1

Міністерство освіти і науки України

Київський міський педагогічний університет імені Б.Д. Грінченка
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ІІІ етап Всеукраїнської

олімпіади з математики

LXXI Київська міська

олімпіада юних математиків
Умови та розв’язання задач

2 тур

4 лютого 2016 року

Невдача — це просто можливість

розпочати знову, але більш мудро.
Генрі Форд

7 клас
1. Петрик повинен посадити в рядок 8 дерев. Це повинні бути або яблуні, або дубки.
Єдине обмеження на висадку таке – між двома дубками не повинна бути висадженою
жодна яблуня. Наприклад, такі посадки ЯЯДДЯДЯЯ чи ДЯДЯЯЯЯЯ – не
припустимі, а така – ЯЯДДЯЯЯЯ – припустима. Скількома різними варіантами
можна зробити потрібну висадку?
 2

Відповідь: 37 .
Розв’язання. З умов задачі випливає, що усі дубки повинні бути посадженими тільки однією
суцільною групою, при цьому ця група може бути розташованою де завгодно. Порахуємо загальну
кількість варіантів за кількістю дубків.
Якщо там 0 дубків, то такий варіант 1 .
A
Якщо там k дубків, 1≤k ≤8 , то таких варіантів 9−k .
ДДДЯЯЯЯЯ , ЯДДДЯЯЯЯ , …, ЯЯЯЯЯДДД .
Разом маємо 1+1+ 2+ 3+.. .+8=37 . M H
2. У гострокутному трикутнику ABC бісектриса AL , P
висота BH та серединний перпендикуляр до сторони
AB перетинаються в одній точці. Знайдіть величину
кута BAC . B L Рис. 1
C
Відповідь: ∠BAC =60 ° .
Розв’язання. Позначимо кут при вершині A через 2α (рис. 1). Тоді Δ APB -- рівнобедрений,
∠ PBA=α . Далі с прямокутного
звідси Δ AHB остаточно маємо, що 3 α=90 ° , звідси
∠BAC =2 α=60° .

3. Петрик так запрограмував калькулятор, що той, при заданому на екрані числі x та

x−1
натисканні клавіші «=», видає на екран число . Петрик натиснув клавішу «=»
x+1
2014 разів, після чого на екрані висвітилося число 2016 . Яке число з самого
початку було записане на екрані? На екрані можуть відображатись не тільки цілі
числа.
1
Відповідь:
−2016 .
Розв’язання. Подивимось, як змінюються числа при послідовних натисканнях на клавішу «=». Нехай
x−1
спочатку було записане число x . Тоді після першого натискання матимемо число x+1 .
x−1
x−1−x−1 1
x +1
−1
= =−
Після другого натискання одержимо +1 x−1+x+1 x .
x−1
x+1
1
−1−x
− x −1
= 1
Після третього натискання одержимо − +1 −1+x .
x
−1−x
−1−x+1−x
−1+ x
−1
= −1−x
=x
Після четвертого натискання одержимо +1 −1−x−1+x
−1+x .
Таким чином, після кожного четвертого натискання з’являється початкове число. Тобто після 2012
1
натискань матимемо число x . Ще після двох натискань одержимо, що − x =2016 , звідси
1
x=− 2016 .

4. На дошці записані чотири числа 1, 3, 6 та 10. На кожному кроці можна витерти

будь-які два з написаних чисел a, b та записати замість них числа a+b , ab . Чи
можна одержати через декілька кроків на дошці записаною таку четвірку чисел 2015,
2016, 2017, 2018?
 3

Відповідь: не можливо.
Розв’язання. Задача 8.4 а)

8 клас
1. У прямокутному трикутнику точка O – центр описаного кола. Інше коло меншого
радіуса з центром у точці O дотикається до більшого катету та висоти, що проведена
з вершини прямого кута. Знайдіть гострі кути
прямокутного трикутника та відношення радіусів M
описаного та меншого кіл.
(Рубльов Богдан) N
Відповідь: 30 ° , 60 ° , відношення 2:1
C A B D
Розв’язання Позначимо прямокутний трикутник через
CMD (рис. 2). Проведемо радіус меншого кола ON у O
Рис. 2
точку дотику на більшому катеті. Тоді Δ ODN =Δ OMN ,
крім того Δ AMO= ΔOMN , тому 2 AM =MN + ND= MD , звідси ∠ ADM =30 ° . Таким
чином гострі кути прямокутного трикутника 30° та 60 ° . З ΔOND зрозуміло, що OD=R
R
– гіпотенуза, ON =r – катет, що лежить проти кута 30 ° , тому r
=2 .

2. У кожній комірці таблиці 5×5 записане число таким чином, що справджуються

такі умови: не усі записані числа обов’язково різні, але немає ні рядка, ні стовпчика, у
якому усі п’ять чисел однакові; середнє число у кожному рядку та стовпчику (тобто
третє з будь-якого краю) дорівнює середньому арифметичному усіх чисел
відповідного рядка чи стовпчика. Яка мінімальна кількість із
записаних чисел може бути меншим від числа, що записане у 4 4 3 4 0
середній комірці таблиці? 4 4 3 4 0
3
0 3
3 –9
Відповідь: 3 . 4
3 4
4 0
Розв’язання. Спочатку покажемо, що таких елементів не може бути 0 0
–9 0 –36
менша трьох. Дійсно, розглянемо число, що розташоване в середній Рис. 3
комірці таблиці, позначимо його через a . Тоді в третьому рядку та третьому стовпчику є
принаймні по одному числу, які менші від a . Якщо таких чисел немає, то усі числа в рядку чи
стовпчику повинні дорівнювати одне одному, а це суперечить умові. Без обмеження загальності
будемо вважати, що число b< a у середньому рядку розташоване у п’ятому стовпчику. Але тоді у
цьому п’ятому стовпчику існує число, що менше від b , а тому й від a . Таким чином мінімум 3
такі числа існують.
Покажемо, що існує відповідний приклад, де значення 3 досягається (рис. 3).

3 3 3 3
3. Дійсні ненульові числа a, b, c, d задовольняють умови a +b +c +d =0 та
1 1 1 1
+ + c + d ≠0
a b . Доведіть, що a+b +c +d≠0 .
Розв’язання. Доведемо методом від супротивного. Припустимо, що за заданих умов
a+b +c +d=0 . Тоді маємо, що a+b=−(c+ d ) . Далі робимо такі перетворення з
урахуванням умови задачі:
 4

3 3 3 3 3 3
(a+b ) =−( c+d ) ⇔ a +b +3 ab(a+b)=−c −d −3 cd (c +d ) ⇔
3 ab(a+ b )+3 cd( c+ d )=0 ⇔ −3 ab(c +d )−3 cd (a+b)=0 ⇔
ab( c+ d )+cd (a+ b)=0 ⇔ abc +abd +acd +bcd=0 .
Але це суперечить заданій умові, оскільки:
1 1 1 1 abc+abd+acd+bcd
+ + c + d ≠0
a b ⇔ abcd
≠0 ⇔ abc +abd +acd +bcd≠0 .
Одержана суперечність завершує доведення.

4. На дошці записані 1, 3, 6 та 10. На кожному кроці можна витерти будь-які два з

написаних чисел a, b та записати замість них числа a+b , ab . Чи можна одержати
через декілька кроків на дошці записаними числа:
а) 2015, 2016, 2017, 2018;
б) 2016, 2017, 2019, 2022?
Відповідь: а), б) не можливо.
Розв’язання. а) Доведення будемо проводити за модулем3 . Легко бачити, що кількість чисел, що
кратні 3 не може зменшуватись. Дійсно, якщо кожне з чисел a, b кратне 3 , то обидва числа
a+b , ab також кратні 3 . Якщо рівно одне з чисел кратне 3 , то ab також кратне 3 .
Таким чином, на початку ми мали два числа кратні 3 , а наприкінці – тільки одне, тобто така
ситуація неможлива.
б) Тепер розглянемо ситуація, коли три числа кратні 3 , а четверте – ні. Тоді за модулем 3 ці
числа дорівнюють 0; 0; 0; k k ∈{ 1; 2 } . Тоді така четвірка вже ніколи не зміниться. Тепер
, де
перевіримо, коли кількість чисел кратних 3 може збільшитись. Для цього треба, щоб в якості пари
a, b були числа 1; 2 за модулем 3 . Але тоді з’явиться пара 0; 2 . Тобто у ситуації, коли три
числа кратні 3 , а одне – ні, вони повинні мати
вигляд 0; 0; 0; 2 , а четвірка чисел із умов
задачі дорівнює 0; 0; 0; 1 . Одержана
суперечність завершує доведення.

9 клас
1. У Андрійка є необмежена кількість
фішок 6 кольорів. Він хоче викласти деяку
кількість фішок в один ряд так, щоб для
будь-яких двох різних кольорів у цьому
ряду були дві сусідні фішки цих кольорів.
Яку найменшу кількість фішок доведеться
викласти?

Відповідь: 18 .
Розв’язання. Фішка кожного кольору має
зустрітися принаймні 5 разів, з кожним з інших
кольорів. Але у будь-якому своєму положенні в неї не більше 2 сусідів, тому кожного кольору має
Рис. 4
 5

бути принаймні 3 фішки. Залишається показати, що існує приклад з 18 фішок, що задовольняє

умову: 123456246325164135 .

2. Бісектриса кута BAC гострокутного трикутника ABC ( AC≠ AB ) вдруге

перетинає його описане коло в точці W . Нехай O -- центр описаного кола Δ ABC
. Пряма AW вдруге перетинає описані кола трикутників OWB і OWC в точках
N і M відповідно. Доведіть, що BN + MC =AW .
(Митрофанов В., Хілько Д.)
Розв’язання. Без обмеження загальності можемо вважати, що AC < AB . З умови маємо, що
(рис. 4) 2∠ CAW =∠COW =∠CMW , звідки ∠ ACM =∠ CAM . Тоді AM =CM .
Аналогічно AN =NB . Тоді достатньо довести, що AM + AN = AW , тобто що
AM =NW . Очевидно CO=OB , CW =WB . Тоді Δ OBW =Δ OCW . Звідси
∠ OBW =∠ OCW . Тоді ∠ ONM =∠ OBW =∠ OCW =∠ OMN , звідки ΔONM --
рівнобедрений. Очевидно також, що ΔOAW -- рівнобедрений, звідси зрозуміло, що
ΔONW =ΔOMA , тому AM =NW .

3. Нехай f : N → Z – така функція, що для довільних натуральних a, b

справджується рівність f (ab)=f ( a)+ f (b ) . Знайдіть усі можливі значення
f (1000 ) .
(Мисак Данило)

Відповідь. f (1000 ) може дорівнювати будь-якому цілому числу, що кратне 3 .

Розв’язання. Спочатку запишемо таку рівність:
3
f (1000 )=f (10 )=3⋅f (10) ⋮ 3 .
Покажемо тепер, що якщо k – довільне ціле число, то f (1000 ) може дорівнювати 3k .
Справді, нехай ord(a ) дорівнює максимальному степеню 2 , на який ділиться число a .
i m
Нехай
a=2 (2 a0 +1 ) , b=2 (2b 0 +1 ) . Тоді
ord(ab )=ord (2i+m (2a 0 +1 )(2 b 0 +1 ))=i+m=ord(a )+ord(b ) .
Нехай тепер f (a)=k⋅ord ( a) , тоді
f (ab)=k⋅ord( ab)=k⋅(ord (a )+ord (b)=k⋅ord( a)+k⋅ord (b )=f (a )+f (b )
⇒ f (1000 )=k⋅ord (23⋅125)=3 k ,
що й треба було показати.

4. Для додатних чисел a, b, c , що задовольняють умову ab+ bc+ ca=3 , доведіть

нерівність:
1 1 1
+ + ≥1
2 a 3 +1 2 b3 + 1 2 c3 +1 .
(Митрофанов Вадим)
Розв’язання. Спочатку розглянемо такі прості перетворення:
 6

3
1= ab+bc+ca
3
≥ √ (abc )2
⇔ abc≤ ⇔
1 1
a≤ bc , b≤ ac , c≤ ab ,
1

1 1 1
звідси
a+b +c≤ ab + bc + ca . Далі нагадаємо відому нерівність, яку часто використовують при
доведенні нерівностей:
2 2 2
a12a2 an ( a1 + a2 +.. .+a 1 )
+ +. . .+ ¿
b1 b2 b n b1 +b 2 +.. .+b n .
Зробимо такі перетворення:
1
1 1 1 1 1 2
2 2 ( + + )
1 1 1 a2 b c a b c
+ + = + + ¿ ¿
2 a 3 +1 2 b3 + 1 2 c3 +1 1 1 1 1 1 1
2 a+ 2 2 b+ 2 2 c+ 2 2 a +2 b + 2 c + 2 + 2 + 2
a b c a b c
1 1 1 2
( 1a + 1b + 1c )2 ( + +
a b c
)
¿ = =1
2 2 2 1 1 1 1 1 1 2
+ + + + + ( + + )
bc ca ab a2 b
2
c
2
a b c ,
що й треба було довести.

10 клас

1. Чи існує таке дійсне число x , для якого числа x+ √2 та x 4 + √ 2 одночасно є

раціональними?
Відповідь: не існує.
Розв’язання. Від супротивного, припустимо, що існують раціональні числа a, b , для яких
4
справджуються рівності: a=x+ √2 та b=x + √ 2 . Тоді x=a−√ 2 . Підставимо це в
другу рівність і матимемо, що:

D w
C k
A
B
PQ R S

U Рис. 5
4 3
b=a −4 a √ 2+ 12a 2−8 a √2+ 4+ √2
.
Щоб права частина була раціональним число, необхідно, щоб нулю дорівнювала сума доданків, що
містить множник √2 . Таким чином питання зводиться до такого – чи існує раціональний корінь у
 7

3
многочлена 4 a +8 a−1=0 . Не важко переконатись, що таких чисел не існує. Одержана
суперечність завершує доведення.

2. На горизонтальній прямій зліва направо розташовані точки P , Q , R, S . Побудуйте

квадрат ABCD , для якого на прямій AD лежить точка P , на прямій BC
лежить точка Q , на прямій AB лежить точка R , на прямій CD лежить точка
S .

Розв’язання. Побудуємо на відрізках PS та QR як на діаметрі кола w та k (рис. 5). Тоді

вершини шуканого квадрату D та B лежать на відповідних колах. Тоді пряма BD є
бісектрисою прямих кутів PDS та QBR , тому вони проходять через середини відповідних дуг
PS та QR , тобто через точки U та V відповідно.
Звідси маємо шукану побудову. Після побудови кіл w та k будуємо точки U та V
відповідно. Проводимо пряму UV , яка перетинає кола у точках D та B відповідно. Далі
очевидно, як побудувати інші дві вершини.

3. Коник сидить у точці 0 координатної прямої. Він робить 2016 стрибків у

додатному напрямі. Спочатку його стрибок має довжину 1 , кожний наступний
стрибок – у k ∈ N разів довший за попередній. Відомо, що в усіх точках з
координатами 2016 l , l∈ N , зроблені дірки. При яких k коник зробить усі
стрибки і не попаде в дірку?

Відповідь: усі значення k , які не є взаємно простими з 2016 .

Розв’язання. Випишемо координати точок
an , в які попадає коник.
2 n−1
, n=2, 2016
a1 =1 , an =1+ k+ k + .. .+k .
a
Треба знайти такі k , при яких n не ділиться на 2016 .
Припустимо, що (k , 2016 )=d>1 . Як бачимо, кожна координата після стрибка коника, дає при
діленні на d остачу 1 , тому не зможе бути кратним 2016 . Таким чином умову
задовольняють усі числа k , що не є взаємно простими з 2016 .
Якщо ж (k , 2016 )=1 , то розглянемо остачі при діленні на 2016 усіх
an . Якщо хоч одне
значення має остачу 0 , то задане k умову не задовольняє. Якщо припустити, що там нулів
немає, то принаймні дві остачі однакові. Нехай це у чисел
am та
al , m>l . Їх різниця
am −al кратна 2016 , але тоді
2 m−1 2 l −1
am −al =(1+k + k +. . .+ k )−(1+ k+ k + .. .+ k )=
=k l (1+k + k 2 +. ..+k m−l−1 )=k l am−l .
Звідси
am−l ділиться на 2016 , що суперечить припущенню.

4. Чи існує множина A , що містить 2016 попарно 1 1 1 1 1 1 1 1 1

різних натуральних числа та має таку властивість: 0 1 1 1 1 1 1 1 1
для будь-якої не порожньої підмножини B ⊂ A 0 0 1 1 1 1 1 1 1
0 0 0 1 1 1 1 1 1
0 0 0 0 0 0 0 0 0
Рис. 6
 8

відмінної від A і будь-якої не порожньої підмножини C ⊂( A ¿ ) сума елементів

множини B не ділиться на суму елементів множини C ?
(Анікушин А., Рубльов Б.)
Відповідь: існують.
Розв’язання. Задача 11.4 а).

11 клас
1. У кожну клітину таблиці 5×9 записано одне з двох чисел 0 або 1 . Після цього
порахували суми чисел у кожному з 5 рядків та 9 стовпчиків. Яка найбільша
кількість різних значень серед цих 14 чисел може утворитися?
Відповідь: 9 .
Розв’язання. Суми можуть приймати значення від 0 до 9 , тобто 10 різних значень.
Покажемо, що усі ці 10 значень набуватися не можуть. Методом від супротивного, тоді треба
припустити, що там є нульовий рядок чи стовпчик. Якщо є нульовий стовпчик, то рядки не зможуть
приймати значення більше 8 . Якщо є нульовий рядок, то у стовпчиках можуть утворитися суми
від 0 до 4 . Але тоді в рядках, при наявності нульового рядку, ще можуть бути 4 інших
значення. Разом маємо не більше 9 різних значень. Покажемо, що це значення досягається (рис. 6).

2. Задача 10.2

3. Знайдіть усі строго зростаючі функції f : R→ R , що задовольняють такі умови:

3 2 2
 f (x + y +f ( y ))=x f ( x )+ yf ( y )+ y ;
2
 Рівняння y +f ( y )=t має розв’язок при усіх t ∈ R .
(Голоднов Кирило)
Відповідь. Такої функції не існує. .
Розв’язання. Підставимо в першу умову x= y=0 ⇒ f (f (0 ))=0 .
Далі при x=0 та при x=f (0) одержимо такі два співвідношення:
2 3 2
f ( y +f ( y ))= yf ( y )+ y та f (f (0)+ y +f ( y ))= yf ( y )+ y .
Оскільки f – строго зростаюча, то
f ( y 2 +f ( y ))=f ( f 3 (0 )+ y 2 + f ( y )) ⇒ f (0)=0 .
Якщо тепер підставити x=0 та y=0 , то одержимо, що
2 3 2
f ( y +f ( y ))= yf ( y )+ y та f (x )=x f ( x ) ⇒
f (x 3 + y 2 + f ( y ))=f ( x 3 )+ f ( y 2 + f ( y )) .
2
Оскільки y +f ( y ) може приймати будь-які додатні значення, що випливає з другої заданої
умови, то останню рівність можна записати таким чином: f (x +t )=f ( x )+ f (t )) , де x∈R ,
t≥0 .
 9

Звідси випливає, що f зростаюча та задовольняє функціональному рівнянню Коші, тому

f (x )=kx для деякого дійсного k . Перевірка показує, що умову задовольняє лише випадок
k=1 .
Не важко переконатись, що ця функція не задовольняє другу умову.

Зауваження. Якби в другій умові стояло обмеження, t≥0 то функція f (x )=x була б
розв’язком.

4. а) Чи існує множина A , що містить 2016 попарно різних натуральних числа та має

таку властивість: для будь-якої не порожньої підмножини B ⊂ A відмінної від A і
будь-якої не порожньої підмножини C ⊂( A ¿ ) сума елементів множини B не
ділиться на суму елементів множини C ?
б) Чи існує множина A , що містить 2016 попарно різних натуральних числа та має
таку властивість: для будь-якої підмножини B ⊂ A відмінної від A , що містить
принаймні 2 елементи, і будь-якої не порожньої підмножини C ⊂( A ¿ ) добуток
усіх елементів множини B ділиться на суму елементів множини C ?
(Анікушин А., Рубльов Б.)
Відповідь: а), б) існують.
Розв’язання. а) Спочатку виберемо числа таким чином:
2, 3, 5 , ... , p
2016 , де через i тут і ладі p
будемо позначати відповідне по зростанню просте число. Далі випишемо послідовно усі можливі
комбінації підмножин B та C . Їх скінченна кількість. Нехай їх N різних пар. Послідовно для
кожної такої пари запропонуємо певну процедуру зміни елементів. Таким чином будемо будувати
відповідну упорядковану множину A , при цьому на кожному кроці будемо змінювати деякі її
елементи у порівнянні з попереднім кроком. Але вони все одно позначатимуться як
a1 , a2 , . .. , a2016 (на нульовому кроці, тобто на самому початку
a i = pi , i=1, 2016 ).
Елементи множин B та C будуть визначатись за їх індексами. Наприклад, B={ 1, 4 , 2000}
буде означати, що до множини B входять
a1 , a 4 та a2000 елементи A , після їх зміни на
попередньому кроці.
Розглянемо множини A , B, C у k –му рядку. Позначимо через
p= p2016+k . Тепер усі
елементи множини C множимо на p , а з елементів множини B – перший елемент (з
найменшим індексом
a
j ) не множимо на p , а решту елементів (якщо множина B
одноелементна, то жодного) множимо на p . Тоді сума елементів множини B не кратна p , а
от сума елементів множини C – кратна p , звідки сума елементів B не ділиться на суму
елементів C .
Таким чином ми зробимо N кроків, покажемо, що одержана множина задовольняє умови.
Дійсно, виберемо довільні підмножини B та C (нагадаємо, що множини визначаються набором
індексів), нехай вона відповідає k –му рядку таблиці. Тоді серед елементів множини B усі,
окрім одного діляться на
p
2016+k , а серед елементів множини C на нього діляться усі, а тому і
сума.
Зрозуміло, що аналогічно можна побудувати відповідну множину, що містить довільну скінченну
кількість попарно різних елементів.
 10

б) Покажемо, як така множина будується для довільної скінченної кількості елементів n .

n( n+1)
Позначимо через
N= ( ! )
, а тепер побудуємо відповідну множину:
2 ai =i⋅N , i=1, n .
Покажемо, що вона задовольняє умови. Розглянемо будь-яку підмножину C , сума її елементів
n( n+1 )
L не перевищує числа
L≤M =( 1+ 2+ .. .+n )⋅N= 2
N , а тому має вигляд K⋅N , де
n( n+1)
K≤ 2 . У свою чергу добуток будь-яких двох чисел множини A діляться націло на N2 ,а
n(n+1)
тому й ділиться на L , оскільки N ділиться на будь-яке число, яке менше від 2 , а тому й
ділиться на K .