Завдання 1.

1. Скласти математичну модель задачі.

2. Розв’язати задачу за допомогою графічного та симплекс-методу.

5. Фабрика виготовляє два види фарб: І – для внутрішніх і Е – для

зовнішніх робіт. Для цього використовується два види вихідного продукту –
А і В. Максимально можливі добові запаси цих продуктів – 10 т і 8 т
відповідно.
Вихідний продукт Витрати вихідних матеріалів (т) на тонну фарби
Фарба Е Фарба І
А 1 2
В 4 1
Вивчення ринку збуту показало, що добовий попит на фарбу І
ніколи не перевищує попит на фарбу Е більше, ніж на 1 т. Попит на фарбу І
ніколи не перевищує 2 т за добу. Оптові ціни 1 т фарб дорівнюють: 3 тис. для
фарби Е; 2 тис. грн. для фарби І. Яку кількість фарби кожного виду за добу
має виготовляти фабрика, щоб дохід від реалізації продукції був
максимальним?

1.1. Рішення:
Побудуємо математичну модель задачі. Необхідно спланувати об’єм
виробництва фарби таким чином, щоб максимізувати дохід від її продажу.
Змінними моделі є:
- х1 – добовий об’єм фарби Е;
- х2 – добовий об’єм фарби І.
Сумарний добовий дохід від реалізації виробленої продукції дорівнює:
Z = 3х1 + 2х2.
Цілю фабрики є пошук серед всіх можливих значень змінних х1,х2
таких, які максимізують цільову функцію Z.
Перейдемо до обмежень, які повинні задовольняти змінні х1,х2 :
1. Витрати вихідних матеріалів не повинні перевищувати їх запас, тому:
х1 + 2х2 ≤ 10 (продукт А);
4х1 + х2 ≤ 8 (продукт В).
2. Обмеження на попит можна записати так:
-х1 + х2 ≤ 1 (попит 1);
х2 ≤ 2 (попит 2).
3. Об’єм виробництва не може бути від’ємним, тому:
x1 ≥ 0;
х2 ≥ 0.
 Таким чином математична модель даної задачі буде мати вигляд:
Z = 3х1 + 2х2 → max,
х1 + 2х2 ≤ 10
4х1 + х2 ≤ 8
-х1 + х2 ≤ 1
х2 ≤ 2
х1 ≥ 0, х2 ≥ 0
1. Розв’яжемо задачу за допомогою графічного методу.
Накреслимо систему координат 0 х1 х2 та напишемо обмеження задачі
як рівняння. Отримані рівняння задають на площині прямими.
Прямою першого обмеження х1 + 2х2 ≤ 10 є пряма х1 + 2х2 =10. Будуємо
її за двома точками, через які вона проходить.
Якщо х1 = 0, то х2=5, тобто пряма проходить через точку А (0; 5).
Якщо х2 = 0, то х1=10, тобто пряма проходить через точку В (10; 0).
Наносимо точки А і В на координатну площину і проведемо через них
пряму. Ця пряма розбиває координатну площину на дві півплощини так, що
координати точок однієї з них задовольняють перше обмеження, а
координати точок протилежної їй півплощини не задовольняють перше
обмеження.
Аналогічно будуються всі інші півплощини, які визначаються
обмеженнями задачі:
- друге обмеження 4х1 + х2 ≤ 8 (гранична пряма 4х1 + х2 = 8) проходить через
точки С (0; 8) і D (2; 0).
- третє обмеження -х1 + х2 ≤ 1 (гранична пряма -х1 + х2 =1) проходить через
точки Е (0; 1) і F (-1; 0).
- четверте обмеження х2 ≥ 2 (гранична пряма х2 = 2) проходить через точку
К (0; 2) і є паралельною осі 0 х1.
х2
10
9

8
7
6 -х1 + х2 =1

5
4
3
2 ṅ = (3;2) х2 = 2

1
-1 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 х1

-1 4х1 + х2 = 8 3х1 + 2х2 = h = const х1 + 2х2 =10

 Будуємо на тій же координатній площині вектор ṅ = (3;2) та проводимо
довільну лінію рівня 3х1 + 2х2 = h = const цільової функції Z = 3х1 + 2х2
ортогональну вектору ṅ і так, щоб допустима область задачі знаходилась по
обидва боки від цієї лінії рівня.
Оскільки ми розв'язуємо задачу максимізації функції Z, то
переміщуємо побудовану лінію рівня паралельно самій собі у напрямку
вектора ṅ доки, поки вона не стане опорною.
Координати точки Хmax знаходимо розв’язуючи систему лінійних
рівнянь:
4х1 + х2 = 8 х1 = 3/2
х2 =2 х2 =2
Остаточно отримаємо Хmax (3/2, 2) ; Zmax = 3 * 3/2 + 2 * 2 = 17/2
Отримане значення Хmax (3/2, 2) означає що для фабрики оптимальним
рішенням буде випуск 3/2 т. фарби Е і 2 т. фарби І з щоденним доходом 17/2
тис. грн.

1.2. Рішення задачі за допомогою графічного та симплекс-методу:

Перетворимо функціональні обмеження – нерівності на обмеження –
рівності шляхом введення в обмеження нерівності невід’ємних вільних
невідомих y1 , y2 , y3, y4 .
х1 + 2х2 + y1 =10
4х1 + х2+ y2 =8
-х1 + х2 + y3 =1
х2 + y4 = 2
y1 ≥ 0, y2 ≥ 0, y3≥ 0, y4 ≥ 0
Введенні змінні y1 , y2 , y3, y4 називаються базисними змінними.
Змінна називається базисною для даного рівняння, якщо вона входить в
дане рівняння з коефіцієнтом один і не входить в останні рівняння (за умови,
що в правій частині рівняння варто додатне число).
Симплекс метод полягає в тому, щоб переходити від одного базису до
іншого, отримуючи значення функції, як мінімум, не менше наявного
(кожному базису відповідає єдине значення функції).
х1 + 2х2 + y1 =10
4х1 + х2 + y2 =8
-х1 + х2 + y3 =1
х2 + y4 = 2
Z = 3х1 + 2х2
Прирівнюємо вільні змінні до нуля і знаходимо базисні змінні.
x1 = 0 x2 = 0 Z=0
y1 = 10, y2 = 8, y3 = 1, y4 = 2
Початковий базис знайдений і одержано значення функції Z відповідне
знайденому базису.
Знайдемо найбільше значення функції Z:
 x1 x2 y1 y2 y3 y4 віл. член
1 2 1 0 0 0 10 10 : 1 = 10

4 1 0 1 0 0 8 8:4=2

-1 1 0 0 1 0 1

0 1 0 0 0 1 2

3 2 0 0 0 0 Z-0

1 2 1 0 0 0 10

1 1/4 0 1/4 0 0 2

-1 1 0 0 1 0 1

0 1 0 0 0 1 2

3 2 0 0 0 0 Z-0

0 7/4 1 -1/4 0 0 8

1 1/4 0 1/4 0 0 2

0 5/4 0 1/4 1 0 3

0 1 0 0 0 1 2
0 5/4 0 -3/4 0 0 Z-6
Прирівнюємо вільні змінні до нуля. Функція Z виражена через вільні
змінні.
х2 = 0 y2 = 0
х1 = 2, y1 = 8, y3 = 3, y4 = 2 Z -6=0 Z=6

x1 x2 y1 y2 y3 y4 віл. член
0 7/4 1 -1/4 0 0 8 8 : 7/4 ≈ 4,57

1 1/4 0 1/4 0 0 2 2 : 1/4 = 8

0 5/4 0 1/4 1 0 3 3 : 5/4 ≈ 2,40

0 1 0 0 0 1 2 2:1=2

0 5/4 0 -3/4 0 0 Z-6

0 0 1 -1/4 0 -7/4 9/2

1 0 0 1/4 0 -1/4 3/2

 0 0 0 1/4 1 -5/4 1/2

0 1 0 0 0 1 2
0 0 0 -3/4 0 -5/4 Z - 17/2

y2 = 0 y4 = 0
x1 = 3/2 x1 = 2 y1 = 9/2 y3 = ½ Z - 17/2 = 0 Z = 17/2.
Отже, найбільшим значенням функції Z буде значення 17/2.

Завдання 2.
1. Побудувати математичну модель задачі за критерієм часу Т=(tij)mn –
матриця часу перевезення продукції, ai – запаси продукції, bj – потреби
в продукції, m – кількість постачальників, n – кількість споживачів..
2. Побудувати опорний план задачі методами північно-західного кута ,
мінімального елементу.
3. За допомогою методу потенціалів визначити оптимальний план
транспортної задачі.

6 3 4 9
5. T = 4 5 8 3 ;
7 6 4 10
ai = ( 220; 150; 250);
bj = (160; 180; 190; 170).

2.1. Рішення:
Побудова математичної моделі. Нехай xij— кількість продукції, що
перевозиться зі-ї постачальника до j-го споживача . Оскільки
транспортна задача за умовою є збалансованою, закритою, то математична
модель задачі матиме вигляд:
х11 + х12 + х13 + х14 = 220
х21 + х22 + х23 + х24 = 150
х31 + х32 + х33 + х34 = 250
Економічний зміст записаних обмежень полягає ось у чому: уся
вироблена продукція має вивозитися до споживачів повністю.
Аналогічні обмеження можна записати відносно споживачів:
продукція, що надходить до споживача, має повністю задовольняти його
попит. Математично це записується так:

х11 + х21 + х31 = 160

х12 + х22 + х32 = 180
х13 + х23 + х33 = 190
х14 + х24 + х34 = 170
 Загальні витрати, пов’язані з виробництвом і транспортуванням
продукції, складаються як добуток обсягу перевезеної продукції та питомої
вартості перевезень за відповідним маршрутом і за умовою задачі мають
бути мінімальними. Тому:
Z=6x11+3x12+4x13+9x14+4x21+5x22+8x23+3x24+7x31+6x32+4x33+10x34m
in.
У цілому математичну модель поставленої задачі можна записати так:
Z=6x11+3x12+4x13+9x14+4x21+5x22+8x23+3x24+7x31+6x32+4x33+10x34min.
х11 + х12 + х13 + х14 = 220
х21 + х22 + х23 + х24 = 150
х31 + х32 + х33 + х34 = 250
х11 + х21 + х31 = 160
х12 + х22 + х32 = 180
х13 + х23 + х33 = 190
х14 + х24 + х34 = 170
хij ≥0,
Вихідні дані транспортної задачі напишемо у вигляді таблиці:
Споживач Запас
Постачальник
B1 B2 B3 B4
A1 6 3 4 9 220
A2 4 5 8 3 150
A3 7 6 4 10 250
Потреби 160 180 190 170
2.2. Розв’язування: Розв’язування задачі подамо в таблицях, які
назвемо транспортними. Перший опорний план задачі побудуємо методом
північно-західного кута. Для цього починаємо заповнювати таблицю від
лівого верхнього кута і поступово "рухаємося" до правого нижнього.
Від північного заходу на південний схід. Якщо запаси першого
постачальника більше запитів першого споживача, то записуємо в клітинку
(х11) суму запиту першого споживача і переходимо до другого споживача і
т.д.
Споживач
Постачальник Запас
B1 B2 B3 B4
A1 6 3 4 9 220
A2 4 5 8 3 150
A3 7 6 4 10 250
A4 0 0 0 0 80
Потреби 160 180 190 170
160 = min { 160, 220 }
Постачальни Споживач
Запас
к B1 B2 B3 B4
A1 160 3 4 9 220 60
 6
A2 4 5 8 3 150
A3 7 6 4 10 250
A4 0 0 0 0 80
160
Потреби 180 190 170
ні
60 = min { 180, 60 }
Споживач
Постачальник Запас
B1 B2 B3 B4
160 60
A1 4 9 220 60 ні
6 3
A2 4 5 8 3 150
A3 7 6 4 10 250
A4 0 0 0 0 80
160 180
Потреби 190 170
ні 120
120 = min { 120, 150 }
Споживач
Постачальник Запас
B1 B2 B3 B4
160 60
A1 4 9 220 60 ні
6 3
120
A2 4 8 3 150 30
5
A3 7 6 4 10 250
A4 0 0 0 0 80
160 180
Потреби 190 170
ні 120, ні
30 = min { 190, 30 }
Споживач
Постачальник Запас
B1 B2 B3 B4
160 60
A1 4 9 220 60 ні
6 3
120 30
A2 4 3 150 30 ні
5 8
A3 7 6 4 10 250
A4 0 0 0 0 80
160 180 190
Потреби 170
ні 120, ні 160
160 = min { 160, 250 }
Споживач
Постачальник Запас
B1 B2 B3 B4
 160 60 220 60
A1 4 9
6 3 ні
120 30 150 30
A2 4 3
5 8 ні
160
A3 7 6 10 250 90
4
A4 0 0 0 0 80
160 180 190
Потреби 170
ні 120, ні 160,ні
90 = min { 170, 90 }
Споживач
Постачальник Запас
B1 B2 B3 B4
160 60 220 60
A1 4 9
6 3 ні
120 30 150 30
A2 4 3
5 8 ні
160 90 250 90
A3 7 6
4 10 ні
A4 0 0 0 0 80
160 180 190 170
Потреби
ні 120, ні 160, ні 80
80 = min { 80, 80 }
Споживач
Постачальник Запас
B1 B2 B3 B4
160 60 220 60
A1 4 9
6 3 ні
120 30 150 30
A2 4 3
5 8 ні
160 90 250 90
A3 7 6
4 10 ні
80
A4 0 0 0 80 ні
0
160 180 190 170
Потреби
ні 120,ні 160, ні 80, ні
З одержаної таблиці виписуємо початковий опорний план транспортної
задачі :

160 60 0 0
Х= 0 120 30 0
0 0 160 90
0 0 0 80
та обчислюємо значення цільової функції при цьому плані:
160*6 + 60*3 + 120*5 + 30*8 + 160*4 + 90*10 + 80*0 = 3520 грош. од.
2.3. Другий опорний план задачі побудуємо методом мінімального
елементу.
Для вирішення завдання необхідно виконання наступної умови:
Сумарні запаси продукції у постачальників повинні дорівнювати
сумарній потреби споживачів.
Запаси постачальників: 150 + 220 + 250 = 620 одиниць продукції.
Потреба споживачів: 180 + 160 + 190 + 170 = 700 одиниць продукції.
Різниця в 80 одиниць продукції.
Введемо в розгляд фіктивного постачальника A4, з запасом продукції
рівним 80 одиниць.
Вартість доставки одиниці продукції від постачальника A4 до всіх
споживачів приймемо рівною нулю.
Тепер сумарні запаси продукції у постачальників рівні сумарної
потреби споживачів.
Для вирішення завдання необхідно виконання наступної умови:
кількість задіяних маршрутів = кількість постачальників + кількість
споживачів - 1.
В першу чергу, будемо застосовувати маршрути з найменшою вартістю
доставки.
Маршрути доставки продукції від фіктивного постачальника A4 до
споживачів будемо розглядати в останню чергу.
Це дозволить отримати меншу вартість доставки продукції для
початкового рішення.
Постачальни Споживач
Запас
к B1 B2 B3 B4
A1 6 3 4 9 220
A2 4 5 8 3 150
A3 7 6 4 10 250
A4 0 0 0 0 80
Потреби 160 180 190 170
180 = min { 180, 220 }
Постачальни Споживач
Запас
к B1 B2 B3 B4
180 220
A1 6 4 9
3 40
A2 4 5 8 3 150
A3 7 6 4 10 250
A4 0 0 0 0 80
180
Потреби 160 190 170
ні
150 = min { 170, 150 }
Постачальни Споживач Запас
к B1 B2 B3 B4
180 220
A1 6 4 9
3 40
150 150
A2 4 5 8
3 ні
A3 7 6 4 10 250
A4 0 0 0 0 80
180 170
Потреби 160 190
ні 20
190 = min { 190, 250 }
Постачальни Споживач
Запас
к B1 B2 B3 B4
180 220
A1 6 4 9
3 40
150 150
A2 4 5 8
3 ні
190 250
A3 7 6 10
4 60
A4 0 0 0 0 80
180 190 170
Потреби 160
ні ні 20
40 = min { 160, 40 }
Постачальни Споживач
Запас
к B1 B2 B3 B4
40 180
A1 4 9 220 40 ні
6 3
150 150
A2 4 5 8
3 ні
190 250
A3 7 6 10
4 60
A4 0 0 0 0 80
160 180 190 170
Потреби
120 ні ні 20
60 = min { 120, 60 }
Постачальни Споживач
Запас
к B1 B2 B3 B4
40 180
A1 4 9 220 40 ні
6 3
150 150
A2 4 5 8
3 ні
A3 60 6 190 10 250
 7 4 60 ні
A4 0 0 0 0 80
160
180 190 170
Потреби 120
ні ні 20
60
60 = min { 60, 80 }
Постачальни Споживач
Запас
к B1 B2 B3 B4
40 180
A1 4 9 220 40 ні
6 3
150
A2 4 5 8 150 ні
3
60 190
A3 6 10 250 60 ні
7 4
60
A4 0 0 0 80 20
0
160
180 190 170
Потреби 120
ні ні 20
60, ні
20 = min { 20, 20 }
Постачальни Споживач
Запас
к B1 B2 B3 B4
40 180
A1 4 9 220 40 ні
6 3
150
A2 4 5 8 150 ні
3
60 190
A3 6 10 250 60 ні
7 4
60 20
A4 0 0 80 20 ні
0 0
160
170
120 180 190
Потреби 20
60 ні ні
ні
ні
З одержаної таблиці виписуємо опорний план транспортної задачі :

40 180 0 0
X опт = 0 0 0 150
60 0 190 0
60 0 0 20
значення цільової функції при цьому плані:
40*6 + 180*3 + 150*3 + 60*7 + 190*4 + 60*0 + 20*0 = 2410 грош. од.
Smin = 2410 грош. од.

3. Вартість доставки одиниці вантажу з кожного пункту відправлення у

відповідні пункти призначення задана матрицею тарифів.
Споживач Запас
Постачальник
B1 B2 B3 B4
A1 6 3 4 9 220
A2 4 5 8 3 150
A3 7 6 4 10 250
Потреби 160 180 190 170
Перевіримо необхідні і достатні умови розв'язання задачі.
∑a = 220 + 150 + 250 = 620
∑b = 160 + 180 + 190 + 170 = 700
Як видно, сумарна потреба вантажу в пунктах призначення перевищує
запаси вантажу на базах. Отже, модель вихідної транспортної задачі є
відкритою. Щоб отримати закриту модель, введемо додаткову (фіктивну)
базу з запасом вантажу, 80 рівним (620-700). Тарифи перевезення одиниці
вантажу до усіх споживачів вважаємо дорівнюють нулю.
Занесемо вихідні дані в розподільну таблицю.
Споживач
Постачальник Запас
B1 B2 B3 B4
A1 6 3 4 9 220
A2 4 5 8 3 150
A3 7 6 4 10 250
A4 0 0 0 0 80
Потреби 160 180 190 170
Етап I. Пошук першого опорного плану.
1. Використовуючи метод найменшої вартості, побудуємо перший опорний
план транспортної задачі.
Суть методу полягає в тому, що з усієї таблиці вартостей вибирають
найменшу, і в клітку, яка їй відповідає, поміщають менше з чисел ai, або bj.
Потім, з розгляду виключають або рядок, відповідний постачальнику, запаси
якого повністю витрачені, або стовпець, відповідний споживачеві, потреби
якого повністю задоволені, або і рядок і стовпець, якщо витрачені запаси
постачальника і задоволені потреби споживача.
З решти таблиці вартостей знову вибирають найменшу вартість, і
процес розподілу запасів продовжують, поки всі запасів не будуть
розподілені, а потреби задоволені.
В результаті отримано перший опорний план, який є допустимим,
оскільки всі вантажі з баз вивезені, потреба магазинів задоволена, а план
відповідає системі обмежень транспортної задачі.
 Постач Споживач
Запас
альник B1 B2 B3 B4
180 40
A1 6 9 220
3 4
150
A2 4 5 8 150
3
100 150
A3 6 10 250
7 4
60 20
A4 0 0 80
0 0
Потреби 160 180 190 170
Значення цільової функції для цього опорного плану дорівнює:
F(x) = 3*180 + 4*40 + 3*150 + 7*100 + 4*150 + 0*60 + 0*20 = 2450.
Підрахуємо число зайнятих клітин таблиці,- їх 7, а має бути т + п - 1 = 7.
Отже, опорний план є невироджених.
Етап II. Поліпшення опорного плану.
Перевіримо оптимальність опорного плану. Знайдемо попередні
потенціали ui, vj. по зайнятих клітинам таблиці, в яких ui + vj = cij, вважаючи,
що u1 = 0.
u1 + v2 = 3; 0 + v2 = 3; v2 = 3
u1 + v3 = 4; 0 + v3 = 4; v3 = 4
u3 + v3 = 4; 4 + u3 = 4; u3 = 0
u3 + v1 = 7; 0 + v1 = 7; v1 = 7
u4 + v1 = 0; 7 + u4 = 0; u4 = -7
u4 + v4 = 0; -7 + v4 = 0; v4 = 7
u2 + v4 = 3; 7 + u2 = 3; u2 = -4
v1=7 v2=3 v3=4 v4=7

u1=0 6 3[180] 4[40] 9

u2=-4 4 5 8 3[150]

u3=0 7[100] 6 4[150] 10

u4=-7 0[60] 0 0 0[20]

Опорний план не є оптимальним, тому що існують оцінки вільних клітин, для
яких ui + vj > cij
(1;1): 0 + 7 > 6; ∆11 = 0 + 7 - 6 = 1.
Вибираємо максимальну оцінку вільної клітини (1; 1): 6
Для цього в перспективну клітку (1; 1) поставимо знак «+», а в інших
вершинах багатокутника чергуються знаки «-», «+», «-».
1 2 3 4 Запаси
1 6[+] 3[180] 4[40][-] 9 220

2 4 5 8 3[150] 150

3 7[100][-] 6 4[150][+] 10 250

4 0[60] 0 0 0[20] 80

Потреби 160 180 190 170

З вантажів хij що стоять в мінусових клітинах, вибираємо найменше, тобто у
= min (1, 3) = 40. Додаємо 40 до обсягів вантажів, що стоять в плюсових
клітинах і віднімаємо 40 з Хij, що стоять в мінусових клітинах. В результаті
отримаємо новий опорний план.
1 2 3 4 Запаси

1 6[40] 3[180] 4 9 220

2 4 5 8 3[150] 150

3 7[60] 6 4[190] 10 250

4 0[60] 0 0 0[20] 80

Потреби 160 180 190 170

Перевіримо оптимальність опорного плану. Знайдемо попередні потенціали
ui, vj. по зайнятих клітинам таблиці, в яких ui + vj = cij, вважаючи, що u1 = 0.
u1 + v1 = 6; 0 + v1 = 6; v1 = 6
u3 + v1 = 7; 6 + u3 = 7; u3 = 1
u3 + v3 = 4; 1 + v3 = 4; v3 = 3
u4 + v1 = 0; 6 + u4 = 0; u4 = -6
u4 + v4 = 0; -6 + v4 = 0; v4 = 6
u2 + v4 = 3; 6 + u2 = 3; u2 = -3
u1 + v2 = 3; 0 + v2 = 3; v2 = 3
v1=6 v2=3 v3=3 v4=6

u1=0 6[40] 3[180] 4 9

u2=-3 4 5 8 3[150]

u3=1 7[60] 6 4[190] 10

u4=-6 0[60] 0 0 0[20]

Опорний план є оптимальним, так все оцінки вільних клітин задовольняють
умові ui + vj ≤ cij.
Мінімальні витрати складуть: F(x) = 6*40 + 3*180 + 3*150 + 7*60 + 4*190 +
0*60 + 0*20 = 2410.
Аналіз оптимального плану:
З 1-го складу необхідно вантаж направити в 1-й магазин (40), в 2-й
магазин (180)
З 2-го складу необхідно весь вантаж направити в 4-й магазин.
З 3-го складу необхідно вантаж направити в 1-й магазин (60), в 3-й
магазин (190)
1-Потреба го магазину залишається незадоволеною на 60 од.
Оптимальний план є виродженим, так як базисна змінна x41 = 0.
4-Потреба го магазину залишається незадоволеною на 20 од.
Оптимальний план є виродженим, так як базисна змінна x44 = 0.

Завдання 3. Теоретичне питання.

Дати письмову відповідь на теоретичне запитання згідно номеру

варіанту:

1. Канонічна форма запису задачі лінійної оптимізації.

За формою запису серед задач лінійного програмування виділяють:
стандартні (або симетричні), канонічні, загальні.
Канонічна задача – це задача максимізації цільової функції при
обмеженнях- рівностях, причому всі змінні невід’ємні.
У загальному випадку задача лінійного програмування записується так,
що обмеженнями є як рівняння, так і нерівності, а змінні можуть бути як
невід'ємними, так і довільно змінюються.
У тому випадку, коли всі обмеження є рівняннями і всі змінні
задовольняють умові незаперечності, задачу лінійного програмування
називають канонічної.
Канонічна форма запису задач лінійної оптимізації передбачає, що:
 усі змінні мають бути не від’ємними;
 нерівності слід перетворити в рівності;
 праві частини рівнянь мають бути не від’ємними.
Стандартна або канонічна постановка задачі лінійного програмування
сформулюється наступним чином: знайти такі значення змінних x1, x2,...,xn,
які задовольняють наступну систему рівнянь:
і дають найменше значення цільової функції:

z=c1*x1+ c2*x2+. .. +cn*xn.

У тому випадку, коли всі обмеження є рівняннями і всі змінні
задовольняють умові невід’ємності, задачу лінійного програмування
називають канонічною.
Вона може бути представлена в координатній, векторної і матричної
запису.