Національний Технічиний Університет України

«Київський Політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського»

Інститут Прикладного Системного Аналізу
Кафедра Системного Проектування

Теорія ймовірностей і математична

статистика
Розрахункова робота

Роботу виконав:
Бондаренко С. Д.
Варіант 2
Група: ДА-81
Перевірив:
Стусь О. В.

Київ – 2020
 Зміст
Завдання 3

1 Розв'язки 3
1.1 Задача 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
1.2 Задача 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
1.3 Задача 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
1.4 Задача 6 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
1.5 Задача 8 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
1.6 Задача 10 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
1.7 Задача 13 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
1.8 Задача 15 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
1.9 Задача 17 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
1.10 Задача 19 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

Перелік використаних джерел 11

2
 Завдання

Чудесенко В. Ф., розділ ІІ, задачі № 1, 3, 5, 6, 8, 10, 13, 15, 17, 19. [1]
Варіант 2.

1 Розв'язки

1.1 Задача 1

Випадають дві гральні кістки. Визначити ймовірність того, що:

a) сума числа очок не перевищує N ;

б) добуток числа очок не перевищує N ;

в) добуток числа очок ділиться на N .

N =4
Розв'язок.
CE — кидають дві гральні кістки.
Ω={
(1, 1), (1, 2), (1, 3), (1, 4), (1, 5), (1, 6),
(2, 1), (2, 2), (2, 3), (2, 4), (2, 5), (2, 6),
(3, 1), (3, 2), (3, 3), (3, 4), (3, 5), (3, 6),
(4, 1), (4, 2), (4, 3), (4, 4), (4, 5), (4, 6),
(5, 1), (5, 2), (5, 3), (5, 4), (5, 5), (5, 6),
(6, 1), (6, 2), (6, 3), (6, 4), (6, 5), (6, 6)}
|Ω| = C61 · C61 = 36 — усі комбінації кісточок.

a) A — сума числа очок не перевищує 4.

A={
(1, 1), (1, 2), (1, 3),
(2, 1), (2, 2),
(3, 1)}
mA = 6
n = |Ω| = 36
mA 6 1
P (A) = n = 36 = 6

б) B — добуток числа очок не перевищує 4.

B={
(1, 1), (1, 2), (1, 3), (1, 4),

3
 (2, 1), (2, 2),
(3, 1),
(4, 1)}
mB = 8
mB 8 2
P (B) = n = 36 = 9

в) — добуток числа очок ділиться на 4.

C={
(1, 4),
(2, 2), (2, 4), (2, 6),
(3, 4),
(4, 1), (4, 2), (4, 3), (4, 4), (4, 5), (4, 6),
(5, 4),
(6, 2), (6, 4), (6, 6)}
mC = 15
mC 15 5
P (C) = n = 36 = 12
Відповідь. а) 16 , б) 29 , в) 12
5
.

1.2 Задача 3

Серед n лотерейних білетів k виграшних. Навмання взяли m білетів.

Визначити ймовірність того, що серед них l виграшних.
n = 10, k = 6, m = 3, l = 2
Розв'язок.
CE — на удачу беремо 3 білети.
A — серед них 2 виграшні.
Ω — беремо три білети навмання.
|Ω| = d = Cnm = C103
= 120 — комбінацій витягнутих білетів (без повто-
рень).
Серед 6 білетів обираємо 2 виграшні, серед залишившихся n − k = 4
білетів обираємо 3 невиграшних:
mA = Ckl · Cn−k
m
= C62 · C43 = 15 · 4 = 60
P (A) = mdA = 120
60
= 21
Відповідь. 12

1.3 Задача 5

На відрізку одиничної довжини навмання з'являється точка. Визна-

чити ймовірність того, що відстань від точки до обох кінців відрізка пе-
ревершує величину k1 .

4
 k=5
Розв'язок.
CE — на відрізку одиничної довжини навмання з'являється точка M .
Ω = {x ∈ [0, 1]}
|Ω| = 1 — довжина відрізку
A — відстань від точки M до обох кінців відрізку більша за 51 .
Формула геометричної вероятності - P = l(G a)
l(Ω)
Червоним відмічено область, де може з'явитися точка M :
0.2 0.4 0.6 0.8

0 Відрізок 1
{
1
< |x − 0|
GA = {x| 1 5 }⇒ 1
<x< 4

5 > |1 − x|
5 5

l(Ω) = 1
l(Ga ) = 45 − 15 = 53
3
l(GA ) 3
P (A) = l(Ω) = 5
1 = 5
3
Відповідь. 5

1.4 Задача 6

Моменти початку двох подій навмання розподілені в проміжку часу

від T1 до T2 . Одна з подій триває 10 хв, інша — t хв. Визначити ймовірність
того, що:

a) події «перекриваються» за часом;

б) «не перекриваються».

T1 = 900 , T2 = 1100 , t = 20
Розв'язок.
x — час, коли почалась перша подія.
y — час, коли почалась друга подія.
Перша подія триває 10 хвилин, друга — 20 хвилин.
T1 ≤ x, y ≤ T2
x y
• •
T1 = 900 Проміжок часу T2 = 1100

а) A — події «перекриваються» за часом:

5
 {
900 ≤ x ≤ 1100
Ω = {(x, y)| 00 }
9 ≤ y ≤ 1100
|Ω| = (T2 − T1 )2 = 1202 = 14400 хвилин.
1100 = T2
y

1040
1020
1000
940
920
x
T1 = 900 920 940 1000 1020 1040 1100 = T2

S(Ω) = 1202 = 14400

{
x − y < 20, x > y
GA = {(x, y)| }
y − x < 10, x < y
S(GA ) = 1202 − 12 (120 − 10)2 − 21 (120 − 20)2 = 14400 − 6050 − 5000 = 3350
S(GA )
P (A) = S(Ω) = 3350
14400 = 67
288 ≈ 0.233

б) B — події «не перекриваються»

P (B) = 1 − P (A) = 221
288 ≈ 0.767
{
x − y > 20, x > y
GB = {(x, y)| }
y − x > 10, x < y
67
Відповідь. а) 288 ≈ 0.233, б) 221
288 ≈ 0.767

1.5 Задача 8

У двох партіях k1 , та k2 % доброякісних виробів відповідно. Навмання

вибирають по одному виробу з кожної партії. Яка ймовірність виявити
серед них:
a) хоча б один бракований;
б) два бракованих;

6
 в) один доброякісний і один бракований?

k1 = 78, k2 = 39
Розв'язок.

а) A — виявили хоча б один бракований

Hi — доброякісний вироб з i-ої партії
Ā — обидва доброякісні
P (H1 ) = 0.78
P (H2 ) = 0.39
Оскільки H1 та H2 незалежні, то за теоремою про множення неза-
лежних подій:
P (Ā) = P (H1 ) · P (H2 ) = 0.78 · 0.39 = 0.3042
Таким чином:
P (A) = 1 − P (Ā) = 1 − 0.3042 = 0.6958

б) B — два бракованих
P (B) = P (H̄1 ) · P (H̄2 ) = (1 − P (H1 )) · (1 − P (H2 )) = 0.22 · 0.61 = 0.1342

в) C — один доброякісний і один бракований

Оскільки події B та C несумістні, то:
P (A) = P (B) + P (C)
P (C) = P (A) − P (B) = 0.6958 − 0.1342 = 0.5616

Відповідь. а)0.6958, б)0.1342, в)0.5616

1.6 Задача 10

Два гравця A та B по черзі кидають монету. Вважається що виграв

той, у кого раніше випадає герб. Перший кидок робить гравець A, другий
— B, третій — A і т. д.

1. Знайти ймовірність того, що виграв A до k-го кидка.

2. Які ймовірності виграшу для кожного гравця при як завгодно три-

валої грі?

k=5

7
Розв'язок.

1. A — виграв A до 5-го кидка

Hk — на k-му свому кидці виграє A

1
P (Hk ) = ( )2k−1
2
P (H1 ) = ( 12 )2·1−1 = 12 , P (H2 ) = ( 12 )2·2−1 = 1
8
∑
P (A) = 2i=1 P (Hi ) = 12 + 18 = 85

2. B — виграв B на будь-якій тривалості.

C — виграв A на будь-якій тривалості.
За формулою нескінченної геометричної прогресії:
∑ ∑∞ 1 2k 2 ∑∞ 1 k 2
P (C) = ∞ (
k=1 2
1 2k−1
) = 2 k=1 ( 2 ) = 4 k=1 ( 4 ) = 4 · 1
1− 41
= 2
3
∑ ∑∞ 1 k 1 1
P (B) = ∞ (
k=1 2
1 2k
) = 1
4 k=1 ( 4 ) = 4 · 1− 1 = 3
1
4

Відповідь. 1) 58 , 2) 13

1.7 Задача 13

У першій урні N1 білих і M1 , чорних куль, у другій N2 білих і M2

чорних. З першої до другої перекладено K куль, потім з другої урни
витягнута одна куля. Визначити ймовірність того, що обрана з другої
урни куля - біла.
N1 = 7, M1 = 3, N2 = 5, M2 = 1, K = 4
Розв'язок.

A — із другої урни витягнута біла куля.

Визначимо чотири гіпотизи:
H0 — переклали 4 білих кулі.
H1 — переклали 3 білих кулі та 1 чорну.
H2 — переклали 2 білих кулі та 2 чорних.
H3 — переклали 1 білу кулі та 3 чорних.
C k ·C n−k
P (H0 ) = K C nN −K = CC7 ·C
4 0
4
3
= 35·1 1
210 = 6
N 10
k
CK ·CN
n−k
−K C73 ·C31 35·3 1
P (H1 ) = CNn = C10 4 = 210 = 2
k
CK ·CN
n−k
−K C7 ·C32
2
21·3 3
P (H2 ) = CNn = C10 4 = 210 = 10

8
 k
CK ·CNn−k
−K C71 ·C33 7·1 1
P (H3 ) = CNn = C10 4 = 210 = 30
k
·CNn−k
P (A/H0 ) = C n −K = CC9 ·C
CK 1 0
1
1
= 9·1
10
9
= 10
N 10
CKk
·CNn−k
C81 ·C20
P (A/H1 ) = C n −K
= C 1 = 8·1 8
10 = 10
N 10
C k ·C n−k
P (A/H2 ) = K C nN −K = CC7 ·C
1 0
1
3
= 7·1
10
7
= 10
N 10
CKk
·CNn−k
C61 ·C40
P (A/H3 ) = C n −K
= C 1 = 6·1 6
10 = 10
N 10
P (A) = P (H0 ) · P (A/H0 ) + P (H1 ) · P (A/H1 ) + P (H2 ) · P (A/H2 ) + P (H3 ) ·
P (A/H3 ) = 61 · 10
9
+ 12 · 10
8 3
+ 10 · 10
7 1
+ 30 · 10
6 78
= 100 = 0.78
Відповідь. P (A) = 0.78

1.8 Задача 15

У магазин надходять однотипні вироби з трьох заводів, причому i-й

завод постачає mi % виробів (i = 1, 2, 3). Серед виробів i-го заводу ni
% першосортних. Придбано один виріб. Воно виявилося першосортним.
Визначити ймовірність того, що куплений виріб випущено j-м заводом.
m1 = 50, m2 = 30, m3 = 20, n1 = 70, n2 = 80, n3 = 90, j = 2
Розв'язок.
A — вироб першосортний.
Hi — вироб вироблен i-тим заводом.
P (H1 ) = 0.5, P (H2 ) = 0.3, P (H3 ) = 0.2
P (A/H1 ) = 0.7, P (A/H2 ) = 0.8, P (A/H3 ) = 0.9
За формулою Байєса:
P (H2 /A) = P (H2 P)·P(A)(A/H2 )
= P (H1 )·P (A/H1 )+PP (H 2 )·P (A/H2 )
(H2 )·P (A/H2 )+P (H3 )·P (A/H3 ) =
0.3·0.8
= 0.5·0.7+0.3·0.8+0.2·0.9 = 0.31
Відповідь. P (H2 /A) = 0.31

1.9 Задача 17

Імовірність виграшу в лотерею на один білет дорівнює p. Придбано

n білетів. Знайти найімовірніше число вигравших білетів й відповідну
ймовірність.
p = 0.3, n = 14
Розв'язок.
m — число вигравших білетів;
Pn,m — відповідна ймовірність.
За допомогою схеми та формули біноміального розподілу Бернуллі
знайдемо m і Pn,m :

9
 np + p = 14 · 10
3 3
+ 10 = 4.5, отже:
m = [np + p] = [4, 5] = 4.
Використаємо формулу біноміального розподілу:
Pn,m = Cnm pm q n−m = C1 44 0.34 0.714−4 ≈ 0.23
Відповідь. m = 4, Pn,m ≈ 0.23

1.10 Задача 19

Імовірність «збою» в роботі телефонної станції при кожному виклику

дорівнює p. Надійшло n викликів. Визначити ймовірність m «збоїв».
m = 7, n = 1000, p = 0.003
Розв'язок.
Через те що ймовірність окремого збою маленька (0.003), а вибірка
досить велика (1000), ми використаємо формулу розподілення Пуассона:
λm −λ
Pm ≈ e
m!
λ = n · p = 1000 · 0.003 = 3 — середня кількість збоїв.
Таким чином:
P7 ≈ 37! e−3 ≈ 0.0216
7

Перевіримо, піставивши нащі данні до бінома Бернуллі:

Pn,m = Cnm pm q n−m = C1000
7
· 0.0037 · 0.9971000−7 ≈ 0.0215
Як бачимо, апроксимація Паусона дає досить точний результат у да-
ному випадку.
Відповідь. P7 ≈ 0.0216

10
 Перелік використаних джерел

1. Чудесенко В. Ф. Сборник заданий по специальным курсам высшей

математики. — М. : Высш. школа, 1983.

11