МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВСП «ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ, ПРАВА ТА
ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗУНУ»

ЗВІТ
З ПРОХОДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ
на базі _____________________________
__________________________

Виконала:
студентка групи __________
______________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник практики:
від підприємства _______________
______________________________
(посада, прізвище, ініціали) (підпис)
від коледжу______________
______________________________
( прізвище, ініціали) (підпис)
Звіт по практиці допущено
до захисту

«__» ________2023_ р.

Оцінка ____________

ТЕРНОПІЛЬ 2023
 2

ЗМІС

Т
ВСТУП.........................................................................................................................3
РОЗДІЛ I. Характеристика Теребовлянського районного суду
Тернопільської області.............................................................................................5
РОЗДІЛ II. Характеристика виконаних робіт.....................................................8
ВИСНОВКИ.............................................................................................................23
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................25
ДОДАТОК № 1.........................................................................................................27
ДОДАТОК № 2.........................................................................................................32
ДОДАТОК № 3.........................................................................................................36
ДОДАТОК № 4.........................................................................................................39
ДОДАТОК № 5.........................................................................................................42
 3

ВСТУП

Відповідно до навчальної програми, я, Прус Андріана Іванівна,

проходила практику в Теребовлянському районному суді Тернопільської
області з 29 січня по 8 березня 2024року.
Метою практики було закріпити здобутий під час навчання обсяг
теоретичних та практичних знань і прийомів, якими користуються в своїй
роботі посадові особи суду; вивчити, проаналізувати та вміло застосовувати
конкретні наукові та практичні джерела, що лягають в основу вибору тієї або
іншої правової форми поведінки в конкретній робочій ситуації.
Відповідно до Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється
виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих
функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Згідно ст. 22 закону «Про судоустрій і статус суддів» Теребовлянський
районний суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені
процесуальним законом до його підсудності: цивільні, кримінальні,
адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у
випадках та порядку передбачених процесуальними законами (Цивільно-
процесуальним кодексом України, Кримінально-процесуальним кодексом
України, Кодексом адміністративного судочинства України та Кодексом
України про адміністративні правопорушення). Даний Закон визначає правові
засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему
судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу
професійних суддів, систему та порядок здійснення суддівського
самоврядування, а також встановлює загальний порядок забезпечення
діяльності судів та регулює інші питання судоустрою.
Відповідно до мети практики, були поставлені такі завдання:
 вивчити нормативні документи, які визначають організацію роботи
та повноваження суддів судів загальної юрисдикції;
 4

 узагальнити знання про підвідомчість справ місцевим загальним та

місцевим адміністративним і господарським судам та підсудність
справ;
 ознайомитися з організацією та змістом роботи судді;
 ознайомитися з методикою складання документів, порядком роботи
з ними від моменту надходження в суд до передачі їх в архів;
 приймати участь у відкритих судових засіданнях, в процесі чого
вивчає діяльність судді, прокурора, захисника та інших учасників
процесу;
 вивчити порядок фіксації судового засідання технічними засобами
та їх відображення у журналі судового засідання;
 ознайомитися з порядком звернення до виконання вироків, рішень,
ухвал, постанов;
 вивчити правила організації архівної справи в суді.
Під час проходження практики в суді, я отримала значні знання завдяки
ознайомленню з нормативною-правовою базою суду, спілкуванням із суддями
суду щодо кримінальних, адміністративних та цивільних справ. Вони досить
вміло підбирали приклади як теоретичного значення так і закріплювали дані
роз’яснення практичними відвідуваннями зали суду, де проводились засідання
по даним справам, щоб пояснити, як саме, потрібно правильно аналізувати
справу з юридичної точки зору.
 5

РОЗДІЛ I.
ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРЕБОВЛЯНСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Для початку хотіла би зупинитися на тому, що судову систему України
складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції. Суди
загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Єдиним органом
конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Судова
система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку,
встановленому Конституцією та законами України.
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування
функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи
посадовими особами не допускається. Особи, які привласнили функції суду,
несуть відповідальність, установлену законом.
Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя,суди
є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють
правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому
верховенство права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та
законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно
до закону. Для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ
у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди першої,
апеляційної,касаційної інстанцій і Верховний Суд України.
Відповідно до Конституції України система судів загальної юрисдикції
будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Систему судів загальної юрисдикції складають:
 місцеві суди;
 апеляційні суди;
 вищі спеціалізовані суди;
 Верховний Суд України.
Теребовлянський районний суд Тернопільської області є місцевим судом
загальної юрисдикції, судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені
 6

процесуальним законом до його підсудності: цивільні, кримінальні,

адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у
випадках та порядку передбачених процесуальними законами.
У Теребовлянському районному суді Тернопільської області діє
спеціалізація зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх -
судді(суддя), уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо
неповнолітніх. Суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження
щодо неповнолітніх, може бути обрано суддю із стажем роботи суддею
не менше десяти років, досвідом здійснення кримінального провадження в суді
і високими морально-діловими та професійними якостями. Судді,
уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, не
звільняються від виконання обов'язків судді відповідної інстанції.
У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи суддя,
уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх,
обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді.
Підсудність окремих категорій справ Теребовлянському районному суді
Тернопільської області, а також порядок їх розгляду визначаються
процесуальним законом.
Нормативно-правові засади діяльності Теребовлянського районного
суду Тернопільської області складають такі нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року, з наступними
змінами.
2. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010
року, з наступними змінами.
3. Закон України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005
року, з наступними змінами.
4. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року, з
наступними змінами.
5. Закон України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року,
з наступними змінами.
 7

6. Наказ про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та

апеляційних судах України від 28 серпня 2019 року, з наступними
змінами.
7. Закон України «Про судовий збір» з 08 липня 2011 року, з
наступними змінами.
8. Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня
2006 №740, з наступними змінами.
9. Закон України "Про захист персональних даних" від 01 червня 2012
року, з наступними змінами.
10. Положення про автоматизовану систему документообігу суду,
затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010
року № 30.
11. Правила поведінки працівника суду, затверджені рішенням Ради
суддів України від 6 лютого 2009 року № 33.
 8

РОЗДІЛ II.
ХАРАКТЕРИСТИКА ВИКОНАНИХ РОБІТ
Проходження моєї виробничої практики у Теребовлянському районному
суді розпочалося із ознайомлення з структурою районного суду його основними
функціями та завданнями.
Структура Теребовлянського районного суду складається з двох
основних частин: судового корпусу, тобто професійних суддів, які
безпосередньо здійснюють правосуддя у відповідних справах,
Теребовлянський районний суд налічує п'ятьох суддів та апарату суду, який
здійснює організаційні заходи для здійснення правосуддя. Налічує голову суду,
заступника голови суду та керівника апарату. Оскільки, під час воєнного стану,
апарат суду не можна розповсюджувати, тому більш детальнішу інформацію,
вказати не можу.
Так, як Теребовлянський районний суд є судом першої інстанції то до
його основних функцій відноситься розгляд кримінальних, цивільних,
адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення у
випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.
Завдання суду визначені у ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус
суддів»: суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує
кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод,
гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними
договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.[7]
Наступне моє ознайомлення із роботою районного суду полягало у
вивченні процедури планування роботи суду, напрямів, принципів діяльності та
його компетенції.
Напрямки діяльності Теребовлянського районного суду :
Відповідно до визначених законодавством України завдань
Теребовлянський районний суд забезпечує:
 здійснення правосуддя в кримінальних справах;
 здійснення правосуддя в цивільних справах;
 9

 здійснення правосуддя в адміністративних справах;

 здійснення правосуддя в інших судових справах;
 розгляд і вирішення звернень громадян відповідно до компетенції
суду, передбаченої законодавством України.
Принципи діяльності суду:
Діяльність суду базується на таких принципах:
 Принцип ефективності: якісний розгляд всіх судових справ у
найкоротші терміни з мінімальними матеріальними та кадровими
витратами;
 Принцип спеціалізації: всі підрозділи та посадові особи суду
виконують різні локальні завдання;
 Принцип єдності керівництва та контролю: встановлення лінійного
типу безпосередньої підпорядкованості, за яким кожна посадова
особа субординаційно підпорядкована тільки одному керівнику;
Компетенція Теребовлянського районного суду
Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус
суддів», місцевий загальний суд є судом першої інстанції,розглядає
цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про
адміністративні правопорушення, справи, віднесені процесуальним законом до
його підсудності, у випадках та порядку, передбачених процесуальним
законом[7].
Під час проходження практики я також ознайомилась із
повноваженнями та обов’язками судді.
Я дізналась, що суддя є громадянин України, який відповідно
до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів
призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів
України і здійснює правосуддя на професійній основі.
До основних завдань та обов’язків судді відповідно до ст.56 ЗУ «Про
судоустрій та статус суддів» відноситься:
 10

Суддя зобов’язаний:
1) Суддя повинен додержуватися присяги.
2) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати
судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил
судочинства;
3) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та
підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з
метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення
впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
4) подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних
зв’язків судді;
5) виявляти повагу до учасників процесу;
6) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що
охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і
закритого судового засідання;
7) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених
законодавством у сфері запобігання корупції;
8) подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування;
9) систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати
свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання
повноважень у суді, де він обіймає посаду;
10) звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як
судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до
Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому
стало відомо про таке втручання;
11) підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з
проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку
дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що
можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної
 11

відповідальності, викликають сумнів у законності джерела

походження майна або доброчесності поведінки судді.
Також суддя може користуватися правами і свободами, передбаченими
Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та
іншими актами законодавства. відповідно до ст.56 ЗУ «Про судоустрій та
статус суддів» суддя має право брати участь у суддівському самоврядуванні,
судді можуть утворювати громадські об’єднання та брати участь у них з метою
захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня, суддя може
бути членом національних або міжнародних асоціацій та інших організацій, що
мають на меті захист інтересів суддів, утвердження авторитету судової влади в
суспільстві або розвиток юридичної професії та науки, суддя має право
підвищувати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну
підготовку.
Наступне моє ознайомлення із повноваженнями та обов’язками
секретаря судового засідання.
Я дізналась, що секретар судового засідання є посадовою особою
апарату місцевого загального суду, статус якої визначається Законом України
"Про державну службу".
Секретар судового засідання призначається на посаду та звільняється з
посади наказом голови відповідного суду з дотриманням вимог трудового
законодавства та законодавства про державну службу України. На посаду
секретаря судового засідання призначаються особи, які мають вищу освіту за
спеціальністю "Правознавство" або "Правоохоронна діяльність" з освітньо-
кваліфікаційним рівнем не нижче молодшого спеціаліста, без вимог щодо
стажу роботи. Секретар судового засідання безпосередньо підпорядкований
керівнику апарату суду та судді, з яким працює відповідно до внутрішнього
розподілу обов'язків, координує свою діяльність з помічником судді.
До основних завдань та обов’язків секретаря судового засідання
відносяться такі:
 12

 Здійснює судові виклики та повідомлення в справах, які знаходяться

у провадженні судді; оформлює заявки до органів внутрішніх справ,
адміністрації місць попереднього ув`язнення про доставку до суду
затриманих та підсудних осіб, готує копії відповідних судових
рішень.
 Здійснює оформлення та розміщення списків справ, призначених до
розгляду.
 Перевіряє наявність і з`ясовує причини відсутності осіб, яких
викликано до суду, і доповідає про це головуючому судді.
 Забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами
згідно з Інструкцією про порядок фіксування судового процесу
технічними засобами.
 Веде журнал судового засідання (протокол судового засідання).
 Виготовляє копії судових рішень у справах, які знаходяться в
провадженні відповідного судді.
 Здійснює заходи щодо вручення копії вироку засудженому або
виправданому відповідно до вимог Кримінально-процесуального
кодексу України, за дорученням судді здійснює заходи щодо дачі
підсудним або засудженим підписки про невиїзд.
 Оформлює матеріали судових справ і здійснює передачу справ до
канцелярії суду.
 Виконує інші доручення керівника апарату суду, судді, помічника
судді, що стосується організації розгляду судових справ.
Під час проходження практики я також ознайомилась із
повноваженнями та обов’язками прокурора під час судового засідання.
Я дізналась, що прокурор – це державний службовець, який займається
представленням інтересів обвинувачення або окремих громадян у суді, а також
здійснює контроль законності проведення досудового розслідування.
 13

Прокурор представляє сторону обвинувачення, що передбачено

Конституцією України, де в статті 1311 Конституція України зазначено,
що підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором має статус однієї
з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про прокуратуру" прокурор
підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо
кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи
обов’язки, передбачені КПК України.
Відповідно до статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої
повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй
процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних
повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого
самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші
фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення
прокурора.
Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час
проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва
досудовим розслідуванням, здійснює повноваження, передбачені частиною
другою статті 36 КПК України.
Участь прокурора в суді є обов’язковою, крім випадків,
передбачених КПК України.
Право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд
судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають
також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого
рівня:
Наступним моїм завданням була участь як спостерігача в судових
засіданнях при розгляді цивільних, кримінальних, адміністративних справах, а
також справах про адміністративні правопорушення.
Я була присутня на судових засіданнях за статтями :
 14

За ч.1 ст.164 КУпАП Порушення порядку провадження господарської

діяльності . Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як
суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення
господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення
передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду
господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у
період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови
провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без
одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання
передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди),
тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої
продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок
вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (Додаток №1).
[4]

Оскарження постанови про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.

122 КУпАП Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на
заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил
дорожнього руху. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху
транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення
вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення
вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду
пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих
пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних
засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,- тягнуть за
собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян(Додаток № 2).[4]

За ч.1 ст.190 КК України Шахрайство. Заволодіння чужим майном або

придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою
 15

(шахрайство)- карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на
строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк
до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років (Додаток № 3). [2]
За ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування
примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою
представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку
психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів,
який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення
застосування таких примусових заходів (Додаток № 4).[2]
За ч.4 ст. 186 КК України Грабіж. Відкрите викрадення чужого майна
(грабіж) вчинений у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного
стану, - карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років
(Додаток № 5). [2]
Також була присутня на судових засіданнях по цивільному судочинству.
Вивчила порядок фіксації судового засідання технічними засобами та їх
відображення у журналі судового засідання.
Технічні засоби фіксування судового засідання поділяються на технічні
засоби звукозапису (з можливістю запису та відтворення звуку) та технічні
засоби відеозапису (з можливістю запису та відтворення лише звуку; або звуку
і відео одночасно).
Технічний засіб звукозапису складається з такого обладнання:
персонального комп'ютера; окремого комплекту мікрофонів в кількості,
достатній для зручного і якісного звукозапису всіх учасників судового процесу
та для забезпечення можливості учасникам судового процесу ставити
запитання і отримувати відповіді; вбудованого чи окремо встановленого
аудіомікшеру для можливості у разі потреби комутації декількох мікрофонів
(аудіо каналів); вбудованого чи окремо встановленого засобу відтворення звуку
(гучномовці, навушники).
 16

Технічний засіб відеозапису складається з обладнання, що входить до

технічного засобу звукозапису, а також наступного додаткового обладнання:
комплекту відеокамер у кількості, достатній для зручного та якісного
відеозапису всіх учасників судового процесу; відеомікшеру для можливості у
разі потреби мікшування відеозображення з декількох відеокамер або
програмного забезпечення для мікшування IP-камер; пристрою відеозахвату (у
разі потреби, залежно від типу камер, що використовуються).
Фіксування судового засідання здійснюється за допомогою наявних в
судах технічних засобів відео- та (або) звукозапису з використанням підсистеми
відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної
системи (далі, для цілей цієї Інструкції - підсистема відеоконференцзв'язку).
Судом забезпечується фіксування перебігу всіх судових засідань, крім
випадків, передбачених процесуальним законодавством.
У випадку проведення судового засідання в режимі відеоконференції,
фіксування перебігу такого судового засідання здійснюється шляхом відео- та
звукозапису.
Відеозапис судового засідання передбачає одночасне здійснення
звукозапису цього судового засідання.
Результатом фіксування судового засідання є створення:
1. Технічного запису судового засідання - електронного файлу в
форматі відео- та (або) звукозапису. При цьому файл відеозапису
судового засідання містить в собі одночасно відео- та звукозапис
судового засідання.
2. Протоколу судового засідання або журналу судового засідання
відповідно до вимог процесуального законодавства.
Протокол судового засідання складається відповідно до правил
цивільного, господарського та адміністративного судочинства; журнал
судового засідання - відповідно до правил кримінального судочинства.
Відповідно до процесуального законодавства фіксування судового
засідання здійснює секретар судового засідання.
 17

Безпосередньо перед початком здійснення фіксування судового засідання

секретар судового засідання повинен пройти процедуру автентифікації в
підсистемі відеоконференцзв'язку, використовуючи при цьому персональний
комп'ютер, що є складовою частиною наявного в суді технічного засобу
фіксування судового засідання.
Після автентифікації в підсистемі відеоконференцзв'язку секретарю
судового засідання необхідно відповідно до вимог Інструкції користувача:
- Перевірити працездатність технічних засобів фіксування судового
засідання (мікрофонів, камер, іншого обладнання), скориставшись
відповідною функцією підсистеми відеоконференцзв'язку -
налаштування обладнання.
- Виконати тестовий запис судового засідання, тривалістю не більше
30 секунд, та перевірити можливість його відтворення у режимі
реального часу (онлайн).
- У випадку проведення судового засідання в режимі
відеоконференції створити конференцію та запросити до неї
учасників процесу, які прийматимуть участь в судовому засіданні в
режимі відеоконференції.
- У випадку проведення судового засідання без застосування режиму
відеоконференції створити конференцію без запрошення до її участі
інших учасників.
- Пересвідчитись, що учасника (учасників) добре видно і чутно. У
випадку нечіткого звуку та зображення.
- Обрати відповідно до вимог процесуального законодавства вид
запису судового засідання (звукозапис або відеозапис).
- Активувати засобами підсистеми відеоконференцзв'язку режим
запису судового засідання та розпочати конференцію.
- Після закінчення судового засідання зупинити запис перебігу цього
засідання шляхом завершення конференції засобами підсистеми
відеоконференцзв'язку. Технічний запис судового засідання при
 18

цьому автоматично зберігається у централізованому файловому

сховищі, яке використовується підсистемою відеоконференцзв'язку.
Під час здійснення фіксування судового засідання секретар судового
засідання забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання у
відповідності до вимог процесуального законодавства.
Протокол (журнал) судового засідання ведеться в електронній формі
засобами підсистеми відеоконференцзв'язку.
Після завершення фіксування та збереження технічного запису судового
засідання в протоколі (журналі) цього засідання засобами підсистеми
відеоконференцзв'язку автоматично формується вебпосилання на технічний
запис, збережений в централізованому файловому сховищі.
Наступним моїм завданням була участь та ознайомлення з прийомом
громадян державним виконавцем.
Особистий прийом громадян у Теребовлянському районному суді
проводять голова суду, керівник апарату суду та в загальній канцелярії суду.
Прийом громадян проводиться у встановлені дні та години, згідно з
графіком, затвердженим головою суду.
Прийом громадян головою суду відбувається щопонеділка з 10:00 до
16:00.
Прийом громадян керівником апарату суду відбувається щовівторка з
09:00 до 16:00.
Прийом громадян з подання позовних заяв, заяв наказного та окремого
провадження, адміністративних позовів, скарг в порядку КПК України - в
приміщенні суду по вул. Кн. Василька, 116, м. Теребовля, проводиться в
загальній канцелярії суду щоденно:
Понеділок-четвер – з 08.30 до 17.15 год.
обідня перерва з 13:00 до 13:30
П’ятниця – з 08.30 до 16.00 год.
 19

Прийом громадян державним виконавцем у суді є процедурою, під час

якої громадяни можуть звернутися до державного виконавця з питаннями,
пов'язаними з виконанням судових рішень.
Прийом громадян проводиться в спеціально відведеному для цього
приміщенні в будівлі суду.
Під час прийому громадян державний виконавець надає громадянам
інформацію про те, які дії необхідно виконати для виконання судового рішення,
якщо воно стосується виконання грошових зобов'язань. Також державний
виконавець дає рекомендації щодо порядку і способу виконання рішення суду.
Під час прийому громадян державний виконавець приймає заяви та інші
документи, які стосуються виконання судових рішень, а також відповідати на
запитання громадян.
Важливо зазначити, що прийом громадян державним виконавцем у суді
не звільняє громадян від необхідності виконання судового рішення, а лише
надає можливість отримати допомогу та консультацію з питань його
виконання.
Наступне моє ознайомлення із діловодством, обліком та зберіганням
виконавчих документів, фінансовою звітністю суду.
Діловодство в суді - це система організації документообігу, що
використовується судом для забезпечення ефективного виконання його
функцій. Основною метою діловодства в суді є забезпечення збереження,
обробки та зберігання документів, що відображають процеси та результати
діяльності суду.
Діловодство в суді включає наступні складові:
 Реєстр документів - це довідковий документ, який містить перелік
всіх документів, що надходять до суду та їхніх властивостей. Реєстр
документів дозволяє відслідковувати рух документів в суді та
швидко знаходити необхідну інформацію.
 Книгу обліку справ - це документ, який містить перелік всіх справ,
що перебувають на розгляді у суді та їхні стадії розгляду. Книга
 20

обліку справ дозволяє контролювати терміни розгляду справ та

вчасно приймати рішення.
 Архів - це місце зберігання документів, які втратили свою
актуальність, але можуть бути необхідні для аналізу чи перевірки у
майбутньому.
Діловодство в суді має велике значення для забезпечення якісного та
ефективного функціонування судової системи. Ефективне діловодство
забезпечує збереження та обробку документів, що забезпечує збільшення
ефективності та швидкості процесу розгляду справ, а також сприяє підвищенню
якості прийнятих рішень.
Облік та зберігання виконавчих документів є важливою складовою
діловодства в суді. Виконавчі документи - це рішення, які приймаються судом
або іншими уповноваженими органами щодо виконання певних дій, наприклад,
стягнення заборгованості чи виконання певного рішення.
У суді виконавчі документи зберігаються окремо від інших документів,
таких як матеріали справи. Для обліку та зберігання виконавчих документів
використовуються спеціальні журнали та реєстри, які містять інформацію про
кожен документ, таку як дата прийняття, номер справи, сторони справи,
рішення, виконавчі дії, які були вжиті та терміни їх виконання.
Оскільки виконавчі документи є документами з обмеженим терміном
зберігання, вони можуть бути знищені після закінчення терміну їх зберігання
відповідно до встановленої процедури. При цьому слід забезпечити збереження
необхідної інформації про виконавчі дії, що були вжиті.
Зберігання виконавчих документів у суді має велике значення для
забезпечення виконання рішень та розгляду питань, пов'язаних із виконанням
виконавчих дій. Якщо виконавчі документи не будуть збережені або будуть
зберігатись неналежним чином, це може призвести до порушення прав сторін
справи та невиконання рішень суду. Тому правильний облік та зберігання
виконавчих документів є важливим елементом роботи суду.
 21

Фінансова звітність суду - це документ, який відображає фінансову

діяльність суду за певний період часу. Цей звіт містить інформацію про
фінансовий стан суду, його доходи та витрати, а також стан розрахунків зі
співробітниками та партнерами.
Фінансова звітність суду включає такі складові:
 Баланс - це звіт, який містить інформацію про фінансовий стан суду
на початок та кінець звітного періоду. У балансі відображається
активна та пасивна частини балансу, що дозволяє оцінити загальний
фінансовий стан суду.
 Звіт про прибутки та збитки - це звіт, який містить інформацію про
доходи та витрати суду за певний період часу. Цей звіт дозволяє
оцінити прибутковість та ефективність діяльності суду.
 Звіт про грошові потоки - це звіт, який містить інформацію про
грошові потоки суду за певний період часу. Цей звіт дозволяє
оцінити рух грошових коштів в суді та з’ясувати, які чинники
впливають на фінансову діяльність суду.
Укладення фінансової звітності суду регулюється законодавством та
стандартами фінансової звітності. Фінансова звітність суду повинна бути
підготовлена відповідно до встановлених правил та стандартів та повинна бути
доступна для перегляду та оцінки.
Наступним моїм ознайомлення з організацією архівної справи в суді.
Організація архівної справи в суді має свої особливості і визначена рядом
правил та вимог. Основні принципи організації архівної справи в суді можуть
включати такі аспекти:
1. Дотримання законодавства: Архівна справа повинна відповідати
вимогам законодавства, зокрема, законам про архіви та судову
систему.
2. Систематизація і класифікація документів: Документи повинні бути
систематизовані та класифіковані з урахуванням їхнього значення
 22

та категорій. Це допомагає забезпечити легкий доступ до

необхідної інформації.
3. Ведення інвентарізації: Проведення регулярної інвентаризації
архівної справи для визначення наявності та стану документів.
4. Термінове знищення застарілих документів: Відокремлення та
знищення документів, які втратили актуальність та не мають
значення для подальшого зберігання.
5. Створення резервних копій: Забезпечення зберігання резервних
копій архівної справи для запобігання втрати інформації внаслідок
непередбачених обставин.
6. Захист від несанкціонованого доступу: Забезпечення безпеки
документів та обмеження доступу до архівної справи лише
визначеним особам.
7. Забезпечення конфіденційності: Захист конфіденційної інформації
та дотримання принципів конфіденційності при обробці
документів.
8. Організація документообігу: Визначення чітких правил та процедур
для обробки та обігу документів у суді.
9. Спостереження за змінами у законодавстві: Регулярне оновлення
архівної справи відповідно до змін у законодавстві.
 23

Висновки

У результаті проходження виробничої практики в Теребовлянському

районному суді, з 6 лютого по 3 березня, набула значущого досвіду та здобула
широкий огляд функцій і завдань судової системи. У результаті пройденої
практики я:
 ознайомилася з структурою Теребовлянського районного суду його
основними функціями та завданнями.
 ознайомилася із роботою районного суду, вивчила процедури
планування роботи суду, напрямів, принципів діяльності та його
компетенції.
 ознайомилась із повноваженнями та обов’язками помічника судді.
 ознайомилась із повноваженнями та обов’язками секретаря
судового засідання.
 ознайомилась із повноваженнями та обов’язками прокурора під час
судового засідання.
 брала участь як спостерігача в судових засіданнях при розгляді
цивільних, кримінальних, адміністративних справах, а також
справах про адміністративні правопорушення.
 вивчила порядок фіксації судового засідання технічними засобами
та їх відображення у журналі судового засідання
 ознайомилася із діловодством, обліком та зберіганням виконавчих
документів, фінансовою звітністю суду.
 брала участь та ознайомилась з прийомом громадян державним
виконавцем.
 ознайомилась з організацією архівної справи в суді
Ознайомлення зі структурою суду, його роботою, та освоєння процедур
планування роботи, напрямків та принципів діяльності сприяло розширенню
знань про судовий процес та його компетенцію.
 24

Під час практики була детально вивчена робота помічника судді,

секретаря судового засідання та прокурора, що надало мені важливі уявлення
про їхні повноваження та обов’язки. Участь в судових засіданнях при розгляді
різних видів справ – цивільних, кримінальних, адміністративних та справ про
адміністративні правопорушення – дозволила отримати практичний досвід та
розширити розуміння особливостей кожного виду процесу.
Окрім того, ознайомлення з порядком фіксації судового засідання
технічними засобами та діловодством, обліком і зберіганням виконавчих
документів, а також фінансовою звітністю суду, сприяло поглибленню знань
про організаційні аспекти судової роботи.
Участь у прийомі громадян державним виконавцем та ознайомлення з
організацією архівної справи в суді додатково розширило мої уявлення про
роботу правоохоронних та виконавчих органів.
Практика в суді виявилася надзвичайно корисною та плідною, сприяючи
поглибленню теоретичних знань та отриманню практичного досвіду в різних
сферах судової діяльності. Такий досвід буде невід’ємним у подальшій кар'єрі
та вдосконаленні професійних навичок.
За час проходження практики не мала жодних зауважень щодо моєї
роботи з боку працівників суду та керівника практики, тому вважаю, що
практика пройшла успішно і без сумніву всі набуті знання знадобляться в
майбутньому.
 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28 червня 1996 року: URL.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text
2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року: URL.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text
3. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року:
URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984
року: URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text
5. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року:
URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text
6. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 червня 2004 року: URL.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6195
7. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року:
URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text
8. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року: URL.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3723-12#o26
9. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011
року : URL. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2939-17#Text
10. Закон України «Про доступ судових рішень» від 22 грудня 2005 року :
URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#Text
11. Закон України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року : URL.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text
12. Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року : URL.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text
13. Єдиний державний реєстр судових рішень:
URL. https://reyestr.court.gov.ua
14. Наказ про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та
апеляційних судах України: URL.
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#n22
 26

15. Офіційний сайт Теребовлянського районного суду Тернопільської

області: URL. https://tr.te.court.gov.ua/sud1914/
16. Судові та правоохоронні органи: навчальний посібник / М. В. Ковалів, С.
С. Єсімов, Ю. С. Назар, М. Т. Гаврильців, Г. Ю. Лук’янова, А. І. Годяк, М. М.
Бліхар. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2016. –
388 с.
17. Судова реформа: як громадяни можуть зробити її успішною / [Р. Куйбіда,
О. Лебедь, Р. Ліхачов, О. Трубенкова]; за заг. ред. Р. Куйбіда. – К.: ФОП
Москаленко О.М., 2018. – 62 с.
 27

Додаток № 1

Справа № 606/123/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Іванченко Алла

Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3
м.Теребовля Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про
притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянин України, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2024 близько 11 год. 10 хв. ОСОБА_1 перебуваючи н авул.Містечко в

с.Золотники здійснював господарську діяльність, а саме продав люльковий тютюн
за ціною 50 грн за 90 гр. ОСОБА_2 , без оформлення ліцензії, чим порушив вимогу
закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності та вчинив
правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1ст. 164 КУпАП.

ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, повідомлявся у встановленому

законом порядку.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглядати

справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали

справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням

(проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи
бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи
громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено
адміністративну відповідальність.
 28

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні

правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування
обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про
адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було
вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні,
чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші
обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з диспозицією ст.164 КУпАП відповідальність за нею наступає у випадку

провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта
господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення
господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення
передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду
господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у
період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови
провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без
одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене
законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання

господарської діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання

доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли
безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною,
постійною та суттєвою.

За ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю

розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва,
спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання
послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська
діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів
та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва -
підприємцями.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво як вид

господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний
ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання
(підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та
одержання прибутку. Підприємницькою може вважатись лише діяльність з
виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і зайняття торгівлею з
метою одержання прибутку. У разі відсутності такої мети немає правових підстав
вважати діяльність господарюючого суб`єкта підприємницькою.
 29

У постанові Пленуму ВСУ від 25.04.2003 р. №3 «Про практику застосування

судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері
господарської діяльності» Верховний Суд України роз`яснив, що під здійсненням
особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду
підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід
розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією
продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка
містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою
безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного
календарного року) і на власний ризик.

Отже, на підставі викладеного, суд робить висновок про те, що однією з

обов`язкових ознак підприємницької діяльності, як виду господарської діяльності,
є систематичність її здійснення. Систематичною вважається діяльність у разі, коли
вона здійснюється неодноразово протягом певного періоду часу.

Відповідальність за ч. 1ст. 164 КУпАП настає лише в разі доведення

систематичної діяльності особи, направленої на отримання доходу, зокрема, на
надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, яка потребує
ліцензування.

Однак, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №364036 від

11.01.2024 року, не додано доказів, того, що ОСОБА_1 зареєстрованиц суб`єктом
підприємницької діяльності - ФОП та здійснює таку діяльність. Крім того, не
додано доказів, які б відображали систематичність та регулярність дій останнього
по здійсненню господарської діяльності без наявності відповідних документів, а
тому не підтверджується винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного
правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Слід звернути увагу, що навіть у випадку визнання одноразового продажу тютюну

ОСОБА_1 за плату, такі його дії не можуть бути кваліфіковані як зайняття
господарською діяльністю, бо такі дії мають носити систематичний характер,
оскільки підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний
ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання
(підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та
одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України) і особа, яка складає
протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність всіх
цих випадків, та їх систематичність.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути

підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як
на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у
вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її
вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини
особи тлумачаться на її користь.
 30

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування

практики Європейського суду з прав людини" суди зобов`язані застосовувати при
розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та
практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд

вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із
співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків
чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав
людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто
таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не
узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18
січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства).

Виходячи з викладеного ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної

відповідальності, оскільки поза розумним сумнівом належними та допустимими
доказами вина останнього не доведена, а обставини зазначені в протоколі - не
підтверджені.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 встановлено відсутність події та складу

адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП України.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне

правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу
адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, встановлені обставини справи, а також

те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що
притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина
прирівнюється до доведеної невинуватості, суд приходить до висновку, що
провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за
відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.
1ст. 164 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.265 КУпАП вилучені речі і документи зберігаються до

розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою
адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її
розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві,
або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку,

утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної
продукції» продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних
документів, що підтверджують якість та безпеку продукції є неякісна та
небезпечна продукція.
 31

У відповідності до статті 5 вказаного Закону неякісна та небезпечна продукція

підлягає обов`язковому вилученню з обігу.

Відповідно до частини шостої статті 283 КУпАП, постанова по справі про

адміністративне правопорушення повинна містити вирішення питання про
вилучені речі і документи.

Керуючись ст.ст.164 , 264 , 283 , 284 , 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164

КУпАП закрити, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного
правопорушення.

Вилучений, згідно квитанції від 11.01.2024 року, тютюн вагою 1,080 г., який
запаковано у поліетиленовий пакет, порядковий номер 68 - знищити.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної

сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути

оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником,
потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови
до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя А.М.Іванченко
 32

Додаток № 2

Справа № 606/2392/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді

Іванченко А.М., при секретарі Порчик Р.І., розглянувши у відкритому судовому
засіданні в м.Теребовля в порядку спрощеного позовного провадження
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління
національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови в справі
про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Теребовлянського районного суду Тернопільської області

перебуває вказана справа. На обґрунтування позовних вимог позивач посилається
на те, що постановою серії ЕНА № 1055144 від 02.12.2023 року винесеною
поліцейським ВП №3 (м.Теребовля) ГУНП в Тернопільській області застосовано
до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за
вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУПАП.
Згідно вказаної постанови, 02.12.2023 року о 16 годині 44 хвилин, по вул. Січових
Стрільців у м.Теребовля, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не виконав
вимогу дорожнього знаку 3.21 «в`їзд заборонено», чим порушив п.8.4в ПРД
України. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки правил дорожнього
руху він не порушував, розгляд справи не проводився взагалі, жодних доказів, щоб
підтверджували факт вчинення ним правопорушення йому не надавалось, тому
просить суд скасувати вказану постанову.

Ухвалою суду від 13 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд
справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з
повідомленням (викликом) сторін.

Від ГУНП в Тернопільській області, надійшов до суду відзив на позовну заяву, в

якому представник відповідача позов не визнав, зазначив, що 02.12.2023 року
позивач керував транспортним засобом та під час руху порушив вимоги
дорожнього знаку 3.31 в`їзд заборонено, чим порушив п.8.4 ПДР України.
Поліцейським СРПП ВП №3 (м.Теребовля) ГУНП в Тернопільській області було
 33

виявлено дане порушення та винесено на позивача постанову серії ЕНА №

1055144 за ч.1 ст. 122 КУПАП, згідно з якою позивача притягнуто до
адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у
вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Разом з позовом суду надані відеоматеріали
фіксації порушення.

Позивач та його представник до судового засідання не з"явились, суду надано

заперечення на відзив, в яких зазначено, що відповідачем надано відеозапис, з
якого не вбачається факту вчинення позивачем правопорушення, вказане відео не
містить жодної інформації чи даних, що позивач саме здійснив в`їзд під
заборонений знак, а не виїзд. Наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ГУНП в Тернопільській області у судове засідання не

з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу без його участі у
зв`язку із зайнятістю по службі.

Дослідивши письмові матеріали справи, переглянувши відеозапис суд приходить

до наступного.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку,
встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо
вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень
порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно зі ст.55 Конституції
України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи
бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими
законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних
посягань.

Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім
переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та
об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої
сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо,
а також достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про

адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення
обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Судом встановлено, що постановою поліцейського СРППВП №3 (м.Теребовля)

ГУНП в Тернопільській області серії ЕНА № 1055144 від 02.12.2023 року позивача
було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те,
що він 02.12.2023 року о 16 годині 44 хвилин, по вул. Січових Стрільців у
м.Теребовля, керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку
3.21 «В`їзд заборонено», чим порушив вимоги п.8.4В ПДР України.
 34

Відповідно до п.8.4 ПДР України - дорожні знаки поділяються на групи: В)-

заборонні знаки (запроваджують або скасовують певні обмеження в русі)

Підпунктом 33.3 пункту 3.21 Правил дорожнього руху, передбачено забороняючий

дорожній знак, яким встановлено заборону в`їзду усіх транспортних засобів.

Відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків настає за ч. 1 ст. 122

КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху

транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення
вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення
вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду
пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих
пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних
засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за
собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про
адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне
правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне

правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом
порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність
адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші
обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані
встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків,
висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та
технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів
фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням
правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху,
протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за

наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні,
яка підтверджена доказами.

Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники

справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,
встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про
протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень
 35

обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача.

На підтвердження того факту, що позивач вчинив вказане вище адміністративне

правопорушення, відповідач надав відеозапис, однак суд, оглянувши цей доказ,
встановив, що цей доказ не відображає обставин адміністративного
правопорушення, зокрема, не фіксує наявність дорожнього знаку, яким
встановлено заборону в`їзду усіх транспортних засобів, який, на думку
відповідача, порушив позивач, також надане відео не містить інформації, що
позивач саме здійснив в`їзд, а не виїзд з даної території.

Отже, відповідач, на думку суду, не довів вину позивача у вчиненні

адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому
позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 122, 159, 243, 246, 262, 286 КАС України,
ст.ст. 122, 245, 283, 286 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в

Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне
правопорушення,- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного

стягнення серії ЕНА № 1055144 від 02.12.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до
адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та справу закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної
скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі
подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної
сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття
апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції
за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або

частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного
адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно
до частини 4 статті 286 КАС України.

Суддя А.М.Іванченко
 36

Додаток № 3

№ провадження 1-кп/606/92/24

Справа № 606/245/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ №12024216080000005 від 01.01.2024 року за обвинуваченням: ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Ілавче Тернопільської області, громадянка
України, пенсіонерка, не заміжня, раніше не судима, зареєстрована та проживає у
АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 190 КК

України, ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК
України. Ухвалою суду 05.02.2024 року призначено підготовче судове
засідання. Від представника потерпілого ОСОБА_5 надійшла заява в якій остання
повідомила, що у Товариства Червоного Хреста України будь-яких претензій до
ОСОБА_4 немає, оскільки останньою відшкодовано шкоду в повному обсязі. Тому
просила закрити кримінальне провадження на підставі ст.46 КК України, у зв`язку
з примиренням та звільнити обвинувачену від кримінальної
відповідальності. Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти закриття
кримінального провадження у зв`язку із примиренням обвинуваченої з потерпілою
 37

стороною. Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання

представника потерпілого підтримала, просила закрити кримінальне провадження
на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку із примиренням з потерпілим, оскільки
вона повністю відшкодувала завдану шкоду, щиро розкаюється, раніше до
кримінальної відповідальності не притягувалась.

Суд, заслухавши учасників, ознайомившись із наданими матеріалами, приходить

до переконання про необхідність закриття кримінального провадження із таких
мотивів.

Згідно ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або
необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень,
кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки
дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували
транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння
або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та
швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона
примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула
заподіяну шкоду.

Згідно ст.12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 ,

класифікується, як проступок.

Встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 вперше вчинила кримінальний

проступок, раніше не судима, примирилась з потерпілим, завдану кримінальним
правопорушенням шкоду відшкодувала.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження

закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної
відповідальності.

Ч.1 ст.285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної

відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну
відповідальність.

Ч.1 ст.286 КПК України визначено, що звільнення від кримінальної

відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне
провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної
відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України
про кримінальну відповідальність.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що обвинувачена ОСОБА_4

підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинений нею
кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.190 КК України, з підстав,
 38

передбачених ст.46 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілим, а

кримінальне провадження стосовно неї - закриттю.

Процесуальні витрати, у вказаному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 44, 46 КК України,

ст.ст. 284, 285, 286, 288, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку

із примиренням з потерпілим та закриття кримінального провадження -
задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального

проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, на підставі ст.46 КК України, у
зв`язку із примиренням з потерпілим, а кримінальне провадження
№12024216080000005 від 01.01.2024 року за даним фактом - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через

Теребовлянський районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її
проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання
апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було
подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не
скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної
інстанції.

Суддя ОСОБА_1
 39

Додаток № 4

№ провадження 1-в/606/17/24

Справа № 606/800/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника закладу з надання психіатричної допомоги лікаря-психіатра

ОСОБА_4 ,

законного представника особи, стосовно якої застосовані примусові заходи

медичного характеру ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля подання

лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства Теребовлянської
міської ради "Теребовлянська міська лікарня" ОСОБА_4 про припинення
застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної
психіатричної допомоги ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

До Теребовлянського районного суду Тернопільської області надійшло подання

(заява) лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства
Теребовлянської міської ради "Теребовлянська міська лікарня" ОСОБА_4 про
припинення застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді
амбулаторної психіатричної допомоги ОСОБА_7 , застосованих ухвалою
Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 14.06.2023. До
 40

вказаної заяви долучено висновок комісії лікарів-психіатрів поліклінічного

відділення КНП ТМР «Теребовлянська міська лікарня» від 06.02.2024.

Лікар-психіатр ОСОБА_4 в судовому засіданні подання підтримала та просила

його задовольнити, з підстав, що викладені у ньому.

Законний представник та захисник в судовому засіданні підтримали подання про

припинення амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення подання не заперечив.

Особа, стосовно якої вирішується питання про припинення застосування

примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 в судове засідання не
з`явився, однак учасники судового розгляду, враховуючи його емоційний стан та
вимоги КПК України, клопотали про розгляд подання у його відсутності.

Суд заслухавши осіб, які беруть участь у розгляді подання, дослідивши подання та
додані матеріали в їх сукупності, приходить до висновку, що подання лікаря-
психіатра ОСОБА_4 підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 14.06.2023

до ОСОБА_7 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді надання
амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення

застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за
заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі
таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів,
який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування
таких примусових заходів.

Відповідно до положень ч.5 ст.19 Закону України «Про психіатричну

допомогу» питання про зміну або припинення застосування примусового заходу
медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного
здоров`я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного
заходу або виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу
медичного характеру.

Згідно ч. 1, 2 ст. 514 КПК України - продовження, зміна або припинення

застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі
ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи
відбувається лікування. Зміна або припинення застосування примусових заходів
медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне
діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я
відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.
 41

Висновком комісії лікарів-психіатрів поліклінічного відділення КНП ТМР

«Теребовлянська міська лікарня» від 06.02.2024 відносно ОСОБА_7 встановлено,
що за час перебування на АППД психічний стан хворого покращився:
нормалізувалась поведінка, став більш спокійним та врівноваженим, соціально-
небезпечних дій та агресивних тенденцій не виявляє. ОСОБА_7 щомісячно
спостерігався лікарем-психіатром, регулярно приймав специфічне медикаментозне
лікування. Враховуючи покращення психічного стану пацієнта, комісія лікарів-
психіатрів поліклінічного відділення КНП ТМР "Теребовлянська міська лікарня"
прийшла до висновку, що ОСОБА_7 не потребує в подальшому психіатричної
допомоги в примусовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе припинити застосування

відносно ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у виді амбулаторної
психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Керуючись ст. 514 КПК України, ст. 95 КК України, ст. 19 Закону України «Про
психіатричну допомогу», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву (подання) лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства

Теребовлянської міської ради "Теребовлянська міська лікарня" ОСОБА_4 про
припинення застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді
амбулаторної психіатричної допомоги ОСОБА_7 - задовольнити.

Припинити застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в
примусовому порядку.

На ухвалу учасниками судового провадження протягом семи днів з дня її

оголошення може бути подано апеляційну скаргу до Тернопільського
апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги,
ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення
судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1
 42

Додаток № 5

№ провадження 1-кп/606/37/24

Справа № 606/989/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля

кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№12023211080000096 від 12.04.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні
кримінального правопорушеня, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Теребовлянського районного суду Тернопільської області

перебуває кримінальне провадження №12023211080000096 про обвинувачення
ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.4 ст. 186
КК України.

Прокурором у судове засідання подано клопотання, в якому вона просить

продовжити строк застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання
під вартою строком на 60 днів. Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, продовжують існувати
ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1ст.177 КПК України.
 43

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечують щодо задоволення

клопотання прокурора та продовження строку застосування до обвинуваченого
запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просять змінити запобіжний захід
та застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід - домашній
арешт.

Ознайомившись із клопотанням прокурора, заслухавши думку учасників судового

провадження, суд приходить до висновку про необхідність задоволення
клопотання прокурора з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області

від 14.04.2023 у кримінальному провадженні №12023211080000096 від 12.04.2023
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК
України було до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді
тримання під вартою терміном 60 днів. Ухвалою Тернопільського апеляційного
суду від 03.05.2023 апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_6 залишено без задоволення та ухвалу слідчого судді
Теребовлянського районного суду від 14.04.2023 відносно ОСОБА_4 залишено без
змін. В подальшому ухвалами Теребовлянського районного суду Тернопільської
області від 07.06.2023, 14.07.2023, 31.08.2023, 26.10.2023, 19.12.2023 було
продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під
вартою, востаннє до 16.02.2024. Ухвала суду від 14.07.2023 ухвалою
Тернопільського апеляційного суду від 01.08.2023 була залишена без змін. Ухвала
суду від 31.08.2023 ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 27.09.2023
була залишена без змін. Ухвала суду від 26.10.2023 ухвалою Тернопільського
апеляційного суду від 15.11.2023 була залишена без змін. Ухвала суду від
19.12.2023 ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 04.01.2024 була
залишена без змін.

Відповідно до ч.1, 3ст.331 КПК Українипід час судового розгляду суд за

клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою
змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо
обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду
зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до
закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду
питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або
продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія
ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій
службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність

продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з
перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали
підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне
наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне
обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в
 44

право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та
доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному
кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання
під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за
наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не
зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до
особистої свободи.

З метою правильного вирішення питання продовження строків тримання під

вартою суд має встановити, чи доводять надані сторонами кримінального
провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим

кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків,

передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання

ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Діянню ОСОБА_4 , надана правова кваліфікація за ч.4 ст. 186 КК України.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор у клопотанні

про продовження строку тримання під вартою, суд приходить до наступного:
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у
виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для

обвинуваченого переховуватися від суду.

У судовому засіданні встановлено, що на даний час залишається достатньо підстав

вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 опинившись на волі, зможе переховуватись
від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на наведене, враховуючи стадію судового розгляду справи, приймаючи

до уваги, що ризики встановлені в ухвалі слідчого судді Теребовлянського
районного суду Тернопільської області про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України,
продовжують існувати, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого
обвинувачується ОСОБА_4 , дані про особу обвинуваченого, а саме, він ніде не
працює і не навчається, неодружений, на утриманні дітей не має, по місцю
проживання характеризується з негативної сторони, неодноразово притягався до
адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень передбачених ст.
173 КУпАП, тобто дрібного хуліганства, раніше притягувався до кримінальної
відповідальності за вчинення злочинів проти власності, а також те, що при
застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений буде мати
 45

можливість переховуватись від суду, вчинити іншікримінальні правопорушення,

суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, на час судового
провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 продовжити запобіжний захід у
виді тримання під вартою на два місяці, тобто до 04.04.2024 включно з
визначенням розміру застави в межах, передбачених ч. 5ст. 182 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 182, 196, 331 КПК
України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому

ОСОБА_4 у виді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.

Струсів, Теребовлянського району, Тернопільської області, жителю по АДРЕСА_1
, залишити тримання під вартою, продовживши строк тримання під вартою на два
місяці до 04.04.2024 включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі двадцять розмірів прожиткового мінімуму

для працездатних осіб, що становить 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот
вісімдесят) грн.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі

внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт

(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з
України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти

внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений
зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням
запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання обов`язків, а також

якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за
викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї
неявки або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави
обов`язки, застава звертається в дохід держави.
 46

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, та направити для

відома та виконання начальнику Державної установи «Чортківська установа
виконання покарань № 26».

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 04 квітня 2024 року.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 про

зміну запобіжного заходу на домашній арешт- відмовити.

Суддя ОСОБА_1