Одеський національний університет імені І.І.

Мечникова
Економіко-правовий факультет
Кафедра адміністративного та господарського права

Дипломна робота
магістра
на тему: “Судова підвідомчість господарських спорів в Україні”
“Judicial jurisdiction of commercial disputes in Ukraine”

Виконала студентка заочної форми навчання,

спеціальність 081 Право
Богомолова Марина Олександрівна

Науковий керівник: кандидат юридичних

наук, професор ____________ Степанова Т.В.

Рецензент: доктор юридичних наук,

професор Миколенко О.І.

Рекомендовано до захисту на Захищено на засіданні ЕК № 2

засіданні кафедри “___” _____ 2018 р., “___” _______ 2018 р., протокол № ___
протокол № ___ Оцінка _______/_______/_______
Завідувач кафедри Голова ЕК
д.ю.н., проф.________ Миколенко О.І. д.ю.н., проф._________ Миколенко О.І.

Одеса – 2018
 ЗМІСТ

ВСТУП ……...........………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПІДВІДОМЧІСТЬ ......... 46

1.1. Поняття та характерні риси підвідомчості. Його розмежування з

термінами «компетенція» та «юрисдикція» ……………………......... 46
1.2. Місце та значення інституту підвідомчості в системі
процесуального права ………………………........................................ 72
1.3. Критерії розмежування підвідомчості господарських спорів ............ 96

Висновки до Розділу 1 ................................................................................... 115

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ВИДІВ СПОРІВ,

ПІДВІДОМЧИХ ГОСПОДАРСЬКИМ СУДАМ.………… 46
2.1. Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і
виконанні договорів у господарській діяльності ………..…............. 46
2.2. Справи про визнання недійсними актів ……………........................... 72
2.3. Корпоративні спори ................................................................................ 96

2.4. Справи про банкрутство ......................................................................... 99

2.5. Інші справи у спорах між суб’єктами господарювання ...................... 99

Висновки до Розділу 2 .................................................................................. 11

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ПІДВІДОМЧОСТІ СПРАВ

ГОСПОДАРСЬКИМ СУДАМ УКРАЇНИ............................. 99
Висновки до Розділу 3 .................................................................................. 99

ВИСНОВКИ ................................................................................................... 99

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................. 99

 ВСТУП

Актуальність теми. Відповідно до Конституції Україна є правовою

державою, обов’язковим атрибутом якої є незалежна судова влада, що
здійснюється у формі правосуддя. Ст. 124 Конституції України передбачає
необмежену юрисдикцію судів і побудову судової влади на засадах
спеціалізації. Це потребує чіткого розмежування компетенції по вирішенню
справ між господарськими, загальними і адміністративними судами. Однак
Кодекс адміністративного судочинства та Цивільний процесуальний кодекс в
окремих випадках нечітко визначають юрисдикцію адміністративного суду та
суду загальної юрисдикції, як наслідок, виникає «конкуренція юрисдикцій» між
судами різних спеціалізацій, у тому числі господарськими. Статистична
звітність господарського суду показала, що кількість припинених
господарським судом справ з приводу непідвідомчості постійно зростає. Це
свідчить про те, що заінтересованими особами не завжди правильно
визначається судовий орган, до компетенції якого відноситься розгляд тієї чи
іншої справи, і вказує на недоліки правового регулювання відповідних питань.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини кожен має право на
ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у
випадку порушення прав, наданих Конституцією або Законом. Таке положення
практично репродуктовано в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та
основних свобод, яка передбачає, що кожен має право на справедливий та
відкритий розгляд справи незалежним та безпристрасним судом.
Ст. 20 Господарського процесуального кодексу України в редакції від
03.10.2017 р. (далі – ГПК України) передбачено коло справ, які відносяться до
підвідомчості (юрисдикції) господарського суду. Зазначений перелік
доповнюється положеннями окремих норм інших законодавчих актів, які
містять вказівки на можливості вирішення спорів у судах без уточнення їхньої
юрисдикції.
 Окрім того, законодавство передбачає у нормах матеріального права
можливість вирішення спорів не тільки в судовій, але й у інших формах, але не
містить принципів розмежування підвідомчості справ між органами судової
влади, у тому числі господарськими судами та іншими юрисдикційними
органами.
Наука господарсько-процесуального права виходить з визначення
юрисдикції господарських судів, виходячи зі змісту класичної підвідомчості,
котра була предметом багатьох досліджень. Однак комплексного дослідження
підвідомчості справ господарським судам в аспекті необмеженої судової
юрисдикції після прийняття ГПК України в новій редакції не проводилося.
Існування інституту юрисдикції у зазначеному акті, їх співвідношення з
підвідомчістю не були предметом спеціальних наукових досліджень.
Неоднозначність вирішення окремих питань підвідомчості справ у
судовій практиці, в законодавстві та в науці процесуального права обумовлює
актуальність теми цієї роботи.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка питань
підвідомчості справ господарським судам з урахуванням сучасних уявлень про
право на справедливий судовий розгляд та правосуддя, формулювання
теоретичних положень та практичних висновків, спрямованих на ефективне
забезпечення захисту прав, свобод та інтересів суб’єктів права у
господарському судочинстві, обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення
законодавства у цій сфері.
Для досягнення цієї мети в роботі булo поставлено та вирішено наступні
завдання:
дослідити поняття та характерні риси підвідомчості та встановити її
співвідношення із термінами «компетенція» та «юрисдикція»;
обґрунтувати місце та значення інституту підвідомчості в системі
процесуального права;
визначити критерії підвідомчості справ господарським судам;
 охарактеризувати окремі види спорів, підвідомчих господарським судам;
окреслити проблеми підвідомчості справ господарським судам України.
Об’єктом дослідження є господарські процесуальні відносини, що
виникають при визначенні справ, підвідомчих господарським судам.
Предметом дослідження є судова підвідомчість господарських спорів в
Україні.
Методи дослідження. Дослідження побудовано на використанні ряду
наукових методів і підходів тією мірою, якою вони адекватні об’єкту, предмету
та завданням роботи. Історичний метод використовувався при дослідженні
генезису підвідомчості справ господарським судам поряд із формами захисту
порушених прав та законних інтересів суб’єктів правовідносин, а також при
дослідженні сутності складових елементів юрисдикції та підвідомчості.
Системно-структурний метод застосовувався при формуванні загального
підходу щодо концептуального висвітлення проблем, пов’язаних з визначенням
належної юрисдикції господарського суду, визначення та аналізу структурних
компонентів підвідомчості.
Порівняльно-правовий метод використовувався для зіставлення
національного права з практикою господарських судів й правом іноземних
країн. У дослідженні застосовувалися також методи аналізу і синтезу, дедукції,
індукції, порівняння та протиставлення для систематизації емпіричного
матеріалу й отримання теоретичних результатів та практичних висновків для
досягнення поставленої мети і завдань дослідження.
Теоретичну основу дослідження складають праці вітчизняних і
зарубіжних вчених в галузі господарського та цивільного процесуального права,
зокрема: Є.В. Васьковського, В.М. Гайворонського, К.В. Гусарова,
П.С.Дружкова, Г.Л. Знаменського, Д.Д. Луспеника, В.К. Мамутова,
Ю.К.Осипова, А.Й. Осетинського, І.Г. Побірченка, О.А. Підопригори,
Д.М.Притики, І.В. Решетнікової, М.М. Сибільова, Т.В.Степанової, М.І. Титова,
Д.М. Чечота, А.В.Юдіна та ін., а також теоретиків права та спеціалістів в інших
галузях права. Емпіричну базу дослідження склали Конституція та закони
України, інші нормативно-правові акти, судова практика Верховного Суду
України, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду
України та господарських судів України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що
магістерська робота є комплексним дослідженням судової підвідомчості
господарських спорів в Україні, за результатами якого сформульовано ряд
наукових положень і висновків. Зокрема, до них відносяться такі:
1) вперше з урахуванням положень нового Господарського
процесуального кодексу України встановлено співвідношення понять
«підвідомчість» та «юрисдикція»;
2) вперше після прийняття нового ГПК України систематизовано
позитивні та негативні аспекти правового регулювання юрисдикції
(підвідомчості) та окреслено проблеми підвідомчості справ господарським
судам України;
3) удосконалено перелік справ у спорах, які розглядають господарські
суди, шляхом його розширення;
4) отримало подальший розвиток обґрунтування місця інституту
підвідомчості в системі процесуального права;
5) отримали подальший розвиток положення щодо критеріїв визначення
підвідомчості спорів.
Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох
розділів, восьми підрозділів, висновків та списку використаних джерел.
 ВИСНОВКИ

За підсумками проведеного дослідження виявлено наступні висновки.

Підвідомчість справ можна визначити як правову категорію, що
опосередковує сферу відання того чи іншого компетентного органу, та
юрисдикцію як правову категорію, що відображає компетенцію юрисдикційних
органів щодо вирішення підвідомчих їм юридичних справ. Аргументовано
співвідношення підвідомчості справ і юрисдикції як часткового і загального, де
остання включає в себе як сферу відання юрисдикційного органу, так і
компетенцію щодо правового регулювання суспільних відносин у цій сфері.
Враховуючи результати дослідження, пропонується доповнити ст. 20 ГПК
України іншими категоріями справ, зокрема зі спорів, що виникають:
1) при реорганізації та припиненні суб’єктів господарської
(підприємницької) діяльності;
2) у сфері ліцензування господарської (підприємницької) діяльності;
3) при укладанні, зміні, розірванні та виконанні державних контрактів та
інших угод про поставки продукції, виконання робіт та надання послуг для
державних потреб;
4) у земельних, гірничих, лісових та водних відносинах, відносинах щодо
використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об’єктів
природно-заповідного фонду, атмосферного повітря;
5) у зв’язку із захистом ділової репутації у сфері господарської
(підприємницької) діяльності;
6) у зв’язку із захистом від недобросовісної конкуренції та захистом
економічної конкуренції;
7) у процесі зовнішньоекономічної діяльності та іноземного інвестування,
включаючи спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні
угод про розподіл продукції та концесійних договорів;
8) у зв’язку із здійсненням контролю та нагляду за господарською
(підприємницькою) діяльністю.
Матеріали господарських справ свідчать про неоднозначність судової
практики щодо застосування господарськими судами України положень
процесуального законодавства стосовно розмежування компетенції між
спеціалізованими адміністративними і господарськими судами. Судові органи
далеко не завжди правильно визначають, у якому суді і за яким процесуальним
законом повинні розглядатися справи у спорах за участі суб’єкта владних
повноважень, земельних спорів, спорів щодо інтелектуальної власності.
Доводиться, що характер галузевих спірних правовідносин є не єдиним і не
визначальним критерієм визначення підвідомчості спорів. Як наслідок, із закону
вбачається та ніким не заперечується те, що окремі спори, які виникають із
земельних правовідносин, розглядаються в порядку цивільного,
адміністративного та господарського судочинства.
Недостатня урегульованість тих чи інших аспектів суспільних відносин,
що виникають у цій сфері, та відсутність у правовій науці єдиного бачення
вирішення поставленого наукового завдання з цього питання є підґрунтям для
вироблення недосконалої, неоднакової судової практики щодо розмежування
трьох видів підвідомчості. Законодавча невизначеність та відсутність
однозначної судової практики залишає великий простір для маневрів.
У 2017 р. у ГПК замінено основне поняття «підвідомчість» на
«юрисдикцію». Також вирішено деякі проблеми, що були раніше. А саме чітко
визначено один із критеріїв господарської юрисдикції – господарські
правовідносини. Статтею 20 ГПК України визначено, що господарські суди
розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням
господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках.
Доповнено перелік справ у спорах, які розглядають господарські суди.
Зокрема:
– справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення
виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні
особи – підприємці. Відповідно відсутнє виключення учасників таких
правочинів, тому може бути правочин за участю фізичної особи, що не є
підприємцем,
– справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв,
інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та
спадкових правовідносинах,
– справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов’язані з правами
на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом
та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов’язаннями за
цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична
особа, що не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та
митних правовідносинах,
– справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на
майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на
майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що
порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, що не є
підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з
мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є
предметом забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні
особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Однак, на відміну від попередньої редакції ст. 12 ГПК України, відсутнє
віднесення до юрисдикції всіх справ у спорах, що виникають із земельних
відносин. Тому має місце, крім розширення юрисдикції, і її звуження.
Приведені у відповідність до судової практики норми Кодексу щодо
спорів Антимонопольного комітету України, додавши спори, пов’язані з
оскарженням рішень Антимонопольного комітету України. Аналогічно зі
справами у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб’єктів господарювання
та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення
господарської діяльності.
 Розширена юрисдикція і щодо відшкодування збитків, завданих діями
(бездіяльністю) посадової особи, якщо раніше розглядався лише спір між
господарським товариством та її посадовою особою, то тепер між будь-якою
юридичною особою та її посадовою особою. Крім того доповнено, що у цьому
випадку позов подається власником (учасником, акціонером) такої юридичної
особи в інтересах цієї юридичною особи.
При цьому на відміну від попередньої редакції ГПК щодо підвідомчості,
норми нового ГПК не містять вичерпного переліку, а навпаки п.15 ст.21
передбачає і «інші справи у спорах між суб’єктами господарювання».
Впроваджуються нові правила юрисдикції, змінено підхід до визначення
юрисдикції, а саме, юрисдикція розмежовується передусім в залежності від
предмету, а не тільки суб'єктного складу сторін спору. Визначаючи можливість
поєднати в одному позові разом з основними позовними вимогами також
похідні, навіть якщо вони окремо мали би розглядатися за різними правилами
судочинства, законодавець скорочує час, необхідний особі для повного захисту
свого права чи інтересу, покращує ефективність судочинства, адже за
попередньо діючими правилами підвідомчості особі довелося б для досягнення
такого самого результату звертатися до різних судів двох або й трьох
юрисдикцій.
Проте документ залишився без деталізованих положень стосовно
досудового претензійного порядку розгляду спорів. За межами юрисдикції
господарських судів залишилися спори щодо захисту економічної конкуренції,
справи про заперечування та виконання рішень міжнародного комерційного
арбітражу, які по суті є господарськими.
Однак вважаємо, що, попри все, нова редакція ГПК України стала
ефективним кроком проведення судової реформи в Україні.
Підсумовуючи вищевказане, можна зазначити, що нова редакція
Господарського процесуального кодексу Укаїни вирішує більшість проблем, що
залишалися у колишній редакції Кодексу. Проте вирішено не всі проблемні
аспекти, тому питання юрисдикції залишається актуальним.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Осипов Ю. К. Подведомственность юридических дел / Ю. К. Осипов //

Российский ежегодник гражданского и арбитражного процесса. – 2005. – № 3. –
C. 721-829.
2. Короєд С. О. Підвідомчість справ з участю органів державної влади при
здійсненні функцій власника / С. О. Короєд // Судова апеляція. – 2011. – № 1. –
С. 53-62.
3. Чудиновских К. А. Подведомственность в системе гражданского и
арбитражного процессуального права / К. А. Чудиновких. – С.-Пб.: Юрид.
центр Пресс, 2004. – 306 c.
4. Про захист прав людини і основоположних свобод : Конвенція від
4 листопада 1950 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004. – Назва з екрану.
5. Рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 р. у
справі de Geouffre de la Pradelle v. France, Publ.Court, Series A, vol. 253-B
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.juricaf.org/arret/
CONSEILDELEUROPE-COUREUROPEENNEDESDROITSDELHOMME-
19921216-1296487. – Назва з екрану.
6. Рєзнікова В. В. Звуження кола справ, підвідомчих господарським судам
України : проблема надумана чи реальна ? / В. В. Рєзнікова // Науковий вісник
Ужгородського національного університету. Серія «Право». – 2013. – Випуск 22.
Частина 2. – С. 59-75.
7. Арбитражный процесс / Под ред. М. Треушникова. – М.: Городец, 2007.
– 672 с.
8. Демський Е. Ф. Адміністративно-процесуальне право України: навч.
посіб. / Е. Ф. Демський. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 496 с.
9. Шадура Д. М. Цивільна юрисдикція : автореф. дис. на здобуття наук.
ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право» / Д. М. Шадура. – Х., 2008. – 20 c.
10. Ніколенко Л. М. Визначення сутності інституту підвідомчості /
Л.М.Ніколенко // Вісник Маріупольського державного університету. Серія:
Право. – 2011. – Випуск 1. – С. 79-85.
11. Штангрет А. М., Шляхетко В. В., Волович О. Б., Зубрей І. В.
Фінансова санація та банкрутство підприємств / А. М. Штангрет,
В.В.Шляхетко, О. Б. Волович, І. В. Зубрей. – К.: Знання, 2012. – 374 с.
12. Шелухін М. Л. Господарське процесуальне право / М. Л. Шелухін,
О.М. Зубатенко. – К.: ЦНЛ, 2006. – 264 с.
13. Луспеник Д. Спорные вопросы юрисдикции дел / Д. Луспеник //
Юридическая практика. – 2007. – № 3. – С. 11.
14. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським
судам : Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від
24.10.2011 р. № 10 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010600-11. – Назва з екрану.
15. Беляневич В. Е. Господарський процесуальний кодекс України :
Науково-практичний коментар / В. Е. Беляневич. – К. : Юстініан, 2006. – 672 с.
16. Тертишніков В. І. Цивільний процесуальний кодекс України : Науково-
практичний коментар / В. І. Тертишніков. – Х.: СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007.
– 576 с.
17. Михальська Н. В. Еволюція правових поглядів на компетенцію суду по
здійсненню правосуддя у цивільних справах / Н. В. Михальська // Часопис
Київського університету права. – 2012. – № 2. – С. 220-224.
18. Шадура Д. М. Інститут підвідомчості в контексті оновлення
цивільного процесуального законодавства / Д.М.Шадура [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://www.shkrebets.com/rus/article19.html. – Назва з екрану.
19. Черленяк М. І. Підвідомчість справ господарським судам України :
автореф. Дис. канд. юрид. наук: 12.00.04 / М.І.Черленяк. – Донецьк : Б.в., 2008 .
– 219 с.
 20. Богомолова М. О. Щодо змісту поняття «юрисдикція» в новому
господарському процесуальному кодексі України / М. О. Богомолова // Збірник
тез доповідей студентів, аспірантів та здобувачів – учасників 74-ї звітної
конференції Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Секція
економічних і правових наук (25–27 квітня 2018 р., м. Одеса) / ред. кол.; відп.
ред. А. В. Смітюх. – Одеса : Фенікс, 2018. – С. 408-410.
21. Притика Д. М., Тітов М. І., Гайворонський В. М. Господарський
процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Д. М. Притика,
М. І. Тітов, В. М. Гайворонський. – 2-е вид., допов. та перероб. – Харків:
Консум, 2002. – 547 с.
22. Щодо визначення підвідомчості цивільних справ та господарських
спорів: Лист Верховного Суду України та Вищого арбітражного суду України
від 20.07.95 р. № 01-8/518 // Арбітражне судочинство в Україні: правові засади
та практика застосування. – К.: Ін Юре, 1998. – С. 2.
23. Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським
судам: Роз‘яснення Вищого арбітражного суду України від 08.02.96 р. № 02-5/62
// Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 3. – С. 104-106.
24. Постанова Верховного Суду України від 29.10.2002 р. у справі №8615-
2/9/409С // Вісник господарського судочинства України. – 2004. – № 3. – С. 104.
25. Бринцев О. В. Сутність правових спорів у сфері підприємництва та
способи їх вирішення: Дис. канд. юрид. наук / О. В. Бринцев. – Нац. юрид. акад.
України ім. Ярослава Мудрого. – Харків, 2001. – 228 с.
26. Про деякі приписи чинного законодавства, що регулює
підприємницьку діяльність громадян: Лист Вищого арбітражного суду України
від 23.10.00 р. № 01-8/556 // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 1.
– С. 56-59.
27. Тимченко П.М. Проблемы судебной подведомственности /
П.М.Тимченко: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Нац. юрид. акад. Украины
им. Ярослава Мудрого. – Харьков, 2000. – 173 с.
 28. Щербина В.С. Господарське право: Підручник / В.С.Щербина. – 2-е
вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 592 с.
29. Ухвала судової палати з цивільних справ Верховного Суду України від
23.05.2002 р. // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 3 (37). – C. 21.
30. Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого
арбітражного суду України щодо вирішення спорів, пов'язаних з
відшкодуванням моральної шкоди: Роз'яснення Вищого арбітражного суду
України від 13.11.98 р. № 02-5/433 // Вісник господарського судочинства. –
1999. – № 1. – C. 91-92.
31. Карнаух Т. Ю. Відшкодування моральної шкоди в окремих категоріях
справ / Т. Ю. Карнаух // Юридичний вісник України. – 2006. – №26. – C. 8.
32. Ткаченко А. Господарський процес «по-новому» / А. Ткаченко. – К.,
2018 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://blog.liga.net/user/atkachenko/article/29488.aspx. – Назва з екрану.
33. Архів господарського суду Миколаївської області. Справа
№915/721/15 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69855317. – Назва з екрану.
34. Рішення господарського суду Миколаївської області по справі
№915/781/17 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71211096. – Назва з екрану.
35. Архів господарського суду Харківської області. Справа № 20/705-03
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Page/1. –
Назва з екрану.
36. Архів господарського суду Харківської області. Справа № 20/92-03
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Page/1. –
Назва з екрану.
37. Про деякі питання практики застосування норм законодавства,
порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 1 півріччі
2005 року: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від
25.11.05 р. № 01-8/2229 // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 1. –
С. 37-41.
38. Мілаш В. Проблеми договірної правосуб'єктності при укладанні
господарських договорів / В. Мілаш // Право України. – 2004. – № 10. – С. 103-
106.
39. Про практику Верховного Суду України щодо застосування норм
законодавства про підвідомчість справ господарським судам: Інформаційний
лист Вищого господарського суду України від 26.03.04 р. № 01-8/534 // Вісник
господарського судочинства. – 2004. – № 3. – С. 100-111.
40. Архів господарського суду Харківської області. Справа № 46/63-03
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Page/1. –
Назва з екрану.
41. Осокина Г. Л. Гражданский процесс. Общая часть. / Г. Л. Осокина. –
М.: Юристъ, 2003. – 669 с.
42. Педько Ю. С. Становлення адміністративної юстиції в Україні:
Моногр. / Ю. С. Педько. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН
України, 2003. – 208 с.
43. Рішення Конституційного Суду України від 02.07.2002 р. по справі №
1-8/2002 № 13-рп/2002 про оспорювання актів у господарському процесі //
Офіційний Вісник України. – 2002. – № 32. – ст. 1510.
44. Сікачов Л. Дослідження категорії ненормативних юридичних актів –
невідкладне наукове завдання / Л.Сікачов // Вісник Академії правових наук
України. – 2004. – № 1 (36). – С. 240-246.
45. Бринцев О. В. Розмежування компетенції адміністративних та
господарських судів: проблеми та перспективи / О.В.Бринцев. – Х.: Право, 2007.
– 64 с.
46. Про мiсцеве самоврядування в Українi: Закон України вiд 21.05.97 р.
№ 280/97-ВР // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Cт. 170.
47. Андреева Т. К. Проблемы разграничения подведомственности //
Проблемы защиты прав и законных интересов граждан и организаций: Матер.
Междунар. науч.-практ. конф. / Т. К. Андреева. – Краснодар: Кубан. гос. ун-т,
2002. – C. 33-40.
48. Потапенко С. О разграничении подведомственности гражданских дел
судам общей юрисдикции и арбитражным судам / С. О. Потапенко // Хозяйство
и право. – 2004. – № 5. – C. 75-80.
49. Лист Вищого господарського суду України від 07.12.05 р. № 05-
3/2316 // Вісник Вищого господарського суду України. – 2006. – № 1. – C. 47-49.
50. Беляневич О. А. Компетенція спеціалізованих судів у спорах, що
виникають з договорів за участю держави // Вдосконалення судоустрою та
господарського судочинства: проблеми і перспективи / О. А. Беляневич /
Матеріали наук.-практ. конф. (12-13 квіт. 2006 р.). – Донецьк: «Лана-ЛТД»,
2006. – C. 252-253.
51. Сібільов М. Загальна характеристика сфери приватного права /
М.Сібільов // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 2 (25). –
C.123-135.
52. Притика Д. М. Арбітражні суди в Україні: історичний нарис та
перспективи розвитку / Д. М. Притика. – К.: Ін Юре, 1998. – 48 с.
53. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.99 р. № 606-
XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
54. Про державну виконавчу службу: Закон України від 24.03.98 р.
№202/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36. – Ст. 243.
55. Про практику Верховного Суду України щодо застосування норм
законодавства про підвідомчість справ господарським судам: Інформаційний
лист Вищого господарського суду України від 26.03.04 р. № 01-8/534 // Вісник
господарського судочинства. – 2004. – № 3. – С. 100-111.
56. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням
недійсними актів державних та інших органів: Оглядовий лист Вищого
господарського суду України від 24.07.01 р. № 01-8/824 // Вісник господарського
судочинства. – 2002. – № 2. – С. 53-61.
57. Теньков С. Визначення правової природи актів звірки у судовій
практиці / С. Теньков // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 3. –
C.142-146.
58. Про внесення змін в деякі законодавчі акти про визначення
підсудності справ з питань приватизації та корпоративних спорів: Закон України
від 15.12.2006 р. № 483-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 9. –
Ст.77.
59. Рішення господарського суду Київської області по справі
№910/13362/17 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70320988. – Назва з екрану.
60. Цікало В.І. Правова природа корпоративного право відношення /
В.І.Цікало // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 4. – C. 157-165.
61. Ковалишин О. Р. Корпоративний спір: характерні особливості та
класифікація / О. Р. Ковалишин // Актуальні проблеми вдосконалення чинного
законодавства України. – 2009. – Вип. 21. – С. 113-117.
62. Постанова Верховного Суду по справі № 911/2340/17 [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/73160665. – Назва з
екрану.
63. Деревянко Б. В. Окремі проблемні питання розмежування юрисдикції
між адміністративними та господарськими судами / Б.В. Деревянко, С.В.
Черей // Актуальні питання адміністративного права та процесу: Матер. ІІ
всеукр. наук.-практ. конф. курсантів та студентів (м. Кривий Ріг, 16 грудня 2016
р.). – Кривий Ріг: Донецький юридичний інститут МВС України, 2017. – С.146-
149.
64. Курафєєва Т. С. Проблеми підвідомчості корпоративних спорів
господарським судам / Т. С. Курафєєва // Реформування правової системи в
контексті євроінтеграційних процесів. – С., 2017. – С. 253-258.
65. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом: Закон України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2343-12/page. – Назва з екрану.

66. Несинова С.В. Господарське право України. Навч. посіб. /

С.В.Несинова. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 564 с.
67. Проніна В. Поняття та ознаки банкрутства / В. Проніна // Вісник
податкової служби України. – 2009. – № 37. – С. 24-31.
68. Господарське право України: Навчальний посібник для підготовки до
іспитів. – К.: Центр учбової літератури, 2015. – 208 с.
69. Шелухін М.Л. Господарське право: Навч. посібник у схемах і таблицях
/ М. Л. Шелухін. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 616 с.
70. Постанова Верховного Суду від 27.02.2018 р. по справі № 908/1671/16
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/72604912. –
Назва з екрану.
71. Постанова Верховного Суду від 30.01.2018 р. по справі № 923/862/15
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/72008724. –
Назва з екрану.
72. Кравець Р. Банкрутство по-новому / Р. Кравець // Юрлига, 2018.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://jurliga.ligazakon.ua/news/2018/3/5/168887.htm. – Назва з екрану.
73. Теньков С. Актуальні питання розмежування справ між
адміністративним і господарським судочинством / С.Теньков // Вісник
господарського судочинства. – 2006. – № 5. – C. 77-84.
74. Рішення господарського суду Київської області по справі
№910/12967/17За [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70855455. – Назва з екрану.

75. Рішення господарського суду Київської області по справі

№910/18941/17 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71331992. – Назва з екрану.

76. Бондаренко М. Ограничение прав землепользователей / М. Бондаренко

// Юридическая практика. – 2006. – № 39. – C. 14.
77. Право інтелектуальної власності: Академ. курс: Підручник для
студентів вищих навч. закладів / О.А.Підопригора, О. Б. Бутнік-Сіверський,
В.С. Дроб'язко та ін.; За ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. – 2-ге вид.,
переробл. та допов. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 672 с.
78. Самохвалов В.А. Осуществление судебного контроля за решениями
третейских судов // Защита гражданских прав третейскими судами / Под ред.
В.П. Палиюка. – Николаев: Изд-во «Вечерний Николаев», 2003. – C. 210-224.
79. Притика Ю.Д. Рішення третейського суду (ознаки, функції, види) /
Д.Ю. Притика // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 2. – C. 180-
186.
80. Молчанов А., Артемович І. Банкрутство 2018: основні тенденції /
А.Молчанов, І. Артемович // Юридична газета [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://yur-gazeta.com/publications/practice/bankrutstvo-i-restrukturizaciya/

bankrutstvo-2018-osnovni-tendenciyi.html. – Назва з екрану.

81. Архів господарського суду Харківської області. Справа № 11/04-05
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Page/1. –
Назва з екрану.
82. Шунько Г. О. Проблеми підвідомчості та підсудності у цивільному,
процесуальному, господарському процесуальному кодексах та кодексі
адміністративного судочинства України / Г. О. Шунько, М. І. Сірий // Вісник
господарського судочинства. – 2006. – № 3. – С. 153-155.
83. Павлюк К. П. Проблеми підвідомчості справ господарським судам /
К.П. Павлюк // Сучасні тенденції в юридичній літературі. – 2015. – № 17. –
С.98-100.
84. Про стан здійснення судочинства адміністративними судами:
Постанова Президії Пленуму Верховного Суду України та Президії Ради суддів
України від 03.04.2009 р. № 7 // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 4.
85. Коліушко І., Куйбіда Р. Господарські суди vs. Адміністративні /
І.Коліушко, Р. Куйбіда // Юридичний вісник України. – 2006. – № 47 (595). –
С.3-8.
86. Куйбіда Р. Межі адміністративної юрисдикції : спірні питання /
Р.Куйбіда // Юридичний вісник України. – 2007. – № 25 (625). – С. 6-7.
87. Куйбіда Р. О., Шишкіна В. І. Основи адміністративного судочинства та
адміністративного права : навч. посіб. / за заг. ред. Р. О. Куйбіди, В. І. Шишкіна.
– К., 2006. – 576 с.
88. Борденюк В.В. Деякі питання розмежування повноважень між
адміністративними та господарськими судами / В.В.Борденюк // Вісник
господарського судочинства. – 2011. – № 1. – С. 131-137.
89. Подцерковний О.П. Господарське право: підручник /
О.П.Подцерковний. – X. : Одіссей, 2010. – 640 с.
90. Олійник Ю. Коротко про головне в новому господарському
судочинстві: практичне порівняння / Ю. Олійник. – К., 2017 [Електронний
ресурс]. – Режим доступу:http://blog.law-firm.org.ua/korotko-pro-golovne-v-
novomugospodarskomu-sudochinstvi-praktichne-porivnyannya-glavi-1-3-gpk-ukra
%D1%97ni/. – Назва з екрану.
91. Рогач Л. Топ-10 змін ГПК від судді Верховного Суду / Л. Рогач. – K.:
Юрліга, 2017 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://jurliga.ligazakon.ua/news/2017/12/7/166877.htm. – Назва з екрану.
92. Кривецький О. Проект нового ГПК: актуальні питання /
О.Кривецький. – К., 2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2462:proekt-

novogo-gpk-perevagi-i-nedoliki&catid=8&Itemid=350. – Назва з екрану.