КПІ ім.

Ігоря Сікорського

Інститут прикладного системного аналізу

Кафедра Системного проектування

Лабораторна робота №1

«Прямі методи рішення систем лінійних рівнянь»

Виконала:
Студент групи ДА-21
НТУ "КПІ", ННК "ІПСА"

Фоменко М.М

Київ – 2023
Мета роботи: вивчення методів вирішення систем лінійних рівнянь та їх
реалізація в пакеті Mathematica.

Порядок виконання роботи

1. Виберіть варіант завдання згідно зі списком.

2. Вирішіть систему рівнянь, використовуючи матричну форму метода

Гауса з вибором головного елемента по стовпцям, залишаючи у записі
чисел лише три знаки після коми.

3. Перевірте отримане рішення системи рівнянь з допомогою оператора

LinearSolve.

4. Виконайте LU- розкладання матриці, використовуючи рекурентні

формули (3.8), та вирішіть за допомогою матриць L і U систему
рівнянь.

5. Перевірьте отримане LU-розкладання, використовуючи пакет

Mathematica.

6. Обчисліть обернену матрицю, запрограмувавши вираз (3.15), і її

визначник, користуючись отриманим LU- розкладанням матриці.

7. Вирішіть систему рівнянь, використовуючи обернену матрицю.

8. Прийнявши знайдене методом Гауса рішення за початкове

наближення, виконайте його уточнення до 4-5 знаків ітераційним
методом, використовуючи формули (3.13).

Варіант 3

А В
 0.77 0.04 -0.21 0.18 1.24

-0.45 1.23 -0.06 0 -0.88

-0.26 -0.34 1.11 0 0.62

-0.05 0.26 -0.34 1.12 -1.17

Хід роботи
1. Використаємо матричну форму метода Гауса з вибором головного
елемента по стовпцям:

В першому стовпці найбільший елемент за модулем а 11. Переставляти рядки

немає необхідності, отже виключимо x1 з трьох останніх рівнянь. Для цього
утворимо елементарну нижню матрицю L1. Перетворюємо систему з її
допомогою. В результаті переходимо до системи:

Перемножимо матриці:
Найбільший елемент другого стовпчика за модулем а 22 , отже виключимо x2,
тому домножати на матриці елементарних перетворень на цьому кроці не
потрібно, достатньо домножити на нову елементарну нижню матрицю L2.
Далі перемножимо матриці:

Оскільки елементи матриці для обчислень беруться з точністю до 3 знаків

після коми, то й отримані у 2-му стовпці значення тепер дещо відрізняються
від очікуваних. Наступним кроком міняти місцями рядки також нема
необхідності, оскільки у 3-му стовпці елемент 3-го рядка більший за модулем
за елемент 4-го рядка:
Найбільший елемент четвертого стовпчика за модулем а 44 , отже виключимо
x4 за допомогою матриці L4 і перемножимо матриці:
Знаходимо вектор значень через обернену матрицю до А4

2. Перевіряємо відповідь за допомогою оператора LinearSolve у пакеті

Wolfram Mathematica:

Обчислимо різницю отриманих рішень:

Рішення співпадають в межах точності округлення даних. Запишемо

похибку:
4. Виконаємо L-U розклад за допомогою рекурентних формул, та
вирішимо рівняння за його допомогою:
Пошагово це буде виглядати так:

Далі розв’яжемо систему за допомогою отриманих матриць:

Розв’язок збігається за результатом, отриманим за методом Гауса.

 5. Перевіримо попереднє розкладання за допомогою відповідного
оператора Mathematica:

Матриці L і U співпадають з результатом попереднього LU-розкладу.

6. Обчислимо матрицю, обернену до А за допомогою розкладу,

отриманого в попередньому завданні.
Матриці співпадають.
Визначники:

Визначники співпадають.

7. Розв’яжемо систему рівнянь, використовуючи отриману вище

обернену матрицю.

Отримані значення співпадають зі значеннями, отриманими раніше.

 8. Уточнимо ітераційним методом значення, отримані методом Гауса:

Зменшим точність до п’яти розрядів:

Уточнимо розв’язок ε (1)= z 0, використовуючи t = 5 розрядів, і поправки век-

тора рішення:
 Таким чином, після першої ітерації отримаємо:

[ ] [ ]
0 2.0482
−5 −6.17673 δ x (1 )=x 2 ; x 3=x 1+ δ x(1)= 0.0858
ε = z 0=10 ;
(1)
2.23714 1.0646
2.9367 −0.6499

Для оцінки обумовленості заданої системи лінійних рівнянь згідно з

формулою (3.14) виконаємо наступне:

Висновок: у ході виконання даної роботи, було виконано розв’язок системи

рівнянь різними способами, а саме: методом виключення Гауса з вибором
опорного елемента, методом LU розкладання, методом оберненої матриці. Ці
методи були використані для розв’язку СЛАР. На початку обчислення було
проведено матричним методом Гауса: послідовним домноженням на
елементарні трикутні матриці, матриця А зводилася до верхньої трикутної,
що мала одиниці на головній діагоналі. Для перевірки було використано
оператор LinearSolve з пакету Mathematica. Після цього було виконане LU-
розкладання матриці за рекурентними формулами, а з допомогою неї
отримано розв’язки системи рівнянь. Наступним кроком такий розклад було
перевірено з допомогою вбудованих функцій Mathematica. Також було
перевірено, що з допомогою L i U матриць можна визначати обернену
матрицю та визначник матриці. Останнім етапом було ітеративне уточнення
першої відповіді для заданої системи рівнянь.