Мікроекономіка, Гафаров

Практичне заняття 6 (12 березня)

Задача 1
Споживач витрачає 13 грош. од. на тиждень на помідори та огірки.
Гранична корисність помідорів визначається рівнянням 30 – 2*Х, огірків 19 –
3*Y. Ціна помідорів – 2 грош. од., огірків – 1 грош. од. Яку кількість помідорів
та огірків придбає раціональний споживач?

Раціональний споживач буде намагатися максимізувати корисність придбаних

продуктів. За другим законом Госсена, це може бути досягнуто у стані
рівноваги споживача:
𝑀𝑈𝑥 𝑀𝑈𝑦
=
𝑃𝑥 𝑃𝑦
Підставивши наші дані, маємо:
30−2𝑥
= 19 − 3𝑦;
2
30 − 2𝑥 = 38 − 6𝑦;
8 = 6𝑦 − 2𝑥;
4 = 3𝑦 − 𝑥;
𝑥+4
𝑦=
3
де x – кількість помідорів, y – кількість огірків.

Обмеження бюджету визначається формулою: 𝐼 = 𝑃𝑥 𝑄𝑥 + 𝑃𝑦 𝑄𝑦

Підставивши наші дані, маємо:

13 = 2𝑥 + 𝑦

Побудуємо графіки цих рівнянь та знайдемо точку перетину (на вісі х –

помідори, на у – огірки).
Отож, ці дві лінії перетинаються у точці (5;3) – 5 помідорів та 3 огірки

Відповідь: 5 помідорів та 3 огірки.

 Задача 2
Графічне зображення вибору споживача наведено на рис. 3.1. Рівновага
споживача досягається в точці Е.

а) знайдіть величину місячного доходу споживача, якщо відомо,

що ціна товару Х становить 20 грн.

Дохід визначаємо за формулою 𝐼 = 𝑃𝑥 𝑄𝑥 + 𝑃𝑦 𝑄𝑦 . Маючи лише ціну

товару Х, підставимо у цю формулу точку (20; 0). Матимемо
𝐼 = 20 ∗ 20 = 400 гр. од.

Відповідь: 400 грошових одиниць

б) якою у такому випадку має бути ціна на товар Y?

Знаючи І, визначимо ціну товару Y, підставивши у ту формулу точку (0; 10):

400 = 10𝑃𝑦 ⟹ 𝑃𝑦 = 40 гр. од.

Відповідь: 40 грошових одиниць

в) запишіть рівняння зображеної бюджетної лінії.

Підставимо 𝑃𝑦 і 𝑃𝑥 у формулу та отримаємо:

20𝑥 + 40𝑦 = 400

Відповідь: 20𝑥 + 40𝑦 = 400

г) визначте граничну норму заміни товару Х товаром Y у точці Е.

Y

10

0
20 X

𝑀𝑈𝑥 𝑀𝑈𝑦 𝑀𝑈𝑥 𝑀𝑈𝑦

Точка Е задовольняє умові = , або = ⟹ 𝑀𝑈𝑦 = 2𝑀𝑈𝑥
𝑃𝑥 𝑃𝑦 20 40
𝑀𝑈𝑥 1
Тому 𝑀𝑅𝑆𝑥 (𝐸) = =
𝑦 𝑀𝑈𝑦 2

1
Відповідь: 𝑀𝑅𝑆𝑥 (𝐸) =
𝑦 2
Задача 3
Функції граничної корисності для чотирьох товарів мають вигляд: MUA
= 60/А, MUв = 120/В, MUc = 36/С, MUм = 90/D, де А, В, С і М - кількості
відповідних товарів. Ціни товарів РA = 10 грн., Рв = 5 грн., Рс = З грн., Рм = 30
грн. Гранична корисність грошей оцінюється споживачем у З ютил / грн.
Визначте оптимальний набір товарів, що максимізує загальну корисність
споживача. Скільки коштуватиме цей набір?

𝑀𝑈
= 𝑀𝑈грошей = 3 ютилі/грн
𝑃
Підставимо наші дані:

60 120 36 90
А = В = С = М = 3 ⟹ 6 = 24 = 12 = 3 = 3 ⟹
10 5 3 30 А В С М

А = 2 од; В = 8 од; С = 4 од; М = 1 од

Вартість цього набору = 2 ∗ 10 + 8 ∗ 5 + 4 ∗ 3 + 1 ∗ 30 = 102 грн.

Відповідь: 102 гривні.

 Задача 4
Споживач здійснює вибір між купівлею цукерок і печива:
Кількість Сукупна корисність Сукупна корисність
товару цукерок печива
1 21 20
2 39 38
3 54 54
4 66 68
5 75 80
6 81 90
7 84 98
8 85 104

Ціна цукерок – 3 грош. од., печива – 2 грош. од. Споживач, зазвичай,

купує 4 кг цукерок, 2 кг печива і витрачає весь свій бюджет. Поясніть:
а) яку корисність від споживання даного набору благ отримає
споживач;

Споживач отримує корисність 66 + 38 = 104 ютилі.

Відповідь: 104 ютилі

б) чи максимізує корисність? Якщо ні, то за якого набору він

максимізуватиме корисність?

Бюджет споживача = 4 ∗ 3 + 2 ∗ 2 = 16 гр. од.

Тобто рівняння бюджетної лінії має вигляд:
3𝑥 + 2𝑦 = 16, де х – кількість цукерок, у – кількість печива.

За другим законом Госсена, максимізація корисності може бути досягнуто

у стані рівноваги споживача:
𝑀𝑈𝑥 𝑀𝑈𝑦
=
𝑃𝑥 𝑃𝑦
2𝑀𝑈𝑥 = 3𝑀𝑈𝑦

Обрахуємо граничні корисності товарів:

Кількість Гранична Гранична
товару корисність цукерок корисність печива

1 21 20
2 18 18
 3 15 16
4 12 14
5 9 12
6 6 10
7 3 8
8 1 6

Набори, що задовольняють умові рівноваги:

(1;4), (2; 5), (3; 6), (4; 7), (5; 8)

Вартість кожного з цих наборів відповідно:

11; 16; 21; 26; 31 гр. од.

Перетинати нашу бюджетну лінію буде лише набор (2; 5). Отже, він
оптимальний.

Його сукупна корисність 𝑇𝑈 = 39 + 80 = 119 ютилів.

Відповідь: ні, не максимізує. Максимізуватиме за набору (2; 5).

в) яку корисність він отримає, якщо весь свій бюджет витратить на

печиво?

Із бюджетом 16 гр. од. споживач може придбати 8 од. печива за 2 гр. од.
У такому випадку він отримає корисність 104 ютилі.

Відповідь: 104 ютилі.

г) визначте реальний дохід споживача, виражений у кількості

придбаних товарів, який максимізуватиме корисність і весь бюджет буде
витрачено?

(ну якщо я правильно зрозумів:) Максимізуватиме корисність за повністю

витраченого набор із 2 кг цукерок та 5 кг печив – і це і є реальний дохід,
виражений у кількості придбаних товарів (7 кг товарів). (?)
 Практичне заняття 7 (19 березня)

Задача 1
Споживач на купівлю продуктів Х та У витрачає 25 грн. Ціна товару Х=3
грн, У= 2 грн. Функція корисності споживача задається формулою U ( X, Y) =
ХУ/2
1. Записати функцію бюджетного обмеження споживача

3𝑥 + 2𝑦 = 25

2. При споживанні якої кількості товарів Х та У споживач максимізує

корисність?

Аби максимізувати корисність U (X, Y), треба максимізувати чисельник XY

та вкластися у бюджет (3𝑥 + 2𝑦 = 25).

Маємо 4 набори, що лежать на бюджетній лінії:

Найбільша корисність буде досягатися у наборі (5; 5):

5∗5
𝑈𝑚𝑎𝑥 = = 12.5 ютилів
2

Відповідь: при споживанні 5 товарів Х та 5 товарів Y.

3. Визначити величину загальної корисності спожитих товарів

 Таблиця загальної корисності
Х
0 1 2 3 4 5 6 7 8
у
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

1 0 0.5 1 1.5 2 2.5 3 3.5

2 0 1 2 3 4 5 6 7

3 0 1.5 3 4.5 6 7.5 9

4 0 2 4 6 8 10

5 0 2.5 5 7.5 10 12.5

6 0 3 6 9 12

7 0 3.5 7 10.5

8 0 4 8 12

9 0 4.5 9

10 0 5

11 0 5.5

12 0
(Я здається неправильно зрозумів завдання)

Відповідь: 12,5 ютилів

4. Розрахувати чи збільшиться удвічі загальна корисність споживача

якщо його бюджет підвищиться у 2 рази.

Якщо бюджет збільшиться до 50 гр. од., то найбільша загальна корисність

буде досягатися у точці (10; 10)

′
10 ∗ 10
𝑈𝑚𝑎𝑥 = = 50 ютилів.
2

Відповідь: Ні, не збільшиться удвічі – а збільшиться вчетверо.

 Задача 2.
Споживач витрачає весь доход на товари Х і У. Початкові ціни товарів
становили відповідно: РХ=15грн., Ру= 25грн. Оптимальний споживчий кошик
складався з 20 одиниць товару Х та 30 одиниць товару У.
Визначте, чи зміниться добробут споживача, якщо його уподобання
залишаються незмінними, ціни благ становитимуть РХ=15грн., Ру= 20грн., а на
купівлю цих товарів він зможе витратити 900 грн.

Початковий добробут становить 20 товарів Х і 30 товарів Y.

При їх початковій ціні початковий бюджет становитиме:

𝐼 = 20 ∗ 15 + 30 ∗ 25 = 1050 грн.

Рівняння матиме вигляд: 15𝑥 + 25𝑦 = 1050

За нових цін та бюджету рівняння має вигляд:

15𝑥 + 20𝑦 = 900

Побудувавши графіки (або підставивши точку (20; 30)), можемо

впевнитися, що добробут споживача не зміниться і становитиме, як і
раніше 20 товарів Х і 30 товарів Y.

Відповідь: ні, не зміниться.

 Задача 3
Функція корисності має вигляд: U=X0.5*Y0.25 (Х в ступені 0,5 та У в
ступені 0,25); за наявного бюджету він купив 21 од. блага Х по ціні Рx = 4, а
решту грошей витратив на покупку блага Y. Визначити: бюджет споживача;
скільки одиниць блага Y купить даний споживач, якщо Рy = 7?

𝑈(𝑥, 𝑦) = 𝑥 0.5 𝑦 0.25

Оскільки споживач раціональний, то при виборі кількості товарів він

керувався другим законом Госсена:
𝑀𝑈𝑥 𝑀𝑈𝑦
=
𝑃𝑥 𝑃𝑦

Знайдемо граничні корисності як похідні функції корисності:

𝑀𝑈𝑥 = 𝑈𝑥′ = 0.5𝑥 −0.5 𝑦 0.25
𝑀𝑈𝑦 = 𝑈𝑦′ = 0.25𝑥 0.5 𝑦 −0.75

Підставимо це у формулу
0.5𝑥 −0.5 𝑦 0.25 0.25𝑥 0.5 𝑦 −0.75
= ⟹ 3.5𝑥 −0.5 𝑦 0.25 = 𝑥 0.5 𝑦 −0.75 ⟹
4 7

3.5𝑦 = 𝑥

Підставимо х=21
3.5𝑦 = 21 ⟹ 𝑦 = 6

𝐼 = 21 ∗ 4 + 6 ∗ 7 = 126 гр. од.

Відповідь: 6 од. товару Y; бюджет становить 126 гр. од.

 Задача 4
Нехай споживач купує три види товарів: Х, Y, Z. Сукупну корисність U (в
ютилях), яку отримує споживач від послідовного споживання цих товарів,
наведено в таблиці:

Товар X Товар Y Товар Z

Одиниця
MU X MU Y MU MU
товару UX MUX PX UY MUY PY UZ PZ
Z

Z
1 20 10 32
2 39 19 63
3 57 27 93
4 74 34 132
5 90 40 160
6 105 45 187
7 119 49 213
8 131 52 237
а) обчисліть граничні корисності, внесіть значення у таблицю;
б) нехай PX = 2 грош. од., PY = 1 грош. од., PZ = 4 грош. од. Обчисліть
значення зваженої граничної корисності, внесіть результати в таблицю.

Одиниця Товар X Товар Y Товар Z

товару MU X MU Y MU Z
UX MUX PX UY MUY PY UZ MUZ PZ

1 20 20 10 10 10 10 32 32 8
2 39 19 9.5 19 9 9 63 31 7.75
3 57 18 9 27 8 8 93 30 7.5
4 74 17 8.5 34 7 7 132 39 9.75
5 90 16 8 40 6 6 160 28 7
6 105 15 7.5 45 5 5 187 27 6.75
7 119 14 7 49 4 4 213 26 6.5
8 131 12 6 52 3 3 237 24 6

в) якщо щоденний бюджет споживача становить 17 грош. од., то

який набір товарів X, Y, Z забезпечить йому максимальну корисність?

17 = 2𝑥 + 𝑦 + 4𝑧

Єдиний набір, що задовольняє принцип еквімаржинальності та належить

бюджетній лінії – (5; 3; 1) – він забезпечить максимальну кориснітсь.

Відповідь: набір (5; 3; 1).

 г) бюджет зріс до 38 грош. од. Який набір у такому разі буде мак-
симізувати корисність? Чому дорівнює сукупна корисність ТU, яку отримує
споживач?

38 = 2𝑥 + 𝑦 + 4𝑧

Єдиний набір, що задовольняє принцип еквімаржинальності та належить

новій бюджетній лінії – (7; 4; 5) – він забезпечить максимальну сукупну
кориснітсь.

𝑇𝑈 = 119 + 34 + 160 = 313 ютилів.

Відповідь: набір (7; 4; 5); TU = 313 ютилів.

д) в якому з наведених нижче поєднань товарів споживач також

максимізує сукупну корисність: 5X, 4Y, 6Z; 3X, 2Y, 1Z; 8X, 5Y, 8Z; 5X, 3Y, 3Z?

Одиниця Товар X Товар Y Товар Z

товару MU X MU Y MU Z
UX MUX PX UY MUY PY UZ MUZ PZ

1 20 20 10 10 10 10 32 32 8
2 39 19 9.5 19 9 9 63 31 7.75
3 57 18 9 27 8 8 93 30 7.5
4 74 17 8.5 34 7 7 132 39 9.75
5 90 16 8 40 6 6 160 28 7
6 105 15 7.5 45 5 5 187 27 6.75
7 119 14 7 49 4 4 213 26 6.5
8 131 12 6 52 3 3 237 24 6

Одному зазначеному набору відповідає один колір. Єдиний з них, який

задовольняє еквімаржинальність – 8X, 5Y, 8Z – він максимізує сукупну
корисність (якщо немає обмеження бюджету).

Відповідь: набір (8; 5; 8).