженні сприятиме досягненню цілей і завдань
адміністративного судочинства, передбачених ст. 2 КАС України, а саме: швидкому,
справедливому судовому розгляду з метою захисту прав та інтересів Позивачів.
Позивачі проживають однією сім’єю, що свідчить про доцільність розгляду справи в одному
провадженні, оскільки такий розгляд слугуватиме ефективному та своєчасному захисту їх прав,
свобод та інтересів.
8
 Крім цього, правовідносини, що виникли між Позивачами та Відповідачем є однотипними,
оскільки мають спільну підставу виникнення, породжують однорідні наслідки, та дії зі сторони
Відповідача однаково порушують права кожного з Позивачів, а тому при розгляді справи в
порядку окремих проваджень більшість обставин будуть тотожними між собою та такими, що
будуть доводитись одними і тими самими доказами.
Таким чином, розгляд справи в одному провадженні сприятиме раціональнішому та
ефективнішому використанню часу і ресурсів, як для Позивачів, так й для Суду.

Аналогічний позов не було подано до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим
предметом та з тих самих підстав.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 3, 5, 6, 7, 132, 133 КАС України,-

ПРОШУ:
1. Прийняти до розгляду позовну заяву до Головного управління Державної податкової
служби в Одеській області про зобов’язання вчинити певні дії в зв’язку з відмовою,
викладеної у листах №14439/P/15-32-53-13-07 від 13.07.2020р., №14438/P/15-32-53-13-07
від 13.07.2020р., №23122/P/15-32-65-11 від 28.10.2020р., №23121/P/15-32-65-11 від
28.10.2020р. та №23120/P/15-32-65-11 від 28.10.2020р., здійснювати облік Романюка
Руслана Володимировича, Романюк Лілії Василівни та Романюк Олени Русланівни як
платників податків та інших обов'язкових платежів, під власними іменами (прізвище, ім'я
та по батькові), датою народження та місцем проживання; невнесення інформації про них
до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; проставлення у паспортах
відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора
та завірення підпису відповідальної особи круглою гербовою печаткою.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби в
Одеській області стосовно відмови, викладеної у листах №14439/P/15-32-53-13-07 від
13.07.2020р., №14438/P/15-32-53-13-07 від 13.07.2020р., №23122/P/15-32-65-11 від
28.10.2020р., №23121/P/15-32-65-11 від 28.10.2020р. та №23120/P/15-32-65-11 від
28.10.2020р., здійснювати облік Романюка Руслана Володимировича, Романюк Лілії
Василівни та Романюк Олени Русланівни як платників податків та інших обов'язкових
платежів, під власними іменами (прізвище, ім'я та по батькові), датою народження та
місцем проживання; невнесення інформації про них до Державного реєстру фізичних осіб -
платників податків; проставлення у паспортах відмітку про наявність права здійснювати
будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірення підпису відповідальної особи
круглою гербовою печаткою.
3. Зобов’язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області не
вносити інформацію про Романюка Руслана Володимировича до Державного реєстру
фізичних осіб - платників податків, використовуючи цифрові ідентифікатори
(ідентифікаційний номер, серія та номер паспорту, номер облікової картки платника
податків або інші форми з використанням літерно-цифрової ідентифікації) та зберегти за
особою форму обліку платників податків за: прізвищем, іменем та по батькові, роком
народження та за місцем реєстрації;
4. Зобов’язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області вести
облік Романюка Руслана Володимировича, як платника податків без застосування
цифрового ідентифікатора ( ідентифікаційного номера, серії та номера паспорту, номера
облікової картки платника податків або інші форми з використанням літерно-цифрової
ідентифікації), а саме: за прізвищем іменем та по батькові, роком народження і за місцем
реєстрації та знищити інформацію про Романюка Руслана Володимировича у Державному
реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, яка була надана
інспекції під час реєстрації даних податковими органами.

9
5. Зобов’язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області зробити
у паспорті Романюка Руслана Володимировича запис про наявність права здійснювати
будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи
круглою гербовою печаткою;
6. Зобов’язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області не
вносити інформацію про Романюк Лілію Василівну до Державного реєстру фізичних осіб-
платників податків, використовуючи цифрові ідентифікатори (ідентифікаційний номер,
серія та номер паспорту, номер облікової картки платника податків або інші форми з
використанням літерно-цифрової ідентифікації) та зберегти за особою форму обліку
платників податків за: прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем
реєстрації;
7. Зобов’язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області вести
облік Романюк Лілії Василівни, як платника податків без застосування цифрового
ідентифікатора ( ідентифікаційного номера, серії та номера паспорту, номера облікової
картки платника податків або інші форми з використанням літерно-цифрової
ідентифікації), а саме: за прізвищем іменем та по батькові, роком народження і за місцем
реєстрації та знищити інформацію про Романюк Лілію Василівну у Державному реєстрі
фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, яка була надана інспекції
під час реєстрації даних податковими органами.
8. Зобов’язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області зробити
у паспорті Романюк Лілії Василівни запис про наявність права здійснювати будь-які
платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою
гербовою печаткою;
9. Зобов’язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області не
вносити інформацію про Романюк Олену Русланівну до Державного реєстру фізичних осіб-
платників податків, використовуючи цифрові ідентифікатори (ідентифікаційний номер,
серія та номер паспорту, номер облікової картки платника податків або інші форми з
використанням літерно-цифрової ідентифікації) та зберегти за особою форму обліку
платників податків за: прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем
реєстрації;
10. Зобов’язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області вести
облік Романюк Олени Русланівни, як платника податків без застосування цифрового
ідентифікатора (ідентифікаційного номера, серії та номера паспорту, номера облікової
картки платника податків або інші форми з використанням літерно-цифрової
ідентифікації), а саме: за прізвищем іменем та по батькові, роком народження і за місцем
реєстрації.
11. Зобов’язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області зробити
у паспорті Романюк Олени Русланівни запис про наявність права здійснювати будь-які
платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою
гербовою печаткою;

Додатки:
1. Докази сплати судового збору Позивачами.
2. Копія паспорту Романюка Руслана Володимировича.
3. Копія паспорту Романюк Лілії Василівни.
4. Копія паспорту Романюк Олени Русланівни.
5. Копія заяви до Овідіопольської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області про зміну форми обліку
Романюка Руслана Володимировича від 07.07.2020 року.
6. Копія заяви до Овідіопольської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області про зміну форми обліку
Романюк Лілії Василівни від 07.07.2020 року.
7. Копія Наказу № 184, виданого головою Одеської Єпархії від 27.03.2000р.
8. Копія Довідки, виданої Романюк Лілії Василівни від 28.12.2020р.
9. Копія Довідки, виданої Романюк Олені Русланівні від 28.12.2020р.
10
10. Копія відповіді ГУ ДПС в Одеській області на заяву Романюка Руслана
Володимировича №14439/P/15-32-53-13-07 від 13.07.2020р.
11. Копія відповіді ГУ ДПС в Одеській області на заяву Романюк Лілії Василівни
№14438/P/15-32-53-13-07 від 13.07.2020р.
12. Копія відповіді ГУ ДПС в Одеській області на заяву Романюк Олени Русланівни
№23122/P/15-32-65-11 від 28.10.2020р.
13. Копія заяви до Овідіопольської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області Романюка Руслана
Володимировича від 19.10.2020 року.
14. Копія заяви до Овідіопольської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області Романюк Лілії
Василівни від 19.10.2020 року.
15. Копія заяви до Овідіопольської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області про зміну форми обліку
Романюк Олени Русланівни від 19.10.2020 року.
16. Копія відповіді ГУ ДПС в Одеській області на заяву Романюка Руслана
Володимировича №23121/P/15-32-65-11 від 28.10.2020р.
17. Копія відповіді ГУ ДПС в Одеській області на заяву Романюк Лілії Василівни
№23120/P/15-32-65-11 від 28.10.2020р.
18. Копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000359
від 21.08.2020р.
19. Копія Витягів з Договорів про надання правової допомоги від 11.12.2020р.
20. Ордер серії ВВ №1009475 від 01.02.2021.
21. Ордер серії ВВ №1009476 від 01.02.2021.
22. Ордер серії ВВ №1009477 від 01.02.2021.
23. Копія позовної заяви Відповідачу.

Адвокат _______________ /М.А. Вербецька/

«19» лютого 2021 р.

11