Professional Documents
Culture Documents
Konspekt. Tema 08
Konspekt. Tema 08
У битвах під Жовтими Водами (5-6 травня 1648 р.) та під Корсунем (16 травня 1648 р.)
козацько-татарські війська здобули перемогу над поляками.
Б. Хмельницький розсилає свої універсали по всій Україні, у яких закликає селян та міщан
приєднуватися до козацького війська.
11-13 вересня 1648 р. відбулася битва під Пилявцями, яка закінчилася перемогою козаків і
нищівною поразкою 60-тисячного польського війська під командуванням Заславського, Остророга і
Конецпольського («перини», «латини» і «дитини» за висловом Хмельницького). Ця перемога відкрила
українському війську шлях у Галичину.
У жовтні-листопаді 1648 р. українське військо взяло в облогу Львів, а потім і польську фортецю
Замостя. Але, дізнавшись про вибори нового польського короля Яна Казимира, Богдан Хмельницький
дав згоду на перемир'я і повернув козацьку армію назад в Україну.
У липні-серпні 1649 р. козацькі війська оточили частину польських військ на чолі з Яремою
Вишневецьким у фортеці Збараж.
Одночасно в липні 1649 р. Хмельницький був змушений відправити козацьке військо на чолі з
київським полковником М. Кричевським до Білорусі, щоб зупинити наступ на Україну литовських
військ на чолі з Я. Раздивіллом. Наступ литовців було зупинено в битві під Лоєвом, але козаки зазнали
тяжких втрат (загинуло біля 20 тис. козаків і селян), загинув і сам М. Кричевський.
У серпні 1649 р. під м. Зборів відбулася битва козаків з головними частинами польської армії на
чолі з королем Яном Казимиром. Козаки практично здолали поляків, але союзники козаків – татари –
вимагали, щоб Б. Хмельницький заключив мирний договір з полякам. У результаті між козаками і
поляками був підписаний Зборівський мирний договір.
Зборівський трактат
(8 серпня 1649 р.)
• Визнання автономії козацької України під владою гетьмана на території колишніх Київського,
Брацлавського й Чернігівського воєводств (Військо Запорозьке в межах Речі Посполитої).
• Встановлювався реєстр у 40 тис. козаків, інші мали повернутися до своїх панів.
• Усім учасникам війни оголошувалася амністія.
• Польська шляхта отримала право повернутися до своїх маєтків, а селяни мусили повертатися до
своїх панів та виконувати довоєнні повинності.
• Православна церква урівнювалася в правах з католицькою.
У результаті Зборівського договору можна вести мову про утворення української козацької
держави.
У лютому 1651 р. поляки, порушивши Зборівський мир, напали на м. Красне (на Східному
Поділлі). У цьому бою загинув брацлавський полковник Данило Нечай, а наступ польських військ
гетьмана Калиновського був зупинений поблизу Вінниці загонами Івана Богуна.
Головні сили обох сторін зійшлися у грандіозній битві в червні 1651 р. під Берестечком на
Волині (разом близько 300 тисяч вояків). У вирішальний момент козаків зрадили татари, що залишили
поле битви і захопили в полон гетьмана Б. Хмельницького. Врятувати оточені українські війська
вдалося талантом Івана Богуна, який вивів частину козаків з оточення. Це була перша поразка
козацьких військ у національно-визвольній війні.
Улітку 1651 р. в Україну знову вторглися литовські війська князя Радзівілла. 6 липня 1651 р. у
другій битві під Лоєвим козацькі війська були розбиті литовцями. Загинув соратник Б.
Хмельницького козацький полковник М. Небаба.
Литовці, захопивши Чернігів і Київ, у вересні з'єдналися з польською армією Потоцького. І хоча Б.
Хмельницькому вдалося зупинити наступ польсько-литовського війська під Білою Церквою, проте у
складній воєнно-політичній обстановці він був змушений підписати невигідний для української сторони
Білоцерківський мир.
• Територія автономії козацької України під владою гетьмана обмежувалась лише Київським
воєводством.
• Реєстр зменшувався до 20 тис. козаків.
• Гетьман підпорядковувався польському королю і позбавлявся права зовнішніх зносин.
• Шляхта і чиновники отримала право повернутися до своїх маєтків.
У травні 1652 р. козаки оточили і розгромили 20-тисячне польське військо біля гори Батіг на
Поділлі (битва під Батогом). Ця перемога призвела до відновлення території козацької держави,
зміцнення її військового і політичного становища.
4
Восени 1653 р. козацьке військо оточило польську армію в м. Жванець на Поділлі, але
кримський хан знову зрадив козаків і пішов на переговори з польським королем, уклавши в грудні 1653
р. Кам’янецьку угоду на вигідних для себе умовах.
Татари виявилися не надійними союзниками, тому Б. Хмельницький вимушений був шукати собі
нових спільників.
І похід (серпень-вересень 1650 p.). Українська армія під командуванням Б. Хмельницького й загони
кримських татар захопили столицю Молдови Ясси. Молдовський князь В. Лупул відмовився від союзу
з Польщею, уклав союз із Б. Хмельницьким і зобов'язався видати свою дочку Розанду за старшого сина
українського гетьмана - Тимоша Хмельницького. Після поразки козаків 1у битві під Берестечком
(1651 р.) Лупул відмовився від своїх зобов'язань. Проте козацька перемога під Батогом (1652 р.) змінила
відносини між державами.
І І похід (липень-серпень 1652 p.). Українсько-молдовський союз поновлено, відбулося весілля Розанди
і Тимоша. Проте у квітні 1653 р. Валахія і Трансільванія за підтримки Польщі здійснили в Молдові
державний переворот і позбавили В. Лупула влади. Останній звернувся по допомогу до Б.
Хмельницького.
І І І похід (квітень-травень 1653 р.). Козацьке військо під командуванням Тимоша Хмельницького
повернуло владу В. Лупулові. Але козаки, бажаючи закріпити успіх, розгорнули наступ на Валахію,
який завершився поразкою. Валаський похід українського війська спричинив формування
антиукраїнського союзу в складі Валахії, Трансільванії та Речі Посполитої. У липні 1653 р. В. Лупула
знову позбавили влади.
IV похід (серпень-вересень 1653 p.). Останній похід Тимоша Хмельницького на Молдову. Під Сучавою
козаки потрапили в оточення, Тимош Хмельницький був смертельно поранений і помер за декілька
днів. Козаки здалися на почесних умовах: вони залишали Сучаву та вивозили тіло Т. Хмельницького.
1 жовтня 1653 р. московський Земський собор вирішив прийняти Військо Запорозьке під
зверхність московського царя, тобто встановити протекторат над Україною.
Протекторат – така форма міждержавних відносин, за якої одна країна визнає над собою
зверхність іншої заради власної безпеки.
У зв’язку з рішенням Земського собору до України було відряджене велике посольство на чолі з
російським боярином Василем Бутурліним.
«Березневі статті»
(березень 1654 р.)
• Держава Війська Запорозького зберігає свій устрій, адміністрацію, фінанси, військо тощо.
5
У 1654-1655 рр. російсько-українські війська спільно вели воєнні дії проти Речі Посполитої та
Кримського ханства на території Білорусії та України. У липні 1655 р. у війну проти Польщі вступила
Швеція.