СУДОУСТРІЙ

УКРАЇНИ

Тема 2

Максимишин Н.М. 2024

 ПЛАН

1. Система судоустрою України. Принципи її побудови. Єдність судової системи.

2. Інстанційність та підсудність у судовій системі. Поняття "судової ланки" та "судової
інстанції". Законний склад суду. Суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
3. Місцевий (окружний) суд - основна ланка системи судоустрою України. Його склад,
повноваження та організація роботи.
4. Апеляційні суди. Порядок їх формування, склад, повноваження та структура. Судові
палати апеляційного суду.
5. Вищі спеціалізовані суди України: види, стан становлення, повноваження.
6. Верховний Суд - найвищий судовий орган України: склад, структура, повноваження.
Велика Палата ВС.
НОРМАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ
 Конституція України від 28 червня 1996 р. (із змінами і доповненнями)
 Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями
Генеральної Асамблеї ООН 29 листопада та 13 грудня 1985 р.
 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 р.
 Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» від 7 червня 2018 р.
 Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р.
(із змінами і доповненнями).
 Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р.
(із змінами і доповненнями).
 Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.
(із змінами і доповненнями).
 Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р.
(із змінами і доповненнями).
 Укази Президента України
 Положення про помічника судді, затв. Радою суддів України від 18.05.2018
 Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затв. наказом Державної
судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814
 Типове положення про апарат суду, затв. наказом ДСА від 08.02.2019
 1. Система судоустрою України. Принципи її побудови. Єдність
судової системи.

СУДОУСТРІЙ

Вузьке розуміння Широке розуміння

система організації судових установ органи та установи судової влади

 сукупність (структура) судів  сукупність судів, а також органів та установ, що їх

«обслуговують» (органів судового врядування,
організаційно-забезпечувальних органів судоустрою
України; органів (форм) суддівського
самоврядування)
Стаття 125 Конституції України:
 Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і
визначається законом.
 Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»:

Стаття 3. Система судоустрою України
 Суди України утворюють єдину систему.
 Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»:

Стаття 17. Система судоустрою
 Судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та
інстанційності.
 Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд.
 Систему судоустрою складають: місцеві суди; апеляційні суди; Верховний Суд.
 Принципи судоустрою
Стаття 125 Конституції України, стаття 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»,
Рішення Конституційного Суду України від 12 липня 2011 року № 9-рп/2011 :

право на перегляд рішення
територіальність
місцезнаходження,
територіальна юрисдикція
і статус суду визначаються
з урахуванням
адміністративно-
територіального поділу
інстанційність
суду нижчої інстанції спеціалізація
судом вищої інстанції
створення відповідних
спеціалізованих судів для
здійснення цивільного,
кримінального,
адміністративного,
господарського
судочинства
Єдність судової системи
ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» (ч. 4 ст. 17)

Єдність системи судоустрою забезпечується:

• єдиними засадами організації та діяльності судів;
• єдиним статусом суддів;
• обов’язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом;
• єдністю судової практики;
• обов’язковістю виконання на території України судових рішень;
• єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;
• фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;
• вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.
 Форми судочинства
— закріплені відповідними процесуальними кодексами процедури здійснення судової влади:

кримінальне цивільне господарське адміністративне у справах про

адміністративні
правопорушення
Суд — це конкретний державний орган,
юрисдикція якого поширюється на визначене
адміністративно-територіальне утворення (район
(декілька районів), область тощо); спори і справи,
що підлягають судовій юрисдикції даного суду
відповідно до його спеціалізації (система
спеціалізованих судів).

Суди створюються і ліквідуються законом,

проект якого вносить до Верховної Ради України
Президент України після консультацій з Вищою
радою правосуддя (ч. 1 ст. 19 Закону України
«Про судоустрій і статус суддів»).

СУД
Система судоустрою України

Система судоустрою - сукупність судів, побудована відповідно до

адміністративно-територіального поділу України, з передбаченими законом
компетенцією, поставленими перед ними завданнями і метою діяльності.

Стаття 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»:

місцеві суди Судова ланка - сукупність

однотипних судів, які мають
однакову структуру,
апеляційні суди організаційну побудову та
повноваження і діють на
рівнозначних (здебільшого)
Верховний Суд територіальних утвореннях.
Судові ланки
Перша ланка

місцеві загальні місцеві спеціалізовані

окружні суди окружні господарські окружні адміністративні

утворюються в в одному
або декількох районах чи
районах у містах, або у утворюються в областях, м. Києві
місті, або у районі та Автономній Республіці Крим
(районах) і місті (містах)
Судові ланки
Друга ланка

апеляційні загальні апеляційні спеціалізовані

апеляційні суди з
розгляду цивільних і
кримінальних справ, а апеляційні апеляційні
також справ про господарські адміністративні
адміністративні
правопорушення

утворюються в апеляційних округах

Судові ланки
Третя ланка

Верховний Суд

Велика Палата Верховного Суду

Касаційний
адміністративний Касаційний Касаційний Касаційний
суд господарський суд кримінальний суд цивільний суд

є найвищим судом у системі судоустрою України

Верховний Верховний
Суд України Суд
Судові ланки
[окреме місце]

Вищий суд з питань

інтелектуальної власності Вищий антикорупційний суд

Проєкт Закону Діє з 05.09.2019 на

«Про Вищий суд з питань підставі Закону України
інтелектуальної власності» «Про Вищий антикорупційний
№ 6487 від 29.12.2021 суд» від 07.06.2018
Судова ланка vs. Судова інстанція

Судова інстанція визначає повноваження окремо взятого суду щодо розгляду

конкретної справи, позначає самостійну стадію, через яку проходить конкретна
справа в різних судах.

уповноважений вперше приймати рішення по суті

Суд першої інстанції основних питань конкретної справи

перевіряє законність та обґрунтованість ухваленого

Cуд апеляційної інстанції судом першої інстанції вироку, ухвали, постанови чи
рішення, які не вступили в законну силу

перевіряє законність судових рішень апеляційного суду,

постановлених ним в апеляційному порядку і як судом першої
Cуд касаційної інстанції інстанції, а також вироків, рішень, ухвал, постанов місцевих судів,
які уже вступили в законну силу
Судова ланка vs. Судова інстанція

одна ланка = одній інстанції

???

місцевий суд перша інстанція

апеляційний суд апеляційна інстанція

Верховний Суд касаційна інстанція

Підвідомчість

Повноваження суду

нерозривно пов’язані між

Юрисдикція суду
коло справ, які конкретний
суд має право розглядати й судочинства, та вчинення інших
вирішувати
собою права і обов’язки, що
можуть бути безпосередньо
втілені у діях суду, спрямовані
на розгляд усіх справ, що
підлягають вирішенню в
порядку відповідного
дій, якими наділено суд
відповідно до норм
процесуального законодавства
Компетенція суду
сукупність повноважень,
які здійснюють суди щодо
розгляду і вирішення
справ, що належать до
відповідної юрисдикції та
підсудні їм
Підвідомчість

Кримінальне судочинство справи про кримінальні правопорушення

справи щодо спорів, які виникають з цивільних,

Цивільне судочинство житлових, земельних, сімейних, трудових відносин

справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням

Господарське судочинство господарської діяльності між її суб’єктами, а також
корпоративні спори

Адміністративне справи у публічно-правових спорах: спори фізичних чи

юридичних осіб з суб’єктом владних повноважень
судочинство
Підсудність
Підсудність – це сукупність юридичних Територіальна (місцева) підсудність
ознак (властивостей) судового
провадження, на підставі яких
процесуальний закон визначає, в якому
Інстанційна підсудність (?)
саме суді може здійснюватися судовий
розгляд. Предметна (родова) підсудність

Призначення підсудності – правильний Спеціальна (персональна) підсудність

розподіл проваджень як між судами
різних ланок (першої, апеляційної,
касаційної) судової системи, так і між Виняткова підсудність
судами однієї ланки.
Підсудність за зв’язком проваджень
Законний склад суду

Процесуальна
Інституційна складова Склад суду для
складова
винесення
правосудного рішення
має бути законним.

Компетентна складова
Законний склад суду
Відповідно до інституційної складової законний склад суду повинен відповідати вимогам, встановленим
Конституцією України, Законами України «Про судоустрій та статус суддів»,
«Про Вищий антикорупційний суд», зокрема:

 вимогам, що висуваються до професійних суддів (ч. 2 ст. 127 Конституції України, ст. 69 Закону України «Про
судоустрій і статус суддів»);
 спеціальним вимогам до судді, який здійснює кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи (ст. 18
Закону України «Про судоустрій та статус суддів»);
 спеціальним вимогам до судді Вищого антикорупційного суду (ст. 7 Закону України «Про Вищий
антикорупційний суд»);
 вимогам, що висуваються до присяжних (ст. 65, 66 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»);
 вимогам щодо порядку призначення на посаду судді (ст. 128 Конституції України, розділ IV Закону України «Про
судоустрій та статус суддів», ст. 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»);
 вимогам щодо строку повноважень і порядку звільнення з посади та припинення повноважень судді (ст. 126
Конституції України, розділ VІІ Закону України «Про судоустрій та статус суддів»);
 вимогам щодо порядку залучення присяжних до виконання обов’язків у суді (ст. 64, 67 Закону України «Про
судоустрій та статус суддів»);
 вимогам щодо порядку увільнення від виконання обов’язків присяжного (ст. 66 Закону України «Про судоустрій
та статус суддів»).
Законний склад суду
Процесуальна складова поняття «законний склад суду» передбачає дотримання вимог, встановлених
положеннями процесуального законодавства:

 які регламентують склад суду, зокрема, кількість професійних суддів та присяжних у кожному
конкретному випадку (в тому числі спеціальні вимоги до складу суду для здійснення кримінального
провадження щодо неповнолітніх);
 які регламентують порядок розподілу справ між суддями Єдиною судовою інформаційно-
телекомунікаційною системою, в яку входить модуль «Автоматизований розподіл» (ст. 15-1 Закону
України «Про судоустрій і статус суддів»);
 які закріплюють підстави для відводу судді, присяжного, правила про недопустимість повторної участі
судді в кримінальному провадженні, підстави для усунення присяжного від подальшої участі в судовому
розгляді;
 які закріплюють порядок вирішення питання про відвід та наслідки відводу суду, порядок та наслідки
звільнення (увільнення) присяжного від виконання його обов’язків, порядок та наслідки усунення
присяжного від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження;
 які закріплюють принцип незмінності складу суду та забезпечують те, щоб серед професійних суддів та
присяжних, які підписали судове рішення, не було осіб, які не брали участі у судовому розгляді.
Законний склад суду
Компетентна складова передбачає дотримання вимог, встановлених положеннями
процесуального законодавства:
 які визначають правила територіальної підсудності;
 які встановлюють інстанційну підсудність;
 які встановлюють предметну підсудність;
 які визначають підстави для зміни територіальної підсудності.

Незаконним визнається склад суду, якщо:

 були підстави, які виключали участь судді в розгляді справи;
 судове рішення підписане суддею, що не брав участі у розгляді справи;
 порушені правила щодо кількісного складу суддів;
 у розгляді справи брали участь суддя, термін повноважень яких минув;
 хоча б один із суддів не набув повноважень у встановленому законом порядку;
 суд у встановленому законом порядку не розглянув клопотання про відвід судді або присяжного.
Склад суду в кримінальному судочинстві (стаття 31 КПК).

 Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків,
передбачених законом.
 Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено
покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у
складі трьох суддів – за клопотанням обвинуваченого.
 Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено
довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням
обвинуваченого – судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне
провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх
обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.
 Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не
менше трьох суддів, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою цієї статті, при цьому
кількість суддів має бути непарною.
 Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегією суддів Кримінального
касаційного суду Верховного Суду у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
 Окремо передбачено склад суду при здійсненні провадження Вищим антикорупційним судом (ч. 12
ст. 31 КПК).
Склад суду в цивільному судочинстві (стаття 34 КПК).

 Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і
діє від імені суду.
 Колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма
правами судді, розглядаються справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи,
визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи,
визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, усиновлення, надання
особі психіатричної допомоги в примусовому порядку та примусову госпіталізацію до
протитуберкульозного закладу.
 Перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду
апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
 Перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється колегією суддів суду
касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
 У визначених ЦПК випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється
судовою палатою КЦС (палатою), об’єднаною палатою КЦС (об’єднаною палатою) або Великою
Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).
 Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому самому
кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).
 До системи судоустрою
не входять:
комерційні арбітражні суди,
третейські суди,
міжнародні суди.