Семінарське заняття 6 – 18 квітня 2024 року (дистанційно)

Навчальна дисципліна «Судоустрій України»

Тема 6. Вищі спеціалізовані суди
1. Вищі спеціалізовані суди – вищі судові органи в системі спеціалізованих судів.
Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» - в системі
судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої та апеляційної
інстанції з розгляду окремих категорій справ. Вищими спеціалізованими судами
є: 1) Вищий суд з питань інтелектуальної власності; 2) Вищий антикорупційний
суд. Вищі спеціалізовані суди розглядають справи, які віднесені до їх
юрисдикції процесуальним законом. У складі вищого спеціалізованого суду
можуть утворюватися судові палати для розгляду окремих категорій справ у
першій інстанції, а також утворюється апеляційна палата для розгляду справ в
апеляційній інстанції. Судову палату для розгляду окремих категорій справ у
першій інстанції очолює секретар судової палати, який обирається з числа
суддів відповідної палати строком на три роки, а апеляційну палату очолює
голова палати, який обирається з числа суддів цієї палати строком на три роки.
Секретар судової палати: 1) організовує роботу відповідної палати; 2)
контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах,
віднесених до компетенції палати; 3) інформує збори суддів відповідного
вищого спеціалізованого суду про діяльність судової палати. Рішення про
утворення і склад судових палат для розгляду окремих категорій справ у першій
інстанції, про обрання секретарів цих судових палат приймаються зборами
суддів відповідного вищого спеціалізованого суду за пропозицією голови суду.
Рішення про обрання голови апеляційної палати приймається зборами суддів
цієї палати шляхом таємного голосування більшістю голосів суддів апеляційної
палати. Стаття 32 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначає повноваження
вищого спеціалізованого суду, відповідно до якої вищий спеціалізований суд: 1)
здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах та в
порядку, визначених процесуальним законом; 2) аналізує судову статистику,
вивчає та узагальнює судову практику, інформує про результати узагальнення
судової практики Верховний Суд; 3) здійснює інші повноваження, визначені
законом.
2. Види і структура вищих спеціалізованих судів.
Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України
з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд
України, Вищий адміністративний суд України.

До складу вищого спеціалізованого суду входять судді, обрані на посаду

судді безстроково, з числа яких призначаються голова суду та його
заступники. У вищому спеціалізованому суді, кількість суддів у якому
перевищує сорок п'ять, може бути призначено не більше трьох
заступників голови суду.

У вищому спеціалізованому суді утворюються палати з розгляду окремих

категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату
очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів
цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про
призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів
вищого спеціалізованого суду за пропозицією голови суду. Секретар
судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює
здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах,
віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів вищого
спеціалізованого суду про діяльність судової палати.

У вищому спеціалізованому суді діє пленум вищого спеціалізованого суду

для вирішення питань, визначених законодавством. Склад і порядок
діяльності пленуму вищого спеціалізованого суду визначаються
законодавством.

При вищому спеціалізованому суді утворюється Науково-консультативна

рада, статус якої визначається ст. 31 Закону "Про судоустрій і статус
суддів".

Вищий спеціалізований суд має офіційний друкований орган та може

бути співзасновником інших друкованих видань.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних

справ є касаційною інстанцією при перегляді рішень, винесених судовими
палатами цивільних або кримінальних справ апеляційних загальних
судів. Його утворено Указом Президента України "Про Вищий
спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ"
від 12 серпня 2010 р.

Вищі спеціалізовані суди складаються з професійних суддів, які обрані на

посаду безстроково, тобто мінімальний практичний досвід їх роботи на
посаді професійного судді становить не менше п'яти років. Загальне
адміністративне керівництво вищим спеціалізованим судом здійснює
голова суду та його заступники, дотримуючись при цьому принципу
незалежності суддів та підкорення їх тільки закону. Голова та його
заступники призначаються на посаду строком на 5 років з числа суддів
даного суду.

У складі Вищого господарського суду діють такі судові палати:

Судова палата з розгляду справ про банкрутство.

Судова палата з розгляду справ у спорах між господарюючими

суб'єктами, яка розглядає справи у господарських спорах про:

 - право власності та інші речові права;

 - укладення, зміну і розірвання договорів;
 - визнання угод недійсними і застосування наслідків їх недійсності
(за винятком справ за участю податкових органів);
 - розрахунки за продукцію, товари, послуги;
 - невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникають
з договорів;
 - цінні папери, корпоративне управління та реалізацію
корпоративних прав;
 - захист ділової репутації суб'єктів підприємницької діяльності;
 - інші справи у господарських спорах, що виникають між
господарюючими суб'єктами.

Судова палата з розгляду справ, що виникають з податкових та інших

відносин, пов'язаних з державним регулюванням діяльності
господарюючих суб'єктів. Вона розглядає справи у господарських спорах,
що виникають з податкових відносин, а також про:

 - визнання недійсними актів органів виконавчої влади, місцевого

самоврядування та інших установ і організацій, що здійснюють
контроль за підприємницькою діяльністю;
 - спонукання органів виконавчої влади, місцевого самоврядування
та інших установ і організацій видати акт або вчинити дії, необхідні
для здійснення підприємницької діяльності;
 - стягнення штрафних санкцій за порушення встановленого порядку
підприємницької діяльності;
 - про повернення стягнутих з суб'єктів підприємницької діяльності у
безспірному порядку сум штрафних санкцій;
 - створення, реорганізацію і ліквідацію юридичних осіб, скасування
державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності;
 - продовження строку адміністративного арешту активів платника
податків;
 - застосування:
 - земельного законодавства;
 - митного законодавства;
 - законодавства про захист економічної конкуренції та захист від
недобросовісної конкуренції;
 - законодавства про зовнішньоекономічну діяльність;
 - бюджетного законодавства (справи за участю Рахункової палати,
органів контрольно-ревізійної служби, Державного казначейства);
 - інші справи у господарських спорах, пов'язаних з державним
регулюванням діяльності господарюючих суб'єктів.

Судова палата з розгляду справ у господарських спорах, пов'язаних із

захистом права на об'єкти інтелектуальної власності. Вона розглядає
справи у господарських спорах про захист авторського права і суміжних
прав, захист права на об'єкти промислової власності: винаходи, корисні
моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, сорти рослин, інші
об'єкти.

Матеріали справ разом з касаційними скаргами передаються до судових

палат управлінням документального забезпечення Вищого
господарського суду України відповідно до встановленої спеціалізації.
Контроль за додержанням порядку, розподілу справ між судовими
палатами покладається на керівника апарату.

Формуються судові палати вищого спеціалізованого суду зборами суддів

цього суду за пропозицією голови суду. Судову палату очолює секретар
судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Він
організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та
узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції
палати, інформує збори суддів вищого спеціалізованого суду про
діяльність судової палати.

Для вирішення загальних питань, що виникають у діяльності

спеціалізованих судів України, однакового застосування законодавства у
відповідній судовій юрисдикції нижчестоящими судами у вищому
спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалізованого суду, який є
колективним органом. До його складу входять всі судді вищого
спеціалізованого суду. Пленум вирішує питання, передбачені 212 т. 36
Закону "Про судоустрій і статус суддів".

Вищі спеціалізовані суди можуть мати свої друковані органи (Вісники,

Збірники рішень), які забезпечують оперативне доведення інформації про
конкретні судові рішення, узагальнення судової практики, постанови
Пленуму до суддів, прокурорів, адвокатів, установ і організацій, інших
суб'єктів правозастосовної діяльності (213 т. 37 Закону "Про судоустрій і
статус суд

 1. Вищий спеціалізований суд:

 1) розглядав справи відповідної судової юрисдикції в касаційному
порядку згідно з процесуальним законом;
 2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає
справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або
апеляційної інстанції;
 3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову
практику;
 4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою
однакового застосування норм Конституції та законів України у
судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової
статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня
рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства
щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;
  5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Як і будь-який державний орган, вищий спеціалізований суд наділений

законодавцем відповідними повноваженнями. На вищий спеціалізований
суд поширюється дія ч.2 ст. 19 Конституції України, в якій зазначено, що
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові
особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наприклад,
Вищий господарський суд України розглядає справи лише в касаційному
порядку, оскільки господарські апеляційні суди розглядають справи лише
в апеляційному порядку. Вищий адміністративний суд України, крім
розгляду в касаційному порядку справ адміністративної юрисдикції, має
розглядати в апеляційному порядку справи, розглянуті апеляційними
судами у першій інстанції, а також у визначених процесуальним законом
випадках - справи у першій інстанції.

Частина 2 ст. 124 Конституції України визначила, що юрисдикція судів

поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Таким
чином, цим конституційним приписом зобов'язано суди приймати рішення
навіть у разі відсутності відповідної норми права, застосовуючи при
цьому власний розсуд, аналогію, прецедент. Тобто у разі відсутності
відповідної норми права суд повинен діяти за власною ініціативою на
підставі конституційних норм. Крім того, ч. з ст. 8 Основного Закону
держави вказує на те, що норми Конституції України є нормами прямої
дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод
безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Вищий спеціалізований суд розглядає в касаційному порядку справи

відповідної юрисдикції, а також може розглядати інші справи у випадках,
визначених процесуальним законом.

Як відомо, без аналізу діяльності суду неможливо визначити

ефективність його роботи, тому до повноважень вищих спеціалізованих
судів віднесено таку функцію як ведення судової статистики, оскільки
вищий спеціалізований суд є вищою інстанцією у системі спеціалізованих
судів відповідної юрисдикції і всі показники роботи мережі цих судів
концентруються в одному місці, яким визначено вищий спеціалізований
суд. Статистичні відомості про кількість і категорії судових справ є
достатньо репрезентативними і універсальними показниками процесів у
правовідносинах, що відбуваються і змінюються в суспільстві. Вони
слугують надійною емпіричною базою для наукових досліджень, є
підставою для внесення пропозицій щодо необхідності зміни чинного
законодавства, дозволяють своєчасно виявляти наявні диспропорції тих
чи інших суспільних відносин і виробляти науково обґрунтовані шляхи їх
подолання.

Вищий спеціалізований суд вивчає та узагальнює як власну судову

практику, так і судову практику нижчестоящих судів. Така функція дає
можливість виявити недоліки, які допускаються у судовій практиці при
розгляді справ, своєчасно на них реагувати, що, в свою чергу, є
додатковою гарантією захисту прав і свобод людини і громадянина

Кінцевою стадією вивчення і узагальнення судової практики є

розроблення на основі її результатів заходів по усуненню недоліків в
організації роботи судів, підвищенню рівня кваліфікації суддів і
працівників апарату судів в окремих галузях правозастосування, надання
роз'яснень з питань застосування спеціалізованими судами
законодавства при вирішенні тих чи інших категорій справ тощо. Це
також є ефективним засобом внутрішнього контролю за додержанням
законності в організації діяльності судів та однаковим застосуванням
законодавства суддями.

Використовуючи дані судової статистики, беручи до уваги виявлені

недоліки при узагальнені судової практики, вищий спеціалізований суд
надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового
застосування ними норм Конституції та законів України, інших
нормативно-правових актів у практичній діяльності. Це здійснюється
різними засобами, серед яких: надіслання відповідних листів
нижчестоящим судам; безпосередній виїзд на місця суддів вищого
спеціалізованого суду для надання практичної допомоги; проведення
навчання з суддями; видання рекомендацій, постанов, положень тощо.
Особливо важливими є рекомендаційні роз'яснення при зміні
законодавчої та нормативної бази, зміні регулювання відповідних
правовідносин,

Справи у вищому спеціалізованому суді розглядаються колегіально, у

кількості не менше трьох суддів. Це пов'язано з тим, що вищий
спеціалізований суд є фактично останньою судовою інстанцією, до якої
особа може звернутися за захистом своїх прав і законних інтересів, тому
законодавцем з метою недопущення судової помилки передбачено
колегіальний розгляд справи. Сам же процесуальний порядок
колегіального розгляду справи передбачено у відповідних законах.
Конкретні форми колегіальності визначаються процесуальним
законодавством, як і порядок утворення складу суддів для розгляду
конкретної справи.

Узагальнюючи вищезазначене, можна дійти висновку, що повноваження

вищого спеціалізованого суду утворюють певну систему, яка складається
з судових, аналітичних, методичних та організаційних повноважень.
Поряд з цими спеціалізований суд наділений ще одним повноваженням,
яке випливає з його статусу у гілці спеціалізованих судів - це
правороз'яснювальне повноваження.

Вказані повноваження розподіляються між структурними утвореннями

вищого спеціалізованого суду. Оскільки судді розподілені між судовими
палатами, можна стверджувати, що судові повноваження реалізуються
лише в таких утвореннях як судові палати.
Судові повноваження, які здійснюють судді певної палати у складі колегії
суддів, полягають в розгляді у касаційному порядку справ відповідної
судової юрисдикції, а також інших справ у випадках, визначених
процесуальним законом. Однак судові повноваження Вищого
адміністративного суду суттєво відрізняються від судових повноважень
Вищого господарського суду.

Як і Вищий господарський, Вищий адміністративний суд України

переглядав судові рішення місцевих та апеляційних судів у касаційному
порядку як суд касаційної інстанції.

Інші судові повноваження Вищого адміністративного суду тісно пов'язані з

судовим захистом виборчих прав громадян та прав на проведення
всеукраїнських референдумів.

Предметом оскарження з таких питань є рішення, дії або бездіяльність

Центральної виборчої комісії, місцезнаходженням якої є м. Київ. Тому усі
рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії (за винятком
нижчезазначених) або члена цієї комісії оскаржуються до окружного
адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на
м. Київ.

Апеляційний перегляд вказаних справ здійснює не апеляційний

адміністративний суд, а Вищий адміністративний суд. Тобто по таких
справах він набуває повноважень суду апеляційної інстанції (ч. з ст. 172
Кодексу адміністративного судочинства України).

Окрім того, безпосередньо до Вищого адміністративного суду

оскаржуються рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії
щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського
референдуму. Тому Вищому адміністративному суду як суду першої
інстанції підсудні справи:

 - щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів

виборів або всеукраїнського референдуму;
 - щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента
України.

Поряд з судовими повноваженнями, тобто здійсненням правосуддя

вищий спеціалізований суд веде та аналізує судову статистику, вивчає та
узагальнює судову практику як власне вищого суду, так і нижчих
спеціалізованих судів. Ці аналітичні повноваження виконує судова палата
по справах, віднесених до її компетенції, у зв'язку з чим голова судової
палати має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення
по яких набули законної сили.

Методичні повноваження вищого спеціалізованого суду полягають у

наданні методичної допомоги судам нижчого рівня з метою однакового
застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці.
Зміст методичної допомоги кожен раз визначається на підставі
узагальнення судової практики та аналізу судової статистики. Формами
методичної допомоги можуть бути відповіді на запити суддів нижчих
судів, інформаційні листи, семінари, рекомендації тощо. Вказані
повноваження можуть здійснювати як судові палати, так і суд в цілому.

Правороз'яснювальні повноваження вищого спеціалізованого суду

полягають у наданні спеціалізованим судам нижчого рівня
рекомендаційних роз'яснень з питань застосування законодавства щодо
вирішення справ відповідної судової юрисдикції. Вказаним
повноваженням наділений виключно Пленум вищого спеціалізованого
суду.

Організаційні повноваження вищого спеціалізованого суду притаманні

усім його структурним утворенням. Більшість з них націлена на
організацію діяльності палат та Пленуму.

Перелік повноважень вищого спеціалізованого суду не обмежується

коментованою статтею і не є вичерпним, на що вказує пункт 5 частини
першої коментованої статті. Такі повноваження, зокрема, можуть бути
вказані у процесуальному законодавств

3. Повноваження вищих спеціалізованих судів.

 1. Вищий спеціалізований суд:

 1) розглядав справи відповідної судової юрисдикції в касаційному
порядку згідно з процесуальним законом;
 2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає
справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або
апеляційної інстанції;
 3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову
практику;
 4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою
однакового застосування норм Конституції та законів України у
судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової
статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня
рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства
щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;
 5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Як і будь-який державний орган, вищий спеціалізований суд наділений

законодавцем відповідними повноваженнями. На вищий спеціалізований
суд поширюється дія ч.2 ст. 19 Конституції України, в якій зазначено, що
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові
особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наприклад,
Вищий господарський суд України розглядає справи лише в касаційному
порядку, оскільки господарські апеляційні суди розглядають справи лише
в апеляційному порядку. Вищий адміністративний суд України, крім
розгляду в касаційному порядку справ адміністративної юрисдикції, має
розглядати в апеляційному порядку справи, розглянуті апеляційними
судами у першій інстанції, а також у визначених процесуальним законом
випадках - справи у першій інстанції.

Частина 2 ст. 124 Конституції України визначила, що юрисдикція судів

поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Таким
чином, цим конституційним приписом зобов'язано суди приймати рішення
навіть у разі відсутності відповідної норми права, застосовуючи при
цьому власний розсуд, аналогію, прецедент. Тобто у разі відсутності
відповідної норми права суд повинен діяти за власною ініціативою на
підставі конституційних норм. Крім того, ч. з ст. 8 Основного Закону
держави вказує на те, що норми Конституції України є нормами прямої
дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод
безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Вищий спеціалізований суд розглядає в касаційному порядку справи

відповідної юрисдикції, а також може розглядати інші справи у випадках,
визначених процесуальним законом.

Як відомо, без аналізу діяльності суду неможливо визначити

ефективність його роботи, тому до повноважень вищих спеціалізованих
судів віднесено таку функцію як ведення судової статистики, оскільки
вищий спеціалізований суд є вищою інстанцією у системі спеціалізованих
судів відповідної юрисдикції і всі показники роботи мережі цих судів
концентруються в одному місці, яким визначено вищий спеціалізований
суд. Статистичні відомості про кількість і категорії судових справ є
достатньо репрезентативними і універсальними показниками процесів у
правовідносинах, що відбуваються і змінюються в суспільстві. Вони
слугують надійною емпіричною базою для наукових досліджень, є
підставою для внесення пропозицій щодо необхідності зміни чинного
законодавства, дозволяють своєчасно виявляти наявні диспропорції тих
чи інших суспільних відносин і виробляти науково обґрунтовані шляхи їх
подолання.

Вищий спеціалізований суд вивчає та узагальнює як власну судову

практику, так і судову практику нижчестоящих судів. Така функція дає
можливість виявити недоліки, які допускаються у судовій практиці при
розгляді справ, своєчасно на них реагувати, що, в свою чергу, є
додатковою гарантією захисту прав і свобод людини і громадянина

Кінцевою стадією вивчення і узагальнення судової практики є

розроблення на основі її результатів заходів по усуненню недоліків в
організації роботи судів, підвищенню рівня кваліфікації суддів і
працівників апарату судів в окремих галузях правозастосування, надання
роз'яснень з питань застосування спеціалізованими судами
законодавства при вирішенні тих чи інших категорій справ тощо. Це
також є ефективним засобом внутрішнього контролю за додержанням
законності в організації діяльності судів та однаковим застосуванням
законодавства суддями.
Використовуючи дані судової статистики, беручи до уваги виявлені
недоліки при узагальнені судової практики, вищий спеціалізований суд
надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового
застосування ними норм Конституції та законів України, інших
нормативно-правових актів у практичній діяльності. Це здійснюється
різними засобами, серед яких: надіслання відповідних листів
нижчестоящим судам; безпосередній виїзд на місця суддів вищого
спеціалізованого суду для надання практичної допомоги; проведення
навчання з суддями; видання рекомендацій, постанов, положень тощо.
Особливо важливими є рекомендаційні роз'яснення при зміні
законодавчої та нормативної бази, зміні регулювання відповідних
правовідносин,

Справи у вищому спеціалізованому суді розглядаються колегіально, у

кількості не менше трьох суддів. Це пов'язано з тим, що вищий
спеціалізований суд є фактично останньою судовою інстанцією, до якої
особа може звернутися за захистом своїх прав і законних інтересів, тому
законодавцем з метою недопущення судової помилки передбачено
колегіальний розгляд справи. Сам же процесуальний порядок
колегіального розгляду справи передбачено у відповідних законах.
Конкретні форми колегіальності визначаються процесуальним
законодавством, як і порядок утворення складу суддів для розгляду
конкретної справи.

Узагальнюючи вищезазначене, можна дійти висновку, що повноваження

вищого спеціалізованого суду утворюють певну систему, яка складається
з судових, аналітичних, методичних та організаційних повноважень.
Поряд з цими спеціалізований суд наділений ще одним повноваженням,
яке випливає з його статусу у гілці спеціалізованих судів - це
правороз'яснювальне повноваження.

Вказані повноваження розподіляються між структурними утвореннями

вищого спеціалізованого суду. Оскільки судді розподілені між судовими
палатами, можна стверджувати, що судові повноваження реалізуються
лише в таких утвореннях як судові палати.

Судові повноваження, які здійснюють судді певної палати у складі колегії

суддів, полягають в розгляді у касаційному порядку справ відповідної
судової юрисдикції, а також інших справ у випадках, визначених
процесуальним законом. Однак судові повноваження Вищого
адміністративного суду суттєво відрізняються від судових повноважень
Вищого господарського суду.

Як і Вищий господарський, Вищий адміністративний суд України

переглядав судові рішення місцевих та апеляційних судів у касаційному
порядку як суд касаційної інстанції.

Інші судові повноваження Вищого адміністративного суду тісно пов'язані з

судовим захистом виборчих прав громадян та прав на проведення
всеукраїнських референдумів.
Предметом оскарження з таких питань є рішення, дії або бездіяльність
Центральної виборчої комісії, місцезнаходженням якої є м. Київ. Тому усі
рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії (за винятком
нижчезазначених) або члена цієї комісії оскаржуються до окружного
адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на
м. Київ.

Апеляційний перегляд вказаних справ здійснює не апеляційний

адміністративний суд, а Вищий адміністративний суд. Тобто по таких
справах він набуває повноважень суду апеляційної інстанції (ч. з ст. 172
Кодексу адміністративного судочинства України).

Окрім того, безпосередньо до Вищого адміністративного суду

оскаржуються рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії
щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського
референдуму. Тому Вищому адміністративному суду як суду першої
інстанції підсудні справи:

 - щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів

виборів або всеукраїнського референдуму;
 - щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента
України.

Поряд з судовими повноваженнями, тобто здійсненням правосуддя

вищий спеціалізований суд веде та аналізує судову статистику, вивчає та
узагальнює судову практику як власне вищого суду, так і нижчих
спеціалізованих судів. Ці аналітичні повноваження виконує судова палата
по справах, віднесених до її компетенції, у зв'язку з чим голова судової
палати має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення
по яких набули законної сили.

Методичні повноваження вищого спеціалізованого суду полягають у

наданні методичної допомоги судам нижчого рівня з метою однакового
застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці.

Зміст методичної допомоги кожен раз визначається на підставі

узагальнення судової практики та аналізу судової статистики. Формами
методичної допомоги можуть бути відповіді на запити суддів нижчих
судів, інформаційні листи, семінари, рекомендації тощо. Вказані
повноваження можуть здійснювати як судові палати, так і суд в цілому.

Правороз'яснювальні повноваження вищого спеціалізованого суду

полягають у наданні спеціалізованим судам нижчого рівня
рекомендаційних роз'яснень з питань застосування законодавства щодо
вирішення справ відповідної судової юрисдикції. Вказаним
повноваженням наділений виключно Пленум вищого спеціалізованого
суду.
Організаційні повноваження вищого спеціалізованого суду притаманні
усім його структурним утворенням. Більшість з них націлена на
організацію діяльності палат та Пленуму.

Перелік повноважень вищого спеціалізованого суду не обмежується

коментованою статтею і не є вичерпним, на що вказує пункт 5 частини
першої коментованої статті. Такі повноваження, зокрема, можуть бути
вказані у процесуальному законодавств

4. Статус судді вищого спеціалізованого суду.

1. Суддя вищого спеціалізованого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому
процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Виходячи з положень Конституції України та цього Закону суддею вищого

спеціалізованого суду може бути особа, яка має громадянство України, не молодша 30
років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш ніж 7 років, з них
5 безпосередньо на посаді судді, Знання державної мови та строк проживання на
території України протягом 10 років теж є обов'язковою умовою для зайняття посади
судді вищого спеціалізованого суду. Суддя вищого спеціалізованого суду є носієм
судової влади.

Як і судді місцевих та апеляційних спеціалізованих судів, судді вищого спеціалізованого

суду здійснюють правосуддя в порядку, визначеному процесуальним законом. Суддя як
посадова особа має діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України. Дії судді при здійсненні правосуддя
обмежені та регламентовані процесуальним законом, але з урахуванням ч. 2 ст. 124
Конституції України, яка вказує, що юрисдикція судів поширюється на всі
правовідносини у державі, суддя зобов'язаний приймати, рішення навіть при відсутності
законодавчої норми.

Крім того, суддя вищого спеціалізованого суду зобов'язаний проводити процесуальні дії,
здійснювати організаційні заходи для забезпечення своєчасного та якісного розгляду
справи. Процесуальним законом визначений порядок дій судді-доповідача по підготовці
конкретної справи до розгляду. Таким чином, суддя поставлений у певні часові межі, зі
сплином яких він має,прийняти конкретне рішення у справі, при цьому від нього
вимагається висока якість її розгляду.

Рішення суду тільки тоді має значення, коли воно виконується, тому суддя вищого
спеціалізованого суду повинен здійснювати контроль за своєчасним зверненням до
виконання постановлених за його участю судових рішень, тим самим забезпечуючи
ефективність, дієвість та оперативність цих рішень, що, в свою чергу підвищує авторитет
суду в цілому.

Коментована стаття не дає переліку повноважень судді вищого спеціалізованого суду.

Такі повноваження надаються йому також іншими законами, зокрема процесуальними.
Це можуть бути як процесуальні, так і організаційні повноваження. Наприклад, надання
методичної допомоги суддям нижчого рівня, участь в діяльності органів суддівського
самоврядування тощо.

Робота судді вищого спеціалізованого суду пов'язана як з опрацюванням величезного

масиву нормативно-правових актів, матеріальних та процесуальних законів, так і з
науковим обґрунтуванням тих положень, на які він спирається у своїх рішеннях. Для
полегшення роботи у цьому напрямі суддя має помічника, який виковує як технічну, так
і науково-організаційну роботу, забезпечуючи процесуальну діяльність судді, а також
організацію розгляду судової справи та звернення до виконання судових рішень. Слід
відзначити, що робота помічника судді і секретаря судового засідання- це різні категорії
діяльності службовців, різна спеціалізація внутрішньо-судової роботи, професійна
діяльність з різним обсягом роботи.

На посаду помічника судді вищого спеціалізованого суду може бути зарахований

громадянин України, який має вищу юридичну освіту. Згідно з підпунктом "6" п. З ч. 1
розпорядження Кабінету Міністрів України "Про віднесення посад працівників апарату
судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців"
посада помічника судді вищого спеціалізованого суду віднесена до третьої категорії
державних службовців. Таким чином, на помічника судді вищого спеціалізованого суду
поширюється дія Закону України "Про державну службу", в тому числі і його положення
про зарахування на державну службу та її проходження.

Процесуальні роль, права і обов'язки помічника судді процесуальним законодавством не

визначені і регулюються лише інструкціями та положеннями відповідних судів.
Правовий статус помічників суддів визначено 151 цього Закону.

5. Засади організації та функціонування Вищого антикорупційного суду.

Стаття 1. Вищий антикорупційний суд
1. Вищий антикорупційний суд:
 1) здійснює правосуддя як суд першої інстанції у справах, підслідних
Національному антикорупційному бюро України, в порядку, встановленому
процесуальним законом;
2) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, інформує про
результати узагальнення судової практики Антикорупційну палату, Національне
антикорупційне бюро України і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
2. До складу Вищого антикорупційного суду входять не більше 70 суддів.
3. У Вищому антикорупційному суді рішенням зборів суддів цього суду
утворюються палата слідчих суддів, апеляційна палата та інші судові палати. Кількісний
та персональний склад судових палат визначають збори суддів Вищого
антикорупційного суду.
4. У Вищому антикорупційному суді діє палата слідчих суддів. Судді цієї
палати здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та
інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, визначеному процесуальним
законом.
Судді палати слідчих суддів не беруть участі у розгляді справ по суті. Судді палати
слідчих суддів, які постановляли ухвалу, не беруть участь у перегляді цієї ухвали в
апеляційному порядку.
5. У Вищому антикорупційному суді діє апеляційна палата. Судді цієї палати
переглядають в апеляційному порядку ухвали цього суду, які можуть бути оскаржені
відповідно до процесуального закону, за винятком тих, якими було закінчено розгляд
справи по суті.

Судді апеляційної палати не беруть участі у кримінальному провадженні як суд

першої інстанції. Судді апеляційної палати, які раніше брали участь в ухваленні
судового рішення, не беруть участь у його перегляді в апеляційному порядку.
1. Велика палата Верховного Суду у визначених процесуальним законом
випадках переглядає у касаційному порядку судові рішення Вищого антикорупційного
суду, що набрали законної сили.

Тема 7. Верховний Суд

1. Верховний Суд - найвищий суд у системі судоустрою України.
Верховний Суд - найвищий суд у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та
єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до ч.2 ст. 36 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд: 1) здійснює
правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом,
- як суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому процесуальним
законом; 2) здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики; 3) надає
висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства,
статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із
функціонуванням системи судоустрою; 4) надає висновок про наявність чи відсутність у
діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого
злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про
неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я;
5) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших
правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України; 6) забезпечує
однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб,
визначені процесуальним законом; 7) забезпечує апеляційні та місцеві суди методичною
інформацією з питань правозастосування; 8) здійснює інші повноваження, визначені
законом.
2. Повноваження Верховного Суду.
Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» - суддею Верховного Суду може
бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами
кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у
Верховному Суді, а також відповідає одній із таких вимог: 1) має стаж роботи на посаді
судді не менше десяти років; 2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової
роботи у сфері права щонайменше десять років; 3) має досвід професійної діяльності
адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від
кримінального обвинувачення щонайменше десять років; 4) має сукупний стаж (досвід)
роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї
частини, щонайменше десять років. Суддя Верховного Суду: 1) здійснює правосуддя в
порядку, встановленому процесуальним законом; 2) бере участь у розгляді питань, що
виносяться на засідання Пленуму Верховного Суду; 3) аналізує судову практику, бере
участь у її узагальненні; 4) бере участь у розгляді питань, що виносяться на збори суддів
відповідного касаційного суду, та здійснює інші повноваження, визначені законом.
Місце Верховного Суду в системі судоустрою України закріплене
на конституційному рівні: «Верховний Суд України є найвищим судом
у системі судоустрою України» (ч. 2 ст. 125 Конституції України).
Зміст «найвищості» розкрито в ст. 36 Законі України «Про судоустрій і
статус суддів», причому вона є характерна не лише для судових, а й
для несудових повноважень Верховного Суду.
«Найвищий» означає, по-перше, що: 1) Верховний Суд очолює
судову систему України; 2) він забезпечує сталість та єдність судової
практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом; 3)
він має такі повноваження, які не збігаються за змістом та обсягом із
повноваженнями вищих спеціалізованих судів, що очолюють
підсистеми спеціалізованої юрисдикції.
 Стаття 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
закріплює перелік повноважень, націлених на реалізацію вказаного
призначення, а також інших завдань, що стоять перед Верховним
Судом. Усі повноваження можна класифікувати за декількома
групами:
першу групу утворюють судові повноваження ;
другу – повноваження, націлені на реалізацію принципу
верховенства права у правозастосовній діяльності судів ;
повноваження третьої групи мають політичне забарвлення,
оскільки визначають місце Верховного Суду в механізмі стримувань і
противаг гілок державної влади – виключні або посвідчувальні ;
до четвертої групи належать представницькі повноваження .
1. Судові повноваження. Судові повноваження Верховного Суду
реалізуються шляхом здійснення правосуддя. Причому зміст
правосудних повноважень цілком визначений місцем Верховного Суду
в судовій системі. Цей Судздійснює правосуддя як суд касаційної
інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, – як
суд першої або апеляційної інстанції, в порядку, встановленому
процесуальним законом.
2. Повноваження щодо забезпечення дії принципу верховенства
права у правозастосовній діяльності судів визначені на
конституційному рівні. Основний Закон надає Верховному Суду право
звертається до Конституційного Суду України щодо
конституційності законів, інших правових актів, а також щодо
офіційного тлумачення Конституції та законів України (п. 5 ст. 36
Закону).
Це повноваження Верховного Суду випливає з такого.
Конституція України проголошує визнання й дію в Україні принципу
верховенства права, зміст якого полягає у визнанні людини найвищою
соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії
визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Перелік прав і
свобод людини, який не є вичерпним, закріплений Конституцією, яка
має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти
приймаються на її основі й повинні відповідати їй. При здійсненні
судочинства суди вирішують справи на підставі Конституції України,
міжнародних актів і міжнародних договорів, які є частиною
національного законодавства та законів. У випадках невизначеності в
питаннях відповідності закону, який підлягає застосуванню в
конкретній справі, Конституції України суд за клопотаннями учасників
судочинства або за своєю ініціативою призупиняє провадження у
справі і звертається до Верховного Суду – єдиної судової установи,
яка є суб’єктом права на конституційне подання до Конституційного
Суду України щодо вказаних питань. Рішення про звернення до
Верховного Суду з цього питання може приймати будь-який суд у
судовій системі України. Вивчивши зміст рішення, Верховний Суд на
пленарному засіданні вирішує питання про необхідність внесення
конституційного подання.
Також, Верховний Суд надає висновки щодо проектів
законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства,
статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань,
пов’язаних із функціонуванням судової системи України(п. 3 ст. 36
Закону).
3. Наступна група повноважень Верховного Суду має
назву виключних або посвідчувальних. Вона має політичне
забарвлення та сформульована в Законі таким чином : «Верховний Суд
дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких
звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого
злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове
подання про неможливість виконання Президентом України своїх
повноважень за станом здоров’я» (п. 4 ст. 36 Закону).
Ці повноваження випливають із таких положень. Президент
України є главою держави, гарантом державного суверенітету,
територіальної цілісності України, додержання Конституції України,
прав і свобод людини і громадянина. Для того щоб він міг
реалізовувати своє призначення, його конституційно-правовий статус
складається як із норм, що гарантують йому можливість реалізовувати
свої конституційні повноваження, так і з норм, що передбачають
можливу відповідальність глави держави. До перших належить право
недоторканності на час виконання своїх повноважень (ст. 105
Основного Закону). До других належить процедура дострокового
припинення повноважень Президента України у разі... «2)
неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я, 3)
усунення з поста в порядку імпічменту» (ч. 2 ст. 108 Конституції
України). Деталі цієї процедури визначаються Регламентом
Верховного Суду України.
На Верховний Суд як незалежний, неупереджений,
неполітизований, а отже, й об’єктивний колегіальний орган, який
складається з найдосвідченіших професіоналів, покладено обов’язок
дати висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, в яких
звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого
злочину, а також чи дійсно неможливе виконання Президентом
України своїх повноважень за станом здоров’я. За роки незалежності
України вищевказані процедури не застосовувалися.
4. Аналітичні повноваження Верховний Суд України здійснює
аналіз судової статистики, узагальнення судової практики (п. 2 ст. 36
Закону).
5. Правозабезпечувальні повноваження забезпечує однакове
застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та
спосіб, визначені процесуальним законом; забезпечує апеляційні та
місцеві суди методичною інформацією з питань правозастосування; (п.
6, 7 ст. 36 Закону).
6. Представницька функція Верховного Суду полягає в тому, що,
уособлюючи систему судів загальної юрисдикції, він приймає
представників вищих судових установ інших держав, організовує
міжнародні семінари, зустрічі. Посадові особи цього Суду беруть
участь в аналогічних заходах за кордоном. Така ж представницька
роль Верховного Суду і на внутрішньодержавному рівні, при взаємодії
з іншими гілками влади.
 До складу Верховного Суду входять судді у кількості не більше
двохсот.
У складі Верховного Суду діють:
1) Велика Палата Верховного Суду;
2) Касаційний адміністративний суд;
3) Касаційний господарський суд;
4) Касаційний кримінальний суд;
5) Касаційний цивільний суд.
У кожному касаційному суді утворюються судові палати з
розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.
У Касаційному адміністративному суді обов’язково
створюються окремі палати для розгляду справ щодо:
1) податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
2) захисту соціальних прав;
3) виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних
прав громадян.
У Касаційному господарському суді обов’язково створюються
окремі палати для розгляду справ щодо (про):
1) банкрутство;
2) захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з
антимонопольним та конкурентним законодавством;
3) корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів.
Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів
суддів касаційного суду.
Відповідно до ст. 38 Закону суддею Верховного Суду може бути
особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за
результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність
здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній
із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у
сфері права щонайменше десять років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення
представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення
щонайменше десять років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності)
відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини,
щонайменше десять років.
Суддя Верховного Суду:
1) здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним
законом;
2) бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання
Пленуму Верховного Суду;
3) аналізує судову практику, бере участь у її узагальненні;
4) бере участь у розгляді питань, що виносяться на збори суддів
відповідного касаційного суду, та здійснює інші повноваження,
визначені законом.
 Верховний Суд очолює Голова Верховного Суду, якого обирає на
посаду та звільняє з посади шляхом таємного голосування Пленум
Верховного Суду з числа суддів Верховного Суду в порядку,
встановленому цим Законом.
Повноваження Голови Верховного Суду України обумовлені тим,
що він, по-перше, є суддею, а по-друге, керівником установи, яка є
найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.
Його повноваження теж, як і керівників нижчих судів, можна
розділити на судові, адміністративні, організаційні та представницькі.
Голова Верховного Суду відповідно до ст. 39 Закону наділений
наступними повноваженнями:
1) представляє Верховний Суд як найвищий суд у системі
судоустрою України у зносинах з органами державної влади, органами
місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а
також із судовими органами інших держав та міжнародними
організаціями;
2) визначає адміністративні повноваження заступника Голови
Верховного Суду;
3) скликає Пленум Верховного Суду; вносить на розгляд Пленуму
подання щодо обрання на посаду секретаря Пленуму; виносить на
розгляд Пленуму питання та головує на його засіданнях;
4) контролює ефективність діяльності апарату Верховного Суду,
погоджує призначення на посаду керівника апарату суду та його
першого заступника, вносить подання про застосування до керівника
апарату суду та його першого заступника заохочення або накладення
дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
5) інформує Пленум Верховного Суду про діяльність Верховного
Суду;
6) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Судові палати касаційного суду відповідно до ст. 44 Закону
наділені повноваженнями:
1) здійснюють правосуддя в порядку, встановленому
процесуальним законом;
2) аналізують судову статистику та вивчають судову практику,
здійснюють узагальнення судової практики;
3) здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
Судову палату очолює секретар судової палати.
Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним
органом Верховного Суду, до складу якого входить двадцять один
суддя Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду:
1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових
рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового
застосування судами норм права;
2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих
Верховним Судом як судом першої інстанції;
3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює
узагальнення судової практики;
 4) здійснює інші повноваження, визначені законом (ст. 45 Закону).
Повноваження судді Верховного Суду визначені в ч. 2 ст. 38
Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Суддя:
1) здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним
законом;
2) бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання
Пленуму Верховного Суду;
3) аналізує судову практику, бере участь у її узагальненні;
4) бере участь у розгляді питань, що виносяться на збори суддів
відповідного касаційного суду, та здійснює інші повноваження,
визначені законом.
Пленум Верховного Суду – є колегіальним органом,
повноваження якого визначаються ст. 46 Законом України «Про
судоустрій і статус суддів». До складу Пленуму Верховного Суду
входять усі судді Верховного Суду. На засідання Пленуму можуть
бути запрошені представники органів державної влади, наукових
установ, громадських організацій, засобів масової інформації та інші
особи.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про судоустрій і статус
суддів» Пленум Верховного Суду:
1) обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Суду,
його Першого заступника та заступників у порядку, встановленому
цим Законом;
2) обирає на посаду з числа суддів Верховного Суду за поданням
Голови Верховного Суду та звільняє з посади секретаря Пленуму
Верховного Суду;
3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України про
його діяльність, Секретаря Великої Палати Верховного Суду про
діяльність Палати;
4) надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які
стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання
судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням
системи судоустрою України;
5) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду
України з питань конституційності законів та інших правових актів, а
також щодо офіційного тлумачення Конституції України;
6) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких
звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого
злочину, вносить за зверненням Верховної Ради України письмове
подання про неможливість виконання Президентом України своїх
повноважень за станом здоров’я;
7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду;
8) затверджує Положення про Науково-консультативну раду при
Верховному Суді та її склад;
9) затверджує склад редакційної колегії офіційного друкованого
органу Верховного Суду;
10) затверджує бюджетний запит Верховного Суду;
 10 1 ) з метою забезпечення однакового застосування норм права
при вирішенні окремих категорій справ узагальнює практику
застосування матеріального і процесуального законів, систематизує та
забезпечує оприлюднення правових позицій Верховного Суду з
посиланням на судові рішення, в яких вони були сформульовані;
10 2 ) за результатами аналізу судової статистики та узагальнення
судової практики надає роз’яснення рекомендаційного характеру з
питань застосування законодавства при вирішенні судових справ
11) розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його
повноважень.
На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники
органів державної влади, наукових установ, громадських організацій,
засобів масової інформації та інші особи.
При Верховному Суді діє Науково-консультативна рада, яка
утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для
підготовки наукових висновків з питань діяльності Верховного Суду,
підготовка яких потребує наукового забезпечення. Порядок організації
та діяльності Науково-консультативної ради Верховного Суду
визначається положенням, що затверджується Пленумом Верховного
Суду.
Верховний Суд має офіційний друкований орган, у якому
публікуються матеріали судової практики Верховного Суду та інші
матеріали.

3. Структура та склад Верховного Суду.

Згідно з ст. 37 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» до складу Верховного Суду входять
судді у кількості не більше ста. У складі Верховного Суду діють: І) Велика Палата
Верховного Суду - є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, до складу
якого входить двадцять один суддя Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду: 1)
у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку
з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд
апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції;
3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової
практики; 3 4) здійснює інші повноваження, визначені законом. Судді Верховного Суду
обираються до Великої Палати зборами суддів відповідних касаційних судів з числа
суддів таких касаційних судів. Кожен касаційний суд у складі Верховного Суду обирає по
п’ять суддів до Великої Палати Верховного Суду. До складу Великої Палати Верховного
Суду також входить Голова Верховного Суду за посадою. Суддя Верховного Суду,
обраний до Великої Палати, здійснює повноваження судді Великої Палати Верховного
Суду протягом трьох років (крім Голови Верховного Суду), але не більше двох строків
поспіль.Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, а також Голова Верховного
Суду не здійснюють правосуддя у відповідному касаційному суді. Суддя Верховного
Суду, обраний до Великої Палати, не може бути обраний на будь-які адміністративні
посади, окрім посади Секретаря Великої Палати Верховного Суду. Секретар Великої
Палати Верховного Суду обирається з числа суддів Великої Палати строком на три роки
та звільняється з посади Великою Палатою шляхом таємного голосування більшістю
голосів. Звільнення з посади судді та припинення його повноважень, закінчення строку, на
який суддю обрано Секретарем Великої Палати Верховного Суду чи до Великої Палати,
припиняє його повноваження як Секретаря Великої Палати Верховного Суду. Секретар
Великої Палати: 1) організовує роботу Великої Палати і головує на її пленарних
засіданнях; 2) організовує аналіз судової статистики, вивчення і узагальнення судової
практики; 3) інформує Пленум Верховного Суду про діяльність Великої Палати; 4)
здійснює інші повноваження, визначені законом. Засідання Великої Палати Верховного
Суду вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її
складу. ІІ) Касаційний адміністративний суд; ІІІ) Касаційний господарський суд; IV)
Касаційний кримінальний суд; V) Касаційний цивільний суд. До складу кожного
касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації. У кожному касаційному суді
утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням
спеціалізації суддів. Кількість та спеціалізація судових палат визначаються рішенням
зборів суддів касаційного суду з урахуванням вимог частин п’ятої та шостої цієї статті та
судового навантаження. У Касаційному адміністративному суді обов’язково створюються
окремі палати для розгляду справ щодо: 1) податків, зборів та інших обов’язкових
платежів; 2) захисту соціальних прав; 4 3) виборчого процесу та референдуму, а також
захисту політичних прав громадян. У Касаційному господарському суді обов’язково
створюються окремі палати для розгляду справ щодо (про): 1) банкрутство; 2) захисту
прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним
законодавством; 3) корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів. Інші
палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду.
Касаційний суд очолює його голова. Голову касаційного суду обирають шляхом таємного
голосування збори суддів відповідного касаційного суду з числа суддів цього суду.Голова
касаційного суду обирається строком на чотири роки з правом обіймати посаду голови
такого касаційного суду не більше двох строків поспіль. Голова касаційного суду може
бути достроково звільнений з посади за ініціативою не менш як однієї третини від
загальної кількості суддів відповідного касаційного суду шляхом таємного голосування
більшістю голосів суддів відповідного касаційного суду. Голова касаційного суду: 1)
представляє касаційний суд перед органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, фізичними та юридичними особами з питань діяльності цього суду; 2)
визначає адміністративні повноваження заступників голови касаційного суду; 3)
контролює ефективність діяльності структурного підрозділу апарату Верховного Суду,
який здійснює організаційне забезпечення діяльності відповідного касаційного суду,
погоджує призначення на посаду та звільнення керівника цього підрозділу - заступника
керівника апарату Верховного Cуду, вносить подання про заохочення або накладення на
нього дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства; 4) повідомляє Вищу
кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а
також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у касаційному суді у
триденний строк з дня їх утворення; 5)скликає збори суддів касаційного суду; вносить на
розгляд зборів питання та головує на їх засіданнях; 6) інформує збори суддів касаційного
суду про стан правосуддя у відповідній судовій спеціалізації та практику вирішення
окремих категорій справ; 7) забезпечує виконання рішень зборів суддів касаційного суду;
8) організовує ведення та аналіз судової статистики в касаційному суді, вивчення судової
практики, інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості
судочинства; 5 9) сприяє виконанню вимог щодо підтримання кваліфікації суддів
касаційного суду, підвищення їхнього професійного рівня; 10) здійснює інші
повноваження, визначені законом. У Верховному Суді діє Пленум Верховного Суду для
вирішення питань, визначених Конституцією України та ЗУ. Склад і порядок діяльності
Пленуму Верховного Суду визначаються ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».
4. Голова Верховного Суду: його повноваження та особливості статусу.

 1. Голова Верховного Суду України:

 1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими
органами державної влади, органами місцевого самоврядування,
фізичними та юридичними особами, а також із судовими органами
інших держав та міжнародними організаціями;
 2) визначає адміністративні повноваження заступника Голови
Верховного Суду України;
 3) скликає Пленум Верховного Суду України; вносить на розгляд
Пленуму подання щодо призначення на посаду секретаря Пленуму;
виносить на розгляд Пленуму питання та головує на його
засіданнях;
 4) видає на підставі акта про обрання на посаду судді Верховного
Суду України або звільнення судді з посади відповідний наказ;
 5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про
наявність вакантних посад у Верховному Суді України в
десятиденний строк з дня їх утворення;
 6) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить Голові
Державної судової адміністрації України подання про призначення
на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату
суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до
керівника апарату суду, його заступника заохочення або
накладення дисциплінарного стягнення відповідно до
законодавства;
 7) інформує Пленум Верховного Суду України про діяльність
Верховного Суду України;
  8) здійснює інші повноваження, визначені законом.
 2. Голова Верховного Суду України з питань, що належать до його
адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
 3. У разі відсутності Голови Верховного Суду України його
адміністративні повноваження здійснює заступник Голови
Верховного Суду України, а за відсутності заступника Голови -
суддя цього суду, який мав більший стаж роботи на посаді судді.

Голова Верховного Суду України є керівником суду і здійснює загальне

організаційне керівництво його діяльністю і, поряд з Пленумом
Верховного Суду України, на якому колегіально обговорюються та
вирішуються численні організаційні питання, має широкі повноваження із
спрямування та організації роботи суду, представляє всю систему судів
загальної юрисдикції у зносинах з іншими органами державної влади
України, органами місцевого самоврядування, а також з судовими
органами інших держав та міжнародними організаціями,

Виходячи з положень коментованої статті у зазначених зносинах Голова

ВСУ не потребує спеціального доручення і діє самостійно. Водночас це
зобов'язує його особисто представляти Верховний Суд України і всю
систему судів загальної юрисдикції у зазначених зносинах - надавати
відповіді на звернення, проводити зустрічі, особистий прийом, офіційні
візити тощо з питань, що стосуються Верховного Суду України і судів
загальної юрисдикції. Заступник Голови суду та інші судді ВСУ отримують
такі права лише за спеціальним дорученням Голови ВСУ.

У здійсненні організаційного керівництва Голова Верховного Суду

України спирається на свого заступника, який здійснює адміністративні
повноваження Голови ВСУ у разі його відсутності.

Голова Верховного Суду: 1 представляє суд як орган державної влади у

зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також із
судовими органами інших держав та міжнародними організаціями; 2)
визначає адміністративні повноваження заступника Голови Верховного
Суду України; 3) скликає Пленум Верховного Суду України; вносить на
розгляд Пленуму подання щодо призначення на посаду секретаря
Пленуму; виносить на розгляд Пленуму питання та головує на його
засіданнях; інформує Пленум Верховного Суду про діяльність
Верховного Суду; 4) видає на підставі акта про обрання на посаду судді
Верховного Суду України або звільнення судді з посади відповідний
наказ; 5) з питань, що належать до його адміністративних повноважень,
видає накази і розпорядження; 6) повідомляє Вищу кваліфікаційну
комісію суддів України про наявність вакантних посад у Верховному Суді
України в десятиденний строк з дня їх утворення; 7) контролює
ефективність діяльності апарату суду, вносить Голові Державної судової
адміністрації України подання про призначення на посаду керівника
апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з
посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його
заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення
відповідно до законодавства.

Повноваження Голови Верховного Суду України, названі вище,

обумовлені тим, що він, по-перше, є суддею, а по-друге, керівником
установи, яка є найвищим судовим органом у системі судів загальної
юрисдикції.

Тому ці повноваження можна поділити на декілька груп: судові,

адміністративні, організаційні та представницькі. Адміністративні та
суддівські повноваження Голови Верховного Суду за своїм змістом
тотожні аналогічним повноваженням голів нижчих судів, а організаційні та
представницькі мають певну відмінність.

Суддівські повноваження Голови Верховного Суду України полягають в

тому, що він головує в судових засіданнях Верховного Суду України при
розгляді будь-якої справи.

Організаційні повноваження, якими наділений Голова Верховного Суду

України, полягають у тому, що він:

 - визначає обов'язки заступника Голови Верховного Суду України;

 - скликає Пленум Верховного Суду України, вносить питання на
його розгляд і головує на його засіданнях;
 - на підставі акту про обрання суддею Верховного Суду України або
припинення повноважень судді видає відповідний наказ;
 - повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про
наявність вакантних посад у Верховному Суді України;
 - контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить Голові
Державної судової адміністрації України подання про призначення
на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату
суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до
керівника апарату суду, його заступника заохочення або
накладення дисциплінарного стягнення відповідно до
законодавства.

Представницькі повноваження Голови Верховного Суду України

виявляються в тому, що він представляє Верховний Суд України та
систему судів загальної юрисдикції у зносинах з іншими органами
державної влади України, органами місцевого самоврядування,
фізичними та юридичними особами, а також з судовими органами інших
держав і міжнародними організаціями.

Голова Верховного Суду України за посадою входить до складу Вищої

ради юстиції.

Голова Верховного Суду України з питань, що належать до його

адміністративних повноважень, видає накази та розпорядження.
Перелік повноважень, зазначених у частині першій коментованої статті,
не є вичерпним, оскільки Голова Верховного Суду України може
здійснювати й інші визначені законом функції, спрямовані на організацію
ефективної діяльності Верховного Суду України та судів загальної
юрисдикції.

5. Заступники Голови Верховного Суду, їхні повноваження.

 1. Заступник Голови Верховного Суду України обирається на

посаду строком на п'ять років та звільняється з посади Пленумом
Верховного Суду України більшістю голосів від загального складу
Пленуму шляхом таємного голосування.
 2. Заступник Голови Верховного Суду України може бути
достроково звільнений з посади у порядку, встановленому
Регламентом Пленуму Верховного Суду України.
 3. Заступник Голови Верховного Суду України здійснює
адміністративні повноваження, визначені Головою Верховного Суду
України, та інформує Пленум Верховного Суду України про свою
діяльність.

Голова Верховного Суду України має одного заступника, який згідно з

цією статтею наділений адміністративними повноваженнями,
визначеними Головою Верховного Суду України.

Заступник Голови ВСУ здійснює керівництво роботою структурних

підрозділів апарату Верховного Суду України, організовує його роботу
тощо.

Заступник Голови ВСУ за відсутності Голови Верховного Суду України

здійснює його повноваження.

Заступник Голови Верховного Суду України має право брати

безпосередню участь у здійсненні правосуддя. Він може головувати в
судових засіданнях, бути доповідачем у конкретних судових справах.

Згідно з ч. 2 цієї статті та ст. 5 Регламенту Пленуму Верховного Суду

України Заступник Голови Верховного Суду України призначається на
посаду Пленумом ВСУ з числа суддів Верховного Суду України строком
на п'ять років шляхом таємного голосування.

Призначення судді ВСУ на посаду Заступника Голови ВСУ здійснюється

не пізніше трьох місяців з дня закінчення повноважень судді,
призначеного на цю посаду, чи відкриття відповідної вакансії з інших
підстав, за правилами, передбаченими ст. 4 Регламенту Пленуму
Верховного Суду України щодо обрання Голови Верховного Суду
України.

Призначеним на посаду Заступника Голови Верховною Суду України

вважається суддя, за якого подано більшість голосів від загального
складу Пленуму (мінімум 11 з 20). На засіданні Пленуму при призначенні
судді на вказану посаду головує Голова Верховного Суду України.

Заступник Голови Верховного Суду України згідно з ч. з цієї статті та ст. 9

Регламенту Пленуму Верховного Суду України може бути достроково
звільнений з посади за його заявою, за поданням Голови Верховного
Суду України, погодженим із

Радою суддів України, за ініціативою Ради суддів України або за

поданням не менше ніж половини суддів від загального складу Пленуму
за їх підписами (не менше 10 суддів ВСУ).

Процедура звільнення судді із посади Заступника Голови ВСУ аналогічна

процедурі звільнення Голови Верховного Суду України. Звільнення із цієї
адміністративної посади не позбавляє особу повноважень судді
Верховного Суду України (також див. коментар до ст. 43 ЗУ "Про
судоустрій і статус суддів").

Стаття 45. Пленум Верховного Суду

України
 1. Пленум Верховного Суду України в колегіальним органом,
повноваження якого визначаються Конституцією України та цим
Законом. До складу Пленуму Верховного Суду України входять усі
судді Верховного Суду України.
 2. Пленум Верховного Суду України:
 1) обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Суду
України, його заступника у порядку, встановленому цим Законом;
 2) призначає на посаду з числа суддів Верховного Суду України за
поданням Голови Верховного Суду України та звільняв з посади
секретаря Пленуму Верховного Суду України;
 3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України,
заступника Голови Верховного Суду України про їх діяльність;
 4) надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються
судової системи та діяльності Верховного Суду України;
 5) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України
з питань конституційності законів та інших правових актів, а також
щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;
 6) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких
звинувачується Президент України, ознак державної зради або
іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України
письмове подання про неможливість виконання Президентом
України своїх повноважень за станом здоров'я;
 7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України.
 3. Засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за
умови присутності на ньому не менше двох третин від складу
Пленуму, крім випадків, встановлених цим Законом.
  4. На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники
органів державної влади, наукових установ, громадських
організацій, засобів масової інформації та інші особи.
 5. Пленум Верховного Суду України скликається Головою
Верховного Суду України в разі потреби або на вимогу не менш як
четвертої частини від складу суддів Верховного Суду України, але
не рідше одного разу на три місяці. Уразі відсутності Голови
Верховного Суду України Пленум скликається його заступником.
Законом також може бути встановлена інша процедура скликання
Пленуму Верховного Суду України. Про день і час скликання
Пленуму та питання, що виносяться на його розгляд, учасники
засідання Пленуму повідомляються не пізніш як за десять днів до
засідання. У цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які
виносяться на розгляд Пленуму.
 6. Засідання Пленуму веде Голова Верховного Суду України, а в
разі його відсутності - заступник Голови Верховного Суду України
відповідно до Регламенту. У випадках, встановлених цим Законом,
засідання Пленуму веде голова організаційного комітету,
створеного для проведення Пленуму Верховного Суду України з
питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду України,
або його заступник.
 7. Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України
встановлюється цим Законом та прийнятим відповідно до нього
Регламентом Пленуму Верховного Суду України.
 8. Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань
постанови. Постанови Пленуму Верховного Суду України
підписуються головуючим на засіданні Пленуму та секретарем
Пленуму і публікуються в офіційному друкованому органі
Верховного Суду України.
 9. Секретар Пленуму Верховного Суду України організовує роботу
секретаріату Пленуму, підготовку засідань Пленуму, забезпечує
ведення протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих
Пленумом Верховного Суду України.
 10. Особливості проведення Пленуму Верховного Суду України з
розгляду окремих питань, у тому числі щодо процедури скликання,
повноважності засідання, порядку роботи, процедури голосування,
порядку прийняття рішень та підписання постанов, прийнятих
Пленумом Верховного Суду України, встановлюються законом.

Пленум Верховного Суду України є конституційним органом, що входить

до складу судової системи України. Відповідно до частини першої
коментованої статті, до складу Пленуму Верховного Суду України
входять усі судді Верховного Суду України (всього 20).

Розглядуваний Закон наділив Пленум Верховного Суду України

широкими повноваженнями. Відповідно до цих повноважень Пленум
ВСУ:
  1) обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Суду
України, його заступника у порядку, встановленому цим Законом
(див. коментар до ст. 42 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів");
 2) призначає на посаду з числа суддів Верховного Суду України за
поданням Голови Верховного Суду України та звільняє з посади
секретаря Пленуму Верховного Суду України;
 3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України,
заступника Голови Верховного Суду України про їх діяльність;
 4) надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються
судової системи та діяльності Верховного Суду України;
 5) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України
з питань конституційності законів та інших правових актів, а також
щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;
 6) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких
звинувачується Президент України, ознак державної зради або
іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України
письмове подання про неможливість виконання Президентом
України своїх повноважень за станом здоров'я (ст. 110, 111
Конституції України);
 7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України.

Специфіка повноважень Пленуму Верховного Суду України полягає у

тому, що він не розглядає кримінальних, цивільних, господарських і
адміністративних справ, а дає роз'яснення судам загальної юрисдикції з
питань застосування законодавства.

Роз'яснення Пленуму Верховного Суду України мають велике значення

для забезпечення однакового розуміння законів. Вони містять важливі
принципові рекомендації з питань, що виникають при розгляді судових
справ. Роз'яснення даються на підставі вивчення і узагальнення судової
практики, аналізів судової статистики, які здійснюються у судових
палатах.

Пленум аналізує та обговорює на своїх засіданнях допущені при

здійсненні правосуддя помилки, порушення закону, випадки
неправильного і неоднакового його розуміння судами, а також координує
правозастосовну практику судів, визначаючи її основні напрями, які
відповідають актуальним проблемам життя держави.

Реалізація повноважень Пленуму з надання роз'яснень у питаннях

судової практики впливає на формування судової практики усіх судів
загальної юрисдикції;

Роз'яснення вищих спеціалізованих судів визнаються нечинними за

поданням Голови Верховного Суду України або за пропозицією судових
палат Верховного Суду України, які готують відповідні документи та
проекти постанов Пленуму.

Рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань

конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного
тлумачення Конституції України та законів приймається Пленумом за
поданням Голови Верховного Суду України або за пропозицією судових
палат Верховного Суду України.

Питання про внесення до Верховної Ради України подання про

неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за
станом здоров'я або надання висновку щодо питань, пов'язаних з
імпічментом, розглядаються Пленумом за загальними правилами
підготовки і проведення Пленуму (див. ст. 2 Регламенту Пленуму
Верховного Суду України) за пропозицією Верховної Ради України і на
підставі документів, надісланих нею відповідно до її Регламенту.

Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї статті та ст. б Регламенту Пленуму Верховного

Суду України Пленум призначає на посаду секретаря Пленуму одного із
суддів Верховного Суду України строком на п'ять років. Призначення
здійснюється за поданням Голови Верховного Суду України шляхом
таємного голосування. Призначеним на посаду секретаря Пленуму
вважається суддя, за якого подано більшість голосів суддів, присутніх на
засіданні Пленуму.

Секретаря Пленуму може бути достроково звільнено з посади Пленумом

за його заявою, за поданням Голови Верховного Суду України або за
поданням не менше ніж половини суддів від загального складу Пленуму
за їх підписами.

Призначення на посаду секретаря Пленуму та його дострокове

звільнення здійснюється за правилами, передбаченими ст. 4 Регламенту
Пленуму Верховного Суду України, тобто за тими самими правилами, що
стосуються Голови Верховного Суду України.

Звільнення секретаря Пленуму з посади не позбавляє його повноважень

судді Верховного Суду України.

Порядок скликання Пленуму Верховного Суду України, його підготовка і

проведення засідань врегульовані Регламентом Пленуму Верховного
Суду України. Нині чинний Регламент Пленуму ВСУ затверджено
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 10 червня 2002 року
№ 7.

Зокрема, засідання Пленуму є повноважним за умови присутності на

ньому не менше ніж двох третин загального складу Пленуму. Судді, що
входять до складу Пленуму, та особи, які беруть участь у його роботі,
повідомляються про час скликання Пленуму не пізніше ніж за десять днів
до засідання. У цей же строк їм надаються (надсилаються) проекти
постанов Пленуму, в яких роз'яснюються питання застосування судами
законодавства чи якими визнаються нечинними роз'яснення вищого
спеціалізованого суду.

На засідання Пленуму, на якому обговорюються питання про надання

роз'яснень судам загальної юрисдикції щодо застосування законодавства
чи про визнання нечинними роз'яснень вищого спеціалізованого суду,
можуть бути запрошені судді інших судів, члени Науково-консультативної
ради при Верховному Суді України, інші фахівці у відповідних галузях
права. Вони вправі брати участь в обговоренні питань, з яких вони
запрошені на засідання Пленуму.

У роботі Пленуму беруть участь Голова Вищої ради юстиції, Генеральний

прокурор України та Міністр юстиції України, які висловлюють свою думку
з питань, що обговорюються (крім питань про обрання, призначення
суддів Верховного Суду України на адміністративні посади та звільнення
їх з цих посад). Неявка вказаних посадових осіб на засідання Пленуму не
є перепоною для його проведення.

Засідання Пленуму проводиться державною мовою. У разі коли

запрошена на засідання особа не володіє державою мовою, вона має
право виступати й давати пояснення рідною або іншою мовою, якою
володіє, та користуватися послугами перекладача

Про свій намір висловлюватись іншою мовою та користуватись

послугами перекладача особа повинна завчасно повідомити секретаря
Пленуму, який вживає заходів до забезпечення перекладу її виступу
через управління міжнародно-правового співробітництва Верховного
Суду України, на яке покладено обов'язок забезпечення перекладу.

Забезпечення ведення протоколу, в якому письмово фіксується перебіг

засідання Пленуму, і фіксування засідання технічними засобами
покладаються на Секретаріат Пленуму. Протокол підписується
головуючим на засіданні Пленуму та секретарем Пленуму. До нього
додається відповідний носій інформації з даними фіксування засідання
технічними засобами, а в разі необхідності - і повна чи часткова його
письмова розшифровка (стенограма).

Стаття 46. Науково-консультативна

рада та офіційний друкований орган
Верховного Суду України
 1. Науково-консультативна рада утворюється при Верховному Суді
України з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для
попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного
Суду України стосовно надання висновків щодо проектів
законодавчих актів та з інших питань діяльності Верховного Суду
України, підготовка яких потребує наукового забезпечення.
 2. Порядок організації та діяльності Науково-консультативної ради
визначається положенням, що затверджується Пленумом
Верховного Суду України.
 3. Верховний Суд України має офіційний друкований орган, в якому
публікуються матеріали судової практики Верховного Суду України
 та інших судів загальної юрисдикції, матеріали з питань організації
діяльності судів загальної юрисдикції та інші матеріали.

Відповідно до вимог цієї статті при Верховному Суді України діє як

дорадчий орган на громадських засадах Науково-консультативна рада.

Вона утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права

для попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного Суду
України стосовно надання висновків щодо проектів законодавчих актів та
з інших питань діяльності Верховного Суду України, підготовка яких
потребує наукового забезпечення.

Наразі Положення про Науково-консультативну раду затверджено

постановою Президії Верховного Суду України від 5 жовтня 2007 року
№33 (див. Додатки).

Окрім того, згідно частини третьої коментованої статті, Верховний Суд

України має офіційний друкований орган, в якому публікуються матеріали
судової практики Верховного Суду України та інших судів загальної
юрисдикції, матеріали з питань організації діяльності судів загальної
юрисдикції та інші матеріали.

6. Пленум Верховного Суду: склад, повноваження, порядок роботи.

 1. Пленум Верховного Суду України в колегіальним органом,

повноваження якого визначаються Конституцією України та цим
Законом. До складу Пленуму Верховного Суду України входять усі
судді Верховного Суду України.
 2. Пленум Верховного Суду України:
 1) обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Суду
України, його заступника у порядку, встановленому цим Законом;
 2) призначає на посаду з числа суддів Верховного Суду України за
поданням Голови Верховного Суду України та звільняв з посади
секретаря Пленуму Верховного Суду України;
 3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України,
заступника Голови Верховного Суду України про їх діяльність;
 4) надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються
судової системи та діяльності Верховного Суду України;
 5) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України
з питань конституційності законів та інших правових актів, а також
щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;
 6) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких
звинувачується Президент України, ознак державної зради або
іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України
письмове подання про неможливість виконання Президентом
України своїх повноважень за станом здоров'я;
 7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України.
  3. Засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за
умови присутності на ньому не менше двох третин від складу
Пленуму, крім випадків, встановлених цим Законом.
 4. На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники
органів державної влади, наукових установ, громадських
організацій, засобів масової інформації та інші особи.
 5. Пленум Верховного Суду України скликається Головою
Верховного Суду України в разі потреби або на вимогу не менш як
четвертої частини від складу суддів Верховного Суду України, але
не рідше одного разу на три місяці. Уразі відсутності Голови
Верховного Суду України Пленум скликається його заступником.
Законом також може бути встановлена інша процедура скликання
Пленуму Верховного Суду України. Про день і час скликання
Пленуму та питання, що виносяться на його розгляд, учасники
засідання Пленуму повідомляються не пізніш як за десять днів до
засідання. У цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які
виносяться на розгляд Пленуму.
 6. Засідання Пленуму веде Голова Верховного Суду України, а в
разі його відсутності - заступник Голови Верховного Суду України
відповідно до Регламенту. У випадках, встановлених цим Законом,
засідання Пленуму веде голова організаційного комітету,
створеного для проведення Пленуму Верховного Суду України з
питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду України,
або його заступник.
 7. Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України
встановлюється цим Законом та прийнятим відповідно до нього
Регламентом Пленуму Верховного Суду України.
 8. Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань
постанови. Постанови Пленуму Верховного Суду України
підписуються головуючим на засіданні Пленуму та секретарем
Пленуму і публікуються в офіційному друкованому органі
Верховного Суду України.
 9. Секретар Пленуму Верховного Суду України організовує роботу
секретаріату Пленуму, підготовку засідань Пленуму, забезпечує
ведення протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих
Пленумом Верховного Суду України.
 10. Особливості проведення Пленуму Верховного Суду України з
розгляду окремих питань, у тому числі щодо процедури скликання,
повноважності засідання, порядку роботи, процедури голосування,
порядку прийняття рішень та підписання постанов, прийнятих
Пленумом Верховного Суду України, встановлюються законом.

Пленум Верховного Суду України є конституційним органом, що входить

до складу судової системи України. Відповідно до частини першої
коментованої статті, до складу Пленуму Верховного Суду України
входять усі судді Верховного Суду України (всього 20).

Розглядуваний Закон наділив Пленум Верховного Суду України

широкими повноваженнями. Відповідно до цих повноважень Пленум
ВСУ:
  1) обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Суду
України, його заступника у порядку, встановленому цим Законом
(див. коментар до ст. 42 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів");
 2) призначає на посаду з числа суддів Верховного Суду України за
поданням Голови Верховного Суду України та звільняє з посади
секретаря Пленуму Верховного Суду України;
 3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України,
заступника Голови Верховного Суду України про їх діяльність;
 4) надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються
судової системи та діяльності Верховного Суду України;
 5) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України
з питань конституційності законів та інших правових актів, а також
щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;
 6) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких
звинувачується Президент України, ознак державної зради або
іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України
письмове подання про неможливість виконання Президентом
України своїх повноважень за станом здоров'я (ст. 110, 111
Конституції України);
 7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України.

Специфіка повноважень Пленуму Верховного Суду України полягає у

тому, що він не розглядає кримінальних, цивільних, господарських і
адміністративних справ, а дає роз'яснення судам загальної юрисдикції з
питань застосування законодавства.

Роз'яснення Пленуму Верховного Суду України мають велике значення

для забезпечення однакового розуміння законів. Вони містять важливі
принципові рекомендації з питань, що виникають при розгляді судових
справ. Роз'яснення даються на підставі вивчення і узагальнення судової
практики, аналізів судової статистики, які здійснюються у судових
палатах.

Пленум аналізує та обговорює на своїх засіданнях допущені при

здійсненні правосуддя помилки, порушення закону, випадки
неправильного і неоднакового його розуміння судами, а також координує
правозастосовну практику судів, визначаючи її основні напрями, які
відповідають актуальним проблемам життя держави.

Реалізація повноважень Пленуму з надання роз'яснень у питаннях

судової практики впливає на формування судової практики усіх судів
загальної юрисдикції;

Роз'яснення вищих спеціалізованих судів визнаються нечинними за

поданням Голови Верховного Суду України або за пропозицією судових
палат Верховного Суду України, які готують відповідні документи та
проекти постанов Пленуму.

Рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань

конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного
тлумачення Конституції України та законів приймається Пленумом за
поданням Голови Верховного Суду України або за пропозицією судових
палат Верховного Суду України.

Питання про внесення до Верховної Ради України подання про

неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за
станом здоров'я або надання висновку щодо питань, пов'язаних з
імпічментом, розглядаються Пленумом за загальними правилами
підготовки і проведення Пленуму (див. ст. 2 Регламенту Пленуму
Верховного Суду України) за пропозицією Верховної Ради України і на
підставі документів, надісланих нею відповідно до її Регламенту.

Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї статті та ст. б Регламенту Пленуму Верховного

Суду України Пленум призначає на посаду секретаря Пленуму одного із
суддів Верховного Суду України строком на п'ять років. Призначення
здійснюється за поданням Голови Верховного Суду України шляхом
таємного голосування. Призначеним на посаду секретаря Пленуму
вважається суддя, за якого подано більшість голосів суддів, присутніх на
засіданні Пленуму.

Секретаря Пленуму може бути достроково звільнено з посади Пленумом

за його заявою, за поданням Голови Верховного Суду України або за
поданням не менше ніж половини суддів від загального складу Пленуму
за їх підписами.

Призначення на посаду секретаря Пленуму та його дострокове

звільнення здійснюється за правилами, передбаченими ст. 4 Регламенту
Пленуму Верховного Суду України, тобто за тими самими правилами, що
стосуються Голови Верховного Суду України.

Звільнення секретаря Пленуму з посади не позбавляє його повноважень

судді Верховного Суду України.

Порядок скликання Пленуму Верховного Суду України, його підготовка і

проведення засідань врегульовані Регламентом Пленуму Верховного
Суду України. Нині чинний Регламент Пленуму ВСУ затверджено
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 10 червня 2002 року
№ 7.

Зокрема, засідання Пленуму є повноважним за умови присутності на

ньому не менше ніж двох третин загального складу Пленуму. Судді, що
входять до складу Пленуму, та особи, які беруть участь у його роботі,
повідомляються про час скликання Пленуму не пізніше ніж за десять днів
до засідання. У цей же строк їм надаються (надсилаються) проекти
постанов Пленуму, в яких роз'яснюються питання застосування судами
законодавства чи якими визнаються нечинними роз'яснення вищого
спеціалізованого суду.

На засідання Пленуму, на якому обговорюються питання про надання

роз'яснень судам загальної юрисдикції щодо застосування законодавства
чи про визнання нечинними роз'яснень вищого спеціалізованого суду,
можуть бути запрошені судді інших судів, члени Науково-консультативної
ради при Верховному Суді України, інші фахівці у відповідних галузях
права. Вони вправі брати участь в обговоренні питань, з яких вони
запрошені на засідання Пленуму.

У роботі Пленуму беруть участь Голова Вищої ради юстиції, Генеральний

прокурор України та Міністр юстиції України, які висловлюють свою думку
з питань, що обговорюються (крім питань про обрання, призначення
суддів Верховного Суду України на адміністративні посади та звільнення
їх з цих посад). Неявка вказаних посадових осіб на засідання Пленуму не
є перепоною для його проведення.

Засідання Пленуму проводиться державною мовою. У разі коли

запрошена на засідання особа не володіє державою мовою, вона має
право виступати й давати пояснення рідною або іншою мовою, якою
володіє, та користуватися послугами перекладача

Про свій намір висловлюватись іншою мовою та користуватись

послугами перекладача особа повинна завчасно повідомити секретаря
Пленуму, який вживає заходів до забезпечення перекладу її виступу
через управління міжнародно-правового співробітництва Верховного
Суду України, на яке покладено обов'язок забезпечення перекладу.

Забезпечення ведення протоколу, в якому письмово фіксується перебіг

засідання Пленуму, і фіксування засідання технічними засобами
покладаються на Секретаріат Пленуму. Протокол підписується
головуючим на засіданні Пленуму та секретарем Пленуму. До нього
додається відповідний носій інформації з даними фіксування засідання
технічними засобами, а в разі необхідності - і повна чи часткова його
письмова розшифровка (стенограма).

Стаття 46. Науково-консультативна

рада та офіційний друкований орган
Верховного Суду України
 1. Науково-консультативна рада утворюється при Верховному Суді
України з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для
попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного
Суду України стосовно надання висновків щодо проектів
законодавчих актів та з інших питань діяльності Верховного Суду
України, підготовка яких потребує наукового забезпечення.
 2. Порядок організації та діяльності Науково-консультативної ради
визначається положенням, що затверджується Пленумом
Верховного Суду України.
 3. Верховний Суд України має офіційний друкований орган, в якому
публікуються матеріали судової практики Верховного Суду України
 та інших судів загальної юрисдикції, матеріали з питань організації
діяльності судів загальної юрисдикції та інші матеріали.

Відповідно до вимог цієї статті при Верховному Суді України діє як

дорадчий орган на громадських засадах Науково-консультативна рада.

Вона утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права

для попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного Суду
України стосовно надання висновків щодо проектів законодавчих актів та
з інших питань діяльності Верховного Суду України, підготовка яких
потребує наукового забезпечення.

Наразі Положення про Науково-консультативну раду затверджено

постановою Президії Верховного Суду України від 5 жовтня 2007 року
№33 (див. Додатки).

Окрім того, згідно частини третьої коментованої статті, Верховний Суд

України має офіційний друкований орган, в якому публікуються матеріали
судової практики Верховного Суду України та інших судів загальної
юрисдикції, матеріали з питань організації діяльності судів загальної
юрисдикції та інші матеріали.

7. Апарат Верховного Суду: структура і повноваження.

 1. Організаційне забезпечення діяльності Верховного Суду України,

вищого спеціалізованого суду здійснюється апаратом відповідного
суду.
 2. Положення про апарат, структура і штатний розпис апарату
Верховного Суду України, апарату вищого спеціалізованого суду
затверджуються зборами суддів відповідного суду за поданням
голови відповідного суду.
 3. Апарат Верховного Суду України очолює керівник апарату.
Керівник апарату Верховного Суду України представляє Верховний
Суд України як юридичну особу, затверджує положення про
структурні підрозділи апарату Верховного Суду України.
 4. Матеріали, пов'язані з діяльністю Верховного Суду України,
вищого спеціалізованого суду зберігаються в архіві відповідного
суду.

Коментована стаття ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" визначає

особливості організаційного забезпечення діяльності Верховного Суду
України та вищих спеціалізованих судів України.

Окрім загальних положень про апарат суду, визначених статтею 149

коментованого Закону, апарати Верховного Суду України та вищих
спеціалізованих судів України мають особливості, визначені
коментованою статтею. Так, відповідно до частини другої цієї статті,
положення про апарат, структуру і штатний розпис апарату Верховного
Суду України, апарату вищого спеціалізованого суду затверджуються
зборами суддів відповідного суду за поданням голови відповідного суду.

В апаратах Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів

створюються архіви, в яких зберігаються матеріали діяльності останніх.

Апарат Верховного Суду України очолює керівник апарату. Керівник

апарату ВСУ представляє Верховний Суд України як юридичну особу, а
також затверджує положення про структурні підрозділи апарату
Верховного Суду України.

Стаття 151. Помічники суддів судів

загальної юрисдикції
 1. Кожний суддя суду загальної юрисдикції може мати помічника,
правовий статус і умови діяльності якого визначаються цим
Законом та положенням про помічника судді, що затверджується
Радою суддів України.
 2. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу
юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники
суддів Верховного Суду України повинні також мати стаж роботи в
галузі права не менше трьох років.
 3. Помічники суддів прикріплюються для кадрового та фінансового
обслуговування до апарату відповідного суду, на них поширюється
дія Закону України "Про державну службу".
 4. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді
призначається на посаду та звільняється з посади керівником
апарату відповідного суду за поданням судді.
 5. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні
лише відповідному судді.
 6. Період перебування на посаді помічника судді зараховується до
трудового стажу за спеціальністю такого помічника.

Наказом Державно! судової адміністрації України від 20 липня 2005 року

№ 86 затверджено Посадові інструкції помічника голови та помічника
місцевого загального суду. Остання встановлює єдині засади діяльності,
обсяг посадових обов'язків та основні вимоги щодо їх виконання, права
та відповідальність особи, яка займає посаду помічника судді місцевого
загального суду (далі - помічник судді).

Помічник судді є посадовою особою апарату місцевого загального суду

(далі - суд), статус якої визначається Законом України "Про державну
службу".

Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади

наказом голови відповідного суду з дотриманням вимог трудового
законодавства та законодавства про державну службу України. На
посаду помічника судді призначаються особи, які мають повну вищу
освіту за спеціальністю "Правознавство" або "Правоохоронна діяльність"
з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, стаж роботи
на державній службі в судових органах України не менше 2 років або
загальний стаж роботи за фахом не менше 3 років.

Помічник судді безпосередньо підпорядкований керівникові апарату суду

та судді, помічником якого він є, координує свою діяльність з помічником
голови суду. Помічник судді безпосередньо підпорядкованих працівників
апарату суду не має.

Помічник судді має такі завдання та обов'язки:

 1) вивчає матеріали справи, здійснює підбір законодавства та

матеріалів судової практики, необхідних для розгляду конкретної
судової справи;
 2) бере участь у попередній підготовці судових справ до розгляду,
за дорученням судді готує проекти запитів, листів, іншої
документації, пов'язаної із розглядом конкретної справи;
 3) за наказом голови суду здійснює приймання позовних заяв, скарг
та заяв від осіб, які звертаються до суду, безпосередньо під час
прийому громадян відповідно до затвердженого графіка;
 4) контролює надходження та приєднання до судової справи
відповідних матеріалів;
 5) здійснює контроль за підготовкою судових засідань, які
проводяться під головуванням судді, контролює своєчасність
повідомлення про день та час проведення судового засідання осіб,
які беруть участь у справі;
 6) за дорученням голови суду або судді, головуючого у справі,
здійснює ознайомлення учасників процесу з матеріалами судових
справ;
 7) здійснює контроль за своєчасним проведенням експертними
установами призначених у справах експертних досліджень, за
своєчасним виконанням органами внутрішніх справ постанов судді
про примусовий привід, а в разі невиконання готує відповідні
нагадування тощо;
 8) здійснює перевірку правильності та своєчасності оформлення
протоколів судового засідання у справах, що знаходяться у
провадженні судді;
 9) здійснює контроль за своєчасною здачею секретарем судового
засідання судових справ, розглянутих під головуванням судді;
 10) координує роботу секретаря судового засідання та надає при
цьому методичну та практичну допомогу, в тому числі із
забезпечення фіксування судового процесу технічними засобами;
 11) здійснює підготовку довідок, інформаційних листів, повідомлень,
інших матеріалів, які пов'язані з розглядом справи;
 12) за дорученням судді здійснює підготовку та оформлення
статистичних даних, звітів, узагальнень, інформації про кількість і
стан розгляду суддею справ усіх категорій тощо;
 13) здійснює вивчення та узагальнення практики розгляду суддею
справ і застосування законодавства;
  14) за дорученням судді вивчає повідомлення засобів масової
інформації, готує пропозиції щодо необхідності реагування
відповідно до чинного законодавства;
 15) виконує інші доручення голови суду, судді та керівника апарату
суду, що стосуються організації розгляду судових справ.

Помічник судді має право: 1) залучати за дозволом голови суду або

керівника апарату суду окремих працівників апарату суду для розробки
відповідних документів і виконання завдань, що стосуються компетенції
помічника судді; 2) витребовувати за погодженням із суддею та
отримувати інформацію та матеріали, необхідні для розгляду судових
справ; 3) вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи із забезпечення
діяльності помічників суддів та роботи суду; 4) отримувати від працівників
апарату суду необхідну інформацію для виконання своїх завдань та
обов'язків та ін.

До організаційних повноважень Голови Верховного Суду України

належать такі: а) визначення адміністративних повноважень Першого
заступника Голови Верховного Суду України та його заступників; б)
скликання Пленуму Верховного Суду України; в) внесення на розгляд
Пленуму подання щодо призначення на посаду секретаря Пленуму; г)
винесення на розгляд Пленуму питання та головування на його
засіданнях; д) видання на підставі акта про обрання на посаду судді
Верховного Суду України або звільнення судді з посади відповідного
наказу; г) повідомлення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про
наявність вакантних посад у Верховному Суді України в десятиденний
строк з дня їх утворення; д) інформування Пленуму Верховного Суду
України про діяльність Верховного Суду України. Отже, як і повноваження
Голови вищого спеціалізованого суду, організаційні повноваження Голови
Верховного Суду України можна поділити на організаційно-розпорядчі,
кадрові, контрольні.

Представницькі повноваження Голови Верховного Суду

України виявляються в тому, що він представляє суд як орган державної
влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами
місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також
із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями.
Голова Верховного Суду України за посадою входить до складу Вищої
ради юстиції.

Голова Верховного Суду України має Першого заступника і чотирьох

заступників голови - керівників судових палат Суду. Усі заступники
Голови Верховного Суду України обираються на посаду строком на п'ять
років та звільняються з посади Пленумом Верховного Суду України за
пропозицією суддів цього Суду. Рішення про їх обрання на посаду та про
звільнення з посади приймається більшістю голосів від загального складу
Пленуму Верховного Суду України шляхом таємного голосування.
Перший заступник і заступники Голови Верховного Суду України можуть
бути достроково звільнені з посади у порядку, установленому
Регламентом Пленуму Верховного Суду України, Вони здійснюють
адміністративні повноваження, визначені Головою Верховного Суду
України, та інформують Пленум Верховного Суду України про свою
діяльність. У разі відсутності Голови Верховного Суду України його
адміністративні повноваження здійснює Перший заступник, а за
відсутності Першого заступника - один із заступників Голови Верховного
Суду України за його визначенням.

До повноважень заступників голови Верховного Суду України як

секретарів судових палат належить таке:

 1) організація роботи відповідної судової палати та головування на

її засіданнях;
 2) організація ведення та аналізу судової статистики, вивчення й
узагальнення судової практики у справах, розглянутих судовою
палатою;
 3) інформування Пленуму Верховного Суду України про діяльність
судової палати;
 4) здійснення інших, передбачених законом, повноважень.
Секретар судової палати має заступника, який виконує доручення
секретаря судової палати щодо організації діяльності судової
палати, а також виконує обов'язки секретаря судової палати у разі
його відсутності. Процедура обрання заступника секретаря судової
палати є аналогічною порядку добору заступників голів Верховного
Суду України (ст. 44і Закону України "Про судоустрій і статус
суддів").

Пленум Верховного Суду України - це колегіальний орган,

повноваження якого визначаються Конституцією України та Законом
України "Про судоустрій і статус суддів". До складу Пленуму Верховного
Суду України входять усі судді Верховного Суду України. На засідання
Пленуму можуть бути запрошені представники органів державної влади,
наукових установ, громадських організацій, засобів масової інформації та
інші особи.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"

Пленум Верховного Суду України:

 1) обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Суду

України, його Першого заступника та заступників у порядку,
встановленому цим Законом;
 2) призначає на посаду з числа суддів Верховного Суду України за
поданням Голови Верховного Суду України та звільняє з посади
секретаря Пленуму Верховного Суду України;
 3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України,
Першого заступника та заступників Голови Верховного Суду
України про їх діяльність;
  4) надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються
судової системи та діяльності Верховного Суду України;
 5) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України
з питань конституційності законів та інших правових актів, а також
щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України;
 6) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, у яких
звинувачується Президент України, ознак державної зради або
іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України
письмове подання про неможливість виконання Президентом
України своїх повноважень за станом здоров'я;
 7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України;
 8) розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його
повноважень.

Засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за умови

присутності на ньому не менш як двох третин складу Пленуму.

На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники органів

державної влади, наукових установ, громадських організацій, засобів
масової інформації та інші особи.

Пленум Верховного Суду України скликається Головою Верховного Суду

України в разі потреби або на вимогу не менш як четвертої частини від
складу суддів Верховного Суду України, але не рідше одного разу на три
місяці. У разі відсутності Голови Верховного Суду України Пленум
скликається його Першим заступником, а в разі його відсутності -одним із
заступників Голови Верховного Суду України. Законом також може бути
встановлена інша процедура скликання Пленуму. Про день і час
скликання Пленуму Верховного Суду України та питання, що виносяться
на його розгляд, учасники засідання Пленуму повідомляються не пізніш
як за десять днів до засідання. У цей же строк надсилаються матеріали
щодо питань, які виносяться на розгляд Пленуму.

Засідання Пленуму веде Голова Верховного Суду України. У разі його

відсутності засідання проводить Перший заступник Голови Верховного
Суду України, а в разі відсутності останнього - заступник Голови
Верховного Суду України. У випадках, установлених Законом, засідання
Пленуму веде голова організаційного комітету, створеного для
проведення Пленуму Верховного Суду України з питання висловлення
недовіри Голові Верховного Суду України, або його заступник.

Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України встановлюється

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та прийнятим відповідно
до нього Регламентом Пленуму Верховного Суду України.

Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих

питань постанови, які підписуються головуючим на засіданні Пленуму
та секретарем Пленуму і публікуються в офіційному друкованому органі
Верховного Суду України.
Секретар Пленуму Верховного Суду України організовує роботу
секретаріату Пленуму, підготовку засідань Пленуму, забезпечує ведення
протоколу та контролює виконання постанов, прийнятих Пленумом
Верховного Суду України.

Особливості проведення Пленуму Верховного Суду України з розгляду

окремих питань, у тому числі щодо процедури скликання, повно-важності
засідання, порядку роботи, процедури голосування, порядку прийняття
рішень та підписання постанов, прийнятих Пленумом Верховного Суду
України, установлюються законом.

При Верховному Суді України діє Науково-консультативна рада, яка

утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у галузі права для
попереднього розгляду проектів постанов Пленуму Верховного Суду
України стосовно надання висновків щодо проектів законодавчих актів та
з інших питань діяльності Верховного Суду України, підготовка яких
потребує наукового забезпечення. Порядок організації та діяльності
Науково-консультативної ради Верховного Суду України визначається
положенням, що затверджується Президією Верховного Суду України.

Верховний Суд України має офіційний друкований орган, у якому

публікуються матеріали судової практики Верховного Суду України та
інших судів загальної юрисдикції, матеріали з питань організації
діяльності судів загальної юрисдикції та інші матеріали. Це "Вісник
Верховного Суду України".

8. Науково-консультативна рада при Верховному Суді.

9. 1. Науково-консультативна рада утворюється при вищому
спеціалізованому суді з числа висококваліфікованих фахівців у
галузі права для попереднього розгляду проектів постанов вищого
спеціалізованого суду, підготовка яких потребує наукового
забезпечення.
10. 2. Порядок організації та діяльності Науково-консультативної
ради визначається положенням, що затверджується пленумом
вищого спеціалізованого суду.
11. 3. Вищий спеціалізований суд має офіційний друкований
орган, в якому публікуються матеріали судової практики вищого
спеціалізованого суду та інших судів відповідної судової
юрисдикції, матеріали з питань організації діяльності судів
відповідної судової юрисдикції та інші матеріали.

Науково-консультативна рада при вищому спеціалізованому суді є

дорадчим органом і утворюється з числа висококваліфікованих фахівців у
галузі права для попереднього розгляду проектів постанов вищого
спеціалізованого суду, підготовка яких потребує наукового забезпечення.

Законом не передбачено строк, на який утворюється Науково-

консультативна рада. Як показує практика Верховного Суду України, така
рада утворюється строком на п'ять років з числа вчених, суддів та інших
фахівців, які за характером своєї діяльності пов'язані з роботою судів.
До складу Науково-консультативної ради входять голова Науково-
консультативної ради, його заступники, вчений секретар, які обираються
на організаційному засіданні ради, члени ради. Цей склад
затверджується Пленумом вищого спеціалізованого суду за поданням
Голови вищого спеціалізованого суду.

Науково-консультативна рада вивчає питання, що виникають у судовій

діяльності, і на підставі вимог закону та наукового аналізу судової
практики розробляє і подає вищому спеціалізованому суду рекомендації
по проектах роз'яснень Пленуму вищого спеціалізованого суду, по
матеріалах узагальнень судової практики і аналізу судової статистики, по
проектах конституційних звернень вищого спеціалізованого суду до
Конституційного Суду України щодо необхідності офіційного тлумачення
положень Конституції України, по проектах інструкцій, методичних листів
та інших документів, які розробляються вищим спеціалізованим судом з
питань правового характеру, які виникають у судовій практиці, а також
висновки щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів.

На засіданнях ради можуть обговорюватися теоретичні праці та практичні

посібники з питань права, судочинства та організації судової діяльності.

Членам Науково-консультативної ради надається можливість бути

присутніми на засіданнях Пленуму вищого спеціалізованого суду і брати
участь в обговоренні загальних питань судової діяльності, в
установленому порядку ознайомлюватися з матеріалами судової
практики і судової статистики вищого спеціалізованого суду та інших
судів, ініціювати перед Науково-консультативною радою та керівниками
вищого спеціалізованого суду питання щодо поліпшення судової практики
і вдосконалення законодавства, конституційності законів та інших
правових актів, необхідності офіційного тлумачення положень Конституції
та законів України,

З числа членів Науково-консультативної ради можуть утворюватись

секції, робочі групи для вивчення та обговорення окремих питань судової
практики та організації діяльності судів.

Плани роботи Науково-консультативної ради затверджуються на її

засіданнях,

Для участі в засіданні ради можуть бути запрошені наукові та практичні

працівники, спеціалісти з різних галузей науки, які не є її членами.

На засіданнях Науково-консультативної ради забезпечується всебічне

творче обговорення питань, що розглядаються.

Про роботу Науково-консультативної ради її голова в разі потреби

інформує Пленум вищого спеціалізованого суду.

Робота Науково-консультативної ради висвітлюється у друкованих

органах вищого спеціалізованого суду.
Фінансове, матеріально-технічне забезпечення діяльності Науково-
консультативної ради здійснюється за рахунок коштів державного
бюджету, передбачених для забезпечення здійснення правосуддя вищим
спеціалізованим судом на підставі затвердженого кошторису.

Порядок організації і діяльності Науково-консультативної ради

визначається Положенням, затвердженим Пленумом вищого
спеціалізованого суду.

Положення про Науково-консультативну раду при Вищому

адміністративному суді України затверджено Постановою Пленуму ВАСУ
від 28 грудня 2006 року № 7. Положення про Науково-консультативну
раду при Вищому господарському суді України затверджено Постановою
Пленуму ВГСУ від 28 лютого 2003 року №3.

Головним завданням офіційного друкованого органу вищого

спеціалізованого суду є сприяння правильному і однаковому
застосуванню спеціалізованими судами відповідної юрисдикції
Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів при
вирішенні ними справ шляхом опублікування матеріалів судової практики
і роз'яснень Пленуму вищого спеціалізованого суду з питань
законодавства.

В офіційному друкованому органі публікуються роз'яснення Пленуму

вищого спеціалізованого суду з питань застосування судами
законодавства, постанови і ухвали вищого спеціалізованого суду та
судові рішення і ухвали спеціалізованих судів з конкретних судових
справ, узагальнення судової практики, аналізи судової статистики,
законодавчі та нормативно-правові акти, коментарі до них, матеріали
щодо діяльності Пленуму вищого спеціалізованого суду, Науково-
консультативної ради, органів суддівського самоврядування та
кваліфікаційної комісії, статті з правових питань тощо

Зокрема, публікація узагальнень судової практики є дієвою формою

надання методичної допомоги суддям місцевих та апеляційних
спеціалізованих судів, оскільки на конкретних прикладах правильного чи
помилкового розгляду справ обґрунтовується правова позиція витого
спеціалізованого суду, як суду касаційної інстанції, з питань застосування
законодавства, І хоча ця правова позиція носить рекомендаційний
характер, вона допомагає суддям та іншим фахівцям у галузі права
однаково розуміти і застосовувати у своїй діяльності законодавство,
використовувати позитивний досвід та уникати помилок.

Публікації у друкованому органі вищого спеціалізованого суду мають

велике значення і для підвищення кваліфікації суддів, самоосвіта., а
також дають можливість обмінятись думками і досвідом вирішення справ
відповідної судової юрисдикції, сприяють розвитку наукового і творчого
процесу.
Склад редакційної колегії друкованого органу затверджується Пленумом
вищого спеціалізованого суду. Редакційна колегія періодично інформує
Пленум про свою діяльність.

Слід зазначити, що нині один із діючих вищих спеціалізованих судів

України - Вищий господарський суд України має два офіційні друковані
видання - Вісник Вищого господарського суду України" та "Збірник рішень
Вищого господарського суду України", яким притаманні всі особливості,
викладені вище.

Джерела:
1. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402 ( статті 31-47)
2. Закон України «Про Вищий антикорупційний суд України» //
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2447-19#Text (статті 1-7)
3. Кримінальний процесуальний кодекс // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?
find=1&text=%D0%92%D0%B8%D1%89+%D0%B0%D0%BD
%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86+
%D1%81%D1%83%D0%B4#n6227 (стаття 33-1)
4. Матеріали лекцій за темами 6 і 7

Зверніть увагу
1.Аналізуючи питання структури і складу Вищих спеціалізованих судів, Верховного
Суду порівнюйте інформацію зі структурою і складом місцевих і апеляційних судів.
2. Розберіться, застосовуючи метод порівняння, з порядком утворення судових палат в
місцевих, апеляційних, Вищих спеціалізованих судах і у Верховному Суді.
3. . Розберіться, застосовуючи метод порівняння, з можливою кількістю і порядком
обрання чи призначення заступників Голів місцевих, апеляційних, Вищих спеціалізованих
судів і та Верховного Суду.
4. Порівняйте вимови до суддів місцевих, апеляційних, Вищих спеціалізованих судів і
та Верховного Суду

Повторюємо:
1. До якого суду (назва і місце розташування) можна подати апеляційну скаргу на
рішення Господарського суду Полтавської області?
2. Відповідно до Указу Президента №453 від 29 грудня 2017 року, який місцевий
господарський суд буде утворено після ліквідації Господарського суду Полтавської
області?
3. Апеляційні скарги на рішення яких судів (назви і місце розташування) можна
подати до Восьмого апеляційного адміністративного суду?
4. Напишіть назви трьох судів з різною територіальною юрисдикцією (на ваш вибір),
на рішення яких можна подати скаргу до Львівського апеляційного суду?
5. Які суди будуть утворені після ліквідації або реорганізації судів, які вказані вами
при відповіді на попереднє питання, відповідно до Указів Президента № 449, 450,
451 від 29 грудня 2017 року?