Право власності та право володіння римського права

1. Схематично зобразіть зміст існуючих видів володіння у римському праві.

Володіння (possessio) визначається як фактичне панування особи над річчю, поєднане із наміром
мати предмет володіння цілком для себе. Історично виникнення володіння пов’язане із освоєнням
вільних земель, а джерела римського права (D. 41. 2. 1), як і відомі римські юристи, вказують на
походження терміна possessio від sedere, що має значення сидіти або посідати. Захоплення
римськими родами і громадами переважно родючих земель сільськогосподарського
призначення, посідання на них і обумовлювало виникнення та розвиток цього правового інституту.
У фактичному складі відносин володіння виділялися два елементи – суб’єктивний (animus
possidendi) та об’єктивний (corpus possessionis). Якщо перший передбачав наявність
володільницької волі, тобто намір володіти річчю для себе, то другий – реальне володарювання
над предметом, можливість у будь-який момент здійснити певний потрібний суб’єкту вплив на річ.
Володіння розглядалося як єдність двох елементів – corpus і animus. З найдавніших часів для
визначення фактичного панування над річчю достатньо було доторкнутися до неї рукою чи тілом.
Щодо рухомих речей (наприклад, тварини в лісі) це було схоплення та тримання речі в руці. При
заволодінні земельною ділянкою, крім вступу на ділянку та її освоєння, необхідно було також
відмежувати її від сусідніх земель, вжити заходів щодо охорони ділянки. У класичну епоху
обов’язковість тілесного захоплення предмета володіння витісняється простим оглядом речі,
особливо це стосувалося великих за площею земельних угідь. Фактичне володіння річчю повинно
являти усталені відносини особи до речі. Відповідно, володіння може бути втрачене всупереч
наявності безпосередньої можливості фізичного впливу на річ, зокрема, припиняється володіння
земельною ділянкою, якщо володілець тривалий час не турбується та не обробляє її.

2. Схематично зобразіть способи набуття права власності.

Підстави набуття права власності - це передбачені законом юридичні факти, за наявності яких
особа набуває майно, стає його власником.

Підстави набуття права власності в науці цивільного права традиційно поділяють на первісні
та похідні.

Первісними підставами є такі, за яких право власності на річ виникає у суб’єкта вперше або
залежно від права попереднього власника на цю річ.

До первісних способів набуття права власності належать: виготовлення або створення нової
речі (виробництво); переробка речі ; привласнення загальнодоступних дарів природи;
знахідка; скарб; бездоглядні домашні тварини; набуття права власності на річ за набувальною
давністю, тобто після закінчення певного часу, коли особа, яка відкрито, добросовісно і
безперервно володіла чужою річчю, може стати її власником.

Похідними підставами набуття права власності вважаються такі, за яких право власності у
суб’єкта виникає внаслідок волевиявлення попереднього власника (купівля-продаж, поставка,
дарування, міна та інші договори щодо передачі майна у власність, а також спадкування за
заповітом).

Особливим способом набуття права власності є приватизація державного майна.

3. Схематично зобразіть види володіння римського права.

Розрізняються кілька видів володіння виходячи з законності володіння річчю:

  1) законне володіння (posessio iusta) - річчю володіє її власник;
 2) незаконне володіння (posessio vitiosa) - коли той, хто володіє річчю, не має
на це права:
o - Добросовісне володіння (posessio bona fidae) - власник речі не знає, що
річ належить не йому;
o - Несумлінне володіння (posessio malae fidae) - власник знає, що річ йому
не належить, але поводиться так, як ніби річ йому належить. В цьому
випадку не діє придбання права власності за давністю, і пред'являються
більш суворі вимоги щодо відшкодування реальному власнику після суду
вартості плодів або погіршення стану речі;
 3) похідне володіння виникало з тимчасового знаходження речі у третьої особи.

Володіння річчю третьою особою здійснюється до вирішення спору про те, чия це річ
насправді (фактично він - хранитель речі). Такі відносини вважалися володінням з
метою спрощення можливості зберігачу здійснити захист речі в разі зазіхань на неї. У
цьому випадку про захист не можна попросити і власника, адже він невідомий.
Володіння річчю заставодержателем володіння здійснюється також з метою захисту
речі від посягань.

Також розрізняли наступні види володіння:

цивільне володіння (posessio civilis) - володіння відповідно до ius civile (цивільним

правом). Цей вид володіння існував в давні часи ще до прийняття Законів XII таблиць.
Цивільний власник повинен був бути особою правоздатним (sui iuris), тому найчастіше
таким власником був глава сім'ї. Він володів майном на своє ім'я, підвладні володіли
майном також на його ім'я. У той час були вже відомі терміни для звернення володіння
в право власності за давністю володіння;

посереднє володіння - знайдення речі у володінні у третіх осіб (фактично - тримання

речі). Воно не визнавалося володінням, незважаючи на те, що мало місце вплив на
річ, але власник не мав права володіти річчю від свого імені. Найчастіше в ролі
власників виступали повірений, поклажеприниматель і ссудопрініматель. Вони були
економічно залежні від власника і володіли "для нього". На розсуд власника речі таке
тримання могло бути припинено. З плином часу відносини тримання розвивалися,
стали з'являтися договори довічного "посереднього володіння" землею та іншим
майном за договором найму;

преторское володіння - володіння, визнане претором і захищається їм до закінчення

терміну власницької давності. Претор надавав свій захист на основі інтердикту. З
плином часу захист претора стала надаватися будь-якій особі, яка здійснює
панування над річчю, при наявності у нього крім фактичного володіння річчю наміри
володіти нею. Захист надавалася незалежно від способу, яким ця особа набула права
володіння, крім незаконного недобросовісного.

4. Підготуйте реферативну доповідь, есе або презентацію на одну із

запропонованих тем:
 Зміст інституту володіння у розумінні римських юристів.
5. Скласти таблицю-характеристику речово-правових позовів, спрямованих
на захист права власності.
6. Обміркуйте і дайте відповіді на наступні запитання: Яке співвідношення
права володіння і права власності? Як розуміти принцип римського права
«власність не має нічого спільного з володінням»? Що означає вираз
«блаженні володіють»? Що являють собою конструкції «володіючий
власник», «володіючий невласник» і «неволодіючий власник»?
7. Щоразу, коли з чужого матеріалу виготовлена яка-небудь річ, виникає
логічне питання: хто є власником, той, хто її виготовив, чи той, хто був
власником матеріалу? На- приклад, якщо хтось з чужого винограду, оливи
або колосків виготовить вино, масло або хліб, то питається, хто є власником
цієї речі? Як вирішили б цю спірну ситуацію римські юристи? Як вважаєте
ви? Спробуйте обґрунтувати свою думку.
8. Маєток Нумерія Негідія розташовувався на одному березі річки, а маєток
Авла Агерія – на протилежному. З часом річка змінила русло, а ділянка
старого русла пересохла. Тепер річка вже не розділяла два маєтки, а
проходила через володіння Негідія. Вирішивши, що звільнена земля
належить йому, Агерій окупував висохле русло. Однак Негідій не погодився і
звернувся до суду. Яким буде рішення суду? На чому воно мало
ґрунтуватися?
Практичний блок
Розв’яжіть тестові завдання:
1. Вкажіть інститут, який сформувався у Стародавньому Римі першим:
а) право власності;
2. Під посіданням (possessio) давні римляни розуміли:
а) фактичне володіння речами;
3. До виникнення інституту володіння у Стародавньому Римі спричинилося:
в) кодифікація Юстиніана;
4. Назвіть елементи, які давні римляни виділяли у фактичному складі
відносин володіння:
г) всі відповіді є правильними.
5. Римське право класичного періоду визнавало можливість здійснення
володіння від імені володільця (не особисто володільцем) такими особами:
г) всі відповіді є правильними.
6. У Стародавньому Римі індивідуалізація власності мала місце спочатку
тільки щодо:
б) рухомих речей;
7. Вкажіть характерні риси відносин права власності:
г) всі відповіді є правильними.
8. Для позначення права власності в Стародавньому Римі користувалися
терміном:
г) propretas.
9. З погляду римських юристів власник мав такі повноваження
(правомочності) щодо своєї речі:
г) всі відповіді є правильними.
10. Зміст права власності становлять такі правомочності власника:
а) право володіння;
г) право розпорядження.
Розв’язати задачу (правовий казус):
1. Корнелій знайшов на березі моря рибину. Почистивши її, він знайшов у її
шлунку золоту каблучку. Але невдовзі на каблучку пред’явив претензії
Октавій, яку він загубив, подорожуючи морем. Кому належить каблучка?
2. Тіцій приєднав до своєї ділянки (окупував) землю по сусідству, обгородив
ділянку і почав її обробляти. Не минуло й року як з’явився власник ділянки
Мевій, який тривалий час був відсутній. Мевій запропонував Тіцію купити у
нього ділянку. Останній погодився на пропозицію, але вважав, що купівельна
ціна мала бути зменшена пропорційно вартості зроблених ним поліпшень.
Мевій не погодився на це, оскільки знайшовся інший покупець, готовий
заплатити за ділянку призначену ціну. Чи законні дії Мевія? Чи правомірна
вимога Тіція щодо зменшення ціни? Чи має Тіцій яку-небудь перевагу на
придбання ділянки?
3. Тіт придбав у Децима коня і, пообіцявши сплатити його вартість через
місяць, повів до себе. Через кілька днів кінь зник. У результаті пошуків коня
було виявлено у Авла, який купив його на ринку. Тіт пред’явив Авлу
віндикаційний позов про повернення своєї речі. Заперечення Авла
ґрунтувались на тому, що він купив коня, не знаючи, що він крадений. Окрім
того, Авл доводив, що Тіт не заплатив за коня жодного аса, а тому не може
пред’являти віндикаційний позов. Яким буде Ваше рішення у цій справі?
4. Прибувши в Рим з метою вивчення права, Тіцій зняв кімнату у місцевого
торгівця Луція. Через деякий час Луцій зажадав від Тіція негайного
виселення під тим приводом, що приміщення необхідно для переобладнання
його під склад (насправді ж йому набридли постійні гулянки, які
влаштовував Тіцій). Квартиронаймач відмовлявся звільняти помешкання на
тій підставі, що договором термін оренди не був встановлений. Він звернувся
до претора за інтердиктом про захист тримання. Які з цих вимог законні? Як
вирішити цей спір?
5. Публій придбав статую Венери у крамниці. Коли він прийшов забрати її,
то продавець видав йому статую без п’єдесталу. Свою поведінку він
мотивував тим, що при укладенні договору купівлі-продажу цей факт не був
обумовлений. Чи має покупець право вимагати видачі статуї разом із
п’єдесталом?
6. Діючи за дорученням домовладики, син окупував порожню землю і
приєднав її до свого пекулія. Через рік домовладика помер, і син успадкував
сімейне майно. З якого моменту буде обчислюватися термін набувальної
давності відносно землі – з моменту заволодіння нею або зі смертю батька?
Власник окупованої землі з’явився раніше закінчення терміну набувальної
давності, але погодився з пропозицією володільця про продаж йому землі. Чи
має право покупець вимагати зменшення покупної ціни внаслідок зроблених
ним поліпшень (осушення, огородження тощо)?